Результати дослідження та їх обговорення

Групи обстежуваних вагітних жінок були репрезентативні за віком, соціальним статусом, місцем проживання, гінекологічною, акушерською і соматичною патологією.

Оскільки у наше завдання входили як нормалізація мікробіоценозу статевих шляхів, так і попередження мимовільного викидня та покращення акушерських і перинатальних наслідків, терапія, як правило, починалася із відновлення біоценозу піхви, попередження хромосомних аберацій у клітинах хоріона (призначення фолієвої кислоти).

Як показали наші дослідження, вже після першого курсу проведеної терапії спостерігалось більш швидке відновлення мікробіоценозу піхви в І групі, ніж у ІІ групі - групі порівняння. Так, у 39 осіб (68,0%) стан піхвового вмісту оцінювався як нормоценоз, тоді як у вагітних ІІ групи нормоценоз піхвового вмісту був лише у 29 (58,0%), незважаючи на проведену традиційну терапію [1, 2, 5]. Проміжний тип біоценозу вмісту піхви виявлений у 30,0% і 28,0% відповідно. Неспецифічний бактеріальний вагіноз виявився у 2 пацієнток (4,0%) першої групи та у 14 (16,0%) другої, що у 4 рази вище. Після другого курсу через 30 днів у І групі бактеріальний вагіноз не відмічено, а в другій групі на тлі традиційної терапії бактеріальний вагіноз був у 5 осіб (10,0%). вагітність ранній втрата дисбіоз Дані опитування пацієнток показали, що у переважної більшості вагітних після другого курсу спостерігалось повне одужання. Амінотест був негативний у всіх випадках після проведених двох курсів терапії. За рівнем рН траплявся незначний алкалоз (рН 5,0−5,5) в обох групах вагітних.

Проте зсув у лужний бік піхвового секрету в групі порівняння траплявся у 2,5 раза частіше, ніж в основній. При визначенні рН секрету піхви на тлі проведеного лікування в жодному випадку не спостерігалося підвищення рН>5,5, тоді як у групі порівняння (ІІ група) зсув рН у лужний бік спостерігався в 3,5 раза частіше. У всіх вагітних контрольної групи даний показник був у межах норми.

Загалом у вагітних І групи після проведеної терапії спостерігалися зміни як кількісного, так видового складу, зокрема, у вагітних І групи після закінчення курсу терапії було ідентифіковано 14 видів мікроорганізмів, тоді як у групі порівняння (ІІ група) — 22 види (табл. 1).

Як видно з даних таблиці 1, використання запропонованої нами методики у вагітних із ранніми репродуктивними втратами в анамнезі й порушеннями біоценозу статевих шляхів є в цілому більш ефективним, ніж традиційна терапія [2, 5]. Так, уже під кінець першого курсу терапії у вагітних жінок І групи контамінація піхви представниками індигенними мікроорганізмами була суттєво вищою: лактобацили та біфідобактерії висівали в 1,8 і 2,5 разів частіше, ніж у вагітних групи порівняння. Збільшення кількості нормальної мікрофлори на тлі запропонованої терапії свідчить про сприяння захисту даного біотипу мікрофлори від заселення умовно-патогенною мікрофлорою статевих шляхів у групах вагітних із репродуктивними втратами в анамнезі, асоційованими з дисбіозом піхви.

Насамперед, зменшилась частота кокової флори, зокрема: стафілококи — у 3,8 раза, стрептококи — у 2,3 раза, анаеробні коки — у 2,0 рази порівняно з відповідними показниками ІІ групи.

У всіх випадках у вагітних І групи на тлі запропонованої терапії неускладнений перебіг вагітності в І триместрі спостерігався у 86,0%, тоді як при традиційній терапії даний показник становив 68,0%, що на 18,0% нижче.

У всіх вагітних на тлі запропонованої терапії відсутніми були ознаки загрози викидня, що підтверджено клінічно і ультразвуковим дослідженням.

Слід відзначити, що запропоновані лікувально-профілактичні заходи сприяли 100% гестаційній трансформації ендометріальних сегментів спіральних артерій під кінець 12−13 тижня вагітності, що позитивно вплинуло на розвиток ембріона, про що свідчить величина копчиковотім'яного розміру (КТР) в порівнянні з аналогічною величиною на тлі базисної терапії (рис. 1).

Базальна частота серцевих скорочень в ембріона в середньому дорівнювала (138,7±5,3) уд./хв.

У всіх випадках, які завершились викиднем, морфологічні дослідження біоптатів плацентарного ложа матки вказували на розлади гестаційної трансформації ендометріальних сегментів спіральних артерій матки.

При аналізі наслідків розродження встановлено, що розроблені і впроваджені лікувально-профілактичні заходи забезпечують зниження частоти невиношування у 2,6 раза, септичні ускладнення пуерперію — в 2,9 раза, інфекційні ускладнення в неонатальному періоді - в 2,5 раза та ранню неонатальну смертність — в 2,2 раза.

Таблиця 1. Видовий склад мікрофлори статевих шляхів на тлі терапії в порівняльному аспекті.

Примітки:

хр<0,05 відносно групи контролю.

ор<0,05 відносно І групи в порівнянні з другою.

Рис. 1. Динаміка росту ембріона на тлі розробленої і базисної терапії (по осі абсцис — термін гестації, тиж.; по осі ординат — КТР ембріона, см).