Організаційні засади обліку доходів, витрат і фінансових результатів діяльності підприємства

Порядок формування доходів визначений нормами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», П (С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», П© БО 3 «Звіт про фінансові результати».

Доходи — це збільшення економічних вигід у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які ведуть до збільшення власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Оцінку доходу проводять за наявності відповідним чином оформлених первинних документів:

• — актів прийому-передачі;
• — накладних;
• — товарно-транспортних накладних;
• — виписок банку;
• — рішень суду та інших документів, підтверджуючих факт збільшення доходів.

Доходами не визнаються наступні надходження від інших осіб:

• — сума авансу в рахунок оплати продукції, товарів (робіт, послуг);
• — сума податку на додану вартість;
• — сума задатку;
• — сума застави, якщо договором передбачена передача закладеного майна заставоутримувачу;
• — сума, отримана позикодавцем в погашення позики;
• — надходження, що належать іншим особам;
• — надходження від первинного розміщення цінних паперів.

Ці надходження не ведуть до збільшення власного капіталу підприємства, оскільки одночасно з ними в підприємства виникають зобов’язання. Дохід також не визнається при обміні подібними активами (п. 9 П© БО 15 «Доходи»). Для достовірного відображення доходів у бухгалтерському обліку проводять їх класифікацію за видами діяльності.

Крім доходів від звичайної діяльності підприємство може отримати надзвичайні доходи, пов’язані з надзвичайними подіями. У деяких випадках на момент надходження активу проводиться відстрочення визнання доходу, тобто визнаються доходи майбутніх періодів. Це має місце тоді, коли для визнання доходу відсутні юридичні підстави, наприклад, при отриманні орендної плати на рік вперед, коштів за підписку на засоби масової інформації, абонентську плату.

Для узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства і фінансових результатах використовують Журнал № 6.

Дохід, пов’язаний з наданням послуг, визнається виходячи зі ступеня завершеності операції за наданням послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції.

Результат операції з надання послуг може бути достовірно оцінений за наявності всіх наведених нижче умов:

• — можливості достовірної оцінки доходу;
• — вірогідності надходження економічних вигід від надання послуг;
• — можливості достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу;
• — можливості достовірної оцінки витрат, здійснених для надання послуг і необхідних для їх завершення.

Підприємство в обліковій політиці може вибрати чотири можливих метода оцінки ступеня завершеності операції з надання послуг:

• 1) метод вивчення виконаної роботи;
• 2) метод визначення питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, в загальному обсягу послуг, які мають бути надані;
• 3) визначенням питомої ваги витрат, яких зазнає підприємство у зв’язку із наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат. Сума витрат, здійснених на певну дату, включає тільки ті витрати, які відображають обсяг наданих послуг на цю саму дату;
• 4) метод рівномірного нарахування доходу за період (крім випадків, коли інший метод краще визначає ступінь завершеності надання послуг), у випадку, якщо послуги полягають у виконанні невизначеної кількості дій (операцій) за певний період часу [6, с. 62].

Витрати — це зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які ведуть до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Для достовірного відображення витрат в бухгалтерському обліку проводять їх класифікацію за видами діяльності. Витрати класифікують в бухгалтерському обліку залежно від характеру і видів діяльності:

Згідно з п. 8 П© БО 3 витрати визнаються в наступні моменти, які ведуть до зменшення власного капіталу підприємства (окрім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками):

• — вибуття активу;
• — збільшення зобов’язання.

Не визнаються витратами:

• — платежі за договорами комісії, агентськими угодами та ін.;
• — передплата;
• — погашення отриманих позик;
• — інші зменшення активів або збільшення зобов’язань що не приводять до зменшення власного капіталу.

Окрім витрат звичайної діяльності, виділяють надзвичайні витрати, які пов’язані з надзвичайними подіями, такими як пожежа, стихійні лиха та інші.

Для обліку витрат підприємства можуть використовувати три варіанти ведення обліку:

• — використання виключно рахунків класу 9;
• — використання рахунків класу 8 і 9;
• — використання спрощеного Плану рахунків суб'єктами малого
• — підприємництва, а також організаціями, діяльність яких не направлена на ведення комерційної діяльності.

У процесі операційної діяльності підприємства виникають витрати, що не включаються у собівартість реалізованої продукції. Відповідно до норм П (С)БО 16 «Витрати» до таких витрат відносяться:

• — адміністративні витрати, пов’язані з управлінням і обслуговуванням виробництва;
• — витрати на збут, пов’язані з реалізацією (збутом) продукції;
• — інші операційні витрати.

Адміністративні витрати включають:

• — загальні корпоративні витрати (представницькі витрати);
• — витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством;
• — витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського призначення (операційна оренда, страхування майна; амортизація, ремонт, опалювання, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);
• — витрати на професійні послуги (юридичні та ін.);
• — витрати на зв’язок (поштові, телеграфні, телефонні, факс та ін.);
• — амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;
• — податки, збори і обов’язкові платежі (окрім тих, що включаються до собівартості);
• — плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;
• — інші витрати загальногосподарського призначення.

Аналітичний облік адміністративних витрат ведуть у розрізі номенклатури статей, встановлених підприємством. Підставою для відображення адміністративних витрат є відомості з нарахування заробітної плати адміністративно-управлінському персоналу, платежів, нарахувань на заробітну плату, розрахунок амортизації основних засобів і нематеріальних активів, розрахунки щодо витрачання запасних частин і паливно-мастильних матеріалів на легкові автомобілі, акти орендодавців з орендної плати за приміщення офісу та ін.

Окрему групу витрат складають витрати на збут :

— витрати на упаковку, ремонт тари, комісійні й оплата праці продавцям, реклама, транспортування, гарантійне обслуговування та ін.

Для обліку витрат діяльності застосовують Журнал 5 або 5 А і Відомість 5.1 обліку запасів.

Загальний фінансовий результат є чистим прибутком (збитком), що розраховується як сума доходів від усіх видів діяльності за вирахуванням всіх витрат.

Для визначення фінансового результату за звітний період необхідно дотримуватися наступних принципів визнання доходів і витрат:

• — принцип нарахування;
• — принцип відповідності;
• — принцип періодичності.

Принцип нарахування — передбачає відображення результатів господарських операцій в тому звітному періоді, коли відбувається фінансова операція, не враховуючи моменту отримання або сплати грошових коштів.

Принцип відповідності - полягає в порівнянні доходів і витрат звітного періоду, тобто витрати, понесені для отримання доходу, повинні бути узгоджені з цим доходом.

Для визначення фінансового результату, виходячи з принципу періодичності, доходи і витрати підприємства розподіляють за звітними періодами.

Фінансовий результат визначають у наступній послідовності:

• 1. «Очищення» реалізаційних доходів від непрямих податків, зокрема від ПДВ.
• 2. Визначення валового прибутку (збитку) як різниці між чистим доходом і собівартістю реалізації.
• 3. Визначення доходу від операційної діяльності шляхом вирахування з чистого доходу адміністративних витрат, витрат на збут, а також корегуванням цієї суми на прибуток (збиток) від іншої операційної діяльності.
• 4. Визначення доходів і витрат (втрат) від участі в капіталі - визначається дохід (витрати), отримані від інвестицій в асоційоване підприємство, облік яких ведеться за методом участі в капіталі.
• 5. Визначення доходів і витрат від фінансової діяльності - відображаються дивіденди, відсотки, пов’язані з позиковим капіталом.
• 6. Визначення інших доходів і витрат — відображаються доходи і витрати, пов’язані з реалізацією фінансових інвестицій, необоротних активів і інші доходи і витрати, що виникають у процесі здійснення звичайної діяльності.
• 7. Визначення фінансового результату від звичайної діяльності до і після оподаткування — враховуються всі види доходів і витрат від звичайної діяльності.
• 9. Визначення загального чистого прибутку (збитку).