Соціально-економічні перетворення в українському селі 1953-1959 рр.: сучасна історіографія

Анотація

У статті розглядаються історіографічні аспекти соціально-економічних змін в українському селі 1953—1959рр. Відзначено процес звільнення українських вчених від радянських стандартів у висвітленні державної аграрної політики. Визначаються особливості і характерні риси історіографічного процесу в цілому.

Ключові слова: сучасна історіографія, соціально-економічні перетворення, селянство, аграрна політика Розвиток сільськогосподарського виробництва є надзвичайно важливою складовою економічного поступу держави. На сьогодні важливим залишається вирішення актуальних проблем економічного та соціального розвитку на селі. Відповідно, звернення до історичного досвіду допомагає не лише усвідомити складні інтеграційно-господарські процеси минулого, але й зробити висновки задля подолання викликів сучасності. У цьому контексті світова економічна криза ставить перед українською державою складні завдання на здатність продуктивно, а головне — соціально-орієнтовано розвивати сільське господарство.

Період 1953;1959 рр. щодо студіювань розвитку українського села поки ще не став предметом окремого історіографічного дослідження. Хоча в сільському господарстві Радянської України цього етапу мали місце значні структурні зміни, результатом яких стало швидке піднесення виробництва, підвищення добробуту, рівня й якості життя сільського населення. Так, період 1954;1958 рр. сучасні українські історики О. Завальнюк та І. Рибак вважають «найпродуктивнішим у сільському господарстві, після 1922;1926 рр.» [1, 181]. Більшість науковців загалом погоджуються, що 1950;ті рр. в історії сільського господарства стали часом найвищого розквіту останнього за доби СРСР [2]. Метою цієї статті є аналіз доробку сучасних українських та зарубіжних науковців, які студіювали проблематику соціально-економічних перетворень в українському селі 1953;1959 рр.

У 1990;х рр., після проголошення Україною незалежності, в історіографії почалися складні процеси переосмислення власного історичного досвіду та історіописання, а історична наука поступово відходила від заідеологізованої марксистсько-ленінської концепції історичного розвитку. Після розпаду СРСР намітився і розвиток нових світоглядних і проблемно-тематичних орієнтирів, які сьогодні стали основоположними. Зокрема це плюралізм думок, відмова від тенденційності, а також застосування новітніх історіографічних підходів і методології. Останнє стало можливим, завдяки ознайомленню українських істориків зі здобутками світової історіографії, з якої вітчизняні дослідники перейняли теорії повсякденності, модернізації, тоталітаризму Певним дороговказом для сучасних українських істориків, які досліджують питання соціально-економічної історії українського села доби хрущовської «відлиги», стали ґрунтовні публікації В. Литвина [3−4], В. Барана [5−6], П. Панченка [7], С. Кульчицького [8−9]. Їхні праці відзначаються глибиною творчого аналізу та виваженістю висновків у контексті творення реальної моделі історії українського села 1953;1959 рр. Теоретичні узагальнення згаданих дослідників значною мірою стали аксіоматичними та використовуються багатьма науковцями більш вузького тематичного спрямування.

Для сучасної української історіографії характерним залишається студіювання різних аспектів соціально-економінічного розвитку українського села досліджуваного періоду. Так, соціально-побутові умови проживання на селі з 1953;1959 рр. були проаналізовані в монографіях І. Рибака та Л. Ковпака [10−11]. Створення нової для виробничо-професійної та соціальної структур села верстви — виробничої інтелігенції, розкрив у спеціальній монографії О. Нікілієв [12]. Черкаська дослідниця І. Лубко також проаналізувала зміни в сільському господарстві України часів правління М. Хрущова, зокрема стан матеріально-технічного забезпечення колгоспів, прослідкувала зрушення в матеріальному становищі селянства, реконструювала процес зміни обчислення й обсяги оплати праці колгоспників [13]. Реформи в організації сільського господарства України 1953;1959 рр., зокрема укрупнення колгоспів, втілення ідеї агроміст, колгоспно-радгоспна система, стали предметом дослідження І. Романюка [14].

Своєрідним підсумком сучасної історіографії досліджуваної проблеми стало видання нарисів двохтомної «Історії українського селянства» (2006 р.) [15]. Сімнадцятий розділ другого тому, написаний спільно В. Даниленком та І. Романюком, присвячений історії українського села доби реформ М. Хрущова [16]. У цій та інших працях застарілі підходи та стереотипи радянської історіографії були подолані остаточно. 2010 р. побачила світ ґрунтовна колективна монографія, написана вченими Інституту історії України НАНУ, — «Повоєнна Україна: нариси соціальної історії (друга половина 1940;х — середина 1950;х рр.)» [17]. Вона стала результатом опрацювання оригінальних джерел, більшість з яких вперше були введені до наукового обігу. Автори монографії проаналізували основні параметри соціальної стратифікації соціуму українців, в тому числі селянства першої половини 1950;х рр. Так, соціальну історію повоєнного українського суспільства, досліджену українською та англомовною історіографіями, у другому розділі монографії розкрила Н. Лаас. Динаміку соціальних процесів очима робітників і селян показала у сьомому розділі О. Янковська. Незважаючи на те, що це видання охоплює лише першу половину 1950;х рр., вона є яскравим прикладом сучасного історіографічного наративу.

Ще одним підсумковим виданням, в якому розкривається економічна історія селянства, стала двотомна колективна історико-економічна праця — «Економічна історія України», присвячена 75-річчю Інституту історії України НАНУ Двадцять дев’ятий та тридцятий розділи другого тому, написані у співавторстві В. Бараном, В. Даниленком і Л. Новохатько, присвячені періоду 1946;1964 рр. Науковці не тільки розкрили динаміку економічних змін зазначеного періоду, але й охарактеризували соціальні досягнення та прорахунки радянської влади на селі. Непродуманість соціально-економічних перетворень, започаткованих 1953 р., на переконання В. Даниленка та Л. Новохатько, стали причиною того, що вже наприкінці 1950;х рр. «позитивний заряд аграрних реформ, які проводилися на основі рішень вересневого (1953 р.) пленуму ЦК КПРС і наступних партійних рішень, був в основному вичерпаний. На це вплинула і ціла низка непродуманих партійних дій, і непослідовність у подоланні недоліків реформування сільського господарства» [18, 437]. Про ідеологічні упередження, традиційні догматичні підходи, які глибоко вкорінилися в управлінському апараті наприкінці 1950;х рр. та гальмували подальший економічний розвиток сільського господарства, говорить і В. Баран [19, 158].

Для більш повного розкриття поставленої теми дослідження, важливо також розглянути зарубіжну історіографію. Так, у сучасній російській історіографії соціально-економічні зміни в радянському селі 19 531 959 рр. студіювали О. Вербицька [20], О. Зубкова [21], М. Безнін, Т. Дімоні [22−23], Г. Шмельов [24], В. Шестаков [25]. Окремої уваги заслуговує книга Ю. Аксютіна «Хрущовська „відлига“ і суспільні настрої в СРСР в 1953;1964 рр.» [26]. Автор зосередив увагу не тільки на питаннях власне соціального та економічного характеру, але і розглянув зміну взаємовідносин між партійним керівництвом та радянським суспільством, яка розпочалася в 1950;х рр., після смерті Й. Сталіна.

Західна історіографія проблеми також досить змістовна. Праці англомовних істориків характеризуються ґрунтовністю та аргументованістю викладу, акцентуванням уваги на історії повсякденності, мікро-історії, усній історії, аналітиці морально-психологічної атмосфери суспільства. В цьому контексті потрібно відмітити праці Дж. Боффа, М. Геллера, Дж. Хоскінга, М. Маля [27−30]. Згадані дослідники, розглядаючи соціально-економічні перетворення українського села 1953;1959 рр., підкреслюють колоніальний статус України у складі СРСР, а Ш. Мерль особливо наголосив на кричущій невідповідності у економічному становищі значно біднішого селянства відносно більш заможних мешканців міст [31].

історіографічний український аграрний радянський.

Висновки

Отже, сучасна історіографія соціально-економічних перетворень в українському селі 1953;1959 рр. досить багатопланова та тематично різноманітна. Зазначені праці, звісно, не вичерпують всього комплексу робіт сучасної історіографії досліджуваної проблеми, оскільки вона є системною і багатоаспектною. Незважаючи на появу в останній час ряду ґрунтовних робіт, присвячених історії українського селянства періоду правління М. Хрущова, на нашу думку, запропонована тематика дослідження все ж потребує подальшого вивчення та історіографічного узагальнення. Адже сама постановка проблеми не стала предметом окремого синтетичного дослідження в сучасній історіографії. Тому залишається необхідність написання історіографічних робіт для визначення нерозкритих або латентних питань соціально-економічних трансформацій в українському селі 1953;1959 рр., як одного з найбільш продуктивних періодів в історії українського селянства.

Література

• 1. Завальнюк О. М., Рибак І.В. Новітня аграрна історія України. — Кам'янець-Подільський, 2004.
• 2. Ханин Г. И. Десятилетие триумфа советской экономики: Годы пятидесятые // Свободная мысль. — 2002. — № 5.
• 3. Литвин В. М. Україна у першому повоєнному десятилітті (1946;1955). — К., 2004.
• 4. Литвин В. М. Україна у другому повоєнному десятилітті (1956;1965). К., 2004.
• 5. Баран В. К. Україна після Сталіна: Нарис історії 19 531 985 рр. — Львів, 1992.
• 6. Баран В. К., Даниленко В. М. Україна вумовах системної кризи (1946;1980;тірр.). — К., 1999.
• 7. Аграрна історія України: Навч. пос. / П. П. Панченко, В. П. Славов, В. А. Шмарчук. — К., 1996.
• 8. Кульчицький С. В. Спроби реформ (1956;1964) // Укр. істор. журн. 1998. — № 2.
• 9. Кульчицький С. В. Україна у добу Леніна, Сталіна і Хрущова: порівняльний аналіз // М. С. Хрущов і Україна: Мат. наук. семінару, присвяченого 100-річчю від дня народження М. С. Хрущова. — К., 1995.
• 10. Рибак І.В. Соціально-побутова інфраструктура українського села 1921;1991. — Кам 'янець-Подільський, 2000.
• 11. Ковпак Л. В. Соціально-побутові умови життя населення України в другій половині ХХ ст. (1945;2000 рр.). — К., 2003.
• 12. Нікілієв О. Ф. Виробнича інтелігенція українського села: творення соціальної верстви (середина 40-х — середина 60-хрр. ХХ ст.). — Д., 2004.
• 13. Лубко І.М. Спроби аграрних перетворень М. Хрущова та їх вплив на українське село (1953;1964 рр.): Автореф. дис. … канд. іст. наук. — Донецьк, 2002.
• 14. Романюк І. Українське село у 50-ті - першій половині 60-х рр. ХХ ст. — Вінниця, 2005.
• 15. Історія українського селянства: Нариси в 2 т. / За ред. В.А. Смолія. — К., 2006.
• 16. Даниленко В. М., Романюк І.М. Українське село в добу реформ М. Хрущова // Історія українського селянства: В 2 т. — К., 2006. — Т. 2.
• 17. Повоєнна Україна: нариси соціальної історії (друга половина 1940;х — середина 1950;хрр.): У 3 ч. /Відп. ред. В. Даниленко. — Ч. 1−2. — К., 2010.
• 18. Економічна історія України: Історико-економічне дослідження: в 2 т. /Відп. ред. В.А. Смолій. -К., 2011. — Т. 2.
• 19. Баран В. Україна 1950;1960;х рр.: еволюція тоталітарної системи. — Львів, 1996.
• 20. Вербицкая О. М. Российское крестьянство: От Сталина к Хрущеву (середина 40-х начало 60-х гг.). — М., 1992.
• 21. Зубкова Е. Ю. Общество и реформы 1945;1964. — М., 1993.
• 22. Безнин М., Димони Т. Аграрный строй России в 193 080-х гг. (новый подход) //Вопросы истории. — 2005. — № 7.
• 23. Безнин М., Димони Т. Крестьянство и власть в России в конце 1930;х — 1950;е годы //Менталитет и аграрное развитие России (ХІХ — ХХ вв.): Мат. Межд. науч. конф. М., 1996.
• 24. Шмелёв Г. И. Аграрная политика и аграрные отношения в России в ХХ веке. — М., 2000.
• 25. Шестаков В. А. Социально-экономическая политика Советского государства в 50-е — середине 60-х годов. — М., 2006.
• 26. Аксютин Ю. П. Хрущёвская «оттепель» в СССР в 19 531 964 гг. — М., 2004.
• 27. Боффа Дж. История Советского Союза: в 2 т. — Т. 2: От Отечественной войны до положення второй мировой державы. Сталин и Хрущев. 1941;1964. -М., 1994.
• 28. Геллер М. Я., Некрич А. М. Утопия у власти. — М., 2000.
• 29. Хоскинг Дж. История Советского Союза (1917;1991). М., 1994.
• 30. Маля М. Радянська трагедія: історія соціалізму в Росії (1917;1991) /Пер. з англ. — К., 2000.