Кількісні характеристики. 
Приватні міста Київського воєводства в першій половині XVII ст.: кількість, особливості розвитку та функціонування

Спроби підрахувати кількість міст у Київському воєводстві чинили як українські, так і польські історики. У польській історіографії цю проблему вперше порушив наприкінці ХІХ ст. А. Яблоновський. Згідно з його підрахунками, у 30-х рр. XVII ст. у Київському воєводстві нараховувалося 206 міст, з яких 46 були королівськими, 150 — приватними, 10 належали духовним власникамZrodla Dziejowe. — T. XXII: Polska XVI wieku pod wzglзdem geograficznostatystycznym; T. XI: Ziemie Ruskie. Ukraina / Opisane przez A. Jablonowskiego (далі — ZD). — Warszawa, 1897. — S. 227−233, 241. Згідно з даними В. Бобінського, який використовував переважно опубліковані джерела, у воєводстві у той період нараховувалося загалом близько 290 міст та містечокBobinski W. Wojewodztwo kijowskie w czasach Zygmunta III Wazy. — Warszawa, 2000.

Останнім такі підрахунки проводив В. Бучко, за даними якого у регіоні в період 1601−1648 рр. було 216 міст: 39 королівських, 171 приватне, 6 належали духовним власникам, а за період 1500−1648 рр. — 290 міст: 57 королівських, 220 приватних і 13 духовних Buczko W. Miasta prywatne w strukturze maj^tkow magnackich na Kijowszczyznie drugiej polowy XVI i pierwszej polowy XVII wieku // Patron i dwor. Magnateria Rzeczypospolitej w XVI-XVIII w. — Warszawa, 2006. — S. 88. Однак у своєму дослідженні автор не підкріпив ці дані відповідними джерелами, не представив жодних реєстрів міст, тому їх належало б верифікувати.

Ближчими до істини можна вважати підрахунки українських істориків І. Крип’якевича і О. Компан, які досліджували залюднення України перед Хмельниччиною і справедливо вважали занадто заниженими кількісні дані польських істориків. На думку І. Крип’якевича, у цьому регіоні на кінець 40-х рр. XVII ст. нараховувалося 385 міст (королівських і приватних), з яких 200 виникло у першій половині XVII ст. Крип 'якевич І. Богдан Хмельницький. — К., 1954. — С. 34. О. Компан зазначала, що внаслідок колонізації східних теренів України у першій половині XVII ст. постало близько 300 нових міст та містечок, з яких 80−90% були приватнимиКомпан О. Міста України в другій половині XVII ст. // Історик Олена Компан. Матеріали до біографії / Упор. Я. Компан. — К., 2007. — С. 58−67, 111.

Більш достовірні дані можна одержати, використовуючи матеріали з книг Коронної та Руської канцелярій, житомирської актової книги за 1640 р. ЦДІАУК. — Ф. 11. — Оп. 1. — Спр. 9., де вписано два податкових реєстри з переліками власників поселень у Київському воєводстві, та інших неопублікованих актових джерел. Значною інформативністю відрізняються регести, складені київськими канцеляристами наприкінці XVIII ст. з київських актових книг, що вціліли від попередніх пожеж київського міського архіву та загинули під час наступної — в 1811 р."Xi^g ziemskich i grodzkich Kijowskich w Kijowskim magistracie znajduj^cych siз, zacz^wszy od roku 1571 az do roku 1646 z dat^. i essenj wypisana kwerenda" // НБУВ. ІР. — Ф. 1. — № 4104. Отже, за нашими підрахунками, станом на 1646 р. було не менше як 329 приватних міст і містечок, серед них — 20 духовних (див.: Додаток до статті). Для 33 збереглися тексти привілеїв, що надавали їм магдебурзьке право; приблизно ще 70 зараховуємо до цієї ж категорії міст на підставі згадок у джерелах про війта, міських урядників, міських книг, ринкової площі. Інші приватні міста відносяться до категорії непривілейованих, які становили більшість у цьому регіоні.