Вступ. 
Ярослав Мудрий

Князь Ярослав Мудрий один із самих відомих історичних персонажів в історії нашої країни. Він увійшов в історію як мудрий правитель, далекоглядний дипломат та вмілий розбудовувач, що духовно зміцнив Київську Русь і привів її до культурного піднесення.

Багато істориків різних періодів досліджувало і писало про Ярослава Володимировича. Не оминув і цю тему і відомий історик Борис Греков. Який у 1939 році написав книгу «Київська Русь» [1], в якій описав про землеробство на Русі і виступив проти стереотипу про його відсталість. Описав зв’язки Ярослава Мудрого з Європою, а саме з Німеччиною, Польщею, Францією та Норвегією. А також приділив увагу шлюбам рідні князя, які були вигідні державі. Борис Греков твердо наголошує, що Київ за часів Мудрого став грати велику політичну роль в Європі. Греков вважав, що Київська Русь є основою російського, українського та білоруського народів Микола Аркас в своїй книзі «Історія України — Русі» також не оминув питання приходу до влади Ярослава і становлення міцного положення Києва [2],. Війни з поляками за Черновецькі землі, з візантійцями і розбудова Києва та шлюби рідні Ярослава для зміцнення стосунків з європейськими країнами. І він теж вважав, що при Ярославу Мудрому Київ грав не останню роль у тогочасній Європі.

Сучасний історик Наталія Павлищева у книзі «Ярослав Мудрий» [3] описує життя та діяння князя. Вона пише, що він дав Русі довгожданий мир, єдність, тверду владу і справедливі закони — знамениту «Руську Правду». Він розгромив хижих печенігів і зміцнив південні межі, будував храми і міста, заснував перші руськи монастирі і поставив першого руського митрополита, відкривав школи і оплачував працю перекладачів, переписувачів і літописців.