Крах «політики воєнного комунізму»

Наприкінці 1920;поч.1921 років радянсько-більшовицька влада у Росії та особливо в Україні опинилася в ситуації економічної, соціальної та політичної кризи, викликаної:

Воєнними діями, що велися майже безперервно сім років (політичні режими змінювалися 12 разів);

Політикою «воєнного комунізму», запровадженого в Україні у 1918 році. Основу політики становило:

Диктатура КП (б) України (РКП (б));

Націоналізація промисловості зв’язку, фінансів;

Державна монополія на товари (продаж);

Загальна трудова повинність;

Продрозкладка;

Карткова система;

«червоний терор» проти незгодних.

Економічна криза виражалася в такому:

Промисловість майже зруйнована: 1/10 частину довоєнного рівня.

Сільське господарство перебувало в катастрофі. Порівняно із 1913 роком в Україні посівні площі скоротилися на чверть, збір зерна — на третину. У 1921 році ситуація ускладнилася сильною засухою, що спричинило голод, від якого загинуло близько 1 млн. чоловік. Голод 1921;1923 років називають першим у радянській історії голодомором;

У галузі фінансів — повна інфляція грошей, а відтак повернення до натурального (бартерного) обміну;

Почалися селянські повстання, особливо проти продрозкладки. Основною ударною силою селян стала армія Нестора Махна (близько 15 тис.чол.);

Ширилося невдоволення радянською владою і серед робітників. Крім страйків висувалися вимоги створення Рад без більшовиків.

На той час РНК Російської Федерації на чолі з В. Леніним, їх соратники в Україні, знайшли єдине правильне рішення — на певний час відмовитися від економічної диктатури, а відтак і політики «воєнного комунізму» та перейти до нової економічної політики — НЕПу (Х зізд РКП (б)).

Завдання для самоконтролю.

Який вигляд мала політична мапа України у міжвоєнні роки (1921;1939).

Коли відбулося юридичне оформлення СРСР?

Що таке «політика воєнного комунізму»?

Які наслідки «політики воєнного комунізму» в Україні?

Література:

Світлична В.В. Історія України — с.167−169.