Визначення. 
Епілепсія. 
Етіологія і патогенез. 
Класифікація. 
Епілептичні психози. 
Зміни особистості у хворих на епілепсію

епілепсія свідомість лікування психоз

Актуальність теми: поширеність захворювання епілепсією становить 0,5 — 1%. Лікування хворих на епілепсію (особливо з психічними порушеннями) і до сьогодні складає велику проблему, як терапевтичну так і економічну. Тому своєчасне діагностування даного захворювання і правильно призначене лікування дозволяє хворому жити повноцінним життям, запобігати або відстрочувати появу епілептичних психозів, ознак епілептичних змін особистості та епілептичної деменції.

Епілепсія — це захворювання, яке характеризується повторними (> 2х) неспровокованими епілептичними нападами.

Під епілептичним нападом розуміється стереотипний розлад поведінки, емоцій, моторних, сенсорних функцій, свідомості, короткий за часом, явно не спровокований і по клінічним проявам який відповідає ЕЕГ.

З точки зору нейрофізіології причиною епілепсії являється надлишкова синхронізація нейронів з вираженою тенденцією до деполяризації із значно більшою амплітудою і частотою ніж в нормальних нейронах. Все це відбувається на тлі структурних уражень паренхіми головного мозку і генетично детермінованого зниження порогу судомної готовності.

Також необхідно відрізняти епілептичну реакцію і епілептичний синдром.

Епілептична реакція — це реакція організму, яка проявляється у відповідь на вплив шкідливого ендогенного фактору надзвичайної сили, наприклад, при отруєнні різними ядами, або під час електрошоку.

Епілептичний синдром — це епілептичні напади, які розвиваються при активно текучих церебральних процесах (пухлинах, абсцесах, аневризмах судин головного мозку).