Лікування гострого бронхіоліту
Еуфілінізація у випадках резистентності бронхоспазму до інгаляцій в2-агоністів, кортикостероїдів або проблем у проведенні ШВЛ. Болюс-доза (якщо дитина не отримувала еуфілін раніше) становить 7 мг/кг і вводиться в/в повільно на ізотонічному розчині натрію хлориду або 5% розчині глюкози. Підтримуюча добова доза еуфіліну (мг/кг) залежить від віку та становить у новонароджених 3,84, у 2−6 місяців… Читати ще >
Лікування гострого бронхіоліту (реферат, курсова, диплом, контрольна)
1. Госпіталізація.
2. Дієта повноцінна, відповщно до віїсу дитини, збагачена вітамінами, висококалорійна. У стаціонарі - дієта № 5.
3. Інгаляції зволоженого кисню.
4. Препаратами першої лінії є в2-агоністи або антихолінергічні препарати. бронхіт амброксол хронічний інгаляція.
5. Глюкокортикоїди (преднізолон — 1 мг/кг кожні 4−6 год, болюс-доза 2 мг/кг) одночасно з початком лікування в2-агоністами або ж в/в у випадку неефективності їх використання протягом 1 год (за показаннями дозу кортикостероїдів збільшують до отримання клінічного ефекту та відновлення чутливості до інгаляцій в2-агоністів).
6. Еуфілінізація у випадках резистентності бронхоспазму до інгаляцій в2-агоністів, кортикостероїдів або проблем у проведенні ШВЛ. Болюс-доза (якщо дитина не отримувала еуфілін раніше) становить 7 мг/кг і вводиться в/в повільно на ізотонічному розчині натрію хлориду або 5% розчині глюкози. Підтримуюча добова доза еуфіліну (мг/кг) залежить від віку та становить у новонароджених 3,84, у 2−6 місяців — 12, у 7−11 місяців — 20,04, у 1−9 років — 24 і 9−14 років -19,2.
7. Регідратація пероральна або за необхідності інфузійна терапія з метою корекції водно-електролітного обміну з розрахунку гідратації: 12 мл/кг за 1 год 5% розчином глюкози або ізотонічним розчином натрію хлориду; фізіологічної потреби: 50−80 мл/кг за добу 5% розчином глюкози з 2 ммоль калію і 3 ммоль натрію на 100 мл інфузату; триваючих патологічних втрат: 20−30 мл/кг за добу 5% розчином глюкози та ізотонічним розчином натрію хлориду.
8. Корекція ацидозу: якщо pH нижче за 7,3 та дефіцит основ (негативний BE) більше ніж 5 ммоль/л, вводять натрію гідрокарбонат (ммоль) = (-)ВЕ Ч 0,3 ж масу тіла (кг).
9. Дезобструктивна терапія трахеобронхіального дерева; вібромасаж і віброперкусія; ентерально або ультразвукові інгаляції із секретолітиками та секретокінетиками; стимуляція кашлю; постуральний дренаж; аспірація мокротиння з дихальних шляхів.
10. Антибактеріальні препарати: цефалоспорини (цефазолін, цефтріаксон), напівсинтетичні пеніциліни (амоксицилін, аугментин, амоксиклав тощо).
11. Противірусні препарати на початку захворювання.
12. Кардіотонічні препарати за наявності вираженої тахікардії.
13. Фізіотерапевтичні процедури: мікрохвильова терапія, різноманітні варіанти електрофорезу, УВЧ-терапія.