Вступ. 
Військове мистецтво запорізького козацтва

З появою козаків починається нова доба в історії українського війська. Всі наші давні військові формації організувались з початку держави, однак мали характер державного війська. Козаччина повстала таким способом — вона вийшла з суспільних низів, була від початку народним військом. Відомо, що козаків часто наймали на службу монархи різних країн (Польща, Австрія, Італія, Франція тощо). Воюючи в складі різних іноземних армій, козаки брали активну участь у багатьох європейських воєнних конфліктах, зокрема П’ятнадцятилітній (1591−1606) і Тридцятилітній (1618−1648) війнах.

Військова служба запорозького козацтва є важливою складовою воєнної історії України. Сучасний етап розвитку історичної науки передбачає дослідження цього явища для подальшого відтворення історичної дійсності. Відтак постає нагальна потреба реконструкції усіх складових воєнної справи — від стратегії, оперативного мистецтва і тактики до комплектування, озброєння, забезпечення та бойової підготовки війська.

В умовах незалежності України та зростання інтересу до козацьких традицій актуальність обраної для дослідження теми визначається місцем, яке займало запорозьке козацтво у воєнній історії України, необхідністю з’ясування специфіку його бойової діяльності, а також визначення відповідності бойового досвіду та воєнного мистецтва воєнній теорії і практиці сусідніх народів. Таким чином, для української державності дане дослідження є важливим, оскільки воно дозволяє усвідомити чинники воєнного мистецтва і особливості воєнної справи запорозького козацтва періоду Нової Січі, як складової воєнної історії України.