Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сучасний розвиток сільського господарства відбувається в умовах світової фінансової і продовольчої кризи та характеризується зміною споживчих уподобань, інтенсифікацією виробництва, пошуком шляхів оптимізації видатків і стабілізації доходів населення. На фоні глобального потепління клімату спостерігається активізація природних процесів, що впливають не лише на життя та здоров’я людей, але й безпосередньо відображаються на рівні світової продовольчої безпеки. Користуючись перевагами свого економіко-географічного розташування, Україна, як житниця Європи, за існуючих умов має реальну можливість закріпитися на цих позиціях. Однак, досягнути цієї мети можливо лише за умови створення високоефективного агропродовольчого ринку шляхом поєднання інтересів внутрішніх товаровиробників (державна підтримка, доступність фінансових інструментів, забезпечення сталого розвитку та цивілізованого ринкового регулювання) і вимог світової економічної спільноти (збільшення пропозиції продовольства з високими якісними та поміркованими ціновими характеристиками). Стабільний розвиток аграрного сектору економіки України потребує подальшого удосконалення регулювання системи страхування сільськогосподарських культур, яка має забезпечувати безперервність розширеного відтворення у рослинництві, високу конкурентоспроможність товаровиробників і сприяти дотриманню параметрів продовольчої безпеки держави.

Сільське господарство нерозривно пов’язано з пошуками оптимальних шляхів мінімізації негативних наслідків, зумовлених дією природно-кліматичних чинників. Одним із таких інструментів є страхування ризиків, притаманних сільськогосподарському виробництву. Процес регулювання страхового ринку в Україні характеризується відсутністю ознак системності, зокрема, нерозвиненою інфраструктурою, недостатнім заохоченням суб'єктів господарювання, недосконалою нормативно-правовою базою, неналежним моніторингом за дотриманням принципів страхування та договірних умов і, як наслідок, — незначним обсягом страхових послуг. Отже, регулювання системи страхування сільськогосподарських культур з метою поліпшення взаємодії страхових компаній і товаровиробників є важливою передумовою ефективного розвитку аграрного сектору економіки, підвищення рівня добробуту та якості життя населення.

Питанням страхування в сільському господарстві приділяється підвищена увага у працях таких визнаних вітчизняних та зарубіжних економістів, як: В. Базилевича, Р. Бокушевої, Н. Внукової, О. Вовчак, М. Дем’яненка, М. Жилкіної, О. Залєтова, Є. Калініченка, Ю. Лузана, А. Монті, Г. Мюллера, С. Навроцького, С. Осадця, В. Плиси, Т. Прокази, С. Реверчука, А. Самойловського, Р. Смоленюка, О. Філонюка, Ф. Хекне, Р. Шинкаренка, В. Якубович та інших. Вагомим внеском у розбудову сучасної системи страхування було здійснення проекту ЄС ТАСІС «Вдосконалення управління ризиками фермерських господарств та малих і середніх підприємств в аграрному секторі».

Водночас, недостатня увага приділяється науково-методичному обґрунтуванню сучасних підходів до страхування в аграрному секторі, передусім страхування сільськогосподарських культур, та інструментарію його регулювання за активної державної підтримки. Світова практика переконує, що ефективний механізм здійснення державної підтримки, наявність кваліфікованих кадрів і широкого спектру страхових продуктів є запорукою ефективного функціонування підприємств аграрного сектору, інвестиційної привабливості галузі та дотримання високих стандартів життя на селі.

Зазначене обумовлює актуальність наукової проблеми, її практичну значущість, а також вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тематика дисертаційного дослідження відповідає науково-дослідній роботі кафедри державного управління Навчально-наукового інституту бізнесу Національного університету біоресурсів і природокористування України, що виконується в межах теми: «Державне регулювання ринків агропродовольчої продукції на основі їх моніторингу і прогнозування» (номер державної реєстрації 0106U005709). Здобувачем виконані дослідження, пов’язані з удосконаленням методик державної підтримки сільськогосподарського виробництва.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у поглибленні теоретико-методичного обґрунтування та опрацюванні пропозицій щодо здійснення ефективного регулювання системи страхування сільськогосподарських культур як передумови стабільного розвитку аграрного сектору України.

Поставлена мета передбачає виконання таких дослідницьких завдань:

• — удосконалити класифікацію ризиків, виявити їх вплив на сільське господарство та простежити історичні аспекти розвитку страхування як виду діяльності;
• — узагальнити світовий та вітчизняний досвід формування та регулювання системи страхування в сільському господарстві, охарактеризувати перспективні тенденції розвитку страхування сільськогосподарських культур в Україні;
• — оптимізувати структуру взаємозв'язків учасників системи страхування сільськогосподарських культур шляхом удосконалення інституційного забезпечення аграрного та фінансового ринків;
• — оцінити сучасний стан системи страхування в сільському господарстві України та здійснити ідентифікацію страхових продуктів з огляду на їх специфіку й особливості застосування франшизи;
• — визначити місце і роль держави у формуванні та регулюванні системи страхування сільськогосподарських культур і запропонувати додаткові показники ефективності інструментів державної підтримки;
• — з'ясувати рівень впливу надзвичайних ситуації природного характеру на сільське господарство та ступінь ризикованості вирощування сільськогосподарських культур у розрізі регіонів України;
• — запропонувати заходи щодо підвищення ефективності використання бюджетних коштів, залучених для здійснення державної підтримки суб'єктів аграрного ринку, які скористались послугами страхування та розрахувати прогнозний обсяг необхідних бюджетних асигнувань.

Об'єктом дослідження є процес регулювання системи страхування сільськогосподарських культур.

Предмет дослідження — теоретико-методологічні та практичні аспекти підвищення ефективності регулювання системи страхування сільськогосподарських культур в Україні.

Методи дослідження. Для наукового вирішення поставлених у дисертаційній роботі завдань використано загальнонаукові методи наукового пізнання та дослідження економічних явищ. Теоретико-методологічною основою дослідження є праці вітчизняних та закордонних науковців і практиків, а також нормативно-правові акти України, що регулюють відносини у сфері страхування. У роботі використано такі методи дослідження: абстрактно-логічний (при розгляді теоретичних засад і вивченні наукових підходів до регулювання системи страхування), індукції і дедукції (при формуванні цілісного розуміння умов функціонування системи), економіко-статистичний (при аналізі вітчизняного ринку страхування сільськогосподарських культур), порівняння, аналізу і синтезу (при узагальненні й доповненні методик визначення сум страхових виплат, актуарних розрахунків), графічний, економіко-математичний (при формуванні рейтингу регіонів України за притаманністю природно-кліматичних ризиків та прогнозуванні необхідних обсягів державної підтримки страхування в сільському господарстві).

Наукова новизна одержаних результатів. До основних наукових результатів, які становлять особистий здобуток дисертанта і мають елементи новизни, належать такі:

вперше:

- розроблено та використано методичний підхід до розрахунку обсягу необхідної державної підтримки страхування основних сільськогосподарських культур в Україні, який передбачає страхування майбутньої вартості врожаю без застосування франшизи, що сприятиме підвищенню прозорості субсидування страхових продуктів та економії бюджетних коштів на зазначені цілі (С. 13−14);

удосконалено:

• — методичні підходи до розрахунку обсягу страхового відшкодування, з урахуванням світової практики та особливостей вітчизняного законодавства, в частині застосування франшизи, що підвищить об'єктивність визначення розміру страхової виплати (С. 9);
• — систему оцінки ефективності державної підтримки шляхом доповнення її додатковими показниками, що уможливлює проведення поглибленого аналізу доцільності виділення та використання бюджетних коштів (С. 9−10);
• — інструменти забезпечення функціонування ефективної та прозорої системи страхування сільськогосподарських культур в Україні через запровадження інституту незалежних сертифікованих аварійних комісарів — врегулювальників збитку при страхуванні сільськогосподарської продукції (С. 12−13);

дістали подальшого розвитку:

• — окремі методологічні підходи до класифікації ризиків шляхом групування ризикових факторів, які супроводжують виробництво та реалізацію сільськогосподарських культур, залежно від періоду їх виникнення та масштабності впливу («процесні ризики») (С. 6−7);
• — методика оцінки ступеня ризикованості вирощування сільськогосподарських культур в окремих регіонах України та підходи до розрахунку необхідних бюджетних асигнувань на подолання наслідків надзвичайних ситуацій природного характеру в сільському господарстві (С. 10, 14);
• — пропозиції щодо створення належного нормативно-правового поля, з урахуванням передової міжнародної практики державного регулювання, та інституційного середовища — для підвищення мотивації до еквівалентної взаємодії учасників системи страхування сільськогосподарських культур в Україні (С. 11−12).

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що теоретичні узагальнення, висновки і пропозиції, викладені в дисертації, сприяють формуванню комплексної моделі регулювання системи страхування сільськогосподарських культур в Україні. Результати досліджень використані при доопрацюванні проекту Закону України «Про особливості здійснення страхування сільськогосподарської продукції за державною підтримкою» (лист-довідка від 14.12.2009 р. № 04−11/15−469), удосконалені звітності за програмою «Здешевлення вартості страхових премій (внесків), фактично сплачених суб'єктами аграрного ринку» в межах діяльності Міністерства аграрної політики України (акт впровадження від 15.12.2009 р. № 37−21−4-15/23 306). Матеріали дисертаційної робити впроваджені у практичну діяльність Ліги страхових організацій України (акт впровадження від 01.12.2009 р. № 1287/ІІІ-6), Всеукраїнської громадської організації «Аграрна палата України» (акт впровадження від 01.12.2009 р. № 504/1−01), Проекту розвитку агрострахування в Україні (IFC) (акт впровадження від 11.12.2009 р. № 11/12/2009) та використані при викладанні курсу «Аграрна політика» на факультеті аграрного менеджменту (акт впровадження від 14.12.2009 р.) та курсу «Страхові послуги» на економічному факультеті Національного університету біоресурсів і природокористування України (акт впровадження від 15.12.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати з теоретико-методологічних і практичних питань страхування сільськогосподарських культур отримані особисто.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження апробовані на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Конкурентоспроможність продукції АПК України та вимоги СОТ» (м. Київ, Національний аграрний університет, 4 — 5 жовтня 2007 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми економіки, управління, фінансів та обліку в період становлення ринку землі» (м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Національний університет біоресурсів і природокористування України, Південний філіал «Кримський агротехнологічний університет», 2 — 3 листопада 2007 р.); Міжнародній конференції «Competitive and Economic Growth: European and National Perspectives» (м. Нітра, Словаччина, Сло-вацький аграрний університет, 23 — 24 листопада 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Ринкова трансформація економіки АПК» (м. Харків, Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. Петра Василенка, 27 — 28 листопада 2007 р.); семінарі на тему «Основні напрями державної підтримки в агропромисловому комплексі. Забезпечення кредитними ресурсами інвестиційних проектів, спрямованих на розвиток крупнотоварного виробництва тваринницької продукції» в рамках XX Міжнародної агропромислової виставки-ярмарку «Агро-2008» (м. Київ, Національний комплекс «Експоцентр України», 12 червня 2008 р.); Міжнародних наукових днях — 2008, «Konkuren-cieschopnosќ A Ekonomickэ Rast: Eurуpske A Nбrodnй Perspektнvy» (м. Нітра, Словаччина, Словацький аграрний університет, 25 — 30 травня 2008 р.); IAMO Forum 2008 «Agri-Food Buisness: Global Challenges-Innovative Solution» (м. Халле, Німеччина, Leibniz Institute of Agricultural Development in Central and Eastern Europe Halle (IAMO) 25−27 червня 2008 р.); Green Week Scientific Conference 2009 (м. Берлін, Німеччина, 14−15 січня 2009 р.); он-лайн конференції «Фінансово-бюджетна політика в контексті соціально-економічного розвитку регіонів» (м. Дніпропетровськ, Дніпропетровська державна фінансова академія, 10 — 20 березня 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Продовольча безпека та економічні засади виробництва біопалива в Україні» (м. Київ, Національний університет біоресурсів і природокористування України, 9 — 10 квітня 2009 р.); Міжнародній науковій конференції «Социально-экономические аспекты развития аграрного сектора экономики в условиях кризиса. Роль консультационных служб» (м. Мелітополь, Таврійський державний агротехнічний університет, 21 — 22 травня 2009 р.); семінарі «Стан страхування аграрних ризиків в Україні. Презентація нового страхового продукту» в рамках XXI Міжнародної агропромислової виставки-ярмарку «Агро-2009» (м. Київ, Національний комплекс «Експоцентр України», 12 червня 2009 р.); IAMO Forum 2009 «20 Years of Transition in Agriculture: What has been achieved? Where are we heading?» (м. Халле, Німеччина, IAMO, 17 — 19 червня 2009 р.); спільному FAO-IAMA семінарі в рамках 19th Annual World Forum & Symposium «Agribusiness and Agro-industries Development in Central and Eastern Europe» (м. Будапешт, Угорщина, International Food and Agribusiness Management Association, 20 — 21червня 2009 р.); 113th EAAE seminar «A resilient European food industry and food chain in a challenging world» (м. Ханія о. Кріт (Греція), Mediterranean Agronomic Institute of Chania, 3 — 6 вересня 2009 р.); Міжнародній конференції «Розвиток зернового ринку 2010» (Івано-Франківська область, с. Паляниця, 1 — 4 грудня 2009 р.); Міжнародних наукових днях — 2010, «Global Economy: Challenges and Perspektive» (м. Нітра, Словаччина, Словацький аграрний університет, 26−27 травня 2010 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 20 наукових праць загальним обсягом 18,06 друк. арк., з них 5 статей у наукових фахових виданнях (3 одноосібних) обсягом 4,69 друк. арк., 8 — у матеріалах наукових конференцій обсягом 0,18 друк. арк., 7 — у інших виданнях обсягом 13,19 друк. арк.

Обсяг і структура дисертації. Основний зміст дисертації викладений на 189 сторінках комп’ютерного тексту. Робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел із 210 найменувань, містить 30 таблиць, 37 рисунків і 20 додатків.