Сутність особистого страхування, його значення

За часи існування в колишньому СРСР єдиної державної страхової компанії - Держстраху — найбільш розвиненою галуззю було особисте с-ня, яке забезпечувало понад 90% загального щорічного обсягу надходжень страхових платежів на користь цього страховика.

На відміну від об'єктів майнового с-ня об'єкти особистого с-ня не мають вартісної оцінки. Тому вважається, що в особистому с-ні не відбувається компенсації матеріальної шкоди, а виплати страховика на користь страхувальника (застрахованого) або його родини мають характер фін-ої допомоги.

Особисте с-ня провадиться на випадок смерті страхувальника (застрахованого), тимчасової або постійної втрати ним працездатності (втрати здоров’я), дожиття страхувальника до кінця строку дії договору с-ня або до визначеної в договорі події. Особливістю цієї галузі є поєднання в її рамках усіх видів с-ня, що пов’язані зі страховим захистом життя й здоров’я особи, а також додатковим пенсійним її забезпеченням. При цьому окремі види належать до довгострокового («накопичувального»), а окремі - до загального с-ня.

Особисте с-ня включає 3 підгалузі, кожна з яких поділяється на види:

• 1. С-ня від нещасних випадків включає: індивідуальне с-ня; колективне с-ня; с-ня пасажирів; с-ня дітей; с
• -ня туристів тощо.
• 2. Медичне с-ня включає: с-ня здоров’я на випадок хвороби; безперервне с-ня здоров’я та інші види.
• 3. С-ня життя включає: змішане с-ня життя; с-ня дітей; с-ня пенсій; весільне с-ня; довічне с-ня та інші види.

На відміну від с-ня від нещасних випадків і медичного с-ня при укладанні договорів с-ня життя (за винятком пенсійного с-ня) страхувальниками можуть бути виключно фізичні особи, коли в перших двох — як фізичні, так і юридичні. С-ня життя має також і ту особливість, що всі види с-ня, які входять до цієї підгалузі, провадяться тільки в добровільній формі, коли інші дві підгалузі - як в добровільній, так і в обов’язковій формі.