Аналіз динаміки, структури та ефективності валютних операцій АБ «Південний»

Зміст

• Вступ
• 1. Сутність та завдання аналізу динаміки, структури та ефективності валютних операцій банку
• 2. Загальна характеристика діяльності АБ «Південний»
• 3. Аналіз динаміки, структури та ефективності валютних операцій АБ «Південний»
• 4. Шляхи підвищення ефективності валютних операцій вітчизняних банків
• Висновки і пропозиції
• Література

Вступ

Актуальність теми дослідження. Операції з валютними цінностями та розрахунки в іноземній валюті посідають провідне місце у банківському бізнесі. На сучасному етапі розвитку вітчизняні банки не тільки обслуговують експортно-імпортні розрахунки суб'єктів підприємницької діяльності, а й виступають безпосередніми учасниками операцій на внутрішньому та міжнародних валютних ринках, забезпечуючи у такий спосіб зміцнення ринкових перетворень у всіх сферах економіки.

Якість аналізу валютних операцій банків значною мірою залежить від повноти і достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності. Чинний План бухгалтерського обліку комерційних банків сьогодні надає можливість повною мірою відобразити розрахунки в іноземній валюті та реально оцінити валютні активи і пасиви банку.

Особливістю діяльності банку у сфері валютних операцій є його функція агента валютного контролю, що зобов’язує банк здійснювати контроль за дотриманням вимог валютного законодавства.

Тому, актуальною проблемою є вивчення та аналіз динаміки, структури та ефективності валютних операцій банку. Оцінювання діяльності банку на валютному ринку, його масштабності та конкурентоспроможності, визначення достатності можливостей банку для повного та адекватного співвідношення обсягів валютних операцій зі ступенем прийнятого ризику і рівнем прибутковості.

Метою курсової роботи є вивчення основних підходів до аналізу динаміки, структури та ефективності валютних операцій банку, шляхи підвищення ефективності валютних операцій банку.

Для досягнення зазначеної мети визначено такі основні завдання:

— з'ясувати суть та завдання аналізу динаміки, структури та ефективності валютних операцій банку;

— провести фінансово-економічну характеристику діяльності банку;

— виконати аналіз динаміки, структури та ефективності валютних операцій банку;

— визначити шляхи підвищення ефективності валютних операцій банків.

Об'єктом дослідження виступає фінансова діяльність АБ «Південний» .

Предмет дослідження — теоретичні і практичні методи аналізу динаміки, структури та ефективності валютних операцій АБ «Південний» .

Виклад основного матеріалу дослідження. Аналіз динаміки, структури та ефективності валютних операцій було проведено на прикладі АБ «Південний», використовуючи дані офіційної банківської звітності.

Обробка цифрового матеріалу здійснювалась з використанням табличного процесору «Microsoft Excel for Windows» .

Інформаційною базою дослідження стали законодавчі та нормативно-правові акти України; статистична інформація, опублікована у періодичних спеціальних виданнях; фінансова звітність АБ «Південний»; наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів та інші літературні джерела.

Для досягнення мети та вирішення основних завдань курсової роботи застосовані різноманітні методи дослідження. А саме, оцінювання структури комерційному банку, валютних активів і пасивів та оцінювання валютної позиції банку та операцій, які впливають на її стан, визначення масштабів його діяльності на валютному ринку, що дозволить комплексно дослідити науково-практичний підхід до здійснення аналізу операцій з валютою.

Курсова робота складається із чотирьох розділів. Назва першого розділу — сутність та завдання аналізу динаміки, структури та ефективності валютних операцій банку; у другому розділі проводився розрахунок фінансово-економічної характеристики діяльності АБ «Південний»; третій розділ — Аналіз динаміки, структури та ефективності валютних операцій комерційного банку; останній четвертий розділ має назву — шляхи підвищення ефективності валютних операцій вітчизняних банків. Закінчується курсова робота висновками та пропозиціями, переліком літературних джерел та додатками.

1. Сутність та завдання аналізу динаміки, структури та ефективності валютних операцій банку

Операції з валютними цінностями та розрахунки в іноземній валюті посідають провідне місце у банківському бізнесі. На сучасному етапі розвитку вітчизняні банки не тільки обслуговують експортно-імпортні розрахунки суб'єктів підприємницької діяльності, а й виступають безпосередніми учасниками операцій на внутрішньому та міжнародних валютних ринках, забезпечуючи у такий спосіб зміцнення ринкових перетворень у всіх сферах економіки. Провідна роль банків на валютному ринку обумовлюється значними обсягами операцій, що становлять близько 90%, та спектром послуг, які забезпечують попит широкого кола суб'єктів. Особливістю діяльності банку у сфері валютних операцій є його функція агента валютного контролю, що зобов’язує банк здійснювати контроль за дотриманням вимог валютного законодавства.

Така багатогранна спрямованість банку у сфері валютних операцій визначає певні вимоги до системи інформаційного забезпечення, що використовується для підготовки і прийняття управлінських рішень. За валютними операціями ця система повинна забезпечувати необхідну інформацію для валютного регулювання та контролю, планування та стратегії, раціонального використання ресурсів.

Для однозначного тлумачення валютних операцій та валютних цінностей необхідне правильне розуміння та використання термінів. Чинним законодавством, а саме Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», визначено таке.

" валютні цінності" :

валюта України — грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках у банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України;

платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті, валюті України та банківських металах;

іноземна валюта — іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави.

банківські метали — це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів;

Валютні операції поділяються на такі види:

— касові або готівкові (операції «спот»), при яких покупець отримує від продавця іноземну валюту (платіжні документи в іноземній валюті) одразу ж після платежу у національній валюті;

— строкові (форвардні операції), при яких відбувається купівля-продаж іноземної валюти на заздалегідь узгоджений термін з передачею її до закінчення цього терміну за курсом, що зафіксований у момент укладання угоди;

— операції «своп», які об'єднують дві операції - готівкову і строкову, — арбітражні, при яких учасники операції використовують відмінності у валютних курсах на різних валютних ринках з метою отримання прибутку.

Поточні валютні операції поділяються на торговельні і неторговельні. До поточних торговельних валютних операцій належать, зокрема:

— розрахунки між юридичними особами-резидентами і юридичними особами-нерезидентами під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності у межах торговельного обороту, включаючи кредитування експортно-імпортних операцій на термін не більше як 90 днів;

— розрахунки у межах торговельного обороту, які здійснюються на території України в іноземній валюті за умови наявності індивідуальної ліцензії Національного банку України або у грошовій одиниці України за умови, що хоча б однією зі сторін операції є нерезидент;

— розрахунки у межах торговельного обороту між юридичними особами-нерезидентами та юридичними особами-резидентами через інших юридичних осіб-резидентів відповідно до посередницьких договорів (контрактів), інші розрахунки, що здійснюються відповідно до чинного законодавства України;

— операції на міжбанківському валютному ринку України;

— оплата фізичними особами товарів (робіт, послуг) з використанням пластикових карток та чеків.

Поточні неторговельні валютні операції - це операції, що не пов 'язані з комерційною діяльністю підприємств, організацій, громадян, експортом та імпортом товарів (послуг), а також рухом капіталу.

Валютні операції банків включають:

операції, пов’язані з переходом права власності на валютні цінності за винятком операцій між резидентами у валюті України.

операції, пов’язані з використанням валютних цінностей у міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов’язань, предметом яких є валютні цінності;

операції, пов’язані із ввезенням, переказуванням і пересиланням на території України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей. [39,c.218]

валютна операція банк

Класифікація валютних операцій комерційних банків за ступенем складності і ризику подано на рис. 1.1

Рис. 1.1 Види операцій банків з іноземною валютою [8,c.24]

Різновидність валютних операцій банку базується на сутності операцій та їх особливостях і вимагає певної класифікації. Практично, інвалютні операції можна поділити на такі групи:

торговельні та неторговельні операції;

поточні операції, що пов’язані з рухом капіталу, термінові операції;

власні операції банку та операції, що здійснюються за дорученням клієнтів.

З погляду бухгалтерського обліку, розрахунки в іноземній валюті поділяються за датою розрахунків та датою операції і можуть бути балансовими та позабалансовими. Отже, існують різні типи валютних операцій, що має значення у процесі управління банківським бізнесом.

Для здійснення аналізу валютних операцій, визначення їх ефективності банк на власний розсуд, залежно від обсягів та напрямів операцій, здійснює їх групування. При цьому слід мати на увазі, що частина розрахунків клієнтів банку за зовнішньо-економічними контрактами здійснюється у національній валюті, але відповідно до вимог валютного законодавства теж належить до категорії валютних операцій.

Зважаючи на те, що бухгалтерський облік та форми звітності, які базуються на його даних, є основним джерелом у системі формування інформації, розглянемо класифікацію валютних операцій за принципом побудови плану рахунків. Відповідно до цього принципу валютні операції можуть бути згруповані за такими напрямами:

1. Відкриття та обслуговування кореспондентських рахунків.

2. Відкриття та обслуговування поточних та депозитних рахунків клієнтів — суб'єктів підприємницької діяльності.

3. Відкриття та обслуговування поточних та депозитних рахунків клієнтів — фізичних осіб.

4. Міжбанківські кредити в іноземній валюті.

5. Міжбанківські депозити в іноземній валюті.

6. Кредитування фізичних осіб.

7. Кредитування юридичних осіб.

8. Операції з цінними паперами, що емітовані в іноземній валюті.

9. Операції купівлі-продажу іноземної валюти.

10. Перекази в іноземній валюті.

11. Конверсійні операції з готівковою іноземною валютою.

12. Розмін або обмін банкнот.

13. Операції з дорожніми та іменними чеками в іноземній валюті.

14. Інкасо неплатіжних банкнот в іноземної валюті.

15. Надання дозволу на вивіз іноземної валюти за межі України.

16. Позабалансові операції.

16.1. Операції купівлі-продажу валюти.

16.2. Інструменти для хеджування.

16.3. Гарантії, поручительства, акредитиви.

16.4. Кредитні лінії.

16.5. Операції застави.

Якість аналізу валютних операцій банків значною мірою залежить від повноти і достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності. Чинний План бухгалтерського обліку комерційних банків сьогодні надає можливість повною мірою відобразити розрахунки в іноземній валюті та реально оцінити валютні активи і пасиви банку.

Першочерговий етап аналізу діяльності банку — оцінювання структури його валютних активів і пасивів, визначення масштабів його діяльності на валютному ринку. Для цього необхідно визначити та проаналізувати питому вагу валютних активів та зобов’язань банку в їх загальному обсязі, динаміку та тенденції розвитку у цій сфері діяльності.

Наступним етапом аналізу є оцінювання валютної позиції банку та операцій, які впливають на її стан. Для розрахунку показників, що характеризують валютну позицію банку, використовують оборотно-сальдовий баланс, звітні баланси, Звіт про дотримання економічних нормативів (форма 611), Розшифрування валютних рахунків (форма 550).

Завершальним етапом аналізу валютних операцій є оцінка їх ефективності, яка здійснюється через аналіз доходів та витрат банку від операцій з іноземною валютою.

На цьому етапі необхідно визначити, яка частка доходів від операцій в іноземній валюті у загальному обсязі доходів банку та за якими операціями вони отримані.

Відображення валютних операцій у балансі банку має певні особливості, які необхідно враховувати, здійснюючи аналітичні процедури:

валютні операції відображаються у балансі банку у подвійній оцінці - за номіналом та в гривневому еквіваленті за офіційним курсом;

принцип мультивалютності, який полягає у відображенні операцій в іноземній валюті за тими ж рахунками, що й операції у гривнях. Зв’язок між операціями в іноземній та національній валютах забезпечується використанням технічних рахунків;

поділ статей балансу, де відображаються валютні операції, на монетарні та немонетарні.

Монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів. Монетарні статті балансу переоцінюються під час кожної зміни офіційного валютного курсу;

Немонетарні статті - статті інші, ніж монетарні статті балансу. Операції, які належать до цієї категорії, відображаються у балансі у національній валюті за курсом, чинним на дату відображення у бухгалтерському обліку.

Прикладом немонетарних статей балансу можуть бути дебіторська заборгованість за авансами з придбання основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей та кредиторська заборгованість з продажу основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей тощо. Вони відображаються у фінансовій звітності за офіційним валютним курсом на дату розрахунку.

Основною метою аналізу валютних операцій є:

забезпечення необхідною інформацією процесу управління та прийняття рішень стосовно операцій з іноземною валютою;

забезпечення можливості розроблення аргументованої концепції розвитку банку, яка базується на комплексному підході до аналізу валютних активів та пасивів банку, зовнішнього та внутрішнього середовища, що дає змогу проводити діагностику та прогнозування банківської діяльності в цілому і на валютному ринку зокрема;

формування лімітної політики банку;

дотримання нормативів НБУ у сфері валютних операцій.

Основними завданнями аналізу валютних операцій, які забезпечують виконання даної мети, є:

оцінювання діяльності банку на валютному ринку, його масштабності та конкурентоспроможності;

визначення достатності можливостей банку для повного та адекватного співвідношення обсягів валютних операцій зі ступенем прийнятого ризику і рівнем прибутковості;

контроль показників валютного ризику, що забезпечується дотриманням установлених нормативів відкритої валютної позиції;

оцінка ефективності формування та використання валютних ресурсів;

визначення способів залучення валютних коштів на вигідних умовах;

оцінювання прибутковості валютних операцій;

обґрунтування доцільності здійснення тих чи інших валютних операцій банку;

оцінювання ефективності впровадження нових банківських продуктів;

визначення об'єктивних та суб'єктивних факторів, що впливають на здійснення валютних операцій.

Загальні напрями аналізу валютних операцій банку мають однакові підходи з тими, що застосовуються до операцій у національній валюті. Винятком є ті валютні операції, що не мають своїх аналогів серед операцій у національній валюті. До таких належать:

торгівля іноземною валютою;

конверсійні операції з готівковою іноземною валютою;

розмін або обмін банкнот, номінованих в іноземній валюті;

операції з дорожніми та іменними чеками в іноземній валюті;

інкасо неплатіжних банкнот в іноземної валюті;

надання дозволу на вивіз іноземної валюти за межі України;

розрахунки за зовнішньоекономічними контрактами;

позабалансові валютні інструменти.

Аналіз цих операцій має певні особливості та потребує урахування обсягів, курсів, за якими вони здійснюються, вимог валютного законодавства тощо. Оцінка валютних активів та пасивів банку повинна базуватись на показниках їх структури, динаміки її змін, структури операцій, їх частки у загальній масі валютних операцій, визначенні їх прибутковості взагалі тощо.

Джерелами інформації для проведення аналізу структури валютних активів та пасивів, їх динаміки та визначення ефективності використання валютних коштів є:

баланс комерційного банку (форма 1 Д);

оборотно-сальдовий баланс комерційного банку (форма 10);

звіт про структуру активів та пасивів за строками (форма 631);

Отже, ведення валютних рахунків клієнтів банку передбачає переміщення грошових коштів різних за призначенням та пов’язаних, як правило, з операціями торгівельного і неторгівельного характеру. Останні передбачають здійснення виплат, перерахувань та обмінних операцій з іноземною валютою.

Аналіз цих операцій має певні особливості та потребує урахування обсягів, курсів, за якими вони здійснюються, вимог валютного законодавства. Оцінка валютних активів та пасивів банку повинна базуватись на показниках їх структури, динаміки її змін, структури операцій, їх частки у загальній масі валютних операцій, визначенні їх прибутковості взагалі.

2. Загальна характеристика діяльності АБ «Південний»

Акціонерний банк «Південний» зареєстрований в 1993 році. Входить до групи великих банків і є лідером на Півдні України. Фінансовий результат на 01.12.2009 склав 58,775 млн. грн. За національними стандартами України дані Банку на 01.12.2009:

зареєстрований статутний капітал — 866,377 млн. грн., чисті активи — 10,310 млрд. грн. регулятивний капітал — 1,522 млрд. грн., кредитно-інвестиційний портфель — 7,896 млрд. грн. депозитний портфель — 5,438 млрд. грн., фінансовий результат за 2008 рік — 177,489 млн. грн.

Отже, АБ «Південний» належить до групи великих банків, до якої входить п’ятнадцять банків, займаючи третє місце в групі (піднявшись на одну позицію порівняно з 2007 роком) та двадцять перше в загальному переліку банків, а найбільшими його конкурентами є Кредитором банк та Родовід Банк.

Найменування банку — Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Південний» .

Місцезнаходження — Україна, м. Одеса, вул. Краснова, 6/1

Організаційно-правова форма банку — акціонерне товариство відкритого типу.

Відкрите акціонерне товариство Акціонерний банк «Південний» є універсальним банком, який має право здійснювати свою діяльність на території всієї України, виконує більшість передбачених законодавством банківських послуг як у національний, так і в іноземний валюті на підставі ліцензії Національного банку України № 65 від 23.01.2007, та дозволу на право здійснення операцій № 653 від 23.01.2007 а також Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку.

Банк виконує наступні операції:

— приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

— відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів;

— розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик та інші.

Незважаючи на економічну кризу та поглиблення негативних тенденцій на фінансовому ринку України, Банк прагне, забезпечуючи весь комплекс банківських послуг, зміцнити провідну позицію серед лідерів кредитно-фінансових установ України, а також досягти максимально можливого рівню ключових показників ефективності, у тому числі:

— підтримка розміру капіталу в обсягах, достатніх для досягнення конкурентних переваг на кредитно-фінансовому ринку України,

— рентабельності активів не менше 1,1%;

— рентабельності статутного капіталу на рівні 7%;

— доходності процентних активів не нижче 15%;

— вартості процентних зобов’язань у середньому до 12%;

— збереження позитивного рівня процентної маржі;

— чистого спреду не менше 3%.

Банк діє в усіх сегментах фінансового ринку, постійно поширюючи та вдосконалюючи спектр банківських та фінансових послуг клієнтам, тобто є універсальним банком.

У звітному році відбулися значні зміни у кількісній та якісній структурі активів і пасивів Банку. Сума наданих кредитів збільшилася в порівнянні з даними на кінець попереднього фінансового року на 2 651 561 тис. грн. У четвертому кварталі відбулася капіталізація дивідендів за 2007 рік на суму 64 655 тис. грн.

Важливим для Банку в минулому році стало збільшення статутного капіталу на 91 550 тис. грн. за рахунок здійснення закритих (приватних) розміщень акцій чинної номінальної вартості за рахунок додаткових внесків. Збільшення статутного капіталу відбулося у два етапи — у лютому і грудні 2008 року. Емісійні різниці від продажу акцій за ціною, вищою за номінальну склали 335 564 тис. грн., кошти, що надійшли в оплату акцій, були раніше розміщені на поточних рахунках клієнтів Банку.

В першому кварталі звітного року банком були емітовані довгострокові облігації на загальну суму 115 000 тис. грн., з яких 100 000 тис. грн. склала вартість облігацій серії А і 15 000 тис. грн. вартість облігацій.

В 2008 році кількість клієнтів-юридичних осіб на кінець дня 31 грудня 2008 року склала більш ніж 22 тисячі, обсяг кредитів, наданих юридичним особам на звітну дату склав 7 785 477 тис. грн., залучених депозитів та коштів на поточних рахунках — 2 844 351 тис. грн.

Кількість клієнтів-фізичних осіб на кінець дня 31 грудня 2008 року становила більше ніж 250 тисяч. Залишки на рахунках приватних клієнтів на звітну дату склали 3 132 501 тис. грн. Кредити, надані фізичним особам на кінець року становили 1 394 782 тис. грн.

Вищим органом управління Банку є загальні збори акціонерів. В період між зборами акціонерів його функції виконує Спостережна Рада.

Спостережна Рада обирається загальними зборами акціонерів Банку з числа акціонерів — фізичних осіб та уповноважених представників акціонерів — юридичних осіб у кількості не менше 4 осіб.

Кількість працівників за станом на кінець дня 31 грудня 2008 року склала 2612, в порівнянні з 2129 на кінець дня 31 грудня 2007 року.

Банк зазначає у фінансовій звітності особливості щодо діяльності й обліку і за потреби створює додаткові примітки, якщо вважає, що це може бути корисним для кінцевого користувача цього звіту. Банк не надає інформацію за тими видами операцій, які він не здійснює, за виключеням випадків, коли така інформація є індивідуально суттєвою.

Сьогодні можна сказати, що за 16 років розвитку Банку Південний, вдалося не тільки підтвердити статус надійного партнера, але і продовжити рух уперед, адже лише постійно розвиваючись, банк залишається в авангарді сучасного життя. Пропонуючи новітні банківські продукти і послуги, ми допомагаємо кожному з наших клієнтів стати більш сучасною і динамічно. Супроводжуючи операції клієнтів в будь-якому куточку світу, банк зміцнює свої позиції на міжнародному фінансовому ринку і активно розвиває мережу партнерів за межами України.

Досягнення в фінансової та громадської діяльності банку відзначені нагородами і дипломами як всеукраїнських, так і міжнародних номінацій, рейтингів і конкурсів. Банк «Південний» удостоєний диплома за створення самого ефективного бренду України.

Один з найбільших приватних банків України.

Понад 30% ринку банківських послуг півдня України.

Більше 2500 висококваліфікованих співробітників.

Понад 150 філій та відділень у всіх центрах ділової активності України.

Більше 351 000 клієнтів обслуговуються в банку (більше 26 000 юридичних осіб та більше 325 000 фізичних осіб).

У 2008 році відбулися значні зміни у кількісній та якісній структурі активів і пасивів Банку (додаток А). Вони збільшились на 35,17%, або на 2 884 701 тис. грн., що свідчить про позитивну тенденцію банку.

Сума наданих кредитів збільшилася в порівнянні з даними на кінець 2007 фінансового року на 2 445 533 тис. грн. Зросли інвестиції в асоційовані та дочірні компанії в порівнянні з цим же роком на 28 702 тис. грн. Хоча спостерігаємо і негативну тенденцію у структурі активів — скорочення обсягу цінних паперів в портфелі банку на продаж на 35 341 тис. грн.

Щодо структури зобов’язань банку, то найбільшу питому їх вагу складають кошти клієнтів, хоча вона і скоротилась на 10,75 пп. з 72,48% порівняно з базисним роком. А найбільша динаміка спостерігається у коштах банків, які зросли на 700 306 тис. грн., або на 62,61%, щодо структури, то їх частка зросла на 3,65 п. п. до 18,78% у структурі зобов’язань за 2008 рік (у структурі пасивів їх частка збільшилась на 2,77 п. п. до 16,41% у 2008 році). Також зросли боргові цінні папери, емітовані банком, на 375 505 тис. грн., або на 59,63%, щодо частки у структурі зобов’язань, то вона також зросла на 1,89 п. п. з 8,5% за 2007 р. (у структурі зобов’язань вона зросла на 1,39 п. п до 9,07% у 2008 році).

Важливим для Банку в минулому році стало збільшення статутного капіталу на 491 769 тис. грн., або на 88,61% за рахунок здійснення закритих (приватних) розміщень акцій чинної номінальної вартості за рахунок додаткових внесків, що також вплинуло на збільшення частки статутного капіталу у структурі власного капіталу до 74,55% у 2008р., або на 4,28 п. п. (у структурі пасивів його частка зросла на 2,68 п. п. до 9,44% у 2008 році).

Характеризуючи в додатку Б результати від банківських та інших операцій АБ «Південний» робимо висновок, що 78,21% загальних доходів Банку за 2008 рік припадає на процентний дохід від операцій. Найбільш прибутковими в 2008, як і в попередні роки, були операції з кредитування клієнтів в національній та іноземній валютах (табл.1.1). Також високою є питома вага комісійного доходу — 13,62% загальних доходів Банку.

Таблиця 1.1.

Процентні доходи та витрати АБ «Південний» за 2007 — 2008 рр.

Основною статтею неопераційних витрат залишилися витрати на персонал, які становили 163 561 тис. грн., збільшення у 2008 році порівняно з 2007 роком на 42 396 тис. грн., тобто 35% приросту.

За даними таблиці 1.2, аналізуючи фінансову стійкість робимо висновок, що надійність АБ «Південний» зростає, про що свідчить коефіцієнт надійності, що не тільки відповідає оптимальним нормам, а і зріс у 2008 році більш ніж в третину до 0,145.

Це свідчить, що рівень залежності банку від залучених коштів зменшився порівняно з базисним роком. Відповідає нормам і коефіцієнт «фінансового важеля», хоча він і показує скорочення здатності банку залучати кошти на фінансовому ринку на 2,5 пункти, що відбулось за рахунок збільшення власного капіталу банку на 77,77%. Коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів, порівняно з 2007 роком зріс на третину та становить 0,1266, відповідає оптимальним нормам та позитивно характеризує фінансову політику банку, розкриває достатність сформованого власного капіталу в активізації та покритті різних ризиків.

Коефіцієнт захищеності власного капіталу показує, яку частину капіталу розміщено в нерухомість (майно), скоротився у 2008 році в 0,4 рази, що відбулося в основному за рахунок меншого росту обсягу капіталізованих активів (на 6,44%) порівняно з власним капіталом банку (на 77,77%).

Коефіцієнт захищеності дохідних активів власним капіталом сигналізує про захист дохідних активів (що чутливі до зміни процентних ставок) мобільним власним капіталом. І хоча даний показник банку є досить низьким, зате спостерігається позитивна тенденція у 2008 році, коли він зріс у 2,2 рази. Ступінь покриття активів акціонерним капіталом характеризує коефіцієнт мультиплікатора капіталу, який в 2008 р. скоротився в 0,35 разів і не відповідає оптимальному значенню склавши лише 10,59.

Його зменшення відбулося за рахунок значного зростання акціонерного капіталу на 88,61% порівняно з попереднім роком.

Таблиця 1.2. Аналіз фінансової стійкості АБ «Південний» за 2007;2008 роки

Отже, банк за рік поліпшив менеджмент пасивів і активів, підвищивши забезпеченість власними коштами на 77,77%. Також спостерігається позитивна тенденція менш швидкого темпу збільшення недохідних активів, порівняно з дохідними активами балансу банку.

Характеризуючи ділову активність пасивів банку (додаток В) робимо висновок, що активність залучення залучених коштів у 2008 році скоротилась на 4,36%, що відбулося за рахунок зменшення динаміки залучення коштів порівняно з динамікою росту загальних пасивів банку. Активністю залучення строкових депозитів у 2008 році, порівняно з 2007, також зменшилась на 15,72%.

Щодо залучення міжбанківських кредитів, то їх темп приросту виявився більшим, ніж у загальних пасивів, тому показник активності зріс до 16,41% у 2008 році, порівняно з 13,64 у 2007 р.

У 2008 році порівняно з минулим роком скоротились коефіцієнти активності використання залучених коштів у дохідні активи на 4,06% з 1,0619 до 1,0188 та використання строкових депозитів у кредитний портфель, що у звітному році зменшився до 54,46% з 66,21%. А активность використання залучених коштів у кредитний портфель зросла з 0,87 до 0,93.

Отже, банк більш активно залучив міжбанківські кредити, а політика щодо залучення строкових депозитів фізичних та юридичних осіб виявилась менш вдалою.

Що стосується ділової активності активів АБ «Південний» (додаток В), то рівень дохідних активів за аналізовані нами роки залишився стабільним і зріс лише на 0,73 п. п, загальна інвестиційна активності в цінні папери і пайову участь — на 0,58 п. п., порівняно з 2007 роком, зменшилась при цьому і частка інвестицій у дохідних активах на 0,7 п. п, а частка проблемних кредитів в загальному кредитному портфелі навпаки зросла на 3,06 п. п. Щодо коефіцієнта кредитної активності банку, то він зріс на 1,81п. п до 80,86%, що є досить негативним для фінансового стану банку, так як даний показник перевищує 75% і політика банку стає ризиковою.

Отже, політика банку щодо ділової активності активів є незадовільною. Дана ситуація склалась за рахунок досить великого обсягу кредитного портфеля та зростання прострочених та безнадійних кредитів у ньому на 45,93% протягом 2008 року.

Результативним показником діяльності банку є величина одержаного прибутку. Рівень окупності прибутком статутного і загального капіталу, активів (у тому числі дохідних), а також витрат банку характеризує їх рентабельність.

Оскільки в сучасних умовах витрати часто зростають незалежно від рівня господарської фінансової діяльності банку, а під впливом погіршення загальної економічної ситуації в державі, то прибуток, який часто за масою невисокий, не може характеризувати рівень окупності. Тому рівень ефективності управління банком необхідно визначати поряд з віддачею прибутком ще і доходом.

За цим принципом і сформована на підставі даних наведеного вище балансу система основних алгоритмізованих показників, які детально характеризують ефективність управління банком, здійснено їх розрахунок для аналізу досягнутого рівня і тенденції в часі - як за дохідністю, так і прибутковістю (додаток Д).

Так загальний рівень рентабельності доходів порівняно з 2007 у 2008 році зріс на 4,6 коп. до 25,2 коп., показуючи розмір балансового прибутку на 1 грн доходу, водночас характеризує, що структура доходів, яка склалася, забезпечує тенденцію до зростання прибутку й відображає ефективність наданих послуг і здійснюваних банківських операцій. Зросла також окупність витрат доходами на 8,9 коп.

Чиста процентна маржа, яка мала в 2007 — 2008 роки відповідно рівні 3,68% і 4,28%, розкриває не тільки рівень дохідності активів від процентної різниці, а й характеризує ефективність контролю банку за дохідними активами і дешевими ресурсами. Ця різниця є головним видом надходжень для підтримання ліквідності, платою за ризики за кредитними, інвестиційними та лізинговими операціями. Зниження рівня процентної маржі підвищує ризикованість банківських операцій і одночасно знижує ефективність управління.

Чистий спред, що перебував на рівні 7,77% за 2007 р. і 6,45% за 2008 р., показує не тільки зниження рівня дохідності від процентних операцій, а й характеризує, яка різниця склалася між ціною придбання ресурсів і ціною від розміщення їх в активи (переважно в кредитний портфель).

Інший операційний дохід, що становив 0,05% і 0,02%, свідчить про зниження рівня дохідності активів від інших нетрадиційних послуг і інших доходів.

" Мертва точка" прибутковості банку показує мінімальну дохідну маржу для покриття всіх витрат, після чого банк починає заробляти прибуток. Для нашого банку вона складала 1,3% у 2007 році та 0,61 у 2008 р., що свідчить про позитивну динаміку у звітному році.

Рентабельність активів по чистому прибутку, що показує рівень окупності чистим прибутком середньорічних активів у цілому, у 2008 році порівняно з 2007 становила 1,84% та 1,58% відповідно, отже спостерігаємо позитивну тенденцію.

Рентабельність за чистим прибутком, передусім дохідних активів, яка характеризує рівень окупності ним, за два роки зросла з 2,01% % за результатами 2007 р. до 2,35% за результатами 2008 р. Цьому могло посприяти: менш різке зростання середньорічного обсягу активів з 4 809 941,5 тис. грн до 7 565 133,5 тис. грн, або на 36,42%, тоді як чистий прибуток зріс на 45,46%. Взагалі зростання дохідних активів — позитивне явище і свідчить про перспективність їх менеджменту на зростання чистого прибутку в наступні періоди.

Рентабельність загального капіталу (як і статутного фонду), характеризує діяльність банку з погляду ефективності управління щодо розміщення активів, тобто їх можливості приносити дохід; характеризує рівень окупності чистим прибутком середньорічного загального капіталу і становить 15,49% та 16,18% у 2007 — 2008 роки. Рентабельність статутного фонду у 2007 р. становила 21,24%, а у 2008 — 22,16%.

Рентабельність діяльності банку за витратами є головним показником, узагальнює його діяльність, бо тільки рівень витрат і доходів формують як рівень балансового, так і чистого прибутку. Усі інші показники рентабельності є похідними, і їх визначення можливе лише тоді, коли на основі доходів і витрат одержаний прибуток. У базисному році вона становила 15,35%, а у звітному — 16,90%.

Наведені дані свідчать про те, що банк останні роки працює досить стабільно, зберігаючи протягом двох років рентабельність на рівні досить близькому рівні і навіть сприяє її зростанню.

Продуктивність праці як за доходом так і за чистим прибутком зросла близько на 50% тим самим підтверджуючи стабільність з поступовим поліпшенням ефективного управління проаналізованого нами банку.

У цілому, як свідчать дані додатку Д, за два роки не відбулося різкої зміни в рівнях показників, що характеризують зниження окупності доходами і чистим прибутком активів, витрат, загального капіталу і статутного фонду. Це ознака стабільної роботи банку, навіть в умовах не передбачуваних і незалежних від банку змін на фінансовому ринку України в останні роки. Зазначені показники, у своїй більшості, мають тенденцію до поліпшення, деякі незначно знизилися, що не свідчить про появу тенденції до їх погіршання. Це нормальні періодичні коливання, викликані впливом певних зовнішніх або внутрішніх факторів.

3. Аналіз динаміки, структури та ефективності валютних операцій АБ «Південний»

Перейдемо до розгляду розвитку одного з комерційних банків України на ринку валютних послуг. Для аналізу мною вибраний акціонерний комерційний банк АБ «Південний» .

Першочерговий етап аналізу діяльності банку — оцінювання структури його валютних активів і пасивів, визначення масштабів його діяльності на валютному ринку. Для цього необхідно визначити та проаналізувати питому вагу валютних активів та зобов’язань банку в їх загальному обсязі, динаміку та тенденції розвитку у цій сфері діяльності.

Масштаби діяльності банку оцінюються за питомою вагою валютних активів та зобов’язань банку в їх загальній масі. Для цього використовуються дані балансу комерційного банку (форма 1 Д), оборотно-сальдового балансу комерційного банку (форма 10), звіт про структуру активів та пасивів за рядками (форма 631) та розшифрування валютних рахунків (форма 550).

Частка валютних активів (Ч_{в. а}) та зобов’язань банку (Ч_{в. з}) у їх загальному обсязі розраховується за такими формулами:

(3.1)

Важливо оцінити динаміку змін цих показників на початок та кінець звітного періоду. Крім того, необхідно визначити абсолютний приріст валютних активів та валютних зобов’язань, врахувавши зміни у курсі іноземної валюти, який діяв у порівнюваних періодах.

Абсолютний приріст валютних активів (зобов'язань) розраховується як різниця суми валютних активів (валютних зобов’язань) на кінець та початок періоду:

(3.2)

Приріст валютних активів;

— валютні активи на початок періоду;

— валютні активи на кінець періоду.

(3.3)

де — абсолютний приріст валютних зобов’язань;

— зобов'язання в іноземній валюті на початок звітного періоду;

— зобов'язання в іноземній валюті на кінець звітного періоду.

Темп зростання валютних активів (Т_{в. а}) та зобов’язань (Т_{в. з}) розраховується як співвідношення валютних активів (зобов'язань) на кінець періоду до валютних активів (зобов'язань) на початок періоду:

; . (3.4)

Темп приросту валютних активів (Т_{п. в. а}) та валютних зобов’язань (Т_{п. в. з}) визначається як співвідношення різниці суми валютних активів (зобов'язань) на кінець та початок періоду до їх суми на початок періоду:

; . (3.5)

Розрахунок темпів приросту валютних активів дає можливість оцінити активність банку на валютному ринку. При цьому необхідно з’ясувати, які чинники впливають на ті чи інші зміни. Якщо збільшення абсолютних та процентних значень показників приросту активів не пов’язано зі збільшенням офіційного курсу іноземних валют, то ці зміни є наслідком розвитку масштабів валютних операцій. Активні операції банку були зосереджені в наступних основних секторах фінансового ринку: ринок цінних паперів, кредитування підприємств, фізичних осіб, міжбанківське кредитування. У таблиці 2.1 можна побачити сектори фінансового ринку і об'єми проведення активних операцій комерційного банку в кожному з них.

Таблиця 2.1 Об'єми проведення активних операцій АБ «Південний» в основних секторах фінансового ринку.

З таблиці видно, що обcяги проведення активних операцій в різних секторах фінансового ринку достатньо відмінні. Найбільш більший об'єм проведення активних операцій складає сектор кредитування підприємств. З цього виходить, що основним напрямом по залученню засобів є кредитування підприємств. Також це можна побачити на рисунку 3.1, де представлена секторна діаграма.

Рис. 3.1 Об'єми проведення активних операцій в секторах фінансового ринку.

Банк, згідно прийнятої політики, прагне уникати залежності від крупних клієнтів і надалі необхідно дотримуватися стратегії по залученню на обслуговування якомога більше число середніх, фінансово-стійких підприємств і організацій.

А також активна динаміка розвитку валютних операцій вимагає від Банку проведення жорсткої політики по контролю і управлінню ризиками. Динаміку розвитку валютних операцій на 2006, 2007, 2008 рр. відображає таблиця 3.2 і рисунок 3.2 Для ефективного контролю і управління діяльності Банку при проведенні активних операцій необхідно використовувати фінансові і функціональні методи контролю за ризиками, які включають всестороннє вивчення клієнтів служби економічній безпеці Банку, аналіз їх кредитоспроможності, аналіз економічної кон’юнктури і ступеня залежності від неї позичальників, аналогічно процентних ставок, що існують на ринку, прогноз зміни курсів валют, прогноз операційних і поточних витрат Банку. Крім того, безперечно оцінюватися технічні можливості виконання операцій — наявність відповідного програмного забезпечення і кваліфікованих кадрів.

Дотримання строгого контролю за рівнем ліквідності банку в майбутньому забезпечить, довіра існуючих і потенційних клієнтів, дозволяє вимушеного неприбуткового продажу активів і обмежувати витрати по залученню пасивів.

Система управління ризиками ліквідності і платоспроможності повинна бути заснована на щоденному контролі за станом приведених вище показників, аналізу чинників, що впливають на їх зміну.

У завершенні можна відзначити, що в перспективі Банк прагне до подальшої реалізації стратегічних цілей і завдань, встановлених бізнес-планом, і виконання своєї місії - сприяння розвитку бізнесу своїх клієнтів через інвестиції в їх бізнес і кредитування їх діяльності, оптимізація фінансових потоків, надання повного спектру якісних банківських послуг, розвитку на цій основі високодохідного банківського бізнесу.

Таблиця 3.2.

Динаміка розвитку структури валютних операцій АБ «Південний» на 2006, 2007, 2008 рр. [41]

Рис. 2.2 Динаміка розвитку валютних операцій АБ «Південний». [41]

В даний час широко розвиваються зовнішньоторговельні зв’язки наший країни з іншими країнами. Багато ділових партнерів займаються імпортними постачаннями, а виробники хочуть використовувати імпортне устаткування в своєму виробничому циклі, оскільки воно надійніше, а часто із-за надання деяких пільг при його покупці. Все це приводить до підвищення попиту підприємств — клієнтів банку на кредити в різних валютах. Також вигідність валютних кредитів посилюється в даний час деякою стабілізацією курсу долара США, це привертає клієнтів, оскільки вартість валютних кредитів значно нижча, ніж вартість гривневих кредитів на той же термін (якщо ставки по гривневих кредитах для клієнтів банку коливаються в межах 170 відсотків річних, то по валютних кредитах ставка складає близько 25 — 30 відсотків річних, що при стабільному курсі долара значно дешевше). Динаміку курсу долара США за період 2006;2008 років можна побачити в приведеній таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 Курс долара США по відношенню до гривні за період 2006 — 2008 року.

Видачею валютних кредитів АБ «Південний» почав займатися ще в 1994 р., і на початку своєї діяльності банк задовольняв практично всі потреби клієнтів у валютних засобах. Як вже було сказано вище, потреба в кредитних ресурсах у валюті значно зросла (не зважаючи на заявку на кредитні ресурси, які приймаються банком як вигідні і надійні). Але звичайне кредитування в обмежене валютним законодавством по термінах — не більше шести місяців, інакше це буде операція, пов’язана з рухом капіталу і клієнтові банку необхідно буде отримати спеціальний дозвіл НБУ (причому це робитиметься в Києві, що звичайно, значно подовжить час отримання кредитних коштів), а АБ «Південний» вже має такий дозвіл у вигляді ліцензії НБУ. Другим вузьким місцем при видачі валютних кредитів є проблема забезпеченості кредиту, тобто гарантія його повернення. Добре, коли клієнт має можливість забезпечити хорошу заставу під свій кредит (нерухомість, рухоме майно і так далі), але встає питання про оцінку цього майна, а також про валютні ризики, оскільки напевно об'єкт застави буде знаходиться на території України і його оцінка буде вироблена в гривнях (а реалізація товарів на території України проводиться в основному тільки за валюту України). Отже банк повинен врахувати всі ці ризики і від оцінної вартості майна залишиться відсотків сорок. Підприємств, а особливо нових, що володіє такими основними засобами не так вже і багато. Іншим видом забезпечення може послужити гарантія іншого підприємства або банку. Але знову ж таки АБ «Південний» хотів би бачити цю гарантію у валюті кредиту, або як мінімум в гривневому еквіваленті цієї валюти. Можна прийняти в забезпечення кредиту і цінні папери (краще всього папери самого банку), але тут встане питання про їх ціну і ліквідність, особливо якщо ці цінні папери з номіналом в гривнях.

В принципі деяким рішенням цих проблеми може стати лізинг. Лізинг — це договір оренди заводу, промислових товарів, устаткування, нерухомості для використання їх у виробничих цілях орендарем, тоді як товари купуються орендодавцем, і він зберігає за собою право власності. Розглянемо деякі позитивні сторони лізингу для застосування його як одна з форм кредитування:

лізинг дає можливість отримати устаткування у використання без його повної оплати, організувати нове виробництво без мобілізації необхідних крупних фінансових ресурсів;

оскільки устаткування при лізингу купує банк, то воно числиться на його балансі;

можливість випробувати устаткування до його повної оплати;

закупівля устаткування, що надається по лізингу, по оптимальних ринкових цінах. Не тільки лизингополучатель, але і лизингодатель зацікавлені в мінімізації ціни на устаткування. Як правило, банк має більше можливостей для досягнення мінімальних контрактних цін, чим орендар;

лізингові платежі можуть проводитися з виручки від продажу вироблюваної продукції і не тільки в грошовій формі, але і в товарній;

податкові вигоди. По-перше, орендна плата користувача устаткування в лізинговій операції відноситься на витрати виробництва і відповідно знижує оподатковуваний податком прибуток, а значить і розмір податку, що вилучається до бюджету. По-друге, як правило, податкове законодавство передбачає для лізингових операцій систему прискореної амортизації, тобто додаткових податкових пільг не тільки орендареві, але і орендодавцеві;

вигоди для орендаря, витікаючи з можливості викупити устаткування за номінальною або залишковою вартістю після закінчення терміну договору лізингу.

щоб лізинг був вигідний банку, загальна прибутковість по ньому повинна бути вище чим по аналогічному кредиту. Тут потрібно враховувати довгостроковість лізингового вкладення засобів банку.

З лізингом у валюті, кредитуванням і платежами клієнтів в іноземних валютах має глибокий зв’язок така широко відома на Заході послуга, як хеджування (страхування від валютних ризиків). Дійсно при висновку контрактів в іноземних валютах завжди існує небезпека різкої зміни курсу однієї валюти щодо національної або іншої валюти, або взагалі трудністю придбання потрібної валюти до моменту розрахунків. Засобом, що захищає від таких рисок, є хеджування. Звичайне хеджування здійснюється у формі висновку термінових операцій на покупку продаж валюти.

В даний час клієнти АБ «Південний» не використовують хеджування. Основне завдання банку підтримувати і розвивати своїх клієнтів, оскільки від їх добробуту залежить і стійкість, і розвиток самого банку. Отже, думаю, що банк повинен всіма силами допомагати клієнтам, особливо при роботі на зовнішніх ринках, адже відома істина, що банківські службовці набагато досвідченіше у сфері вибору форм і умов розрахунків між підприємствами. Не всі підприємства, наприклад, використовують висновок контрактів в різних валютах. Вся сума контракту в цьому випадку розбивається на декілька частин і виражається в різних валютах по курсах на момент укладення оборудки. Таким чином, якщо протягом часу виконання контракту відбудеться значною зміна в курсах цих валют, то валютні ризики значно знизяться або зникнуть зовсім. Прикладом може послужити швидке падіння долара США щодо євро, що можна побачити виходячи з побудованої таблиці 2.4 [12, c. 19]