Як дивуватися птахи

З життя птахів …

[pic].

КАК ДИВЛЯТЬСЯ ПТАХИ, ЩО ВИДЯТ.

Зір має у життя птахів виключно велике значення. Може бути птахи, позбавлені голоси, але птахів, позбавлених очей, сліпих, немає. Ні птахів та з недорозвиненими очима. І якщо є багато видів птахів, які мають очі розвинені сильніше, ніж в інших відповідного розміру тварин. У мишоїда, наприклад, обсяг очі приблизно дорівнює обсягу очі людини, а й у беркута очей значно більше людського. Адже беркуте на вагу в 30—40 раз менше людини. Вага очей у сов становитиме третину ваги її головы.

Гострота зору, в птахів дивна. Сапсан бачить невеликих птахів, завбільшки з горлицю, з певної відстані більш ніж один кілометр. Позбавлені нюху птахи можуть розшукувати свою видобуток слухом чи з допомогою зору. Гриф примічає серед стосів свою видобуток — полеглий копитне ми інколи з висоти двохтрьох километров.

Як відомо, у птахів голова вільно повертається на шиї до 180 і навіть 270 градусів. Вони цим користуються. Особливо люблять крутити головою і озиратися сови. Сови що неспроможні поводити очима направо наліво; очні яблука вони щільно заклинены в очницях. А при цьому вони очі, в на відміну від інших птахів, спрямовані вперед. Тож у лісі доводиться іноді спостерігати таку здавалося б дивну картину: сова сидить на дереві спиною до спостерігачеві, а голова її перегорнуто отже дзьоб розміщений на лінії середини спини, і погляд птахи спрямований прямо тому. Сові це зручно. Вона може, без ані найменшого шуму й не витрачаючи часу на повороти, спокійно оглядати усе, що навколо відбувається. А може чи озирнутися летить качка, особливо, якщо ззаду небезпека? Поворот голови, найменше відволікання уваги від польоту нею означатиме загибель. Та й біжучому птасі озиратися тому ні з руки.

Що тоді делать?

Перш ніж це питання, погляньмо, як розташовані очі вся її голова птахи. За винятком сов, очі у птахів розташовуються не попереду голови, а, по боках, і підприємств бачать птахи більше убік, ніж вперед. Тому загальне зору птахів дуже велике. Горобині птахи, і голуби можуть, не поводячи очима і перевертаючи головою, охопити відразу зором до 300 градусів, лише одне шоста окружності залишається поза межами видимого. Вражаючий кругозір! Нагадаю, що в людини загальне зору становить всього 150 градусов.

Є й «щасливі» птахи. У дрімлюг скроневий край очі звернений злегка тому і зору в нього становить 360 градусів. Це отже, що дрімлюга може, не повертаючи голови, цілком вільно помічати, що відбувається попереду нього, збоку та ззаду. Вигідне розташування з цією птахи! Адже дрімлюга ловить свою видобуток, дрібних комах, в повітрі. Якщо він ганятися лише тим, що помітив попереду, ситий не буде. Політ у дрімлюги спритний, верткий. Що їй варто, помітивши мелькнувшую збоку і навіть ззаду видобуток, відразу розгорнутися і схопити її своєї широкої пащею. І тому і треба передусім помітити цю видобуток, т. е. бачити в час польоту і попереду, і сзади.

Але сам дрімлюга такий щасливчик. Бачити, що відбувається ззаду, може і вальдшнеп. Годуючи, він засовує свій дзьоб в м’який грунт, на дотик розшукує собі там їжу, забуваючи, можна сказати, про все навколишньому. Озиратися йому зовсім недоречно. Бічна (і навіть трохи тому) посадка очей цілком дозволяє йому помітити близьку небезпека, не повертаючи голови, не виймаючи не потрібні дзьоб з кормного ділянки почвы.

Таке якнайширше зору потрібно всім птахам. Хижакам воно ні з чому. Хижі птахи, зазвичай, годуються досить великої здобиччю, примічають її заздалегідь і, рушивши до неї, повинні всі час зірко тримати їх у полі свого зору. Очі у хижака спрямовані вперед, загальне полі зору непогані велико (у боривітра, наприклад, 160 градусів), проте в них бинокулярное[1] зір розвинене краще. Але, звісно, найкраще бінокулярне зір розвинене у сов. Але й сови поступаються цьому плані человеку.

Хижа птах вбачає, що відбувається ззаду неї, так їй і потрібно. Вона має потребу лише у передньому і частково бічному зір. Якщо ж треба розглянути, що відбувається позаду, хижак повертає голову, як і сова, тому, націлюючи на цікавий для його предмет своє бінокулярне зрение.

Качка цьому плані — пряма протилежність яструбу. Їй корисно бачити, що відбувається ззаду, причому бачити, як кажуть, мимохідь, не повертаючи голови. Ось воно пропускає через дзьоб жирний мул березі водойми. Бачити тут особливо нічого. Нехай краще ока стежать те, що відбувається ззаду. Бачити ззаду потрібно качці і під час польоту. Хіба, якщо ззаду хижак? І качка справді може помітити його, не повертаючи голови. Ось що таке зору в 360 градусов!

Крім становища очей, велике значення має тут у птахів напрям найбільш гострого зору кожної очі. Цей новий напрям залежить від анатомічного устрою очей різних видів птахів та не буває вони однаковим. Найбільш гостре зорове сприйняття у птахів зазвичай спрямоване убік, межі бінокулярного зору, що дозволяє летючою птаху мати справа й зліва але залежні друг від друга поля ясного зрения.

Однак у такому випадку порівняння ластівок і стрижів. І всі і інші годуються повітря однорідної їжею — повітряним планктоном, а очі У цих птахів влаштовані по-різному. Стриж дивиться на основному вперед. Інше справа — ластівка. Гостре зорове сприйняття в неї спрямоване головним чином убік, і її чудово помічає кожну мошку, промелькнувшую повз неї, попереду вона пролетіла чи зі сторони. Літальний апарат у ластівки такий, що вони можуть відразу ж зробити поворот і схопити промелькнувшую видобуток. Швидкість польоту ластівки непогані велика, і її робить розвороти дома дуже просто. Стриж робити розворот дома неспроможна, він просто дуже стрімко літає. Чи через особливості свого зору стриж просто не помітить мошку, що є ззаду, він ловить тільки те, що попереду. Який спосіб полювання «вигідніше»? Поки повітряного планктону повітря багато, це зовсім однаково. Проте коли повітрі їжі дедалі менше, першим потрапляє у скрутне становище стриж. Про те, що він «прооре» своїм дзьобом в повітрі по прямий, йому замало. Можлива їжа справа і ліворуч нього прихована завдяки особливостям зору. Ластівка ж чудово виходить з положення, повертаючись за кожної місцевої збоку мошкою. Мало того, вони можуть навіть, літаючи вздовж пригретой сонцем скелі чи стіни вдома, лякати крилом комах і відразу їх схоплювати. Тому стриж неспроможна довго затримуватися ми до осені, а ластівка може. Птахи мало дивляться вгору. Їх найголовніше, що відбувається землі. Це позначається га устрої їх очей. У сітчастою оболонці денних птахів, верхній її сегмент, той, який сприймає промені, які від землі, більш насичений так званими биполярными[2] клітинами і ганглиями[3], скажімо просто, краще бачить, тоді як нижній сегмент, який відбиває небо, обеднен цими образованьями. Тож доводиться птасі, якщо треба уважніше розглянути, що відбувається на небі (скажімо, не летить чи хижак), закидати голову горілиць і дивитися угору меча у такому положении.

Що відбивають очі птахи, чи мають вони «вираз»? У яструба світложовті очі, вони становлять неприємною, здається, що яструб має злим характером. Але тут річ зовсім над характері, просто радужина від цього хижака жовта, а очі їх висловлюють абсолютно нічого. Очі старих бакланів світяться глибоким зеленим тоном і також нічого не висловлюють. Усе це — зовнішнє оформлення очей, не пов’язана з тим, як птах себе ведет.

Деякі види птахів повинні добре вбачати у реформі різних середовищах. Крохаль, наприклад, і баклан бачать добрими повітрі й садити нітрохи буде не гірший у питній воді. Для цього потрібна підвищена спроможність до аккомодации[4]. І це дійсно, баклан здатний змінювати заломлюючу силу очі на 40—50 диоптрий[5], тоді як людина — лише на 14—15 діоптрій. І ось у сов спроможність до акомодації зовсім незначна, якихось 2—4 діоптрії. Внаслідок цього вони, очевидно, щось бачать в безпосередньої від близости.

Задають іноді питання, чи є в птахів кольорове зір. Відповідь цей питання напрошується сама собі. Щодо чого ж тоді птахам яскравих барв, навіщо строката і найчастіше дуже, оригінальна кольорова гама? Спостереження показують, що чимало деталі оперення птахи мають сигнальне значення для неї і чудово ними сприймаються. Інша річ — бачать чи птахи кольору у такий спосіб як автор бачить їх було кілька. Це ще незрозумілим. Але, певне, особливих відмінностей очі птахи цьому плані немає. Птахів іноді вдається, наприклад, дресирувати на цвета.

ИСКЛЮЧЕНИЯ ІЗ ПРАВИЛА.

Птахи належать до теплокровним тваринам із постійною температурою тіла. Тепла кров може бути у жаби, коли його тримати на добре нагрітому приміщенні. У мухи і комара, які енергійно і лише швидко працюють своїми крилами під час польоту, також може бути висока температура. І це постійної вона в них буває. До тваринам із постійною температурою тіла належать тільки птиці і ссавці. Вона має досконалу терморегуляцию, т. е. можуть підтримувати у своїй тілі постійну температуру, незалежну від температури среды.

Температура тіла у птахів дуже високий. Значно вище, ніж в людини. Наприклад, у півчого дрозда вона сягає 45,5 градуси Цельсія, а загалом всім птахів (якщо казати про середньої) вона дорівнює приблизно 42 градусів. Щоправда, в деяких видів птахів температура тіла значно нижче зазначеної, особливо в водоплавних. Зокрема, у гусячих птахів та у поганок вона дорівнює 39,9 градуси, у пінгвіна Аделі лише 37,4 градуса.

Висока температура тіла птахів пов’язані з деякими їх фізіологічними особливостями. У птахів дуже високий рівень обміну речовин. Справді, гаряча кров із великою швидкістю омиває все маленьке тіло птахи, розносить живильні речовини, забирає продукти розпаду. Із цим пов’язана частота серцебиття у птахи. Навіть гарячковий пульс людини не йде в жодне з «пульсом» птахи. Ось деякі цифри: у шулік встановлено 250 пульсації серця на хвилину, у горобця 460, а й у крихітної колібрі її внутрішній мотор працює із незбагненною швидкістю — понад тисячу скорочень на хвилину (подумати лише!). Природно очікувати після цього, що з птахів велике серце. І це дійсно у птахів серце важить більш як одну соту ваги всієї птахи. Особливо велике серце в колибри—почти три сотих ваги тіла, точнее—2,75%.

Щоб підтримувати таку високу життєву енергію, потрібно багато їжі. Встановлено, що з птахів маленьких розмірів, що у більш несприятливі погодні умови тепловіддачі, дві третини прийнятої ними їжі йде підтримку температури тіла. І тому птахи, особливо маленькі, їдять багато, вони ненажерливі істоти. Втім, про «нормах» харчування птахів ми говоритимемо в особливому розділі, присвяченому харчуванню. Не треба, проте, перебільшувати гомотермность птахів. Деякі коливання температури і вони, що залежить від своїх активності. Як-от: максимум температури тіла спостерігається, коли птах виявляє максимум активності, постійно енергійно рухається. Мінімум активності і зниження температури буває під час спокою, вночі. Встановлено, що в окремих видів птахів відмінність між їх денний й у нічний температурою становить 5—6°.

Безпомічний, голий і сліпий пташеня в гнізді немає ще терморегуляції (т. е. фізіологічної здібності підтримувати те ж температуру тіла). Постійна температура встановлюється в нього через декілька днів після вылупления, саме тому птицы-родители змушені постійно зігрівати своїх пташенят в гнізді. Заради цього в деяких видів самка невідлучно перебуває при гнізді, тоді як самцю (наприклад яструбу) доводиться безперервно розшукувати корм як виводка, так самки.

Тільки птахи здатні переносити значні коливання температури довкілля без докорінних змін рівня половини їхньої життєдіяльності. Жаба в разі настання холодів стає млявою і занурюється у заціпеніння. Птахам, які є на холоді, необхідно лише добувати побільше їжі, щоб компенсувати підвищену у своїй тепловіддачу, тому температурні умови мало впливають з їхньої життя безпосередньо. Зникнення взимку комах, замерзання водойм, а тому й неможливість добувати у яких їжу викликають сезонні міграції, т. е. перельоти у птиц.

Птахи вважаються стійкішими щодо сталості температури, ніж ссавці. Серед ссавців відома ціла низка видів, що впадають в так звану зимову сплячку, наприклад суслики.

Але як стан справ у птиц?

Незначні коливання температури, залежать від активності птахи, про яких говорилося, не змінюють уявлення про птахів, як і справу тварин із постійною температурою. Однак у старовину люди думали, що зникнення восени перелітних птахів викликано не відльотом їх, а зимовим заціпенінням, сплячкою. Ховрахи переховуються до нір, їх взимку немає. Птахи нібито теж ховаються тимчасово зими недоступні в людини укриття. Вважалося, наприклад, що ластівки занурюються протягом усього зиму під воду. Що ж до ластівок, це, звісно, легенда. Але як бути з старими повідомленнями про знахідки (щоправда, дуже рідкісних) заціпенілих птахів? Виявляється, не можна відмахуватися від такого типу повідомлень, як від вигаданих. До них треба поставитися уважніше. Принаймні, тепер доведено, що колібрі і стрижі можуть впадати у заціпеніння. Тут цікаво нагадати наступний факт: найвищий температуру тіла мають більш маленькі за величиною і більше рухливі птахи. Зазначені раніше коливання температури, залежать від активності, теж відзначено в більш енергійних маленьких птахів. А колібрі — найменші птахи світу (щоправда, в усіх так малі), і вже вони ці коливання доходять іноді украй, настільки далеко, що колібрі, мабуть, і не. назвеш постійно теплокровными істотами. Стрижі хоч і крупнішої, ніж колібрі, але й малі за величиною. Колібрі можуть підтримувати і той ж рівень обміну речовин, у організмі лише за умови постійного приймання їжі. У вночі витрата енергії (не компенсований прийомом їжі) вони такий високий, що температура їх тіла знижується майже рівня температури повітря. У одній з печер високогірній частини Анд (в Перу) знайшли якось покляклу, яка видавалася неживої птицю — зірчасту колібрі, яка, судомно вчепившись лапками на стіну, спираючись у своїй на хвіст, як це роблять дятли. Температура тіла цієї птахи була 14,5°, всього наполовину градуси вище, ніж температура повітря на печері. Отже, старі повідомлення про «сплячих» птахів, куди не звертали уваги вчені, мали якесь основание.

У разі, коли колібрі кілька годин не отримують їжі, вони опускаються на підлогу вольєра, закриваються крилами, застигають і здаються мертвими. Проте слід узяти, їх до рук, і обігріти, як колібрі «пробуджуються» і, коли їм відразу ж запропонують їжа, знову переходять до нормального життєдіяльності. При тривалому переохолодженні колібрі погибают.

У птахів, мають постійну температуру тіла, помітних коливань в тривалості насиживания залежно змін температури не спостерігається. У колібрі насиживание буває довше в високогірних місцях, в частковості в альпійських областях Мексики. У стислі терміни насиживание відбувається у тропічних країнах. На півночі Аляски дуже короткі ночі й тому немає затримки у розвитку пташенят колібрі, батьки їх можуть годувати майже повні добу. Що стосується низькою температури повітря пташенята колібрі в відсутність батьків (що триває звичайно більш як вісім хвилин) сильно слабшають і не може відкрити дзьоб, коли вони з’являються. Усі інші, «нормальні» птахи у разі не розпочинають кормлению, так як рефлекс годівлі проявляється в них побачивши розтуленого, тянущегося до ним дзьоба пташеняти. А колібрі починають годувати пташеняти «насильно» і повертає його до життя. Вони іноді намагаються годувати навіть мертвих пташенят, тоді як інші птахи таких пташенят негайно викидають з гнізда. От на які аномалії спостерігаються у житті таких у багатьох відносинах своєрідних птахів, як колибри!

Стрижі найближчі родичі колібрі: вони відносяться до одному і до того ж загону — длиннокрылых. Колібрі водяться лише у Америці, головним чином Південної, а стрижі (теж окремий підзагін) населяють майже весь земну кулю і гніздяться усім материках. Ні, їх лише у більшу частину Австралии.

Що стосується однієї з основних властивостей класу — температури тіла стрижі дуже подібні з колібрі: вони є суворо постійно теплокровными тваринами. Що стосується голодування температура тіла вони стає нестійкою, іноді опускається до плюс 20 градусів. Стрижі можуть впадати причому у заціпеніння. Особливо цікаво наявність тривалої голодування і заціпеніння у пташенят. Тоді як в інших комахоїдних птахів пташенята виключно чутливі до дефіциту їжі і гинуть після одноденної, в у крайньому випадку дводенної голодування, пташенята стрижів переживають голодування до дев’яти і навіть дванадцяти днів. Дорослі стрижі такої тривалої голодування витримати що неспроможні і гинуть значно раніше. Йдеться у разі про чорних стрижах.

Багато частинах ареала[6] цього стрижа рідкісне літо проходить без тимчасових похолоданні і що з ними різкого нестачі їжі — повітряного планктону. Наступаюча у разі припинення життєвих процесів у пташенят дає можливість дорослим птахам допровадити їх у без піклування і переміститися кілька днів до місць, де кормові умови краще. Це правда звані літні, чи погодні, міграції. Втім, в такого роду погодних міграціях беруть участь передусім негнездящиеся птахи (однорічні птахи у стрижів повертаються разом із половозрелыми птахами зважується на власну батьківщину, але розмноженню не приступают).

Зазначені вище дві речі в экологии[7] стрижів — голодування з наступним заціпенінням і погодні міграції — слід розглядати мак необхідні пристосування до нестійкості кормової бази. Такі пристосування найяскравіше виявляється у країнах, схильних до частим літнім циклонам, несучим з собою холоду та дощі. До них належать Британські острова, країни Скандинавії і Фінляндія. Спостереження, що дозволило встановити обговорювані особливості стрижів, було проведено Англії й південної Фінляндії. Цікаво було з цієї погляду простежити за літнім пересуванням стрижів Латвії і Естонії. Цілком можливо, що у центральних областях європейській частині Росії, де панує влітку більш стійка погода з величезним переважанням антициклонов, погодні міграції відсутні. Це підтвердила б географічну мінливість життя птахів без того що в них морфологічних изменений.

У стрижів спостерігається реакція на несприятливі умови літнього часу й іншого, прямо протилежного порядку. При дуже несприятливі погодні умови, вони наступають під час насиживания, стрижі викидають своє яйце з гнізд, не рахуючись цьому з тим, як далеко зайшло розвиток зародка. Іноді викидається тільки п’яту частину кладки. У результаті цих дій у кількох місцях до осені немає приросту чисельності стрижів. У Швейцарії, наприклад, в 1948 року очікували на підставі раннелетних підрахунків появи 200 чи 230 молодих стрижей.

Але 27 липня було знайдено, що є лише три молоді птахи, причому був впевненості, що вони доживуть до вильоту з гнізда. У тривалості гніздовий життя стрижей-птенцов спостерігаються різким коливанням в залежність від погодних условий.

У найсприятливіших випадках пташенята вилітають з гнізд на 38—39-й день життя, іноді навіть у 35-ї чи 33-й. У дощові і холодні років вони перебувають у гнізді до 56 днів. Відзначено у своїй, що менше пташенят в гнізді, то швидше відбувається їхній розвиток. Це, певне, пояснюється лише тим, що вони мають більше пищи.

Всупереч добре відомого в орнітології закономірності, вона полягає .у цьому, що з північніших особин зростає кількість яєць в кладці, у стрижів спостерігається, навпаки, зменшення кількості яєць. Так було в Фінляндії й у Норвегії середня кількість яєць в кладці у чорного стрижа 2,2, тоді як і Швейцарії 2,7. Навіть у такому відношенні вони представляють виключення з правила.

Нестійка у стрижів і тривалість насиживания, вона коливається між 16 і 22 днями. У погану погоду птах витрачає чимало часу на розшукування корми, тривалість насиживания в неї мала. Втім, в особливо погану погоду птах повертається у гніздо і отсиживается там; таке «насиживание», проте, неефективно, оскільки голодна птах не продукує який буде необхідний насиживания тепла.

Можна зазначити ще одній особливості поведінці стрижів у місцях гніздування. Спостереженнями в Англії та у південної Фінляндії встановлено, що стрижі вилітають нерідко зграями пізнього вечора на відкрите морі та проводять їй всю ніч на крилі. Тривалість перебування стрижів у цьому нічному польоті, залежно від пори року широти місцевості, може коливатися від 4—5 до 7—8 годин. Повертаються вони схильні до гнізду світанку. У таких вильоти на ночівлю у морі беруть участь переважно молоді (т. е. торішні) негнездящиеся птахи. Та само роблять, очевидно, і гніздяться стрижі, особливо ті, які насиживают яиц.

На жаль, нічого невідомо цьому плані про стрижах, гніздових далеко від морських берегів. Добре було простежити, ночують чи вони у гніздах, або в про них також є описана вище своєрідна нічна «гімнастика». Причина і значення подібних нічних вильотів стрижів залишаються невідомими. Чи, можливо, ці нічні польоти справді є своєрідною гімнастикою, спрямованої до того що, щоб уникнути нічного заціпеніння. Відомо, що, якщо стриж ночує відкрито, над гнізді, може запасти у оцепенение.

Дуже велика своєрідність практикується в стрижів щодо термінів осіннього (фактично літнього) відльоту, які тісно пов’язані з умовами літньої життя птицы.

Поширена думка, що приліт стрижів відбувається дружно і що стрижів навесні означає наступ стійкою теплою погоди. Тим більше що багато спостереження кажуть зворотне. За спостереженнями Лека, виготовленим протягом протягом ряду років в Оксфорді, виходить, що приліт стрижів триває від 18 до 27 днів. У цьому приліт відбувається невеликими частинами і нерідко з перервами в один-два і навіть у за кілька днів. Рідко вдається відзначити, що протягом днів прилітає переважна більшість птахів. Так, 1954 року в перебувала під наглядом колонії в Оксфорді три дні прилетіло 62% всіх стрижів колонії. Більше масовий приліт знайти не вдалося. 1950;го при тривалості прильоту в 23 дня (із першого по 23 травня) в піддослідної колонії до 5 травня прилетіла лише чверть птахів, які населяли колонію, до 10 травня очевидна була половина всіх птахів, до 15 травня — три чверті колонії. Коливання середніх термінів прильоту за 6 років спостережень в Оксфорді становлять 8 днів, з 8 то 15 травня. Після прильоту проходить зазвичай кілька днів, як стрижі розпочинають будівництві гнізда. Початок будівлі збігаються з настанням стійкою теплою погоды.

Літній перебування стрижів у місцях гніздування складається з короткого відрізку часу, яке проходить прилетівши до сприятливу погоду — часу будівлі гнізда (8 днів), сильно коливного по тривалості періоду насиживания (16—22 дня) і саме мінливою у часу гніздовий життя. пташенят (33—39 днів). Додаймо поставлених дужках цифри, додамо ще 2—3 дня, минулих від прильоту на початок гніздування, ось й одержимо тривалість літнього перебування стрижів на місцях, їх гнездования.

Пташенята чорного стрижа можуть літати та самостійно годуватися відразу ж потрапляє по вильоті з гнізда. Тому в стрижів відсутня період «сімейної» послегнездовой життя. Трапляється, що молоді стрижі, щойно вилетять з гнізда, відразу ж потрапити залишають гнездовую територію. Саме тоді дорослі птахи може бути зайняті збиранням корми для пташенят, годувати яких їм не доведеться. Бувають зворотні випадки: батьки (чи навіть них) відлітають, коли пташенята ще у гнізді. У обох випадках, отже, пташенята починають свою самостійне життя без допомоги родителей.

Отже, у стрижів відсутня властивий багатьох інших видам птахів досить значне проміжок часу, протекающий між вильотом пташенят з гнізда і осіннім відльотом, під час яких відбувається змужніння і линяння молодих птиц.

У чорних стрижів дата осіннього відльоту перебуває у тісній залежності від цього, який тривалості цього року була в них гніздовий період, і в які терміни воно розпочалося. Оскільки те й інше залежить та умовами літньої погоди, можна сказати, що строки осіннього відльоту стрижів залежить від літньої погоди й особливо від погоди наприкінці квітня — початку червня, а чи не від характеру осені. Чим краще погода влітку, то раніше гніздяться стрижі, тим коротше цикл їх гніздовий життя і тих раніше відбувається в них осінній відліт. Цікаво, ніж північніше гніздиться стриж, тим пізніше він відлітає — Півдні раніше, ніж півночі. У Швейцарії, наприклад, стрижі відлітають раніше, ніж у Південної Финляндии.

Різні групи (особини) стрижів відлітають звичайно за одну і те час, і це слід пам’ятати під час встановлення дати осіннього відльоту. По спостереженням в Англії, молоді стрижі відлітають відразу після того, як вони залишають гнізда, а старі можуть затриматися на кілька інших днів. У разі, якщо погода у липні було погане, батьки затримуються кілька довше. Птахи, які мають кладка виявилася цілком невдалою, відлітають раніше птахів, успішно выведших пташенят. Неполовозрелые (виведення минулого року), не приступавшие до гнездованию стрижі відлітають зазвичай пізніше гнездившихся.

Стрижі — моногамні птахи, пари вони утворюються на термін, можливо, протягом усього життя, проте під час міграцій, і навіть взимку обидва члени пари живуть зволікається без жодної зв’язку друг з одним, Очевидно, вони, як і в багатьох інших птахів, пари відновлюються щороку наново, внаслідок повернення самця і самки до свого старому гнезду.

Наведені вище особливості екології чорних стрижів і які з них особливості під час міграцій є справді відхилення від те, що всім птахів є правилом. Однак це встановлено по спостереженням у Фінляндії та Англії. Деякі матеріали у тому напрямі зібрані й інших країнах Західної Європи. Але оскільки стриж в повному розумінні слова «птахом погоди», а умови погоди влітку у всій території, де живуть стрижі, далеко ще не однорідні, то цілком можливо очікувати значних географічних відмінностей у екології цієї птицы.

З життя птиц.

ЯК ДИВЛЯТЬСЯ ПТАХИ, ЩО БАЧАТЬ 2.

ВИНЯТКУ ІЗ ПРАВИЛА 6.

———————————- [1] Бінокулярне зір — бачення предмета одночасно двома очима, у якому від однієї предмета виходить єдине зображення. [2] Біполярні клітини — нервові (ганглиозные) клітини з цими двома відростками. [3] Ганглії — нервові вузли, скупчення нервових клітин. [4] Аккомодация — здатність очі пристосовуватися до розгляданню предметів в різних відстанях. [5] Діоптрія — одиниця заломлюючої сили оптичного інструмента. [6] Ареал — область природного поширення будь-якої групи тварин (виду, роду свого і т. п.). [7] Екологія — одне з біологічних дисциплін, вивчає взаємовідносини організмів й навколишньої среды.

———————————- Ковчегин Игорь.