Еволюційні фактори

1. СПАДКОВІСТЬ — властивість організмів повторювати у низці поколінь подібні типи обміну в-в і індивід. розвитку на цілому. Забезпечується самовідтворенням матеріальних одиниць М. — генів, локалізованих в специфич. структурах ядра клітини (хромосомах) і цитоплазми. Разом з мінливістю М. забезпечує сталість і розмаїття форм життя і основу еволюції живої природи.

2. МІНЛИВІСТЬ — розмаїтість ознак і властивостей у особин і груп особин будь-якого рівня кревності. Властива всім живим організмам. Розрізняють Мерехтливість: спадщин. і ненаследств.; індивідуальну і групову, якостей. і кількостей., спрямовану і ненаправленную. Спадщин. мінливість обумовлена виникненням мутацій, ненаследств. — впливом чинників внеш. середовища. Явища спадкоємності та мінливості лежать у основі еволюції.

3. БОРОТЬБА ЗА ІСНУВАННЯ — одна з осн. понять теоретично еволюції Ч. Дарвіна, що він вживав для позначення відносин між організмами, і навіть між організмами і абиотич. умовами, що призводять до загибелі менш пристосованих і виживання найбільш пристосованих особин, тобто. до естеств. відбору. Складність ж проблеми і метафорич. характер терміна породили його различ. тлумачення і навіть виняток цього поняття з эволюц. біології нек-рыми совр. дарвинистами. Робилися спроби вчення про боротьбу за сущ. переносити на людське об-во (соціальний дарвінізм) .

4. ПРИРОДНИЙ ДОБІР — процес виживання і відтворення організмів, наиб. пристосованих до місцевих умов середовища, і відтак загибелі під час еволюції непристосованих. Є. Про. — слідство боротьби за існування; обумовлює, відносить. доцільність будівлі та функцій організмів; творч. роль Є. Про. виявляється у перетворення популяцій, приводящем до появи нових видів. Є. Про. як осн. рушійний чинник іст. розвитку живої природи відкритий Ч. Дарвіном.

5. ПРИСТОСОВАНІСТЬ (адаптація, доцільність) її стільки багато (будова тіла, забарвлення, поведінка, турбота про прийдешнім тощо.), що її практично вивчити неможливо, до Дарвіна цієї проблеми вирішували з позиції креацинизма, відвічна і незмінна.

6. ПОПУЛЯЦІЙНІ ХВИЛІ (хвилі життя) — періодичні чи непериодические коливання чисельності видів всіх живих організмів, зазвичай, діє вибірково, випадково знищують особини, завдяки чому рідкісний генотип може зробитися звичайним, і підхоплене Є. Про.

7. ІЗОЛЯЦІЯ (від франц. isolation — відділення, роз'єднання), виникнення бар'єрів (терр. — механич., экологич., поведінка., физиол. — морфол., генетич.), що перешкоджають вільному схрещуванню організмів; однією причиною роз'єднання і поглиблення різниці між близькими формами і гуманітарної освіти нових видів.

8. МУТАЦІЇ (від латів. mutatio — зміна, зміна), виникаючі природно чи викликані штучно зміни спадщин. властивостей організму внаслідок перебудов і порушень в генетич. матеріалі організму — хромосомах і генах. М. — основа спадщин. мінливості на живу природі.

МУТАЦИОННАЯ ТЕОРІЯ виникла результаті відкриття мутацій — спадщин. змін ознак і властивостей організмів. Відповідно до М. т. (ріс. учений З. І. Коржинский, 1899, нидерл. — Х. Де Фриз, 1901;1903), різкі, раптові мутації — вирішальний чинник еволюції, відразу що веде до виникнення нових видів; естеств. відбору відводилася підсобна роль. При подальшому синтезі генетики і дарвінізму (1920;30) засвідчили, що еволюція може відбуватися лише шляхом Є. Про. мутацій.

9. ДРЕЙФ ГЕНІВ (дрейф-движение) — якщо чисельність різко зменшується (повінь, пожежа тощо.) залишається кілька особин (біолог. св-ва немає ніяких значень) надалі ця популяція (переживши катастрофи) та визначить генетич. структуру нової популяції, у своїй деякі колишні мутації зникнуть, інші мутації виникнуть.

У природі постійно відбувається коливання чисельності популяцій: число особин в популяції то скорочується, то збільшується. Ці процеси змінюють одне одного більш-менш регулярно, тому їх називають хвилями життю або популяционными хвилями. У одних випадках вони пов’язані з сезоном року (в багатьох комах, у однорічних рослин). За інших випадках хвилі спостерігаються через більші строки й пов’язані з коливаннями кліматичних умов чи урожаїв кормів (масове розмноження білок, зайців, мишей, комах). Іноді причиною зміни чисельності популяцій є лісової пожежа, повінь, дуже сильні морози чи посухи.

Хвилі ці цілком і різко змінюють в популяції концентрації рідко можна зустріти генів і генотипів. У період спаду хвиль одні гени і генотипи можуть зникнути повністю, притому випадково навіть від їх біологічної цінності. А інші також випадково залишаться, й тим більше новому наростання чисельності популяції різко підвищать свою концентрацію. Популяційні хвилі, як і мутаційний процес, поставляють випадковий, ненаправлений спадковий матеріал для боротьби за існування й природного відбору.

Дарвін зазначив соотносительный характер спадкової мінливості: довгі кінцівки тварин майже завжди супроводжуються подовженою шиєю, у безшерстих собак спостерігаються недорозвинуті зуби.

Пов’язана із тим, що хоча б ген впливає формування одного, а двох і більше ознак. У основі видів спадкової мінливості лежить зміна гена чи сукупності генів. Тому, проводячи відбір за одним, потрібному ознакою, треба враховувати можливість появи у прийдешнім інших, іноді небажаних ознак, соотносительно з нею пов’язаних.

Невизначена мінливість, що «зачіпає хромосоми чи гени, тобто. матеріальні основи спадковості, вона обумовлена зміною генів чи освітою нових комбінацій в прийдешнім.

мутації — обумовлені зміною генів.

комбинативная — викликаний нової комбінацією генів у прийдешнім.

соотносительная — пов’язана з тим, що хоча б ген впливає формування одного, а двох і більше ознак.

Спадкоємність і мінливість, — різні властивості організмів, що зумовлюють подібність і неподібність нащадків із батьками та з більш віддаленими предками. Спадкоємність висловлює стійкість органічних форм у низці поколінь, а мінливість — спроможність перетворення.

Дивергенція (від порівн. -століття. латів. диверго — відхиляюся), розбіжність ознак і властивостей у спочатку близьких груп організмів у ході еволюції. Результат проживання за умов і неоднаково спрямованого Є. Про. Поняття дивергенція введено Дарвіном до пояснень різноманіття сортів культурних р-ний, порід домашніх ж-ных і біолог. видов.