Ритмы, які керують світом

Ритмы, що керують миром

Ритмы притаманні всіх об'єктах навколишнього світу. Вони пронизують і всі живе Землі: на клітинному, тихорєцькому, органному і функціональному рівнях. Короткий вичерпний огляд знайомить з усім много-образием біоритмів навколо нас.

Все матеріальні об'єкти у Всесвіті роблять циклічні руху. Так, Місяць звертається навколо Землі приблизно за 30 діб, а Земля навколо Сонця — за 365 діб. Період обертання Сонця навколо центру Галактики становить близько 200 мільйонів років.

С зміною місцезнаходження кожного космічного об'єкта змінюються й умови проживання на ньому: щільність міжзоряному матерії, інтенсивність космічних випромінювань, гравітаційні сили, сили електричного і магнітного взаємодії та інших.

Ритмы притаманні також усім об'єктах мікросвіту. Вони пронизують і всі живе Землі: на клітинному, тихорєцькому, органному, функціональному рівнях.

Известный хронобиолог Ф. Хальберг розділив все біологічні ритми втричі групи:

1. Ритми високої частоти з періодом, не перевищують півгодинного інтервалу. Це ритми скорочення серцевого м’яза, дихання, біострумів мозку, біохімічних реакцій, перистальтики кишечника.

2. Ритми середньої частоти з періодом від півгодини сьомої діб. Сюди входять зміна сну й неспання, активності та, добові зміни у обміні речовин, коливання температури, артеріального тиску, частоти клітинних ділень, коливань складу крові.

3. Низькочастотні ритми з періодом від чверті місяці до один рік: тижневі, місячні і сезонні ритми. До біологічним процесам цієї періодичності ставляться ендокринні зміни, зимова сплячка, статеві цикли та інших.

Наряду з ритмами обмінних процесів, розмноження і навички поведінки живих організмів існують річні і багаторічні варіації чисельності популяцій, урожайності та інші прояви «хвиль життя».

Наименьший час, який може реагувати мозок людини її нервова система, становить від 0,5 до 0,8 секунди. Тому не випадково скорочення нашого серця загалом становлять 0,8 секунди. Приблизно такий ж темп руху наших ніг і рук при ходьбі. Інтервал часу у 0,5−0,7 секунди відповідає швидкості наших слухових і зорових рецепторів.

Кроме цих малих ритмів встановлено ще одне поширена періодичність, рівна 90 хвилинах. Сюди відносяться цикли сну, скорочення м’язів шлунка, коливання уваги й настрої, і навіть статева активність. Хоча точного на наукове обґрунтування природи цього інших біоритмів ми маємо, одне з можливих пояснень може зводитися ось до чого.

Сначала в процесі еволюції клітини засвоювався періодично який під зовнішнього середовища фізичний імпульс. Потім він перетворювався на провідний центр власних коливань клітини, і поступово закріплювався у її генетичному апараті, тобто діставав змогу передаватися у спадок наступним поколінням. За такої підході що з тих біоритмів сягнули нас з глибини сторіч як на діючі раніше фізичні імпульси, що на даний час можуть відсутні у природі.

Суточные біоритми людини цікаві насамперед із тим, що максимуми і мінімуми активності різних біологічних процесів не збігаються за часом. Так, максимальні показання температури тіла, і тиску крові спостерігаються у 18-ти годин, ваги тіла — в $ 20, хвилинного обсягу дихання — в 13, лейкоцитів у крові — в 23 години. Особливо важливе значення має характер періодичних змін температури тіла, оскільки від цього, і навіть від ритму дихання залежить рівень обміну речовин. Встановлено, що зниження температури тіла може викликати перебудову фізіологічних ритмів і тим самим збільшити тривалість життя. При підвищенні ж температури тіла, наприклад, при захворюванні на грип, біологічні годинник людини, навпаки, починають поспішати.

Работоспособность органів кровообігу у різний доби також неоднакова. Двічі на день вона різко знижується: близько 14 годинників та близько години. Саме тоді небажано піддавати людини великим фізичним навантаженням, дії високих температур, кисневою недостатності, великим ускорениям.

Кроветворные органи виявляють найбільшу активність в таке доби: мозок — вранці ранковий час, селезінка і лімфатичні вузли — близько 17−20 годин. У ранковий час до кровообігу надходить найбільше молодих еритроцитів. Максимум гемоглобіну у крові починається з 11 до 13 годин, а мінімум — із 16-го до 18 годин. Максимум цукру на крові посідає 9−10 годині ранку, а мінімум — на вечірнє і нічний час.

Имеются експериментальні дані про існування добового ритму у роботі органів травлення. Освіта жовчі у печінці чергується із заснуванням глікогену. У першій половині дня жовчі виробляється найбільше, що забезпечує оптимальні умови для перетравлення, зокрема, жирів. У другої половини дня печінку накопичує глікоген і воду. У цьому її клітини збільшуються обсягом майже тричі.

В ранковий час посилюється перистальтика кишечника і моторна функція шлунка. Очищення кишечника створює в організмі дефіцит кухонної солі та води. У ті годинник найменш кислий шлунковий сік.

Вечером найбільш виражена видільна діяльність нирок, мінімум її доводиться між 2 годинами ночі й 5 годинами ранку. Ці даних про ритмічною роботі органів травлення і виділення закликають нас регламентувати час приймання їжі, її кількість і якість. Зокрема, у першій половині дня повинна переважати білкова і жирна їжа, тоді як у другий — вуглеводна і молочна.

В протягом двох діб в людини має місце кілька підйомів фізіологічної активності. У денний короткий час вони спостерігаються з десятьма до 12 годині і із 16-го до 18 годин. У ті годинник організм максимально стійкий до кисневому голодуванню. Це час — найбільш сприятливе до виконання фізичної роботи, прийняття рішень, нових починань.

Ночной фізіологічний підйом посідає період від 0 до 1 години. Нерідко час і використовується до творення працівниками інтелектуальної сфери.

Установлено, що у 5-б годині ранку доводиться найбільший добовий фізіологічний підвищення і потенційно має місце найвища працездатність людини. У цей час тиск збільшується, серце б'ється частіше, кров пульсує. Опір організму дуже. Під час зустрічі з вірусами і бактеріями є найбільше шансів уникнути інфекції.

Печень видалила все шлаки. Саме тоді в жодному разі не можна вживати спиртного, щоб не перевантажувати печінку.

К жалю, лише окремі люди використовують в інтересах ці годинник. Більшість людей їх просипає.

Закономерно на ці ранні ранковий час доводиться найбільший пік нормальних пологів: у час пологів організмом витрачається максимум енергії і м’язової сили.

По-видимому, не випадково в англійців існує приказка: «Рано лягай і раніше уставай — будеш здоровим, багатих і мудрим». Справді, найсприятливіший час для вкладання проти ночі — 21−23 години — посідає одне із фізіологічних спадів. І якщо вдається заснути до 23 годинах, то пізніше це важче через яке до 24 годинах фізіологічного підйому. Особливо корисно це знати людям, жертвам безсоння.

В ранковий час людина опиняється чутливішим до запахів. Після 12 годин нюх помітно слабшає, та був знову наростає. Можливо, саме тому чашка свежезаваренного чаю чи кави видається особливо смачною перед сніданком. Цим самим пояснюється наша підвищена чутливість до запахів під час ранньої ранкової прогулянки.

Утро може таїти небезпеку обману тих осіб, котрі страждають серцево-судинні захворювання, чий організм особливо чутливий до сигналу «просипайся». Зазвичай тиск крові, знижену вночі, різко підскакує під час пробудження. Зміна біоритму під впливом світлового подразника змушує мигдалини викидати до крові більша кількість гормонів. Це призводить злипання кров’яних тілець, що у результаті може спричинить інсульту.

После 12 годин дня проходить період денний активності. У кров зі печінки надходить менше глюкози. Починає почуватися втома. Потрібен відпочинок. Після 13 годин крива енергії йде вниз, наші реакції все уповільнюються. Це друга нижня точка в добовому циклі.

После 14 годин наше самопочуття знову починає поліпшуватися. Органи почуттів, і нюх та смак, стають особливо чутливими. Це найкращий час до ухвалення їжі.

После 16 годин походить третій добовий фізіологічний підйом. Саме тоді можуть інтенсивно тренуватися спортсмени, оскільки організм відчуває потреба у рухах, але психічна активність поступово вгасає. Організм стає чутливим до болю.

Кстати, помічено, що під час вечірніх тренувань гнучкість спортсменів зростає, зате зростання зменшується, причому найбільш це люди астенічного типу, а найменш — у пікніків.

После 18 годин зростає тиск крові, ми стаємо нервовими, легко виникають сварки по дрібницях. Це погане час для алергіків. Часто тим часом починає хворіти голова.

После 19 годин наш вагу сягає максимуму (добового), реакції стають надзвичайно швидкими. Саме тоді реєструється найменше дорожньо-транспортних подій.

После 20 годин наше психічний стан знову стабілізується. Це час сприятливо для заучування текстів, оскільки поліпшується пам’ять.

После 21 години майже у півтора разу зростає кількість білих кров’яних тілець, температура тіла знижується, триває відновлення клітин. Організм потрібно починати готувати до сну.

В нічний час падає загальний тонус людини. Між 2 і 4 годинами погіршується пам’ять, координація рухів, з’являється повільність у діях, зростає кількість помилок і під час розумової праці; зменшуються на 2−4 кілограма м’язові зусилля; на 15−20 ударів скорочується частота серцебиття; на 4-б вдохов-выдохов знижується частота дихання; на 2−2,5 літра на хвилину зменшується легенева вентиляція; на 4−5 відсотків падає насичення крові киснем.

Лишь печінку використовує цей період для інтенсивного обміну речовин, видаляючи з організму все отруйні речовини. У організмі відбувається «велика чистка».

В четвертому першої години ночі мозок отримує мінімум крові. Хоча організм дбає про мінімальних оборотах, але слух загострюється. Людини може розбудити навіть найменший шум. Саме тоді вмирає найбільше людей.

Тот, хто постає в п’ятому годині ранку, швидко входить у порушена стан.

Следует зупинитися однією разі десинхронозу (неузгодженості) добових ритмів, що виявляється люди, змушених за родом діяльності часто мати різних тимчасових поясах. За короткий час цих людей потрапляють у умови зі зміщеним добовим циклом. Фізіологічний ж цикл «день — ніч», якого організм пристосований, змінюється далеко ще не відразу. У результаті між двома циклами виникає фазовий зрушення, оскільки хід «внутрішніх годин» явно відрізняється від астрономічно що визначається за часом. Зараз встановлено, що розмова після швидкого перетину кількох годинних поясів в організмі відбуваються зміни кров’яного тиску, температури тіла, виділення з сечею калію, натрію, помітно порушуються психічні функції. Причому організм кілька по-різному реагує, сталося чи переміщення із Заходу Схід чи зі Сходу захід. У першому разі фахівці не рекомендують приймати відповідальні рішення наступного ранку першого дні після вашого перельоту, тоді як у другий випадок — в ввечері дня вашого перельоту. Спортсменам небажано брати участь у змаганнях в першого дня після тривалого перельоту у літаку.

Интересно, що таємничі регулятори ритмів діють за принципом маятника, причому, чим сильніше відхиляється маятник до однієї бік, то та її наступне відхилення у бік. Якщо, скажімо, серце що час билося прискорено, то за цим піде фаза з більш рідкісними, ніж у нормі, скороченнями. Цей принцип зберігається у сфері емоційних процесів. Якщо, приміром, кішці дратувати що час ділянку мозку, відповідальний за негативні емоції, вона перебуватиме у стані страху і люті. Але кілька днів після припинення роздратування хвиля негативних емоцій зійде й тварина стає ненормально ласкавим. Це ж відбувається з людьми. Будь-яке пристрасть до стимуляторам нервової системи пов’язане з такою штучним розгойдуванням фізіологічного маятника.

В мозку тварин і людини є зони «пекла» і «раю». При стимулюванні ділянок мозку, які знають зоною «пекла», тварини відчувають біль, невдоволення, при стимулюванні зони «раю» вони заспокоюються, отримують задоволення. Прагнення до штучному задоволення опиняється в них набагато більше статевого й харчового інстинктів — найпотужніших стимулів в тваринний світ.

Процесс задоволень, продовжуючи без обмежень, то, можливо згубним. Тому мудра природа зв’язала між собою структури «пекла» і «раю» зворотної зв’язком: коли обсяг задоволення перевищує допустимі норми, до зони «пекла» надходить сигнал небезпеки, у результаті задоволення перетворюється на невдоволення. Але така механізм закладений у здоровому організмі, де маятник «рай — пекло» розгойдати досить складно. Людина з легковозбудимой чи хворий психікою ця зворотний порушена, що робить може переважати неприборкане прагнення отриманню задоволень.

Наркомания, по суті, є явище штучного розгойдування маятника життя. Посмакувавши якось «принадність» наркотику, «рай» починає вимагати більшого: людина споживає дедалі більші дози. Організм звикає для отримання штучного «задоволення» і протестує болями за будь-яких спроб скоротити дози. У результаті організмі, постійно котрий у нервовому порушенні, відбуваються катастрофічні порушення. Числу «сім» невідь-скільки років приділялося багато уваги. Вже Піфагор проголосив семиричность основою світопорядку. Деякі учені гадають, що у формуванні тижневого біоритму винні лунно-приливные явища, інші посилаються на міжпланетне магнітне полі. Цілком можливо, що значить 7 днів — період, колись отражавший фізіологічний режим нашого організму.

В народних повір'я сьомий день хвороби вважається переломним, вирішальним. Є даних про сумному ритмі інфарктів міокарда в молоді жінок. Його тривалість становить 21 день, проте випадки смертей зосереджуються на першої семидневке з максимумом на сьомому дні.

Смертность дітей у сім днів після народження (перинатальний період) становить значну частину у спільній смертності населення.

Околонедельную циклічність виявляють у нашій організмі кров’яний тиск, м’язова сила, концентрація у крові лейкоцитів і еритроцитів. Перша стадія ембріонального розвитку організму, починаючи з запліднення яйцеклітини і закінчуючи її впровадженням у матку, також триває майже сім днів.

Установлена також тижнева періодичність інтелектуальних, емоційних і фізичних проявів. Протягом тижня працездатність людини нерівномірна. У перші ж дні вона; досягаючи найвищого рівня третього дня, та був поступово зменшується, помітно падаючи останнього дня. Вважається, що встановлення робочого періоду тривалістю більш б днів недоцільно, оскільки працю стає непродуктивною.

История знає чимало прикладів спроб штучного перекроювання семиденної трудовий тижня, проте вони виявилися марними, оскільки боротьби з семиденним ритмом людини — це, швидше за все, боротьби з його ж власними, поки що до кінця не познанными законами.

К думку про існуванні біоритмів на живу природі Землі люди, безперечно, прийшли, спостерігаючи над поведінкою Місяця — вічної супутниці нашої планети. Ритмічні зміни місячного диска були очевидні, що вони стали основою першого людського календаря. Безліч прийме, і повір'їв записало спроби людей впорядкувати своєї діяльності з урахуванням місячного календаря. Мудрий досвід наших предків свідчить про необхідність урахувати впливу примхливого характеру Місяця на зростання та розвитку вирощуваних людиною рослин. Впливаючи на гравітаційне і магнітне полі Землі, Місяць у своїй русі по зодіакальним знакам змінює співвідношення між вільної громадської та пов’язаної формою води в рослинах. Базуючись на цьому, можна пророкувати сприятливі і несприятливі дні посадки і за різними культурами рослин.

В дні молодика немає звичаю ні саджати, ні сіяти, лише виробляти прополку бур’янів, та й якщо Місяць над знаках Скорпіона чи Риб. Картопля для їжі садять через декілька днів після повні, а готовий до збереження і насіння — за кілька днів наступу молодика. Полуницю краще садити під час зростаючій Місяця.

Овощи, які ростуть тривалий час, прибирають останню чверть Місяця: вони довше зберігаються. Квасоля прибирають, коли кущики вже ламаються, а Місяць перебуває у знаку Льва. Пересадку дорослих дерев виробляють до повні. Засохлі гілки дерев і чагарників відпилюють перед молодиком. Тоді ж роблять обрізку дерев чи виноградників.

Между молодиком і місяцем уповні садять ті рослини, які мають використовується надземна частина (дерева, чагарники, квіти, плодові овочі). Між місяцем уповні і молодиком рекомендується саджати кореніі бульбоплоди (картопля, моркву, буряк, редька, редис).

В молодик не виробляють засолювання овочів, взагалі про запас щось готують. Стройової ліс рекомендується рубати в молодик: він понад стійкий до гниття.

Естественно, багато уваги завжди приділялося погоді, яка, з народних уявленням, перебуває у прямої залежності від Місяця. Вважалося, що з переході від останньої місячної чверті на молодик часті непогожі дні. Коли молодик піде дощ, те й вся перша чверть буде мокра.

Даже той або інший вид Місяця чи його серпа хіба що символізував погодні умови. Ясна круторогая Місяць спонукає до холоднечі. Кільце навколо Місяця — до снігу. Якщо в молодий Місяця тупі ріжки, це на дощ, а гострі ріжки — до посухи. Несприятливим періодом нових починань вважалася остання місячна чверть. Багато таких повір'їв, прийме відбиває об'єктивно що у природі закономірності. За підсумками вивчення впливу Місяця живу природу Землі виник новий напрям в біології — селенобиология. Важливий внесок у її становлення внесений З. Аррениусом, автором теорії електролітичної дисоціації. Сутність теорії зводиться до того що, що неорганічні речовини при розчиненні утворюють позитивно чи негативно заряджені іони, які здатні розпочинати швидку реакцію з іонами інших розчинів чи середовищ.

Тела живих організмів у більшу частину складаються з рідин, що становлять розчини різних хімічних елементів. Оскільки атмосферна іонізація і земної магнетизм певною мірою змінюються залежно від становища Місяця, цей чинник обумовлює малі обурення на електромагнітному взаємодії іонів живих організмів і іонів атмосфери Землі. Ці обурення виявляються здатними викликати загострення хронічних соматичних і психічних захворювань люди з ослабленим здоров’ям чи розладнаною нервової системою. У той самий час реакція здорових людей та такі обурення залишається непоміченою.

На підставі аналізу накопичених даних З. Арреніус встановив місячну періодичність у спалахи бронхіту і бронхіальну астму, епілепсії, періодичність народжень і смертей у різних різних частинах земної кулі. Список захворювань, які мають циклічний характер, набагато ширше. Серед органів, які уражаються циклічними захворюваннями, слід назвати лімфатичні вузли, мозок, суглоби, шлунок і дванадцятипалу кишку, нирки, очі, шкіру. Циклічний характер носять також набряки, мігрень, нервові розлади.

Американский психіатр Л. Д. Равиц встановив, що цю різницю електричних потенціалів головного мозку і грудної клітини людей, котрі страждають психічні розлади, перебуває в явною залежність від зміни місячних фаз й душевної стану пацієнтів.

Анализ на ЕОМ великої кількості даних, пов’язаних із випадками убивств, дав такі результати: найбільше число злочинів скоєно у повню, наступний максимум посідає молодик. З різних сторін піддавалася перевірці гіпотеза — про травматичний вплив «місячної гравітації». У частковості, встановлено, що з жінок до 30 років в чоловіків після 40 років найвищий травматизму (в 3−3,5 разу вищу середнього) збігаються з останньої чвертю Місяця.

Местоположение нашого супутника в перигеї (найближче становище до Землі на еліптичної орбіті) і апогеї (найбільше видалення від Землі) відповідно збільшує зменшує показники місячного впливу, отже, і реакцію нашого організму. Під час проходження Місяцем апогею 70 відсотків нещасних випадків відзначалося в молодик, тобто гравітаційні сили відвідин Місяця й Сонця одночасно були направлені на бік Землі. І, навпаки, у повню — всього 10 відсотків. У перигеї самого числа нещасних випадків обох фазах Місяця виявилося майже рівним. Це природно, оскільки тяжіння Місяця набагато помітнішою, ніж Сонця.

По свідоцтву німецького вченого Р. Геккерта, у вищій фазі Місяця найменше відзначається народжень, натомість у її кінці збільшується кількість смертельних фіналів.

Для жінок на дітей віком із 30 до 40 років періодами особливо активного прояви сексуальних функцій є молодик і повний місяць, тобто фази, коли зміни сили тяжіння Місяця досягають граничних значень. У кожної людей бувають «хороші» і «погані» дні. У «хороші» дні людина відчуває приплив фізичних, емоційних і інтелектуальні сили. У «погані» дні, навпаки, відчувається погане фізичне стан і, все валиться особисто від.

Еще наприкінці минулого століття німецький лікар У. Флисс зауважив, що напади астми і деяких інших хвороб виявляються через чітко визначена кількість днів — 23 чи 28. Австрійський психолог Р. Свобода виявив таку ж закономірність в прояві простудних захворювань, мігрені, серцевих нападів. Ф. Тельтшер встановив, що здатність студентів засвоювати навчальний матеріал коливається з інтервалом в 33 дня.

Группа учених на чолі з М. А. Агаджаняном висунула спеціальну гіпотезу про існування в людини фізичного (Ф), емоційного (Еге) і інтелектуального (І) циклів, які безпосередньо пов’язані з характером руху Місяця по еліптичної орбіті навколо Землі.

За тривалість емоційного циклу прийнято середньоарифметичне від синодического (27,32 діб) і сидерического (29,53 діб) часу звернення Місяця навколо Землі (Э=28, 426 діб).

Физический і інтелектуальний цикли є равноотстоящими від емоційного циклу.

Ф = 5/6Э = 23,688 діб; И=7/6Э = 33,16З суток Перестройка організму людини відбувається після чверть кожного із трьох циклів («критичні» дні).

Ф/4 = 5,922 діб; Э/4 = 7,1065 діб; И/4 == 8,2907 суток При збігу критичних днів з двох будь-яким циклам утворюються звані подвійні критичні дні. При збігу ж критичних днів за всіма трьома циклам утворюються потрійні критичні дні. У подвійні і потрійні критичні дні спостерігається розлад всього організму, тому можуть грати особливу роль у виникненні катастрофічних здоров’ю і життя станів.

Еще Гіппократ і Гельвецій помітили взаємозв'язок функцій організму людини з сезонами року. Сьогодні, у численних досліджень, встановлено, що справжній рівень основного обміну речовин сягає максимуму навесні і на початку літа. Під час піка літньої спеки показники обмінних процесів знижуються, восени кілька зростають, а взимку досягають наинизшего рівня.

Достоверно зазначено зниження артеріального тиску в весняно-літній період порівнянні з його рівнем, у осінньо-зимовий період.

Максимум змісту кальцію у крові фіксується у серпні, мінімум — у лютому — березні. Найвищу зміст йоду в щитовидної залозі зокрема у серпні — вересні, а щонайнижче — у грудні — березні.

Статистика показує, що максимум народжень вихоплює весняні місяці, особливо у травень. Отже, найбільше зачать відбувається у серпні. Мінімум народжень посідає осінньо-зимовий період, причому діти, народжені грудні — березні, мають менше значення, ніж народжені червні — липні.

Наибольшая активність сексуальних проявів посідає осінь і почав зими.

Даты народження великих людей найчастіше бувають в зимові місяці й у березні, тобто у той час, коли загальна народжуваність невисока. Тривалість життя знаменитих людей також більше в що народилися зимовий період, хоча здебільшого серед населення світу схильність до долгожительству більше в що народилися літнє і осіннє час. Вже визнано, що чимало захворювання носять сезонний характер. Тож з навесні пов’язано погіршення стану здоров’я хворих на туберкульоз. Саме тоді активно поводиться шизофренія (максимум — у травні, мінімум — у лютому).

В початку весни і пізно восени частішають випадки серцево-судинних порушень, рецидивів ревматизму. Загострення виразковій хворобі дванадцятипалої кишки як і правило, спостерігається навесні, а виразки шлунка — восени. Деякі протизапальні лікарських препаратів ефективні лише навесні. Пізньої восени й узимку переважають простудні захворювання. У зимові місяці відзначається підвищення смертності на інсульти і ішемічну хворобу серця. Вже у лютому, березні, травні, жовтні і листопаді посилюються головний біль та інші нездужання у людей, чутливих до змін климатопогодных умов. Ще здавна зазначалося, що, страждають на ревматизм і астму, є справжніми живими барометрами. Є дані про те, що схильністю до погодним впливам нерідко мають індивідууми з певним складом нервової системи, відмінні напруженим способом життя великими нервово-психічними навантаженнями. Такими, приміром, були Гете, Арреніус, Золя, Ніцше.

Перепады атмосферного тиску по-різному впливають на гіпертоніків і гіпотоніків. Так, різке зниження тиску погіршує самопочуття перші місця і покращує її в других.

Древневосточная медицина також звертала увагу до особливості сезонного прояви функцій в деяких органах люди. Зокрема, навесні відбувається активізація печінці та жовчного міхура й одночасно — згасання діяльності легень і товстого кишечника. Активність останніх посилюється восени.

Знание сезонних періодів активізації і згасання діяльності окремих органів людського тіла має важливого значення при лікуванні різноманітних захворювань. Вважається, що найуспішніше виліковуються захворювання тих органів, функції що у даний період перебувають у стадії зниженою активності.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.