Шпаргалка з міжнародного праву

Архипелажные водице морські простори государств-архипелагов, ограниченные прямими архипелажными вихідними лініями, соединяющими наиболее видатні у морі точки найвіддаленіших островів и осыхающих рифів архіпелагу. У межі таких вихідних ліній включаются главные острови Фіджі і район, у якому співвідношення між площею водной поверхности і площею суші, включаючи атоли, становить від 1:1 до 9:1.

Длина таких вихідних ліній має перевищувати 100 морських миль, однако допускается, щодо 3% від загальної кількості вихідних ліній, замикаючих любой архипелаг, можуть перевищувати цю довжину до максимальної довжини в 125 морских миль. Під час проведення таких вихідних ліній заборонена сколько-нибудь заметных відхилень загальної конфігурації архипелага.

Государство-архипелаг належно своїх опубліковує карти с изображением архипелажных вихідних ліній того масштабу, который приемлем для точного встановлення їхнього економічного становища, чи переліки их географических координат і складає для зберігання копію кожній такій карты или переліку Генеральному секретарю ООН.

Режим архипелажных вод застосуємо лише у государствам-архипелагам.

(Индонезия, Філіппіни, Фіджі тощо.) не може застосовуватися к архипелагам, які входять у склад території прибережного государства, например, до норвезького архіпелагу Свальбарл (Шпицберген).

Суверенітет государства-архипелага поширюється на архипелажные воды, обмежені архипелажными вихідними лініями, на воздушное пространство над архипелажными водами, і навіть з їхньої дно і надра, равно как і їх ресурси. Цей суверенітет здійснюється за условии соблюдения положень Частини ^(«Государства-архипелаги») Конвенції 1982 г.

Особливістю правового статусу архипелажных вод є признание государством-архипелагом режиму архипелажного проходу по морським и воздушным коридорах, пересекающим архипелажные води та прилегающее территориальное море. Усі судна і літальні аппараты пользуются правом архипелажного проходу із таких міністерських коридорах і прольоту по таким повітряним коридорах, прийнятним для безперервного і быстрого прохода іноземних судів з них і прольоту з них иностранных летательных апаратів. Судна усіх держав також користуються правом мирного проходу через архипелажные води за умови дотримання правил такого прохода.

Спеціалізоване установа ООН.

Спеціалізоване установа ООН — самостійна міжнародна організація, що з Організацією Об'єднаних Націй спеціальним угодою співробітництві. Спеціалізовані установи створюються з урахуванням міжурядових соглашений.

Додатково до спеціалізованим установам ООН причисляются.

Міжнародна агенція за «атомною енергії (МАГАТЕ), і навіть Всесвітня організація у туризмі (ВОТ).

Світового банку, міжнародна організація цивільної авіації, МОП, МВФ, ФНЕСКО.

Перше дипломатичне право.

Головна конвенція про дипломатичних чиновників 1926, Віденська конвенція про діп зносинах 1961, конвенція про спец місіях 1969, конвенція про представництвах держав у відносинах з межд огр унивескального характеру 1975.

Консульское право.

1911 конвенція про консульських ф-ях, гавайська конвенція про консульських чиновників, 1963 віденська конвенція про консульських чиновниках.

Органы зовнішніх сношений.

Внутрішньодержавні |Внутригос |зарубіжні | |Загальною |Органи спец |Постійні |Тимчасові | |компетенції |компетенції (хв |(Діп предст, |(спец місії, | |(глава держ, |иностр дел, тамож |торг предст, |"бюро інтересів"-| |парламент, |комітет, погран |консульські |м/у країнами де | |уряд |служба, |установи, |немає діп. | | |внешнеэконом |посаду предст при|отношений, спец | | |зв'язку й ін.) |міжнародних |місії) | | | |організація) | |.

Види дипломатич представництв 1 Посольство (посол) 2 Місії (посланник) 3 інші офиц предст гот-в (нонсатура Ватикану у Росії) Диплом класи і ранги Відмінності: 1 Класи вуст межд правом 2 ранги вуст внутр правом 3 класи не даються довічно, орієнтовані посаду, ранги пожизненно Классы: -посли / Акредитація, -посланці / вірчі грамотиповірені в делах Ранги.

|-атташе |-/- 1 класу |-/- 1 класу | |-3 секретар |радник 2 класу |черезв і повноважний | |-2 секр 2 класу |-/- 1 класу |посол РФ | |-2 секр 1 класу |-радник посланник | | |-1 секр 2 класу |-черезв і сповнений посол 2 | | | |класу | |.

Діп корпус 1. діп персонал і члени їхнім родинам 2- сукупність глав диппредставительств.

Дуайент — глава діп корпусу, обов’язково має клас посла і довше за своїх іноземних колег працював у послом у складі пребывания Функции Д. — захист всього діп корпусу, інформація про звичаї і правилах прёма, діп етикет, збирає бенкети щодо від'їзду дипломатів на родину.

Порядок призначення і ф-ии глави представництва 1 Запит агреманта (згоди) прийняти приймаючої сторони. (письмово (з допомогою нот — вербальна (від третя особа) особиста (від першої особи), усно, змішана). 2 на посаду у країні 3 вручення верительной грамоти Способи запиту агреманта 1 ч/з ріс представника, невдовзі покидає свій термін 2 телефонний запит Діп імунітет — споруди та приміщення, архіви, кореспонденція, кошти пересування, почта.

Консулы.

1 Ген консул 2 Консул 3 Вицеконсул 4 І консульський агент Екзекватура — як агремант Право притулку — розуміється політичне (територіальне, дипломатичне (у будинку місій, військові літаки і кораблі, військові бази) |Диплом притулок |Тимчасовий укриття | |У країнах, які признают|Повсеместно у разі потреби | |цей інститут | | |(латиноамериканські) | | |Можна обіцяти заздалегідь |немає | |Наявне дискримінація особи |Загроза життя очевидна | |без загрози життю | | |Захищає обличчя від юрисдикції гос|Защита особи на короткий період| |перебування на неогранич термін із | | |последубщей переправкою в | | |безпечне місце | |.

Біженці - конвенційні, мандатні (курируються Управлінням Верховного комісара у справі беженцев) Периодизация (придумано в 1973 году).

1 Передісторія межд права (із чотирьох тис до зв е незалежності до середини 17 століття) як від першого договору до падіння римської імперії 476 рік зв е б) падінням рима до вестфальського мирного трактату 1648 рік 2 класичне МП а) зародження 1648−1789 Франц революція б) розвиток 1789−1919 версальско-вашингтонская правова система, ліга націй 3 перехід від класичного до сучасного міжнародному 1919;1945 4 сучасне з 1945;…

МП- -особлива правова система, що складається з договірних і спонукає пересічних і принципів рег відносини м/у суб'єктами МП Система МПоб'єктивно існуюча цілісність узгоджених взаємозалежних элементов.

ПРИНЦИПИ МПП. 1 Принцип поваги правами людинизабороняє торгівлю людськими органами, торгівля людьми (дітьми). 2. Принцип співробітництва вчених та взаємодопомоги гос-в. Приклад: забороняє спекулятивні угоди, угоди створені задля отримання вигоди з допомогою лиха іншого д-ви. 3. Принцип рівноправності і гос-ого суверенітету. Приклад: гос-во не повинен в в односторонньому порядку вводити обмеження у сфері торгівлі, встановлювати необгрунтовані відмови для в'їзду іноземців необхідно дотримуватися традиційні звичаї одного д-ви, якщо з нею підтримуються добрі відносини. 4. Принцип пріоритету загальнолюдських інтересів. Приклад: заборонили використовувати фреон під час виготовлення холодильників, т.к. фреон руйнує озоновий шар планети. 5. Принцип заборони застосування сили та загрози сили. Забороняється застосовувати силу на вирішення торговельних суперечок, загрожувати торговими воїнами. 6. Принцип заборони дискримінації щодо окремих країн і народів — вимагає рівного підходу до розв’язання коллизионных суперечок у незалежності він країн. 7. Принцип сумлінного виконання м/ународных зобов’язань. 8. Принцип невтручання у внутрішні справи д-ви. Забороняє нав’язування одними гос-вами іншим свої моделі економічного розвитку.. Порівняльний аналіз: |МПП |МПП | |1. на уроках регулювання | |- об'єктом рег-ния явл-ся |- регул-ся відносини гр.-правового ,| |политич. відносини. |соціального й іншого побутового хар-ра.| |2. по суб'єкту | | - гос-во, м/ународные орг-ции, |- юридичні і особи. | |квази-гос-ва, народи. | | |3. методом правовим регулюванням | |- імперативний метод |- коллизионный метод: завдання- | | |правильне визначення норм, | | |необх-ых для регул-ия суперечок з | | |іноземним елементом | |4. дією у просторі і з колі осіб | |- норми мають глобальний хар-р |- обмежують коло країн — учасниць | |дії і обмежуються |коллизионными привязками | |5. структурою норм | |- застосовують звичайні норми: |- прмен-ся коллизион. нормы (объем і| |гіпотеза, диспозиція, санкція |прив'язказ-н якої вирішує | | |питання врегулювання | | |правовідносини. |.

Коллизионная норма — служить визначником, що дозволяє з’ясувати правом якої чи яка м/ународная норма д.б. використана до розв’язання спірних правоотношений.

Структура: 1. Звичайна норма складається з гіпотези, диспозиції та санкції. — Гіпотеза: називає регульоване правоотношение; - Диспозиція: передбачає опис; - Санкція: передбачає покарання. 2. Коллизионная норма полягає : — обсяг: описується характер спірних відносин; - прив’язка: яку норму якого д-ви необхідно застосувати. Сама коллизионная норма неспроможна служити інструментарієм вирішення виниклого спора.