Подвиг Ріхарда Зорге

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦИИ.

ДОКЛАД.

Тема: Подвиг Ріхарда Зорге.

Виконала: учениця 9 «У» класу школи № 13.

Новикова М.

Перевірила: учитель.

Єфремова Т.А.

Азов.

2002 Другої світової війни, розв’язана фашистськими державами і що тривала років, за своїми масштабами, числу брали участь у ній людей, колосальним жертвам, понесеним народами, вони мали собі рівних за історію людства. Її найважливішої складовою була Велика Вітчизняна війна Радянського союзу. У справу перемоги над фашизмом вніс свій внесок Герой Радянського Союзу, видатний радянський розвідник Ріхард Зорге.

Ріхард Зорге народився неподалік міста Баку в селищі Сабунчи. Його батько, Герман Адольф Ріхард Курт Зорге, працював техніком на нафтових промислах в Баку, в Балаханах. Потім, сколотивши капітал, він став власником невеликого чугунолитейного і механічного заводу. Потім він одружився з російської дівчині Ніні Семенівні Кобелевой й оселився в двоповерховому будинку на Сабунчах, де 4 жовтня 1895 року народився Рихард.

Зорге ще було трьох років, коли вже батько, зібравши кругленьку суму грошей, переїхав разом із сім'єю до Німеччини, де зажив спокійній життям пересічного процвітаючого німецького бюргера. Він був запеклим націоналістом прусського зразка. Ідеали батька було діаметрально протилежні поглядам двоюрідного діда — Фрідріха Адольфа Зорге, відомого діяча міжнародного і американського робітничого руху. Життєвий шлях Ріхарда в чому визначив приклад Фрідріха Зорге. Революція у Росії допомогла Ріхарду Зорге вибрати нелегкий шлях професійного революціонера. Наприкінці 1924 року Ріхард Зорге приїхав до Москви, де почався новий етап його політичної жизни.

Складність міжнародної обстановки у мирі та особливо у Далекому Сході, дедалі більшу загрозу війни проти СРСР дуже чудово розумів Ріхард Зорге. Вивчаючи розвиток міжнародних відносин Далекому Сході, Зорге дійшов висновку: саме там створюється найбільш загрозливе становище щодо його Родины.

Інтерес Зорге до Далекому Сходу, сутнісно, визначив весь його життєвий шлях. Під час зустрічі з Березіним, він заявив: «Я захворів Далеким Сходом. Пошліть моїй Китай».

Зорге отримав завдання — поїхати у Китай. Для безпеці він мав вирушити спочатку у Німеччину. У листопаді 1929 року Зорге приїхав до Франкфурта-на-Майні. Там йому удалося одержати місце спеціального кореспондента в Китае.

У 1930 року Ріхард Зорге прибув Шанхай. Йому доручили налагодити регулярний збирати інформацію, у який би відбивалися: оцінка політичного положення у Китаї, сфера відносин між Китаєм та Радянським Союзом, ставлення до Китаю із боку найбільших капіталістичних держав. Проте головним завданням самого Зорге, і створеній ним організації був збирати інформацію плани японської вояччини у відношенні Китаю, але та СРСР. Ця важка робота у Китаї тривала Ріхардом Зорге на січень 1933 года.

Після виникненням вогнища військової небезпеки Далекому Сході, в січні 1933 року у Німеччини до тієї влади прийшов фашизм. Осередок війни запалав в центр Європи. Агресивні плани японських мілітаристів і німецьких фашистів, направлені першу чергу проти СРСР, стали цікавити Радянської країни ще більше безпосередню загрозу. Тому керівники радянської розвідки вирішили перекинути Зорге з Шанхая на розвідувальну роботу у Токио.

Раннім вранці, 6 вересня 1933 року з борту великого океанського лайнера, пришвартовавшегося японській порту Иакогама, зійшов елегантно одягнена людина, демонстрував поліцейським владі паспорт, виданий німецькому журналісту Ріхарду Зорге. Відтоді почалася його труднейшая, найнебезпечніша за умов жорсткої поліцейської стеження робота, стала видатним подвигом.

У 1941 року німецьке міністерства іноземних справ офіційно визнало Зорге найкращим журналістом, «який у даний час є в нас у Східній Азії». Завдяки величезній ерудиції, знань, прекрасної інформованості, Зорге став радником німецького посла Отта і невдовзі одержав доступом до найважливішим документам.

До 1935 року була створена і почала працювати у Японії розвідувальна група Ріхарда Зорге. У її складу ввійшло югославський комуніст Бранко Вукелич, японські патріоти Ходзумі Одзакі і Иотоку Мияги, німецький комуніст Макс Клаузен.

Коли розпочалася Друга Світова війна, для Зорге і його осередку настав найвідповідальніший, складний і плідний час, який просували 24 місяці. Міжнародний події розгорталися із калейдоскопічною швидкістю. У своїх повідомленнях до Центру, посланих у травні-червні 1939 року, Зорге повідомив про підготовці Німеччини до захоплення Польщі. Він доповів, що Гітлер ставить за ролі першочергове завдання — розгром Польщі, потім Німеччині й Англії, напад на СРСР планує здійснити після поневолення Европы.

Інформація, посылаемая Зорге у Москві, допомагала визначенню правильного курсу в зовнішній політиці СРСР і зокрема, в планування відносин із Японією і Германией.

Зорге було дозволити собі навіть саму коротку перепочинок, знаючи, яку цінність має його інформація для Батьківщини. Умови до роботи групи Зорге ставали все складніше. Японська контррозвідка посилено розшукувала таємний радіопередавач. Кожен необережний крок погрожував гибелью.

18 листопада 1940 року Зорге, посилаючись на можливість розмови з людиною, выбравшимся в Німеччині, повідомив про проведення фашистської Німеччиною заходи з підготовці напади проти Радянський Союз.

Відтоді основна діяльність групи Ріхарда Зорге зосереджена на з’ясуванні військових планів фашистської Німеччини, спрямованих проти СРСР, й яких Японії відношенні підготовки війни. 28 грудня 1940 року група Зорге повідомила до Центру: «На германо-радянських межах зосереджено 80 німецьких дивізій. Гітлер має наміру окупувати територію СРСР з лінії Харьков-Москва-Ленинград…».

17 квітня 1941 року Зорге радирує до Центру, що Німеччина не може, розпочати війну проти СРСР найближчий время.

Готуючи напад на СРСР, Німеччина прагнула залучити до свій бік Японію, спонукати її до розв’язанню війни Далекому Сході як проти Радянського Союзу, і проти навіть Англии.

На початку травня Зорге послав радіограму: «Ряд німецьких представників повертаються до Берлін. Вони вважають, війна з СРСР розпочнеться о початку мая».

За підсумками нових даних, отриманих із німецьких джерел у Токіо, Зорге повідомив у Центр, які військові сили кине Німеччина проти СССР.

Від очей Зорге та його групи не не зрозуміла жоден факт, жодна свідчення, який би доводило правоту його висновків щодо близькому нападі фашистської Німеччини на СРСР. І розуміючи усю важливість своїх повідомлень, він намагався уявити незаперечні доказательства.

У травні місяці Токіо відвідав підполковник Шолль, що йшов у Бангкок посаду німецького військового аташе. Він розповів необхідність прийняття відповідних заходів, оскільки ось-ось розпочнеться війну з СРСР. Ця інформація старанно ховалася, але Зорге все-таки знав про ней.

До Центру 1 червня полетіла радіограма: «Німецький В.А.Т. у Бангкоку Шолль заявив, що початок німецько-радянської війни очікується 15 червня. Найбільш сильного удару буде нанесён лівим флангом німецької армии».

У червня у 24-х Токіо прибув німецький кур'єр, котрий доставив секретну пошту для Отта. Зорге негайно подав у Центр таку радіограму: «Німецький кур'єр повідомив, що СРСР і Німеччиною почнеться війна наприкінці июня!».

Радянські розвідники, й у першу чергу Ріхард Зорге, з честю виконали своє важке завдання: вони зуміли добути даних про смертельної небезпеки, навислої над Батьківщиною. Вони виграли надзвичайне бій із немецкофашистської разведкой.

Удосвіта 22 червня 1941 року Німеччина без оголошення війни, порушивши договір, віроломно натрапила на Радянський Союз.

З часу нападу Німеччини на СРСР виключно важливого значення набувала з’явилася інформація, вступить або вступить Японія під час війни проти Радянського Союзу, і якщо вступить, те, коли. Фактично, це було питання тому, доведеться Радянському Союзі воювати однією фронті, проти Німеччини і її союзників у Європі, чи другому фронті, Далекому Сході, проти Японії. Якщо Японія найближчим часом не нападе на Радянський Союз перед — кращі сибірські дивізії може бути перекинуто з Далекого Сходу на поля боїв України, Білорусі, до Прибалтики. Виходячи з цього «усіх членів групи» збирали різноманітними шляхами саму докладну інформацію про політику Японії відношенні войны.

2 липня 1941 року в секретному засіданні Тронного ради, куди входили керівні політичні та військові діячі Японії - члени кабінету керівники армії й флоту, ухвалили програму, яка проголошувала: «Хоча наші ставлення до німецько-радянської війні визначаються духом осі Рим-БерлинТокіо, ми кілька днів думати втручатися у неё…».

Отже, першу час японський кабінет вирішив зайняти вичікувальну позицію, готуючись протиставитися СРСР, випадок серйозних успіхів фашистської Німеччини на радянсько-німецькому фронте.

Німецьке посольство у Токіо «робили, — за словами Зорге, — все активніші політичні дії, щоб примусити Японію розпочати війну проти СРСР. Зорге вдалося дізнатися, що у Посольство до Токіо прийшла телеграма: «Докладатимете все, — вказувалося у ній, — щоб спонукати японців якнайшвидше розпочати війну проти Росії… чим це відбудеться, краще. Наша мета, як й раніше, потиснути руку японців на транссибірської магістралі ще на початок зимы».

6 серпня координаційний комітет, куди входили цивільні - і військові, обговорив питання подальшої політиці Японії вирішив: продовжувати вишкіл проти СРСР, але війни наскільки можна избегать.

У 1941 року у Токіо остаточно вирішили відстрочити напад на СРСР, по крайнього заходу, до весни наступного року. І Зорге знову підтверджує: «Війни цього року не будет».

Ця виняткова за цінністю інформація дав можливість радянському командуванню перекинути з Далекого Сходу на Західний фронт багато сибірські добре навчені і озброєні дивізії. У період наступу немецко-фашистких армій на Москву, радянські дивізії, перекинені з Далекого Сходу, надали неоціненну і вчасну помощь.

На жаль, радісною вести про розгромі німців під Москвою Ріхарду Зорге та її друзям зірвалася почути волі. Однак у цю перемогу Ріхард Зорге та її товариші внесли значний внесок, точно встановивши, ж Японія не наважаться на опір Радянського Союзу. Ввечері 17 жовтня 1941 року, напередодні свого арешту, Зорге мав намір послати радіограму: «Наша місія у Японії виконано. Війни між Японією та СРСР вдалося уникнути. Поверніть нашій Москву чи направте в Германию».

Ця телеграма не відправлено. Про неї відомо лише з матеріалів слідства у справі Ріхарда Зорге.

Удосвіта 18 жовтня співробітники таємницею поліції «Кемпетай» оточили будинок Ріхарда Зорге на Нагадзаки-мати. Поліцейські стрімко ввірвалися до будинок, схопили Ріхарда, який у ліжку: він хворів грипом, із високим температурою. Почався обшук квартири. Потім Ріхарда відвезли токийскую в’язницю Сугамо.

Під час арешту Зорге поводився мужньо, хоча розумів, що прощається не лише з свободою, але й життям. Звістка про арешт Ріхарда Зорге та її товаришів було подібне грому серед ясного неба.

Для Зорге і членів його групи розпочалися важкі дні укладення похмурої токійській в’язниці Сугамо, супроводжувані болісними допросами.

Камери в’язниці Сугамо нагадували собою вузький, бетонний склеп: п’ять кроків завдовжки, три дні в ширину. Зорге помістили до камери № 20, де тиша була особливо гнітючою. Тюремний режим був важким і виснажливим. Зорге морили голодом, створювали йому нестерпний режим, домагаючись показаний.

Є дані про те, що протягом багато часу Зорге б не давав показань. Але коли його приховувати вже було марно, Зорге сказав, що сама оформить свої показания.

Тепер «Записки» Ріхарда Зорге для нас цінним джерелом. При уважному їх аналізі стає зрозуміло бажання автора зняти обвинувачення із своїх товаришів, показати, що вони, як і саме Зорге, були шпигунами, а виступали борцями за, за запобігання війни між СРСР і Японією. У «Записках» відчувається несломленная воля справжнього революціонера. Він видав у них ніяких секретов.

У тюрмі Зорге користувався авторитетним у політичних ув’язнених. Навіть доглядачі поважали його з мужність, стійкість, незламну волю.

Слідство в справі групи Зорге затяглося по травень 1943 року — воно тривало майже двох років після арешту. У ході розслідування було встановлено, які питання порушувала найважливіша інформація Зорге. Після комедії «безстороннього» розгляду токійський районний суд виніс вирок членам групи Зорге. 29 вересня 1943 року його оголошено. Ріхард Зорге був приговорён до страти. Зорге було переведено до камери смертників. Відтоді щодня вони очікували виконання, засипаючи неспокійним сном. Ця тортура смертників тривало більше 10 місяців! Але навіть у камері смертників ні зломлений гордий дух Зорге. Їм могли пишатися — все, що міг, він зробив своєї коханої Батьківщини, для свого народа.

Вранці, 7 листопада 1944 року, щодня пролетарського свята, японські влади страчували Ріхарда Зорге.

Перш ніж, як ступити на ешафот, Зорге голосно крикнув: «Так здрастує Червона Армія, хай живе Радянський Союз!».

У 10-му годин 36 хвилин 16 секунд по токійському часу перестало битися серце полум’яного комуніста, патріота Ріхарда Зорге. Цей чоловік зробив у безсмертя. Тіло Ріхарда Зорге поліцейські таємно поховали у спільній могилі тюремного кладбища.

Але вірному і відданому другу Зорге, Ханако Исии, вдалося віднайти на цвинтарі останки Зорге у британській могилі. І на 1956 року останки Ріхарда були перезаховані цвинтарі Тама.

У 1966 року на могилі Ріхарда Зорге було споруджено більш фундаментальний, новий пам’ятник з написом російською: «Герой Радянського Союзу Ріхард Зорге».

Ім'я відважного радянського розвідника стало символом героїзму, мужності. Життя невпинно й смерть Ріхарда Зорге — подвиг героя-интернационалиста. Він віддав своє життя в ім'я шляхетної мети — заради миру на земле.

Шляхетні справи Зорге живуть у переможному ході соціалізму, і комунізму, протягом якого склали голови мільйони героїв Великої Вітчизняної війни. Це про неї, полеглих, писав нащадкам Юліус Фучик:

«Але й мертві ми будемо жити в частинки вашого великого щастя; адже ми у нього нашу жизнь».