Евристика

СУЧАСНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНИВЕРСИТЕТ.

ЧЕЛЯБІНСЬКИЙ ФИЛИАЛ.

ДОМАШНЯ РАБОТА.

|ПО ДИСЦИПЛІНИ |"Евристика" | | | | |ЮНИТА |№ 2 | |ТЕМА |Методи евристичної діяльності | | |Застосування евристичних систем | |ВИКОНАВ |Петеримов Олександр Миколайович | |ГРУПА |№ 119 3 Еге 107.809 А |.

|Регистрационный номер| | |Перевірив | | |Дата здачі | | | | |Підпис методиста | | |(залік, незачет) | | | | |Дата | |.

Підпис _________________.

Южноуральск.

|СОВЕТЫ |НАВІДНІ ЗАПИТАННЯ | |Розуміння постановки завдання | |Потрібно зрозуміти завдання |Що невідомо? Що дано? У чому | | |умова? Чи можливо задовольнити | | |умові? Чи достатньо умова для | | |визначення невідомого? Або надмірно? | | |Або суперечливо? | | |Зробіть креслення. Запровадьте підходящі | | |позначення. Розділіть умова на частини. | | |Постарайтеся їх записати. | |Упорядкування плану рішення | |Потрібно знайти зв’язок між даними |Не зустрічалася чи раніше це завдання, хоча | |і не відомими. Якщо вдасться |в трохи інший формі? | |відразу знайти цей зв’язок, |Чи відома якась родинна | |можливо, корисно буде |завдання? Не чи ви теореми, яка | |розглянути допоміжні |міг би виявитися корисною? | |завдання. У кінцевому підсумку, |Розгляньте невідоме! І постарайтеся | |необхідно дійти плану |згадати знайому завдання за подібним | |рішення |невідомим. | | |Ось завдання родинна вже вирішена. | | |Чи не можна нею скористатися? Чи не можна | | |застосувати її результат? Чи не можна | | |використовувати метод вирішення? Чи не можна | | |інакше сформулювати завдання? Ще інакше? | | |Поверніться до визначень. | | |Не вдається вирішити це завдання, | | |спробуйте спочатку вирішити подібну. Не можна| | |чи придумати більш доступну подібну | | |завдання? Більше загальну? Більше приватну? | | |Аналогічну завдання? Чи не можна вирішити частина| | |завдання? Чи не можна витягти щось | | |корисне з наведених даних? Чи не можна змінити | | |невідоме, чи дані, чи, якщо | | |необхідне й й інше те щоб нове| | |невідоме і призначає нові дані виявилися ближче| | |друг до друга? Чи все використані дані? | | |Чи все умови? | |Здійснення плану | |Потрібно здійснити план рішення |Ви зробили правильний крок? Зумієте це| | |довести? |.

Глоссарий.

Аналогия (грецьк. analogia — відповідність, подібність), подібність предметов.

(явищ, процесів) у літак якихось властивості. Умовивід по аналогии.

— знання, отримане з розгляду будь-якого об'єкта, переноситься на менш вивчений, подібний по істотним властивостями, якостям об'єкт; такі умовиводи — джерело наукових гипотез.

Аргумент — судження (чи сукупність суджень), приводимое на підтвердження істинності іншого судження (концепції, теории).

Аспект (від латів. aspectus — вид), думка, з якою розглядається якесь явище, поняття, перспектива. Асоціативно — значеннєва ёмкость слова — здатність поєднуватися коїться з іншими словами.

Вспомогательная завдання — завдання, яке доступніше і дозволяє можливість перейти до рішенню вихідної задачи.

Идентификация — визнання тотожності, ототожнення об'єктів, опознание.

Импликация (від латів. implico — тісно пов’язую) (матеріальна імплікація), приблизний логічний еквівалент обороту «якщо…, то…»; операція, формализующая логічні властивості цього оборота.

Индукция (от латів. inductio — наведення), умовивід від фактів до деякою гіпотезі (загальному утвердженню). Розрізняють повну індукцію, коли узагальнення належить до конечно-обозримой області фактів, і неповну індукцію, як його належить до нескінченночи конечно-необозримой області фактів (Дедукция).

Комбинация — Сукупність об'єднаних єдиним задумом прийомів, діянь П. Лазаренка та т. п.

Компиляция (від латів. compilatio, літер. — пограбування), складання творів з урахуванням чужих досліджень чи чужих творів (літературна компіляція) без самостійної обробки джерел; робота, складена таким методом.

Корреляция — взаємозумовленість, зв’язок, певна залежність мовних элементов.

Метафора — перенесення властивостей одного предмета в інший виходячи з спільності ознак сопоставляемых членов.

Номинация — найменування як процес співвіднесення мовних одиниць (передусім слів) з обозначаемыми об'єктами (предметами, ознаками, подіями та т. п.).

Обобщение — перехід більш високу щабель абстракції шляхом виявлення спільних ознак (властивостей, відносин, тенденцій розвитку та т. п.) предметів аналізованої області; тягне у себе поява нових наукових понять, законів, теорий.

Опровержение — обгрунтування помилковості будь-якого затвердження (думки, судження) чи сукупності тверджень (теорії). Спростуванням може бути вказівку на факт, не сумісний з істинністю цього твердження (напр., спростування теорії «вирішальним експериментом» тощо. п.), або ж міркування, встановлює логічний суперечливість затвердження або його логічний несумісність з якоюсь наперед відомій істиною. З логічного погляду спростування судження є доказом істинності його отрицания.

Противоречие — наявність (в міркуванні, тексті, теорії) двох висловлювань, у тому числі одне — заперечення іншого; доказуемость конъюнкции цих висловлень чи їх еквівалентності; ширшому сенсі — твердження про тотожність явно різних об'єктів. Протиріччя вказує або на логічний порочність що призводить нього міркування, або на несумісність посилок, належних у основу цього рассуждения,.

— ця обставина часто мають спростування у вигляді приведення до суперечності й в непрямих доказательствах.

Редукция — спрощення, зведення складного до більш простому, обозримому, понимаемому, більш доступному для аналізу чи іншого рішення; зменшення, ослаблення чего-либо.

Синектика — система методів інтенсивної психологічної активізації процесів знаходження рішення проблемы.

Системный аналіз — сукупність методологічних коштів, що використовуються підготовки й обгрунтування рішень щодо складним проблемам політичного, військового, соціального, економічного, наукового і технічного характеру. Спирається на системний підхід, і навіть на цілий ряд математичних дисциплін і сучасних методів управління. Основна процедура — побудова узагальненої моделі, отображающей взаємозв'язку реальну ситуацію; технічна основа системного аналізу — обчислювальні машини та інформаційні системи. З 1950;х рр. застосовується у економіці, сфери управління, під час вирішення проблем освоєння космосу, і ін. Термин.

«системний аналіз» іноді вживається як синонім підходу. Випадковий процес — зміни у часі стану або характеристик деякою системи під впливом випадкових чинників за збереження можливості визначення ймовірного стану вихідної системы.

Тождество, — ставлення між об'єктами (предметами реальності, сприйняття, думки), розглянутими як «один і той ж»; «граничний» випадок відносини равенства.

Эвристическая редукція — зведення вихідної завдання до допоміжної чи його системе.

25.04.1999.

———————————;

Мовні афоризми як евристичні правила.

Эвристические якості мовних афоризмов.

Який Наказував Би характер действий.

Рада з питань організації інтелектуального поведения.

Спонукальний характер до розумовому действию.

афоризмы Пословицы Поговорки Крылатые выражения.

Система прислів'їв, показує основні правил і етапи рішення задачи.

«Хто погано розуміє, той погано відповідає» — обміркуй мета раніше, ніж начать.

«С початком вважається дурень, про кінець думає мудрець» — а то й зрозуміла кінцевою метою, то легко у вирішенні завдання збитися з пути.

«Где є прагнення, знайдеться шлях» — для успішного виконання завдання, потрібно желание.

«Усердие — мати удачі» — одна з головних чинників успішного виконання завдання — наполегливість у пошуках хорошою идеи.

«Устанавливай вітрила на вітер» — більш мудрий і досвідчена людина завжди помітить і який використовує сприятливі можливості. Треба вчитися бути внимательным.

«Мудрый перетворить випадок у удачу» — той, хто думає знову, неспроможна думати правильно. Другі думки самі лучшие.

Правила предпочтения.

Більше легке краще більш трудному.

Більше знайоме краще менш знакомому.

Об'єкт, має більше спільних позицій з аналізованої завданням, краще об'єкта має менше таких точек.

Ціле краще частини целого.

Головні компоненти, краще іншим частинам задачи.

Більше близька інформація краще більш далекой.

Раніше вирішені завдання з тим самим невідомим, що у аналізованої завданню, краще іншим раніше вирішеним задачам.

Раніше вирішені завдання з родинним невідомим, що у аналізованої завдання, краще іншим раніше решеным задачам.

выбор Саморегулирование мышления.

Елементарна евристична деятельность Этапы Первый етап — становлення мети досягнення усвідомленого розуміння словесної формулювання задачи Второй етап — з’ясування умотивованості й виявлення інформаційних зв’язків різних об'єктів завдання й розвинути виявлену першому етапі зв’язку з зовнішньої інформацією, розглянути точок дотику з раніше приобретённым опытом.

Третий етап — здійснення плану рішення задачи.

Четвертый етап — вивчення отриманого решения.

Проведення елементарної евристичної діяльності (як вирішувати задачу).

Редукция.

Допоміжна задача.

Еквівалентні задачи.

Двобічна редукция.

Одностороннє редукция Полезность визначається наближенням рішенню вихідної задачи.

Характер приближения Может використовуватися метод рішення допоміжної завдання, його идея Может використовуватися результат допоміжної завдання у рішенні основной Может надати стимулюючий увагу до пошук рішення основної мети, т. е. зробити вихідну завдання зрозумілішою і доступной.

Непряма допоміжна задача.

Допоміжні элементы Эквивалентная переформулировка.

Упорядкування плану рішення задачи.

Перебування евристичної стратегии.

План виконання завдання як анализ.

План виконання завдання як синтез изучение причинно-наслідкової связи.

Евристична стратегія двох напрямів (що об'єднує ідеї прямого й протилежного продвижения).

Програма діянь П. Лазаренка та методу рішення задачи.

Індукція як умовивід і метод исследования Фр. Бекон. Досвід й другий експеримент — индуктивная процедура знания.

— емпіричні спостереження — ретельний збір фактів — емпіричне вивчення проблеми — запровадження експериментальних методів — кореляція фактів — розробка вирішальних экспериментов Добавления до класичним правилами і операциям.

Види индукции.

Полная.

Неполная Не озброюючи нас знанням то предметах, які потрібні невідомі, вона розкриває аналізовані предмети у певній новому отношении Расширение знання об'єкт, підвищення обсягу інформації з порівнянню з вихідними посылками.

Популярная індукція (неповна індукція ч/з просте перечисление) Угроза помилки поспішного обобщения.

Схема творчого мышления.

Усвідомлення проблемы.

Вироблення гипотезы.

Перевірка решения.

Схема наукового познания.

Дослідне встановлення окремих фактов.

Перехід до первинної систематизации.

Встановлення загальної зв’язок між знайденими раніше частями.

Евристичні функції индукции.

Дослідження высказываний Истина Ложь.

Імовірнісна логика.

Форма викладу навчального материала От викладу приватних положень та фактів до загальним заключениям.

Наблюдение.

Індуктивні выводы Этапы индукции Наблюдение деякого сходства обобщение Подкрепляющие эксперименты Индуктивный підхід в исследовании Эвристическая сутність індукції повинна завжди тримати дослідника на рамках розуміння нового знання і набутий готовності :

— будь-якою етапі переглянути будь-яке висунуте раніше утверждение.

— змінити уявлення принципово чи окреслити коло його применимости.

— висунути достатня підстава зміни і змінювати твердження произвольно.

Евристичні функції аналогии Умозаключения за аналогією, застосовують у всіх наукових исследованиях Аналогия про причини і действий.

Вивчає пояснює зв’язку про причини і действий Основные умови в оцінці ступеня правдоподібності умовиводи по аналогии.

— що більше відомо загальних властивостей у порівнюваних об'єктів, тим більша ступінь ймовірності виведення по аналогии.

— ніж суттєвіше знайдені загальні властивості у порівнюваних об'єктів, тим вищою, і ступінь правдоподобия.

— якщо об'єкт, щодо якої ми проводимо умовивід за аналогією, має якимось властивістю, несумісним із тим властивістю, про існуванні якої ми умозаключаем, те спільне подібність немає жодного значения Уточняются такими положениями.

— загальні властивості повинні прагнути бути будь-якими властивостями порівнюваних предметов.

— властивість, виявлена моделі, має бути тієї самої типу, як і загальні свойства.

— загальні властивості мають бути якомога більш специфічними для порівнюваних предметов.

— отримане властивість, навпаки, має бути найменш специфичным Решение винахідницьких задач.

Інверсійна аналогия В методиках пошуку гіпотез рішення і активізації мисленнєвої деятельности.

Пряма аналогия Объект тоді як аналогічним объектом.

Особиста аналогія (эмпатия) Возможность отожествления дослідника з объектом.

Символічна аналогия аналогия узагальнення, коли це треба коротко сформулювати фразу, яка відображатиме суть явления.

Фантастична аналогия Введение завданням фантастичних засобів і персонажів, спрямованийных виконання задачи.

Евристичні властивості обобщений.

Як гипотеза Эксперименты з різними величинами Обобщенная функция Поиск і абстрагування загальних ознак кожному за представника множества.

Відбір істотних признаков Многие досягнення у науці й техніці - результат обобщения Более спільне завдання має більше шансів бути розв’язаною, т.к. застосовні потужні загальні методы.

Обобщение — евристичний прийом на основі понятий мысленного об'єднання загальних властивостей предметів і явищ действительности Представления Представления відтворюють даний об'єкт за одну певне пам’ятне нам мгновение.

Простое відтворення образу, отриманого в восприятии Представления відтворюють образ даного об'єкта взагалі, тобто. загальне спомин нем.

Результат узагальнення багатьох окремих сприйнятті, вилучення з них Типичный образ.

понятие.