Друиды: Жерці і маги кельтів

Друиды: Жерці і маги кельтов Ольга Лосева Кто людей не чула про кельтах, залюднили більшу частину сучасної Західної Європи? Історичні пам’ятники, археологічні розкопки, захоплюючі саги, моноліти надають, начебто, вичерпні відомостей про цих племенах. І, тим не менш, перекази про друїдів, кельтських жрецах, та його релігії, представляють нам ще відчинені таємницю.

Согласно нордичної традиції, магічні спроможністю і знання друїди здобули на далеких північних островах, де від початку мешкали кельти, і які вони залишили, очевидно, тому, що ні могли справитися з наступавшим морем. Ці міфологічні острова поєднано з аналітичними потойбічним світом, у якому живуть боги. Кордоном ж це світу є острів Тулі, який був примордиальным (початковою) духовним центром людства, функцію якого потім виконувала Атлантида. Першим друїдом був бог Дагда — «добрий бог» чи «наибожественный», власник знаменитого казана, у якому будь-коли закінчувалася їжа. Чимало дослідників виводять етимологію слова «друїд» з грецької drui — «дуб» (священного дерева кельтських жерців), хоча минуло більше правильно асоціювати етимологію друїдів з індійськими дервішами — мудрецями та зберігачами древніх знань.

Друиды і друидессы становили особливе стан священиків в кельтському світі початку й мали усі права духовної влади. Вони керували різноманітних ритуалами, були суддями (филидами), віщунами, цілителями, радниками короля й найзатребуваніші вчителі молоді. Взаємини друїдів з станами воїнів регулювалось гейсами — складним комплексом довічних заборон, мали силу законів. Гейсы допомагали зберегти сформовану ієрархію і у взаємовідносинах з королем. У королівстві уладов (другий цикл ірландських легенд), наприклад, все питання державної ваги спочатку адресувалися друиду і потім королю. З іншого боку, жерці найчастіше впливали вплинув на вибір нового правителя і мали на нього згодом дуже впливає. Друїди були від військової служби, але яких в битвах вважалося обов’язковим: священики, традиційно одягнені в білий одяг, підтримували дух війська й використали магію проти ворогів.

Друиды, будучи найбільш освіченими людьми свого часу, навчали і виховували молоде покоління аристократів. Це була чудова і цілісна система підготовки майбутніх королів. Жерці мали глибокі знання по астрономії і астрології, пізнаннями природи й людського життя. Вони повинні були обізнаними навіть у філософії. Молодих людей впізнавали від друїдів про обов’язки, головна у тому числі в тому, щоб стати сміливими воїнами і страшитися смерті.

Вообще ставлення до смерті в кельтів, очевидно, завдяки друїдам, був особливий. Жерці сповідували безсмертя душі, й метемпсихоз — ідею реінкарнації. Ідея про безсмертя душі надавала позитивний вплив на кельтів, і з дослідники вважають навіть, що психологічний криза грецької культури безпосередньо пов’язані з песимістичною і похмурої картиною загробного світу. Кельти ж не страшилися смерті, упевнені, що й після неї їх чекає спокійна і весела життя. Відомі ситуації, коли повернення боргів відкладалося до зустрічі у потойбіччя. Не схоже валгаллу германців, це продовження земного життя, лише у поліпшеному її варіанті. Але, якщо безсмертя гарантувалося всім жителям, то метемпсихоз був долею небагатьох.

Способность до реінкарнації є якістю бога чи героя, наближеного до них. Спочатку, все боги — друїди, проте друїди — у чомусь боги. Проте, в сагах описуються випадки, коли особливо непересічні постаті переживали метемпсихоз, щоб знову зробити шляхетні діяння. Приміром, вся раса Партолона — перша з п’яти рас, залюднили Ірландію, загинула від, за винятком єдиного людини Туана, «сина Сдарна, сина Сірка, сина брата батька Партолона». Туан жив років у вигляді людини, років у вигляді дикого бика в пустелях, років у вигляді дикого цапа, років у вигляді птахи, сотню років у образі лосося. Один рибалка впіймав його до своєї мережу, відніс королеві - дружині Муиредаха Муиндерга. Вона з'їла рибу і зачала Туана. Він відродився у вигляді Финтана Финеолаха, який розповів знання і набутий історію, розповів про завоюваннях Ірландії і про всіх що сталися цей час подіях. Хіба згадати казку про Івана Быковича, могутнього воїна, сина корови, яка, за королевою і куховаркою з'їла впійману у мережі рибу?!

Особенностью навчання друїдів було те, що де вони користувалися писемністю, а змушували своїх учнів заучувати уроки напам’ять, щоб тренувати їх пам’ять. Дослідники дійшли висновку, що, можливо, на думку друїдів, така передача знань нічого не робила їх статичними і зупинених лише у невиліковним фазі. Будь-яка запис фіксує і як заморожує людську думку, у те час як кожне покоління наново переосмислює отримані відома і вносить свіжий струмінь в історичне спадщину. Друїди нічого не записували, крім кількох заклинань і прокльонів — те, що мало діяти у протягом багато часу.

Впрочем, є ще пояснення цьому факту. Річ у тім, що все життя кельтських жерців мала прихований характер. Уроки проходили далеко від людей печерах і лісах, де друїд був єдиним тлумачам знання, яке довіряв секретно найбільш гідного учневі. Така сама частина вчення друїдів, яка соприкасалась з релігійної доктриною, була доступна лише неофітам свого роду друидического «ордена», й меншою мірою. Навіть Цезар, прожив за Галії 8 років, не зміг одержати від своєї друга, кельтського друїда Дивитиака, факти, які прояснили б таємниці друидического культу. Та й древні мандрівники, безпосередньо які з друїдами, мають дуже туманні ставлення до пантеоні їх богів. Недарма символом жрецького стану був вепр. Це тварина завжди вважалося «самотнім», що ріднить його з традиційної відмежуванням друїдів від зовнішнього світу. Вепр виступає й у образі друїда, створеного переказами. Найбільш знаменитим є Мерлін — друїд і вепр Бросселиандского лісу, вихователь, друг і мудрий порадник короля Артура.

Сама магія друїдів пов’язана з сакральними силами природи: наймогутніші жерці могли управляти природними стихіями, перетворюватися на тварин і звинувачують рослини, захищати себе непрохідними хащами, ходити, не залишаючи слідів. Втім, легенда завжди тісно переплітається з реальністю.

Друиды справді проводили більшу частину життя жінок у лісі. Там вони навчалися і давали уроки, там перебували їхні вівтарі - «омфалы» чи «неметоны», де друїди робили богослужіння, і приносили жертви богам (іноді людські). У кожному регіоні були свої священні рослини, мали сакральне значення. Це був дуб, горобина, ліщина, звісно ж, омела, сорезать що мав золотим серпом. Жерці використовували рослин та для медичних цілей. За переказами, втомлені поранені воїни опускалися в освячені друїдами ставки і озера, спеціально наповнені цілющими травами, після чого військо знову могло у бій. Для повернення сили годилося і молоко, обладавшее магічними властивостями.

Обладали друїди і «чорною магією — будь-який король найбільше світлі боявся можливого прокльони, який міг накласти нею жрець. Таке прокляття загрожувало людині страшними хворобами і каліцтвами. Найчастіше прокляття фіксувалося з допомогою спеціальної огамической писемності, що використовувалася давніми ірландцями. Ця писемність, збережена на каменях чи дерев’яних паличках, являла собою насічки чи горизонтальні і косі лінії. Найчастіше різьбярами були друїди (рідше воїни), використані її на свої магічний операцій. Винахід огамы приписується владиці магії Огмию, а записане в такий спосіб прокляття мало колосальну силу. Право цього жрець отримував в тому разі, якщо правитель був несправедливий і жорсткий, що впливало на родючість землі і статок народу.

Очевидно, втім, що магія друїдів надавала важливого значення числам. Знаменита «тріада друїдів» визначила троїстий погляд кельтів на пристрій світу, який перебуває із трьох сфер: Неба, Землі та Пекла, з'єднаних між собою центральної віссю, символом якого було спис. На епічної традиції їх кількість має значно більше значимий підтекст: ірландська легенда любить зображати тієї самої самого бога чи індивідуума у трьох іпостасях. Також для кельтів було важливо поняття центру світу — «пупа землі». Друидические вівтарі і священні гаї являли собою культурні центри кожної землі, а знаменитий кельтський хрест, поміщений у колі, означає, крім чотирьох реальних провінцій Ірландії (Коннахт у країнах, Ульстер північ від, Лейнстер Сході і Мунстер Півдні), священний центр кожної їх.

С приходом християнства друїди поступово зникли, очевидно, назавжди віддалившись до своєї потаємні гаї. Вони вже або не мали впливу королів, вони мало залишилося учнів. Вчення друїдів, яке лише у усній традиції, стало забуватися людьми. Втім, християнство зіграла свою роль позитивну роль: вперше записані історії, передаваемы придворними поетами із різних вуст у вуста, що, зокрема, становило цикл ірландських саг.

Несмотря на нову релігію, країни, колишні кістяком культури кельтів, зберегли свої древні традицію, збагативши нею світову літературу, і історію. Але таємне знання про світ друїди назавжди винесли із собою.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.