Повний превід. «Афтарська» лексика входити до реклами

Полный превед. «Аффтарская» лексика входить у рекламу

Игорь Бєлкін, Олександр Амзин Интернет-сленг дедалі частіше виходить межі віртуального пространства.

Так звана «аффтарская» лексика з’являється тут як зовнішніх реклам, а висловлювання на кшталт «автор, що називається, пече» найчастіше використовуються диджеями музичних радіостанцій. Нездатні нікого образити слова «тварина» чи «Бобруйськ» викликають принаймні усмішку у завсідників Інтернету. А одне із недавніх випадків появи «аффтаризмов» в суспільно-політичного життя країни можна назвати знаковою.

23 лютого активісти московського відділення УПС прийшли до будинку Головного військового комісаріату плакати «Іванов, превед!» і «Ф аццтафку, аццкий сотона!», створивши між іншим слово «аццтафка» і негативну конотацію у загалом жартівливого і позитивного «преведа». Це було, мабуть, перший факт, коли интернет-сленг настільки оперативно залишив межі віртуального простору й став використовуватися у житті, адже самому слову «превед» й історію його скаженою популярності від сили півтора месяца.

История преведа

С «преведом» користувачів Рунету познайомив колективний блог dirty.ru, у якому тисячі користувачів демонструють свої навички володіння Photoshop і відчуття гумору, створюючи кумедні колажі (звані фотожабы). Хтось Lobzz опублікував картинку з ведмедем, «преведствующим» расслабляющуюся на природі парочку. Автор коллажа до пуття щось змінював у виконанні — він лише замінив репліку «Surprise!», що у оригіналі приписав ведмедю автор картини, на «Превед!».

Достаточно довго картинка залишалася непоміченою, зрідка з’являються у різних блогах, поки раптом її у не обрушилися всенародна популярність і любов. Спочатку картинку подавали як «дитячий малюнок» (творчості невідомого вундеркінда приписувалася і репліка «Превед!»). Потім висловлювався і інших версій про можливі авторів картини (зазвичай, авторство полотна приписували широко відомим у колах блоггерів було жартом віртуалам), поки користувач сервісу ЖЖ lukomnikov₁ не знайшов як оригінал картинки, і самого автора.

Творцом нетлінного полотна, більше на незграбні спроби 10-річного дитини малювати аквареллю, виявився американський актор, й, з’ясувалося, художник Джон Лури (John Lurie). Виявилося, що у портфоліо ще багато таких, сказати б, спірних робіт.

Превед, кросавчег!

Ну і потім все розвивалося у найкращих традиціях російських флешмобов. Спочатку картинка заповнила блоги. Потім у ЖЖ користувачем saint_erasty було створено співтовариство ru_preved, яким за лічені дні підписалося понад тисячі користувачів. Щодня у мережі з’являлися сотні коллажей-вариаций на задану тему ведмедів, «преведа» і наслаждающихся суспільством одне одного парочок. Не можна відмовити авторам колажів й у оперативності — наприклад, такі події як зустріч Клінтона також Єльцина й виступи російських спортсменів на Олімпіаді у Туріні піддавалися «опреведиванию» буквально протягом години після появи фотографій у мережі.

Не залишилися осторонь від масового захоплення «преведом» й вітчизняні бізнесмени. Вже сьогодні особливо заповзятливі блоггери пропонують придбати майки з «преведом». Крім цього, у мережі в терміновому порядку почали реєструвати домени безпосередньо з ім'ям «preved». На момент відомо три таких сайту — поки що порожні preved.org і preved.ru, і навіть preved.com, у якому окрім двох найбільш вдалих колажів нічого немає.

По аналогії з «преведом» з’явилися такі спотворені слова, як «паку», «кросавчег», «мидвед» і «учаснег». І всі йде до того що, невдовзі «превед» стане коронним словом під час зустрічі поза віртуального простору користувачів російськомовних блогів, котрі люблять користуватися онлайнових сленгом у повсякденній життя (свого часу «народними» фразами стали «кисакуку», «киця, з як і ти горада» і дополнившее словник Рунет-арго вираз завсідників сайту udaff.com «аффтар жжот»).

Аффтар жжот

Пользователи Мережі знають багато випадків створення новослів і висловів. Історично можна виділити жаргонізми учасників мережі Fidonet (зокрема відомі багатьом мережевикам кащениты відносини із своїми шушпанчиками), словник «падонков», трохи відрізняється від них діалект мешканців веб-форумов, жарґонах професійних програмістів і интернет-игроков. Усе це тісно переплітається друг з одним: так, вираз «аццкий сотона» на сучасний интернет-сленг прийшов з віршів Павла Сколоти, распространявшего свої роботи ще Fidonet.

В своє чергу, там бурхливо розвивається smsі im-диалект, побудований на активному використанні скорочень, абревіатур, звукових абревіатур на кшталт icq (I Seek You). Цими діалектах випускають навіть Священне писание.

В Росії sms-жаргоном користуються мало, оскільки причиною появи sms-диалекта є бажання вмістити якнайбільше інформацією одне короткий повідомлення, а максимальну довжину вітчизняної sms можна збільшити дві з половиною разу, якщо просто написати її латиницею.

Кроме того, носії російського интернет-сленга перебувають у вічне не замахуються — вони задовольняються творами поп-культури, на кшталт недавньої повісті Пелевіна під иназванием «Шолом жаху. Креатифф про Тесее і Мінотаврі». Посвятителі феномену «аффторов» статті і вітчизняних ЗМІ. Наприклад, російський Newsweek зробив модні интернет-словечки темою якогось із чисел.

Все частіше про сленгу мережників згадують і рекламники — ключовим словом «залік» ужив у своїй рекламі дилер BMW, а компанія МТС одному з плакатів запропонувала поїхати у легендарний серед веб-серферов Бобруйськ. Причому у Мережі дехто з тих слів, схоже, стають нормативними — кілька місяців тому перевірка орфографії на Яндексе у відповідь запит «афтор» стала пропонувати правильніше «афтар». Мабуть, в повному обсязі погоджуєтеся з такою заміною, тому що Яндексу довелося пояснити умови та вимоги в корпоративному блоге.

Предпосылкой до появи «аццких» слів і висловів, на відміну більшу частину інший интернет-лексики, стала, мабуть, потреба у створенні набору емоційних кліше тією частиною інтернетників, котрі з тих або іншим суб'єктам причин невдоволені традиційним механізмом — так званими смайликами чи эмотиконами (emoticons).

Так як найактивнішої интернет-средой є журналістське, окололитературное і программистское співтовариство, то чи слід очікувати появи мовної субкультури, основою якої не функціональне (як у англомовних тінейджерів, які знижують слово great до gr8), а нарочито-пародийное спотворення слів.

Пака!

Долгое час «аффтары» і «Бобруйски» були словами, значення яких розуміли лише «свої». Використання елементів сленгу у розмові підвищувало ступінь довіри до слів співрозмовника. Тепер, як у гру вступили рекламники та політики, сила «аффтарского» слова використовуватиметься отримання молодіжної підтримки.

Надо сказати, що жодних знахідок у взятті на озброєння молодіжного сленгу немає. Слова на кшталт «тусовки», «круто», «кльово» довгий час займали місце нинішніх «преведов» і «аффтаров». Не виключено, у майбутньому рекламники та політики спілкуватимуться з молоддю по більшу частину у цьому, зрозумілому цільової аудиторії мові.

Скорее їх промови починатимуться однаково: «Превед, кросавчеги!».

А в нашэй ридакцийи фсе очинь дажэ люблять пейсать на аффтарском езыке, і з бальшим интузеазмом воспринели новий гілок розвитийя русскава езыка. Оскільки «превед» і «кросавчег» внисли разнаабразийе в нимнога застайафшыйся падонкафско-аффтарский езык.

Кстате, в настойащее час апсуждаеццо питання перенесення ридакцыйи стрічки. ру ф сталитсу Албанії Бабруйск.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.