Наполеон та Південна Америка – хроніка можливого втечі

Наполеон та Південна Америка — хроніка можливого втечі

Алекс Громов Наполеон Бонапарт, після останніх ста днів свого царювання та поразки під Ватерлоо, був у вирішенні глав європейських урядів, засланий з низькою почтом на невеличкий острів Святої Єлени, під нагляд Англії, а ролі спостерігачів цей острів були спрямовані спеціальні комісари великих держав на той час.

Историки знають кількох спробах організувати його втеча — так розповідається про однієї випадково сорвавшейся спробі втечі у чиїйсь порожній бочці, яку мали завантажити на судно. Але Наполеона у ній виявив англійський солдатів та йому довелося повернутися у свій резиденцію, під ще більше посилений принизливий нагляд.

Потом була з величезними шахами, однієї із постатей яких було захована надійна мотузкова драбина.

Но куди міг бігти Наполеон — у Європі було і не однієї країни, з якою би воював, і який не видала його назад його ворогам.

Единственное місце, коли він міг би почуватися після вдалого втечі в безпеки — це був Америка. У ньому вже жив його рідній брат Йосип, володів великими ділянками землі і відповідатиме капіталом, і при цьому котрий творив цілі французькі колонії з колишніх наполеонівських офіцерів, солдатів і залишилися без роботи чиновників.

Они мали достатніми фінансовими засобами, щоб «оплатити» витрати на побіжу свого кумира.

В Америці багато просто боготворили Наполеона, захопив свого часу Іспанію та цим, ненавмисним чином що визволили — нехай тимчасово ці країни від іспанського панування. Вона могла допомогти звільнити ці країни й зробити те що вдалося самому Боливару-Освободителю — створити їх єдину коаліцію, таку своєї європейської імперії, що поєднувала під час свого короткого розквіту майже всю Європу.

Если б Наполеон зміг дістатись Південної Америки, він міг стати прапором і мозком боротьби з іспанців. Його полководницький талант і сама легендарне ім'я залучило в боротьбу проти іспанців тисячі й тисячі прибічників.

Известно, що ще до його Наполеона з острова Святої Єлени, що тоді колишнього місцем посилання, в вісімнадцятому і на самому початку XIX століття бігло кількох людей, пустившихся в плавання по бурхливому океану у невеликих баркасах і вельботах навіть без жодних навігаційних приладів.

И ці, здавалося б цілком безнадійні підприємства увінчалися — одна з груп втікачів досягла Вест-Індії, іншу — було найоптимальніше, берегів Бразилії.

Поэтому втеча Наполеона в Південної Америки з острова Святої Єлени був цілком можливий.

Можно процитувати однієї з рибалок від цього острова, показав звичайну рибацький баркас — «У такій човні можна спокійно дістатись самої Бразилії. Якщо неї сяде людина з головою».

Тогда історія Латинська Америка усього світу міг стати вже інша.

А то, можливо, справді правильна була б та фантастична гіпотеза, що Наполеон справді залишив острів Святої Єлени, залишивши замість себе двійника, і опинився у Америці, ставши таємним радником однієї з вождів руху протягом незалежність, забезпечивши їм перемогу. І коли почалася боротьба за влада, знову пішов у своє таємниче небуття.

Мир вже стало іншим державам і Наполеон їй було непотрібен. Залишилася лише легенда про острові Святої Єлени і чужі останки.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.