Сущность й можливості підходу

Сущность і можливості системного подхода.

1.1 Методичні підстави системного подхода..

Мир, в якому ми живемо, єдиний. Єдність його в матеріальності. Усі явища і процеси об'єктивної дійсності взаємозв'язані й взаємозумовлені. Об'єктивними формами існування матеріального субстрату є простір та палестинці час. Найважливіше особливість нашого світу в нерівномірності розподілу є у просторі і часу речовини, енергій та інформації (розмаїття). Ця нерівномірність в тому, що компоненти матеріального субстрату (елементарні частки, атоми, молекули тощо.) групуються, об'єднують у щодо відособлені у просторі і часу сукупності. Процес об'єднання має діалектичний характер, йому протистоїть процес роз'єднання, дезінтеграції. Але факт існування об'єднань всіх рівнях організації матерії говорить про домінуванні інтеграції над дезінтеграцією. У неживої природі чинниками інтеграції є поля, живими об'єктах — генетичні, морфологічні та інші взаємодії, у суспільстві - виробничі, економічні та робимо інші соціальні відносини.

1.2. Сутність підходу..

Система — слово грецьке, буквально означає «ціле, складене з двох частин ». У другому значень — це порядок, певний планомірним, правильним розташуванням частин у цілому, певний взаємозв'язками частин. Тоді терміном «системний підхід «позначається група методів, з допомогою яких реальний об'єкт описується, як сукупність взаємодіючих компонентів. Ці методи розвиваються у межах окремих наукових дисциплін, міждисциплінарних синтезів і загальнонаукових концепцій. Необхідність підходу обумовлена укрупненням і ускладненням досліджуваних систем, потребами під управлінням системами і інтеграції знань. Системний підхід застосовується до безлічам об'єктів, окремих об'єктах і компонентами объектов.

1.3. Рівні системного подхода.

Существует кілька різновидів підходу: комплексний, структурний, цілісний. Необхідно розвести ці поняття. Комплексний підхід припускає наявність сукупності компонентів об'єкта чи застосовуваних методів дослідження. У цьому не приймаються до уваги ні відносини між компонентами, ні повнота їх складу, ані ставлення компонентів з цілим. Структурний підхід передбачає вивчення складу (підсистем) і структур об'єкта. За такого підходу ще немає співвіднесення підсистем (частин) і системи (цілого). Декомпозиція систем на підсистеми виробляється не єдиним чином. При цілісному підході вивчаються відносини як між частинами об'єкта, а й між частинами й цілим. Від слова «система «можна утворити інші - «системний », «систематизувати », «систематичний ». У вузькому значенні під системним підходом усвідомимо застосування системних методів з вивчення реальних фізичних, біологічних, соціальних та інших систем. Системний підхід у сенсі включає, крім цього, застосування системних методів для вирішення завдань систематики, планування та молодіжні організації комплексного і систематичного експерименту.

1.4. Цілі підходу в психологии..

Методологические підстави застосування підходу в психології розроблено у працях Ананьева Б. Г. (I), Кузьміна B. П. (7), Ломова Б. Ф. (8). Системні описи є засобом рішення багатьох теоретичних і прикладних завдань, яке постає нині перед психологами (8). У теоретичному, плані - це інтеграція і систематизація психологічних знань, усунення зайвої надмірності в накопиченої інформації та скорочення рахунок цього обсягу описів, виявлення інваріантів психологічних знань, подолання недоліків локального підходу, зменшення суб'єктивізму в інтерпретації психічних явищ. Системний підхід дозволяє виявляти брак знань про даному об'єкті, виявляти їх неповноту, визначати завдання наукових досліджень про, у випадках (шляхом інтерполяції і екстраполяції) пророкувати властивості відсутніх частин описи. Прикладні завдання, можуть бути вирішені з допомогою підходу — це завдання психодіагностики, проектування й управління автоматизованими системами, підвищення ефективності процесу навчання, вдосконалення психологічного освіти. Системні методи дозволяють уявити навчальну інформацію в адекватному до і запам’ятовування вигляді, дати більш цілісне опис предмета науку й перейти вперше у викладі психології від індуктивного шляху до индуктивно-дедуктивному. Системний підхід не самоціль: у кожному конкретному разі її застосування має давати реальний, цілком суттєвий ефект. Спільними завданнями системних досліджень аналіз стану та синтез систем. У процесі аналізу система виділяється з середовища, визначаються склад парламенту й структура системи, її функції, інтегральні характеристики (властивості), системотворні чинники, взаємозв'язку з середовищем. У процесі синтезу будується модель реальної системи. Людина як пізнання вивчається багатьма фундаментальними і прикладними науками (Ананьєв). Встановлено рівні описи: біологічний, фізіологічний, психологічний, соціологічний. Виділенню цих рівнів значною мірою сприяло те, що кожному з них відповідає визначальний його цілісний об'єкт: біологічному — клітина, фізіологічного — організм, психологічному — свідомість, соціальному — особистість. Інтегралом цих рівнів людина.

1.5. Функції системних описаний..

Системные описи можуть відбивати статику і надасть динаміки систем, процеси, стану, поведінку і розвиток. Такі описи є безліч знакових, символічних і образних компонентів, згрупованих і упорядкованих в відповідності зі структурою об'єктів. Ця упорядкованість вихлюпнеться в термінах шаруватості, стадийности, періодичності, фазности тощо. Описание об'єктів як систем виконують самі функції, як і будь-які інші наукові описи: пояснювальну і показову. Але головне функція полягає в інтеграції інформацію про об'єкті. У прикладних областях (інженерної психології, педагогічної) системні описи виконують трансляційну функцію, функцію, функцію оптимізації подання пользователю.

Ганзен В.А. Сутність й можливості системного подхода.