Русская церква Косьми і Петро Первый

После проштовхування на престол енергійної постаті Петра у Росії починається енергійна ламка старого ладу синапси і відновлення його за західні зразки. Петро ні релігійним людиною тому, що не він його тато. Питання релігії, і віри були до тієї «страшної святістю », яку не дерзав вільно думати цар Алексей.

Ще замолоду Петро висловлював главі російського духівництва свої побажання про використання рівня грамотності і освіти серед духівництва, про організацію шкіл. Але патріарх цурався нововведень, і щось починав у зазначеному царем напрямі. Дуже сильні тертя виникли щодо брадобрития, але Петро твердо стояв своєму й поводився стосовно главі духівництва отже той вважав за краще удалиться.

Рік у рік невдоволення Петра духівництвом все посилювалося, тож звик більшу частину своїх невдач і труднощів у внутрішні справи приписувати таємному, але завзятій протидії духовенства.

У 1700 року по смерті патріарха Адріана охоронцем і управителем патріаршого престолу призначили митрополит рязанський і муромський Явроский, співчуваючого реформам. Йому було доручені лише справи віри, проте решта справ, що перебували на віданні патріарха розподілили по наказам. У 1701 року відновили монастирський наказ, у якого відійшли патріарший двір, архиєрейські вдома, монастирські землі і хозяйства.

Невдовзі грянув ряд указів, рішуче сокращавших самостійність духівництва. Особливою чистці зазнали монастирі. Їм заборонялося володіти вотчинами і угіддями. Жити повинні були з допомогою своєї праці. Також було виданий Указ, який забороняє просити вибачення і подавати милостиню, але зустрів дуже сильного протесту і непослух. Особливим указом 1718 року наказувалося православним обивателям неприменно відвідувати церкві та в храмах стояти з благочестям й у безмовності, слухаючи святу службу, інакше погрожував штраф, стягуваний тут же.

25 січня 1721 року Петро підписав маніфест встановити святійшого синоду і 14 лютого сталося урочисте відкриття нового управління церквою. Склад святійшого синоду визначався за регламентом о 12-й «правительствующих осіб », у тому числі 3 неприменно мали носити сан архієрея. Президентом синоду призначили митрополит Стефан. Синодским указом 1722 року було встановлено певні штати духівництва, хіба що замкнувши цим духовне стан у ньому самом.

Наприкінці січня 1724 року Петро опублікував знаменитий указ про званні чернечому, про визначення в монастирі відставних солдатів та про заснування семінарій і госпіталів. Але Петра Герасимчука і це указ їх встиг ввійти у життя з всю повноту, як хотів того преобразователь.

При Петра духовенство стало перетворюватися на таку ж стан, має своїх прав й обов’язки, як шляхетство і городяни. Через війну духовних реформ Петра всесвятішого синоду тепер стало немає що обпертися духовенство розгромлено і поставлено становище слуг уряду, пов’язаних вихідними від цього розпорядженнями.