Особенности номінації природних явищ в говірках Сілезії і Франконии

Особенности номінації природних явищ в говірках Сілезії і Франконии.

М. М. Кондратенко, канд. филол. наук, ст. викладач каф. методик викладання філологічних предметів у початковій школе.

Oдним із добре найдискутованіших останнім часом питань, які в багатьох дослідників діалектної лексики у зв’язку з образністю того що виражається нею значення, є теза про існування особливої мовної картини світу (ЯКМ) носіїв тієї чи іншої мови (resp. діалекту) (див. [1],[6],[8]). Постійно обговорювана у науковій літературі тема концепції ЯКМи принципову можливість існування її национально-специфических варіантів набрала актуальності й під час роботи над Лексичним атласом російських народних говірок [2; с.100−103], [3; с.11−18, 98−102]. Аналіз слов’янської лексики народної метеорології дав змогу виявити деякі семантичні моделі, використовувані у процесі діалектної номінації, і характерні обох і більше говірок, які мають найчастіше контактних зон. У зв’язку з цим виник інтерес до вивчення принципів номінації в діалектах інші етнічні груп, зокрема у лексиці німецьких говірок. Така можливість зовсім з’явився в автора цієї статті під час стажування при Інституті славістики Університету Эрланген-Нюрнберг (Німеччина) після отримання стипендії Конференції німецьких академій наук. Основою дослідження послужили матеріали для створюваного в університеті Атласу Середньої Франконии, і навіть наявні дані діалектної лексикографії. Cтатья є стисле вищенаведене викладення однієї з аспектів ширшого дослідження метеорологічної лексики слов’янських німецьких говірок, результати якого викладені у спеціальної монографії, підготовленої до друку.

позначення природних явищ — одне з найбільш сприятливих об'єктів дослідження у сфері лексикології і фразеології. Це відносної стабільністю складу метеонимов уже багато століть, і достатньою мірою репрезентативності в лексикографічних джерелах. Однією з напрямів у тому вивченні то, можливо реконструкція з урахуванням лексичних даних фрагментів мовної картини мира.

Завданням справжньої роботи є підставою опис особливостей мовної (resp. діалектної) сегментації певного ділянки позамовною неминучого у деяких німецьких говірках й визначення способів семантичної мотивації (внутрішньої форми) найменувань. Оскільки на матеріалі однієї мови неможливо виявити його специфіку, то тут для дослідження притягнуті також дані різних слов’янських діалектів, переважно близьких в географічному відношенні німецьким. (Таке зіставлення можна з значного збіги референта: метеорологічні умови біля Центральній Азії та певною мірою Східної Європи немає істотних, розкритих у процесі номінації відмінностей).

Однією з найпоказовіших чинників для характеристики особливостей світобачення тій чи іншій етнічній групі є структура семантичних полів (передусім склад семантем та принципи організації виробництва їхньої взаємозв'язків, зокрема набір дифференцирующих ознак), які мають в говірках той чи інший фрагмент дійсності. Аналіз специфіки її мовної сегментації саме у семантичному (понятійному) рівні заслуговує на увагу ще й бо ні завжди та чи інша семантема представленій у діалекті окремої лексемою і полягає найчастіше описательно.

Для характеристики з цих позицій особливостей такого фрагмента мовної картини світу, як метеорологічні явища в досліджуваному німецькому диалектном матеріалі варто виокремити такі семантичні поля: «дощ », «сніг », «хмари », «переміщення повітряних мас, вітер », «світлові і акустичні атмосферні явища », «загальний стан атмосфери ». До їх складу входять такі семантемы:

" дощ «- «дощ, опади як крапель води «(Gelatscher, Himmelstrдne, Plдderig, Plдtscher), «сильний, злива «(Geflд (e)tzer, Hetsche, Kittlwдscher), «несподіваний злива «(Ausche, Dusche, Huscher, Klatschregen, Kotz), «короткочасний злива «(Duschbad, Fluhe, Husch, Platz, Plo, Schmatzregen, Schutt), «моросящий дощ «(Regengesprцde, Sachteregen, Drobfm, Schnagabrunser), «дощ, дрібний, як туман «(Nebelregen), «тривалий, затяжний дощ «(Nieselregen), «теплий дощ в сонячної днини ви «(Giftregen, Sonnenregen), «дощ з градом «(Priller), «дощ у квітні «(Apriller), «осінній дощ «(Laubschwemme), «дощ, минулий вранці «(Morgenregen), «випадати (про дощ) «(gurgeln, latschen, lortschern, nдssen, sauen), «випадати (про сильному дощ) «(gossen, herunterprasseln, bleschn, drцbfln, kьbln, schiffm, schittn, hauen), «випадати (про сильному тривалому дощ) «(Bindfдden regnen, kleckern), «випадати великими краплями (про дощ) «(Bauernjungen regnen, latschern, patschern, ploschen), «випадати (про малому, моросящем дощ) «(drieseln, fieseln, meiseln, mieseln, nasseln, noscheln, pimpeln, regneln, saupern, sprьhen, trцpfeln), «випадати (про затяжному моросящем дощ) «(fieseln, fuseln, klotschern); іншим фрагментом мовної картини світу, що з опадами, є подання до говірках туману: «щільний туман «(Reifnebel), «легкий туман, попередній хорошу погоду «(Hegerauch), «туман різдвяної ночі «(Christnebel), «утворюватися (про тумані) «(nebeln);

" сніг, сніжний покрив «- «легкий снігопад «(Armeleuteschnee, Hasenschnee), «сніг, падаючий великими пластівцями «(Schneekatze, Flansch (губи) [15; с.316]), «сніг, падаючий великими мокрими пластівцями «(Klakutschen), «сухий, дрібний сніг «(Schneeregen), «град «(Graupel, Prellen), «сніг у квітні «(Prillerschnee), «снігопад, супроводжуваний вітром, заметіль «(Buwelwetter, Gekerbl, Jawetter), «сніг, поднимаемый вітром з землі, позёмка «(Schneediemen, Schneegewebl), «замет, дуже багато наметённого снігу «(Schneegebochte), «щільний, злежаний сніг «(Burschnie, Parschnee), «іній, паморозь «(Anhang, Graureif, Eisnadeln, Mihltau, Frostnabel, Schneebliet), «сніг із жовтою водою «(Gsabb, Gschlapp (e)(ri), Matsch, Suppm), «танення снігу «(Monne, Schneefresse), «падати (про снігові в безвітряну погоду «(drecken, flammeln, grimpeln, rosaja, saja), «падати великими пластівцями (про снігові) «(buweln, pulvern), «падати (про малому снігові) «(grieseln), «випадати (про граді) «(graupeln, gritzeln, hagen, sauen, kiesln, steinern), «танути (про снігові) «(pranschen), «не випадати (про снігові взимку) «(festhдngen, mahlteuer);

" лід, льодовий покрив «- «ожеледиці «(glattig, rutscherig), «прогинається лід «(Bugeis), «повітряний міхур під кригою «(Ochsenauge);

" хмари «- «маленькі хмари «(Lдmmelwolken, Scharwolken, Pflugschar, Schдflein), «кучевые хмари «(Kippel, Pдppel), «тонкі, витягнуті хмари «(Hechtwolken, Flдmmleinwolken), «хмари, які передвіщають дощ «(Gepдpel, Kippel, Pдppel) «хмари, які передвіщають грозу «(Pдppel, Schwerzn, Schwдrzn, Gewidderbuuzn), «затягивающее небо хмару, яким віщує сніг «(Schneeblьhen), «освещённое сонцем дощове хмару «(Regengalle), «небо, затягнуте легкими, недождевыми хмарами «(Kьhtappet, Wolkenspiel), «небо, не затягнуте хмарами «(Gehelle); Abendlдmmlein, Morgenlдmmlein;

" переміщення повітряних мас, вітер ": «зефір «(Abendluft), «північно-східний вітер «(Hinterwind, Polake, Pole), «весняний вітер «(Lenzwind, Mittagswind, Schneefresse), «вітер, пророчий сніг «(Schneejauche), «циркуляція вітру, вихор «(Drehwind, Getцbse);

" атмосферні світлові і акустичні явища ": «блискавка «(Geblitz, Feuerstrahl, es glittnt, leuchtert, watarloacht), «стріла блискавки «(Lichl), «виблискувати (про блискавки) «(himmelritzen), «розкати грому «(buhnern, hocheln);

" загальний стан атмосфери ": «ясна, сонячна погода «(Heuwetter, Herrgottswetter, hemlich (радісно, привітно) [15; с.508]), «похмура, непогожа погода «(Pantschwetter, Manschwetter, Dreckwetter, Hexwetter, Hundwetter, Sauwetter Huдnwдddд, Malafidswetter, bruttnich (невесёлое настрій) [15; с.166], mott (бруд, мул) [15; с.896], dobrich (подавленно, незатишно) [15; c.199]), «мороз «(Hagelmann, blitzkalt, knitterkalt), «мороз за відсутності снігового покрову «(aber, Bodenfrost, Glattfrost, Nacktfrost, Hundekдlte, Lausekдlte, Saukдlte, Hundswedder), «відлига «(Manschwetter, Panschwetter, Schneegratsch, Dreckwetter, Sauwetter), «погода у квітні «(Prillerwetter).

Слід зазначити, що досить распространённым способом номінації в діалектної німецької лексиці виявляється використання словосполучень різного рівня стійкості: у значенні «мороз, нинішній до освіти снігового покрову «- аberne, trockene, klirrende Kдlte; offenbarer, nackter, trockener, harter, geschlossener, grauer Frost; «іній «- kaaler Nabel; «похмура, непогожа погода «- unlustiges Wetter, zugschlogner Tag (захлопнутый день) [19; c.66,72]; «стан погоди, коли вітер розігнав дощові хмари «- Der Reng is in Wind aufganga (дощ в вітер пішов) [18; c.15]; «гроза, який перейшов до затяжний «- is Weter hout si eighдngt (погода причепилася, взяла під руку) [9; c.251]; «виблискувати (про блискавки) «- Petrus segelt, das die Funken stieben.

Картина метеорологічних явищ, представлена діалектної німецької лексикою, має низку особливостей лише на рівні сегментації позамовною дійсності. Так було в порівнянні з по реферируемым поняттям слов’янськими позначками виділяється розвинена система найменувань різновидів процесу випадання дощу: крім свідчення про його слабку інтенсивність (властивого слов’янських говірок), німецькі метеонимы фіксують випадання сильного, і навіть сильного тривалого дощу, і дощу, падаючого великими краплями. З іншого боку, лише у слов’янських говірках відзначені такі семантеми, як «короткочасний дощ «(без зв’язки України із інтенсивністю його випадання), «дощ, який з перервами », «дощ, супроводжуваний вітром «і «дощ в безвітряну погоду », «літній дощ », «дощ, підмиває землю », «дощ, яка наносить шкода рослинам », «один прийом дощу ». Деякі семантеми, збігаючись в референті, відрізняються актуализируемым на семантичному рівні ознакою. Так, дощ, выпадающий навесні, йдеться у досліджуваних німецьких говірках як квітневий, а слов’янських — як весняний (хоча внутрішня форма найменування й тут часто свідчить про назва місяці, наприклад, траўневец у деяких українських говірках). Проте, оцінюючи загалом розбіжності у мовної сегментації природних явищ в слов’янських німецьких говірках, можна назвати, що вони мають принципового характера.

Іншою важливою що характеризує чинником в оцінці особливостей діалектної номінації є способи семантичної мотивації найменувань. Як свідчать дані досліджуваних говірок, ці засоби у часто є спільними для німецьких і слов’янських найменувань. До них віднести позначення природних явищ за такими ознаками:

по характерним дії, лежачому основу явища, наприклад, лити чи мочити в позначеннях сильного дощу (екзистенційний ознака): Geflд (e)tzer, Giess, Guss, Nassauer;

по супутньому чи предвещаемому природного явища (реляционный ознака): Sonnenregen «теплий дощ в сонячної днини ви » ;

по характерним звуку, супровідному природне явище (акустичний ознака): Sachteregen (тихий дощ) «моросящий дощ «[15; c.1156];

за тривалістю перебігу чи з часу прояви (темпоральный ознака): Morgenregen «дощ, минулий рано-вранці «;

за впливом інші природні об'єкти (акциональный ознака): Giftregen (отрутний, яка наносить шкода рослинам дощ) «теплий дощ в сонячної днини ви «і Heuwetter «ясна погода », Laubschwemme (срывающий листя з дерев) «осінній дощ «[15; c.795];

по гаданої причини прояви (оценка-когнитив): Himmelstrдne «дощ » ;

по фізичному сприйняттю явища людиною (оценка-аффектив): Scmatzregen (кусючий дощ) «короткочасний злива «[20; c.197];

про особливості зовнішнього вигляду (оценка-сублимат): Eisnadeln (крижані голки), Mihltau (борошняна роса) «іній, паморозь «[15; c.948].

Слід зазначити, що у позначеннях метеорологічних явищ зазначено багато випадків метафоричного перенесення, наприклад, Suppm «суп «і «сніг із жовтою водою «у франконских говірках [9; c.228].; трапляються випадки опосередкованої (непрямої) номінації: Ausche (несподіванка) «несподіваний злива «у німецьких владних силезских говірках [15; c.69].

Haиболее наочно специфіка світобачення тій чи іншій етнічній групі при позначення певній системи реалем (маю на увазі семантичний аспект питання) відбивається у використанні у процесі номінації особливих образів, складових якийсь метафоричний код мови (resp. діалекту). Так, особливості сприйняття носіями німецьких говірок процесу сильного, зливи позначаються на для її назвах, службовців для позначення та інших дій чи станів: bleschn — бити [11; c.20], schiffm — urinieren [14; c.173], schittn — трусити [11; c.109] тощо. Ці образи, які становлять семантичну основу найменування, може бути характерні лише однієї групи говірок (наприклад, позначення несподіваного зливи як стирающего кітеліKittlwдscher у франконских говірках [11; c.74]) чи мати ширший ареал поширення. У разі можна казати про про изодоксах, що пов’язують говори однієї чи різних мов. Справедливо цьому плані зауваження Э. Косериу: «мовне пізнання є … метафоричним пізнанням, причому картини такі схожі друг на друга, які можна серйозно думати над універсальним єдністю людської фантазії, яка долає мовні, етнічні і культурних відмінності «(10; c.26). Зокрема, такими загальними для слов’ян і німців образами є «цвітіння «чи «поїдання, пожирання «снігу в позначеннях низки природних явищ: zyma kwi? o, sn? g kwi? o (зима цвіте, сніг цвіте) «сніг, падаючий великими пластівцями «в нижнелужицких иSchneeblьhen (цвітіння снігу) [15; c.1230] «хмара, що віщує сніг », Schneebliet «іній, паморозь «[15; c.948] в немецкихсилезских говорах;снегоед «південний вітер «в рупских говірках болгарського мови та Schneefresse (пожирання снігу) [15; c.1230] «танення снігу «у німецьких владних силезских говірках; образ граду як небесних каменів: kame? ec «град «в словацьких иsteinern «випадати (про граді) «[19; c.61] в говірках південної Баварії; образ хмар як пагорбів, пагорбів: бугарок «невеличке хмару «в поліських білоруських иKippel «пагорби «і «кучевые хмари «[15; c.653] у німецьких владних силезских говірках.

Таке подібність особливо наочно проявляється у тому випадку, коли йдеться вже про використання загальних номинативных тим, наприклад, «тваринної «, «колірної «, «соціальної «та інших. Ось і для німецьких, й у слов’янських говірок однаково широко распространённым явищем виявляється використання назв тварин і звинувачують комах для позначення природних явищ: koty, kocie? by (кішки, котячі голови) нібито в польських і Schneekatze (снігові кішки) [15; c.1231] у німецьких владних силезских говірках у значенні «великі пластівці снігу »; komarniczy? nieg (комариний сніг) «дрібний, сухий сніг «нібито в польських і Schnagabrunser (Schnag — комар, brunsn — urinieren, Harn lassen) [18; c.150−151] «дрібний, моросящий дощ «у франконских говірках; szady mroz нібито в польських і grauer Frost у німецьких владних силезских говірках у значенні «іній, паморозь «(буквально — сірий мороз) [15; c.948], Schw (д)erzn у франконских [14; c.181] і чернява в південно-західних сума українських у значенні «дощова хмара »; es fдllt fier die Poare (снігопад селянам) [15; c.98] «сніг, падаючий великими пластівцями «у німецьких владних силезских і burski sn? g (селянський сніг) «грубий сніг «в нижнелужицких говірках, Armeleuteschnee (сніг бідних людей) [15; c.492] «легкий снігопад «у німецьких владних силезских і kn? zski sn? g (сніг священика) «м'який, пухнастий сніг «в нижнелужицких говірках. Можливо, деякі з аналізованих випадків можна казати про семантичних запозиченнях. (Лексичні запозичення в метеолексике досить поодинокі: в досліджуваних німецьких говірках це Malafidswetter «непогожа погода «і aber «морозна погода за відсутності снігу «з латинського, і навіть schron «іній «з польського языков).

Отже, мовна картина метеорологічних явищ, представлена лексикою деяких німецьких говірок, має низку особливостей, що виражаються насамперед у специфічної (проти наукової класифікацією) сегментації дійсності (віддзеркалюваної у структурі соответствуюших семантичних полів) і характерною системі образів, що у основі мотивації наименований.

Вендина Т.И. Російська мовна картина світу крізь призму словотвори (макрокосм). М. 1998.

Лексичний атлас російських народних говірок. (Мат-лы і иссл-я) 1992. СПб. 1994.

Лексичний атлас російських народних говірок. (Мат-лы і иссл-я) 1995. СПб. 1998.

Могила О.А. Метеорологічна лексика українських говірок (лексико-семантическая, ареальная і генетична характеристика).Дис. … канд.фил.наук.Киев.1984.

Слоўнікбеларускіхгаворакпаўночна — заходняйБеларусііяепагранічча. Т.1−5. Мiнск. 1980;1986.

Топорова Т. В. Семантична структура древнегерманской моделі світу. М. 1994.

Тураўскі слоўнік. Т.1−5. Мінск. 1982;1987.

Яковлєва Е. С. Фрагменти російської мовної картини світу (моделі простору, часу й сприйняття). М. 1994.

Вerthold E. Fьrther Mundartwцrterbuch. 1975.

Coseriu E. Sprache: Strukturen und Funktionen. Tьbingen. 1973.

Dallhammer H. Ansbacher Wцrterbuch. Ansbach. 1978.

Koseska V. Bu?garskie s? ownictwo meteorologiczne na tle og? lnos?owianskim.Wroc?aw — Warszawa — Krak? w — Gda? sk. 1972.

Kupiszewski W. S?ownictwometeorologicznewgwarachihistoriij?zykapolskiego. Wroc? aw-arszawa-Krak?w. 1969.

Maas H. Ein Nьrnberger Wцrterbuch. Nьrnberg. 1978.

Mitzka W. Schlesisches Wцrterbuch. B. 1−3.

Muka A. S?ownik do? noserbskeje r? cy a jeje nar? cow. T. 1−2. Budy? in. 1966.

Reinfelder G. Bamberger Dialekt-Wцrterbuch. Mьnchen. 1986.

Steinmetz H., Hoffmann H. Windsheimer Mundart Wцrterbuch.

Werdenfelser Altes Bairisch. Windsbach. 1996.

Wцrterbuch fon Unterfranken. Wьrzburg. 1996.

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.