Вибір системи управління запасами і розрахунок необхідних площ для їх зберігання

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Кафедра менеджменту організацій Розрахунково-графічна робота з дисципліни:

«Операційний менеджмент»

на тему: «Вибір системи управління запасами і розрахунок необхідних площ для їх зберігання»

Виконав:

Сало М.А.

Перевірив:

Кулиняк І.Я.

Львів 2013

Вихідні дані для вибору системи управління запасами і розрахунку необхідної площі для їх зберігання наведені в табл. 1.

Витрати на підготовку замовлення С = 218 грн. Вартість зберігання протягом року S= 13%. Рівень сервісу — 95%.

Таблиця 1. Вихідні дані для вибору системи управління запасами і розрахунку необхідної площі для їх зберігання

Послідовність виконання завдання:

1. Визначаємо для кожного коду запасу:

— оптимальний розмір замовлення;

— рівень повторення замовлення;

— максимальний рівень запасу;

— максимальну кількість запасу матеріалу, що підлягає зберіганню;

— корисну площу складу.

Таблиця 2. Визначення показників для коду запасу

Визначимо оптимальний розмір замовлення Мінімум загальних витрат досягається в точці, при якій розмір замовлення балансує витрати на зберігання і витрати на придбання, і визначається за формулою:

де Е — оптимальний розмір замовлення, шт.;

С — витрати на замовлення (чи підготовку), грн.;

А — річне споживання, шт.;

Р — ціна одиниці, яка зберігається, грн./шт.;

S — вартість зберігання протягом року, %.

де М — кількість днів у році, днів;

— середній попит, одиниць/добу.

Визначимо рівень повторення замовлення та максимального рівня запасу.

Рівень повторення замовлення — це середній попит за середній час постачання плюс величина страхового запасу, або

де L — середній час постачання, днів;

D — середній попит, одиниць/добу;

L_v — дисперсія часу постачання,

D_v — дисперсія попиту;

z — середньоквадратичне відхилення. Величина z =2,3 — 99%.

де — коефіцієнт варіації часу постачання, %.

де — коефіцієнт варіації попиту, %.

Максимальний запас визначається як сума середнього попиту за один цикл і страховий запас. При цьому при розрахунку страхового запасу потрібно враховувати, що підвищення попиту в будь-який момент може викликати дефіцит. Таким чином, час, протягом якого існує загроза дефіциту, формула розрахунку максимального рівня запасу виглядає так:

Визначимо корисну площу. Вантажна (корисна) площа складу може бути визначена способом навантаженням:

де — максимальна кількість запасу матеріалу, що підлягає зберіганню, т;

_д — допустиме навантаження на 1 м² площі підлоги складу, яке визначається розрахунковим або дослідним шляхом, т/м² [_д = 2 т/м²].

де, — об'єм запасу, м³;

— питома вага виробу, т/м³.

Цей спосіб застосовують для розрахунку площ під матеріали, що зберігаються в засіках, штабелях, ємностях і т. п.

2. На основі ABС аналізу підібрати системи управління запасами для кожного коду запасу.

Зручним способом класифікації предметів зберігання є правило Парето, чи АВС аналіз (відомий також як правило 80/20). Всі предмети зберігання рангуються за ступенем спадання їхнього використання у вартісному вираженні, після чого будується кумулятивна крива щільності розподілу. Виявляється, що в більшості випадків 80% вартості використаного запасу приходиться тільки на 20% предметів зберігання, для керування якими і можна застосувати адаптивну систему, можливо з постійним контролем. Наступні 30% предметів можуть складати 15% від загальної вартості; для управління ними підійде система циклічного замовлення. Для 50% предметів, що залишилися, досить буде системи задоволення річного попиту чи методу «двох кошиків». Ці три групи методів часто позначають як А, В і С, звідси і назва методу. Правило Парето дозволяє визначити, які запаси вимагають найбільш пильної уваги. Однак воно не враховує питання критичності і безпеки. Також слід зазначити, що правило Парето не завжди забезпечує чіткі результати. Групи методів, А — адаптивна система; В — циклічного замовлення; С — система задоволення річного попиту.

Таблиця 3. Системи управління запасами для кожного коду запасу на основі ABС аналізу

3. Будуємо кумулятивну криву щільності розподілу відсотка вартості використання та відсотка предметів.

Рис. 1. Кумулятивна крива щільності розподілу

4. Побудуємо графік залежності частки позицій асортименту в загальній сумі запасів наростаючим підсумком від номера позиції в списку, впорядкованому за ознакою частки в загальних запасах (крива ABC).

Рис. 2. Залежності частки позицій асортименту в загальній сумі запасів

5. Запропонуємо поділ запасів на групи X, Y і Z.

XYZ-аналіз дозволяє провести класифікацію запасів підприємства в залежності від характеру їх споживання і точності прогнозування змін їхньої потреби. На основі аналізу формуються групи Х, Y, Z. Група X — запаси характеризуються стабільною величиною споживання, незначними коливаннями в їх витратах і високою точністю прогнозу. Значення коефіцієнта варіації знаходиться в інтервалі від 0−10%. Група Y — запаси характеризуються відомими тенденціями визначення потреби в них і середніми можливостями їх прогнозування. Значення коефіцієнта варіації - від 10−25%. Група Z — споживання запасів відбувається нерегулярно, будь-які тенденції відсутні, точність прогнозування невисока. Значення коефіцієнта варіації - понад 25%. Основним критерієм, за допомогою якого можна віднести запаси до тієї чи іншої групи, є коефіцієнт варіації варіації (чим він нижче, тим більш прогнозованим є споживання)

Таблиця 4. Розподіл запасів на групи

6. Побудуємо графік залежності коефіцієнта варіації попиту від номера позиції в списку, побудованому в порядку зростання значення коефіцієнта варіації (крива XYZ).

Рис. 3. Залежності коефіцієнта варіації попиту від номера позиції в списку

7. Складаємо матрицю ABC-XYZ на підставі якої визначити заходи щодо керування запасами.

Таблиця 5. Зведена матриця ABCі XYZ-аналізу

Заходи щодо керування запасами:

— для товарних позицій, що входять до груп АХ, AY слід виробити індивідуальні технології керування запасами. Наприклад, варто розрахувати оптимальний розмір замовлення і розглянути можливість застосування технології доставки «точно в термін» ;

— керування запасами за позиціями, що входять до груп ВХ, BY може здійснюватися як за однаковими, так і за індивідуальними технологіями (як за термінами планування, так і засобами доставки);

— планування запасів за товарними позиціями, що входять до групи СХ, CY може здійснюватися на більш тривалий період, наприклад, на квартал, із щотижневою (чи щомісячною) перевіркою наявності запасу на складі.

Таблиця 6. Необхідні заходи щодо керування запасами

запас площа зберігання

Список використаної літератури

1. Крикавський Є., Чухрай Н. Промисловий маркетинг: Підручник. 2-ге вид. — Львів: «Львівська політехніка», 2004. — 472с.

2. Методичні вказівки і завдання до виконання розрахункової роботи з дисципліни «Операційний менеджмент «на тему «Вибір системи управління запасами і розрахунок необхідних площ для їх зберігання» для студентів напрямку «Менеджмент» / Укл.: Сорочак О. З. — Львів: Вид-во НУ «Львівська політехніка», 2004. — 16 с.

3. Михайловська О. В. Операційний менеджмент. Навчальний посібник / О. В. Михайловська. — К.: Кондор, 2008. — 550 с.

4. Осовська Г. В. Менеджмент організацій: Навч. посіб. / Г. В. Осовська. — К.: Кондор- 2005. — 860 с.