Анализ акценту литовця під час читання російського текста

Анализ акцента.

литовца під час читання російського текста.

Контрольная работа.

.

[ти спрашывъл / што буд «елъл jа н^вол «т //.

жыл / і жызн «м^jа б «иез ет «їх тр «ох.

бл^жен:ых дн «їй / була мр^ч «зв «еjь і скушн «їй /.

б «иес:ил «нъи старъс «т «і тв^jей //].

Консонантизм..

1. Особливості складу згодних фонем.

У литовському мові немає жодної фонеми (крім сонорной [j]), непарної по твердости/мягкости і з звонкости/глухости. Це свідчить про високої ступеня симетричності консонантизма в литовському мові. У російській мові немає суворої форми симетрії серед шящих, аффрикат, заднеязычных. У російській мові [ж], [ш], [ц] лише тверді, а [год «] - лише мягкий.

мрачнее — у російській аффриката [год «] завжди м’яка і глуха. У литовському мові аффрикаты парні по звонкости/глухости, твердости/мягкости. Тож у цьому прикладі чується литовське вимова [чн «, коли [год «] вимовляється недостатньо мягко.

жизнь жил блаженных — у російській шиплячий [ж] завжди твердий, непарний по твердости/мягкости. У литовському мові шиплячі [ж], [ж «] - парні по твердости/мягкости. Також стають помітними й артикуляционные різницю між російськими какуминальными [ж], [ш] і литовськими апикальными [ю], [р]. Тож норм вимови російської литовське вимова [ж], [ш] є недостатньо твердим, і навіть полумягким.

2. Артикуляционные особливості російського народу та литовського языков.

У артикуляционном відношенні твердість і м’якість згодних у часто сильніше протиставляється у російському мові. Тому деякі литовські тверді згодні відповідно до російським нормам вимови є недостатньо твердими. Напр., [ж] - жив, життя, блаженних; [ш] - спришивал, скучней [шн «]. А деякі м’які згодні - недостатньо м’якими (особливо [d «, [t «]).

делал этих старости — російські м’які згодні [буд «, [т «] пом’якшуються значно стльнее, ніж литовські [d «, [t «]. Це досягається сильнішою средненебной артикуляцією у російській. З іншого боку, російські [буд «, [т «] зберігають свій дорсальный характер, тобто. кінчик мови трохи опускається до нижнім зубах. Розкриття змички відбувається відразу, і з певною затримкою, завдяки чому [буд «, [т «] отримують злегка аффрицированный отенок і лунають з легким призвуком свистячих [буд «із «, [т «з «]. Литовські м’які [d «, [t «] зберігають апикальный характер, тому відтінку аффрицированности не имеют.

3. Фонетичні закони у сфері согласных.

У російській промови литовців спостерігається асиміляція згодних за м’якістю під впливом рідної мови. Асиміляція по мягкости/твердости у російській зазвичай лише з сусідній згоден, тоді як і литовському мові вся група згодних уподібнюється по твердости/мягкости.

жизнь.

[жызн «] - у російській пом’якшення зубних перед м’якими переднеязычными не обов’язкова. У цьому вся прикладі чується майже [із «зв «j «].

трех.

[тр «ох] - у російській твердий [т] не пом’якшується перед м’яким сонорным. У литовському вимові цього терміну чується [т «р «].

дней.

[дн «еи] - чується пом’якшення [буд «зв «].

старости.

[старъст «і] - чується пом’якшення [з «т «].

скучней.

[скушн «еи] - у російській завжди твердий [ш] не піддається асиміляції. У цьому вся прикладі бачимо спробу літературного вимови «чн «як «шн », але той вплив литовської фонетики спотворює ці звуки до [ш «зв «].

Вокализм..

Вокализм у російському і литовському мовами різниться сильніше, ніж консонантизм. Система гласних фонем в сучасному литовському мові більше й сильніше, ніж у російській мові. Дуже відрізняється артикуляционная база російського народу та литовського вокализма. Артикуляція російських гласних загалом характеризується ненапряженностью, млявістю мовного апарату, у результаті багато російські голосні отримують ковзний, дифтонгоидный характер. На вимова російських гласних сильно впливають сусідні згодні, особливо м’які. Росіяни ударні голосні помітно протиставляються безударным. У російській мові звук із найбільшою силою і виразністю вимовляється під наголосом. У сучасному російській мові довгота і стислість гласних смыслоразличительного значення немає. Существуюттри ступеня позиційної довготи гласных:

— голосні сильна позиції - полудолгие;

— голосні У першій безударной позиції - краткие;

— голосні на другий безударной позиції - сверхкраткие (редуцированные).

Довгота і стислість гласних в литовському мові має смыслоразличительное значення. У литовському мові є лише дві ступеня долготы/краткости гласних. Третин ступеня — скорочених (сверхкратких гласних) — в литовському мові немає. (Тому російські голосні у другий безударной позиції звучать кілька удлиненно в литовському вимові). Напр., [спрашывъл]. Слід зазначити, що у литовському мові немає гласного [и]. Росіяни голосні розподіляються за трьома зонам артикуляції, а литовські голосні - з двох зонам (гласних середнього низки нет).

что [што].

на волі [зв віл «ь].

трех [тр «ох] - російський [про] характеризується ковзної, дифтонгоидной артикуляцією. Російський ударний [про] ближчі один до литовському короткому [про], хоча частіше у литовському вимові російський [про] подовжується. Сусідні м’які згодні послаблюють дифтонгоидность [про] (в литовському мові м’які згодні менше впливають на якість [о]).

без этих.

[б «иез ет «їх] - вимова більш задніх [і] після твердих згодних у литовських учнів викликає певні труднощі, т.к. в литовському мові згодні перед голосними переднього низки обов’язково смягчаются.

скучней — у російській: гласний [е] + [и];

У литовському — дифтонг [ei].

Тривалість дифтонгів майже збігаються з тривалістю російських довгих гласних, проте відмінності артикуляції зумовили прояв акцента.

Сокращение групи однакових согласных..

блаженных бессильной — в литовському мові є лише одне ступінь довготи згодних, видовжених згодних немає. Тож у литовському мові на очах двох однакових згодних зазвичай вимовляється один звук це без будь-якого подовження. Довгі згодні - нове, незвичне явище для литовцев.

Ритмика..

Як у російському, і у литовському мовами ритміка разнообразана, т.к. наголос рухливий. Однак у російській мові яскраво виражена якісна і кількісна редукція ударних складів для гласних неверхнего піднесення та лише кількісна редукція — для гласныхверхнего подъема.

З погляду тривалості, у російському і литовському мовами склади будуть різні, у російській ударний стиль достукується до 3 разу короче.

Интонация..

Інтонація сприймається як система коштів, яку образуют:

— тип иннтонационной конструкции.

— пересування смислового центра.

— синтагматическое членение.

— пауза.

У обох мовами всі ці кошти проявлены.

Інтонація литовського мови більш мелодійна, звучна, відрізняється менш яскравим контрастом рівнів тону на інтонаційному центре.

Особливості грамматического ладу двох мов, що впливають функціональну навантаження інтонації, близькі в обох мовами, але є й світло відмінності. Як у російському, і у литовському мові найважливішим той тип ІК, який має найбільшої функциональной.

Решту коштів висловлювання інтонації мають приблизно однаковою функціональної навантаженням в обох языках.