Компьютерная графіка укр

Компьютерная графика.

1. Вступ.

2. Огляд графічних редакторів.

2.1. Класифікація видів комп’ютерної графіки.

2.1.1. Компьютерна графіка для поліграфії.

2.1.2. Двовимірний комп’ютерний живопис.

2.1.3. Презентаційна графіка.

2.1.4. Двовимірна анімація, Яка використовується для створення динамічних зображень й спецефектів у кіно.

2.1.5. Двовимірне та тривимірне моделювання, яку використовується для дизайнерських та іженерних розробок.

2.1.6. Тривимірна анімація, Яка використовується для створення рекламних, музичних клипів й кінофільмів.

2.1.7. Обробка відеозображень, необхідна для накладення анімаційних спецефектів для відеозапису, наукова візуалізація.

2.2. Класифікація графічних редакторів.

2.2.1. Редактори для створення і ретушування растрової графіки.

2.2.2. Векторні графічні редактори.

2.2.3. Пакети верстання (настільні видавницькі системи).

2.1.4. Пакети 2D-анімації.

2.2.5. Програми для створення Web-сторінок.

2.2.6. 3D редактори.

2.2.7. Пакети інженерного моделювання й проектування.

2.2.8. Інші программи для роботи із графікою.

2.2.8.1. Спеціальні 3D-додатки.

2.2.8.2. Програми для створення об'ємних шрифтів.

2.2.8.3. Системи для монтажу й роботи із видео.

2.2.8.4. Програми для наукової візуалізації.

3. ТЕХНIКА БЕЗПЕКИ.

3.1. Охорона працi в Українi.

3.2. Рацiональна органiзацiя робочого мiсця..

3.3. Вимоги безпеки при роботi оператора ПЕОМ.

3.3.1. Безпечні приклади роботи та охорона роботи на робочому місті.

3.3.2. Правила експлуатацiї ПК.

3.3.2.1. По використанню системного блоку.

3.3.2.2. По використанню монiтора.

3.3.2.3. По клавiатурi.

3.3.2.4. По використанню дискет.

4. Висновок.

5. Використована література.

1. Вступ.

Комп’ютерна графіка з’явилась достатньо давно— уже у 1960;х роках існували повноцінні програми роботи із графікою. Сьогодні прийнято користуватися термінами «комп'ютерна графіка» й «комп'ютерна анімація». Поняття «комп'ютерна графіка» об'єднує усі види робот зі статичними зображеннями, «комп'ютерна анімація» має справ із зображеннями, котрі динамічно змінюються.

Справжнього широкого раозвитку комп’ютерна графіка зазнала із появою персональних комп’ютерів «Macintosh» (МАС) фірми Apple, котрі спеціально визначалися для потреб поліграфії. Саме для платформи МАС почали з’являтися Перші спеціалізовані операційні системи та графічні редактори. Алі сталося так, що справжніми «массовими» комп’ютерами стали комп’ютери класу IBM/PC (РС). Тоді більшість звичайних сьогодні для багатьох оболонок та редакторів почали відтворюватися на базі графічного досвіду МАС, але й перекладені для комп’ютерів РС. Так з’явилася славнозвісна операційна система Windows, а також дуже велика кількість звичних для користувачів комп’ютерів РС пакетів, різнопланових програм та редакторів (наприклад: QuickTime, Page Maker, майже усі продукти корпорації Adobe та багато інших).

У теперішній годину, завдяки грандіозному розвитку комп’ютерної техніки, деякі сторони нашого життя неможливо уявити собі без застосування комп’ютерних технологій, у тому числі без комп’ютерної графіки. Це, насамперед:

• усі види поліграфічних процесів;

• майже вся рекламна індустрія;

• телебачення;

• моделювання нових видів одягу;

• проектно-конструкторські розробки і т. д.

На базі засобів комп’ютерної графіки та інших прогрессивних технологій за годину з’явилися зовсім нові, не схожі ані на що раніш відоме, напрями виробництва, профессії, навіть середовища та взаємостосунки. Звичними тепер звучати для більшості із нас поняття: «віртуальна реальність», «зона інтернет», «телеконференція», «аудіо та відео у реальному часі» та інші. Усі це є невід'ємною частиною так званої «комп'ютерної революції», якої усі ми тепер відчуваємо на собі.

Наслідками всесторонньго вторгнення комп’ютерізації у майже усі сфери діяльності людини є і поява нових типів мистецтва. До таких можна віднести комп’ютерну музику та анімацію. Остання з’явилася саме завдяки розвитку одного із видів комп’ютерної графіки, а саме— тривимірної (3D) графіки та анімації. Цей тип графіки, а точніше, клас редакторів 3D набув за останні 1−2 рокта достатньо широкого поширення в кілках спеціалістів, котрі користуються спеціалізованими дуже міцними графічними станціями, а й у кілках користувачів середнього класу, у т. год. і користувачів домашніх комп’ютерів. Цьому, перш на, сприяє розвиток спрямованних на працю із 3D графікой не лише програмних продуктів, а і поява апаратних засобів, також спрямованних на підтримку та прискорення різноманітних 3D процесів. До цих засобів слід віднести такі, як:

• 3D акселератори, котрі входять у склад майже всіх сучасних відеоадаптерів;

• процесори із підтримкою ММХ команд;

• спеціалізовані процесори типу RISC, Silicon Graphics;

• процесори із підтримкою нової технології 3D NOW та ін.

Своєрідним синтезом майже всіх типів комп’ютерної графіки ставши і такий тип графіки, як «Web-дизайн», який прийшов до нас разом з втіленням у повсягденне життя все більшої і більшої спільноти інтернету. Тут присутні і елементи, котрі досі використовувались лише при верстці друкованних видань, й фрагменти анімації та відео, і моменти моделювання різних об'єктів.

Далі якщо более детально розглянуто різні типи комп’ютерної графіки, їхнього характерні риси і можливості, а також розписані особливості та призначення деяких із величезної кількості сучасних графічних редакторів, котрі є найбільш популярними серед спеціалистів у галузях, пов’язаних із комп’ютерною графікою.

2. Огляд графічних редакторів.

2.1. Класифікація видів комп’ютерної графіки.

По своїй структурі зображення можуть бути растровими та векторними (мал.1). Наприклад, сканер под годину сканування розбиває зображення на безліч дрібних елементів (пікселей) й формує із них растрову картинку. Колір шкірного пікселя записується у пам’ять комп’ютера за допомогою певної кількості бітів. Біт— мінімальна одиниця пам’яті комп’ютера, Яка може зберігати значення чи 0, чи 1. Піксель це найменший елемент, растрового зображення. Якщо картинка має розмір 800×600, то ці числа відображають кількість пікселей по горизонталі (800) й по вертикалі (600). Чим понад кількість пікселей у зображенні, тім краще його вигляд на екрані й при друці. Кількість кольорів, в котрі можна пофарбувати окремий піксель, визначається як два у степені N, де N— кількість бітів, котрі зберігають кольорову інформацію про піксель. У контрастній чорно-білій картинці кожний піксель кодується однім бітом. Восьмибітне зображення дозволяє матір 256 кольорів, а 24 біта забезпечують присутність у зображенні более 16 мільйонів кольорів, що дає можливість працювати із зображеннями професійної якості. Алі цей засіб подання зображення задля тихий випадків, коли виникає необхідність у масштабуванні зображення великі межах.

Цього шлюбу позбавлені векторні зображення, у які розмір будь-якого елемента може бути змінений аж «до нескінченності». Алі таку картинку неможливо отримати шляхом сканування, оскільки кожний її елемент будується із допомогою математичних описів об'єктів (так званих примітивів), в якості які можуть виступати лінії, дуги, кола й тому подібне. Також для шкірного примітива існує ряд параметрів, котрі визначають колір, товщину лінії й тому подібне. Векторна графіка створюється за допомогою спеціальних програмних засобів типу CorelDRAW, Adobe Illustrator. Також такий формат зображення використовується в всіх програмах САПР (Системи Автоматичного Проектування) (P-CAD, Auto-CAD й тому подібне). Фактично векторне зображення існує у вигляді набору математичних формул, котрі описують елементи зображення. І, нарешті, векторна графіка не залежить від продуктивності апаратних засобів, Яка дозволяє легко змінювати розміри статичних зображень (наприклад, збільшити розмір дверної ручки до розміру вдома) без втрати загальної кількості елементів зображення, ясності й чіткості їхніх між при виведенні на екран монітору чи при друці.

По свому «професійному» призначенню комп’ютерну графіку та анімацію можна розділити на такі групи:

• комп’ютерна графіка для поліграфії;

• двовимірний комп’ютерний живопис;

• презентаційна графіка;

• двовимірна анімація, Яка використовується для створення динамічних зображень й спецєфектів у кіно;

• двовимірне й тривимірне моделювання, застосоване для дізайнерських та інженерних розробок;

• тривимірна анімація, Яка використовується для створення рекламних й музичних клипів й кінофільмів;

• обробка відеозображень, необхідна для накладення анімаційних спецефектів для відеозапису;

• наукова візуалізація.

2.1.1. Компьютерна графіка для поліграфії.

Комп’ютерна графіка для поліграфії дозволяє підготавлювати різноманітну графічну інформацію для виходу у друк засобами поліграфії. Це стосується векторної й растрової графіки, всіляких таблиць й діаграм, а також текстової інформації, — тобто усього того, що може бути перенесене на папір, плівку й подібні носії. Цей тип графіки є, мабудь, однім із найбільш поширених видів як у різноманітності завдань, котрі вирішуються, й засобів їхнього втілення, то й у величезній кількості направлених на виконання поліграфічних завдань, й програмних, й апаратних, й всіляких прикладних засобів.

Сюди відносяться тих программи, за допомогою яких, можна підготовити видання для друку у поіграфії. У перелік цих програм входять: настільні видавницькі системи, редактори для створення векторної й растрової графіки, текстові й табличні редактори, пакети роботи зі шрифтами й тому подібне. Якщо розглядати частину апаратних засобів (особливо у вартістьному відношенні), що випускається комп’ютерною промисловістью для потреб поліграфії та супутних процесів, те в загальному обцязі смердоті складуть найбільшу частку.

2.1.2. Двовимірний комп’ютерний живопис.

Двовимірний комп’ютерний живопис подає собою своєрідний синтез традиційного живопису й засобів комп’ютерної обробки зображень. Програмні й апаратні засоби цого типу передусім направлені на комп’ютерне втілення всіх особливостей роботи із пензликом, різноманітних видів фарб, грунтівок та інших традиційних художніх інструментів й матеріалів. Фахівці, що працюють у цій області (зазвичаем названі «комп'ютерні митці»), користуються спеціальними маніпуляторами, котрі дозволяють максимально імітувати роботу пензликом й крейдою й називаються «Mous-Pen» (у дослівному перекладі— миша-перо). Такий маніпулятор звичайно має форму ручки (олівця) й відсліжуе не лише переміщення руки на двовимірній площині, але й й інтенсивність тискові, а інколи, й швидкість переміщення. При використанні спеціальних редакторів із підтримкою таких маніпуляторів, митець одержує можливість творити звичайними для нього прийомами та рухами, що замітно зглажує відзнаки між звичайним й комп’ютерним живописом.

2.1.3. Презентаційна графіка.

Презентаційна графіка призначена для створення різноманітних варіантів представницьких, шоу і рекламних об'єктів. Сюди можна віднести і подання різноманітних продуктів, і оформлення різноманітних програм, наприклад: заставки та оболонки до різноманітних мультімедіа продуктів, оболонок компакт-дисків, «інтерфейс-програм», WEB-дизайн, й багато іншого. Найбільш яскравий й характерний приклад такої графіки— це заставки практично всіх комп’ютерних ігор. Також достатньо поширений тип презентаційної графіки— оформлення багатьох Web-сторінок, де використовуються різноманітні відео і аудіоефекти.

2.1.4. Двовимірна анімація, котра використовується для створення динамічних зображень й спецефектів у кіно.

Сама назва цого типу графіки говорити саме за собі. Це ті, що уже стало досить звичним навіть для тихий, хто майже не має справ ані із комп’ютерами, ані із графікою. Без цого виду графіки не можливо уявити жодного дня ефіру практично жадної телевізійної програми, жодна студія мультиплікації сьогодні не може обійтися без комп’ютерної анімації, й цей перелік можна було б б досить довго продовжувати.

Двовимірна й тривимірна анімація, Яка створюється як традиційними (без використання обчислювальних засобів), то й комп’ютерними засобами, заснована на одному й до того ж принципі: якщо ряд статичних зображень показати в достатньо швидкому темпі, то людське око зв’яже їхнього разом й прийме за безперервний рух. А, щоб декілька зображень об'єкту були сприйняті оком як плавний рух цого об'єкту, може вистачити швидкості 8 комп’ютерних екранів за секунду. У відзнаку від традиційної целулоідної анімації, де кожний кадр малюється вручну, у комп’ютерній 2Dі 3D-анімации частину рутиної роботи бере у собі комп’ютер. Можна, наприклад, задати рух по траекторії (програма створить відповідні проміжні кадри) чи плавно змінити палітру протягом декількох кадрів (наприклад, поступово затемнити зображення чи прибрати частину кольорів). Не зважаючи тих, що поява за годину 3D-аниімації помітно посунула двовимірну анімацію, двовимірна анімація все ще існує й продовжує розвиватися.

2.1.5. Двовимірне та тривимірне моделювання, яку використовується для дизайнерських та іженерних розробок.

На стільки б не був багатий вибір інструментів програм растрової комп’ютерної графіки та анімації, більшу частину роботи по побудові зображення треба робити вручну, у тому числі промальовувати проміжні кадри в анімації. У зв’язку із цим растрові пакети можна віднести до засобів комп’ютерного живопису. А справжнє об'ємне (тривимірне) зображення легше створити за допомогою векторної графіки: її технологія дозволяє давати комп’ютеру вказівки (команди), керуючись якими він будує зображення за допомогою запрограмованих алгоритмів. Цей засіб понад схожий на креслення, при цьому частіше тривимірне. За допомогою векторної графіки об'єкти будуються із так званих «примитивів" — ліній, кіл, кривих, кубів, сфер й тому подібних. Примітив не потрібно малювати— вибравши піктограмму із зображенням чи назвою, наприклад сфери, ві просто задаєте її параметри (координати центру, радіус, кількість граней на поверхні й тому подібне), а комп’ютер уже креслить її сам. Складні об'єкти будуються із примитивів, на основі багатокутників (полігонів) чи кривих (сплайнів), при цьому сплайнові моделі мають более гладку форму, ніж полігональні. Після цого вибираються матеріали (текстури) та запускається процес візуалізації (Rendering).

Двовимірне й тривимірне моделювання застосовується для дізайнерських та інженерних розробок. Крім того, двохй тривимірне моделювання доповнює тривимірну анімацію, поліграфічні й презентаційнні пакети.

2.1.6. Тривимірна анімація, котра використовується для створення рекламних, музичних клипів й кінофільмів.

Тривимірна анімація за технологією нагадує кукольну: ві створюєте каркаси об'єктів, накладаєте ними матеріали, компонуєте всі у єдину сцену, встановлюєте освітлення й камеру, а после цого задаєте кількість кадрів у фільмі й рух предметів. Подивитися що відбувається можна за допомогою камери, котра теж може рухатися. Рух об'єктів у тривимірному просторі задається по траєкторіям, ключовим кадрам й із допомогою формул, котрі зв’язують рух частин складних конструкцій. Підібравши потрібен рух, освітлення й матеріали, ві запускаєте процес визуалізації. На протязі деякого години комп’ютер прораховує усі необхідні кадри й видає вам готовий фільм.

На відзнаку від двовимірної анімації, де багато чього може бути намальоване від руки, у тривимірній анімації об'єкти занадто гладкі, їхня форма занадто правильна та рухаються смердоті по занадто «геометричним» траєкторіям. Щоправда, ці проблеми мажна перебороти. У анімаційних пакетах покращуються засоби візуалізації, оновлюються інструменти для створення спецефектів та збільшуються бібліотеки матеріалів. Для створення «нерівних» об'єктів, наприклад волосся чи дмитрика, використовується технологія формування об'єкту із безлічі частинок. Вводитися інверсна кінематика та інші техніки оживлення, виникають нові засоби суміщення відеозапису і анімаційних ефектів, що дозволяє зробити сцени й рухи более реалістичними. Крім того, технологія відкритих систем дозволяє працювати відразу із декількома пакетами. Можна створити модель в одному пакеті, розмалювати її в іншому, оживити у третьому, доповнити відеозаписом у четвертому. І, нарешті, функції багатьох професійних пакетів можна сьогодні поширити зо допомогою додаткових фільтрів, написаних спеціально для базового пакету.

2.1.7. Обробка відеозображень, необхідна для накладення анімаційних спецефектів для відеозапису, наукова візуалізація.

Програми обробки цифрових відеоизображень та створення багатоверствових композицій із використанням двовимірної та тривимірної графіки дозволяють замінити комбіновані зйомки, обробляти відснятий матеріал засобами комп’ютерної графіки, суміщати відснятий матеріал із комп’ютерною анімацією, а виводити результати на кінота відеоплівку.

Пакети для наукової візуалізації можуть бути призначені для вирішення різноманітних завдань— від рішення проблем муніціпального планування до візуалізації сонячних вибухів.

2.2. Класифікація графічних редакторів.

В залежності від типу графіки, із якою необхідно працювати, програмні засоби, котрі дозволяють у кінцевому підрахунку створювати тих чи інші види комп’ютерної графіки, також можна поділити на відповідні види. Серед величезного різноманіття таких програмних засобів існують як спеціалізовані, призначені для створення якого-небуть конкретного типу графіки, то й багатофункціональні, котрі дозволяти створювати декілька різноманітних типів комп’ютерної графіки, чи з'єднувати різні графічні об'єкти разом. Крім того, графічні пакети розрізняються по платформі, для якої смердоті створені. Наприклад, більшість поліграфічних пакетів в першу чергу розробляються под платформу МАС, котра спеціально призначена для цієї мети; професійні потужні 3D редактори й програми моделювання частіше передвизначені для роботи под Windows NT; спеціалізовані пакети для обробки професійного відео розраховані на роботу як правило лише зі спеціальним обладнанням типу студій АВМ (аудіо-відео монтажу), й цей перелік можна довго продовжувати.

Слід відзначити, що незважючи на таку традиційну спеціалізацію, за годину отримали розвиток так звані «крос-платформенні» системи. Суть їхнього перебуває до того, що об'єкти (в основному виді файлів) можна переносити із однієї платформи на іншу. Особливо корисним це є для справ із поліграфією. З розвитком комп’ютерів МАС й РС різниця між ними зведені майже до нуля.

Розглянемо основні види графічних пакетів й редакторів РС платформи, як найбільш поширених й загальновідомих:

• редактори для створення і ретушування растрової графіки;

• векторні графічні редактори;

• пакети верстання (настільні видавницькі системи);

• пакети 2D-анімації;

• програми для створення Web-сторінок;

• 3D редактори;

• пакети інженерного моделювання й проектування;

• інші программи для роботи із графікою;

1) спеціальні 3D-додатки;

2) програми для створення об'ємних шрифтів;

3) системи для монтажу й роботи із відео;

4) програми для наукової візуалізації.

2.2.1. Редактори для створення і ретушування растрової графіки.

Почати огляд означеного типу редакторів, мабудь, слід з PaintBrush (додаток1), який входити у стандартну поставку Windows. Багато хто починав знайомитися із азами комп’ютерної графіки саме із цієї програми, котра є дуже простою й доступна в освоєнні без особливих навиків. Цей редактор дозволяє створювати найпростіші геометричні фігури, креслиіти лінії різноманітної ширини, набирати текст. При цьому усі створені об'єкти можна редагувати: міняти розміри, повертати, копіювати із одного місця й вставляти в інше, міняти колір. Робота у цьому редакторі дає непогану підготовку для освоєння более складних професійних пакетів.

Безсумнівним лідером серед таких пакетів звісно є Adobe Photoshop (плакат1, мал.2), визнаний як професіоналами, то й аматори. Остання5-та версія цого «колоса» корпорації Adobe Systems надає дизайнерам та іншім фахівцям у галузі комп’ютерної графіки фантастичні можливості.

Спостерігаючи, як із моменту свого народження пакет Adobe Photoshop сьогодні зріс у потужний редактор зображень, можна вразитись із того, що при цьому розробникам вдається зберігати простоту й легкість освоєння програми. У тієї годину, як освоїти інші «пікселедробителі» від версії до версії стає все важче, навіть випадковий користувач може без практики запустити пакет Photoshop й виконати у ньому прості операції. Крім того, розробники у кожній новій версії програми вдало втілюють довгий список побажань користувачів.

Список оновлень у Photoshop5 відкриває нова палітра History (Історія). Ця функція настільки зручна, що на неї обов’язково слід звернути увагу. У палітрі відображається список всіх виконаних операцій над зображенням (максимальну кількість можна задавати), а щиглик по будь-якій із них вертає зображення в тієї стан, у якому воно та знаходилося відразу после виконання даної операції. У ході роботи можна зберігати под будь-якими іменами «миттєві знімки» (snapshot) документа, що полегшує порівняння попередніх й поточних версій. Однак слід пам’ятати, що «знімки» зберігаються лише тимчасово, й при закритті зображення смердоті будуть втрачені, якщо лише їхні не зберегти постійно як нові файли.

Крім того, треба матір на увазі, що великі зображення із довгою історією швидко заповнюють все виділене на тимчасових дисках місце. Палітра History змінить засоби роботи із зображеннями, надаючи значно більшу, ніж будь-коли, свободу для експериментування.

Особливо слід відзначити цілком нові можливості при роботі із текстом. Тепер под годину введення тексту у вікно діалога Type (Текст) зображення оновлюється негайно, при цьому текст відображається за вибраним кольором, обрисом та кеглем. Текст можна редагувати навіть после його масштабування, обертання чи нахилу. Окрім цого можна, не закриваючи вікно діалога, змінити розташування тексту в зображенні.

Раніше Photoshop дозволяв редагувани текст лише глобально. У версії5 редагування допускається уже на рівні символів; всередині текстового блоку можна змінити такі атрибути, як зміщення відносно базової лінії й кегль шрифту. Розробники Adobe додали також новий інструмент для набору тексту по вертикалі.

Дуже цікавим є нове доповнення Layer Effects (Ефекти верстви). Замість виконання безлічі складних операцій із каналами для створення тіней, для вигравірування тексту, сяйва, а також видавлювання усередину й назовні, за допомогою Layer Effects отримати такі ефекти можна усього за декілька секунд. Застосування Layer Effects до існуючого рівня змінює все зображення на цьому рівні. При цьому чинність Layer Effects на цьому не закінчується, бо будь-які нові зображення, поміщені того самий рівень, одержують аналогічний ефект. Завдяки реалізації цієї потужної функції, новий Photoshop позбавляє користувачів від необхідності набуття багатьох додаткових модулів, котрі намагаються створювати подібні ефекти, котрі орієнтуються на операції із каналами макрокоманд. При дизайні Web-сторінок, функція Layer Effects заощаджує багато часів робочого години. Наприклад, можна дуже швидко створити серію кнопок із ідентичною висотою та кутом нахилу тіні, кожна із які якщо містити видавлений текст, який редагується.

У новій версії було б приділено багато уваги роботі із кольором. Власна панель Gamma Control (Налаштування гами) пакету Photoshop (для калібровки монітору) був забезпечена підтримкою профілів KodakICC, Яка є более стандартизованим рішенням. (При перших відкриттях зображень, створених у попередніх версіях Photoshop, з’являється вікно діалога із пропозицією про конвертування кольорів.) Віддавши перевагу Web-дізайну более традиційному використанню Photoshop для одержання друкарських зображень, компанія Adobe зробила новий кольоровий простір «стандартне RGB» (standard RGB, sRGB) профілем за замовчанням. По задуму розробників це дозволити зробити кольори зображень однаковими на системах із різноманітними моніторами.

У версії5 з’явилася підтримка змішаних кольорів, що полегшує іміграцію у технологічний процес додаткових друкарських форм (подібних формам для лакування чи металевих фарб).

Якщо ві працюєте із 48-бітними RGB чи 64-бітними зображеннями CMYK, то тепер можна використовувати декілька більше, ніж раніше, інструментів й команд Photoshop, але й більшість можливостей програми у цих режимах по-давньому залишаться недосяжними.

Нова версія пропонує ще декілька корисних інструментів, здатних підвищити продуктивність роботи. Інструменти Magnetic Ріп (Магнітне перо) й Magnetic Lasso (Магнітне ласо) при перетаскуванні по зображенню знаходять контрасні області, «приклеюються» до логічних країв й прискорюють процес вибору об'єктів. Новий інструмент Measure (Лінійка) окрім інших можливостей полегшує редагування перекручених результатів сканування. А команда Align (Вирівняти) дозволяє вирівняти зв’язані рівні, спрощуючи, наприклад, центрування заголовку у фотографії без допомоги направляючих. Ще вдосконалилася палітра Actions (Дії), й тепер припускає роботу із контурами, областями вибору й командами Calculate (Обчислити). Трансформації можна застосовувати до між вибраних областей й контурів, а чи не лише до їхнього вмісту.

Відокремленною особливістю5-ої версії, доповнений майже до досконалості відновленній цого року до версії5.02 та5.05, є ті, що при інсталляції цей продукт додає у панель управління Windows програму Adobe Gamma, котра дозволяє більш-менш коректно відображати кольори в самому редакторі, але й й в всіх інших додатках.

Всі ці можливості— відмінно реалізовані й не ускладнюють оригінальний простий та зручний користувачевий інтерфейс пакету Adobe Photoshop.

Серед пакетів, призначених для створення статичного комп’ютерного двовимірного живопису у середовищі Windows, професійний інтерес подає програма редагування растрового живопису Painter (додаток2) фірми Fractal Design. Painter володіє достатньо широкий спектр засобів малювання й роботи із кольором. В частности він моделює різноманітні пензлики (олівець, ручка, вугілля, аерограф та інші), дозволяє имітуватти малюнки акваріллю та олією, а також добитися ефекту натурального середовища.

2.2.2. Векторні графічні редактори..

Почати огляд цієї групи програм слід, мабуть, з CorelDraw, як одного із найбільш визнаних й популярних пакетів для створення векторної графіки (плакат2).

CorelDraw8 (плакат1, мал.4) — це потужний й універсальний пакет, що, як завжди, містить повний набір різноманітних програм і додатків. PhotoPaint8, СоrelDream3D8, 1000 шрифтів Type1 й TrueType, 40 000 готових ілюстрації, 1000 фотографії із високим дозволом й безлічь інших корисних речей.

Вже майже десять років компанія Corel успішно представляе пакет CorelDraw для домашнього використання, що адресувалось також «напівпрофесійним» дизайнерам та іншим фахіфцям, що працюваль в основному у Windows. Алі сус-пільство професійних дизайнерів досить довго практично ігнорувало цю потужну і постійно оновлювану програму. Тепер розробники із Оттави звернули свої подивися саме на професіоналів, більшість із які по-давньому зберігають вірність платформі Macintosh.

До тепершнього години компанія Corel підтримувала дві різні версії Draw: для Macintosh й для РС. CorelDraw6 подає собою першу крос-платформенну версію продукту (хоча до останнього місяця версія для Macintosh відставала від версії для Windows приблизно на 6 місяців). Щоб підвищити цінність набуття, компанія Corel включила у комплект першу версію для Macintosh пакету Corel Photo-Paint, вдалого суперника Adobe Photoshop, що уже давно поставляється у складі Draw для Windows. Серйозність намірів Corel у відношенні професійних користувачів підтверджує як оформлена із гарним смаком нова упаковка пакету, то й начертане на ньому нове гасли: «Вибір професіоналів». У склад пакету включене також 100-сторінкове керівництво Commercial Printing Guide (Керівництво по комерційому друку).

У тієї годину як Adobe Illustrator7.0 (перша працююча версія для РС за останні рокта) розчарував відсутністю у ньому нових можливостей, Macromedia FreeHand8 й Draw8 намагаються запропонувати дизайнерам найбільш зручні інструменти. Розробники обох програм добро знайомі із найсильнішими сторонами продуктів конкурентів, тому недивно, що найбільш популярні функції з’явилися у чергових версіях обох пакетів. На практиці й FreeHand8, й Draw8 дозволяють імітувати користувачевий один одного. У доповнення до можливості повної настройки робочого столу, у Draw8 є й попередньо задані набори параметрів, котрі дозволяють вибрати знайоме робітниче середовище, схоже на Illustrator чи FreeHand— таким чином Corel прагне полегшити талан професіоналів, котрі часто змінюють робочий інструмент.

У новій реалізації FreeHand були зімітовані Corel-овскі лінзи прозорості, вільне обертання, нахил та обертання об'єктів засобом «drag-and-drop», а також «гумові» контури та інструменти модифікації форми об'єктів, із іншого боці, новий інструмент Freе Transform (Вільне перетворення) CorelDraw8 давно знайомий користувачам FreeHand, в годину, як «об'єктоподібні» направляючі— котрі можна групувати, нахиляти та обертати— не здаються новинками фанатам пакету Illustrator. А цікаві інструменти Interactive Distortion (інтерактивне викривлення), Push-and-Pull (Тягни-штовхай), Zipper (застежка-блискавка) й Twister (скручуватель) мають аналоги як в пакеті FreeHand, то й в Illustrator. Також, Corel винна подякувати компанії Хаrа, розробнику пакету Corel Xara, який ставши першоджерелом інструментів Interactive Fill (Інтерактивна заливання) та Interactive Transparency (Інтерактивна прозорість), а також панелі властивостей. А довгоочікувана функція блокування об'єктів, котра з’явилася у Draw8, давно знайома досвідченим користувачам багатьох інших програм.

Різноманіття відтворюючих інструментів у Draw може статі достатньою причиною у тому, щоб любителі FreeHand (і особливо Illustrator) звернули увагу на нову версію. У програмі з’явилось також безліч невеликих, але й приємних вдосконалень, які не знайти у жодному із конкуруючих додатків— це палітра із 48 пастельних відтінків будь-якого із вибраних у палітрі кольорів, інструмент створення градієнтів Interactive Transparency й можливість створення сторінок Web у стилі WYSIWYG.

Наявність розширеної колекції потужних інструментів створення й редагування растрових зображень у Draw8, посиленої підтримкою додаткових модулів Photoshop, практично знищуюь необхідність виходу із програми при виконанні будь-якого художнього проекту. Якщо потрібно здійснити попіксельне редагування, то пакет PhotoPaint може бути запущений однім клацанням миші. Програми Draw й PhotoPaint були ретельно допрацьовані, із тим, щоб досягнути максимально близької відповідності користувачевого інтерфейсу.

Можливо, найбільш вагомим аргументом, який винен змусити користувачів FreeHand й Illustrator краще придивитася до Draw8, стані спроможність програми інтерактивно застосовувати ефекти до об'єктів на екрані у режимі реального години, що позбавляє від утомливих переміщень у стилі «вперед-назад» між палітрами й діалоговими вікнами. У версії Draw7 компанія Corel додала интерактивність у функцію Blend (Перехід), що дозволило прискорити створення переходів. У тій ж реалізації програми інтерактивними стали й різноманітні функції Fountain Fill (Градієнтні заливання), що робить можливим безпосередню заливання контурів засобом «drag-and-drop» (Для історії, функція размальовування взірцями кольорів засобом «drag-and-drop» вперше був реалізована у пакеті FreeHand.).

У цьому році стали інтерактивними й інші інструменти, ефекти тривимірної экструзїї та видавлювання діють миттєво. Контурами, по яким змінюється форма об'єкту (envelope), тепер можна маніпулювати безпосередньо. Новий інструмент Interactive Drop Shadow (Інтерактивна тінь) створює м’які, прозорі тіні. Інтерактивні інструменти Push-and-Pull, Zipper й Twister пакету Draw відрізняються від подібних їм тім, що дозволяють безпосередно редагувати ефекти, подібно ефектам й інструментам пакету FreeHand, більшість ефектів у Draw є динамічними, тому їхнього можна редагувати й вертатися перед тим после використання інших інструментів до тихий пір, доки результати не будуть поділені чи конвертіровані у криву (контури).

Традиційно однім з слабких місць пакету CorelDraw був відсутність підтримки функцій, необходимых для сервісних бюро. Це визначалося декількома чинниками, зокрема тім, що більшість сервісних бюро були оснащені платформою Macintosh (тепер багато із них переходять на Windows NT). Алі, хоча у Corel не закривали очей на проблеми із сумісністю із PostScript у попередніх версіях Draw (PostScript не підтримував унікальні ефекти прозорості Draw), більшість ускладнень, зв’язані із нестатком кваліфікації самих користувачів Draw, котрі звичайно іншого досвіду додрукової підготовки, яким володіють користувачі Illustrator й FreeHand.

Майстер Prepare for Service Bureau Wizard (Підготовка для сервісного бюро) у версії Draw8 виконує функції, багато у чьому схожі із командою Collect for Output (Зібрати для виходу) пакету QuarkXPress, — потрібні як новачкам, то й досвідченим фахівцям. Він збере усі необхідні для друку чи інших вихідних операцій елементи, вважаючи необхідні шрифти й створюючи файли у відповідних форматах, придатних для відправлення у сервисне бюро. Щоб гарантувати правильну підготовку й збереження робіт у потрібному для висновку форматі, компанія Corel зібрала величезну базу даних, котра містить різноманітні відомості про сервісні бюро. Додаткову інформацію про сервісні бюро можна отримати із вузла Web компанії Corel. Усі це, звісно, не замінить безцінного особистого досвіду, але й дозволити користувачам-початківцям уникнути найбільш очевидних помилок.

Покращена у Draw8 команда Import (Імпорт) дозволяє воднораз виконувати завантаження декількох файлів. Фільтри читання і запису для Illustrator були перероблені й тепер включають підтримку файлів Illustrator7.0, тому більшість спеціальних заливок й «прозоростей», створених у документах Draw, тепер можуть без втрат експортуватися й відкриватися у пакеті Illustrator7.0.

Можливості обробки тексту й створення документів версії Draw8 нічим не гірші за аналогічні, котрі надаються конкурентами, хоча розробники Corel не провели модернізацію зле реалізованої у попередніх версіях підтримки формату Portable Document Format компанії Adobe. Майстер Publish to Internet Wizard (Публікація в Internet) у Draw був уявлений можливостями створення сторінок Web у стилі WYSIWYG, підтримкою Cascading Style Sheets (каскадованих таблиць списків) й LAYER компанії Netscape (Для реалізації цих функцій у програмі FreeHand8 необхідним є додатковий пакет Design in Motion).

Під годину написання цого огляду корпорація Corel уже анонсувала9-ту версію пакету, й уже вийшла бета-версія. Головні відзнаки від попередньої версії у CorelDRAW9 такі:

1. підвищена оптимізація для WEB-дізайна, з’явилася підтримка перекрістних гіперпосилань для створення складних PDF-документів та WEB-сторінок;

2. добавлені деякі нові інструменти, такі, як Connector (об'єднувач) — малювання з'єднуючих ліній у вигляді ломаних з коліном90°, Interactive Contour— інтерактивний контур;

3. усі випадаючі палітри преобразовані у докінгові (такі, що стикуються), де з’явилася також можливість зачиняти відчинену вкладку (по аналогії із інтерфейсом багатьох продуктів корпорації Adobe Systems).

Нова версія PhоtoPаint також має деякі нові можливості:

a) покращений EPS експорт;

b) підтримка QuickTime3;

c) імпорт зображень безпосередньо із майже 120-ти моделей цифрових камер.

Adobe Illustrator (додаток15) є «професійним» побратимом Draw. Забезпечуючи максимальну сумісність із Draw8, у цьому пакеті, починаючи з7-ї версії, реалізовані усі основні функції роботи із векторними об'єктами.

Багатотисячна армія прихільників CorelDRAW, котра використовує цей пакет, в основному, для внутрішнього застосування (маєтся на увазі вивід на принтер, а чи не поліграфія), був цілком задоволена тім, що мала досі. Таку популярність CorelDRAW можна пояснити слідуючим. По-перше, відсутністю більш-менш східних по більшості можливостей пакетів-конкурентів для редагування векторної графіки. Попередня і досить стара версія Illustrator4.1 був настільки примітивна, що навіть градієнтні заливання можна було б збудувати лише за допомогою операції Blend (що і довго, і незручно). По-друге, більшість користувачів CorelDRAW, як правило, за фахом более програмисти, ніж художники, і тому їхнього дуже задовольняли численні бібліотеки готових зображень, котрі у достатній кількості поставляються із цим пакетом. З появою Illustrator7.0 у пакета Corel з’явився не лише конкурент у сенсі редагування та створення векторних об'єктів, але й і пакет, який набагато випереджає останній при підготовці матеріалів для поліграфії, так як формат Illustrator підтримується усіма апаратними засобами, котрі використовуються у цій галузі (фотонаборні автомати, PostScript принтери і т.д.).

Разом із появою Adobe Illustrator7.0 стало набагато легше передавати зображення із РС на Macintosh, бо Illustrator7.0 підтримує формат «.eps», який задовольняє обидві платформи.

Тим, хто займається підготовкою зображень для поліграфії, знайомі труднощі із «перевіркою» EPS-файлів. Це особливо потрібно для використання деяких елементів оформлення зображень та текстів, котрі тяжко повторити в рідному редакторі, в якому смердоті були створені (наприклад, у QuarkXpress), це у всіх пакетах верстки замість самого EPS-зображення на екрані можна побачити лише його приблизний вигляд (Preview). У Illustrator7.0 можна не лише побачити саме зображення, але й і редагувати його.

Для скептиків, котрі знайомі із Illustrator4.1 й переконують собі, що CorelDRAW задовольнив їхні потреби раз й назвжди, треба відзначити, що версія Illustrator4.1 також сильно відрізняється від7.0, як простенький PaintBrush від всім відомого Photoshop.

З розвитком електронного документообігу багато пакетів стали включати до собі функції по створенню й редагуванню документів в електронному варіанті. Illustrator7.0 також повністю підтримує Acrobat Portable Document Formal (PDF-формат) для побудови електронних документів. Ві можете відкривати та редагувати PDF-файли, зберігати зображення у PDF-форматі, побудованому на мові PostScript Level2. PDF-формат може подавати графіку й у векторному, й у растровому вигляді. PDF-документи схожі на документи у EPS-форматі, але й, крім цого, смердоті можуть також містити дані по пошуку та навігації, наприклад, гіпертекстові посилання і електронні таблиці вмісту.

Оскільки Illustrator здатний відкривати PDF-файли, можна використовувати векторні об'єкти чи растрові зображення із будь-якого PDF-файла у новому зображенні. Можна також, використовуючи Illustrator, створювати власні PDF-сторінки. Для редагування однієї із сторінок PDF-файлу необхідно после відкриття файлу вибрати потрібну, відредагувати її, потім зберегти завісься файл. Змінена сторінка автоматично відновиться у PDF-файлі.

Почавши знайомство із пакетом, ві не відчуєте собі у чужому середовищі, оскільки багато елементів інтерфейсу знайомі із інших пакетів сімейства Adobe— Photoshop та PageMaker. Крім того, Illustrator7.0 підтримує механізм drag-and-drop як всередині пакету (наприклад, «пересуванням» можна не лише міняти колір об'єкту, але й й «вийняти» образець із палітри Patterns, відредагувати його й «вставити» тому), то й у відношенні інших пакетів, котрі підтримують формат Illustrator.

Якщо ві багато працюєте у графічних пакетах, то добро знаєте, як важливо, щоб виконання різноманітних операцій здійснювалося «Shortcut'ами» й не відривало погляду від екрану. Виходячи з досвіту спеціалістів, можна сказати, що найзручніші для роботи всліпу клавіші у лівому нижньому куту й нижньому ряді клавiатури. З цієї точки зору, в Illustrator7.0 дуже зручно виробляти навігацію й масштабування вікна файлу (що припадає робити досить часто) за допомогою клавіш Ctrl, Alt, Spacebar, не міняючи інструменту й не відривіючи погляду від зображення. Також для створення кривої будь-якої складності інструментом Реn й її редагування практично достатньо клавіші Alt й нажатої клавіші миші (ці дії настільки прості, що навіть не передбачений dialog-box для відповідних операцій).

При роботі із великою кількістю накладених одного інший об'єктів потрібно діяти дуже акуратно, щоб не зачепити зайвого. Таких випадках треба все, що у даний момент не потрібне, вибрати й «замкнути» (Lock), але й звичайно це вимагає уже декількох рухів миші. У Illustrator7.0 це робиться дуже елегантно— не відпускаючи потрібного об'єкту, shotcut’ом «замикаються» усі об'єкти, окрім об'єкту, що ві «тримаєте». Більш того, якщо ві редагуєте об'єкт у режимі Artwork і у даний годину вас цікавить зовнішній вигляд лише цого об'єкту, режим Preview Selection покаже у кольорі лише необхідне, залишивши інше у «дротовому» вигляді (що уже саме по собі зручно, тім более, коли ваша відеокарта залишає бажати кращого). Навіть для самих витончених митців дещо теж приготовано. Повному сприйняттю і оцінці зображення, яку створюється, заважає все зайве, навіть тонкі лінії, котрі обмежують вибрані об'єкти (Edges), котрі можна сховати командою Hide Edges. А якщо ві маєте сумніви, чи покращить загальний вид зображення елемент, який з’вився, то «за допомогою команди Hide Selection й зворотної можна оцінити результат роботи, не зсуваючи у бік об'єкт, якому ві шукали місце.

Вигода— це визначення слід віднести й до інструментів, котрі малюють, особливо інструментів створення багатокутників, зірок та спіралей, при роботі із ними вимагається попереднього введення параметрів, й шляхом одного тискові кнопки миші можна створити, повернути, збільшити чи зменшити кількість граней, звороту й розмістити у потрібному місці досить складну фігуру. Таким чином, для створення необхідного об'єкту не потрібно зсувати вікно файлу на вільне місце зображення, завдяки чьому ві економите годину й не стомлюються очі від нескінченних пересувань й перевиводів екрану.

Що стосується інструментів трансформування, то, на перший погляд, розподіл всіх його функцій (Move, Rotate, Scale, Reflect, Shear) між різними закладинами палітри інструментів може показатися незручним. Алі це виправдане не лише тім, що на кожну із них посажений додатковий інструмент. Якщо вказати на нього курсором миші, при цьому одного разу натиснувши на її клавішу, можна змінювати чи об'єкти цілком чи образи їхні залівки безпосередно. Подвійний тиск на клавішу миші викликає вікно діалога, яку дозволяє виробляти не лише точні перетворення, але й показує результат майбутнього перетворення й робить можливим виробити його із копією об'єкту, не змінюючи вихідного.

Якщо грубо уявити собі роботу митця по створенню векторного зображення, то вона зводиться власно до «малювання» фігур й ліній, їхнього «пофарбуванню», кажучи комп’ютерною мовою, — призначення векторним об'єктам заливання (Fill) й обведення (Stroke). Якщо можливості модифікації виду заливання (колір, градієнт, образець) ніяк не обмежують ступінь свободи митця, то рамки видозмінення обведення достатньо жорсткі— змінюються лише її ширина й колір. Illustrator7.0 має визначну команду Outline Path (зовнішній контур), вон дозволяє обведення, после того, як «знайдена» її ширина, перетворити у Compound Path (складний контур), на якому можна відвести душу, задаючи йому якої завгодно заливку.

Дуже часто широку обведення (того ж кольору, що і заливання) застосовують для модифікації наповненості, жирності складних фігур, частіш на літер. Знову ж, якщо творчий задум припускав непросто колір, а і градієнт чи зразок всьому об'єкту зі зміненою жирністю, Outline Path перетворить фігуру із обводкою у замкнутий шлях, межі якого включають до собі широку обведення вихідного об'єкту.

Спорідненій функціям Outline Path є команда Offset Path (навколішній контур), який дозволяє «зужувати» чи «розсувати» межі об'єкту на задану ширину, що особливо тяжко робити вручну на об'єктах зі складною формою й великою кількістю «вузлових крапок».

Часто зустрічається операція «розташування тексту на шляху» (Fit text to path) у багатьох векторних редакторах не має аналогу у додатку до простих графічних об'єктів (не тексту). Цю недоробку завжди можна було б обійти, використовуючи графічні символи в деяких шрифтах. Однак це, звичайно, не зовсім зручно. Реалізувати подібну творчу завдання Illustrator7.0 дозволяє команда Path Pattern у меню Filter/Stylize, Яка «розташовує» по вибраному шляху будь-який зразок із палітри Pattern Swatches, при цьому доповнити палітру легко будь-яким векторним об'єктом. Однак слід уникати занадто різких скривлень вихідного шляху, бо вони одержуються обриви зразку (посаженний на шлях текст теж зле собі Веде у подібних місцях).

Також можна відзначити інструмент Illustrator7.0— пензлик (Paintbrush). Його відзнака від олівця (Pencil) перебуває у бо у результаті «малювання» їм одержується не відкритий, що характеризується лише обводкою, а закритий шлях, що имітує мазок пензлика й може матір заливання. Опції настройки інструменту дозволяють відтворювати каліграфічне лист й, за наявностью планшету, тиском різного ступеня сили варіювати ширину мазків у межах, котрі задаються. Створені за допомогою цого інструменту навіть найпростіші зображення вигідно відрізняються від малюнків із однаковою товщиною ліній, що завжди так «видає» векторну графіку.

Використовуючи інструмент Type, можна створювати горизонтальні чи вертикальні тексти, й, що более важливо, — тексти, яки обтекають фігури правильної й неправильної форми, а також «виложені» всередині чи вздовж шляхів. Ще однією особливістю Illustrator при роботі із текстами є ті, що він не розділяє їхнього на Artistic Text й Paragraph Text, як це робить CorelDRAW, й тексти різноманітного обсягу однаково описуються параметрами, а також однаково успішно конвертуються у графічний об'єкт.

Ви можете встановлювати зв’язок між текстовими блоками, створеними інструментами Type чи Areatype, после чого текст перетікає із одного блоку у наступні. Таким чином, текст може заповнити декілька різноманітних об'єктів (наприклад, колонок чи неправільних фігур). Текст перетікає із одного об'єкту у другій згідно їхні стекового порядку. Він заповнює найперший годину створення об'єкт й продовжується у наступних. При роботі зі «зв'язаними» текстовими блоками можлива модифікація послідовності перетекання тексту шляхом модифікації їхнього стекового порядку, якої можна виконувати як до «зв'язування» текстових блоків, то й после. Якщо при заповненні текстового блоку з’ясовується, що весь текст не містится у ньому, є можливість створити його копію для «лишку» тексту. Розірвання зв’язку між блоками (чи вилучення одного із них) не вертає текст у вихідний об'єкт. Для цого необхідно вирізати текст й «вклеїти» тому. З одного боці, це зручно, бо после розірвання є можливість працювати із кожним блоком незалежно й бути впевненим, що кількість тексту у блоці тепер незмінна, а із іншого боці, легко втратити частину тексту чи його послідовність.

Будь-яким із інструментів трансформування можна видозмінювати текстові блоки чи ж тексти, насажені на шлях, незалежно від того, «зв'язані» смердоті із іншими блоками чи ані. Щоб змінити лише форму блоку чи шляху (а чи не самого тексту), для його вибору треба використати інструмент group-seleclion. Якщо базова лінія не з’явилася, означати, усі наступні операції будуть відбуватися лише із самою фігурою (блоком чи шляхом), а безпосередньо текст не вибраний. У подальшому операції трансформування вибраної фігури здійснюються відповідними інструментами.

Використовуючи Rows& Columns dialog box, можна розділяти текстові блоки на виряджай й колонки, а також визначати порядок перебігу вони тексту (зліва направо чи навпаки як для горизонтальних, то й для вертикальних текстів). Модифікація значень ширини й висоти колонок дозволяє точно «підігнати по розміру» текст, щоб не залишалося «висячих» рядків й занадто багато вільного місця. Алі таким випадках вихідний текстовий блок винен бути заповнений на дві треті.

На мой погляд, весь стиль роботи із текстами в Illustrator7.0 понад нагадує пакет верстання, ніж графічний. Всі параметри тексту можна задавати чи змінювати безпосередньо в екрані курсором миші, не вводячи значень із клавiатури, змінюючи їхні за допомогою скролінгів, крок які достатньо малий для точної настройки параметру, чи використовуючи набори готових значень. Всі dialog-box автоматично відображають кожний крок модифікації параметрів без додаткового тискові клавіші Enter.

Illustrator7.0, подібно багатьом графічним пакетів останніх редакцій, зробив крок на шляху до уніфікації обробки графіки, включивши до собі функції обробки як рідних (векторних) зображень, то й растрових, Він може не лише імпортувати растрові файли й виробляти конвертацію їхнього кольорової моделі, але й і застосовувати перед тим Adobe Photoshop-сумісні фільтри. При цьому растрове зображення може перебувати в Illustrator-файлі у двох станах. Якщо при імпорті встановити зв’язок із ним, відзначивши опцію Link, те в файлі зберігається не саме зображення, а лише його адреси на диску, не збільшуючи при цьому розмір файлу, що особливо важливо, коли растрових фрагментів достатньо багато. Алі при збереженні файлу є можливість підтвердити чи відмовитися від зв’язку із зображенням, включивши його у даний файл. Ті ж саме відбувається, якщо (навіть зі зв’язком) растрове зображення, що імпортувалося, обробити однім із фільтрів.

З прийомів обробки в Illustrator7.0 можна назвати маски, котрі дозволяють викадровувати потрібні фрагменти, зокрема, ховати частку зображення. І навіть, коли растровий фрагмент знаходиться уже «под маскою», між викадрованого фрагмента можна активізувати й редагувати, закриваючи чи відкриваючи необхідні ділянки. Ще одна корисна функція Illustrator7.0— вбудований растерізатор. Він дозволяє знов створене векторне зображення конвертувати у растрове у будь-якому дозволі й у будь-який кольоровій моделі, паралельно створюючи, при бажанні, й маску, котра заснована на вихідному векторному об'єкті.

Майже рівно через рік после випуску Illiustrator7.0 корпорація Adobe випустила вже8-му версію цого пакету, у якій дуже оперативно усунуті дрібні недоробки попередньої версії. Це, перш на, можливість лише одним інструментом «стрілка» не лише виділяти об'єкти, але й і міняти їхнього розміри, як це робиться у CorelDraw. По-друге це, можливість необмеженої, як було б раніше, підтримки фільтрів Photoshop (наприклад, Illiustrator7.0 не підтримував функцію Gausing Blur, Яка, як й багато інших, уже входити до стандартної поставки8-ї версії). Також дуже приємне враження створює ті, що при створенні Illiustrator8.0 корпорація Adobe нарешті відійшла від однієї із ненайкращих своїх «традицій" — ця версія працює значно швидше, ніж попередня, що у інших продуктах Adobe Systems виходить навпаки.

Якихось особливих відзнак між7-ю та8-ю версіями в оформленні та переліці можливостей майже не помітно, — додана цікава багатофункціональна грдієнтна заливання, що дозволяє імітувати 4D-поверхню із дуже цікавими візуальними ефектами, також значно розширений вибір фільтрів, котрі входять до стандартної поставки. Алі є одна дуже значна особливість Illiustrator8.0— підтримка Post Script3-го рівня. Тепер слід чекати, доки інші продукти, котрі працюють із Post Script, також почнуть підгримувати цю прогресивну технологію від Adobe Systems.

Для створення комп’ютерного двовимірного живопису можна використати пакет FreeHand (додаток4) фірми Macromedia, який є частиною комплекту FreeHand Graphics Studio2.0. Останні версії програми FreeHand володіють багатими засобами редагування зображень й тексту, містить бібліотеку спецефектів й набір інструментів для роботи із кольором, у тому числі засоби багатокольорової градієнтної заливки.

Небагато програмних продуктів можуть похвастатися власним фан-клубом. Алі CorelXara (додаток3), програма для створення векторних зображень на PC, стала культовою відразу ж после виходу першої версії у 1994 році.

Згідно затвердженню поклонників, Хаrа може претендувати на звання кращого графічного додатку, про яку ві нічого не чув, особливо якщо йдеться про створення web-графіки. Ця програма, розроблена англійською компанією Хаrа, полюбилася професіоналам, що працюють із графікою на PC, за молнієносну швидкість, сглажування (antialiasing) зображення в режимі реального години й простоту використання.

Незабаром после виходу першої версії програма був ліцензована компанією Corel. Нові можливості Хага2.0 включають попередній перегляд в вікні web-браузера (із діаграмою, котра показує швидкість завантаження зображення для різних швидкостей підключення по модему), покращені інструменти для створення анімації й підтримку сумісних із Adobe Photoshop фільтрів.

2.2.3. Пакети верстання (настільні видавницькі системи).

Програми та різноманітні додатки, що використовуються у поліграфії, до недавнього години вважалися одними із найбільш складних у освоюванні та використанні. Це було б пов‘язане із тім, що цими програмними продуктами користувалися лише вузькі кола професіоналів, що малі можливість працювати в основному у поліграфічних фірмах на МАС, що і були створені як раз для цих потреб. Тому і більшість пакетів верстання були зорієнтовані на платформу МАС. Саме тих професіонали «старої загартовки «зробили своєрідний вибір та розподіл пакетів для верстання за призначенням.

Безумовним лідером із всіх розповсюджених не лише серед професіоналів, а і серед початковців та аматорів програм для верстання газет, книжок та брошур є PageMaker. Якщо ж потрібно підготувати до високоякісного друку публікацію, насичену повнокольоровими ілюстраціями, оригінальними заголовками та іншими графічними матеріалами, нприклад, журнал чи якісну рекламну продукцію, краще якщо зверни QuarkXPress. Для стоворення ж складних структурованих видань із багаторівневими посиланнями та різними додатками для зручної навігації митці віддають перевагу в залежності від платформи чи пакету Corel Ventura, чи Frame Maker.

Розглянемо ці (окрем Corel Ventura) программи более детально.

PageMaker (плакат1, мал.1). Цей дуже популярний серед митців різної спрямованності пакет був розроблений фірмою Aldus досить давно. Оригінальні, прості у користуванні та багатофункціональні можливості цого продукту стали довподоби такоиу «монстру «у галузі створення програмних продуктів для графіки, як корпорація Adobe Systems. І від майже водночас із виходом на ринок Windows 95 прихильники PageMaker после звичної заставки Aldus под годину інсталяції 6-ї версії побачили логотип Adobe.

Шоста версія PageMaker, як перший крок у освоєнні цого продукту корпорацією Adobe, відрізнялася від попередньої в основному лише зовнішнім виглядом (стиль под Windows 95), переписаними декількома модулями із 16-бітної на 32-бітну базу та значно розширеним набором фільтрів, що дозволили імпортувати файли більшої кількості форматів. Загальне ж построєння та розміщення всіх меню, майже усі «гарячі клавіши «залишилися бе суттєвих змін. Мабуть, це відіграло головну роль у тому явищі, що велика кількість користувачів PageMaker, не зважаючи тих, що уже более ніж півтора рокта існує нова, повнофункціональна і зі значно розширенними можливостямі версія 6.5…, віддають перевагу 6-ї версії, як более зручній (хто починав із более ранніх версій), а тому і легкій у використанні.

Але, звісно, слід відзначити, що для професіонального використання версії 6.5…6.52 настільки зручніші за 6-ту, як підняття по сходах зручніше за підйом по мотузці.

Що ж нового з‘явилося у повністю «адобовській «версії PageMaker 6.5??? Це, перш на, традиційний інтерфейс та зручні «гарячі клавіши », що майже усі розташовакі у лівій нижній частині калавіатури та майже цілком повторюють східні команди із інших продуктів цієї ж корпорації (Photoshop, Illustrator, Acrobat та ін.). Це виявляється особливо зручним, коли митець виконує не лише підготовку готових матеріалів до друку, але й і сам займається їхнього підготовкою, наприклад, готує різні векторні об‘єкти за допомогою Adobe Illustrator та фотографії і різноманітні растрові зображення, використовуючи Adobe Photoshop. Можна навіть зробити висновок, що мабуть саме для такого сумісного використання і були втілені такі особливості (однаковий інтерфейс та «гарячі клавіши »), що дозволяють користувачеві відчувати собі дуже впевнено незалежно від того, із яким з продуктів Adobe він працює у теперішній момент.

Далі слід звернути особливу увагу на цілком нові можливості, що з‘явилися у версії 6.5. Нарешті PageMaker почав дуже коректно працювати з кольором, та ще і незалежно від кольоромоделі. Це забезпечено завдяки підтримці спеціальних утиліт від фірми Kodac (так званих профайлів кольору, що описують особливості кольропередачі всіх апаратних засобів та дозволяють керувати функціями кольропередачі), що, у свою чергу, забезпечують високоякісне відображення всіх кольорових матеріалів на папері чи іншому матеріалі, на якому виконується друк. Додатково забезпеченню якості друку сприяє і можливість редагувати трепінг при виводі кольороподіленних плівок на PostScript пристроях.

За для довідки: трепінг — це взаєморозташування растрові із крапок різного базового кольору. Найчастіше у поліграфії використовується так кликана CMYK модель кольоророзподілу, тобто усі кольори розкладаються на блакитну (Cyan), рожево-пурпурову (Magenta), жовту (Yellow) та чорну (BlacK) складаючі. Щоб после друку крапки цих кольорів склалися без погіршення кольоропередачі та муару, смердоті повинні бути розташовані із певним кутом растрові, наприклад, чорний растр має кут нахилу 45°, а жовтий — -4°.

Ще дуже зручним є наявність вбудованного у PageMaker так званого парсер-модуля, що дозволяє генерувати екранний варіант імпортованих PostScript об‘єктів, котрі майже в всіх інших пакетах верстання на екрані не відображаються. При цьому, таке зображення можна генерувати як у варіанті на 256 кольорів (чорновий), то й на 16 млн. кольорів (повнокольоровий), а також із різним дозвілом растрові. Це видається корисним задля того, щоб побачити усі скомпоновані об‘єкти на екрані так, як смердоті повинні виглядати у поліграфії, але й і для можливості виконати друк PostScript об‘єктів не поліграфічними методами, наприклад, на струйному принтері. Крім цого, якщо Ві бажаєте побачити на екрані зверстану композицію, у склад якої надходять векторні PostScript об‘єкти, і щоб ці об‘єкти залишилися у векторному вигляді, PageMaker дає можливість зекспортувати результати Вашої роботи у PDF чи EPS формати, котрі, у свою чергу, можна потім розгледіти за допомогою відповідно Acrobat Reader аьо Adobe Illustrator.

Не менш важливою та зручною є можливість працювати із рівнями, що біль всього виправдовує собі за компоновці складних композицій, де доводитися накладати багато об‘єктів одного другий, а потім ще і редагувати їхні. Крім того, у версії 6.5 реалізований універсальний метод роботи із імпортованими об‘єктами — є можливість розміщувати їхні як свободні зображення чи у кадрі (фреймі), при цьому з кадру зображення можна перевести у свобдне, на яку ще і можна накласти маску прозорості будь-якої форми. Якщо Ві імпортуєте, наприклад, растрове зображення у форматі TIF, у якому є записаній шлях для викадровування прозорих зон, PageMaker автоматично накладі на це зображення необхідну маску.

Значно поширені можливості роботи із імпортованими зображеннями. Це, насамперед, підтримка стандартних фільтрів Photoshop, що дозволяє користуватися ними стосовно розміщених у файлі PageMaker зображень. Також при підготовці чорно-білих матеріалів є можливість редагувати на імпортованих растрових зображеннях яркість та контрастність, щоб найкращим чином смердоті увійшли до задуманної композиції. Якщо ж сюди добавити величезні можливості стосовно взаєморозміщення та навігації об‘єктів (функції групування, закріплення, різноманітного вирівнювання та розташування із заданими інтервалами), то стає зрозуміло, чому цей дуже вдалий продукт від Adobe Systems настільки широко розповсюджений, а останній годину навіть ставши витісняти в кілках приверженців QuarkXPress цю програму, що досі вважалася неперевершеноя саме завдяки коректній роботи із повнокольоровими зображеннями.

Тепер декілька коментарів стосовно роботи PageMaker із текстом. Ще із часів перших версій виробництва Aldus можливості роботи із текстом були достатньо досконалими та зручними, можливо, це у першу чергу і спокусило корпорацію Adobe купити цей продукт. Тому, цілком ймовірно, ці функції у версвї 6.5 порівняно із попередніми майже не змінилися: та ж сама інтерактивна панель, де відображаються майже усі параметри шрифту та абзацу, такі ж можливості роботи зі стилями. Додана лише можливість експортувати матеріали у HTML формат, що дозволяє верстати у PageMaker нескладні веб-сторінки. Алі є і велика особливість стосовно роботи із текстом версії 6.5 — це можливість підтримки багаторівневих гіперпосилань, що зберігаються й при експорті у HTML, й у PDF.

QuarkXPres (додаток6). Цей відомий, але й на шкода в основному лише в кілках професіоналів, прдукт корпорації Fiesto зовні достатньо схожий на PageMaker. Це пояснюється, ймовірно, тім, що обидва цих продукти створювались зазаради вирішення цілком однакових завдань. Остання, що знаходиться у користуванні, версія 4.04 QuarkXPress хоча і має значні відзнаки від попередніх версій 3.3…, але й не скільки значні, як це прослідковується у порівнянні, наприклад, PageMaker версій 6 та 6.5. Проте розглянемо й загальні можливості QuarkXPress, і тих, що з‘явилися в останній 4-й версії. При цьому зручніше якщо побудувати цей облік у порівнянні із ідентичними функціями у PageMaker.

Перш на слід відзначити, що верстання всіх (як імпортованих зображень, то й набраних безпосередньо у QuarkXPress текстових блоків) елементів композиції виконується лише у кадрах, тобто послідовність операцій при верстанні декілька відрізняється від таких самих, що виконуються у PageMaker. Алі QuarkXPress при редагуванні текстових блоків має деякі переваги:

1) є можливість при редагуванні тексту водночас переміщувати сам блок та змінювати його розміри без зміни інструменту (лише натиснувши Ctrl), що дозволяє не відривани погляду від блоку, із яким виконується редагування;

2) для шкірного стилю QuarkXPress дозволяє записати окрему комбінацію «гарячих клавіш », що також є дуже зручним, особливо при верстанні журналів та рекламних публікацій, де потрібно використовувати достатньо велику кількість текстових стилів;

3) можливо також створювати контурне та із тінню написання звичайних шрифтів, що, як правило, виконують лише векторні графічні редактори;

4) текстові (як і графічні) блоки можливо створювати цілком свободної форми, та ще і із можливістю редагування по вузлах та радіусах скруглень;

5) можна розбивати текстовий блок на колонки, що в декилькох випадках зручніше, ніж верстання окремих блоків із перетікаючим текстом, як це відбувається у PageMaker.

Щодо роботи із графікою, у цьому напрямі QuarkXPress має як недоліки, так і переваги. Мабуть головний із недоліків — ті, що цей пакет настільки спрямований на професіональну поліграфію, що дозволяє виводити матеріали у дійсному вигляді лише на PostScript пристроях. У всіх інших випадках (у тому числі і на екрані монітору) можна побачити лише чорнову версію всіх імпортованих графічних зображень, призначену лише для попередньго перегляду. А якщо мова йде про PostScript файл без вбудованного до нього Preview, то його взагалі неможливо побачити на моніторі.

До переваг заті можна віднести наступні функції:

1) у діалоговому окні при імпорті графіки QuarkXPress показує вибраний файл у вигляді достатньо якісної іконки розміром приблизно 96×96 пікселів, що цілком дуже зручно;

2) QuarkXPress має величезні, набагато більші, ніж у PageMaker, можливості викадровування растрових зображень, до які відносяться й підтримка окрім шляхів у TIF файлах, також alpha-каналу, й автоматичне створення контуру прозорості по білому полю зображення, й по штучному шляху із можливістю його редагування.

Досить приємне враження створює і ті, що практично усі команди меню мають «гарячі клавіши », що особливо корисним визначають саме професіонали. До певних переваг можна також віднести інтересний алгорітм роботи із елементами шаблоном, котрі можна редагувати на кожній окремій сторінці незалежно.

У заключення огляду слід відзначити ще і ті, що архітектура QuarkXPress побудована із дуже цікавими можливостями розширення функцій за допомогою розширень (Extencions). Дуже багато провідних фірм-розробників програмного забезпечення навіть спеціалізуються на виробництві таких розширень под QuarkXPress (наприклад, фірми Extensis, Kinetix та багато інших). Алі якщо підрахувати, стільки якщо коштувати і так не дешевий QuarkXPress, що і без доповнень перевищує по вартості PageMaker, а ще і із комплектом також не дуже дешевих розширень, то стає зрозумілим, чому звичайні митці у поліграфічній галузі усе-таки віддають перевагу Adobe PageMaker. Крім того, якщо додатково розглянути прихильності російськомовних верстальщиків, то їхнього QuarkXPress не влаштовує майже повністю із-за того відміну від того ж PageMaker не лише не існує русіфікованої версії цого багатофункцілнального пакету, а і досі важко навіть забезпечити елементарні автоматичні перенось у російських (українських) текстах. Існують лише окремі незалежні утиліти, що дозволяють зберегти російській (Український) текст із розставленими за тими словами м‘якими перенесеннями у форматі QuarkXPress тексту (.qxt).

Вперше пакет FrameMaker компанії Frame Technologies з’явився у вісімдесяті рокта. Первісно програма готувалася для роботи на Unix-станціях для створення об'ємних томів, котрі індексувалися, наприклад технічних описів літаків чи військового спорядження, а верстання текстів, котрі вимагають частого відновлення, документації до програмного забезпечення.

Сьогодні FrameMaker5.5 (який, як й пакет PageMaker, ставши влясністью компанії Adobe) по-давньому активно використовується при роботі із текстами великого обсягу. Останні нововведення дозволяють застосовувати його при підготовці друкарських й електронних документів, насичених графікою. І хоча він простий в експлуатації? програмою для верстання (подібно PageMaker) FrameMaker то й не ставши. Алі він дуже корисний тім, хто займається створенням високоструктурованих матеріалів із використанням численних снесок, індексів та діаграм. У програмі з самого початку реалізовані засоби для роботи із довгими документами. FrameMaker автоматично нумерує таблиці та ілюстрації, будує оголошення та вказівники, підтримує перехресні посилання та гіпертекстові зв’язки, а також дозволяє прив’язувати графіку до параграфів тексту. Доти ж пакет володіє всіма звичними засобами для роботи із графікою та типографікою.

Назву FrameMaker пакет отримав зовсім не випадково. Подібно свойому головному конкурентові серед програм для роботи із довгими документами— пакету Corel Ventura, в якості основного інструменту верстання він використовує рамки (frame). У рамках розміщуються усі елементи публікації: текст, графіка, таблиці й т.д. Можна поділити документ на глави, зібрати глави у книжку, й FrameMaker автоматично оновить номери сторінок та заслання, незалежно від того, яким чином ві перемістите сторінки, глави чи розділи.

Як й очікувалося, FrameMaker5.5 справляється не лише із паперовими документами. Програму поставляється із утилітами Acrobat Distiller й Reader, а також містить засоби для роботи із Internet, що дозволяти експортувати файли у формати PDF та HTML, для чого достатньо вибрати відповідну опцію у діалоговому вікні «Зберегти як» (Save As). Ос-кільки у наші дні кампанії все краще й краще готують навчальні курси чи інструкції, звичайно це об'ємні документи, для розміщення у корпоративних intranetта extranet-мережах, підтримка форматів Inetrnet стає необхідною функцією для пакетів верстання.

Коли ві зберігаєте документ (чи цілу книжку) у форматі HTML, FrameMaker автоматично конвертує стилі документа чи елементи SGML у теги HTML. Параметри конвертації задаються у спеціальному діалоговому вікні. При експорті можна зберегти один документ FrameMaker як декілька HTML-файлів, а програма автоматично оновить гипертекстові заслання та створить таблиці вмісту документів.

Ані кому не є секретом, що компанія Adobe вкладає багато зусиль у просування формату PDF. Тому не важко здогадатися, що нова версія FrameMaker стала более PDF-сумісною. При збереженні документа чи книжки у форматі PDF, текст автоматично конвертується у «ниті» PDF, що значно полегшує навігацію. Перехресні посилання стають гіпертекстовими посиляннями PDF, а знаки параграфу— закладинами. Автоматично створюються й підтримуються гіпертекстові посиляння між показниками, таблицями вмісту та відповідними елементами у тексті документа. Ще одне досягнення FrameMaker5.5— підтримка роботи із великою кількістью мов (включаючи японську) в однієї параграфу. Програму дозволяє працювати практично зі всіма японськими видавницькими стандартами— щоправда, для цого вам знадобиться японська операційна система. (Нажаль, підтримка російської мови у новій версії декілька погіршилася. За виразами російських дистрибьюторів Adobe, можливості рішення цієї проблеми тепер вивчаються. Скоріше на для роботи із кириллицею якщо написань спеціальний модуль розширення).

Подібно QuarkXpress та PageMaker, нова версія FrameMaker попереджає при завантаженні про проблеми зі шрифтами. Колі ві відчиняєте файл, програма повідомляє про усі відсутні шрифти чи файли із ілюстраціями. Інтерфейс програми поповнився контекстним меню. А рамки, текст чи графіку тепер можна перетаскувати як між різноманітними документами FrameMaker, то й між документами FrameMaker й документами будь-яких інших програм, котрі підтримують технологію «перетаскування».

Ранні версії FrameMaker малі мало функцій для роботи із кольоровими документами. Версія5.5 порівняна по цьому показнику із PageMaker та QuarkXPress. Компанія Adobe значно поширила список бібліотек, включених до нього: Focltone, Toyo, TrueMatch, Munsell High Chroma й декілька видів Pantone. Тепер користувачі мають можливість самостійно створювати відтінки та визначати, який колір винен виводитися при друці. Версія програми для Macintosh підтримує не лише такі функції, як треппінг (з допомогою Adobe TrapWise), чи спуск смуг (із допомогою Adobe PressWise), але й й Open Prepress Interface (OPI).

Тим в програми є й слабкі сторони. Поширивши пакет функціонально, компанія Adobe могла б спробувати зробити його более вибачимо у використанні. Це стосується й загадкових кнопок у меню: смердоті не містять пояснювальних піктограм, як наприклад, у продуктах Microsoft.

Нових користувачів може збентежити відсутність на екрані «Палітри інструментів» (Tools Palette), Яка дозволяє (як у PageMaker) переключатися між виділеними рамками та редагувати їхнього вміст. При запуску програми ця панель не з’являється й її потрібно спеціально викликати з меню «Графіка» (Graphics) — погодьтесь, це досить неочікуване місце для цієї команди.

Програма підтримує лише один рівень відкату, в годину як багато інших пакетів підтримують до ста таких рівнів.

Однак головне разчарування FrameMaker5.5 криється у функції, котра могла б статі однією із основних відзнак пакету. Програму дозволяє імпортувати текст й графіку із безлічі форматів практично всіх існуючих програм, зберігаючи зв’язок з вихідним файлом. Якщо вихідний документ змінюється, то модифікації з’являються й у файлі FrameMaker. Алі, нажаль, зв’язок цей односторонній, не розірвавши його, редагувати документ FrameMaker неможливо. Це более ніж прекрасно, адже у пакеті Ventura Publisher двосторонній зв’язок був реалізований ще у 1986р. Працюючи у FrameMaker, неможливо змінити навіть колір підзаголовка, не розірвавши попередньо зв’язок із вихідним документом. Більш того, ві не зможите створити копію документа у текстовому процесорі й после цого відредагувати його у FrameMaker, не розірвавши зв’язки між додатками.

І все-таки дуже важливо, що FrameMaker5.5 успішно переніс на платформу PC засоби роботи із великими документами, котрі раніше були перспективою Unix-машин. У багатьох відношеннях цей пакет просто розкішний засіб створення структурованих документів для друку та публікації у WWW.

2.1.4. Пакети 2D-анімації.

Взагалі із моменту виникнення тривимірної анімації 3D-пакети сильно посунули двовимірну анімацію. Однак слід зазначити про тих двовимірні програми, котрі використовують традиційну техніку целлулоїдної анімації— це пакети Animator Pro, який добро підходить для освоєння азів 2D-техніки, й потужна програма Ammo. Обидва пакети працюють на PC. Класичні приклади робіт, зроблених по техниці традиційної целлулоїднї анімації— це «Белосніжка та семеро гномів» та «Ну, стривай!». Пакет Animator Pro розроблений фірмою Autodesk под DOS. Він не дозволяє працювати зі звуком, але й має відмінний інструментарій для створення, редагування та анімації зображень. Animator Pro дуже розповсюджений серед low-end користувачів, включаючи школярів й студентів. Його послідовник Autodesk Animator Studio (додаток7), призначений для двовимірного малювання та анімації, працює уже у середовищі Windows й, на відзнаку від попередника, підтримує звук. За його допомогою можна відредагувати відеозапис, підготувати анімаційні й звукові виряджай та об'єднати все це разом.

Серед пакетів 2D-анімации под Windows, котрі використовують нетрадиційні та змішані технолгії, можна відзначити також Animation Works Interactive фірми Gold Disk, працюючий у середовищі Windows. Animation Works Interactive дозволяє імпортувати растрові зображення, має гарний набір інструментів для роботи із траєкторіями, а отриману анімацію можна комбінувати зі звуком та цифровим відео, Пакет Ammo фірми Cambridge Animation Systems відтворює техніку традиційної анімації «один до одного» й тому дуже популярний серед професійних «некомп'ютерних» мультиплікаторів, у тому числі російських. Серед інших професійних програм двовимірної анімації слід відзначити пакет Animator Studio, можливості якого трохи не дотягують до можливостей програми Ammo.

Гарним доповненням до світу анімацийних програм для РС є сплайновий пакет Elastic Reality фірми ADSG, призначений для двовимірних деформацій та перетворень (морфінгу) кіно та відеоматеріалу. Пакет працює з замкнутими та незамкнутими кривими, дозволяє управляти ступенем прозорости об'єктів, зглажувати їхні контури та застосовувати спецефекти.

2.2.5. Програми для створення Web-сторінок.

Яка програма використовується частіше інших для створення Web-сторінок? Ті, що звичайно вам радять, — це проста «записна книжка», Яка входити у склад Windows та використовується для обробки лише ASCII-текстів— по всій ймовірності, використовується вами неправильно. Мова, на якій складаються Web-сторінки, називається Hypertext Markup Language (HTML). HTML-документ— це простий ASCII-файл, який можна створити й обробити за допомогою будь-якого текстового редактора. То в принципі, можна створити будь-яку Web-сторінку, не звертаючись до допомоги спеціального програмного забезпечення. Щоправда, при цьому потрібно розбиратися у мові HTML.

У зв’язку із розповсюдженням Internet, оформлення Web-документів потребує все понад дизайнерів, котрі не бажають навчатися мові HTML. Тому цілком зрозуміло ті, що було б створено такі HTML-редактори, в які Web-дизайнеру понад не треба було б працювати із HTML-командами, такими як для створення великого заголовку чи для встраоювання графіки. Цілком достатньо було б вибрати, як при роботі із текстом, відповідну команду меню й знайти графічний файл.

Такі редактори мають графічний інтерфейс користувача. Це означає, що за їхньою допомогою не лише значно зручніше працювати із ASCII-текстом, але й й Web-документ й його елементи виглядають уже у процесі роботи так, як смердоті будуть відображатися у вікні Web-броузера. Цей принцип називається Wysiwyg (What you see is what you get).

У нинішній годину практично усі графічні HTML-редактори мають команди для HTML3.2. Для нових розширнень HTML, створених за годину, це виглядає цілком інакше. По-перше, це проекти, котрі обговорюються консорціумом WWW, такі як проект шаблонів стилів, котрі називаються «Cascading Style Sheets». Частково смердоті уже використовуються такими Web-редакторами, як DreamWeaver, Frontpage98 чи HotMetalPro4.0.

По-друге, існують такі HTML-розширення, котрі видавники Web-броузерів Microsoft чи Netscape встроюють у свої програми без згоди Web-суспільства й при цьому сподіваються на успіх своїх починань. У результаті дуже часто створені таким чином Web-сторінки можна проглянути лише з допомогою якогось певного Web-броузеру.

Було б неправильно оцінювати Web-редактори по їхнім робочим ознакам, котрі остаточно ще не допрацьовані, оскільки ще не існує строгої шкали вимірювання. З іншого боці, нові Web-браузери, такі як новий Internet Explorer4.0 та Navigator4.0, уже, наприклад, підтримують шаблони стилів (Style Sheets), щоправда, у різноманітному ступені.

Розглянуті у цій роботі Web-редактори здатні зацікавити вітчизняних Internet-користувачів, хоча ані для жодного із них існує російської версії. Алі якщо ві придбаєте певні навики у роботі із цими Web-редакторами, із допомогою відповідних методів, із точки зору HTML-коду, можна створити Web-сторінки на російсійскій чи українскій мовах.

Мабуть огляд цієї групи програм слід почати з такого поширеного пакету як Adobe Acrobat3.0. Можливість зберігати у форматі PDF інформацію для високоякісного друку може назавжди позбавити видавників від необхідності використати файли для друку PostScript.

Коли у 1993р. Компанія Adobe вперше представила пакет Acrobat, він оказався ключем доти майбутнього, яку пізніше назвали «безпаперовим»: програма могла відображати на екрані документи зі складною структурою, зобріженнями й шрифтами саме так, як смердоті повинні були виглядіти на папері. Деякі із найкорисніших оновлень останньої версії пакету Acrobat призначені для виводу складних документів на папір, чи, іншими словами, для поліграфії.

У тієї годину як попередні версії пакету продавалися у вигляді різноманітних наборів додатків вартістю від 195 до 2995 $, Acrobat3.0 пропонується за 295 $ у вигляді повного комплекту. У нього включені: пакет Exchange— версія програми Acrobat Reader із можливостями редагування зв’язків й тексту; пакет PDF Writer— простий (за принципом «драйвер друку») засіб створення файлу у переносному форматі документів (Portable Document Format, PDF); Acrobat Distiller— пакет для перетворення файлів EPS й PostScript; пакет Acrobat Catalog— потужний засіб компанії Verity Topic для повного індексування текстів та документів, й Acrobat Capture— інтелектуальна програма розпізнання, котра преобразує відскановані документи у файли PDF.

Технологія Acrobat уже давно дозволяє домагтися високої точності при виводі документів на екран, але й їй були притаманні й деякі нестатки, такі, як великі розміри файлів, недостатньо досконалі механізими роботи зі шрифтами й слабка підтримка Web. Версія Acrobat3.0 був написана для вирішення цих питань. Завдяки використанню технології стиску зображень, покращенню стиску шрифтів, підрізанню наборів символів (коли у файл включаються лише тих символи, котрі використовуються у документі, а чи не усі символи шрифту) й оптимізації, при які елементи, котрі повторюються зберігаються лише одного разу, значно зменшився розмір файлів.

Додатковий модуль для пакету Netscape Navigator та елемент управління ActiveX для пакету Microsoft Internet Explorer дозволяють проглядувати файли PDF із допомогою цих браузерів. Для багатосторінкових файлів PDF є можливість проглядати не весь документ, а лише одну сторінку (тому немає необхідності завантажувати весь файл).

При роздільному завантаженні сторінок їхнього елементи обробляються послідовно— спочатку з’являється текст, после цого гипертекстове посилання, далі виводяться зображення й останніми— будь-які впроваджені шрифти. Ця особливість підвищує ефективність використання файлів PDF у Web. A підтримка багатобайтових шрифтів означає, що Acrobat може тепер працювати з символьними наборами китайської, японської та корейської мов.

У пакеті Acrobat3.0 з’явилося понад мультимедийних елементів управління: інтерактивні кнопки, впроваджені звукові дані й розширена підтримка технології QuickTime, котра спрощує (у порівнянні з попередньою версією) створення додатків мультімедіа для розміщення на дисках CD-ROM. Хоча Acrobat в змозі конкурувати із пакетом Macromedia Director, його може виявитися цілком достатньо для включення у документи різноманітних подій типу аудіо й відеоданих, а також інтерактивних кнопок. У повноекранному режимі не відображаються меню, панель інструментів й смуги прокручування; це дозволяє реалізувати незвичайні можливості переходу від сторінки до сторінки й полегшує створення презентації, а також інтерактивних кіосків.

Пакет Distiller, повнофункціональний інтерпретатор мови PostScript, відмінно справляєтся зі складними файлами PostScript, котрі створюються додатками для верстання типу Adobe PageMaker чи QuarkXPress. Вже лише одна ця можливість робить технологію Acrobat найпростішим засобом подання документів зі складною структурою у Web. Для роботи з довідковою інформацією передбачений пошуковий модуль Acrobat Catalog, розроблений компанією Verity, що дозволяє за лічені секунди знаходити будь-яке слово у декількох файлах PDF. Пакет Capture сканує існуючі документи, виконує розпізнання тексту й створює файли PDF, в які зберігається вихідна структура й з’являється можливість пошуку фрагментів тексту. Ці важливі доповнення до уже існуючої у технології Acrobat підтримці HTML придають файлам PDF додаткову гнучкість, якої не вистачає конкуруючим форматам.

В Acrobat Exchange— версію програми Reader із можливостями редагування— також додано декілька корисних нових можливостей. Одна із цих функцій може дублювати кнопки й зв’язки, що дозволяє автоматично створювати засоби навігації на всіх сторінках. Додатковий модуль Touch-up робить можливим редагування тексту без повторної генерації усього файлу PDF крім того, тепер можна створювати інтерактивні форми, із які введені дані будуть передаватися у форматі HTML.

У попередніх версіях Acrobat для скорочення розмірів файлів удалялася інформація, необхідна для високоякісного друку. Версія Acrobat3.0 також дозволяє скорочувати файли таким чином, але й існує можливість зберегти всю інформацію PostScript, необхідну для високоякісної поліграфії, у цьому випадку зберігаються дані CMYK, а також смесеві кольори, полутонові растри, коментарі відкритого інтерфейсу додрукових процесів (Open Prepress Interface, OPI), параметри виднімання чорного (Under Color Removal, UCR) й генерації чорної фарби (Black Generation) на відзнаку від попередніх версій формат PDF у ньому зберігаються опису незалежних від приладів кольорів (device-independent color, DIC), яку забезпечує здатність репродуціювання кольору на рзноманітних приладах. Тепер можна також проглядувати й друкувати шаблони заповнення PostScript Level2, при цьому зберігається інформація, Яка залежить від конкретного обладнання. Якщо коротко, то файли PDF можуть повністю замінити файли друку PostScript.

Acrobat володіє значно більшою гнучкістю, ніж інші цифрові формати документів, але й й у нього є нестаток. І хоча документи Acrobat3.0 можуть у два рази компактніше зберігати файли, ніж файли Acrobat2.0, все рівно смердоті можуть виявитися більшими, ніж файли, створені за допомогою пакету Envoy компанії Tumbleweed. Пробна сторінка у форматі HTML із 24Кбайт тексту й графіки зростає до 81Кбайт у форматі Acrobat. При швидкості передачі 28.8Кбит/сек передача цого файлу на екран комп’ютера користувача якщо продовжуватись на 30сек довше. Хоча шрифти упаковані значно плотніше й краще захищені від сбоїв, підтримка формату TrueType далека від досконалості, оскільки деякі шрифти TrueType зберігаються у вигляді растрів, на екрані й при друці виглядають неякісно. Безкоштовний пакет Reader чи додатковий модуль для перегляду займає майже 2.5Мбайт, а роботи програми необхідно зарезервувати значний обсяг оперативної пам’яті. Крім того, незважючи на покращену продуктивність, швидкість роботи програми залишає бажати кращого.

Чи замінить PDF формат HTML? Ще рік тому казалося, що це може відбутися. Алі покращання можливостей форматування HTML, іміграція шрифтів й поява безлічі розширень у вигляді елементів ActiveX, додаткових модулів й сценаріїв на Java роблять подібний розвиток подій малоймовірним. Тім не менш формат PDF може статі «новою мовою PostScript».

Наступним пакетом, з яким ми ознай’омимось, якщо Dream Weaver (додаток8) від компанії Wacromedia. Web-редактор DreamWeaver був розроблений спільно із професійними Web-розробниками. Тому багато властивостей програми орієнтовані саме на професійне застосування.

У порівнянні з конкурентами DreamWeaver, є найширше розробленим Wysiwyg-інструментом. Підтримані усі робочі характеристики, котрі сьогодні можна очікувати від професійної авторської програми. Окрім уже заявлених функцій форматування текстів та створення рамок й таблиць DreamWeaver володіє спроможністю визначення Cascading Style Sheets. По порівнянню, наприклад, із Frontpage від Microsoft, ця програма более простору й дає більшу свободу творчости. HTML-код, який генерує програма, відповідає так званому Plain-HTML й, отже, не містить надлишкових доповнень, наприклад небажаних Metaчи Paragraph-дескрипторів.

Оскільки мови сценаріїв повинні у майбутньому придбати велике значення, те в програму додані різноманітні інтерактивні й анімацийні властивості, основою які покладений JavaScript чи VBScript. До них відносяться, наприклад, кнопки, котрі при певних умовах змінюють свій зовнішній вид. Дуже тонка особливість: автор має можливість согласувати свою мультиплікацію з можливостями певного Web-браузеру.

Ця програма єдина серед інших Web-редакторів дозволяє накласти однією Web-сторінку декілька слоїв. Web-автор може за декілька секунд розкласти по цим верствам текст чи графіку. Окремі слої можна також мультиплікувати за допомогою заздалегідь підготованих сценаріїв на основі JavaScript.

Керівництво користувача вимагає певних навиків, оскільки відсутня панель інструментів у традиційному розумінні цого терміну. Вона уявлена у виді окремих вікон й рядків меню, котрі вільно переміщюються по екрану. Щоб при цьому матір можливість зручно працювати, потрібен приблизно 17-дюймовий, а ще краще— 19-дюймовий монітор. Завдяки DreamWeaver, фірма Macromedia може зробити великий стрибок вперед. Досі не було б жодного HTML-редактору, що б володів безліччю функцій такого виду. Тім не менш, дуже неприємне враження залишає відсутність деяких властивостей. Так, наприклад, при створенні таблиць не можна підсумовувати вміст їхніх окремих осередків. Щоправда, у фірми ще є деякий годину до вживання випуску готової програми, у течію якого можна вилікувати дитячі хвороби й додати відсутні функції управління інформацією у базах даних.

Програма Frontpage98 (додаток9) від Microsoft орієнтована на професійних розробників Web-сторінок, котрі складають й оформлюють цілі Web-вузли. Після запуску програми спочатку з’являється Frontpage Explorer, який управляє всіма файлами й каталогом, стосовними до одного Web-вузла. Питання побудови серверу вирішене просто й зразково: сторінки можна з'єднувати одну із іншою за допомогою механізму Drag&Drop.

Робота оболонки в значному ступені орієнтована на продукти сімейства Office97. З точки зору ергономіки, у Web-редакторі добро вирішене запитання переключення між трьома видами зображень: «Звичайний» для обробки Web-сторінки в режимі Wysiwyg, «HTML» для роботи із кодами й «Попередній перегляд» в якості моделі роботи броузера. Ці види подання зображення існують в всіх графічних Web-редакторах й активуються, як правило, через відповідні рядки меню. Microsoft, навпроти, зупинилася на технології закладин: біля нижнього краю вікна користувач може побачити піктограми із позначкою виду зображення.

Style Sheets підтримуються своїм власним редактором, що, щоправда, подає собою не зовсім ті, що хотів б побачити Web-дизайнер. За допомогою діалогових вікон можна зручно запровадити усі ознаки, котрі повинні відповідати певному стилю. З отриманих даних програма складає відповідну команду, якої после цого вводити у редактор, подібний записній книжці, у місце, означене курсором. Користувач винен лише встановити курсор у правильне місце у уже існуючому дескрипному сценарії (). Щоправда, програма такого класу винна виконувати це самостійно, а чи не перекладати на користувача.

Програмний код стилю винен бути записаний у ряд без пробілів. Це надмірно ускладнює наступну обробку, якщо пізніше потрібно якщо працювати безпосередно із Web-сторінкою.

У принципі, тут коректно застосовується редактор Style Sheets, однак до його залишкового допрацювання ще далеко. З іншого боці, Frontpage зі своїм діалоговим введенням даних пропонує відмінні можливості по визначенню Style Sheets. Це ж можна сказати й про підтримку сценаріїв: для JavaScript й VBScript існують асистенти, за допомогою які клацом миші можна створити прості сценарії. При створенні складних сценаріїв потрібно попрацювати руками.

Frontpage підтримує ознаки діючого HTML-стандарту4.0. Це виявляється, наприклад, у бо окремі таблиці можна розмістити на задньому плані. Крім Про те, є можливість із допомогою Wizard снабдити HTML-сторінки ідентифікацією каналів у CDF-форматі.

Для перегляду готових сторінок Frontpage пропонує окрім режиму попереднього перегляду ще й Web-браузер, який встановлюєтся при инсталяції. Крім того, у цей список можна запровадити додаткові засоби перегляду. Щоправда, режим попереднього перегляду працює лише у тому випадку, якщо встановлено вхідний у комплект персональний Web-сервер, який у цей годину працює у фоновому режимі. З його допомогою Frontpage моделює Online-зв'язок.

Програма HotMetal серед Web-редакторів відноситься до «старих знайомих» й уже випробованих програм для створення Web-сторінок. як й інші програми, HotMetal дасть можливість звертатися при створенні нових Web-сторінок до деяких типових шаблонів, щоправда, дуже вибачимо. Однак опції дозволяють проголосити шаблоном будь-який HTML-документ й використати його после цого в якості стандартного шаблону.

Ця програма припускає три види подання зображення. Початківцю користувачу фірма-виробник Softquad рекомендує Wysiwyg-режим. Для более досвідчених передвизначений режим роботи із дескрипторами, в якому дескриптори HTML уявлені за допомогою типових для HotMetal символів. Третій вид подає чисті HTML-коди. При доданні специфічних для редактора кодів HotMetal Веде собі вкрай стримано. У кодах сторінки уявлено лише ті, що уже введене користувачем.

Для дослідження своїх Web-сторінок в умовах, близьких до реальних, виробник пропонує Internet Explorer3.02 від Microsoft. Додатково можна використати й інші браузери. Щоправда, кожний раз по закінченнь роботи програма найнепристойнишим чином «забуває» про приєднану таким чином програму, наприклад про Netscape Navigator.

«FX Chooser» пропонує для вибуру меню для кольору тексту й заднього плану, полів переключення, ліній й так далі, із які потрібен елемент чи потрібен колір можна перетащити у Web-сторінку за допомогою миші. Нажаль, назви полів переключення наведені на англійській мові, то тут для користувачів, не володіючих цією мовою, у більшості випадків незрозумілі.

Як й в інших програмах, при створенні таблиць можна використати діалогову підтримку й змінювати їхні із допомогою механізму Drag&Drop. Щоправда, якщо відстуня можливість імпортувати таблиці в Excelчи Text-форматі, однак можна копіювати й встраювати численні дані, не вводячи їхнього ще раз. При введенні даних HotMetal автоматично формує таблицю.

Дуже просто вирішене запитання підсумовування вмісту ячійок, розташованих через декілька рядків. Для цого достатньо лише клаца мишею по відповідній пиктограмці. Так само простий й зворотний процес, тобто розподіл ячійок у горизонтальному й вертикальному напрямках. Досить просто вирішується проблема додання, вилучення чи модифікації послідовності рядків чи стовбців.

Встраювання JavaScript чи VBScript підтримується лише до тихий пір, доки це стосується параметрів дескрипторів сценарію. Власно сценарій потрібно чи завантажувати із зовнішнього HTML-файлу, чи відразу писати на сторінці. Так само слід діяти у випадку зі Style Sheets, для роботи із яким є свій власний редактор. Наприклад, щоб шаблон стилю, існуючий у виді зовнішнього файлу, вбудувати із допомогою заслання, уже потрібні просторі познання. У Attribute inspector, за допомогою якого можна звертатись до різноманітних властивостей певного HTML-елемента, відсутне необхідне для цого випадку полі введення REL. Таким Чином, відповідний код потрібно доповнити безпосередно у HTML-режимі.

Функції фреймів вимагають навиків, але й й полегшують роботу, особливо при встановленні атрибутів Frameset. Однак, серйозним нестатком є ті, що HotMetal не може впоратися з Wysiwyg-зображенням фреймів.

HotMetal— Єдиний із наведених редакторів, у якаму є можливість запису макрокоманд. Він дозволяє реєструвати робочі операції та відтворювати їхні за допомогою комбінацій клавіш, що значно полегшує виконання частих операцій. З допомогою цієї властивості можна було б б визначати дії у FXChooser у вигляді макросів.

Програма Fusion2.02 від Netobject без сумніву є «XРress» серед всіх Web-редакторів, оскільки при побудові Web-сторінки ця програма іде цілком по іншому шляху, ніж інші Web-редактори. Кожний елемент оформлення, чи це текст, зображення, таблиця, полі форми, Java-аплет, обробляється як фрейм, який можна помістити у будь-якому місці Web-сторінки. Тієї, хто прийшов до цого від HTML-програмування чи ж працював раніше із іншими Web-редакторами, якщо спочатку стикатися із проблемами.

HTML звичайно надає не дуже багато місця для розташування елементів на Web-сторінці, оскільки ця технологія не думає про компонування сторінки. Графічні редактори логічно застосовують її при обробці елементів. Таким чином, що ж може запропонувати Fusion при розробці макету сторінки, щоб за якістю її можна було б порівняти з друкарським продуктом?

Ясність до цого запитання вносити погляд на коди HTML: при макетуванні Web-сторінки Fusion створює єдину більш-менш складну, невидиму таблицю. Межі цієї таблиці залишаються невидимими, є надійним засобом для оформлення, наприклад, дозволяють запровадити безліч стовбчиків, хоча HTML навіть не надає такого шансу.

Використання табличних дескрипторів робить вихідні коди вкрай заплутаними.

Крім Про те, ця програма не позбавлена неряшності, якої можна помітити, наприклад, при встраюванні аплетів. Місце, яку аплет винен зайняти на Web-сторінці, визначається його розмірами по висоті і ширині. Fusion задає ці дані автоматично у залежності від розміру фреймів, існуючих у макеті сторінки. Однак, існує й інша можливість задати висоту й ширину: за допомогою опції вибору елементів сценарію. Тут серед усього іншого можна задати розміри аплету у числовому вигляді. Алі, смердоті не змінюють висоту й ширину діючого аплету. Скоріше на, ці модифікації будуть додатково внесені у дескриптор аплету й залишаться недійсними. У програміста немає шансів задати розміри аплету за допомогою клавiатури.

Вираз елемента сценарію у поєднанні з об'єктом макетування звичайно вводити у заблудження, оскільки у цьому випадку промова не іде про можливість встраювання сценаріїв на основі мов JavaScript чи VBScript. як й в всіх інших редакторах, їхні потрібно вводити вручну. У Fusion це навіть ще заплутаніше, ніж у його конкурентів, оскільки не завжди можна провести розбивку сценарію на розділи до, после й безпосередно у діючому елементі. Нажаль, на це вказує й відсутність режиму обробки, котра забезпечує доступ користувача до HTML-кодів Web-сторінки.

Це дуже чітко визначає групи користувачів, на які орієнтована програма від Netobject: Web-дизайнери, котрі працюють з графікою й не бажають матір діло з HTML. Fusion пропонує деяку кількість досить потужних інструментів, однак при цьому не гарантує отримання якісного результату.

Програма VisualPage (додаток10) від Symantec, як й PageMill, досить жорстко орієнтована на існуючу версію HTML. Це означає, що у ній відсутня підтримка Style Sheets, а також JavaScript й VBScript. Для редагування тексту існують відповідні опції у виді рядків у головному меню. Крім того, містить набір звичайних HTML-форматів, котрі використовуються для звичайного тексту, абзаців, заголовків, адресу, відредагованого тексту чи списків й так далі.

Редактор таблиць забезпечує просту й зручну роботу. При модифікації розмірів стовбчиків чи рядків переміщенням їхніх між ця модифікація відображується уже у процесі роботи, так що можна працювати интуиітивно. При вставці тексту із буферу обміну програма сама розуміє, що потрібно створити таблицю, якщо, наприклад, переноситися розділ із Excel-документа. Тут відсутня лише опція, котра дозволяє об'єднувати вміст ячійок, що помітно у роботі.

По свойому впливу на властивості HTML-документа цей редактор не може конкурувати з Frontpage чи HotMetal. Список властивостей відстуній. Можна запровадити лише ти HTML-атрибути, котрі керують подіями, котрі грають велику роль при програмуванні із JavaScript й є у HotMetal. Встроювання JavaScript (VBScript в вигляді опції) відбувається шляхом простого введення коду у Wysiwyg-режимі чи через посилання на файл сценарію.

Нажаль, ця рудиментарна Script-функція працює не дуже добро, бо вона залишає после собі невидимі символи, невраховані у HTML-кодах, яки пізніше при загрузці у WEB-браузері приводять до появи повідомлень. Ці символи немає ані у Wysiwyg, ані у HTML-поданні, їхнього можна лише відслідкувати по поведінці текстового курсору. Крім Про те, існує ще одна особливість: перед дескриптором сценарію Visual Page обов’язково ставити дескриптор абзацу.

Фрейми створюються як і просто, як й таблиці, редагуються з використанням технології Drap&Drop. При виклиці нового набору фреймів (Frameset) можна повістити про властивості діючих у даний момент фреймів й придати їм HTML-файл та назву. Крім того, задаються розміри й можливі линійки прокручування. Для Noframe-розділу, який враховує браоузери, неспроможні уявити фрейми, створюється своє окреме вікно введення. При встраюванні Java-апплетів Visual Page припускає введення назви Class-файлу, його розміренності, а також введення необходимых параметрів.

Програма укомплектована вибачимо й наочним механізмом управління сервером, що дозволяє відразу завантажувати потрібен сервер Web-сторінками.

Як й у програмах конкуруючих фірм, у комплект даного редактора входити цілий ряд шаблонів. Серед них є дуже вдалі проекти. Графічні елементи, наведені у бібліотеці, мають цілком задовільний вид.

Таким Чином, Symantec пропонує редактор для швидкого й зручного створення Web-сторінок. Однак для реалізації более крупних й складних проектів цей інструмент є непридатним.

Приблизно два рокта тому PageMill (додаток11) підняв бурю у Macintosh-світі, оскільки це був перша програма, Яка дозволила користувачу створювати й обробляти Web-сторінки у режимі Wysiwyg. Від тієї першої версії у нинішній версії2.0 не залишилося нічого.

Досить тяжко разібратися з функціями обробки таблиць. Ділянки модифікації виду показника миші, необхідно для вибору тексту ячійок чи самих ячійок при їхнього подальшій обробці, розташовуються близько одна до іншої. Тому, якщо працюете не дуже точно, то досить часто виділяються не тих елементи, котрі потрібні у даний момент.

На відзнаку від всіх інших Web-редакторів PageMill не підтримує кольорові таблиці. Якщо завантажити у PageMill потрібну таблицю, то він просто проігнорує цей атрибут. Ця програма враховує лише колір ячійок при відтворенні. Нажаль, кольори таблиці не відносяться до діючого у нинішній годину HTML-стандарту4.0. Однак, завдяки подальшому розповсюдженню Web-браузерів, таких як Netscape Navigator й Internet Explorer, котрі підтримують відповідні визначення, уже з’явився квази-стандарт, який уже розповсюджується.

У порівнянні із цим створення фреймів у PageMill— це досить легка справа. Просто при нажатій клавіші [Ctrl] розділова лінія перетягуєтся від краю вікна у середину Web-сторінки на потрібне місце— й від уже документ поділений на дві частині. Якщо перетащити лінію тому, то рамка удаляєтся. А щоб визначити, в які фреймах винен бути показань тієї чи інший файл, потрібно відкрити контекстне меню— ще одне дуже вдале рішення. Слідує відзначити також ті, що переключення між режимами подання HTML й Wysiwyg відбувається для кожної рамки окремо й всередині відповідної області вікна.

Для встраювання у сторінку зображень, звукових файлів, Java-апплетов, PDF-файлів чи зв’язків із іншими Web-сторінками не слідує марно шукати відповідні ярлики у рядку символів чи рядка меню: замість них розпорядження користувача є опція «Помістити…», що точно виконує цю функцію. А щоб вбудувати відповідний об'єкт чи створити зв’язок, потрібно лише за допомогою механізму Drag&Drop перемістити відповідний файл із робочого столу" на сторінку.

Web-редактор від Adobe орієнтований на HTML3.2. Це означати, що Style Sheets чи такі розширення, як Dynamic HTML, не мають підтримки. З JavaScript й VBScript PageMill також не має нічого спільного. Користувачі, котрі бажають відповідним чином оформити свої Web-сторінки, повинні самостійно попрацювати напряму з HTML-кодами. Крім того, програма не дуже добро знайома із HTML-стандартом: атрибут «align», як стандартний параметр Web-консоціуму, може приймати значення «left», «center» чи «right». Однак PageMill завзято наполягає на значеннях «top», «middle» й «bottom», що властиво атрибута «valign».

При необхідності перегляду Web-сторінок за допомогою Web-броузера програма шукає встановлений броузер й записує його у команду View|Go.

У загальному випадку PageMill залишає подвійне враження. Керівництво користувача вимагає певних навиків. Так, наприклад, колір для різноманітних ділянок тексту не можна призначити шляхом вибору з кольорової палітри.

Професійним розробниками Web-сторінок ця програма використовується дуже рідко. Для їхніх потреб PageMill пропонує дуже мало можливостей, які не вистачає навіть для відносно простого створення сторінки. Це видно уже на прикладі таблиць й по відсутності підтримки сценаріїв. Краще усього ця програма придатна для користувачів, котрі радіють діючим HTML-стандартом.

2.2.6. 3D редактори.

Мабуть вам уже доводилося, зустрічаючи вражаючі тривимірні зображення, говорити собі: «Від бі зробити таке самому!». У наш годину це стало можливим завдяки бо з’явилося багато різноманітних програм для створення тривимірних ілюстрацій, серед яких, можна вибрати пакет на будь-який смак й гаманець. Навіть новачки в об'ємному мирі стануть спроможними, підібравши собі додаток, який стані вашим новим натхненням, чи реалізувати свої задуми. У запропонованій вашій увазі курсовій роботі описуються деякі популярні програми тривимірного моделювання та анімації.

Спочатку термінологія й перелік можливостей продуктів старшого класу можуть звучати доволі важко. Наприклад, для початківця професія «моделювальника на базі непропорційних раціональних В-сплайнів (nonuniform rational B-splines, NURBS) із інтерактивними булевими відношеннями» може виявитися таємницею за сім'ю печатками. Інструменти із такими складними спеціальними можливостями призначені для досвідчених користувачів, й це знаходить своє відображення й в їхній вартості. Багато продуктів із категорії «понад 3000 $» володіють повним набором функцій для створення ігрового фільму. З іншого боці, пакети, вартість які менше 100 $, значно легше використовувати, але й смердоті позбавлені деяких цінних функцій, таких, наприклад, як анімація та трасировка променей. Алі перед тім, як ми розпочнемо обговорення можливостей конкретних пакетів створення тривимірних зображень, розглянемо деякі основи розробки об'ємної графіки.

Створення тривимірних ілюстрацій звичайно представляє собою трьохступеневий процес: побудова тривимірної моделі (чи моделей); застосування атрибутів поверхонь й, нарешті, рендеринг композиції у файл й відображення її на екрані. Четвертий (необов'язковий) крок, який підтримують багато із тривимірних пакетів, — це анімація композиції. У склад деяких пакетів входять засоби для моделювання віртуальної реальності (Virtual Reality Modeling Language, VRML) для створення об'ємної анімації у мережі Web.

Звичайно більшу частину години віднімає побудова моделі. У абсолютному виразі це може бути й година, й декілька тижнів. Додання деталей поверхні, таких, як кольору й карти поверхонь, може зайняти ще один чи 2 дні. Рендеринг сцени із дозволом друку (вище 1000dpi) може зайняти від декількох хвилин до декількох часів, це уже залежить від продуктивності апаратного забезпечення й складності зображення.

Для розробки сцени, в якій єдиним персонажем є об'ємний текст, навіть початківцю може знадобиться менше години. Створення трохи складнішої моделі типу простої сцени з будинком може зайняти від парі днів до декількох тижднів. Побудова продвинутої моделі— спортивного автомобіля чи ландшафту з науково-фантастичного фільму— відбере значно понад години. Створення органічних моделей, таких, як рослини, тварини чи люди, — з підвищеними вимогами до реалістичності— найбільш складна робота, котра незалежно від програми, якої ві використовувєте чи навиків користувача може зйняти декілька тижнів напруженої праці.

Сцена оживає на наступному етапі— при завданні атрибутів поверхні чи «відображенні». Наприклад, можна преобразувати просту поверхню у кам’яний мур із єгипетськими ієрогліфами на ній, задавши для неї потрібне растрове зображення, — цей процес називається «накладення текстури» (texture mapping). Схожий процес, «накладення рельєфу» (bamp mapping), дозволяє витягати чи гравірувати поверхню, перетворюючи її у пересечену місцевість з кучугурами й ярами. У подальшому сцену можна покращити, додавши джерела освітлення, задавши розташування камери чи оживити тіло зображення растровим зображенням чи текстурою. Хоча цей процес досить простий, нинішній митець може годинами возитися з картинкою, доводячи її до досконілості чи до абсурду.

Після того, як спрага творчости якщо адовільнена, можна приступати до рендерінгу сцени. Рендеринг— це процес, у результаті якого ваші креслення у трьохвимірному світі, перетворюються у дуже гарне двовимірне зображення про ролік, який на самом деле виглядає як тривимірний. Існує два основних засоби рендерінгу зображень: засіб сканування рядків (scan-line) й засіб трасировки променей (ray tracing). Найбільш розповсюджений засіб, це засіб сканування рядків; із його допомогою зображення обробляється значно швидше, але й результати одержуються менш реалістичними. Трасировка променей дає более фотореалістичні зображення, оскільки дозволяє імітувати взаємні відображенна від об'єктів, наприклад відображення скла у склі. Крім того, цей засіб працює повільніше, трасировка променей має ще один нестаток: вона не спроможня відтворити «м'які» тіні. Це обмеження можна подолати за допомогою «затінення по Фонгу» (чи «рендерінгу по Фонгу»), яку створює затінену поверхню, вираховуючи правильний колір й освітлення для шкірного пікселю. Незалежно від засобу, який використовується для вибору оптимального балансу між швидкістю й якістю у багатьох пакетах є спеціальні засоби налагодження затінення. Якщо ві збираєтесь анімірувати моделі, то, вам слід знаті, котрі вихідні формати підтримує пакет. Для дизайнерів мережі Web важлива підтримка VRML2.0 й анімірованних файлів GIF. Видавникам цифрових фільмів не обійтися без форматів AVI, PIC чи QuickTime, яких можливостей вищого класу, як «инверсна кінематика», Яка пов’язує компоненти таким чином, щоб смердоті могли рухатися узгодженно, й «ротоскопинг» (roto-scoping) фільмів (пофарбування, малювання чи накладення зображень на анімаційні кадри). Вибір програми тривимірного моделювання, Яка задовольняє усім вимогам користувача, — часто досить тяжка завдання. Перерахування можливостей типового тривимірного пакету старшого класу схоже на читання підручника по вищій математиці. Тому необхідно орієнтуватися на тихий програмах, можливості які вам дійсно необхідні, а рішення приймати, враховуючи свої фінансові можливісті й тимчасові затрати на освоєння пакету.

Один із найвідоміших пакетів ЗD-анімации та моделювання— це 3DStudio фірми Kinetix. Програму працює у DOS, забезпечує весь процес створення тривимірного фільму: моделювання об'єктів й формування фільму: моделювання об'єктів й формування сцени, анімацію й рендеринг, роботу із відео. Крім того, існує широкий, спектр прикладних програм (IPAS-процесів), написаних спеціально для 3DStudio.

Пакет 3DStudio Max (плакат1, мал.3) — це 32-разрядний, багатопоточний пакет, орієнтований на ринок інструментів старшого класу, де дуже важлива точність. Функція Track View управляє анімаційними ефектами аж до інтервалу у чверть мілісекунди. Вбудований метроном дозволяє синхронізувати анімацію зі звуковим супроводом у стереорежимі. Пакет 3DStudio Max володіє унікальною можливістю под назвою «історія даних»; ця функція дозволяє розглядати будь-який етап роботи незалежно від того, як давно цей етап був виконаний: хвилину чи місяці тому. У програмі реалізовані також об'ємне освітлення, генератор частинок й аніміровані функції деформації. Для рендеринга застосовується 64-разрядний механізм сканування рядків із повним гама-аудитом до 10 000рядків. Підтримуються також механізми рендеринга третіх фірм. Пакет 3DStudio Max, розроблений для створення професійного відео, включає у собі засоби інверсної кінематики, ротоскопіювання й кольорокорекції відео.

Пакет TrueSpace3.0 компанії Caligari є сумісним із VRML2.0 й містить вбудований броузер VRML, а також анімацію, інверсну кінематику й функцію відображення колізій (коли два перетинаючихся под годину руху об'єкти реалістично взаємодіють між собою). У програмі реалізоване затінення Фонга й використовується засіб рендеринга з трасировкою променей. Програму дозволяє маніпулювати об'єктами у повністю тривимірній перспективі. Пластичні поверхні об'єктів (plastiform surface) й меташари реального години (real-time meta-balls) — сфери, котрі ведуть собі подібно рідині із високим коефіцієнтом натягу поверхні, — дозволяють створювати пластичні об'єкти, такі, як опукла мускулатура. Більш того, подібні складні для розробки об'єкти можна спостерігати просто біля процесі їхньої побудови. Пакет TrueSpace3 дозволяє малювати безпосередно на тривимірних об'єктах, а також підтримує 32-розрядні додаткові модулі до пакету Adobe Photoshop.

Simply3D компанії Micrografx— одна із найпростіших програм (й найдешевша). Вона володіє масою можливостей, які звичайно не очікують від продукту з такою ціною. Програму підтримує VRML2.0, а також формати GIF, AVI й PIC для мережі Web і мультімедійних програм. Сумісність з технологією «drag-and-drop» OLE2.0 полегшує її взаємодію із іншими програмами. Вибіркова трасировка променей дозволяє імітувати прозорість й відображення. Довідкова система програми у стилі «питання-відповідь» супроводжує користувача на всіх стадіях створення сцени. Візуальні приклади можливих ефектів, таких, як «скошування» й освітлення, дозволяють вирішити, котрі із них вибрати. Тім, кому потрібні дуже складні ефекти, пакет Simply 3D запропонує швидку, високоякісну й, недорогу графіку.

Пакет Extreme3D компанії Macromedia можна купити як окремий пакет чи в однієї із наборів програм FreeHand Graphics Studio7 чи Director6. Його перевагами є інтеграція із іншими продуктами компанії Macromedia і можливість виконувати рендеринг забражень у змішаних багатоплатформених мережах. Він дозволяє пареміщувати двовимірні профілі в Extreme3D із пакету FreeHand й застосовувати перед тим тривимірні ефекти. У пакеті Extreme3D реалізован швидкий високоякісний рендеринг Фонга, а також рендеринг у режимі реального години. Зараз програма підтримує формати VRML2.0, progressive JPEG, PNG й 3DMF компанії Apple. Новий інструмент генерації часток дозволяє створювати ефекти полум’я й розкаленої поверхні. Великий набір можливостей й функцій— безспірна перевага пакету Extreme3D при реалізації більшості проектів.

Пакет Sculpt3D популярний серед виробників цифрових ілюстрацій, котрі розробляють складні скульптурні об'єкти і виконують рендеринг результатів із високими дозволом для виводу на друк. Програму надає более 1,5кубічних метрів робочого простору з точністю у межах 0.01мм. Для полегшення попереднього перегляду в всіх вимірах функція Quick Spin відображає модель зі всіх сторін. Митці-ілюстратори повинні оцінити потужні інструменти Sculpt3D, за допомогою які завдається освітлення й калібруются поверхні; їм сподобаються й можливості управління кривою, котрі визначають прозорість й відображення. Результати можна обробити п’ятьма засобами, включаючи повну трасировку променей, використовуючи для цого 64-разрядный механізм, який виконує рендеринг із дозволом 4096×32 768. По заяві компанії Byte by Byte, пакет Sculpt3D володіє самою швидкою анімацією із трасировкою променей серед всіх додатків на платформі Macintosh. Анімацию можна виводити у форматі QuickTime.

У пакет Ray Dream Studio (додаток12) компанії Fractal Design входять программи Ray Dream Designer4.1 й Ray Dream Animator (котрі не продаються окремо). Подібно програмі Simply3D, у додатку Designer для полегшення процесу створення тривимірної композиції використовується розвинена довідкова система. Механізм рендеринга із трасировкою променей дозволяє управляти такими характеристиками, як відображення, прозорості й переломлення. За допомогою функції 3DPaint можна відображати зображення на поверхні моделей. Серед можливостей додатку Animator— инверсна кінематика, «ротоскопинг» фільмів й анімірування деформації, котрі дозволяють згинати, стискати й скручувати моделі у часі. Тимчасова шкала програми дозволяє інтегрувати анімаційні ролики й музичний супровід.

Пакет Infini-D4.0 (додаток13) компанії Specular International володіє такими можливостями, притаманними додаткам вищого класу, як регульоване освітлення, відкриття колізій й системи генерації часток із рендерингом у режимі реального години. Регульовані ефекти грунтуються на алгоритми, а чи не на файлах зображень й вимагають менше пам’яті, тому їхні рендеринг виконується швидше. Програму дозволяє виконувати як рендеринг зі скануванням рядків, то й фотореалістичну трасировку променей, а також затінення Фонга для створення реалістичних відображень. Архітектура із можливістю використання додаткових модулів пакету Infini-D дозволяє застосовувати анімовані фільтри для пакетів Photoshop й Adobe After Effects. Завдяки аудиту кольорів й кольорокорекції для ефірного мовлення відеосигнала, цей продукт особливо підходить для розробки відеороликів. Крім Про те, Infini-D може виконувати рендеринг полями, ця техніка використовується також для зглаження швидкого руху об'єктів. А анімовані деформації дозволяють морфірувати й скручувати об'єкти. Можливість «попереднього перегляду поверх відео» показує, наскільки анімація вписується у фоновий відеофрагмент. Секвенсор аудіодоріжки дозволяє синхронізувати анімовані події зі звуковим супроводом.

LightWave3D5.0— це одна із небагатьох дійсно незалежних від платформи програм. Вона працює на комп’ютерах PC, Macintosh й Amiga, робочих станціях Sun й Silicon Graphics, але в Digital Equipment Alpha й MIPS. У список «безкомпромісних» користувачів пакету LightWave входять виробники таких відомих телесериалів, як «Морські пригоди», «Вавілон5» й «Зоряний шлях: Вояджер». Пакет підтримує трасировку променей, тому дає можливість управляти переломленням світла й глибиною поля. Версія для Macintosh підтримує технологію QuickDraw3D, котра дозволяє реалізувати рух графіки із тінями у режимі реального години. Алі головна гідність цієї програми— функція MetaNURBS, суміш багатокутників й сплайнів, котрі дозволяють створювати складні об'єкти. У числі інших можливостей LightWave— вбудовані ефекти лінз, раскаленої поверхні й генерації часток.

Пакет Strata StudioPro— це професійний повнофункціональний інструмент, який володіє широким набором можливостей із моделюваня, рендерингу й анімації тривимірних композицій в інтерактивному режимі. Ця програма, існуюча лише у версії для Macintosh, дозволяє виводити файли VRML й подключати URL чи адреси AppleScript до моделей VRML. Можливості, котрі настроюють генерацію частинок, включають у собі імітацію вогню, дмитрика й волосся, а ефект тіні дозволяє створювати реалістичні ефекти освітлення й затінення. У програмі використовується швидкий засіб рендерингу сканурованням рядків. За допомогою рендеринга полів можна створювати придатні для передачі в ефір відеоролики. Strata Vision3D4.0— ще один пакет компанії Strata, призначений для тривимірного моделювання, рендеринга й анімації— розроблявся для менш досвідчених дизайнерів об'ємних ілюстрацій. Він дозволяє створювати тривимірні моделі й застосовувати перед тим фотореалістичні текстури, а також ефекти освітлення; для рендерингу використовується засіб трасировки променей. Крім того, програма пропонує засоби створення анімації із можливістю обробки подій.

2.2.7. Пакети інженерного моделювання й проектування.

Програми двовимірного й тривимірного моделювання застосовуються для дизайнерських й інженерних розробок. Крім того, смердоті можуть доповнити програми тривимірної анімаціі, поліграфічні й презентаційні пакети.

Серед програм моделювання працюющих на платформі РС легко виявити лідера— потужну систему машинного проектування AutoCAD фірми Auto.des.sys. AutoCAD часто розглядають як графічне ядро систем автоматизованого проектування (САПР): він реалізує основні операції по створенню й редагуванню ліній, дуг й тексту, створює2D — й 3D-моделі; автоматизує рішення багатьох завдань, котрі виникають у процесі проектування; дозволяє адаптувати й настроювати систему на конкретні додатки, створюючи власні сценарії й макрокоманди. Пакет містить вбудована мова програмування AutoLISP, Яка дозволяє користувачам формувати нові команди й навіть використовувати мови програмування високого рівня.

Для тривимірного моделювання на РС часто використовують програму сплайнового моделювання Sketch Фірми Alias/Wavefront, Яка забезпечує високу якість рендерингу при високому дозволі; програму Ray Dream Designer, котра володіє спеціальним набором засобів моделювання й дає фотореалістичну якість зображення; пакети MacroModel фірми Macromedia й FormZ фірми Auto.des.sys, включаючі засоби моделювання й деформації тривимірних об'єктів. На IBM-сумісних комп’ютерах користуються також й програмою Crystal3D Designer фірми Crystal Graphics, котра має гарні засоби накладення матеріалів на поверхні, створення тіньових ефектів й візуалізації.

2.2.8. Інші программи для роботи із графікою.

2.2.8.1. Спеціальні 3D-додатки.

Окрім додатків, призначених для виконання основних операцій моделювання й рендеринга, існують також спеціалізовані програми, котрі підвищюють вашу продуктивність при рішенні специфічних тривимірних завдань. Наприклад, є декілька програм, котрі дозволяють розмальовувати поверхні об'єктів, створених пакетами тривимірного моделювання. До них відносяться пакети Detailer компанії Fractal Design, MeshPaint3D (додаток14) компанії Positron, Media Paint компанії Strata й 4DPaint компанії 4DVision. Всі ці програми можуть відкривати файли популярного формату DXF, у який роблять вивід більшість тривимірних пакетів.

Пакет 3DDizzy компанії Vertigo володіє новими незвичайними можливостями. Ця програма дозволяє імпортувати модель, котра генерувалася будь-яким пакетом тривимірного моделювання, у популярні продукти компанії Adobe, такі, як Photoshop, Premiere, After Effects чи PhotoDeluxe. Dizzy дозволяє змінювати освітлення, масштаб, колір чи текстуру моделі за допомогою будь-якого із наведених «пласких» модулів.

Пакет Poser2 компанії Fractal Design містить бібліотеку об'ємних людських фігур у різноманітних позах й одязі, дозволяючи переміщувати їхнього у певну позицію, орієнтувати камеру, міняти освітлення й виконувати рендеринг результатів. Час рендеринга зображення у програмі вимірюється хвилинами.

Пакет КРТВrусе2 компанії MetaTools— це програма, Яка спеціалізується на створенні тривимірних ландшафтів. За її допомогою можна одержувати природні й навіть сверхприродні композиції, використовуючи можливості по опису неба, освітлення, поверхонь каміння, рік, плато, засніжених верхівок й води із відображеннями. Ця програма володіє дивним користувачевим інтерфейсом, але й здатна «видати» дуже дивні результати.

Пакети Photosynthesis1.0 компанії SilverCreek Software й Adobe Dimensions3.0— це програми для тихий користувачів, яким потрібно створювати звичайні моделі (а чи не цілі композиції) й в які немає години чи необхідності освоювати складні тривимірні додатки. У пакет Photosynthesis входити фільтр RenderMan1.35 компанії Pixar, Яка необхідна для виконання рендеринга. Photosynthesis включає звичайні тривимірні примітиви, такі, як сфери, конуси й куби, а також параболоїди, диски, кільця й об'єкти у формі пісочних годинників (котрі називаються «гіперболоиїди»). З пакету Photosynthesis експорт можна виконувати лише у формат RenderMan Interface Bytestream (RIB); він не підтримує формат метафайлу QuickDraw3D (3DMF) компанії Apple.

У відзнаку від Photosynthesis пакет Adobe Dimensions може імпортувати двовимірні ілюстрації із інших програм. Продукт розроблений за образом й подібності типових для створення ілюстрацій; якщо ві використовуєте Illustrator чи інші продукти компанії Adobe, то працюючи із Dimensions, якщо почувати собі як риба у воді. Однак унікальним продукт робить його спроможність виконувати рендеринг тривимірних об'єктів у незалежний від дозволу формат на базі мови PostScript, якої можна використовувати у будь-якому двовимірному файлі ілюстрації.

В всіх описаних програмах для підвищення продуктивності роботи широко застосовуються «швидкі» поєднання клавіш. Більшість із цих пакетів розроблені із упором на легкість використання, так що навіть новачки не будуть зазнавати особливих ускладнень із їхнім освоєнням. Тому, якщо ві тепер годинами боретеся із непокірною графічною програмою, намагаючись добитися правильного ефекту для тривимірного зображення, спробуйте знайти пакети, котрі зможуть впоратися із подібною задачею значно швидше.

2.2.8.2. Програми для створення об'ємних шрифтів.

У доповнення до пакетів тривимірної анімации існують узкоспециалізировані програми, наприклад для створення об'ємних шрифтів. До програм такого виду відносяться Typestry фірми PIxar, Adobe Dimensions, Add Depth фірми Ray Dream й Crystal Flying Fonts фірми Crystal Graphics, LogoMotion компанії Specular International, FontF/X компанії DCSi й Strata Type3D дозволяють швидко й легко экструдирувати й наклоняти текст із шрифтів Type 1 й TrueType, а також застосовувати до нього текстуровані поверхні, наприклад метав. Крім того, пакети LogoMotion й Flying Fonts виконують відмінну анімацію шрифтів.

2.2.8.3. Системи для монтажу й роботи із видео.

Програми обробки цифрових відеозображень й створення багатосторивневих композицій із використанням двовимірної й тривимірної графіки дозволяють замінити комбіновані з’йомки, обробляти відснятий матеріал засобами комп’ютерної графіки, суміщати відснятий матеріал з комп’ютерною анімацією й виводити результати на кіной відеоплівку.

Програма для редагування відео Adobe Premiere (додаток15) на платформі РС дозволяє виконувати монтаж оцифрованого відео, статичних зображень й звукових файлів. Останні версії пакету можуть обробляти різноманітними засобами до декількох десятків незалежних відеодоріжок, підтримують безліч фільтрів, засоби створення спецэефектів й шрифтів. Серед конкуруючих пакетів для обробки відео можна вказати програму MediaMerge фірми ATI, а серед более потужних— Adobe CoSA After Effects.

2.2.8.4. Програми для наукової візуалізації.

Пакети для наукової візуалізації можуть бути призначені для рішення різноманітних цілей— від рішення проблем муніціпального планування до візуалізації сонячних вибухів.

Серед програм наукової й інженерної графіки для PC можна виділити продукти фірми Golden Software: програми Surferu Grapher, призначені, відповідно, для створення поверхонь й графіків (у середовищі DOS чи Windows), й пакет Map Viewer для побудови кольорових карт у середовищі Windows. Кольорові графіки й карти виводяться цими програмами на будь-який монітор чи зовнішній прилад. Пакет Surfer дозволяє обробити й візуализувати двовимірні набори даних, котрі описуються функціями типу z=f (x, y). Він будує цифрову модель поверхні, проробляє допоміжні операції й візуалізує результат. Grapher призначений для обробки й виводу графіків, котрі описуються функціями типу y=f (x). Він не має обмежень за кількістю графіків на одному графіку можна розмістити декілька осей із різноманітними масштабами й одиницями виміру. Пакет Map Viewer дозволяє вводити й коректувати карти— змінювати масштаб, преобразовувати координати, а також обробляти й виводити у графічному виді числову інформацію, зв’язану з картами: наприклад, демографічні дані.

3. ТЕХНIКА БЕЗПЕКИ.

3.1. Охорона працi в Українi.

Охорона працi— це система законодавчих актiв, соцiально-економiчних, органiзацiйних, технiчних, гiгiєнiчних і лiкувально-профiлактичних міроприємств і засобiв, забезпечуючих безпечу, охорону здоров’я і працездатнiсть людини в процесi працi. Це— прикладна наукова соцiально-технiчна дисциплiна. Вона займається виявленням і вивченням виробничих небезпек і професiйних шкiдливостей і розробки методiв їхнього попередження і ослаблення. Це якщо допомагати усуненню нещасних випадкiв на виробництвi і професiйних захворювань працівників, аварiй, пожеж. Утворилась ця дисциплiна на поєднаннi багатьох наук. У нiй використанi наукові досягнення фiзики, хімії, математики, трудового права, економiки, організації і планування виробництва, електротехнiки, промислової естетики і деяких інших галузей знань.

Методологiчною основою охорони працi являється аналiз умів працi, технологiчного процесу, виробничого обладнання, використовючих і отриманих речовин із точки зору можливостi виникнення небезпечних і шкiдливих виробничих факторiв.

Стратегiчним направленням розвитку охорони працi являється створення безпечної технiки і безпечних технологiй, комплексна автоматизацiя виробництва і на цiй основi забезпечення на всiх пiдприємствах умів, виключаючи виробничий травматизм, професiйнi захворювання і важку фiзичну працю.

3.2. Рацiональна органiзацiя робочого мiсця..

Забезпечення здорових і безпечних умів працi покладається на адмiнiстрацiю пiдприємства. Адмiнiстрацiя зобов’язана вводити сучаснi засоби технiки безпеки, попереджуючи виробничий травматизм і забезпечувати санiтарно-гiгiєнiчнi умови, попереджуючи виникнення професiйних захворювань робочих і службовцiв.

Правил і норм по охоронi працi повиннi дотримуватись при проектуваннi, будiвництвi і експлуатацiї виробничих будiвель і споруд.

Нi одне пiдприємство, цех, дiлянка, виробництво не можуть бути прийнятi і введенi в експлуатацiю, якщо ними не забезпеченi здоровi і безпечнi умови працi.

Нi один зразок нової машини, механізму і іншого виробничого обладнання не може бути переданий у серiйне виробництво, якщо вiн не вiдповiдає потребам безпеки працi.

Адмiнiстрацiя пiдприємства зобов’язана забезпечити належне технiчне обладнання всiх робочих мiсць і створити ними умови працi, вiдповiднi правилам по охоронi працi. Адмiнiстрацiя розробляє інструкції, iнструктує працівників, контролює дотримання працiвниками інструкції по охоронi працi, проводити розслiдування нещасних випадкiв на виробництвi.

Для проведення мероприємств по охоронi працi видiляються спецiальнi засоби і необхiднi матерiали. Робiтникам, якi працюють на роботi із шкiдливими умовами працi, а особливих температурних умовах, чи зв’язаних із забрудненням, видають безкоштовно засоби iндивiдуального захисту: мило, молоко, лiкувально-профiлактичне харчування і органiзовує постачання рiзних засобiв.

Робiтникам, якi працюють у холодну пору року на вiдкритому повiтрi чи у закритих неопалюємих примiщеннях надають спецiальнi перерви для зiгрiвання і вiдпочинку.

Трудове законодавство стало основою для розробки типових правил внутрiшнього трудового розпорядку для робiтникiв і службовцiв підприємств, установ, органiзацiй. Типовi правила визначають порядок прийому і звiльнення робочих і службовцiв їхні основнi зобов’язання, адміністрації, робочий годину і його використання, заохочення за успiхи у роботi, утримання за порушення трудової дисциплiни.

Iнструкцiї по охоронi працi встановлюють вимоги безпеки при виконаннi робiт виробничих примiщеннях, на територї пiдприємства і в iнших мiсцях, де працюючi виконують доручену роботу чи службовi зобов’язання. Вони пiдроздiляються на типовi і для працюючих на даному пiдприємствi.

Iнструкцiї повиннi отримувати роздiли: загальнi вимоги безпеки; вимоги безпеки перед початком роботи; вимоги безпеки пiд годину роботи; вимоги безпеки в аварiйних ситуацiях; вимоги безпеки по закiнченню роботи.

Виконання вимог iнструкцiї являється обов’язковим для працюючих. Передивляються iнструкцiї одного разу в п’ять рокiв, а професiй і видiв робiт, в які показуються додатковi вимоги безпеки, одного разу на 3роки. Iнструкцiї можуть виданi на руки, чи вивiшанi на робочих мiсцях, чи зберiгаютися у визначеному мiсцi, доступному для працюючих.

Безпечнi і здоровi умови працi можна створити тiльки при високому рiвнi органiзаторської роботи на основi сучасних методiв управлiння охороною працi і їхні постiйного удосконалення.

Зниження травматизму на виробництвi може бути досягнено тiльки у тому випадку, якщо працюючi добро знають запитання охорони працi і вмiють правильно і небезпечно виконувати доручену їм роботу. З цiєю метою на пiдприємствах працюючих навчають небезпецi працi.

Нових робочих навчають небезпецi працi при їхні професiйно-технiчному навчаннi і пiдвищенню квалiфiкацiї робочих безпосередньо на виробництвi. Важливим елементом навчання робочих методом працi являється тема iнструктажiв. По характеру і години проведення iнструктажi пiдроздiляються на слiдуючi види; ввідний, первинний на робочому мiсцi, повторний, позаплановий, поточний.

3.3. Вимоги безпеки при роботi оператора ПЕОМ.

В якостi оператора ПЕОМ можуть працювати особини, не молодшi 18рокiв, якi склали вiдповiдний iспит за правилами технічної експлуатацiї електроустановок споживачiв і правилам технiки безпеки при експлуатацiї електроустановок споживачiв, якi пройшли iнструктаж на робочому мiсцi, вiдповiдний медичний огляд, засвоїли безпечнi методи виповнення робiт по спецiальностi.

Робота на ПЕОМ пов’язана із можливiстю виникнення безпечних і шкiдливих факторiв:

• з’явленням пiдвищеного значення напруги електроланцюга замкнення якоє може виникнути через тiло людини у випадку доторкання до вiдкритих струмоведучих частин чи електрообладнання і електропроведення із порушеною iзоляцiєю;

• наявнiстю обертаючих частин охолоджуючих машин, вентиляцiйних і iнших пристроїв ПЕОМ;

• виникнення пiдвищеного рiвня галасу у примiщеннях обчислювального центру особливостi на робочих мiсцях, машинних залах;

• перенапруження зору при роботi із електронними пристроями в особливостi при нераціональної освітленості робочих поверхонь у зонi вiдеотермiналiв і нерацiональному розташуванню екрану по вiдношенню до очей.

3.3.1. Безпечні приклади роботи та охорона роботи на робочому місті.

При роботi оператора ПЕОМ необхiдно бути уважним, не вiдвертати уваги на стороннi справ і не вiдвертати увагу в інших про всi виявленнi несправностi негайно повiдомити начальнику ПЕОМ, а аварiйних ситуацiях негайно зупинити роботу; дотримуватись правил особистої гiгiєни, харчуватися тiльки у спецiально обладнаних для цiєї мети мiсцях; зберiгати одяг в вiдведених мiсцях.

1. Уся розводка електроживлення у кабiнетi ПЕОМ винна бути у трубах (металорукавах). Розетки для схованої проводки допускається встановлювати тiльки на цегляних і бетонних стiнах. На стiнах iншого типу, до того числi цегляних із покриттям сухою штукатуркою, допускається установка тiльки розеток із класом захисту не нижче за11.

2. Розподiльний щиток винен бути встановлений у середині примiщення бажано бiля вхiдних дверей. Загальний вимикач, який вiдключає напругу із усiх приладiв, винен бути встановлений всерединi примiщення безпосередньо бiля вхiдних дверей.

3. Не допускається загороджувати коли б до загального вимикача на розподiльного щитку.

4. Пiдключення вiдключення приладiв вiд мережi, з'єднання із iншими приладами проводитися тiльки учителем.

3.3.2. Правила експлуатацiї ПК.

1. Перед першим вмиканням ПК потрiбно перевiрити: чи вiдповiдає напруга у мережi напрузi, на якої розрахований ПК (багато із них можуть працювати при декiлькох значеннях вхiдної напруги, наприклад, 200 В і 110В). При необхiдностi встановити перемикач напруги на ПК у правильне положення.

2. При можливості пiдключити до ПК прилад безперервного живлення (UPS), що дає можливiсть роботи комп’ютерiв при повному вiдключеннi електроживлення вiд 5 хвилин до декiлькох часів (у залежностi вiд сили приладу). За цей годину можна закiнчити роботи на комп’ютерi, щоб при його включеннi не був втрачена iнформацiя.

3. При включеннi комп’ютера необхiдно:

• включити UPS, якщо комп’ютер пiдключений через UPS;

• включити периферійні пристрої (монiтор, принтер та iн.);

• включити комп’ютер перемикачем на корпусi.

Пiсля цого на екранi монiтора з’явиться повiдомлення про хiд програми перевiрки і початкового завантаження комп’ютера. Колі початкове завантаження операцiйної системи (ОС) якщо закiнчене, з’явиться запрошення DOS, наприклад: З:/>, чи завантажиться Windows.

Поява запрошення означає, що DOS готова до прийому команд.

4. При виключеннi ПК необхiдно:

• закiнчити працюючi програми;

• вийти із Windows;

• виключити комп’ютер перемикачем на корпусi;

• виключити периферійні пристрої (монiтор, принтер та iн.);

• виключити UPS, якщо комп’ютер пiдключений через UPS.

3.3.2.1. По використанню системного блоку.

1. Встановити системний блок так, щоб вiн не пiддавався поштовхам і вiбрацiям, не так на системний блок матричний принтер (вибрацiї можуть пошкодити ПК).

2. Всi кабелi, котрі з'єднують системний блок ПК із iншими приладами, потрібно вставити і виймати тiльки при вимкненому комп’ютерi.

3. У примiщеннi, де стоїть ПК не можна палити.

4. Оскільки в декiлька мiсяцiв потрiбно вiдкривати системний блок і прибирати пилососом порох і бруд.

3.3.2.2. По використанню монiтора.

1. Встановити надiйно монiтор (так, щоб вiн не стояв на краю).

2. Встановити монiтор так, щоб було б зручно дивитись (дивитись на екран потрiбно пiд прямим кутом, трохи зверху вниз, екран винен бути злегка нахилений, нижнiй його край винен бути ближче до вас.

3. Встановити монiтор так, щоб на екрані не було б блiкiв.

4. Правильно вiдрегулювати зображення на екранi (яскравiсть, контрастнiсть монiтора), неправильно вiдрегульована яскравiсть, контрастнiсть монiтора приведуть до хвороби очей, швидкої їхнього втоми. Перевірка правильностi регулювання зображення: чорний колiр винен бути дійсно чорним. Якщо на монiторi є ручка фокусування за її допомогою зробiть зображення чiтким.

5. Необхiдно регулярно витирати порох із екрану м’якою ганчiркою.

6. Не рекомендується вiдкривати кришку монiтора.

7. Ремонт проводити тiльки спецiалiст про ремонт монiтора.

3.3.2.3. По клавiатурi.

1. Нiчого не так на клавiатуру, щоб не вивести її із ладу;

2. По закінченню роботи закрити кришкою (для попередження попадання пилу).

3.3.2.4. По використанню дискет.

1. Необхiдно обережно використовувати дискети (акуратно вставляти у дисковод, не можна гнути, стискати, доторкатися руками до вiдкритих дiлянок магнiтного покриття).

2. Не допускати потрапляння пороху, бруду, рiдини.

3. Не залишати на сонцi, поблизу нагрiвальних приладiв, магнiтiв.

4. Дискети розмiром 5,25дюйма зберiгати у паперових конвертах.

5. Дискети зберiгати у вертикальному станi у спецiальних закритих коробках.

4. Висновок.

У заключення, із усьго приведеного матеріалу можна побачити, що у теперішній годину існує таке велике різноманіття програмних засобів для створення комп’ютерної графіки, що кожен, хто вирішить займатись цією цікавою справою, завжди знайде усі необхідні інструменті для своєї роботи. Також слід звернути увагу тих, що більшість сучасних пакетів, особливо це стосується пакетів та редакторів для поліграфічних процесів, дозволяють виконувати операції із різними типами графіки водночас, користуючись лише одним пакетом.

Найяскравіший приклад такої програми— CorelDraw8.0. Цей редактор дозволяє не лише утворювати та редагувати векторні об'єкти (ранішні версії цого продукту лише для цого і призначалися), але й і конвертувати їхні у растровий формат й при цьому редагувати останні, та ще і із використанням майже всіх стандартних додаткових модулів (Plug-ins), підтверджуючи повну сумісність із Adobe Photoshop у цьому напрямі. При цьому, завдяки вбудованому до стандартної поставки модулю для безпосереднього піключення сканера (Twain), є також можливість вводити растрове відскановане зображення та працювати із ним, не використовуючи при цьму жадної іншої програми. Draw підтримує також деякі види редагування 3D об'єктів, анімаційних та презентаційних файлів. Є можливість безпосередньо утворювати також Web-сторінки із використанням гіперзв'язків та інших пов’язаних із інтернетом функцій.

До речі кажучи, за годину можливість працювати із інтернетом стає майже обов’язковою функцією для все більшого числа графічних й не лише пакетів, головна позначка які із інтернетом, як здається, зовсім не пов’язана. Це стосується, наприклад, настільних видавницьких систем— PageMaker та QuarkXPress. Пакет PageMaker версії6.5… дозволяє повністю готовий матеріал експортувати у класичний інтернет-формат— HTML, а й у PDF, який також розроблений зазаради можливості пересилати різноманітну насичену графікою інформацію по мережам інтернет, при цьому не лише як презентаційну, але й і у сервісні бюро для віддаленного друку.

Автори более консервативного щодо цого напрямі пакету QuarkXPress у презентованій 1квітня 1998р. 5-ї версії цого відомого продукту також вразили більшість прихильників QuarkXPress. У QuarkXPress5.0 додавань навіть свій Web-броузер, який автоматично може здійснювати електронні платежі до банківського рахунку користувача, а якщо останній не є зареєстрованим, то із цого рахунку також автоматично знімається 895 $, — саме таку ціну має офіційна версія цого продукту.

Повертаючись до підведення підсумків огляду, слід відзначити ще декілька особливостей сучасних графічних пакетів. Вирішуючи спільні заподіяння, виробники цих програмних продуктів все частіше використовують уніфіковані методи обробки зображень та прийоми роботи із ними. Це стосується як підтримки однакових команд та форматів, то й навіть уніфікації «гарячих клавіш» для виклику тихий чи інших ідентичних команд. У цьому сенсі дуже гарне враження залишають усі продукти корпорації Adobe System: Photoshop, Illustrator, PageMaker, Acrobat та ін. Навчившись більш-менш якісно працювати із одним якимось продуктом цого провідного розробника графічних програм, Ві маєте можливість кожен наступний редактор освоювати набагато скоріше, завдяки як дуже схожому зонішньому вигляду, то й спільним командам (котрі виконують спільні операції) та «гарячим клавішам». До цого також слід прибавити, що алгоритми побудови тихий чи інших дій у багатьох продуктах, котрі позначені маркою «Adobe», надзвичайно прості та інтуітивно доступні, — тобто дуже легко, маючи досить невеликий досвід у роботі із графікою, здогадатися, як виконати ті чи інше завдання.

Особливе положення в уніфікації програм Adobe та ін. займають фільтри. Ці невеличкі додатки до основних програм, котрі дозволяють значно розширити можливості багатьох пакетів, сталі у останній годину об'єктами, до підтримки які прагнуть майже усі графічні редактори (й не лише виробництва Adobe System). Adobe Phoshop, Adobe Illustrator, Adobe PageMaker, MacroMedia FreeHand, CorelDraw, Corel PhotoPoint, CorelXara— вісь далеко ще не повний перелік графічних програм, котрі підтримують працю із більшістю фільтрів. Навідь деякі програми 3D-моделювання та анимації також підтримуютьці фільтри (наприклад 3DStudioMAX).

Певну уніфікацію можна також побачити, якщо розглянути оформленя як графічне, так і по «гарячим клавішам» у деяких напрямках роботи у видавницьких системах (QuarkXPress та PageMaker). Нема за ті, що виробники цих продуктів різні, вони є дуже багато спільного. Це вигляд базових панелей інструментів та спільні «гарячі клавіши», более на у команд роботи із текстом. Крім того, у склад пакету PageMaker6.5… навіть входити програма QuarkXPress Converter, котра дозволяє файли, зверстанні із використанням пакету QuarkXPress3.3., конвертувати у формат PageMaker6.0.

На закінчення можна відзначити, що комп’ютерна графіка— це на сьогодні величезний світло різноманітних редакторів та пакетів, у якому кожен може знайти майже любі інструменти для втілення у життя найсміливіших своїх задумів.

5. Використована література.

1. Підшивки журналу «Publish».

2. «Енциклопедія комп’ютера» Kiril&Mefody1.0.

3. Підшивки журналу «Chip».

4. Підшивки журналу «Комп'ютерне обозрение».

5. Підшивки журналу «Компьютерра».