Управление і регулювання банківську діяльність до

УПРАВЛЕНИЕ І РЕГУЛЮВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У РФ.

Из історії розвитку банків знаємо, що банківська діяльність як особливий вид комерційних і виробничої діяльності (банківський продукт — це теж продукт, котрий вимагає витрат різних чинників) піддавалася певному, інколи ж дуже жорсткому регулювання із боку відповідних органів. Таке регулювання, передусім, здійснювалося через створення особливого правового становища банківської структури та банківську діяльність. Воно визначалося відповідним чином видаваними законами, указами, постановами тощо. З іншого боку, з зародження БД регулювалася певними навичками, методами, звичками та ін регламентами, які вироблялися чи самими банками чи тим органом, якому доручають регулювати банківську діяльність (ЦБ, Національний Банк, Держбанк). Розглядаючи історію розвитку банківської системи у Росії, можна назвати, що по всьому її протязі - в царські часи, перед революцією, період із 17 по 88 року, коли почала виникати сучасна банківсько системо Росії, вона завжди жорстко регулювалася.

Например, в радянські часи банківсько системо розвивалася этапами С 17 по 22 рік. Цей етап характеризувався тим, що поступово ліквідувалася царська банківсько системо (тоді трирівнева), функції КБ передавалися центральному бюджетно-расчетному управлінню (це у буквальному значенні навіть банківська структура). Це був період, коли націоналізована банківсько системо адаптувалась до місцевих умов початку соціалістичним методам господарювання. Як вам відомо, до 22 року у РРФСР відбувалася громадянської війни, і банківська система, як така, була сформована для мирного забезпечення, вона працювала на уламках старої системи. Вже той час банківсько системо жорстко регулювалася: керівники банківської, бюджетної, розрахункової систем призначалися, наприклад, з матросів (будь-яких активних большевиков).

В період НЕПу, коли було дозволено пожвавлення товарно-грошових відносин, деякою комерції, коли навіть діяв якийсь криміналітет й інші явища, котрі мають були бути притаманні соціалістичному господарству, кредитна систему було організована в такий спосіб, яка дозволяла забезпечувати товарно-грошовий оборот з допомогою кооперативного, приватного, державного устрою і змішаного секторів.

30−32 року характеризувалися тим, що її проведена серйозна реформа, спрямовану час. Саме тоді вже був проведена індустріалізація, починалася колективізація, тобто с/г перейшло лише абсолютно плановий характер свого розвитку. Від НЕПу стоїть вже майже не залишилося, було прийнято сталінська політика, тому й фінансово-кредитна система перетерплювала певні серйозні зміни, направлених те що, щоб забезпечити контроль карбованцем над втіленням організаціями та підприємствами державних планових завдань, тобто у цей час початку формуватися єдина (однорівнева) банківсько системо. Тобто банківсько системо від державній чи змішаної повністю перейшла до суто державної банківську систему. КБ й інші банки ліквідовано чи перетворені на єдину банківську систему.

В подальшому реформи проводилися, і в часи війни. Саме цей час було створено польові банки — цього було в жодній країні. Вони колоссальнейшую роль фінансове забезпечення фронтів, розтягнуті на тисячі кілометрів. Понад те, батька нинішнього голови Центрального Банку, Геращенко Сергій Володимирович був однією з авторів цих банків, внаслідок чого і поплатився (був посаджений). То справді був дуже розумна і грамотний фахівець, син також від нього не було відстав.

В сучасної банківську систему Росії, що є на стадії початку ринкової економіці, були різко змінені правові основи зовнішньої і традиції роботи банківської системи. Сучасна банківсько системо характеризується тим, що її призначення, порядок розвитку, відносини коїться з іншими органами закріплені конституційно, спеціальними федеральними законами, наприклад, про Ценробанке у двох редакціях від 90 і 95 років і і банківську діяльність. Багато федеральних законах, які мають загальний характер, також порушено ті чи інші питання розвитку та функціонування сучасної банківської системи. Наприклад, можна сказати, що є федеральний закону про валютне регулювання (не лише з міжнародним розрахунках, експорту-імпорту, а й у порядку звернення до країні іноземної валюти), це банківської діяльності. Банківська діяльність конкретизується й у такому законі, як Цивільний Кодекс. Маємо цілу розділ, де даються визначення банківського рахунки, банківського обслуговування, виконання різних зобов’язань та вимог під час здійснення банківських операцій та т.д.

Следующий момент, що визначає регулювання банківську діяльність в різних етапах розвитку — визначення всередині банківського, внутрісистемного регулювання. Наприклад, Держбанк, будучи монопольним, єдиним банком країни диктував умови роботи Внешэкономбанку, яка має були специфічні функції з обслуговування міжнародних розрахунків СРСР із закордоном. Зовнішекономбанк була майже філією Держбанку, хоча це був самостійний, і навіть у радянські часи — акціонерний банк.

При функціонуванні банківської системи завжди визначається законодавчо або іншим суб'єктам чином спеціальний орган, який уповноважений керувати цією системою. Т.а. Держбанк окрім загальних функцій наділений специфічними функціями управління банківської системою, незалежно від цього, входить він у керований рівень чи ні. З конституційних і законодавчих актів цей орган зобов’язаний визначати правил гри. Не втручатися, як ми з вами тільки-но говорили, в сутність, і діяльність КБ, а визначати й контролювати встановлені правил гри з тим, щоб сприяти розвитку і зміцненню банківської системи. Будь-яка банківська діяльність, як діяльність будь-якого виробництва, повинна мати своїми особливими традиціями, правилами і формами гри, виробленими практикою діяльності, запозиченням передового досвіду, щоправда, не залучаючи елементів соціалістичного змагання, — навпаки, через участь у грандіозної конкурентної боротьбі виживання, за краще забезпечення банківськими продуктами клієнтів, на підвищення кваліфікації банківських працівників, розширення ринків банківської роботи і таке інше.

Вот у тому плані здійснюється управління економіки й регулювання банківської системи у умовах становлення сучасному російському банківської системи.

Первый питання, який ми розглянемо у межах теми — це законодавче регулювання банківську діяльність. Див. таблицю 4.1 методички (до речі, мінімум наших знань на іспиті має дорівнювати матеріалу, викладеного в методичке.). Управління і регулювання банківською діяльністю — це система правил поведінки нормативного характеру, сформульованих державними органами (Парламентом як законів, указами Президента, постановами Уряди чи конкретними розробками — інструкціями, положеннями, листами та ін вказівками Центрального Банка).

Є також побічні структури та функції окремих органів, надають певний вплив в розвитку й роботу банківської системи. Наприклад, у Росії існують різноманітні банківські асоціації - Російських банків (провідна громадська організація, що з організацією банківську діяльність), Московська банківська Ліга, Асоціація московських банків, галузеві асоціації - асоціація транспортних банків, Асоціація банків, які забезпечують ПЕК. Ці організації можуть виробляти певні правила роботи, набір взаємовідносин. Вони є проміжним ланкою між офіційними органами, управляючими банківською діяльністю та банківської системою. Наприклад, Асоціація російських банків часто відстоює інтереси банкірів по різним питанням. Під час підготовки законодавчої бази для ці асоціації беруть активну співчуття й з розробки, й у обговореннях, коригування.

Ассоциации багато важать у зміцненні міжнародних банків з іншими (непросто банками, між якими можна надсилати листи і у гості друг до друга їздити) партнерами, вони сприяють у розповсюдженні передових банківських форм діяльності - роботи, обміні фахівцями та таке інше, що ні стосується суто виконання вимог законів, інструкцій та інші.

В банківської є ще Кодекс банківської практики. Не книга, а перелік провідних літературних чи практичних розробок, енциклопедія банківської діяльності, журнали, газети, міжнародні об'єднання, проведення міжнародних конференцій і нарад по банківську діяльність, що й виробляють цей кодекс як рекомендацію щодо відносин із клієнтами, відносин між банками тощо.

Ведущим в регулюванні проблем, що з банківською діяльністю, звісно, є законодавче регулювання. З таблиці 4.1 видно, що ми може характеризувати законодавче регулювання банківську діяльність в наступних блоках.

1. Системотворні законодавчі акти, що дають визначення банківської діяльності. Наприклад, у Конституції Російської Федерації дається визначення місця банківської системи у економічній системі, встановлення статусу загальних повноважень Банку Росії, конституційні норми, безпосередньо які стосуються банківську діяльність, прав і свобод громадян, у стосунки з банками і інші рівні правовим регулюванням банківську діяльність. Природно, що у Конституції таких запитань приділено лише кілька статей. Це — загальна системообразующая законодавча установка, що визначає своє ставлення за зміни формації, якогось етапу початку ринкової щаблі розвитку. Тобто, змінюватиметься Конституція, вони можуть уточнити й ті становища, що стосуються банківську діяльність. Специфічними є такі закони, як, наприклад, Закон про центробанку і закон про банки та надійної банківської діяльності. Тому це суто банківське законодавство ще й, тим щонайменше, не тільки визначає статус, функції та інші атрибути банківської системи, а й взаємовідносини банківських структур з органами управління, органами місцевого самоврядування, клієнтами, і громадянами. Лектор висловив бажання, щоб студенти до іспитів ознайомилися із змістом закону про центробанку і закону про і банківську діяльність, ні з Федеральним Законом неспроможність і банкрутство кредитних організацій. Цього закону був затверджений недавно, але роль їх у попередженні банкрутства банків та проведенні саму процедуру банкрутства дуже великий. Це дуже цікавий документ, але він ще повною мірою відповідає вимогам розвитку сучасної банківської системи. Ось основні законодавчі моменти, що безпосередньо пов’язані з визначенням, статусом, функціями і регулюванням діяльністю банківської системи. Названі 4 основних федеральних законодавчих акта дають визначення сучасної дворівневої банківської системи до.

Регулирующее дію надають та інші законодавчі акти. Наприклад, ДК РФ дає загальні, обов’язкові всім учасників банківську діяльність, і будь-яка інший діяльності, яка зачіпає розрахунки у межах кредитно-фінансовій системи країни визначення понять, форм і методів банківських операцій та т.д. Тобто за підготовці положень та інструкцій ЦБ неспроможна піти далі те, що визначено ДК, хоча навколо неї він може щось уточнювати. Іноді доходить навіть якщо Держдума приймає закон у якомусь читанні, це може «завернути «у Раді Федерацій, є різночитання з раніше діючими чи побічними законами.

Специальные федеральні закони, які тією чи іншою мірою стосуються регулювання і управління банківською діяльністю. Наприклад, Закон про валютне регулювання, що стосується як банківську діяльність, а й поширюється на господарюючі організації, встановлює принципи проведення операцій із валютою біля РФ, повноваження президента і функції ЦБ, й дуже званих КБ, які мають право проводити операції в інвалюті і здійснювати контролю над використанням інвалюти в народному господарстві сучасного російської держави. Є така закон — про ринок цінних паперів. Цього закону теж стосується й не так банків, скільки учасників ринку, а учасниками ринку можуть і юридичні і особи, й, звісно, грають банки, оскільки можуть виступати й первинними дилерами і держава сама може бути учасниками і виконувати операції трастові на фондовому ринку таке інше. Тому його визначає його учасників і порядок операцій на фондовий ринок, зокрема ті особливі повноваження президента і функції банків, що є учасниками цього ринку.

Частными законодавчими актами, регулюючими банківську діяльність, може бути Укази президента. Наприклад, Указ президента про заходи з зміцненню платіжної дисципліни, про поліпшення роботи з зборів податків і платежів до бюджету і указ президента щодо вдосконалення валютних експортно-імпортних операцій та чимало інших безпосередньо стосувалися питань банківську діяльність, у яких встановлювалися відповідальність і відповідних повноважень організацій під час здійснення тих чи інших заходів. Ви знаєте, що у сьогодні маємо друковані джерела, у яких сказано, що 80% КБ порушать правил сплати їх клієнтами податкові платежі, тобто клієнт дає доручення, а банк не виконує це, це, взагалі-то, кримінальщина, за це потрібно суворо карати.

Постановления уряду, наприклад, обох палат парламенту, різні розпорядження судових установ, органів внутрішніх справ України та таке інше також можуть гідно стосуватися на федеральному і інших рівнях діяльності КБ. Такі постанови встановлюють порядок проведення окремих операцій, уточнюють повноваження президента і функції банків, наділяють їх певними контрольними функціями. Тут можна назвати такі становища як випуск і прем'єр-міністру звернення цінних паперів на фондових біржах РФ. Там виділяється особливу увагу і банкам як учасникам і контролюючим органам. Багато постанов постійного чи тимчасового характеру, які стосуються банківську діяльність, змушують ЦБ і КБ випускати нові інструкції, вносити у яких зміни і уточнення, а самих банків вживати заходів з виконання тих чи інших завдань, що випливають із тих ухвал.

В що ж значення конституційних і законодавчих основ регулювання банківської діяльності? У цьому, що, по-перше, вони поширюються саме на банківську діяльність у певному режимі функціонування, тобто вони враховують певний режим функціонування банківську діяльність і накладають певні обмеження рамки цієї бурхливої діяльності. Тобто банки що неспроможні працювати поза закону про банки та надійної банківської діяльності, де, наприклад, сказано, що банки що неспроможні займатися виробництвом продукції та її реалізацією, і навіть страхуванням, крім страхування кредитних ризиків. Банки не повинні це робити, хоч у країнах можуть займатись цією діяльністю, якщо це з відповідної законодавчої посилки. У ніж разница?

У законі сказано, що компанія напряму що неспроможні, але закон не забороняє банк займатися спільної діяльністю, тобто вкладати свої гроші у діяльність інші організації, але — пряме фінансування виробництва як кредитування чи участі в акціях. Це участь лише у створенні капіталу, і акція є інвестицією як цінних паперів, через яку власник має отримувати земельну частку доходу, а не частку від транспортування кожної операції з реалізації продукції, тобто внизу виступає інший закон розподілу прибутків.

Василий Іванович розповів, що, коли він працював щодо одного банку, вони мали 40% акцій одного молокозаводу і 85% одного пивзаводу, але нічого не отримували, лише давали кредити. Ці загальне твердження законодавчі акти визначають загальні вимоги, конституційні принципи, гарантії. Якщо такі закони правильно відпрацьовані, то вони, природно, сприяють розвитку банківської системи. Ось, Рябініна правильно відзначила, що зараз законодавство ще досить розроблено, з погляду, забезпечення функціонування банківської системи. Дуже сильні недоробки є у законі про ЦБ.

Законодательное регулювання банківську діяльність у Росії визначають 2 аспекти. Це закріплює дворівневу банківську систему, бо навіть і 2 закону (про ЦБ і і банківську діяльність). Перший стосується за Центральний банк, і дозволяє проведення тих банківських операцій, які порушують інтереси держави — поширення облігацій держави, контроль над валютними резервами, збереження й зміцнення платоспроможності рубля. І, по-друге, визначають 2 виду банківського регулювання — валютне і …

Валютное регулювання залежить від проведення кредитно-грошової політики, яку розробляє ЦБ разом із уряд і ця КДП повинна розвиватися, таким чином, щоб він передбачала розвиток виробництва і зміни у економіки та відповідала тих змін економіки, які виникають незалежно від функціонування та банківської системи та кредитно-грошової системи.

А друге — экспоненциарное забезпечення — забезпечення стабільності й надійності банків з метою захисту національних інтересів вкладників та клієнтів. У цьому ще хоч греблю гати роботи. Ось вам і приклад, має не пізніше, ніж у 91 року, тобто практично після виходу федеральних вимог першої редакції федерального закону про банки та надійної банківської діяльності мав паралельно вийти закону про гарантованості вкладів громадян. Але знаємо, що у 92 року по відпустці цін, у результаті якого мільйони громадян втратили тих крихт, які збирали (переворот кассеты)…

4 мільярда доларів — і каже, що 20 мільярдами доларів зберігаються під подушками у громадян. І я це вірю оскільки сам щось зберігаю, і це бережете. Це факт. На жаль, відсутність такого закону сприяє розвитку операцій із внесках та спроба Державної Думи видати його наштовхнулася на опір федерального зборів. Закон, на думку Василя Івановича, нікчемний, він гарантує три етапу: від 20 мінімальних до 100 мінімальних, а далі щось сказано. Звичайно далі? Далі, якщо багато поклав, отже, десь вкрав більше, бо, що все життя збирав, це враховується. Це ж саме, що зараз декларації депутатів Держдуми. Я коли читаю ці матеріали, сміюся і всміхаюся, я просто окремих осіб стосувався у роботі і знаю, що цього людини 30 чи 40 тисяч на рік заробіток, це одна сота частка те, що він заробляє.

Гарантий поки немає, поки що лише договір ваш з банком і всі. Практично в усіх країнах у тій чи іншій формі гарантій чи забезпечення цих гарантій, тобто у багатьох країнах це гарантія держави, як і раніше, що КБ це недержавні органи. Чому так гарантує держава? Тому, що Німеччина має бути. Держава визначає правил гри, вона може вказати, роби те або це. Якщо банк уклав із вами договір і виконує його, отже, повинна втручатися держава. ЦБ повинен оголосити цей банк банкрутом чи надати йому сприяння його ліквідності і платоспроможності чи відкликати ліцензію, чи змусити змінити керівництво. А держава має розробити зважену та видати що механізм, який би компенсувати.

То є якщо державу з свого бюджету передбачить рядок — компенсацію з вкладах, воно має навчитися, й законодавчо, і в організаційному плані питань через органи спеціальні змусити КБ, який вас й мене обдурив, а держава досягало, щоб з неї вилучили, що керівник банку або хтось там група людей не будувала ці гроші котеджі, які за рік йому непотрібні, він від нього відмовиться. Оскільки там зараз такі налги, що нині багато ото набудували, що порожні. Це інша, страхування кредиту — забезпечення повернення кредиту, те, що банку треба. Ми із Вами сьогодні трошки перейшли до іншого, ми наголошували на гарантії вкладникам.

Закон про гарантованості вкладів «загорнула «верхня палата і причиною цього, швидше за все, і те, що федеральне Збори жде від Державної Думи нормального закону по цій проблемі, а чи не градації. Зараз компенсують тим, кому 80 років і тих, хто був частиною їхнього спадкоємцями. Процедура наслідування нині дуже складна. Якщо закон приймуть, то, оскільки це державна гарантія, то бюджеті буде рядок. Буде розроблений якийсь механізм. Наприклад, від імені держави страхувати буде доручено страхової компанії. Людина робить внесок у банку, де вже зараз є страхувальник. Страхування компанія навіть безплатно страхувати, вона діє від імені держави. При виникненні страхової випадку буде компенсація.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.