Анализ ризику — основа для проблем безпеки населення і ще оточуючої среды

Анализ ризику — основа для проблем безпеки населення і побудову оточуючої среды.

План.

1.

Введение

2. Методологія аналізу ризику у тих сталого розвитку

3. Аналіз ризику — регіональний аспект.

3.1. Об'єкти аналізу ризику.

3.2. Критерії аналізу ризику.

3.3. Виділення району дослідження.

3.4 Інформація, необхідна для поведінки регіонального аналізу ризику.

3.5 Ідентифікація небезпек в людини і навколишнього середовища.

3.6. Оцінка ризику

3.7. Планування й застосування їх заходів для зниження ризику.

4.

Заключение

.

1.ВВЕДЕНИЕ.

Экономическое розвиток від часу промислової революції уже минулого століття характеризується постійним зростанням обсягів промислового й сільськогосподарського виробництва, збільшенням споживання енергії і енергоносіїв, появою нових технологій і процесів, речовин і матеріалів. У результаті відбувається погіршення якості довкілля, зростає небезпеку обману життя і здоров’я, а також життєдіяльності природних співтовариств. І якщо перших етапах економічного розвитку потенціал довкілля виявився досить великий на відновлення від збільшуються, проте невеликих антропогенних навантажень, чи до сьогоденню вплив особи на одне довкілля зросло стільки, мирова наукова спільнота забило тривогу. Сучасний рівень антропогенних навантажень на боигеосферу наблизилася критичного і загрожує необоротними наслідками Землі в целом.

Эти тенденції розвитку країн світу висунули чільне місце як основного принцип довгострокового сталого розвитку цивілізації. У цьому пріоритетними стають наукових досліджень, дозволяють запропонувати методи лікування й підходи, щоб забезпечити виконання цього принципу. Дослідження як і спрямованості не можна зарахувати до якоїсь наукового дисципліни, зазвичай вони мають системного характеру з допомогою методів, застосовуваних різних галузях науки. Ми називатимемо таких досліджень аналізом безпеки людини, нашого суспільства та природы.

2. МЕТОДОЛОГІЯ АНАЛІЗУ РИЗИКУ У КОНТЕКСТІ СТАЛОГО РАЗВИТИЯ.

В час методологія кількісної оцінки ризику бракує, спочатку розроблена для ядерної енергетики, дедалі більше широко використовують у інших областях людської діяльності. Це досить складна методологія, яка за рівні розвитку науку й техніки вже бути освоєна біль шинством країн світу. У той самий час для вдосконалення мето дологии і області їх застосування необхідно посилення науково-дослідницькою та дослідно-конструкторській діяльності з нагромадженню бази даних із ймовірності тих чи інших подій, виконуваних функцій «доза—эффект», методам алгоритмізації описи складних технічних систем і природних подій тощо. д.

Построение уніфікованої методології аналізу ризику перед ставляет собою складну соціально-економічну проблему. Один із її найважливіших чорт у тому, що його виконання опреде ляется характером взаємодії економічних, соціальних, екологічних та демографічних чинників, характеризуючих розвиток тієї чи іншої суспільства. У цьому необхідно врахувати, що успішний розвиток техніки, спрямоване для підвищення матеріального рівень життя, одночасно веде і до появи тих чи інших видів небезпеки, як здоров’я, так довкілля. На усунення цих видів небезпеки техногенного происхож дения необхідно витрачати певну частку матеріальних ресурсів суспільства, які незалежно від цього, великі вони або малі, обмежені. Непропорційно великі видатки повы шение безпеки промисловості означають, що за умови обмеженості ресурсів ми будемо змушені відмовитися від уско ренного розвитку соціальної та напрямів культурної сфер, матеріальної бази, освіти і традиції виховання тощо. буд. Такою шляху до суспільстві накопичуватимуться економічні та соціальні проблеми, кото рые зрештою можуть призвести до зниження безпеки у суспільстві та навіть до межі сталості всієї соціальної сі стемы.

В цьому сенсі важливого значення в проблемі забезпечення безопас ности набуває проблема оптимального розподілу ограни ченных матеріальних ресурсів на зниження ризику від чи інших видів небезпеки, впливу яких може бути піддаються чого ловек і довкілля.

Оценка ризику включає, зазвичай, ана ліз ризику джерела небезпеки, і вимір цій небезпеці за рівнем наслідків впливу на чоловіки й довкілля. У зв’язку з тим, що методи кількісної оцінки ризику бракує розвинені замало існуючого широкого спектра чинників небезпеки, як тимчасового кількісного висловлювання може прийматися система показників небезпек.

При управлінні ризиком вирішується ціле пасмо завдань, що з регулюванням ефектів на чоловіки й довкілля, головними способами розв’язання є методи аналізу ефективності заходів (економічних пріоритетів і адміністративних) зменшення величини ефектів до певного рівня. Зазвичай, застосовуються методи аналізу «риск—выгода», «затраты—выгода», «стоимость—эффективность» та інших спеціальні методы.

Для отримання кількісної оцінки ризику бракує потрібно наявність досить потужного інструментарію як комплексів розрахункових кодів, які спираються бази даних, узагальнюючих накопичену інформацію про можливі сценарії поведінки аналізованої системи що за різних граничних і початкових умовах. З іншого боку, має існувати бази знань та фінансової бази даних із механізмам поширення, влучення у організм чоловіки й на нього біологічно небезпечних речовин і сполук, і навіть розрахункові програми управління ризиком — економічну ефективність заходів та дійових заходів зниження ризику. Отже, у складі такого «інструментарію» для аналізу ризику має входити по крайнього заходу групи розрахункових методів і програм з необхідними базами данных:

1) методи лікування й програми для вероятностной оцінки шляхів виникнення і процесів розвитку небажаних подій (аварій, стихійних лиха й катастроф),.

2) методи лікування й програми, описують наслідки небажаних подій, наприклад вихід, поведінку і поширення навколишньому середовищі небезпечних речовин і механізми поразки цими речовинами організму человека,.

3) методи лікування й розрахункові програми оцінки економічного збитків та оптимізації витрати коштів у запобігання чи зменшення наслідків небажаних событий.

Необходимо відзначити, що внаслідок неповноти бази знань та фінансової бази даних, наявних на сьогодні й які закладаються до розрахунків, кількісні результати аналізу ризику може мати значну неопределенность.

Методология аналізу ризику почала розвиватися у понад 20 років тому стосовно в основному до ядерним енергетичним настановам, об'єктах хімічної в промисловості й ракетно-космічної техніки. На цей час країни створено певний науковий доробок у цій галузі. Існують математичні моделі і розрахункові програми для чисельного моделювання процесів поширення різних речовин, у атмосфері (газів, аерозолів, радіонуклідів) та головних водних середовищах. Накопичено і певний досвід за оцінкою поведінки у екосистемах різних класів забруднювачів, акумуляції і на здоров’я населения.

Развиваемые у «справжній роботі методи засновані на реалізації іншого підходу, також умовно можна охарактеризувати як «від об'єкта безпеки». У разі перше місце ставляться чоловік і природа, які накладають незалежні від джерела небезпеки обмеження, виходячи з того прийнятності та сталого довгострокового розвитку. Джерелу впливу ставиться система обмежень, котра, за суті задає дозволене простір техногенних впливів, у якого можливо саме існування потенційно небезпечного об'єкта. Запропонована схема є основою методологією й методів теорії безпеки чоловіки й природи в аналізі риска.

Таким чином, має бути виокремлена окремим елементом незалежна експертиза безпеки людини, нашого суспільства та довкілля, у якій засадничими елементами є критерії безпеки людини, нашого суспільства та оточуючої середовища. Введені критерії слід визначити незалежною від схеми аналізу ризику способом з урахуванням найзагальніших цілей розвитку суспільства, його безпеки, захищеності природного довкілля, принципів прийнятності техногенного впливу і принципів довгострокового сталого розвитку цивилизации.

Анализ ризику в людини і навколишнього середовища у сенсі (з допомогою принципів стійкого довгострокового розвитку цивілізації) є сутнісно предмет досліджень теорії безпеки людини, нашого суспільства та оточуючої среды.

По принципу антропоцентризму, є у практиці управління впливами на природні об'єкти, за яким: захищений людина — захищена природа багато років природні об'єкти взагалі розглядалися і єдиним об'єктом для аналізу був людина. Не роблячи сильних тверджень, що саме через існування такого підходу ми бачимо катастрофічну екологічну ситуації у більшості регіонах країни, тим щонайменше дозволимо собі відзначити важливу роль цього фактора.

В останнім часом інколи доводиться чути інші крайні затвердження: захищена природа — захищений людина. Є певні підстави таких, але досить вагомого докази цієї тези на цей час не существует.

В запропонованому нами підході чоловік і природне середовище розглядаються як незалежні об'єкти, підлягають забезпечення себто безпеки в відповідність до внутрішніми, властивими їм критеріями. З цього випливає, вони повинні бути захищені як людина, і природа.

3. АНАЛІЗ РИЗИКУ — РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ.

Современные уявлення та підходи у вирішенні проблем забезпечення безпеки людини, нашого суспільства та довкілля з урахуванням умов Росії із притаманними їй останніми роками швидкими змінами соціально-політичної обстановки вимагають розробки нових концептуальних засад, системи цілей, критеріїв, методологією й методів, вкладених у мінімізацію природних і антропогенних впливів на населення й довкілля з одночасним отриманням максимальної економічної выгоды.

В нових політичні й економічні умовах центр тяжкості у вирішенні проблем забезпечення безпеки населення і побудову довкілля переноситься регіони, які мають проводити діяльність у напрямі, у відповідності зі що склалися у регіоні соціально-політичними, економічними і екологічними условиями.

Очевидно, що у більшості регіонах, зазвичай, відомі найнебезпечніші об'єкти чи джерела небезпеку населення і побудову довкілля. Проте, навіть певних джерел небезпеки немає повної ясності у питаннях про рівень тієї небезпеки, яку вони становлять, прогнозуванні наслідків населення Криму і довкілля разі наступу аварій та катастроф і навіть за нормальне функціонування таких об'єктів, і навіть наскільки слід знижувати потенційну небезпеку (або підвищувати їхню безпеку) й скільки тих цілей слід витратити средств.

Все це означає необхідність розробки нових довгострокових регіональних програм розвитку, які у відповідність до сучасними науковими поглядами й заснованих на виключно розроблених цій основі регіональних проектах. Розробка рекомендацій на такі програми вимагає глибокого наукового аналізу специфіки проблем регіону. Базисом, методологічної основою проведення такого аналізу може бути підхід, заснований на комплексної оцінці, аналізі та управлінні ризиком в регионе.

Комплексный аналіз ризику є ефективною процедурою експортування проектів технічних установок, технологічних процесів із реальним чи потенційним впливом на навколишнє середовище і здоров’я населення, і результатом застосування сили, як показує світовий досвід, є науково обгрунтовані рішення (навіть не аналізовані до проведення аналізу ризику) за способом реалізації запропонованих проектов.

Введение

методів аналізу ризику у сфері довкілля має целью:

— досягти порівнянності у рівнів і методів захисту населення і побудову природи стосовно джерелам небезпеки різної природы,.

— забезпечити способи проведення аналізу ризику (стандартні тести, моделі розрахунку, коефіцієнти екстраполяції тощо. д.),.

— встановити норми кожному за речовини чи групи веществ,.

— узгодити встановлення норм різними органами,.

— встановити пріоритети і шляхи вирішення проблем зниження риска.

В цьому є може бути важливі різні аспекти, такі як: навмисні чи випадкові впливу, можливі вигоди, які під час потенційно небезпечної діяльності, розуміння природи небезпек. Оцінка ризику повинна допомогти зробити ризик придатним порівнювати і простим розуміння як він величини, і происхождения.

3.1. ОБ'ЄКТИ АНАЛІЗУ РИСКА.

Объектами, право на захист яких спрямований аналіз ризику, являются:

человек, животные, растения,.

— экосистемы, функции й властивості оточуючої среды.

Воздействия, які розглядають у зв’язку, впливають на:

— здоров'я (смерть, захворювання, генетичні зміни, неприємні відчуття, як окремих осіб, так популяцій рослин та тварин в экосистемах),.

— економіку (втрата функцій довкілля, корозія, неефективне використання земель, псування майна, втрати худоби і урожая),.

— добробут нашого суспільства та добробут довкілля, яке можна висловити у кількісні показники (зниження якості життя через нестачу розмаїття ландшафту, втрата зон відпочинку і др.).

При оцінці небезпеки впливів потрібно пам’ятати, що вплив може бути очевидним лише крізь значний проміжок часу. Прикладами таких ситуацій можуть бути (біо) акумуляція шкідливі речовини, розвиток раку чи генетичні наслідки, виявляються через довго після воздействия.

Защита добробуту спрямована як право на захист отдель ных людей, але й на запобігання порушення громадського рівноваги та епідемічного благополуччя екосистем. Такі ризики та небезпеки теж можна висловити у показниках і исполь зовать щодо оцінки і потребу керувати риском.

3.2. КРИТЕРІЇ БЕЗПЕКИ І РИСКА.

Для кожного який виділяється об'єкта безпеки необхідно вве сті систему критеріїв безпеки (необов'язково иерархиче скую), яка бути підвалинами судження про рівень безпеки і його прийнятності для даного рівня. Набір таких критеріїв на свій черги буде підвалинами розробки критеріїв безпеки наступного, нижчого рівня, роль що у час виконують норми, правила, регламен ти. Тут вже можна простежити ієрархічну структуру: кожен критерій нижчого гатунку є наслідком критерію вищого уровня.

Одной із завдань, які виникають за аналізі ризику, є вус тановление кількісних показників риска.

При проведенні аналізу ризику рекомендується використовувати як критеріїв такі величины:

— максимально припустимий ризик (граничний розмір), кото рый ні превышаться, незалежно від економічної чи соціального виду, може бути поставлене як наслідок системи критеріїв безопасности,.

— область прийнятності ризику, у межах якої виготовляється пошук оптимальних економічних рішень щодо системам чи ме рам безопасности.

Иногда застосовується також значення пренебрежимого ризику — рівень, нижче якого безглуздо подальше сни жение ризику, через те, що чоловік і довкілля вже піддаються інші ризики, які виникають через саму природу нашого суспільства та довкілля. Нині часто использу ют рівень пренебрежимого ризику як 1% від максимально допу стимого.

Далее коротко викладено основні тези і проблеми ів користування запропонованого до застосуванню у зараз у економічно розвинених країн методологічного підходи до оцен ке, аналізу регіонального ризику в людини і навколишньому середовищу та управління ризиком у регіонах з високорозвиненою промислово стью. І тому необхідно ідентифікувати небезпеки в инте ресующем регіоні, оцінити пов’язані з ними ризик та управляти ним із з підвищення безпеки населення, мешканця у цьому районі, забезпечення сталого розвитку району як і умовах нормально функціонувати, і у умовах віз можных надзвичайних ситуацій природного чи антропогенного походження. При аналізі регіонального ризику можна назвати ряд этапов.

3.3. ВИДІЛЕННЯ РАЙОНА ИССЛЕДОВАНИЯ.

Выбор району досліджень перестав бути простий та забезпечення однозначного завданням. Чітких і однозначних рекомендацій для вибору району досліджень немає. Але є ряд принципів, які можна використовувати під час аналізу. Зокрема, при виборі району необхідно враховувати такі факторы:

— район може бути обраний за своїми фізичними і промыш ленным/экономическим показниками, а чи не по адміністративним границам,.

— район слід вибирати з урахуванням підприємств і систем, викликають стурбованість, чи потенційних областей, на до торые може безпосередньо поширитися воздействие,.

— чітких меж не можна привести до процесу початку аналізу небезпечно сті, оскільки апріорі не можна визначити район, який може поширитися воздействие,.

— необхідно розглядати й уміти враховувати різну діяч ность не більше повітряного і водного бассейна,.

— системи транспорту, використовувані для перевезення небезпечних матеріалів від об'єкту і об'єкта, можуть зажадати розгляду районів, віддалених від аналізованої области,.

— у разі аналізу системи, а саме електростанція на вугіллі, компоненти якої, такі як шахти, можуть бути на зна чительном віддаленні аналізованої області, слід исполь зовать відповідну інформацію, а чи не спеціальний аналіз цього компонента.

3.4. ІНФОРМАЦІЯ, НЕОБХІДНІ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ РЕГИОНАЛЬНОГО АНАЛІЗУ РИСКА.

Основная інформацію про районі: а) Загальне стан экологии:

— повітря: от середня і максимальна концентрації SO2, NO, ЗІ, пилу й інших контрольованих забруднень з промисловою, го родских і сільських районах, вода: загальний стан води, включаючи питну воду,.

— земля: розподіл кислот, нітратів, фторидів, важких металлов.

б) Географічна информация:

— демографічна ситуація, щільність і розподіл насе ления, главные транспортні магистрали,.

— топография, системы рік і інших водних бассейнов, климатические і метеорологічні дані,.

фактическое і передбачене використання землі і зонирование,.

— розміщення предприятий.

Виды і об'єкти антропогенної діяльності, рассматривае мые у процесі проведення анализа:

сельское господарство, промисловість, зокрема химиче скаю і біохімічна, нафтоі газопереработка, металургія, пі щевая промисловість, вибухові праці та др.,.

объекты трубопровідного та інших видів транспорта,.

— виробництво і розподіл енергії,.

переработка і поховання відходів,.

— обробка води та др.

Чтобы провести ідентифікацію можливих небезпек від пе речисленных антропогенних видів діяльності, необхідна ін формация:

а) Про конкретних производствах:

общее опис діяльності на площадке,.

— які речовини використовуються (як вихідних і вспо могательных матеріалів), обробляються, зберігаються (включаючи транспортні засоби) і производятся, какие матеріали виробляються як відходи, викидів у повітря й у воду — середнє і забезпечити максимальне кількість,.

основные місця та способи поховання отходов.

б) Про транспортуванні шкідливих матеріалів і веществ:

— транспортування вихідних і вироблених матеріалів (включаючи трубопроводы),.

— число і різноманітні види коштів транспортування небезпечних матеріалів, які можна предоставить,.

— використання прилеглих земель (діяльність, великі магістралі і заселені районы).

С допомогою інформації, отриманої на вихідному етапі, то, можливо виконано попередній аналіз, пов’язані з початковим визначенням опасностей.

3.5. ІДЕНТИФІКАЦІЯ НЕБЕЗПЕК ДЛЯ ЛЮДИНИ І ОТОЧУЮЧОЇ СРЕДЫ.

Идентификация і ранжування небезпек у регіоні одна із найважливіших етапів в аналізі регіонального ризику, тому що ці процедури визначають послідовність про дії. Аналізуючи цей етап виробляється визначення джерел рі ска у регіоні та види вироблених ними впливів на людини, суспільство так і природу.

Источники ризику у регіоні. Джерела ризику у регіоні мають природний чи антропогенний характер. До природним джерелам ризику ставляться такі, как:

— землетрясения, ураганы, наводнения,.

— виверження вулканів і др.

При аналізі ризику масштабу регіону необхідно враховувати такі види людської діяльності, що є ів точниками риска:

— сільське хозяйство,.

— биохимия і фармакология,.

— оборона, взрывы і пожары, производство металла,.

— видобуток й відкритий розробка основних продуктів сырья, добыча ядерного сырья,.

— нефтехимикаты, химикаты,.

— трубопроводы, производство і розподіл електроенергії,.

исследования,.

хранение,.

транспортировка, места поховання отходов,.

— обробка воды.

Любой зі згаданих джерел ризику у регіоні характеризу ется певним набором видів впливів на природу і чоло века.

Виды впливів. Можна виділити ряд впливів на челове ка і природу, зумовлені людської банківською діяльністю та які треба враховувати під час аналізу риска:

химические вещества,.

радіоактивне излучение, шум,.

запах, транспорт,.

— взрывы, падение предметів,.

— теплове поєднання др.

3.6. ОЦІНКА РИСКА.

Оценка ризику — це розрахунок розміру потенційно шкідливих віз діянь П. Лазаренка та ймовірності те, що можуть статися час чи будущем.

При оцінці ризику, виникає під час конкретної діяльно сті, потрібно оцінювати величини наслідків, і навіть ймовірності те, що вони відбудуться. Чинниками, котрі грають значної ролі в оцінках, є рівень впливу (наприклад, концен трация речовини), його тривалість, характеристики ве ществ, розмір області, у якій вона сталося, і наявність людей, тварин, рослин, майна, і навіть природа шкідливих воздействий.

Оценка частоти аварій чи аномальних умов. Для прове дения кількісного аналізу ризику необхідні розрахункові мето ды, яка б кількісно оцінити наслідки і на частоту аварій та наслідки нормальної експлуатації предприя тий регіону. Розроблено пакети розрахункових програм для кількісного аналізу ризику у регіоні. Для оцінки аварійних ризиків, що з небезпечними установками, використання комп’ютерних програм, дає змоги розраховувати частоти і впливу химиче ских викидів, вибухів, пожеж, кульових блискавок і токсичні навантаження. Поєднуючи ці дані з цими про щільності місцевого населення і ще метеорологічними характеристиками, розраховують відстані, куди поширюються впливу та його влия ние на населення, яке виражається числом жертв. Кінцевий результат таких оцінок — графік індивідуального ризику і крива социаль ного риска.

Подобные програми вже створені і «використовують у багатьох разви тых странах.

Оценка ризику повинна мати обробку невизначеностей, бо всі застосовувані методи мають обмеження і неопреде ленности. Усі рішення чи порівняння ризиків завжди будуть предпри ниматься за умов неопределенности.

Оценка наслідків аварій та нормальної експлуатації. По слідства викиду небезпечних речовин визначаються три этапа:

а) визначення величини і швидкості выброса,.

б) визначення поведінки речовини після викиду,.

в) визначення її впливів на досліджувані об'єкти та його реакції чи эффектов.

Для аналізу наслідків необхідно мати моделі для:

выброса шкідливі речовини: порушення герметичності резерву ара тиску, розголошення зі трубопроводу, викид без вибуху, викид з вибухом, випаровування із поверхні рідини тощо. д.,.

— розсіювання шкідливих веществ, загрязнения повітря на малих великих відстанях,.

— забруднення води (поверхневі води, моря, озера і резер вуары, гирла річок, річки й канали, поверхневі дощові стоки, підземні воды),.

загрязнения грунтів та продовольства,.

теплового випромінювання,.

взрывов,.

выпадения примесей,.

— хімічних реакций, долгосрочной і короткочасною токсичності (для чинників з пороговою і безпороговым дією, облік аддитивности, синергізму, фармокинетики),.

— шкоди здоров’я населения,.

— віддалених канцерогенних і генетичних наслідків віз дії для здоров’я населения,.

— реакції споруд й особи на одне різні види воздей ствий, реакции флори і фауни на загрязнения,.

— реакції споруд на забруднення і др.

3.7. ПЛАНУВАННЯ І ЗАСТОСУВАННЯ МЕР ПО ЗНИЖЕННЯ РИСКА.

Планирование й застосування їх заходів для зниження ризику спрямоване для підтримки прийнятних рівнів ризику й за можливості до стижение стану мінімального ризику в галузі приемлемости.

В цілому, можна сказати, що використання методології ризику у процесі рішень щодо конкретних проектів чи комплекс ному регіональному аналізу позволяет:

— визначати пріоритетні напрямки стратегій розвитку регіону, ефективно вкладати кошти на ті проекти, що дозволяють оптимізувати рівень безпеки региона,.

— враховувати комплексно що існують у регіоні види рі ска населенню і довкілля, створювані внаслідок викидів підприємств нормального режимі праці та возникно вении позаштатних і аварійних ситуацій, транспортуванні маті ріалів, похованні і утилізації відходів, природних небезпек і др.,.

— зробити системний аналіз стратегії управління перебуваючи нием довкілля та здоров’я населення з урахуванням інженер но-технических, соціальних, економічних, екологічних, орга низационных і законодавчих аспектов.

Процесс аналізу ризику розробки стратегії управління ризиком входять такі процедуры:

— експертизу існуючих ризиків здоров’ю і окружаю щей середовища у великих промислових районах, визначення при оритетных ризиків, якими необхідно управляти чи котрі необхідно уменьшать,.

— розробку стратегій управління інтегральним ризиком населенню та довкілля, що грунтується на іду щих принципах:

а) ідентифікація всіх джерел ризику здоров’ю населення і ще довкілля регионе, б) аналіз політики та ранжування джерел ризику з урахуванням розмірів збитків населенню й навколишнього среды, в) розробка пропозицій з ефективному зменшенню рис ка з урахуванням узагальненого аналізу витрат за зниження ризику і вигод від зниження фактичних чи можливих ущербов, г) оптимізація матеріальних витрат з урахуванням соціальних фак торів й створення комплексної системи управління промисловим і природним ризиком у регіоні, — прогнозування стану довкілля у разі планування стратегій промислового розвитку регіонів, оптимізацію заходів для забезпечення прийнятних рівнів безпеки населення і ще охорони навколишнього среды,.

— оптимізацію транспортування небезпечних речовин і материа лов,.

— ліцензування виробництв, що впливають на навколишню среду,.

— розробку законодавчих, нормативних та інших доці ментів, що регламентують діяльність небезпечних производств.

Лица, котрі приймають рішення, часто стикаються з складними проблемами, обумовленими економічними і соціальними при чинами. Необхідно, щоб здоров’я населення піддавалося надмірної небезпеки при викидах в навколишнє середовище і інших впливах промислових підприємств або за виникненні природних катастроф, щоб зберігалися добробут екосистем, добробут суспільства, чистота природної середовища. Тільки реше ния, створені задля досягнення цього, сприяють довго тимчасовому стійкого розвитку регіонів.

4. ЗАКЛЮЧЕНИЕ.

Методология аналізу ризику є тією фундаментом, виходячи з якого проводяться кількісних оцінок, і дозволяє:

зіставляти альтернативних проектів об'єктів і систем,.

— виявляти чинники, які відіграють істотну роль забезпечення безпеки конкретної установки або домогтися будь-якого джерела опасности,.

— визначати оптимальну структуру витрат управління величиною ризику і зменшення небезпеки до прийнятного із соціальної, економічної й екологічної точок зору уровня,.

— створювати базі даних експертних систем на підтримку осіб, що рішення, вироблення тих нормативних документів і експортування конкретних проектов, воздействовать громадські думка, орієнтуючи його за об'єктивні, а чи не на емоційні чи популістські оценки.

Хочеться наголосити, що дослідження ризику як наукова дисципліна перебувають поки лише стадії становлення і що у країні науковий базис аналізу ризику не адекватний потребам розвитку суспільства, хоча накопичений потенціал вже зараз дає змогу провадити у життя конкретні регіональні проекти, пов’язані з аналізом ризику, проводити експертизу технологічні рішення і розробляти рекомендації по лицензированию.

К жалю, екстенсивний шлях економічного розвитку в країні й у світі явно чи неявно затвердив пріоритет економічних цілей розвитку над аналізом екологічних наслідків. У практиці екологічну безпеку це так: оцінюване вплив (якщо взагалі виробляється оцінка) на довкілля і душевному здоров'ї населення потенційно небезпечні об'єкти закріплюється в що регламентують документах, проте завжди застосовується у житті. Такий підхід можна умовно позначити «джерела небезпеки». І тут головним елементом у процедурі аналізу безпеки є джерело небезпеки, і другорядним — чоловік і природне середовище. Сподіватимемося у майбутньому ставлення до людини, його здоров’ю та до природної середовищі стане основним чинником при розробці потенційно небезпечні життєдіяльності об'єктів.

Быков А.А., Кузьмін І.І., Проценко О. Н. Безпека з глобальної і учасникам регіональної точок зору: концепція екологічного паритету. М., 1992.

Быков А.А., Мурзін Н.В. Основні критерії безпеки в людини з природою. М., 1993.

Быков А.А., Мурзін Н.В. Основні критерії безпеки для природних сообществ.М., 1993.

Бабаев М.С., Кузьмін І.І. Абсолютна безпеку чи «прийнятний ризик». М., 1992.

Демин В.Ф., Шевельов Я. В. Розвиток основ аналізу ризику та управління безпекою. М., 1989.