Налогообложение операцій із векселями

Податки є є основним джерелом формування дохідної частини бюджету бюджету Російської Федерації. З великого розмаїття об'єктів оподаткування хотілося б виділити операції із цінними паперами. У господарську діяльність юридичних найчастіше зустрічаються векселі, які у ролі платіжний засіб, гарантії платежу чи ролі цінних паперів. Через різних підходів до природи векселі й виникають проблеми у бухгалтерському обліку як наслідок в оподаткуванні операцій із векселями. Для правильного оподаткування нафтопереробки і бухгалтерського обліку операцій із векселями необхідно містити договорі, який послужив підставу видачі передача векселі. Інша річ, що умови угоди не б’ють по зверненні векселі, саме тут причина сенс абстрактності векселі. Договір ж, продовжує залишатися основним первинним документом.

З 1991 року знову дозволено підприємствам, організаціям, установам та підприємцям здійснювати поставку продукції (виконувати роботу, надавати послуги) в кредиту із стягуванням з покупців (споживачів, замовників) відсотків, використовуючи для оформлення таких угод векселі, тобто. надавати одна одній комерційний кредит. Ця проблема освітлена в першій його частині даної работы.

Друга частину роботи присвячена оподаткуванню фізичних осіб. Так як, оподатковуваний база визначається лише від отриманого доходу, розбіжності у оподаткуванні перебувають у залежність від виду цінних паперів, тому в описах оподаткування фізичних осіб розглянуті операції з різними цінними бумагами.

1. Оподаткування операцій із векселями, застосовуваними під час розрахунків між підприємствами за поставку товаров.

У практиці підприємств часто трапляються випадки, коли розрахунки за відвантажені товари здійснюються векселями. При здійсненні розрахунків між підприємствами векселями слід керуватися Федеральним законом від 11.03.97 г. N 48-ФЗ «Про перекладному і простому векселі «, положеннями статей 142−149 Цивільного кодексу Російської Федерации.

Вексель — письмове дебентура, складене в встановленої форми і дає його власника безумовного права вимагати по наступі терміну особи, який виказав вексель, сплати обумовленої у ньому суми. Обличчя, выписавшее вексель, — векселедавець; обличчя, прийняло вексель, — векселетримач. Векселі бувають простими й переводными.

Простий вексель є письмовий документ, у якому просте та нічим не обумовлене зобов’язання векселедавця (боржника) сплатити певну суму у визначений термін й у певному місці векселедержателю чи з його наказу іншій юридичній особі. По простому векселем векселедавець сам зобов’язується сплатити за виданим векселем. Векселедержателю належить декларація про отримання платежу по векселю.

Перекладної вексель (тратта) є письмовий документ, у якому безумовний наказ векселедавця платникові сплатити певну суму у визначений термін й у певному місці векселедержателю чи з його наказу іншому лицу.

Слід розрізняти два виду векселів, облік операцій із яким має принципові відмінності: а) Векселі, які виписав безпосередньо покупець продукції (товарів). Такі векселі враховуються у векселедержателя (постачальника) як заборгованість покупця, забезпечена векселем. б) Решта векселі, тобто. векселі інших осіб (а чи не покупця продукції, товарів), які у оплату отриманих товарів (продукції). У цьому випадку у бухгалтерському обліку векселедержателя (постачальника) в останній момент отримання такого векселі відбивається погашення дебіторську заборгованість за продукцію, тобто. заборгованості за покупцем продукції, не значиться. Тому векселетримач (постачальник) враховує такі векселі на рахунку «Короткострокові фінансові вложения».

1. Оподаткування организации-векселедателя.

Организация-векселедатель замість сплати отримані товарноматеріальних цінностей (роботи, послуги) виписує вексель з зобов’язанням оплати через період времени.

При відображенні у бухгалтерському обліку векселів, отриманих підприємством як засобу платежу за поставку товарів необхідно керуватися листом Мінфіну РФ від 31.10.94 N 142 «Про порядок відображення у бухгалтерському обліку і звітності операцій із векселями, застосовуваними під час розрахунків між підприємствами за поставку товарів, виконані роботи та послуги «з урахуванням зміни й доповнення, внесених листом Мінфіну РФ від 16.07.96 г. N 62. Сума належних до сплати за векселем відсотків (відмінність між сумою, яка вказана у векселі, та вартістю отриманих ТМЦ) належить збільшення вартості отриманих тих матеріальних цінностей чи витрати виробництва (звернення) у частині робіт, услуг.

Відповідно до пп. «з «п.2 Положення склад витрат, затвердженого Постановою Уряди РФ від 05.08.92 г. N 552 (з внесеними змінами і доповненнями), сплачуваний векселедержателю дохід за векселем як «відсоток за відстрочку оплати (комерційний кредит)» підлягає віднесенню на собівартість продукції (робіт, послуг) й цілком враховується з метою оподаткування (необмежений граничними ставками, встановленими законодавством, зокрема облікової ставкою Центробанку России).

Часто оплати векселі «живими» грошима взагалі відбувається, а вексель погашається шляхом заліку взаємних вимог при відвантаженні (виконанні) организацией-векселедателем продукції (робіт, послуг) організації, що є власником векселів, виписаних организацией-векселедателем.

Для векселедавця (покупця) важливим є питання моменті зарахування в розрахунки з бюджетом (в дебет рахунки 68) податку додану вартість за отриманими матеріальним ценностям.

З використанням покупцем під час розрахунків за поставку товару власного векселі ПДВ вважається фактично сплачених постачальнику в момент погашення векселі. У зв’язку з цим векселедавець (покупець) вправі віднести ПДВ направити на розрахунки з бюджетом лише з факту оплати власного векселі. У разі факт передачі власного векселі постачальнику не можна розглядати як оплата поставлених товарів (робіт, послуг). Пов’язано це про те обставиною, що у уже згадуваному разі заборгованість векселедавця (покупця) за поставлені товари зберігається досі оплати векселя.

1.2. Оподаткування организации-векселедержателя.

Организация-векселедержатель враховує отримані має значення поставки товарів, продукції (виконаних робіт, наданих послуг) векселі по дебету рахунки 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками », субрахунок «Векселі отримані «в кореспонденції із кредитом ніяк рахунки 46 «Реалізація продукції (робіт, послуг) », а відмінність між сумою, яка вказана у векселі, і сумою заборгованості за відвантажені товари (продукцію) — за кредитами рахунки 80 «Прибули і збитки », субрахунок «Доходи за векселями » .

Доходи за векселями (відсотки чи позитивна різниця) входять у склад позареалізаційних доходів, врахованих з метою оподаткування. У відповідність до Інструкцією ГНС РФ від 10.08.95 № 37 «Про порядок обчислення і сплати до бюджету прибуток підприємств і закупівельних організацій» дані доходи з оподаткування приймаються в сумах, враховані під час визначенні фінансових результатів за правилами бухгалтерського обліку, т. е. по нарахуванню, незалежно від їхньої фактичної отримання (Додаток № 11 до инструкции).

У цьому треба враховувати, що згідно з подп. «ж» ст. 5 Закону РФ «Про податок додану вартість» доходи, одержані від звернення цінних паперів (зокрема векселів) як у вигляді відсотків, і у вигляді дисконту, позбавлені НДС.

Якщо організація векселетримач з метою оподаткування визначає виручку від «за оплатою», то після отримання коштів по векселем організація Б виникають обов’язки по підрахунку податків, необхідним показником якого є виручка (ПДВ, податку користувачів автошляхів та інших.). З іншого боку, організація Б зобов’язана визначити фінансовий результат від продукції (робіт, услуг).

Якщо организация-векселедержатель з метою оподаткування визначає виручку від «за відвантаженням», то виручка (і всі відповідні податки) виникає в організації векселедержателя після відвантаження продукції і на пред’явлення покупцю розрахункових документів незалежно від надходження коштів з цього приводу организации-векселедержателя чи одержання векселі як оплата товара.

Организация-векселедержатель може, без очікування наступу терміну оплати векселі, передати (продати) вексель інший організації, навіщо робиться запис про новий власника векселі на звороті векселі, що називається індосаментом. Индоссированные векселі після їх передачі враховуються организациями-индоссатами на забалансовом рахунку 009 «Забезпечення зобов’язань та платежів видані» до закінчення терміну пред’явлення у порядку претензій за зазначеними векселях, отримання сповіщення про їхнє оплаті чи його оплати организацией-индоссантом.

Віддзеркалення у бухгалтерському обліку организации-векселедержателя операцій по дострокової передачі (продажу) векселів аналогічно відображенню операцій із погашення векселей.

Якщо за дострокової передачі (продажу) векселі сума фактично які поступили до организации-векселедержателю грошових чи інших засобів виявиться менша від тієї, яка належить векселедержателю (постачальнику) за відвантажену продукцію (товари), ця різниця погашається з допомогою власні кошти векселедержателя.

При передачі векселі третій особі має значення погашення кредиторської заборгованості за отримані матеріальних цінностей векселетримач, визначальний виторг у цілях оподаткування за «оплаті», на даний момент передачі векселі повинен відбити з метою оподаткування реалізацію продукції, має значення якої власне їм і отримано вексель від покупця, і обчислити з неї всі необхідні податки. Це з тим, що у аналізованої ситуації надходження коштів у рахунок сплати за вексель, отже, і поза відвантажену продукцію, взагалі будет.

При передачі векселі третій особі має значення погашення кредиторської заборгованості векселетримач вправі віднести направити на розрахунки з бюджетом (в дебет рахунки 68) ПДВ з отриманим матеріальних цінностей за наявності акта взаємних розрахунків. Акт взаємозаліку необхідний у зв’язку з тим, що в разі немає грошової сплати отримані ТМЦ, отже, немає і розрахункових документів. З іншого боку, в векселі сума ПДВ ніде не проставляється. Тому обов’язково має бути документ, де ПДВ виділено окремим рядком, тобто. акт взаємозаліку. У цьому датою сплати здобуті порядку взаємозаліку матеріальних цінностей є дата підписати акт взаимозачета.

1.3. Оподаткування операцій із векселями третіх лиц.

Порядок відображення у бухгалтерському обліку і звітності операцій із векселями, встановлений листом Мінфіну Росії від 31.10.94 N 142 (з урахуванням зміни й доповнення, внесених листом Мінфіну Росії від 16.07.96 N 62), поширюється тільки на випадки, коли вексель виписав покупець і він є боржником за векселем, тобто. лише з векселі, отримані предприятием-поставщиком від векселедателей.

При розрахунках між підприємствами за поставку товарів, виконані роботи та послуги векселями третіх осіб (зокрема векселями банків) отримання векселі у предприятия-поставщика віддзеркалюється в рахунку 58 «Короткострокові фінансові вкладення ». І тут, слідуючи пункт 39 Положення про бухгалтерський облік і звітності Російській Федерації, затвердженого Наказом Мінфіну РФ від 26.12.94 N 170, векселі треба враховувати по фактичних витрат з їхньої придбання. У зв’язку з не має значення номінальна вартість векселя.

При реалізації векселів треба враховувати, що негативний результат від майна підприємства у цілях оподаткування не зменшує оподатковувану базу (п. 2.4 Інструкції Госналогслужбы РФ від 10.08.95 N 37 «Про порядок обчислення та сплати до бюджету прибуток підприємств і організацій »).

Пример.

Підприємство оптової торгівлі (підприємство «А») відвантажило покупцю (підприємству «Б») товари у сумі 120 тис. крб., зокрема ПДВ — 20 тис. крб. Підприємство «Б» передало підприємству «А» як засіб платежу за поставку товарів (замість оплати) вексель Куйбишевської залізниці акцій становить 150 тис. руб.

У разі вартість отриманого підприємством «А» векселі визначається з фактичні витрати з його придбання, тобто. виходячи з вартості відвантаженої продукції. У бухгалтерський облік підприємством «А» мають бути зроблені такі записи: Дп 62 Кт 46 120 тис. крб. — відвантаження товарів покупцю (підприємству «Б»); Дп 46 Кт 68 (76) 20 тис. крб. — нарахований ПДВ з реалізованої продукції; Дп 58 Кт 62 120 тис. крб. — отримано вексель Куйбишевської залізниці за відвантажені товары.

Оскільки вексель акцій становить 150 тис. крб. приймається в залік заборгованості у розмірі 120 тис. крб., необхідно укласти акт заліку взаємної заборгованості (акт взаимозачета).

У час отримання векселі Куйбишевської залізниці в підприємства «А» відбувається погашення дебіторську заборгованість за поставлену продукцію. Фактично це означає виконання сторонами зобов’язань по договору поставки, на той час будь-які зобов’язання в оплаті продукції припиняються. Отже, в останній момент отримання векселі Куйбишевської залізниці підприємство «А», що б виторг у цілях оподаткування за оплаті, має відбити реалізацію з метою оподаткування зі сплатою відповідних податків (ПДВ, податку з прибутку, податку користувачів автодоріг і др).

У разі, якщо вексель, отриманий підприємством, передається іншому покупцю чи пред’являється до погашення, операції оформляються такими проводками:

1) Якщо вексель підприємством «А» передається підприємству «У», яке є постачальником стосовно підприємству «А» в залік заборгованості «А» перед «У» у вигляді 130 тис. крб., у бухгалтерському обліку робляться записи: Дп 60 Кт 48 130 тис. крб. Дп 48 Кт 58 120 тис. крб. Дп 48 Кт 80 10 тис. руб.

2) Якщо вексель погашається боржником (Куйбишевської залізницею) за номінальною вартістю 150 тис. крб., у бухгалтерському обліку робляться записи: Дп 51 Кт 48 150 тис. крб. Дп 48 Кт 58 120 тис. крб. Дп 48 Кт 80 30 тис. руб.

3) Якщо вексель підприємством «А» продано іншому підприємству по вартості менше балансовою — за 100 тис. крб., операції у бухгалтерському обліку буде відбито так: Дп 51 Кт 48 100 тис. крб. Дп 48 Кт 58 120 тис. крб. Дп 80 Кт 48 20 тис. крб. У цьому збиток 20 тис. крб. з оподаткування не учитывается.

Отже, під час проведення розрахункових операцій із векселями необхідно враховувати такі вимоги податкового законодательства.

Підприємства, які застосовують при обчисленні оподатковуваної бази метод визначення виручки від продукції (робіт, послуг) принаймні її оплати (надходження коштів у рахунки установи банків чи касу підприємства), і при отриманні як оплата за відвантажену продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги) векселі від векселедавця (коли покупець є векселедавцем) розрахунки з бюджетом із податків роблять у тому звітному періоді, у якому настає термін погашення векселі чи відбувається передача векселі по индоссаменту (вибуття векселі з балансу), а і при отриманні векселі від третя особа — в останній момент отримання векселя.

Якщо облікової політикою підприємства передбачено визначення виручки від продукції цілях оподаткування «принаймні відвантаження», оподатковуваний прибуток виникає у момент відвантаження продукції поза залежність від надходження коштів з цього приводу підприємства чи отримання векселі як оплата товара.

1. Оподаткування фізичних лиц.

2.1. Оподаткування доходів учредителей.

Загальних фондів банківського управління (ОФБУ).

Прибутковий податок обчислюється, утримується і вносять у бюджет довірчим управляючим з суми доходу, нарахованого фізичних осіб — засновникам управління або фізичних осіб — выгодоприобретателям з допомогою розподілу прибутків, отриманої довірчим управляючим ОФБУ від управління майном. Податок утримується відповідно до положеннями розділу III інструкції Госналогслужбы Росії від 29.06.95 № 35 «По застосуванню Закону Російської Федерації «Про прибутковий податок з фізичних осіб «як у перерахування належного доходу фізичному особі — засновнику (выгодоприобретателю), і у разі приєднання доходу від суми майна, переданого в довірче управління, непідвладна інфляції вартісна оцінка якого вказується в сертифікаті дольової участі. Літочислення і утримання прибуткового податку із доходів фізичних осіб — засновників (выгодоприобретателей) виробляється довірчим управляючим принаймні розподілу доходу протягом усього періоду дії договору довірчого управління. Утримані податок перераховуються до бюджету порядку, передбаченому пунктами 30, 31 і 32 названої Инструкции.

Що стосується дострокового вибуття фізичної особи зі складу фундаторів ОФБУ підлягають оподаткуванню кошти, які повертаються такій особі, у частині, перевищує вартісну оцінку майна, зазначену в сертифікаті дольової участі. Становище підпункту «т» пункту 1 статті 3 Закону Російської Федерації «Про прибутковий податок з фізичних осіб «про порядок оподаткування сум, отриманих від продажу майна, належить фізичній особі на праві власності, що передбачає надання пільги у вигляді тисячократного суми мінімальної місячної оплати праці, не застосовується, що у відповідно до пункту 2.5 інструкції за Центральний банк Росії від 02.07.97 № 63 «Про порядок здійснення операцій довірчого управління і бухгалтерський облік операцій кредитними організаціями Російської Федерації «майно, передане юридичними і фізичними особами — засновниками в довірче управління ОФБУ, об'єднується на праві загальної собственности.

Довірчий управляючий зобов’язаний відповідно до пункту 66 Інструкції Госналогслужбы Росії № 35 не менше десь у квартал представляти в податковий орган за місцем на реєстрацію інформацію про доходах, перелічених (приєднаних) або виплачених фізичних осіб — засновникам (выгодоприобретателям) за договорами довірчого управління, і сумах податку, утриманого від цього доходу, із зазначенням адрес постійного місця проживання цих лиц.

2.2. Оподаткування доходів ф’ючерсних операций.

Відповідно до Законом Російської Федерації від 07.12.91 № 1998;1 «Про прибутковий податок з фізичних осіб «(із змінами і доповненнями) обов’язки по підрахунку, утримування і переліченню до бюджету платежів з подоходному податку покладено на відповідні організації, є джерелом доходів для фізичних лиц.

Що стосується укладання фізичними особами на брокерське обслуговування над ринком цінних паперів, зокрема проведення ф’ючерсних операцій рахунок коштів фізичних осіб, у інтересах таких осіб, обов’язки стримування податку покладаються на организацию-брокера, що здійснює в інтересах фізичних осіб цивільно-правові операції з фьючерсами.

Об'єкт оподаткування прибутковим податком визначається протягом всього терміну дії договору на брокерське обслуговування наростаючим результатом як сума доходу, отриманого як позитивної варіаційної маржі за угодами купівлі-продажу ф’ючерсних контрактів. Негативна маржа, отримана по названим угодам, зменшення оподаткованого доходу, зокрема в межах отриманого доходу (позитивної маржі), не належить, оскільки Законом про прибутковому оподаткуванні зменшення отриманих прибутків у сумі збитків не предусмотрено.

З огляду на викладене, фирма-брокер виходячи з інформації з проведеним угодах із ф’ючерсами, представленої клірингової організацією, має робити літочислення оподаткованого доходу у межах кожного клієнта — фізичної особи з суми позитивної маржі. Розрахунок виробляється щомісяця принаймні скоєння ф’ючерсних угод. Сума податку, належна до сплати по прибутку від операцій із ф’ючерсами, перераховується в бюджет щомісяця гаразд, передбаченому пунктами 30, 31 і 32 інструкції Госналогслужбы Росії від 29.06.95 № 35 «По застосуванню Закону Російської Федерації «Про прибутковий податок з фізичних осіб » .

Податковий облік отриманих прибутків проводиться у разі формі, передбаченої при застосуванні № 7 до названої Інструкції. Про сумах отриманого прибутку і утриманого податку организация-брокер представляє відомості в податковий орган за місцем постановки на облік гаразд, описане у пункті 66 Інструкції Госналогслужбы Росії № 35.

2.3. Оподаткування доходів від таких операцій купівлі-продажу ДКО, ОФЗ.

Відповідно до підпунктів «л» і «зв» пункту 1 статті 3 Закону Російської Федерації «Про прибутковий податок з фізичних осіб «з метою оподаткування сукупний прибуток, отриманий фізичними особами, у оподатковуваний період, не включаються суми, одержувані для погашення облігацій державних позик Російської Федерації, і навіть відсотки, й виграші із таких цінним паперам. Відповідно до листом Мінфіну же Росії та Госналогслужбы Росії від 23.02.93/ 09.03.93 №№ 5−1-04/ВГ-4−01/28ам дисконт за державними короткотерміновим бескупонным облігаціях (ГКБО), визначається як відмінність між ціною реалізації і ціною купівлі, є виглядом доходу (відсотка), отриманого за державними облигациям.

Тому, за оформленні підсумків операцій із ДКО (купівля-продаж, погашення) за рахунком «депо », відкритого банком-дилером в субдепозитарии з ім'ям такого фізичної особи, утримання прибуткового податку основі положень підпунктів «л» і «зв» пункту 1 статті 3 Закону Російської Федерації «Про прибутковий податок з фізичних осіб «не производится.

Відповідно до пунктами 1 і 2 листи Мінфіну же Росії та Госналогслужбы Росії від 13.06.95 № 53 «Про деякі питання, що з оподаткуванням облігацій зі змінним купонним доходом «при зверненні облігацій ОФЗ не підлягає обкладанню прибутковим податком у фізичних осіб накопичений купонний дохід у період володіння такими особами облигациями.

Суми, одержувані фізичними особами під час продажу облігацій ОФЗ до дати початку погашення, підлягають оподаткуванню у джерела їх виплати з урахуванням норм чинного податкового законодавства. У цьому сплачувані суми з метою оподаткування зменшуються на частина суми накопиченого купонного доходу, рассчитываемую як відмінність між нагромадженим купонним доходом, одержаними під час продажу облігацій або погашенні купона, та накопиченим купонним доходом, сплачених за її придбанні (п. 2 листи Мінфіну же Росії та Госналогслужбы Росії від 13.06.95 № 53), підпадає під дію підпункту «зв» пункту 1 статті 3 Закону Російської Федерації «Про прибутковому податок з фізичних осіб » .

Що Залишилося до виплати сума оподатковується із застосуванням положень підпункту «т» пункту 1 статті 3 названого Закону з наданням відрахування у вигляді тысячекратной мінімальної місячної оплати праці або його заміною на відрахування у сумі документально підтверджених витрат, що з придбанням цінних бумаг.

Згідно з підпунктом «т» пункту 8 Інструкції Госналогслужбы Росії № 35 і при отриманні фізичними особами доходів за операціями купівлі-продажу цінних паперів у джерела виплати доходу можуть прийматися до заліку витрати, підтверджені документами у придбанні такі папери. Номінальна вартість цінних паперів без відповідного документального підтвердження вироблених витрат за їх придбання до заліку не принимается.

З урахуванням названої норми і автора листа Мінфіну Росії і близько Госналогслужбы Росії від 05.09.95 № 1−35/12; 07.09.95 № НП-6−01/477 «Про деякі питання, що з оподаткуванням облігацій ощадного позики Російської Федерації «при виплаті фізичних осіб сум за операціями купівлі-продажу облігацій сберзайма до дати погашення прибуткового податку може бути утриманий у джерела виплати доходу з сум, перевищили фактично вироблені такими особами витрати на придбання облігацій (не враховуючи накопиченого купонного доходу). Витрати у придбанні облігацій повинні підтверджуватися відповідними документами, наприклад, договорами купівлі-продажу цінних бумаг.

Для надання з метою оподаткування відрахування у частині суми накопиченого купонного доходу, що визначається як відмінність між нагромадженим купонним доходом, одержаними під час продажу облігацій або погашенні купона, і нагромадженим купонним доходом, сплачених за її придбанні, також необхідно документальне підтвердження дати придбання цих цінних бумаг.

Що стосується неможливості підтвердження котра фізичною особою дати придбання облігацій і буде вирощених через відкликання купівлею-продажем витрат прибуткового податку може бути утриманий банком-покупателем з суми виплати, вона перевищила тысячекратный встановлений законом розмір мінімальної місячної оплати, сформованій за год.

Організації, які робили виплати фізичних осіб за договорами купівліпродажу облігацій сберзайма на суми, перевищили тысячекратный розмір мінімальної місячної оплати праці без стягування прибуткового податку і за відсутності документів, підтверджують витрати, фактично вироблені такими особами, притягнуто до заходам відповідальності, передбачених статтею 22 Закону Російської Федерації «Про прибутковий податок з фізичних осіб » .

2.4. Оподаткування операцій із векселями.

У зв’язку з набуттям чинності з 17 березня 1997 року Федерального закону № 48-ФЗ «Про перекладному і простому векселі «прибутковий податок з виплат, вироблених фізичних осіб — векселедержателям для погашення пред’явлених ними вексельних зобов’язань (векселів), виробляється в джерела виплати тільки з відсоткового (дисконтного) доходу без оподаткування вексельної суммы.

Оподаткування вексельної суми, виплаченої фізичній особі при погашенні векселі крім вексельного (відсоткового чи дисконтного) доходу, виробляється податковим органом виходячи з декларації, поданого фізичною особою установленому порядку, і збереження одержаних від підприємств, установ, громадських організацій і інших роботодавців даних про виплачених фізичних осіб доходах.

При перерахунку податковим органом враховуються фактичні витрати, понесені фізичною особою зв’язки Польщі з отриманням векселі, підтверджені відповідними документами, наприклад, договором купівлі-продажу вексельного зобов’язання, приходным касовим ордером про внесення грошових сум як оплата векселі, набутого як в емітента, і отриманого по индоссаменту, іншими документами.

Під час продажу котра фізичною особою векселі, тобто вчинення ним передавальної написи на користь нового векселедержателя за плату, прибутковий податок утримується біля джерела отримання прибутку від продажу векселі з застосуванням положень підпункту «т» пункту 8 інструкції Госналогслужбы Росії від 29.06.95 № 35 «По застосуванню Закону Російської Федерації «Про прибутковий податок з фізичних осіб ». І тут податок утримується з суми виплати, перевищує тысячекратный розмір мінімальної місячної оплати праці рік, розрахованої з урахуванням які з початку 2002 року ж розмірів та того розміру, котрий діє на даний момент укладання угоди. Якщо недоїмку протягом року організацією виробляється кілька таких виплат одному й тому фізичній особі, то податок обчислюється із загальною суми виплат, перевищує зазначені розміри, з заліком раніше утриманого налога.

За бажання фізичної особи у джерела виплати доходу продажу векселі замість тисячократного відрахування можуть прийматися до заліку витрати, підтверджені документами у придбанні векселя.

У податковий орган відповідно до підпунктами «в» і «е» пункту 66 інструкції Госналогслужбы Росії від 29.06.95 № 35 «По застосуванню Закону Російської Федерації «Про прибутковий податок з фізичних осіб «підприємствами, установами, організаціями та іншими роботодавцями видаються відомості формою, наведеної у додатку № 3 «Довідка про доходи фізичної особи за 199_ рік «до названої Інструкції, про вироблених фізичних осіб виплати у виконанні зобов’язань по цінних паперів (включаючи векселі), пред’явлених фізичними особами, які отримали такі зобов’язання на пред’явника, іменний, ордерной, гаразд цессии, по индоссаменту, в бездокументарній формі, і навіть з інших угодам купівлі-продажу цінних бумаг.

Коли розрахунки з угодам купівлі-продажу векселів здійснюються між фізичними особами та розмір річного прибутку від такого типу продажів перевищує встановлені кратності, то фізична особа — продавець після закінчення року у общеустановленном порядку має заявити про доходи в декларації, поданого до податкової інспекції за місцем постійного жительства.

Заключение

.

Як очевидно з даної роботи у бухгалтерський облік юридичних необхідно точно, правильно, відповідно до законодавством, відбивати операції з векселями, оскільки, саме з відображення у бухгалтерському обліку залежить оподаткування даних операцій. Оскільки, вексель виникає з найрізноманітніших угод, мають оподатковуватися доходи саме цих угод, але з «доходи по Векселю».

Для фізичних осіб найважливішим визначення доходу операцій із цінними паперами. Розрахунок доходу визначається по-різному, в залежність від виду цінних паперів (акції, ДКО, ОФЗ, векселі), виду операцій із цінними паперами (ф'ючерси., опціони). Тому, увагу цій роботі було акцентовано визначення оподатковуваної бази фізичних лиц.

Наше податкового законодавства бажає багато кращого, але тим щонайменше його потрібно знати досконально, особливо у частині оподаткування фізичних осіб, оскільки це теж стосується кожного громадянина, адже всім відомо, що «незнання законів не від ответственности».

Литература

Главбух. № 13, липень, 1998 рік. Головбух. № 15, серпень, 1998 рік. Головбух. № 17, вересень, 1998 рік. Російський ринок цінних паперів. Ч. 111. Законодавство по бухгалтерського обліку й оподаткуванню. Під ред. Гладышев С. А., Осоргін Г. К. М.: АТ «Школа інвестора», 1995 рік. Хабарова Л. П. Облік і оподаткування операцій із векселями. Журнал «Бухгалтерський бюлетень». М.: 1997 рік. Рябова Р. И. Бухгалтерський облік і оподаткування операцій із цінними паперами. Бібліотека журналу «Податковий вісник». М.: 1998 год.