Истории — історичний ландшафт

Истории — історичний ландшафт.

Когда-то вкрите дрімучими лісами межиріччі річок Москви й Сетуни тяглося верст на 25— від села Акулово (усе ж, де поет Маяковський розмовляв із Сонцем) до Потылихи (звідки нині пересунули Краснолужский міст). Середньовічні автори називали цю земельну марку Сетуньским станом. Ліси оточували седун— багнисте, «просевшее» місце, яким текли річки Сетунь, Хвилка (Филька), Раменка. На місці Фильки тепер лінія метрополітену, дома Раменки— ставки і житлові комплекси… Заплаві річки Сетуни формально більше: 1991 року долина набула статусу пам’ятника природи, а 23июня 1998 року Уряд Москви оголосило її природним заказником «Долина річки Сетунь». Постанова ця, як і ще природоохоронні постанови різних рівнів, залишається поки на папері та на стані тонкого зеленого проміннячка, досі прорезающего Москву від МКАД до Окружний залізниці, неможливо позначилося. Рідшають заплавні лісу— колишні раменья; за заплавними лісами тане і тварина населення долини (виняток— бродячі собаки). Але, хоч як дивно це видається москвичам, в заплаві Сетуни досі збереглася дика популяція звичайного хом’яка, можна зустріти ондатру, співають солов'ї і літають кряковые качки, а погожі дні «згодне гуденье комах» часом перекриває шум прагнуть в Управління дорожньо-постової служби Західного округу машин. Зате (що дивно) територія заказника рясніє самозахопленнями під городи. Автору цих рядків неодноразово доводилось відбирати в любителів браконьєрського лову нечисленної риби, уцілілій до найближчої річки, підйомники й закидные мережі. Бомжі, постійно що у теплотрасах, прокинутых прямо по заплаві, доїдають крякашей. Рубка дерев, категорично заборонена режимом заказника, ведеться масово (як несумлінними землекористувачами, і міськими службами). Кострища в заплаві не встигають заростати, а порожні пляшки збираються єдиними санітарами заплави— пенсіонерами— на жаль, выборочно.

Особенно важко приустьевому ділянці Сетуни— району, що прилягав до Потылихе. Тут тиск мегаполіса надзвичайно сильно. Органічні забруднювачі, промислові стоки, побутове сміття сплавляються річкою і нагромаджуються біля гирла. Річище Сетуни після урагану 1998 року виявилося в багатьох місць перегороджене рухнувшими деревами. Там осіли галузі і ганчірки, пляшки і пластикові пакети, аерозольні балончики. Кепсько пахне мул два-три роки зцементував сміття в міцні греблі, порушили гідрологічний режим річки. Втрата берегової рослинності, передусім вільхи, верб і рокит, найвища забрудненість вод Сетуни, практично що стала нездатною до самоочищення, — лише невеликий перелік симптомів хвороби реки.

Центр охорони дикої природи вже не перший рік поспіль проводить навесні дні особливо охоронюваних природних територій— «Марші парків». У самій Москві акція традиційно відбувалася національному парку «Лосиний острів». Нинішній рік з’явилася можливість допомогти є ще однією особливо охоронюваної природної території міста— природного заказнику «Долина річки Сетунь». На добру справу зробили спортсмены-каскадеры.

С 1993 року в Потылихе діє історико-культурний комплекс каскадерів «Сетуньский стан». Російське середньовіччя— значеннєвий стрижень комплексу. Але культуру живе і формується лише у що вміщає її ландшафті— в седунах і раменьях, в перелісках і луках. Саме тому локальним девізом «Марша-2000» діти з Об'єднання каскадерів «Майстер» і ДЮСШ «Майстер» вибрали слоган, винесене у заголовок статьи.

Два дні вихідних, 22 і 23 квітня 2000 року, юні спортсмени разом із маститими каскадерами буквально вигрібали з річки й річковий заплави багаторічні поклади сміття. «Ми нині сетуньские бобри», — не без гордості жартував Олексій Ферапонтов, разобравший з товаришами з допомогою старенькій «казанки», ножівки, багра і древнього чарівного заклятья шість річкових завалів. Грузило він пиляв просто у воді— це теж був свого роду трюк! Чималу роль, гадаю, зіграло в злагоджену роботу молоді присутність у лавах добровольців чарівних дівчат (багато прийшли на акцію «по-сімейному», з подружками, і серед учнів школи гарних спортсменок чимало). «Майстер» виділив велику суму в придбання саджанців характерних для заплави Сетуни рослин. У цьому видовий склад рослин підібрали ботаниками-профессионалами в такий спосіб, щоб реставрувати флору малої среднерусской річки. Частина посадкового матеріалу отримали черенкованием зелених частин зруйнованих в воду дерев. Посадки формувалися відразу двома терасах з урахуванням топографії весняних (снігових) і літніх (дощових) паводків Сетуни. Деревні і чагарникові форми висаджувалися одночасно під захистом пологу трав’янистих рослин. При посадці ми намагалися домогтися високої густини древостоя, на шкоду охвату площ про те, щоб сформований ценоз зміг саму себе захищати від рекреаційної нагрузки.

Честно кажучи, мені на початок акції не вірилося, що юні спортсмени серйозно поставляться до «Маршу». Проте поєднання двох чинників— авторитету керівників об'єднання на чолі з Ігорем Паниным і ефекту «території" — виявилися для дітей вагомим стимулом. Підліткам (які зібралося кілька десятків) найбільше сподобалася посадка дерев і чагарників на річкових терасах. Причому неприємним відкриттям стало невміння хлопців поводження з саджанцями, повна втрата ними мінімальних навичок елементарної сільськогосподарської діяльності. Хіба не пригадати незлим, але тихим словом наше з її паперовими програмами і практикумами з охорони природи, природознавства й ботаніки! Наприкінці другого дня, втім, хлопці підучилися засадам лісівництва. (Цікаво, що й через місяць по закінченні «Марша» хлопці самостійно посадили ще одне куртину кустарника.).

Немного торкнуся технології залучення дітей у природоохоронну діяльність. Практично при цьому використовувалася нескладна психологічна ланцюжок. Можливість безплатно займатися цікавими і престижними (зокрема й у підліткової середовищі) видами спорту (велоі мототриал, підводне плавання, айкідо, історичне фехтування та інших.) під керівництвом легендарних наставників (таких, наприклад, як багаторічний член збірної СРСР стали по триалу Сергій Серегин чи п’ятиразова чемпіонка Росії Ганна Флегонтова) усвідомлюється підлітками як велика цінність. Ціннісне сприйняття підвищується з допомогою участі дітей у престижних шоу, фестивалях і кінозйомках, переважно, на історичну тематику. У цьому ландшафтне й культурна простір комплексу, де вони займаються, є «богатирський стан», т. е. є «великим домом» для вихованців. До нього і територія розміщення стану, і навколишній ландшафт. Звідси нескладно виконується перехід до ціннісним усвідомлення підлітком ландшафту Сетуньской заплави непросто як абстрактного куточка поки живої природи, але, як персонально привласненого простору. Сприяє такому переходу і те що, що землевідведення з організацією комплексу було надано безпосередньо біля несанкціонованої тривалої звалища промислового й побутового мусора.

Деятельность дітей разом із працівниками об'єднання каскадерів «Майстер» на ліквідацію звалища мала природну мотивацію. Рекультивація земель заплави та своєчасне відновлення характерною заплавною рослинності, в такий спосіб, стає логічним продовженням вже проведеної і дала суттєвий результат діяльності. З опитування юних спортсменів видно, що чітко ідентифікують рекультивированные ділянки як «наш садок», «наші деревья».

Следующим, планованим нині етапом, має стати залучення дітей у роботи з подальшої очищенні річки й поступове відновлення властивій Сетуни фауни разом із продовженням робіт з відновлення заплавною флори. Така діяльність, зрозуміло, лягає нелегким фінансовим тягарем на бюджет об'єднання каскадерів. Повномасштабні з відновлення природи заплави Сетуни будуть навряд чи можливі без залучення коштів інших добродійників (у вигляді цільових програм чи грантів). Занепокоєння викликає і те, що Уряд Москви й Москомприрода (у чийому віданні перебуває заказник) доки роблять реальних кроків на відновлення природних ландшафтів цієї антропогенно трансформованої территории.

Всем зацікавленою проекті організацій та осіб пропонуються координати для зв’язку: Москва, 2-ї Сетуньский проїзд, володіння 5Б чи Москва, Зеленоград, корпус 1554, кв.118; тіл. 537−5711, пейджер 937−9999 (аб. 32 526). Бєлковський Андрій Николаевич.

Список використаної литературы:

Журнал «Екологія життя й ». Статья А.Н. Белковского.