Автотранспорт і человек

МГУИЭ.

Факультет: Машиностроительный.

Кафедра: САПР.

Дисципліна: Экология.

РЕФЕРАТ на ТЕМУ:

АВТОТРАНСПОРТ І ЧЕЛОВЕК.

Студент: Жуков Є. В.

Курс, група: 1курс «М-18».

Викладач: Дмитрієва Г. Б.

Москва 2002.

Зміст Запровадження 3 1 Чинники негативного впливу автомобільного транспорту на чоловіки й довкілля. 5 2 Викиди від автотранспорту у повітря 6 2.1 Шкідливі речовини, забруднюючі атмосферу. 7 2.2 Поширення і трансформація автомобільних викидів 12 2.3 Вплив шкідливі речовини на організм 16 3 Енергетичне забруднення 21 3.1 Шумове вплив 21 3.2 Вібрації 23 3.3 Електромагнітні випромінювання 24 4 Автокатастрофи 25 Укладання 27 Література 30.

Природа — цілісна система з безліччю збалансованих зв’язків. Порушення цих зв’язків призводить до зміни усталених природі круговоротах речовин і. Сучасним суспільством, у виробництво і споживання втягується стільки речовини і, що у в сотні разів перевершує біологічні людській потребі, що є основною причиною сучасної екологічної кризи (високий рівень і той швидке наростання антропогенного навантаження на навколишнє природне среду).

Сьогодні виробнича діяльність людства связанна з використанням різноманітних природних ресурсів, що охоплюють більшість хімічних елементів. Посилення техногенного на довкілля породило ряд екологічних проблем. Найгостріші пов’язані зі станом атмосфери, гідросфери і литосферы.

Деякі «зміни», такі як забруднення повітря, або води, можуть безпосередньо проводити здоров’я та життєдіяльність організму. Інші загрожують непрямими ефектами, наприклад, викиди вуглекислого газу позначаються кліматі, що у своє чергу віддзеркалюється в виробництві продуктів; зрушення у незначній концентрації биогенов призводять до загибелі одних популяцій і бурхливому розмноженню других.

Через війну накопичення різних забруднень у атмосфері, під час першого чергу фреонів, відбувається руйнація озонного шару, який охороняє земну поверхню від сонячної радіації. Забруднення, які у атмосферу, з опадами повертаються на Землю і потрапляють у водойми та ґрунт. Стічними водами підприємств в промисловості й агропромислового комплексу забруднюються річки, озера і моря. Вважається, що у водойми потрапляє понад 500 тис. різних речовин. Важкі метали — свинець, ртуть, цинк, мідь, кадмій, хто у водойму, активно поглинаються тваринами і рибами, які чи самі гинуть, чи отруюють людей, використовують в пищу.

Нині зменшення забруднення атмосферного повітря токсичними речовинами, які виділяються промисловими підприємствами і автомобільними транспортом, є одним із найважливіших проблем, що стоять перед людством. Забруднення повітря надає шкідливий вплив на чоловіки й довкілля. Матеріальні збитки, викликаний забрудненням повітря, важко оцінити, проте по неповним даним вона досить великий. Автомобіль не розкіш, а засіб пересування. Без автомобіля в час немислимо існування людства. При інтенсивної урбанізації і зростання мегаполісів автомобільний транспорт став самим несприятливим екологічним чинником в охороні здоров’я людини і природного довкілля у місті. Отже, автомобіль стає конкурентом людини за життєве пространство.

Останні десятиліття людство остаточно переконалося, що першим винуватцем забруднення атмосферного повітря — однієї з основних джерел життя на нашої Планеті, є дітище науково-технічного прогресу — автомобіль. Автомобіль, поглинаючи той самий для перебігу життя кисень, водночас інтенсивно забруднює повітряну середу токсичними компонентами, наносящими суттєвої шкоди всьому живому і неживому. Внесок в забруднення довкілля, переважно атмосфери становить — 60 — 90%.

1 Чинники негативного впливу автомобільного транспорту на чоловіки й навколишню среду.

Що Курсують Землі більш 500 млн. автомобілів не є лише причиною щорічної загибелі близько 500 тисяч, 10 млн. поранених, а й причиною розхитування здоров’я мільярдів людей.

Сьогодні російське автомобілебудування відстає в технічному відношенні від світового рівня. У серійне виробництво перебувають автомобілі, які проектувалися 20−30 років як розв’язано. Технологічний рівень виробництва Демшевського не дозволяє досягти необхідної точності складання і обробки деталей. Свій внесок у забруднення ОС вносить низьку якість палива: близько 70% - етилірованого бензина.

За оцінками спеціалістів щорічні сумарні автомобільні викиди в СНД становлять 400 млн. т., серед которых.

— 27 млн. т. окису углерода;

— 2.5 млн. т. углеводородов;

— 9 млн. т. окислів азота;

— 200−230 млн. т. вуглекислого газа.

Серед усіх видів транспорту автомобільний завдає найбільшої шкоди навколишньому середовищі. У Росії її у місцях підвищеного забруднення повітря проживає всього близько 64 млн. людина, середньорічні концентрації забруднювачів повітря перевищують гранично припустимі більш ніж 600 містах России.

Державні видатки охорону природи становлять частки відсотка бюджету, що у десятки разів менша за аналогічний показник для розвинених країн. Попри обвальне скорочення виробництва, стан навколишнього природного довкілля Російської Федерації постійно ухудшается.

Найбільш значимі чинники негативного впливу автомобільного транспорту на чоловіки й довкілля следующие:

. Забруднення воздуха;

. Забруднення навколишнього среды;

. Шум, вибрация;

. Виділення тепла (розсіювання энергии).

Нині точиться жорстка боротьба з автомобільної небезпекою. Конструюються фільтри, розробляють нові види пального, містять менше свинцю. Скороченням добавок і до бессвинцовому бензину породить ряд технічні проблеми. Отже, у найближчій перспективі можна усунути розсіювання свинцю ДВС. Але залишаться інші шкідливі компоненти ОГ — чадний газ, окисли азоту, канцерогенний бенз (а)пірен і т.п.

2 Викиди від автотранспорту в атмосферу.

Чадний на газ і окисли азоту, настільки інтенсивно виділені перший погляд безневинним блакитнуватим димком глушника автомобіля — ось одне з основних причин головного болю, втоми, невмотивованого роздратування, низькою працездатності. Сірчистий газ здатний впливати на генетичний апарат, сприяючи безпліддя і уродженим каліцтвам, проте разом ці чинники ведуть стреси, нервовим проявам, прагнення до самоті, байдужості до близьких людей. У інших містах зустрічалися з більш поширені захворювання органів кровообігу й дихання, інфаркти, гіпертонія і новоутворення. За розрахунками спеціалістів, «внесок» автомобільного транспорту у повітря становить до 90% по окису вуглецю і 70% по окису азоту. Автомобіль також додає у ґрунт й повітря важкі метали та інші шкідливі вещества.

Основними джерелами забруднення повітряної середовища автомобілів є які відпрацювали гази ДВС, картерные гази, паливні испарения.

Двигун внутрішнього згоряння — це теплової двигун, у якому хімічна енергія палива перетворюється на механічну роботу. По виду застосовуваного палива ДВС поділяють на двигуни, працівники бензині, газі і дизельному паливі. По способу запалення горючі суміші ДВС бувають з воспламенением від стискування (дизелі) і з воспламенением від іскрової свічки зажигания.

Дизельне паливо є сумішшю вуглеводнів нафти з температурами кипіння від 200 до 3500С. Дизельне паливо повинен мати певну в’язкість і самовоспламеняемость, бути хімічно стабільним, при згорянні мати мінімальну дымность і токсичність. Заради покращання цих властивостей в палива вводять присадки, антидымные чи многофункциональные.

2.1 Шкідливі речовини, забруднюючі атмосферу.

Освіта токсичних речовин — продуктів неповного згоряння окислів азоту в циліндрі двигуна у процесі згоряння відбувається принципово різними шляхами. Перша група токсичних речовин пов’язані з хімічними реакціями окислення палива, що перебігають як і предпламенный період, і у процесі згоряння — розширення. Друга ж група токсичних речовин утворюється під час поєднанні азоту та надлишкового кисню продукти згоряння. Реакція утворення окислів азоту носить термічний характері і не пов’язана безпосередньо з реакціями окислення палива. Тому розгляд механізму освіти даних токсичних речовин доцільно вести раздельно.

До основним токсичним викидам автомобіля ставляться: які відпрацювали гази (ОГ), картерные гази і паливні випаровування. Які Відпрацювали гази, выбрасываемые двигуном, містять окис вуглецю (ЗІ), вуглеводні (СХHY), окисли азоту (NOX), бенз (а)пірен, альдегіди і сажу. Картерные гази — це суміш частини відпрацьованих газів, яка проникла через неплотности поршневих кілець в картер двигуна, з парами моторного олії. Паливні випаровування вступають у довкілля із системи харчування двигуна: стиків, шлангів тощо. Розподіл основних компонентів викидів у карбюраторного двигуна таке: які відпрацювали гази містять 95% ЗІ, 55% СХHY і 98% NOX, картерные гази по — 5% СХHY, 2% NOX, а паливні випаровування — до 40% СХHY.

Зміст токсичних викидів в відпрацьованих газах двигунів внутрішнього згоряння представленій у табл.1 Таблиця 1. Зміст токсичних викидів в відпрацьованих газах двигателей.

|Компоненты |Частка токсичного компонента в ОГ ДВС | | |Карбюраторні |Дизельні | | |У % |на 1000л топлива,|в % |на 1000л палива, | | | |кг | |кг | |CO |0,5−12,0 |до 200 |0,01−0,5 |до 25 | |NOX |до 0,8 |20 |до 0,5 |36 | |СХHY |0,2 — 3,0 |25 |0,009−0,5 |8 | |Бенз (а)пірен |- |до 10 мкг/м3 |- |- | |Альдегіди |до 0,2мг/л |- |0,001−0,09мг/|- | | | | |л | | |Сажа |до 0,04 |1 |0,01−1,1г/м3 |3 | | |г/м3 | | | |.

У випадку у складі відпрацьованих газів двигунів можуть утримуватися такі нетоксичні і токсичні компоненти: Про, О2, О3, З, ЗІ, СО2, СН4, CnHm, CnHmО, NO, NO2, N, N2, NH3, HNO3, HCN, H, H2, OH, H2O.

Основними токсичними речовинами — продуктами неповного згоряння є сажа, окис вуглецю, вуглеводні, альдегиды.

Шкідливі токсичні викиди можна розділити на регламентовані і нерегламентовані. Вони на організм людини по-різному. Шкідливі токсичні викиди: ЗІ, NOX, CXHY, RXCHO, SO2, сажа, дым.

ЗІ (оксид вуглецю) — його без кольору та запаху, легший, ніж повітря. Утворюється лежить на поверхні поршня і стінці циліндра, у якому активація немає внаслідок інтенсивного тепловідведення стінки, поганого розпорошення палива й дисоціації СО2 на ЗІ і О2 при високих температурах.

Під час роботи дизеля концентрація ЗІ незначна (0,1…0,2%). У карбюраторних двигунів під час роботи на холостому ходу і малих навантаженнях зміст ЗІ сягає 5…8% роботу на збагачених сумішах. Це досягається у тому, щоб за поганих умовах смесеобразование забезпечити необхідну запалення і згоряння число що випарувалися молекул.

NOX (оксиди азоту) — самий токсичний газ з ОГ.

N — інертний газ при нормальних умов. Активно реагує з киснем при високих температурах.

Викид з ОГ залежить від температури середовища. Чим більший навантаження двигуна, тим більша температура в камері згоряння, і збільшується викид оксидів азота.

З іншого боку, температура у зоні горіння (камера згоряння) багато в чому залежить від складу суміші. Занадто збіднена чи збагачена суміш при горінні виділяє менше теплоти, процес згоряння уповільнюється, і супроводжується великими втратами теплоти у судинній стінці, тобто. таких умов виділяється менше NOx, а викиди ростуть, коли склад суміші близький до стехиометрическому (1 кг палива до 15 кг повітря). Для дизельних двигунів склад NOx залежить від кута випередження впорскування палива й періоду затримки запалення палива. Зі збільшенням кута випередження впорскування палива подовжується період затримки запалення, поліпшується однорідність топливовоздушной суміші, більше палива випаровується, і за згорянні різко (в 3 разу) збільшується температура, тобто. збільшується кількість NOx.

З іншого боку, із зменшенням кута випередження впорскування палива можна істотно знизити виділення оксидів азоту, та заодно значно погіршуються мощностные й економічні показатели.

Гидроводороды (СxНy) — етан, метан, бензол, ацетилен та інших. токсичні елементи. ОГ містять близько 200 різних гидроводородов.

У дизельних двигунах СxНy утворюються у камері згоряння через гетерогенної суміші, тобто. полум’я гасне на вельми багатою суміші, де немає вистачає повітря з допомогою неправильної турбулентності, низькою температури, поганого розпорошення. ДВС викидає більше СxНy, коли у режимі холостого ходу, з допомогою поганий турбулентності і зменшення швидкості сгорания.

Дим — непрозорий газ. Дим то, можливо білим, синім, чорним. Колір залежить стану ОГ.

Білий і синій дим — це суміш краплі палива з микроскопическим кількістю пара; утворюється через неповного згоряння наступної конденсации.

Білий дим утворюється, коли двигун перебуває у холодному стані, і потім зникає через нагріву. Відмінність білого диму від синього визначається розміром краплі: якщо діаметр краплі більше довжини хвилі синього кольору, то очей сприймає дим як белый.

До чинників, визначальним виникнення білого і синього диму, і навіть його запах в ОГ, ставляться температура двигуна, метод освіти суміші, паливні характеристики (колір краплі залежить від температури її створення: зі збільшенням температури палива дим набуває синій колір, тобто. зменшується розмір капли).

З іншого боку, буває синій дим від масла.

Наявність диму показує, що температура недостатня до повного згоряння топлива.

Чорний дим складається з сажи.

Дим негативно впливає організм людини, тварин і звинувачують растительность.

Сажа — є безформне тіло без кристалічною грати; в ОГ дизельного двигуна сажа складається з невизначених частинки з розмірами 0,3… 100 мкм.

Причина освіти сажі у тому, що енергетичні умови в циліндрі дизельного двигуна виявляються достатніми, щоб молекула палива зруйнувалася повністю. Легші атоми водню дифундують в багатий киснем шар, вступають із ним реакцію і як ізолюють углеводородные атоми від контакту з кислородом.

Освіта сажі залежить від температури, тиску в камері згоряння, типу палива, відносини топливо-воздух.

Зміст сажі в ОГ зменшується зі збільшенням кута випередження впорскування палива, а при зменшенні кута випередження впорскування палива, виділення сажі помітно возрастает.

Кількість сажі залежить від температури у зоні сгорания.

Існують інші чинники освіти сажі - зони збагаченої суміші і зони контакту палива з «холодною стінкою, і навіть неправильна турбуленция смеси.

Швидкість спалювання сажі залежить від розміру частинок, наприклад, сажа спалюється повністю при розмірі частинок менше 0,01 мкм.

SO2 (оксид сірки) — утворюється під час роботи двигуна з палива, одержуваного з сірчистої нафти (особливо у дизелях); ці викиди дратують очі, органи дыхания.

SO2,H2S — дуже небезпечні растительности.

Головним забруднювачем атмосферного повітря свинцем у складі Федерації нині є автотранспорт, використовує этилированный бензин: від 70 до 87% загальної емісії свинцю різноманітні оцінкам. РЬО (оксиди свинцю) — творяться у ОГ карбюраторних двигунів, коли використовується этилированный бензин, щоб октанове число зменшення детонації (це надзвичайно швидке, вибухове згоряння окремих ділянок робочої суміші в циліндрах двигуна зі швидкістю поширення полум’я до 3000 м/с, що супроводжується значне зростання тиску газів). При спалюванні однієї тонни етилірованого бензину на атмосферу викидається приблизно 0,5… 0,85 кг оксидів свинцю. По попередніми даними, проблема забруднення довкілля свинцем від викидів автотранспорту стає значущою містах з населенням понад 100 000 чоловік і для локальних ділянок вздовж автотрас з інтенсивним рухом. Радикальний метод боротьби з забрудненням довкілля свинцем викидами автомобільного транспорту — відмови від використання этилированных бензинів. За даними 1995 р. 9 з 24 нафтопереробних заводів Росії перейшли на випуск неэтилированных бензинів. У 1997 року частка неэтилированного бензину на загальному обсязі виробництва становила 68%. Проте, через фінансових і організаційних труднощів повна відмова від виробництва этилированных бензинів країни задерживается.

Альдегіди (RxCHO) — утворюються, коли паливо спалюється при низьких температурах чи суміш дуже бідна, і навіть через окислення тонкого шару олії на стінці цилиндра.

При спалюванні палива при високих температур ці альдегіди исчезают.

Забруднення повітря йде з трьох каналах: 1) ОГ, выбрасываемые через вихлопну трубу (65%); 2) картерные гази (20%); 3) углеводороды внаслідок випаровування палива з бака, карбюратора і трубопроводів (15%).

2.2 Поширення і трансформація автомобільних выбросов.

Кожен автомобіль викидає у повітря з відпрацювали газами близько 200 різних компонентів. Найбільша група сполук — вуглеводні. Ефект падіння концентрацій атмосферних забруднень, тобто наближення до нормальному стану, пов’язаний лише з разбавлением вихлопних газів повітрям, але з здатністю самоочищення атмосфери. У основі самоочищення лежать різні фізичні, фізико-хімічні і хімічні процеси. Випадання важких зважених частинок (седиментация) швидко звільняє атмосферу тільки від Грубих частинок. Процеси нейтралізації і зв’язування газів у атмосфері проходять значно повільніше. Значну роль у цьому відіграє зелена рослинність, бо між рослинами йде інтенсивний газообмін. Швидкість газообміну між рослинним світом в 25 — 30 разів перевищує швидкість газообміну між людиною і ОС для одиницю маси активно функціонуючих органів. Кількість атмосферних опадів надає сильний вплив на відновлення. Вони розчиняють гази, солі, адсорбируют і в облогу на земну поверхню пылевидные частицы.

Автомобільні викиди поширюються і трансформуються у атмосфері з певних закономерностям.

Так, тверді частки розміром як 0,1 мм осідають на подстилающих поверхнях переважно через дію гравітаційних сил.

Частинки, розмір яких менше 0,1 мм, a також газові домішки як CO, СХНУ, NOX, SOX поширюються у атмосфері під впливом процесів дифузії. Вони входять у процеси фізико-хімічного взаємодії між собою й компонентами атмосфери, та його дію проявляється на локальних територіях не більше певних регионов.

І тут розсіювання домішок у атмосфері є невід'ємною частиною процесу забруднення і багатьох факторов.

Ступінь забруднення атмосферного повітря викидами об'єктів АТК залежить від можливості переносу аналізованих забруднюючих речовин на значні відстані, рівня половини їхньої хімічної активності, метеорологічних умов распространения.

Компоненти шкідливих викидів із підвищеною реакційної здатністю, потрапляючи у вільний атмосферу, взаємодіють між собою і злочини компонентами атмосферного повітря. У цьому розрізняють фізичне, хімічне і фотохімічне взаимодействия.

Приклади фізичного реагування: конденсація парів кислот у вологому повітрі із заснуванням аерозолю, зменшення розмірів крапель рідини в результаті випаровування в сухому теплом повітрі. Рідкі і тверді частки можуть об'єднуватися, адсорбировать чи розчиняти газоподібні вещества.

Реакції синтезу і розпаду, окислення і відновлення здійснюються між газоподібними компонентами забруднюючих речовин і атмосферним повітрям. Деякі процеси хімічних перетворень починаються безпосередньо із вступу викидів в атмо-сферу, інші - при появу при цьому сприятливих умов — необхідних реагентів, сонячного випромінювання, інших факторов.

За виконання транспортної роботи важливим є викид сполук вуглецю як CO і СХНУ.

Моноксид вуглецю у атмосфері швидко дифундує і звичайно не створює високої концентрації. Його інтенсивно поглинають грунтові мікроорганізми; в атмосфері може окисляться до СО2 за наявності домішок — сильних окислювачів (О, Оз), перекисных сполук і вільних радикалов.

Вуглеводні у атмосфері піддаються різним перетворенням (окислювання, полімеризації), взаємодіючи коїться з іншими атмосферними забрудненнями, передусім під впливом сонячної радіації. Через війну цих реакцій утворюються перекису, вільні радикали, з'єднання з оксидами азоту та серы.

У вільної атмосфері сірчистий газ (SО2) кілька днів окислюється до сірчистого ангідриду (SОз) чи входить у взаємодію Космосу з іншими сполуками, зокрема вуглеводнями. Окислювання сірчистого ангідриду в сірчаний відбувається у вільної атмосфері при фотохімічних і каталітичних реакціях. У обох випадках кінцевим продуктом є аерозоль чи розчин сірчаної кислоти в дощовій воде.

B сухому повітрі окислювання сірчистого газу трапляється вкрай повільно. У темряві окислення SO2 немає. За наявності повітрі оксидів азоту швидкість окислення сірчистого ангідриду збільшується незалежно від вологості воздуха.

Сірководень і сірковуглець при взаємодії коїться з іншими забруднювачами піддаються у вільному атмосфері повільному окислювання до сірчаного ангідриду. Сірчистий ангідрид може адсорбироваться лежить на поверхні твердих частинок з окислів металів, гидрооксидов чи карбонатів і окисляться до сульфата.

Сполуки азоту, які у атмосферу від об'єктів АТК, представлені у основному NO і NO2. Виділений у повітря моноксид азоту під впливом сонячного світла інтенсивно окислюється атмосферним киснем до діоксиду азоту. Кінетика подальших перетворень діоксиду азоту визначається її здатністю поглинати ультрафіолетові промені і диссоциировать на моноксид азоту та атомарний кисень у процесах фотохімічного смога.

Фотохімічний зміг — це комплексна суміш, що настає при вплив сонячного світла з основних компонентів викидів автомобільних двигунів — NO і вуглеводневих сполук. Інші речовини (SO2), тверді частки також можуть брати участь у смозі, однак є основними носіями високого рівня окислительной активності, характерною для смогу. Стабільні метеорологічні умови сприяють розвитку смога:

• міські емісії утримуються у атмосфері внаслідок инверсии,.

• яка є своєрідною кришкою на посудині з реактивами,.

• збільшуючи тривалість контакту і реакции,.

• перешкоджаючи розсіюванню (нові емісії і реакції додаються до первоначальным).

[pic] Рис. 2. Фотохімічний смог.

Формування смогу й освіту оксиданта зазвичай зупиняється при припинення сонячної радіації в темну пору доби і дисперсії реагентів і продуктів реакции.

У самій Москві при умовах концентрація тропосферного озону, що є провісником освіти фотохімічного смогу, досить низька. Оцінки показують, що генерація озону з оксидів азоту і вуглеводневих сполук внаслідок перенесення повітряних мас і підвищення його концентрації, і отже, несприятливий вплив відбувається з відривом 300−500 кілометрів від Москви (у районі Нижнього Новгорода).

2.3 Вплив шкідливі речовини на организм.

Крім метеорологічних чинників самоочищення атмосфери деякі компоненти шкідливих викидів автомобільного транспорту беруть участь у процесах взаємодії з компонентами повітряної середовища, результатом якого є виникнення нових шкідливі речовини (вторинні атмосферні забруднювачі). Забруднювачі вступають з компонентами атмосферного повітря на фізичне, хімічне і фотохімічне взаимодействия.

Розмаїття продуктів вихлопів автомобільних двигунів то, можливо класифіковане за групами, подібним характером на організми чи хімічної структурі та свойствам:

1) нетоксичні речовини: азот, кисень, водень, водяну пару і вуглекислий газ, зміст що у атмосфері у звичайних обставинах не сягає рівня, шкідливого для человека;

2) моноксид вуглецю, наявність притаманно вихлопів бензинових двигателей;

3) оксиди азоту (~ 98% NО,~ 2% NO2), які в міру перебування у атмосфері поєднано з аналітичними кислородом;

4) вуглеводні (алкаин, алкены, алкадиены, цикланы, ароматні соединения);

5) альдегиды;

6) сажа;

7) сполуки свинца.

8) серистый ангидрид.

Чутливість населення до дії забруднення атмосфери залежить від значної частини чинників, зокрема від його віку, статі, загального стану здоров’я, харчування, температури і вологості тощо. Особи похилого віку, діти, хворі, курці, страждають на хронічний бронхіт, коронарної недостатністю, астму, є як уязвимыми.

Загальна схема реакції організму на вплив забруднювачів ОС по даним Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) має такий вигляд [pic].

Проблема складу атмосферного повітря та її забруднення від викидів автотранспорту стає дедалі актуальною. Це можна простежити вже в прикладі Москви. У 1982 р. внесок автотранспортних засобів у сумарне забруднення атмосфери становив 69%, 1990;го г.-74,6%, нарешті, в 1993 р. — 79,6%.

Серед основних факторів прямої дії (все, крім забруднення навколишнього середовища) забруднення повітря займає, безумовно, місце, оскільки повітря — продукт безперервного споживання организма.

Дихальна система людини має низку механізмів, які допомагають захистити організм від впливу забруднювачів повітря. Шерстинки в носі отфильтровывают великі частки. Липка слизова оболонка у верхній частині дихального тракту захоплює дрібні частинки й розчиняє деякі газові забруднювачі. Механізм мимовільного чихания і кашлю видаляє забруднені повітря і слиз при роздратування дихальної системы.

Тонкі частки представляють найбільшу небезпеку обману здоров’я людини, оскільки здатні пройти через природну захисну оболонку в легкі. Вдихання озону викликає кашель, задишку, пошкоджує легеневі тканини і послаблює імунну систему.

Вплив забруднення повітря для здоров’я населення полягає у следующем.

Зважені частки. Частинки пилу розміром від 0,01 до 100 мкм класифікуються так: понад сто мкм — осаждающиеся, менш 5 мкм — практично неосаждающиеся.

Частинки першого типу нешкідливі, оскільки швидко глушаться або на землі, любо у верхніх дихальних шляхах. Частинки другого типу потрапляють глибоко у легкі. Встановлено присутність сполук вуглецю, вуглеводнів, парадина, ароматичних речовин, миш’яку, ртуті та інших. в легких внаслідок проникнення пилу, a також зв’язку з частотою захворювання на рак, на захворювання дихальних шляхів, астму, бронхітом, емфізему легких. Різке збільшення частоти хронічних бронхітів починається з концентрації 150 — 200 мкт/м3. Влучаючи в дихальні шляху сажі, виникають хронічні захворювання (розміри твердих частинок 0.5…2 мкм), погіршується видимість, і навіть сажа абсорбує у своїй поверхні найсильніші канцерогенні речовини (бенз (а)пірен), що є небезпечно для організму людини. Норма сажі в ОГ становить 0.8 г/м3 .

Сірчистий ангідрид. Надає анчар на слизову оболонку верхніх дихальних шляхів, викликає бронхіальну закупорку. Починаючи з 500 мкт/м3 в хворих бронхітом спостерігаються ускладнення, 200 мкт/м3 викликає збільшення нападів у астматиков.

Оксиди азоту. Діоксид азоту NO та фитохимические похідні є побічними продуктами нафтохімічних виробництв і тимчасових робочих процесів дизельних двигунів. Надають впливом геть легкі й на органи зору. Починаючи з 150 мкт/м3, при тривалих впливах відбувається порушення дихальних функцій Оксиди азоту дратують слизову оболонку очей і носа, руйнують легкі. У дихальних шляхах оксиди азоту реагують з вологою, яка зараз переживає цьому жахливому місці. Оксиди азоту сприяють руйнації озонового слоя.

Вважається, що токсичність NOx більше коштів у 10 раз, ніж ЗІ. N2O діє як наркотик. Норма NOx повітря — 0,1 мг/м3.

Озон. Підвищення концентрації оксидів азоту та вуглеводнів під дією сонячної радіації породжує фотохімічний зміг (озон, ПАН і ін.) Фонова концентрація озону у природі 20 — 40 мкт/м3. При 200 мкт/м3 спостерігається помітне негативний вплив на організм человека.

Моноксид вуглецю. При спалюванні палива на умовах нестачі повітря, CO генерується своєю практикою автомобільних двигунів. З'єднуючись з гемоглобіном (НЬ), з вдихуваного повітря потрапляє у кров, перешкоджаючи насиченню крові киснем, отже, і тканин, м’язів, мозку. При концентрації 20 — 40 мкт/м3 протягом 1 години зміст НЬСО у крові підвищується на 2 — 3%, що викликає ослаблення зору, орієнтації в просторі, реакцій. ЗІ викликає порушення нервової системи, головну біль, схуднення, рвоту.

Диспансерні дослідження Інституту екологію людини і гігієни довкілля їм. О. Н. Сысина РАМН показали, що тривалий вдихання повітря, що містить моноксид вуглецю в концентраціях 3−6 ГДК і діоксид азоту 2−3 ГДК, викликає у дитячому організмі ряд реакцій у відповідь. Встановлено подовження часу латентного періоду зорово — моторної реакції, хронічний тонзиліт, хронічний риніт, гіпертрофія мигдалин, зниження життєвої ємності легких.

Основними представниками альдегідів, що у атмосферне повітря з викидами автомобілів, є формальдегід і акролеин. Дія формальдегіду характеризується подразнюючим ефектом стосовно нервової системі. Він уражає внутрішніх органів і анактивирует ферменти, порушує обмінні процеси у клітині шляхом придушення цитоплазматического та ядерної синтезу. Саме RxCHO визначають запах ОГ.

Біологічна дію фотооксидантов (суміш озону, діоксиду азоту NO та формальдегіду) на клітинному рівні подібне до дії радіації, викликає ланцюгову реакцію клітинних повреждений.

Вуглеводні (СxНy) мають неприємні запахи. СxНy дратують очі, носа цікавими й дуже шкідливі флори і фауни. СxНy від парів бензину також токсичні, допускається 1,5 мг/м3 в день.

Оксиди свинцю накопичуються в людини, потрапляючи до нього через тваринну і рослинну їжу. Свинець та його сполуки ставляться до класу високотоксичних речовин, здатних заподіяти суттєвої шкоди здоров’ю людини. Свинець впливає нервову систему, що зумовлює зниження інтелекту, і навіть викликає фізичної активності, координації, слуху, впливає на серцево-судинну систему, наводячи до захворювань серця. Свинцеве отруєння (сатурнизм) займає місце професійних интоксикаций.

Зміст свинцю в рослинах, які ростуть близько доріг, залежить від відстані рослини до дороги. Норма РЬ у Європі - 10 мг РЬ один кг травы.

Сучасні дослідження у сфері впливу стану атмосферного повітря для здоров’я населення можна характеризувати наступній якісної таблицею 2 загального плана.

Таблиця 2. |Кратність |Відповідь стану здоров’я населення | |перевищення ГДК | | |1 |Ні змін — у стан здоров’я | |2−3 |Зміна стану здоров’я для деяких показників | |4- 7 |Виразні функціональні зрушення | |8- 10 |Зростання специфічної і неспецифічної захворюваності | |100 |Гострі отруєння | |500 |Летальні отруєння |.

3 Енергетичне загрязнение.

До енергетичним загрязнениям довкілля автотранспортном відносять шум, вібрації, електромагнітні излучения.

3.1 Шумове воздействие.

Найсильніше впливає психічний стан людини шумове вплив. Шум — всякі небажані, неприємні звукові коливання, безладно изменяющиеся у часі. Звукові коливання — акустичні коливання, які у діапазоні частот від 16Гц до 22кГц.

Розрізняють чотири виду впливу шуму: 1. дратуючий вплив (шумові сплески, змінне акустичне вплив разом із шумом постійного рівня життя та гучні звуки); 2. зниження самовладання (пред'явлення скарг, і претензій до об'єктів і суб'єктам підвищених шумових впливів); 3. вплив шуму на характер прийнятих рішень, це важливо, наприклад, для водія при швидкої зміні обстановки в міських умовах руху; 4. вплив шуму на увагу процесі тривалої роботи з урахуванням наявності кореляції рівня шуму з імовірністю скоєння ДТП.

При регламентуванні показників шуму АТС враховують особливості слухового сприйняття шуму людиною, яке збігаються з результатами вимірів, a також наявність синергетичного ефекту за одночасного вплив на організм людини шуму, вібрацій, температур, газів у салоні. Основними джерелами зовнішнього шуму є автотранспорт, і навіть деяких видів виробництва та будівництво. Встановлено, що інтенсивність шуму (в дБА) становить от:

Легкового автомобіля — 70−80.

Автобуса — 80−85.

Вантажного автомобіля — 80−90.

Мотоцикла — 90−95.

Автомобільні кошти за інтенсивністю шуму різняться досить різко. До найгучнішим ставляться вантажні авто із дизельним двигуном (90−95дБА), до «тихим» — легковики високих класів (65−70 дБА).

Джерелом шуму автомобілем є двигун, коробка передач, провідний міст, вентилятор, вихлопна труба, усмоктувальний трубопровід, шини. При швидкість руху до 70−80 км/год під навантаженням є основним джерелом шуму автомобілем виявляється двигун. За межами зазначених швидкостей головний шум виробляють шини. Коли навантаження скидається, найбільш інтенсивний шум викликається також шинами.

Отже, транспортні засоби є джерелом колись всього зовнішніх шумів, тривожних всіх людей, розташованих у межах їх (шумів) досягаемости.

Вже років здійснюється нормування транспортних шумів. Вироблено міжнародні норми, що визначають рівні шуму, вироблені автомобільними транспортними засобами. Максимально допустимі рівні шуму становлять: для легкових авто у — 80дБА, автобусів і вантажних автомобілів залежно від безлічі і місткості відповідно від 81 до 85 і південь від 81 до 88 дБА.

У разі акустичного дискомфорту за рівнем автотранспортного шуму проживає щонайменше 12,5 млн. міських жителів РФ.

3.2 Вибрации.

Іншим джерелом транспортного дискомфорту (для водія і пасажирів) є хитання й вібрації, що у процесі руху автомобіля. Вони розглядаються у межах групового властивості - плавності хода.

При русі автомобіля виникають коливання, зумовлені неврівноваженими силовими впливами в вузлах і агрегатах автомобіля, а також зовнішнім змінним впливом від нерівностей дорожнього покриття. Ці вагання передаються на кузов автомобіля і крізь дорожнє покриття і грунт — на елементи придорожнього простору. Вплив вібрацій можна розглядати за аналогією із гамом у двох аспектах: вплив на водія і пасажирів автомобіля і вплив на оточуючі объекты.

По способу передачі на людини розрізняють спільний державний та локальну вібрації. Загальна вібрація передається через опорні поверхні на тіло сидячого чи стоїть чоловіки й викликає струс всього організму; локальна вібрація передається через руки людини. Водій автомобілі водночас піддається впливу загальної економічної й локальної вібрації, а пасажир і пішохід, які перебувають поруч із проїзною частиною, — общей.

Оцінка плавності ходу пов’язані з наявністю частотною і амплітудної чутливості різних органів людини, особливо в екстремальних виброускорениях під час руху автомобиля.

Відповідно до нормативних документів експериментально оцінюються значення вертикальних, поздовжніх і поперечних виброускорений, які сопоставляются з технічними нормами кожному за виду АТС.

Норми загальної вібрації прописані у октавних діапазонах зі среднегеометрическими частотами 2; 4; 8; 16; 31,5; 63 гц, а локальної вібрації - 16; 32;63; 125; 250; 500; 1000 Гц.

У автомобілі вібрації низькою частоти виникають при взаємодії коліс з колишньою дорогою, і параметри коливань випадкові. Рівень вібрації переважно визначається швидкістю руху, рівністю дорожнього покриття, конструктивними особливостями підвіски автомобіля та її станом. Коливання автомобіля за всіма параметрами близькі до параметрами коливань окремих органів людини, тому вібрація надає негативний вплив тих органи людини, частоти коливань яких збігаються із частотою вібрації автомобиля.

Під час проектування підвіски автомобіля намагаються забезпечити таку плавність ходу, коли він рівні вібрації становить порога зниження комфортності чи порога продуктивність праці, а частота коливань кузова перебуває у діапазоні 1,5… 2,5 Гц.

Найменший рівень вібрації, джерелом якої є взаємодія коліс з колишньою дорогою, спостерігається під час розміщення водія і пасажирів всередині автомобіля площею, обмеженою колісної базою. Таке розміщення прийнято практично всім легкових авто у. Для водіїв вантажних автомобілів з компоновкой кабіни над двигуном і автобусів вагонного типу необхідно застосування сидіння з подрессориванием.

Вібрації, які під час русі автомобіля, як впливають на водія і пасажирів, а й передаються через дорожнє покриття в навколишнє простір. Дослідження свідчать, що можуть перевищувати припустимий в людини рівень за 25−50 км від проїзній частині до 10 м.

Щоб запобігти впливу вібрації на організм людини застосовуються різні виброгасительные і демпфирующие устрою (амортизатори, демпферы, ресори, пружини і т.д.).

3.3 Електромагнітні излучения.

Природа електромагнітного випромінювання пов’язані з вихровими електричними і магнітними полями. Їх загальне полі домовилися називати електромагнітним. Електромагнітне полі проявляється у роботі всіх електротехнічних приладів і установок.

Основне джерело електромагнітних випромінювань — система запалювання автомобіля й у першу чергу, свічки, розподільник, високовольтні дроти. Прилади системи запалювання й електрообладнання автомобілів є первинними випромінювачами електромагнітних хвиль, а елементи кузова, деталі моторного відсіку, капот, крила, решітка радіатора — вторинними. У цілому автомобіль є контуром, власні характеристики індуктивності і ємності якого залежать від багатьох факторів, і поки мало изучены.

Автомобіль є порівняно малопотужним джерелом електромагнітного випромінювання, проте проблема електромагнітного випромінювання існує, пов’язана з великою кількістю електричних джерел тут міста Київ і проникненням цього випромінювання на житлову забудову. Проблема стала актуальнішим за умов розвитку транспорту, зокрема електромобілів. Електромагнітні половіючі жита із високої щільністю енергії надають шкідливий вплив безпосередньо на організм людини. Шкідливе вплив електромагнітних випромінювань на людини пов’язані з перенесенням їх енергії. Ступінь впливу визначається кількістю енергії електромагнітних випромінювань залежно від частоти чи довжини хвилі. По електричним властивостями більшість живих тканин на частотах більш 60 кГц і особливо у НВЧ можна як аномальні диэлектрики.

4 Автокатастрофы.

Рух матерії забезпечує транспорт. Розвиток транспорту породжує проблеми. Щороку до світ у автокатастрофах гинуть 0,2 млн. людина, 0,5 млн. стають каліками, 10 млн. отримує травми (рис. 1.4.8.). По використанню площ у світі за крайнього заходу третину площі міста посідає шляхи і автостоянки. Будівництво доріг у більшою мірою стимулює збільшення транспортних потоків як наслідок, зниження середньої швидкості перемещения.

[pic].

Очікується, що зі зростанням чисельності автомобільного парку при відносної стабілізації протяжності дорожньої сіті й розвитку технічних засобів регулювання руху станеться зростання дорожнотранспортного травматизму, збільшення рівнів забруднення шкідливими речовинами атмосферного повітря, грунту, водоймищ і грунтових вод. За даними ДАІ у Росії відбувається щорічно до 140 тис. дорожньо-транспортних подій, у яких гине 37 тис. чоловік і більше 200 тис. людина отримують каліцтво і травми. По питомій рівню які загинули у ДТП на 1000 АТС Росія випереджає ЄС у 10−12 раз.

Заключение

.

Основні шляху зниження екологічних збитків від транспорту виділятися в наступному: 1) Оптимізація руху міського транспорту. 2) розробка альтернативних енергоджерел; 3) дожигание очищення органічного палива; 4) створення (модифікація) двигунів, використовують альтернативні палива; 5) захист від шуму; 6) Економічні ініціативи із управління автомобільним парком і движением.

Поліпшення містобудування й оптимізація міського руху транспорту взаємно ув’язані і націлені за кращу планування шляхів та вулиць, створення транспортних розв’язок, поліпшення дорожнього покриття, контроль швидкісного движения.

Альтернативний транспорт — це електромобілі, застосування альтернативних палив, будівництво ліній для швидкісного трамвая, метро, автомотриси і др.

Економічні ініціативи — податку автомобілі, паливо, дороги, ініціативи щодо відновлення автомобилей.

Щоб зберегти людству автомобіль необхідно, а то й виключити, то мінімізувати шкідливі викиди. Роботи у цьому напрямі проходять у весь світ і 26 дають певні результати. Автомобілі випущені нині в промислово розвинених країн, викидають шкідливих речовин, у 10−15 разів менша, ніж 10−15 років тому. У розвинених країнах відбувається жорсткість нормативів на шкідливі викиди під час роботи двигуна. У 2000р. запроваджені суворіші норми. Відбувається як кількісне жорсткість норм, а й їхні якісну зміну. Так, замість обмежень за дымности введено нормування твердих частинок, на поверхні яких адсорбуються небезпечні здоров’я ароматні вуглеводні і зокрема, канцерогенний бенз (а)пірен. Постійно розширюється список речовин, зміст яких має перебуває під контролем.

Глобальна автомобілізація крім забруднення повітря піднесла людству ще однією проблемою: куди подіти машини відслужилі свій термін? Росії екологічні проблеми автомобільного транспорту стали особливо актуальними останніх років. У 1998 р. автомобільний парк Росії становив вже 23,7 млн машин тому числі 18,8 млн легкових; 4,26 млн вантажних автомобілів і 627 тис. автобусів і темпи зростання становили: 1996;го р. — 5,3%; 1997 р. — 9,2%; в 1998 р. — 5,2%. Особливо напруженої екологічна ситуація опинилася у Москві, де автомобільний парк на початок 1999 р. налічував 2,2 млн одиниць. У порівняні з 1998 р. приріст становив 120 тис. автомобілів чи 6%. При сумарному річному обсязі викидів від стаціонарних і пересувних джерел забруднення, рівному 1738 тис. т частка автотранспорту становила 1604 тис. т чи 92,3%. Це спричинило з того що на окремих магістралях міста, у години пік зміст шкідливих речовин, у повітрі перевершує допустимі концентрації удесятеро і більше раз.

Експлуатовані країни автомобілі відповідають сучасним європейським обмеженням за токсичністю і викидають шкідливі речовини значно більше ніж зарубіжні аналоги. Є кілька найбільш важливих причин відставання Росії у цієї сфере:

— низька культура експлуатації автомобілів. Кількість несправних автомобілів, що у експлуатації досі дуже велике навіть у Москве.

— відсутність жорстких законодавчих вимог до екологічним якостям автомобілів. З початку 1990;х років стандарти, що у протягом 10 років майже не змінювалась, почали істотно відставати від європейських норм. За відсутності досить жорстких вимог щодо токсичності викидів, споживач незацікавлений купувати екологічно чистіші, та заодно дорожчі автомобілі, а виробник не схильний їх выпускать.

— непідготовленість інфраструктури експлуатації автомобілів, обладнаних відповідно до сучасними екологічними требованиями.

— на відміну країн Європи, в нас у країні досі утруднено впровадження нейтрализаторов.

Останніми роками ситуація почала змінюватися на краще. Хоча введення у дію жорстких екологічних і приміром із запізненням удесятеро років, важливо, щоб воно почалося. Приміром, у Москві завдяки проведенню відповідних заходів вже намітилася деяка тенденція у зменшенні викиду шкідливі речовини автотранспортом. Уже 1998 р. викид знизився на 165 тис. т проти 1997 р. попри зростання парку автомобилей.

1) У. У. Амбарцумян, В. Б. Носов, У. І. Тагасов. Екологічна безпеку автомобільного транспорту. — М.: ТОВ Видавництво «Научтехлитиздат»,.

1999. 2) Аксьонов И. Я. Аксьонов У. І. Транспорт і охорона довкілля. — М.:

Транспорт, 1986. — 176с. 3) Луканин В. М., Буслаев О. П., Трофименко Ю. В та інших. Автотранспортні потоки і довкілля: Навчальний посібник для вузів. М.: ИНФРА-М, 1998 — 408 з. 4) Валова В. Д. Основи екології: Навчальний посібник. — 2-ге вид., перераб. І доп. М.: Видавничий Будинок «Дашков і К0», 2001. 5) Проект цільової програми «Охорона навколишнього природного довкілля від свинцевого забруднення та його впливу здоров’я населення» по.

Грантовому угоді між Агентством США з охорони навколишнього середовища проживання і російськими партнерами. 1998;1999 р. 6) Куров Б. М. Як зменшити забрудненню довкілля автотранспортом?

// Росія навколишній світ. — Аналітичний щорічник. 2000 г.

———————————- Рис. 3. Реакція організму на вплив забруднювачів повітря: (1) — смертність; (2) — захворюваність; (3) — фізіологічні ознаки захворювання; (4) — зрушення життєдіяльності організму невідомого призначення; (5) — накопичення забруднень органів і тканях.

Рис. 3. Щорічні жертви автокатастроф в мире.