Основные принципи міжнародної политики

Михайлов Ю.Г. ПО-441.

Реферат по теме.

«Основні засади міжнародної политики».

Зовнішня політика — це загальний курс держави у справах. Найважливішим способом здійснення зовнішньої політики України є дипломатія. Здійснення зовнішньої та дипломатія повинні слідувати міжнародному праву. Засновники ООН ставили собі завдання «створити умови для, при яких можуть дотримуватися справедливість і на повагу до зобов’язанням, що випливають із договорів та інших джерел міжнародного права» (преамбула Статуту ООН).

Міжнародне право відчуває вплив зовнішнього політики, проведеної державами. З іншого боку, міжнародне право серед інших чинників надає безпосередній вплив зовнішній політиці держав у цьому сенсі, що вони мають узгоджувати власні дії відносини із своїми зобов’язаннями по міжнародному праву.

Сьогоднішній рівень цивілізації і правосвідомості дозволяє казати про первинності міжнародного права серед інших чинників, які впливають міжнародні отношения.

Міжнародне право виконує координуючу і регулюючу функцію. Також у ньому склалися механізми, які захищають законні правничий та інтереси держав, тож решту можна говорити про охоронної функції міжнародного права.

Особливість міжнародного права у тому, що у міжнародних відносинах немає наддержавних механізмів примусу. У разі потреби держави самі колективно забезпечують підтримку міжнародного правопорядка.

Нормообразование в міжнародне право відбувається після висновок за міжнародні договори і крізь формування звичаїв. Важливе значення придбали резолюції і рішення відділу міжнародних організацій, насамперед ООН.

Система міжнародного права складається з:. загальновизнаних принципів;. норм міжнародного права;. рішень відділу міжнародних організацій;. рекомендаційних резолюцій відділу міжнародних організацій;. рішень міжнародних судових установ;. інституту міжнародного права.

Під нормою міжнародного права розуміється правило поведінки, яке визнається державами та інші суб'єктами міжнародного права в ролі юридично обов’язкового. Найбільш значимі норми міжнародного права називаються принципами МП. Порушення будь-яким державою принципу міжнародного права розглядається іншими державами в як зазіхання міжнародний правопорядок.

Принципи міжнародного права виконують дві функції: сприяють стабілізації міжнародних відносин, обмежуючи їх певними нормативними рамками, і закріплюють все нове, що виникає на практиці міжнародних відносин, отже сприяють їх развитию,.

Основні засади міжнародного права зафіксовані у Статуті ООН. Широко визнано, що принципи Статуту ООН успіхом не можуть бути скасовані державами в в односторонньому порядку чи з соглашению.

Принцип суверенної рівності государств.

Кожне держава мусить поважати суверенітет інших учасників системи, тобто їх право не більше території здійснювати законодавчу, виконавчу, адміністративну і судову владу без будь-якого втручання з боку інших держав і навіть самостійно провести з вию зовнішню политику.

Принцип суверенної рівності держав входять такі елементи:. держави юридично рівні;. кожна держава користується правами, властивими повного суверенітету;. кожна держава зобов’язана поважати правосубъективность інших держав;. територіальну цілісність і політичний незалежність держави недоторканні;. кожна держава проти неї вільно вибирати і розвивати політичні, соціальні, економічні та культурні системи;. кожна держава зобов’язана виконувати цілком і сумлінно свої міжнародні зобов’язання й у світ із іншими государствами.

Принцип незастосування сили та загрози силой.

Відповідно до Статуту ООН «усіх членів ООН утримуються у тому міжнародних відносинах від загрози силою чи його застосування як проти територіальної недоторканності й політичної незалежності кожної держави, і якимось іншим чином, несумісним із Статутом ООН».

У Статуті ООН перераховуються законні випадки застосування силы.

Принцип непорушності державних границ.

Було прийнято на НБСЄ в 1975. «Держави — учасники розглядають як непорушні через усі межі одне одного, як та невидимі кордони усіх держав у Європі, і тому вони утримуватися від будь-яких зазіхань для цієї границы».

Зміст принципу можна зводити до трьом елементам:. визнання існуючих кордонів;. відмови від будь-яких територіальних претензій нині у майбутньому;. відмову від будь-яких інших зазіхань до кордонів, включаючи загрозу силою чи його применение;

Принцип територіальної цілісності государств.

У Статуті ООН декларується, держава «має утриматися від будь-яких дій, вкладених у порушення національної єдності і територіальної цілісності будь-якої держави». «Територія держави повинна бути об'єктом придбання іншим державою результаті загрози силою чи його застосування». У зв’язку з не повинні визнаватися законними будь-які територіальні придбання, які з’явилися результатом загрози силою чи його применения".

Принцип мирного дозволу міжнародних споров.

Відповідно до Статуту ООН «усіх членів ООН дозволяють свої міжнародні суперечки мирними засобами в такий спосіб, ніж піддати загрозу міжнародний світ, безпека продукції та справедливость».

Принцип невтручання у внутрішні дела.

Відповідно до Статутом ООН, вона повинен втручання у справи, сутнісно входять у внутрішню компетенцію кожної держави". Це заборона поширюється до дій будь-яких інших учасників міжнародного спілкування, Не тільки на ООН.

Принцип загального поваги прав человека.

У Статуті ООН зобов’язання держав з дотриманню правами людини викладені у самої загальної формі, і по нашого часу держави прагнуть конкретизувати нормативне зміст принципу загального поваги прав людини. Але безпосередня регламентація і захист права і свободи людини продовжує залишатися внутрішнім справою кожного государства.

Принцип самовизначення народів та наций.

Принцип декларує безумовне повагу право кожного народу вільно вибирати шляху й форми свого розвитку. Після розвалу колоніальних імперій питання самовизначенні націй себто освіти самостійних національних держав переважно решен.

Принцип сотрудничества.

Відповідно до Статутом ООН держави зобов’язані «здійснювати міжнародне співробітництво у вирішенні міжнародних проблем економічного, соціального, культурного гуманітарної характеру», а також «підтримувати міжнародний світ образу і безпека продукції та з цим метою приймати ефективні колективні меры».

Принцип сумлінного виконання міжнародних обязательств.

Відповідно до Статуту ООН «усіх членів ООН сумлінно виконують прийняті він справді Статуту зобов’язання, щоб забезпечити їм всім у сукупності правничий та переваги, які з приналежність до складу Членів Организации».

Джерела: 1) «Міжнародне право», підручник, М. вид. «Міжнародні відносини», 1995 2) «Основи політології», курс лекцій, М., «Знання», 1992.