Влияние забруднення довкілля на человека

Міжнародний Независимый.

Эколого-Политологический Университет.

Пензенский филиал Факультет экопсихологии і филологии.

Спеціальність: Филология Предмет: Екологічні проблеми современности Тема: Вплив забруднення довкілля на человека.

Реферат.

|Выполнил: |Перевірив: | |Студентка |Доцент, кандидат | |групи Ф-1 |біології | | |Келина Н.Ю. |.

Пенза 2000 г.

Вплив забруднення довкілля на людини. План: I Класифікація і форми забруднення довкілля. 3 II Стан здоров’я населения.

1. Послаблення здорового населення. 12.

2. Чинники, що впливають здоров’я та тривалість життя. 14.

3. Медико-санітарне забезпечення безпеки людини. 20 III Шляхи вирішення екологічних проблем. 23 I. Забруднення навколишнього природного довкілля є внесення у той або ту екологічну систему не властивих їй живих чи неживих компонентів чи структурні зміни, прерывающих круговорот речовин, їх асиміляцію, потік енергії, унаслідок чого дана система руйнується, чи знижується її продуктивность.

Забруднювачем може бути будь-якою фізичний агент, сама хімічна речовина і біологічний вид, які у довкілля чи що у нею кількостях, виходять далеко за межі своїм звичним концентрації, граничних природних коливань чи середнього природного фону в аналізованих время.

Основний показник, що характеризує вплив забруднюючих речовин на навколишнє середовище, є гранично допустима концентрація (ГДК). З позиції екології гранично припустимі концентрації конкретного речовини є верхні межі лимитирующих чинників середовища (зокрема хімічних сполук), щоб їхні зміст теж не виходить за припустимі межі екологічної ніші человека.

Інгредієнти забруднення — це тисячі хімічних сполук, особливо метали чи його оксиди, токсичні речовини, аерозолі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), на практиці нині використовується до 500 тис. хімічних сполук. У цьому близько сорока тис. сполук мають дуже шкідливими для живих організмів властивостями, а 12 тис. — токсичны.

Найпоширеніші забруднювачі - зола й пил різного складу, оксиди кольорових і чорних металів, різні сполуки сірки, азоту, фтору, хлору, радіоактивні гази, аерозолі тощо. Найбільше забруднення атмосферного повітря припадає на оксидів вуглецю — близько 200 млн. тонн на рік, пилу — близько 250 млн. тонн на рік, золи — близько 120 млн. тонн на рік, вуглеводнів — близько 50 млн. тонн на рік. Прогресує насичення біосфери важкими металами — ртуть, галій, германій, цинк, свинець тощо. При спалюванні палива, особливо вугілля, з золою і отходящими газами в довкілля надходить більше, ніж видобувають з надр: магнію — в 1,5 разу, молібдену — в 3, миш’яку — о 7-й, урану і титану — удесятеро, алюмінію, йоду, кобальту — в 15, ртуті - в 50, літію, ванадію, стронцію, берилію, цирконію — в 100, галію і германію — в 1000 раз, иттрия — кілька десятків тисяч раз.

Відсоткове співвідношення шкідливості викидів, вироблених країнами в 1995 р.: США — 23%, Китай — 13,9%, Росія — 7,2%, Японія — 5%, Німеччина — 3,8%, й інші - 47,1%.

Забруднення довкілля поділяються на:

1. природні - викликані певними природними явищами, зазвичай катастрофічними (повені, виверження вулканів, оповзневі потоки і т.п.);

2. антропогенні - творяться у результаті діяльності людей.

Серед антропогенних виділяють такі забруднення: а) біологічне — випадкове чи внаслідок діяльності; б) микробиологическое (мікробне) — поява незвичайно великої кількості мікробів, що з масовим їх поширенням на антропогенних субстратах чи середовищах, змінених під час господарську діяльність людини; в) механічне — засмічення середовища агентами, які надають механічне вплив без фізико-хімічних наслідків; р) хімічне — зміна природних хімічних властивостей середовища, у результаті якого підвищується чи знижується среднемноголетнее коливання кількості будь-яких речовин за аналізований період, чи насичення середу речовин, нормально відсутніх у ній чи що у концентраціях, превышающих.

ГДК; буд) фізичне — зміна природного фізичного стану среды.

Останнє підрозділяється на: а) теплове (термальне), що у результаті підвищення температури середовища головним чином через відкликання промисловими викидами нагрітого повітря, води, відведених газів; б) світлове — порушення природною освітленості місцевості внаслідок впливу штучних джерел кольору, що веде до аномалій у житті рослин та тварин; в) шумове — утворюється внаслідок збільшення інтенсивності і повторюваності шуму понад природного рівня; р) електромагнітне — з’являється у результаті зміни електромагнітних властивостей середовища (відключав від ліній електропередачі, радіо, телебачення, роботи деяких промислових установок тощо.), що веде до глобальним і керували місцевим геофизическим аномалій із змінами в тонких біологічних структурах; буд) радіоактивне — пов’язаний з підвищенням природного рівня вмісту у середовищі радіоактивних веществ.

Можливі форми забруднення довкілля наведено малюнку 3.2.

Безпосередніми об'єктами забруднення (акцепторами забруднюючих речовин) є основні компоненти экотона: атмосфера, вода, грунт. Непрямими об'єктами забруднення є складові біоценозу — рослини, тварини, микроорганизмы.

Антропогенні джерела забруднення дуже різні. У тому числі як промислові підприємства міста і теплоенергетичний комплекс, а й побутові відходи, відходи тваринництва, транспорту, і навіть хімічні речовини, запроваджувані людиною в екосистеми за захистом корисних продуктів від шкідників, хвороб, сорняков.

На промислових підприємствах забруднюючі довкілля речовини поділяються чотирма класу залежно від того показника токсичності (в даному випадку від локальної концентрації - ЛК):

1. Надзвичайно небезпечні (ЛК50.