Югославія у 40-90-х рр. Короткий огляд

Конфлікт «Сталін — Тіто» — перший криза в «соц. таборі» і розрив Югославії із «сов. моделлю соціалізму». Кінець 40-х — спостерігалися непорозуміння між лідерами компартій.. Цей конфлікт («Сталін — Тіто») був першим проявом наростающих криз. явл. у країнах «сталінської імперії», які перейшли у ряд вибухів народного обурення.. Спільна боротьба народів СРСР і неподільної Югославії під час Другої Мировой.

Війни стала підвалинами поглиблення й зміцнення відносин з-поміж них. Та згодом виникла проблема, потребують сбалансированого і рівноправного підходу.. Загострення радянсько-югославських відносин відбулася після переговорів Москві /1948 р./ між СРСР, Болгарією і Югославией.

Сталін зажадав розпочати обьединению двох балканських країн эдиное федеративну гос-во. Делегація Ю. висловила протест …. 18 березня 1948 р. з Ю. відгукуються всі фахівці і радники. Й.

Тіто своєму листі висловлює незадоволення цим вчинком. У ній /подисан Сталіним та Молотовим/ безпідставно засуджувалася зовнішня й внутрішня соціальність політика Ю. і Болгарії, зазначалося, що напередодні керівництво КПЮ дозволяє собі антирадянські висловлювання, підтримує кап. елементи. Стверджувалося, що з уряду є англійський шпигун — заступник. хв. закордонних справ. Всі ці факти, робився висновок у листі, викликають обурення Радянського уряду та ЦК ВКП/б/ і призводять погіршення відносин между.

СРСР і Ю.. На пленумі ЦК КПЮ /квітень 1948 р./ були відхилені звинувачення й сформульовано ставлення конфлікт. У листі (2) Тіто підкреслив, що сов. оцінки базуються на неточності инормации та наклепі; була пропозиція про розв’язати проблеми шляхом переговорів в.

Белграді. Але Сталін відхилив цю пропозицію й заявив, що цю складну справу буде розглянуто раді Коминформборо.. Восени 1948 р. у країнах «соц. табору» почалася антиюгославская кампанія. Обмін товарів скоротився в 8-мь раз.. У Ю. почалися арешти сов. громадян, вони звинувачувалися у шпигунстві на користь Радянського Союзу… Рад. Союз оголосила попередження. але пішов відмова. Війська був у «повному бойовому готовності».. У Ю. застосовувалася сов. модель розвитку. У 1948 р. було ухвалено Закон про націоналізації, який ліквідував приватний сектор в пром., на транспорт і оптову торгівлю. Було проведено масова коллективизаци. Продовжувала зміцнюватися централізована адміністративна сис-ма управління і планування.. Але в другої половини 1949 р. Ю. відійшла копіювання сов. методів.. З 1950 р. у країні почали проводитися нові й методи управління :

. Було проведено децентралізація в упр. і планування экономики.

. Підприємствам було дано великі свободы.

. Колективізація була прекращена.

. С/г кооперативи були розбещені /большинство/.

Режим Й. Тіто У Югославії. 1950;го р. Тіто сформулював стратегію «розвитку»… І проведення реформ було припинено (50-ті).. У 60-х роках перед Тіто постало питання подальший розвиток країни. Був може бути розкол СКЮ на фракції. На першому плані виходить національне питання. Виникає ідею впровадження ринкових відносин.. Після коливань підтримав сили. виступаючи за реформи. В.

1964 р. перемогли реформатори. Країна відмовилася від сов. методів управління і перейшла до перебудови экономики, демократизации політики, культури та идеологии.

Югославія в 1980;1990 роки. Країні для виходу з кризи потрібні були реформи, у економіці, в політиці й Союзі комуністів Югославії. Головна мета економічної реформи — перехід до рынку, устранение втручання д-ви на що.. Але наприкінці 1988 р. відбувалося погіршення ситуації. Спостерігався спад виробництва, погіршення життєвий рівень, високе безробіття, а головне — інфляція. Уряд на чолі з Б. Микуличем пішов у відставку.. У тому 1989 р. формування нового кабінету доручили Анте.

Марковичу з Загреба. Прийшовши до повалення влади, новий уряд, як і попереднє, пообіцяло вивести країну з кризи.. Програма, розроблена прав-ом А. Марковича, представили утвердження парламентом СФРЮ у грудні 1989 р. Після ознайомлення із нею парламент і українська громадськість були шоковані. Вона стала нездійсненна. Наприклад, передбачалося з 1-го січня 1990 р. зробити динар конвертованій валютою. Програма Уряду була й воно приступила до її выполнению:

. До 1 січня 1990 р. динар став конвертованій валютою не більше СФРЮ.

. У першому кварталі інфляція розбилася, тоді як у другому — зведена до нулю.

Економіка початку виявляти риси ринкових відносин.. Етап реформ, рассчитанный у першому півріччі 1990 р., вдалося здійснити на 90%. Було зафіксовано збільшення валютного резерву на сотні мільйонів, чорний валютний ринок був практично уничтожен.Ю. початку поступово виходити з кризи.. Події, безпосередньо які поклали край початок реорганізації політ. ситуації у Ю., почалися жовтні 1988 р. массовами страйками в автономному краї Воєводіна. у його столиці гір. Новий Сад. Не виконавши вимог страйкуючих, правління краю подав у отставку. В столиці Чорногорії (р. Титоград) пройшли демонстрації.. Почався процес перетворень, викликаний усиленой політ. активністю населення :

. На початку 1989 р. переважають у всіх республіках СФРЮ созавались опозиционные СКЮ партії, течії, движения.

. Навесні 1990 р. виборах у Словенії й Хорватії абсол. більшість отримали нові національні коалиции.

. Союз комуністів (у двох західних респ.) геть втратив своїми панівними позиціями.. На виборах 1990 р. в респ. органи виконавчої влади перемогли прокомуністичні сили у Сербії, Чорногорії, Боснії и.

Герцеговині, в Македониисс. Було ухвалено нові конституції респ., де була підкреслено декларація про вихід із федерації. Кінець 1990 р. — на про референдум у Словенії 80% нас. висловилося за вихід із федерації. У Хорватії - 95%. Сербія й Чорногорія вважає й федерацію необхідної.. Виникла небезпека межреспупликанской війни.. У Словенії й Хорватії (після виходу зі складу Югославії /червень 1991 р./) починаються бойові дії між оборонними частинами цих республік і частинами Югославської народної армії /ЮНА/.. У в Боснії й Герцеговині (після референдуму /березень 1991 р./) становище загострюється. Військові дії (тривають незалежності до середини 1992 р.) приносять 140 тис. вбитими (12 тысю дітей), з’являється більш 3-х мільйонів біженців. Дії ООН успіхом не приносять видимиго результату — домовленості про припинення вогню порушувалося десятки раз. У такій складній ситуації представники Сербії та Чорногорії вирішили залишитися у складі «єдиної федерації.. 27 квітня 1992 р. — офіційне проголошення Союзної Республики.

Югославии.