Пути інтеграції України у світовий простір. 
Політекономія

ВСТУП.

Нинішня ситуація характеризується глобальною трансформацією всіх країн світу до нового якісного стану, нового типу цивілі;

зації третього тисячоліття. Розв`язання цих нагальних завдань здійснюється на різних рівнях та у різноманітних сферах суспільства.Світові проблеми обговорюються вивчаються і вирішу;

ютсья певною мірою в Організації Об`єднаних Націй та її підроз-ділах, регіональні запитанняу межах сучасних інтеграційних об`єд;

нань, економіка окремих країн — державними та іншими установами, науково-дослідними інституціями. За такого великого розма;

їття неабиякого значення набувають наукове узагальнення, син;

тез існуючих теорій й концепцій та їхнього адаптація до потреб й реалій.

економіки України.

I.

Об`єктивна необхідність вимагає поступового, але й не;

ухильного включення економіки України до системи міжна;

рідного поділу роботи (МПП), світових інтеграційних про;

цесів, треба враховувати усі вихідні, визначальні умови,.

що складаються у світовій економічній системі.

* по-перше, вона дедалі більша стає глобальною цілісністю, в якій посилюєть;

ся взаємозалежність національних економік на основі поглиблення трансна.

ціоналізації виробництва та обігу, всього господарського життя.

* по-друге, зростає інтенсивність регіональних інтеграційних процесів, що Веде, із одного боці, до виникнення великих економічних просторів та вилу;

чення відповідного ефекту за рахунок зростання масштабів виробництва, а із.

іншого — до сегментації світового ринку, до секторизації єдиного світового.

господарства внаслідок створення відносно замкнутих торгово-економічних.

блоків та інтеграційних угрупувань.

* по третє, глобальна економіка як міжнародна господарська система характеризується циклічністю розвитку, котра впливає на динаміку, темпи та пропор;

ції економічного пступу окремих країн як її елементів та ланок.

* по-четверте, домінуючими чинниками й світового, й національного економіч;

ного розвитку стають інтелектуально-інформаційні складові, котрі отримують.

могутній поштовх внаслідок науково-технологічної революції.

* по-п`яте, поступово змінюється економічна основа Сучасної цивілізації. Індустріальна модель розвитку визначається пріорітетом знань, людського капіталу, формування «економіки розуму», «економіки думки».

*.

ІІ.

Одним із найважливіших етапів в інтеграції України у світовий простір є входження України до ЄС.

Важливими етапамина шляху Повернення України в Європу були підписання Угоди про Партнерство й Співробітництво.

між Україною та ЄС й ратіфікація цієї Угоди Верховною Ра;

дою в листопаді 1995 року, підписання Тимчасової Угоди про торгівлю та запитання, пов`язані із торгівлею — першої такої догоди із однією із Нових Незалежних Держав, а також.

підписання Президентом України Л. Д. Кучмою та Головою Єв-ропейської Комісії паном Жаком Сантером Спільної заяви по.

результатам переговорів, що стало першим прецедентом по відношенню до держави не члена ЄС, в червні 1995 року.

Особливого значення для поглиблення довіри в Україну та.

закріплення позитивного ставлення Європейської спільноти.

до нашої держави набуває вирішення запитання про вступ Ккраїни до Заради Європи, що уже відбулося.

Інтеграція у західноєвропейські структури та розвиток.

співробітництва із ЄС є не самоціллю, а засобом досягнення, в першу чергу, конкретних економічних цілей.Обсяг.

торгівлі між Україню та ЄС у 7 разів перевищує обсяг тор;

гівлі України із США. Українські товаровиробники, у першу чергу із найбільш конкурентноздатних сфер української еко;

номіки: металургійної й текстильної промисловості, сільського господарства, певних сфер науковомістких та енергетичних технологій, мають отримати понад можливості.

для експорту своїх товарів у Західну Європу.Підготовка.

нової догоди із ЄС по текстилю, догоди щодо науково-технічного співробітництва, зменьшення митних, нетарифних та.

інших обмежень у взаємній торгівлі сприяння скорішому на;

буттю чинності Угоди про Партнерство та Співробітництво та практичній реалізації Тимчасової Угоди про торгівлю між Україною та ЄС, — цим та багатьом іншим невідкладним.

завданням якщо присвячена головна увага Постійного представництва України при ЄС.

ІІІ.

Україна не є самотньою у своїх намаганнях вирішувати нагальні заподіяння економічних відносин із ЄС. Консульта;

ції із цого приводу із представниками кількох країн-членів.

ЄС свідчать, зокрема, про їхні принципову готовність у межах політичних та економічних реалій сприяти зменшенню митних та інших зборів на продукцїю, що експортується із України до ЄС та розширення існуючих квот по групі так званих «чутливих товарів»: сталі, текстилю, ядерних товарів та сільгосппродукції.Ці країни підтримують раціо;

нальне й прагматичне ставлення України до її інтеграції у.

західноєвропейські структури.

Під годину останніх зустрічей й переговорів в Європейсь;

київ Комісії розглядалися хід підготовки до запланового на.

1995 р. в м. Києві засідання Спільного комітету України та.

Європейської Комісії, процес ратифікації Угоди про Парт-нерство та Співробітництво й набуття чинності Угодою про.

торгівлю між Україноюта ЄС, проблеми узгодження підходів.

сторін до чорнобильського питання, підвищення ефективнос;

тих програм технічної допомоги по лінії Тасіс, котрі мають.

розглядатись не як самодостатня категорія, а як засіб для досягнення конкретних, в першу чергу — економічних ;

цілей.

Багато зусиль Україна доклала, щоб статі повноправним.

членом РЄвпливової міжнародної регіональної інституції.

Історична для нашої держави подія відбулася 9 листопаду 1995 р., коли Комітет міністрів Заради Європи юридично зат;

вердив рішення Парламентської Ассамблеї РЄ про вступ України до цієї авторитетної міжнародної організації.Ця.

подія стала актом юридичного визнання авторитету України,.

її права на входження в усі європейські структури, що створює на континенті нову політичну ситуацію, дає Україані шанс на поглиблення демократичних перетворень.

Використана література.

1. Економіка зарубіжних країн; Київ «Ли-бідь» 1996.

2. Политическа економія — словарь;Москва политиздат 1979.

3. «Україна — Європейський Союз: зовнішньоекономічна діяльність й перспективи співробітництва» ;Київ 1995.