Шпаргалка з економіки предприятия

смотреть на реферати схожі на «Шпаргалка з економіки підприємства «.

Билет 48. Науково-технологічна підготовка виробництва. — це сукупність взаємозалежних процесів, які забезпечують конструкторську і технологічну готовність п/п до випуску нова продукція з заданим рівнем якості при встановлених термінах, обсязі виробництва та витратах. Включає у собі конструкторську і технологічну підготовку производства.

Конструкторська підготовка виробництва — це стадія ДКР, включає в себе розробку й вдосконалення технологічних процесів і документації. При конструкторської підготовці виробництва би мало бути враховані такі вимоги до нового виробу: 1) економічні: зниження удільної с/с проти базовим зразком, зростання продуктивності праці, 2) експлуатаційні: висока продуктивність, транспортабельность, сохраняемость, безпеку роботи, відповідність екологічним, эргономическим і навіть естетичним критеріям, 3) конструктивні: відповідність параметрів вироби умовам експлуатації, підвищення потужності, автоматизація регулювання та управління, 4) технологічні: відповідність конструкцій оптимальним технічних умов, можливість типізації і автоматизації виробничих процессов.

Результати конструкторських підготовчих робіт позначаються на наступних документах: 1) технічне завдання, кіт. готується замовником чи розробником, 2) технічну пропозицію, готується розробником і містить техніко-економічні показники, 3) ескізний проект, містить схеми, креслення, специфікації необхідних деталей, проміжний техникоекономічний аналіз, 4) технічний проект, містить результати конструкторської роботи, конструкторське оформлення всіх компонентів з розрахунками, 5) робоча документація, містить креслення і документацію досвідченого зразка, настановних серій, серійного й масового виробництва, 6) технічна підготовка виробництва — сукупність взаємозалежних науково-технічних процесів, які забезпечують технічну підготовленість виробництва: наявність повних комплектів конструкторської технологічної документації і технологічного оснащення. Квиток 49. Доходи й прибуток підприємства, їх види, склад парламенту й порядок розподілу. Прибуток, як економічна категорія, відбиває чистий прибуток, створений сфері матеріального виробництва, у процесі підприємницької діяльності. Прибуток — це кінцевий фінансовий результат підприємницької діяльності. Абсолютна величина прибутку відбиває результати зниження с/с і зростання обсягу виробництва реалізованої продукції. Прибуток = Ціна — Витрати — на одиницю продукції, Загальна прибуток = (Ціна — Затраты)*Объем виробництва — для обшир продукції. Реалізація продукції одна із показників планової оцінки господарську діяльність підприємства міста і основним джерелом прибутку бюджету. Виручка — це кошти, вступники на р/р підприємства за реалізовану продукцію. З виручки від продукції відшкодовуються виробничі видатки витрачені матеріальних цінностей, формується амортизаційний фонд. Що Залишилося частина утворює чистий прибуток (чи валовий дохід): Ч.П. (В.Д.) = Вр. — М.З. — А.О., де Вр. — прибуток від реалізації, М.З. — матеріальні витрати, А.О. — амортизаційні відрахування. Прибуток = В.Д. — Оплату праці. | |Валовий дохід | |Аморти|Оплата|Прибыль| |зация |праці | | |Недоліки |Чистий | |виробництва |дохід | |Обсяг реалізації |.

Результати господарську діяльність оцінюються також із балансовою (загальної) прибутку п/п. Загальна прибуток визначається: Ін. общ. = Ін. від основного виробництва + Ін. від інших хозопераций + Ін. від позареалізаційних операцій (які пов’язані безпосередньо провідною діяльністю, наприклад, підсобних й обслуговуючих господарств, від часткового участі у спільні підприємства, здаватися майна у найм). Балансова прибуток — це валова прибуток, зменшена у сумі пільг щодо прибутку. Використовується з оподаткування. Торішній чистий прибуток — це те частка прибутку, кіт залишається у розпорядженні підприємства після сплати встановлених законом податків. ПП = ВП — (Податок з прибутку + ПДВ + Акцизи)* - Відсоток з банківських кредитів. Валова прибуток розподіляється по 2 напрямам: 1) переважна більшість відраховується до бюджету (*), 2) частина використовується п/п задоволення потреб, передбачених фінансовим планом. Торішній чистий прибуток використовується на власні хозцели, певні радою п/п. Прибуток розподіляється один) страхової (резервний) фонд, формований на випадок непередбачених збоїв з виробництва, 2) фонд розвитку виробництва, балансування заходів із розширенню, реконструкції, вдосконаленню виробництва, придбання. Нового устаткування, впровадженню прогресивних технологій, 3) фонд соціального розвитку виробництва — будівництво та їх реконструкція дитячих установ і поліклінік, 4) фонд матеріального заохочення і стимулювання працівників п/п, 5) % по банківських кредитів. |Виручка від продукції | | | | |Повна с/с продукції |Валова | | |прибуток | |Производ|Коммерч.|Управле| | |ств. с/с|расходы |зв. | | | | |витрати| | | | | | | |Операційні доходи громадян та |Прибуток | |витрати |від | | |фин-хоз | | |деят-ти | |Рез-ты |Доходи |інше | | |фин. |від | | | |операций|участия | | | | |в ін. | | | | |организ.| | | | | | | | |Позареалізаційні доходи громадян та |Прибуток | |витрати |до | | |налогооб| | |ложения | | | | | | |Податок з прибутку й ін. |Прибуток | |платежі |п/п | | | | | | |Надзвичайні доходи і доходи |Чиста | |витрати |прибуток | Квиток 50. Рентабельність і психологічні чинники, що впливають підвищення його рівня. Для оцінки ефективності роботи промислового п/п недостатньо використовувати лише показник прибутку. Необхідно зіставити прибуток і виробничі фонди, з допомогою яких її було отримано. Рентабельність (дохідність, прибутковість — показник ефективності виробництва промислового п/п, який відбиває кінцеві результати госпдіяльності. R = Ін. / (Оборотні кошти + Основні фонди). Рентабельність то, можливо 1) з урахуванням балансового прибутку, 2) з урахуванням чистий прибуток. При формуванні ціни промислову можна використовувати рентабельність на 1 виріб, який розраховують: R (на 1 вид.) = Ін. на 1 вид. / с/с 1 вид. На рентабельність впливають 3 основні чинники: 1) приріст прибутку, 2) рівень використання основний капітал, 3) рівень використання оборотних коштів. Квиток 51. Основні становища аналізу фінансового становища п/п. Аналіз фінансового становища п/п показує, який вплив на розміщення коштів п/п, стан джерел формування, результати госпдіяльності надають такі чинники: 1) обсяги виробництва, 2) валова і… чиста прибуток, рентабельність виробництва та продукції, 3) тривалість і швидкість оборотності обігового капіталу і товарноматеріальних запасів, 4) забезпеченість капітальних вкладень і вибір джерел фінансування. Фінансове становище п/п характеризується його ліквідністю і втратити фінансове сталістю. Ліквідність відбиває платоспроможність п/п і оцінюється з допомогою наступних показників: 1) коэф. Поточної ліквідності - ставлення оборотних активів (матеріальне виробництво + незавершене виробництво + готову продукцію + витрати майбутніх періодів + короткострокові фінансові вкладення п/п) до короткотерміновим зобов’язанням (кредитів і допомог), 2) коэф. швидкої (критичної) ліквідності - ставлення оборотних засобів + дебіторська заборгованість зі терміном погашення до 12 місяців до короткотерміновим зобов’язанням, 3) коэф. абсолютної ліквідності - ставлення високоліквідних активів до крткосрочным зобов’язанням. Фінансове становище п/п вважається благополучним, якщо коэф. поточної ліквідності незгірш від 2, коэф. критичної ліквідності >= 1, коэф. абсолютної ліквідності від 0.2 до 0.5. Фінансова стійкість п/п оцінюється з допомогою наступних показників: 1) коэф. автономії - ставлення власного капіталу від суми активів, не повинна перевищувати 0.5. Це характеризує частку коштів, вкладених власниками загальну вартість п/п, 2) коэф. фінансової стійкості - ставлення власні кошти і частка довгострокових заёмов до активів. Показує питому вагу тих джерела фінансування, які п/п може використовувати тривалий час, 3) коэф. фінансування — ставлення власних власні кошти до запозиченим, показує яка частина діяльності фінансується рахунок власних коштів. Фінансове становище п/п тісно пов’язані з показниками фінансової активності п/п, тобто. ефективності використання ресурсів. Основні фонди. 1) фондовіддача: ФО = Вр/ вартість осн. фондів, 2) фондоемкость: ФЕ = Вартість осн. фондів / ВР, зворотний показник. Оборотний капитал.1) коэф. оборотності обігового капіталу = Вр / середній розмір обігового капіталу за звітний період, 2) тривалість обороту = час обороту (звітний період) / коэф. оборотності обігового капіталу, 3) коэф. оборотності деб. заборгованості = Вр / деб. заборгованість. Рентабельність: R = Ін. / (Оборотні кошти + Основні фонди). R (на 1 вид.) = Ін. на 1 вид. / с/с 1 вид. Розраховується з урахуванням балансовою чи основі чистий прибуток. Аналіз фінансового становища п/п дозволяє раціонально використовувати ресурси і виконувати всю сукупність функцій у процесі госпдіяльності з метою: 1) максимізації дохідності і підвищити рівень захисту від підприємницького ризику, 2) підвищення достовірності поточних і найперспективніших прогнозів, використання фінансових ресурсів по основним напрямам госпдіяльності, 3) вибору економічно обгрунтованих джерела фінансування. Квиток 52. Поняття капітальні вкладення, інвестиції, об'єкти і суб'єкти інвестиційної діяльності, інвестиційний проект, життєвий цикл проекту. Під капітальними вкладеннями розуміються видатки відтворення основних фондів чи фінансові ресурси, витрачені на нове будівництво, реконструкцію, розширення й технічне переозброєння. Нове будівництво — будівництво нових промислових п/п після введення його за повну проектну потужність. Під розширенням чинного п/п розуміється будівництво нових розширення діючих цехів з метою підвищення виробничих потужностей з меншими капітальних витратах й більш стислі терміни. Реконструкція чинного промислового п/п — повне чи часткове перебудову відновленням фізично зношеного чи морально застарілого устаткування. Технічне переозброєння — найбільш економічний спосіб, пов’язане з зміною устаткування. Під інвестиціями розуміють кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінних паперів, технології, машини, устаткування, ліцензії, кредити, будь-який інший майно чи майнових прав, інтелектуальні цінності, вкладені в об'єкти підприємницької діяльності, зі з метою отримання прибутків і досягнення позитивного економічного і «соціального ефекту. Об'єктами інвестиційної діяльності є новостворювані і модернізовані фонди і засоби в усіх галузях і сферу народного господарства РФ, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція та інші об'єкти власності, і навіть майнових прав і право на інтелектуальну власність. Суб'єктами інвестиційної діяльності є інвестори, замовники, виконавці робіт, користувачі об'єктів і ін. юр. особи (банківські структури, страхові і посередницькі організації, інвестиційні біржі) і фіз. особи, держави й міжнародних організацій. Інвестор здійснює вкладення власних, позикових чи залучених засобів у формі інвестицій і забезпечує їхнє цільове використання. У ролі інвесторів можуть виступати 1) органи, уповноважені управляти державною мовою і муніципальним майном чи майновими правами, 2) вітчизняні фіз. і юр. особи, 3) іноземні фіз. і юр. особи, іноземні держави. Замовниками може бути інвестори, інші фіз. особи, уповноважені інвестором здійснювати реалізацію інвестиційного проекту, не втручаючись в підприємницьку діяльність інших учасників, якщо інше не передбачено договором. Користувачами об'єктів інвестиційної діяльності може бути інвестори, фіз. і юр. особи, держ. і муніципальні органи, міжнародних організацій. Інвестор самостійно визначає обсяги, напрям, розміри і ефективність інвестицій і по-своєму розсуду приваблює на договірної, переважно основі фіз. і юр. особи, необхідних реалізації інвестицій. Інвестиційний проект — системно обмежений і цілковитий комплекс заходів, документів і майже робіт, фінансовим результатом якого є прибуток, а матеріальноречовинним результатом — нові чи реконструйовані основні фонди чи придбання і фінансових інструментів чи нематеріальних активів з наступним отриманням доходу. Промежток часу м/у моментом появи та ліквідації називається проектним циклом (життєвим циклом проекту). Початок проекту пов’язані з моментом його реалізації та початком вкладення коштів. Закінченням існування проекту то, можливо 1) введення на дію об'єктів, початок їх експлуатації і результатів виконаного проекту, 2) досягнення проектом заданих результатів, 3) припинення фінансування проекту, 4) висновок об'єкта з експлуатації. Кожна фаза може ділитися ми такі рівні: 1) Початкова (прединвестиционная) фаза: передінвестиційні дослідження, розробка проектно-кошторисної документації, планування проекту, підготовка до будівництва. 2) Інвестиційна фаза: проведення торгів і висновок контрактів, організація закупівель і постачання, будівельно-монтажні роботи, завершення будівельної фази проекту. 3) Експлуатаційна фаза: експлуатація проекту, помешкання і розвиток виробництва, закриття проекта.