Банківський менеджмент структура сутність

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Банківський менеджмент структура сутність (реферат, курсова, диплом, контрольна)

смотреть на реферати схожі на «Банківський менеджмент структура сутність «.

Дисципліна «Экономика».

Тема курсової роботи: «Банківський менеджмент. Структура, сущность».

Запровадження …3.

I. Структура банківського менеджмента…5.

1. Побудова системи відносин також режиму функціонування банківську систему …8.

2. Процеси розробки комплексних технологій у банківському менеджменті …10.

II. Місце й ролі фінансового менеджменту в комерційному банке…14 2.1. Мета і завдання фінансового менеджменту …17 2.2. Процеси формування та використання ресурсів …21 2.3. Поняття «банківська операція», «продукт», «послуга» …24.

Укладання …28.

Список використаної литературы…31.

Банківський менеджмент, як особлива сфера управління, виникає лише умовах розвиненої ринкової економіки. При розширенні кола банківських операцій рівня, прийнятого у цивілізованих країнах, у ці послуги входят:

. операції із цінними паперами, кредитними картками, валютой,.

. допомогу у економію газу й поширенні акцій інших банків та комерційних структур,.

. допомогу клієнтам в раціональному вкладанні коштів, оцінці інвестиційних проектов,.

. лізинг, факторинг та інші услуги.

З іншого боку, статутний капітал банку може бути резервним фондом для інших комерційних банков.

Ринкова економіка немислима без банківського менеджменту, заснованого на реальної конкуренції на фінансовому ринку між кредитними установами, заміні фінансування підприємств, що веде до інфляції, ринковим механізмом кредитування конкретних інвестиційних проектів і бізнес-планів, орієнтованих створення нової товарної маси. Банківський менеджмент покликаний непросто кредитувати той чи інший програму, а й ознайомитися з витрачанням кредитів, особливо пільгових, на заявлені мети, їх своєчасним возвратом.

У своїй роботі я розгляну три взаємозалежних ланки: внутрибанковское управління, управління операціями, управління персоналом.

Метою моєї курсової роботи є підставою дослідження банківського менеджменту — як самостійного вид професійної діяльності, спрямованого за умов ринку для досягнення певних конкретних цілей у вигляді раціонального (прагматичного) використання банківських і трудових ресурсів із застосуванням своїх особливих принципів, функцій і методов.

Завданням дослідження вивчення організації технологічної ланцюжка банківського циклу (пасивні й активні операції, фінансові послуги тощо.), забезпечення процесу праці банку усіма необхідними ресурсами.

Структура банківського менеджмента.

Банківський менеджмент загалом є управління відносинами, пов’язаними зі стратегічним і тактичним плануванням, аналізом, регулюванням, контролем діяльності банку, управлінням фінансами, маркетингової діяльністю, персоналом, що забезпечує банківські операції. Інакше кажучи, це — управління відносинами, які стосуються формування та використання грошових ресурсів, тобто взаимоувязанная сукупність фінансового менеджменту та управління персоналом, зайнятих у банківської сфери. Поділ банківського менеджменту на фінансового менеджменту і управління персоналом в комерційному банку зумовлено структурою об'єкта, який спрямовані управляючі впливу банківського менеджменту. Тому можна розглядати як діяльність із внутрибанковскому регулювання, спрямованої, в першу чергу, на дотримання вимог, і нормативів, встановлених органами державного нагляду (див. таблицю 1).

Банк — це організація, що здійснює управління капіталом — власною дитиною та заемным.

Цей капітал розглядається з позиції самовозрастающей вартості чи з позиції його збільшення. Є й інші поняття капіталу, наприклад «людський капітал », яка розглядається з позиції відносин між людьми, визначальними успіх загальній діяльність у соціально-економічних процесах. Управління людським капіталом — цей показник до людини в процесі управління кредитною організацією, заснований на розумінні ролі людини в досягненні кінцевого результату або досягнення мети самої організації. Для банку що можуть бути прибуток, ліквідність, стійкість, імідж та інші параметри, що він виділяє, з своєї місії чи філософії свого існування в обществе[1]. Сфера банківського менеджменту охоплює побудова процесів по раціональному управлінню грошовими потоками і використанню знань і нового досвіду банківського персоналу як необхідна умова ефективного менеджменту в комерційному банку. Тому управління людським капіталом нерозривно пов’язане з управлінням власною дитиною та запозиченим капіталом, забезпечуючи його ефективне використання у інтересах банку та її клієнтів. Схематично основні завдання банківського менеджменту представлені у таблиці 2.

Банківський менеджмент — це практична діяльність, що з безпосереднім управлінням процесами здійснення комерційним банком своїх можливостей. У цьому вся аспекті банківський менеджмент постає як система розробки управляючих впливів на об'єкт управління: активні і пасивні операції, розрахунково-касові операції, виконання нормативних фінансово-економічних показників, внутрішньобанківський аудит контроль і т.д.

Як відомо, основне призначення банку — це посередництво в процесі переміщення коштів від кредиторів до позичальникам і зажадав від продавців до покупців. Неможливість повного збіги економічних інтересів банку і клієнта пов’язана з тим, що банк зі своєї економічної природі — фінансовий посередник, що забезпечує обслуговування грошових потоків економіки, яка є власником залучених грошових коштів, тоді як клієнт, зазвичай, — власник вироблених товарів хороших і послуг, що мають у основному матеріальне наповнення. Реальному сектору економіки необхідні на інвестиції та фінансування оборотних засобів, а банкам на збільшення обсягів продуктивних активів. Задля реалізації комерційним банком своїх можливостей трапилося в ринковій економіці необхідно, щоб ці мету були увязаны.

Як я зрозумів відзначила вище, економічних інтересів комерційного банку і клієнта не збігаються повністю — є лише окремі точки їх перетину. Тож вирішення питань, що стосуються забезпечення зворотної зв’язок між продуктами і послугами банку, запропонованими безпосередньо учасникам вільного ринку — споживачам, на банківський менеджмент покладається функція зворотного зв’язку з довкіллям комерційного банка.

1.1. Побудова системи відносин також режиму функціонування банківської системе.

Постійне зміна зовнішніх умов, у яких здійснює діяльність кредитна організація, потребує відповідної реакції зі боку комерційного банку — глибокого аналізу фінансової та макроекономічної політики, пошуку нових способів створення додаткового продукту (беручи до уваги простих операцій та ігор на обмінних курсах рубля). Банки повинні постійно відповідати змінюваним вимогам ринку, своєї клієнтури, небанківських фінансових громадських організацій і загострення нецінової конкуренції. Постійне формування нових напрямів банківську діяльність по з розробки й реалізації банківських продуктів та надання послуг неминуче наштовхується на труднощі, викликані відсутністю належного взаємодії функціональних підрозділів банку, обміну інформацією між ними координації зусиль. Саме через брак взаємодії підрозділів банку погіршуються його основні якісних параметрів і отримала показники, ускладнюються процеси прийняття стратегічних решений[2], не може оцінка переваг і повним вад вибраних рішень. Тому завдання банківського менеджменту — це побудова системи відносин, що з оптимальної організацією взаємодії численних елементів складної динамічною системи, яку має сучасний комерційний банк, і навіть визначення оптимальних режимів його функціонування. У цьому зв’язку банківський менеджмент як система відносин є взаємозв'язок фінансово-економічних, структурно-функціональних і функціонально-технологічних параметров.

Інакше кажучи, банківський менеджмент є взаємозалежні, і взаємозалежні системні параметри:. фінансово-економічних показників (ФЕ),. організаційного побудови, відповідального рішенню завдань, які банком завдань (ВП),. функционально-технологического управління продуктовим поруч банку (ФТ).

Якщо отранжировать системні параметри, то підпорядкованість і взаємозв'язку з-поміж них можна так: ФЕ — ВП — ФТ.

1.2. Процеси розробки комплексних технологій у банківському менеджменте.

Процеси розробки й реалізації комплексних технологій з побудови оптимальних відносин, що стосуються формування та використання грошових потоків, реинжиниринга бізнес-процесів обслуговування клієнтів, комплексного вирішення завдань аналізу гніву й діяльності комерційного банку вирішує систему управління, яка отримала назву «фінансового менеджменту » .

Таблиця 1.

Таблиця 2.

Таблица[3].

Місце й ролі фінансового менеджменту в комерційному банке.

Широко використовуване у час поняття «фінансового менеджменту «має численні тлумачення. Та загалом російські фахівці хто визнає — у цьому, що фінансова менеджмент — це управління відносинами із формування та використання грошових ресурсів. Саме такому розумінні фінансового менеджменту у роботах таких відомих авторів, як І.Т. Балабанов, І.Н. Герчикова, В. В. Ковальов, Л. П. Павлова, Р. С. Сайфулин, Е. С. Стоянова, А. Д. Шеремет. 4].

Набагато меншою мірою, ніж загальний фінансового менеджменту, вітчизняними авторами опрацьована проблема фінансового менеджменту і комерційному банку. Причина — в специфіці діяльності комерційного банку як фінансового посередника із управління грошовими потоками, яким властива вся сукупність функцій грошей. До висвітлення цієї проблеми автори, зазвичай, підходять з позицій дотримання вимог, і нормативів державних регулюючих органів, відповідальних за ліквідність банківської системи загалом. Проблемам фінансового менеджменту в комерційному банку позицій дотримання вимог регулюючих органів присвячені роботи таких авторів, як Э. Н. Василишен, О. И. Лаврушин, І.Дз. Мамонова, М. А. Пессель, Н. Е. Соколинская, А.М. Тавасиев1.

У процесі своєї діяльності комерційний банк виходить переважно з мікроекономічних факторів, і стійкості клієнтів. Такий їхній підхід найбільш актуальним у сучасних умовах, оскільки первинна ланка у економічній ланцюжку створення продукції (товарів, послуг) є творці матеріальних цінностей. Відповідно й комерційний банк для ринкової економіки первинний, а Центробанк — конструктор перебудови банківської системи. Серед дослідників цього напряму фінансового менеджменту в комерційному банку може бути О. В. Грядовую, Ю. С. Масленченкова, Л. А. Плотицину, К. Р. Тагирбекова, В.Є. Черкасова.

У працях вітчизняних авторів (М.З. Бор, Г. С. Панова, В. В. Пятенко, В. Т. Севрук, В. М. Усоскин, Э.А. Уткін, Е.Б. Ширинська) також представлений і досвід зарубіжних банків. Цей досвід, безумовно, важливий, проте зарубіжні фінансові системи істотно відрізняються від кредитно-банківській системи Росії. Наприклад, поширення досвіду Федеральній резервній системи США російську грунт вимагає ретельної нелегкої адаптації, оскільки вітчизняна банківсько системо на відміну системи США побудована по територіальному принципу базується на монопольне становище Центробанку Росії, а чи не на економічному районировании суб'єктів федерації і экономики[5].

Звідси можна дійти невтішного висновку у тому, що з особливостей фінансового менеджменту в комерційному банку у сприйнятті сучасних російських умовах — це відсутність однакової технології управління економічними процесами в кредитної організації у рамках існуючої кредитно-банківській системи. Головна ж особливість фінансового менеджменту в комерційному банку в нинішніх російських умовах зумовлена тим, що комерційний банк — це єдиний економічний суб'єкт, який системно управляє усіма функціями грошей (міра вартості, функції звернення, платежу та накопичення грошових) і у зв’язку є первинна ланка ринкової економіки. Зовнішнє середовище фінансового менеджменту в комерційному банку — це сукупність фінансових отношений.

2.1. Мета і завдання фінансового менеджмента.

Об'єкт діяльності фінансового менеджменту в комерційному банку: — процеси дослідження фінансових операцій банку та управління потоками коштів банківської клиентуры.

Предмет діяльності фінансового менеджменту в комерційному банку: — розробка й використовувати системи і методик раціонального планування і реалізації фінансових операцій (процеси залучення іноземних і розміщення средств).

Мета фінансового менеджменту в комерційному банку — визначення раціональних вимог, і методичних основ побудови оптимальних організаційних структур і режимів роботи функціонально-технологічних систем, які забезпечують планування і фінансових операцій банку й кількості прихильників його стійкість при заданих параметрах, вкладених у прирощення власного капіталу (акціонерного капіталу) і/або прибутку при умови збереження стабільності і стійкості комерційного банку. Приклади заданих параметрів, які впливають стійкість комерційного банку, наведені у табл. 3.

Таблиця 3.

Фінансовий менеджмент в комерційному банку, як і кожна система управління, і двох підсистем:. керованої, чи об'єкта управління,. керуючої, чи суб'єкта управління. Основний об'єкт управління у фінансовому менеджменті в комерційному банку — кошти, перебувають у діловому обороті комерційного банки з допомогою фінансових операций.

Суб'єктом управління фінансового менеджменту в комерційному банку є найвище керівництво, апарат управління, персонал банку, який у вигляді різної форми управлінського впливу здійснює цілеспрямоване функціонування объекта.

Об'єкт управління — кошти банківської клієнтури роблять спрямування відповідність до оформленими угодами (договорами). Правова сторона цього процесу реєструють безпосередньо через суб'єкт управління — комерційний банк як юридична особа. Економічної сторони процесу полягає в фінансові операції банку (банківські продукти, операціях, послугах), що відповідають потребам об'єкта управління. У процесі фінансового менеджменту відповідно до об'єктом, предметом і метою своєї діяльності грошові потоки банківської клієнтури трансформуються в фінансові операції банку і завдяки цього створюється додана вартість, забезпечує прирощення капіталу банка.

Процес трансформації коштів у системі фінансового менеджменту комерційного банку проходить через керування фінансовими операціями банку, що віддзеркалюються з його стійкості. Тож у таблиці 4 виділено п’ять блоків стійкості з 12 подблоками, можуть бути функціями із управління кожного з видів стійкості. Нижче подані блоки стійкості комерційного банки з поясненнями вмісту функций.

Таблиця 4.

Фінансовий менеджмент в комерційному банку — це управління процесами формування та використання грошових ресурсів. Він тісно пов’язані з організаційно-технологічним менеджментом — управлінням банківськими підрозділами, їх взаємовідносинами у різних процесах банківської діяльності, зокрема управлінням персоналом банку. Поруч із проблемами фінансового, організаційно-технологічного характеру у комерційному банку велике значення мають проблеми інформаційного і логико-аналитического забезпечення фінансового менеджменту комерційного банку, оптимізації діяльності комерційного банку як господарюючого суб'єкта та оптимізації технологічних процесів і організаційних структур. Останні ставляться до проблемам системного аналізу (дослідження операцій, информатики).

2.2. Процеси формування та використання ресурсов.

Тривимірний класифікатор фінансового менеджменту в комерційному банку можна як схеми трьох укрупнених блоків управління процесами формування та використання грошових ресурсів. 1. Фронтальний блок є систему управління з розробці комплексних програм, тож проектів діяльності банки з урахуванням заданих обмежень, методологію управляючих впливів, організацію та влитися управління процесами планування, систематизації і комплексності розробок, видачу принципових і планових технічних завдань, моніторинг процесів щодо відповідності планів і завдань, корекцію планів, економічний добробут і бізнес-планування, фінансово-економічний моніторинг й організацію облік і звітність фінансової складової діяльності банку, розробку стратегії менеджменту персоналу, його стимулювання і мотивації, оптимізацію технологічних процесів і внутрішньобанківських організаційних структур, розробку маркетингових стратегій і програм. 2. Верхній блок є набір операційних функцій банку, обраний їм у відповідність до місією і концепцією діяльності конкретного банку, визначеним управляючими впливами первого.

(фронтального) блоку. 3. Правий блок є розробку технологічних аспектів діяльності банку області продуктової політики, реинжиринга[6] бізнеспроцесів обслуговування банківської клієнтури, експертизи й консалтингу у сфері супроводу складних та інтегрованих банківських продуктів й нових послуг, формалізацію технологічних коштів управління ресурсної базою банку, формалізацію і технологічну уніфікацію проблем банківської клієнтури та потреб довкілля банку, розробку й реалізацію технологічних коштів фінансової складової діяльності банку та її взаємодії з клиентами.

Примітка: У цілі й завдання фінансового менеджменту в комерційному банку — визначення раціональних вимог, і методичних основ побудови оптимальних організаційних структур і режимів діяльності функціональнотехнологічних систем, які забезпечують планування і фінансових операцій банку й кількості прихильників його стійкість при заданих параметрах, планування фінансової складової діяльності банку і управління процесами залучення іноземних і розміщення коштів — включено такі блоки банківську діяльність: бухгалтерський облік і звітність, валютне регулювання, банківське право, директивна звітність і управління економічними нормативами, включаючи обов’язкове резервування й створення резервів під знецінення операцій із цінними паперами і видавали кредитів, оскільки це — директивні норми, запроваджені лише на рівні держави (ЦБ РФ, Мінфін РФ тощо.), і підлягають управлінню з допомогою внутрішніх та зовнішніх резервів банку, що йому надають зовнішні умови банківської деятельности.

Задля реалізації цілей фінансового менеджменту необхідно визначити основні функції підсистеми підрозділів комерційного банку. До цих функцій підсистеми ставляться: 1. Стратегічне планування — визначення перспективних фінансових завдань й розробка програми ефективних дій, націлених виконання з завдань. Завдання — дана за певних умов (наприклад, в проблемної ситуації) мета діяльності, що має бути досягнуто перетворенням цих умов відповідно до певної процедурі. 2. Моделювання — використання сукупності методів, технологій і інструментальних коштів на підготовки інформації, здатної переконати найвище керівництво в ефективності запропонованих проектів і доцільності запропонованих дій, і навіть з метою оцінки поточного і прогнозного стану об'єкта управління. Модель — матеріальний об'єкт чи знакова система, що імітують структуру чи функціонування досліджуваного об'єкта. 3. Оперативне планування — визначення раціональних способів вирішення поточних фінансових завдань із огляду на необхідність досягнення перспективних фінансових цілей банку. 4. Моніторинг — збирати інформацію про стан об'єкта управління і навколишньому середовищу. 5. Діагностика — оцінка відповідності поточних значень параметрів, характеризуючих стан об'єкта, плановим показниками нині часу. 6. Мета управління — забезпечення надійності об'єкта управления.

Звідси випливає третя особливість та друга предметна область фінансового менеджменту в комерційному банку — створення продуктового низки банку. З метою подальшої ідентифікації предметної області фінансового менеджменту розглянемо поняття «банківська операція» та її взаємозв'язок з поняттями «банківський продукт» і «банківська услуга».

2.3. Поняття «банківська операція», «продукт», «услуга».

Банківський продукт — спосіб надання послуг клієнту банку (форма відносин «банк — клієнт »), регламент взаємодії службовців банки з клієнтом в наданні послуги, тобто. комплекс взаємозалежних організаційних, інформаційних, фінансових і юридичиних заходів, об'єднаних єдиної технологією обслуговування клиента.

Банківська операція — система узгоджених за програмними цілями, місцеві і часу дій, вкладених у рішення поставленого завдання з обслуговування клиента.

Банківська послуга — форма задоволення потреб (у кредиті, расчетно-кассовом обслуговуванні, гарантії, купівлю-продаж та збереженні цінних паперів, іноземної валюти, і т.д.) клієнта банка.

Продуктовий ряд банку — банківська продукция.

Простий продукт — продукт, який одним функціональним підрозділом банку шляхом надання однієї послуги клиенту.

Складний продукт — продукт, у реалізації його можуть бути задіяні кілька підрозділів банку протягом багато часу шляхом надання комплексної послуги клиенту.

Під розвитком продуктового низки розуміється такий механізм розширення продуктового низки банку: a) виявлення потреб клієнтів у нових банківських послугах, b) розробка постановки завдання зі створення продукту, реалізація якого забезпечує надання необхідної послуги, з) розробка регламенту надання необхідної послуги, d) розробка методики інформаційного забезпечення процесу надання послуги, e) рішення організаційних питань стосовно створенню робочої групи (у разі потреби) з метою послуги, f) вирішення питань з оцінці вартості надання послуги, g) вирішення питань, що з матеріального стимулювання виконавців послуги і розробників продукту, h) розробка комплексу документації і Ташкентським договором з замовником, що регламентують надання услуги.

По цільовим призначенням можна розрізняти такі класи операцій: 1. Пасивні операції — акумулювання грошових ресурсів надання банківських послуг, 2. Активні операції — використання власних і залучених коштів на отримання поточних та майбутніх доходів, 3. Посередницькі операції — обслуговування клієнтів за комісійне вознаграждение.

Розглянемо детальніше структуру предметної області «посередницькі операції банку ». З цією метою використовуємо нове поняття «банківська тріада », що визначається наступним образом.

Банківська тріада — поєднання трьох понять «продукт — операція — послуга » .

Продукт — регламент (документально оформлена упорядкована сукупність правил) здійснення операції з обслуговування клиента.

Операція — упорядкована сукупність дій зі задоволенню замовленої потреби (обслуговування) клиента.

Послуга — результат обслуговування клієнта (виконання операции).

За рівнем складності можна назвати три класу тріад — елементарні, комбіновані, интегрированные.

Доцільність запровадження поняття «банківська тріада «визначається можливістю з її допомогою уточнити зміст поняття «банківська технологія обслуговування клієнтів «і класифікувати безліч цих понять. Схема встановлення відповідності між поняттями «банківська технологія обслуговування клієнтів «і «банківська тріада «следующая:

Технологія = (матеріал + інструмент + набір дій) -> задоволення потребности.

Банківська технологія обслуговування клієнтів = (потреби клієнтів + продукти + операції) -> послуги = банківська тріада + взаємозв'язку між її элементами.

Встановлений відповідність дозволяє класифікувати банківські технології обслуговування клієнтів аналогічно банківським тріадам на елементарні, комбіновані і интегрированные.

Об'єктом реинжиниринга процесів обслуговування клієнтів є комбіновані і інтегровані банківські технології обслуговування клиентов.

Предметом діяльності реинжиниринга процесів обслуговування клієнта є розробка та реалізація індивідуальної інтегрованої банківської технології обслуговування клиентов.

Фундаментальна обізнаність із клієнтом формально то, можливо описана наступній послідовністю фаз взаємодії співробітників банки з клієнтом. 1. Інформування клієнта про сферу послуг банку. 2. Консультування клієнта про порядок оформлення на купівлю послуг. 3. Підготовка документів прийняття рішень старшим керівництвом банку щодо умов і пошкодженій системі банківського обслуговування клієнта. 4. Підготовка документів утвердження старшим керівництвом банку регламенту (технології) обслуговування клієнта (у цьому виникла потреба). 5. Обслуговування імені клієнта й контролю над дотриманням їм прийнятих обязательств.

6. Підготовка пропозицій з договору наступного року календарний период.

Нині відомі дві системи роботи з клієнтами:. Система, орієнтована на функції і реалізує принцип поділу праці. Цією системі адекватні банки з ієрархічної пірамідальній структурою підрозділів, розділених по функціональному признаку.

Управління будується з адміністративно-командних принципів. У цьому клієнтам відводиться найнижчий рівень ієрархії, де вони подані безликим «масовим споживачем ».. Система, орієнтована на процес і реалізує принцип інтеграції окремих операцій на інтегровану технологію обслуговування клиента.

Оскільки перша система ефективна з обслуговування малих і середніх клієнтів — і клієнтів, що потребують окремих функціональних послугах, а друга система ефективна з обслуговування великих клієнтів, що потребують комплексі взаємопов'язаних банківських послуг CSFB (банківській обслуговуванні своєї фінансової менеджменту), то сучасні банки застосовують в комплексе.

Отже, наступна предметна область фінансового менеджменту — створення продуктового низки банку — як відповідає потребам комерційного банку з управління її комерційних і функціональної сталістю, але забезпечує надійність об'єкта управління, задовольняючи потреби клієнтів. Звідси реалізується основна концепція будь-якого комерційного банку: надійний клієнт — стійкий банк.

Заключение

Як бачимо основною складовою банківського менеджменту є менеджмент фінансовий. Він дає змогу визначити раціональні вимоги, і методичні основи побудови оптимальних організаційних структур і режимів роботи функціонально-технологічних систем, що забезпечують планування і фінансових операцій банку і підтримує його стійкість при заданих параметрах, вкладених у прирощення власного капіталу (акціонерного капіталу) і/або прибутку за умови збереження стабільності і стійкості комерційного банка.

Банківський менеджмент — управління банком за умов ринкової економіки — будується на використанні таких засадничих принципов:

• орієнтація будь-якого банку на попит потреба ринку, на запити клієнтів — і організацію таких банківських продуктів і рівнем послуг, які користуються попитом і може принести банку плановану прибыль,.

• постійне прагнення підвищення ефективності банківської діяльності, зі метою зменшення витрат й отримання оптимальних результатов,.

• коригування цілей, завдань і програм банку залежність від стану ринку (кредитного, депозитного, відсоткового, ринку цінних бумаг),.

• облік остаточного результату роботи банку та її відділень (філій) у процесі діяльності на рынке,.

• обов’язкове використання сучасної інформаційної бази (комп'ютерних мереж, і зв’язку з валютної та фондової біржами, іншими кредитно-фінансовими інститутами) з прийняття оптимальних решений,.

• раціональний добір персоналові та його ефективне использование.

Фінансовий менеджмент охоплює управління рухом грошового продукту, його формуванням і розміщенням, відповідно до цілями і завданнями конкретного банку. Основних напрямів фінансового менеджменту є: розробка банківської політики України з конкретизацією щодо окремих сферам діяльності банку (депозити, кредити, інвестиції, послуги тощо. буд.), банківський маркетинг, управління активами і пасивами банку, управління ліквідністю, управління дохідністю, управління власним капіталом, управління кредитним портфелем, управління банківськими рисками.

Особливістю фінансового менеджменту є однакової технології управління економічними процесами та молодіжні організації банківських процедур у межах єдиної банківської системи. У разі конкуренції на грошовому ринку кожен банк виробляє власні правил поведінки, постійно постійно змінювана економічна ситуація потребує коригування і вдосконалення сформованих прийомів ведення банківського дела.

Один із особливостей фінансового менеджменту в комерційному банку полягає у створенні продуктового низки банку (можна назвати, що у це ж спрямований і банківський маркетинг). Ця особливість як відповідає потребам комерційного банку з управлінню комерційних і функціональної сталістю, а й забезпечити надійність об'єкта управління, задовольняючи потреби клієнтів, що дозволяє реалізувати основну концепцію будь-якого комерційного банку: надійний клієнт — стійкий банк.

Другий сферою банківського менеджменту є управління персоналом, яка на раціональне використання знань і нового досвіду банківських службовців, як умову ефективності фінансового менеджменту. Воно включає: мотивацію праці, організацію праці співробітників банку, розстановку кадрів, систему підготовки й перепідготовки банківських кадрів, механізм оплати праці, заохочень і стимулювання, організацію контролю, систему підвищення на службі, принципи спілкування в коллективе.

Список використаної литературы.

1. «Банківська справа «Під ред. О.Лаврушина., М. 1993.

2. Газета «Бізнес і банки «(№ 49 за 1998 р., №№ 5, 6, 10 за 1999 г.).

3. Жуков Е. Ф. Менеджмент і маркетинг у трилітрові банки: Навчальний посібник для вузов.

— М.: Банки біржі, ЮНИТИ, 1997.

4. Кисельов В. В. Управління банківським капіталом (теорія і практика). -.

М.: ВАТ «Видавництво Економіка», 1997.

5. Колесников А.І. Банківська справа, СПб., 1993.

6. Основи банківського менеджменту: Навчальний посібник. Під ред. О.И.

Лаврушина — М.: ИНФРА — М, 1995.

7. Сивин А. До питання життєздатності банку// Підприємництво. 1998.

№ 2−3. З. 82−90.

8. Уткін Э.А. Ризик-менеджмент. — М.: Асоціація авторів, і издателей.

«ТАНДЕМ». Видавництво ЭКМОС, 1998. — 288 с.

———————————;

[1] Основи банківського менеджменту: Навчальний посібник. Під ред. О.И.

Лаврушина — М.: ИНФРА — М, 1995. з. 38.

[2] Жуков Е. Ф. Менеджмент і маркетинг у трилітрові банки: Навчальний посібник для вузів. — М.: Банки біржі, ЮНИТИ, 1997.с. 58.

[3] Кисельов В. В. Управління банківським капіталом (теорія і практика). -.

М.: ВАТ «Видавництво Економіка», 1997. з. 79.

[4] Автори публікацій з газети «Бізнес і банки » .№№ 5. 6. 1999 г.

[5] Уткін Э.А. Ризик-менеджмент. — М.: Асоціація авторів, і издателей.

«ТАНДЕМ». Видавництво ЭКМОС, 1998. з. 186.

9. [6] Реинжиниринг бізнес-процесів — це фундаментальне переосмислення і радикальна перебудова бізнес-процесів для досягнення значних поліпшень таких критично важливих показників, як вартість, якість, рівень сервісу і швидкість функционирования,;

Основи банківського менеджменту: Навчальний посібник. Під ред. О.И.

Лаврушина — М.: ИНФРА — М, 1995.

Показати весь текст

Заповнити форму поточною роботою