Фонд президентів України

Вступ Фонд президентів України (далі - ФПУ) було утворено відповідно до Указу Президента України від 5 квітня 1996 р. «Про надання Центральній нау-ковій бібліотеці імені В. І. Вернадського статусу національної» [16]. 11 жовтня 1996 р. Президентом України було затверджено Положення про Фонд президентів України [19], яке визначало основні засади формування документного фонду та функціонування ФПУ як структурного підрозділу Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ). Цей документ став основним при визначенні завдань і функцій ФПУ, політики комплектування документного фонду, видового склад документів, організації зберігання та використання документного фонду бібліотечно-архівної колекції.

Фонд президентства України, як бібліотечно-архівна колекція Заснування ФПУ пов’язане зі становленням і функціонуванням в Україні інституту президентства. Інститут президентства є порівняно новим явищем у суспільно-політичному житті та державному будівництві України. Його становлення було ключовим у реформуванні державної влади у зв’язку з проголошенням незалежності України та зміною її конституційного ладу. Декларацією про державний суверенітет України було проголошено. що державна влада у країні здійснюється за принципом її поділу на законодавчу, виконавчу і судову. Це зумовило введення інституту президентства [9].

Остаточно статус президента України було визначено Конституцією України 1996 р. [2]. Саме тоді було розпочато формування документного фонду ФПУ. Для світової бібліотечно-, архівної та музейної практики формування таких колекцій справа не нова. Так, відомі бібліотечно-архівні колекції президентів США (президентські бібліотеки), президентські архіви і музеї у країнах Європи та країнах СНД. Основною ознакою президентських бібліотечно-архівних колекцій є їх функціонально-цільове призначення: збирання, збереження, використання та уведення в освітній, науковий та культурний обіг документної спадщини інституту президентства певної країни. Для таких колекцій існують певні тематичні напрями: історія становлення та формування президентства, організаційні та правові засади функціонування інституту президентства певної країни; розкриття офіційної діяльності президента країни; всебічне висвітлення життя президента в контексті його допрезидентської, президентської та після президентської діяльності. Традиційною структурою документного фонду є органічне поєднання бібліотечного, архівного та музейного фондів у єдиний документний фонд президентської бібліотечно-архівної колекції. Іншою характерною ознакою є розробка і проведення під егідою президентської бібліотечно-архівної колекції освітніх, наукових та культурно-просвітницьких програм, спрямованих на формування національної свідомості, патріотизму, поваги до своєї історії. Характерною ознакою є і правове регулювання формування фондів і використання інформаційних ресурсів президентських бібліотечно-архівних ко-лекцій шляхом поєднання як спеціальних нормативно-правових актів, що регулюють процеси комплектування, зберігання та умови використання документного фонду президентської бібліотечно-архівної колекції, так і галузевих правових актів, що регулюють правовідносини в бібліотечній, архівній, музейній галузях, авторському праві, в галузі державної таємниці та національної безпеки. Характерним є те, що формування документного фонду та його використання передбачає тісну співпрацю спеціалістів президентської бібліотечно-архівної колекції з уповноваженими особами президентів, оскільки формування музейного та архівного фонду здебільшого залежить від тих документів і матеріалів, які передаються президентами країни, їхніми родинами та державними діячами, причетними до виконання президентами своїх службових обов’язків, а також тими особами, що їх життя та діяльність були пов’язані з особою президента країни.