Экономическое розвиток сучасної цивилизации
Природні ресурси — земля і її надра, водоёмы, лісу й до т.д. усе те, які можна залучити до виробництві в натуральному, неопрацьованому виде. Праця — сукупність фізичних і розумових здібностей людини, які можуть використовуватися у процесі виготовлення товару надання услуги. Джерела будь-якого виробництва — це, якими володіє суспільство. Що й казати розуміє економічна теорія під «ресурсами… Читати ще >
Экономическое розвиток сучасної цивилизации (реферат, курсова, диплом, контрольна)
смотреть на реферати схожі на «економічний розвиток сучасної цивілізації «.
економічний розвиток сучасної цивилизации.
Економіка — усе це види господарську діяльність людей, створені задля задоволення необмежених потреб у умовах обмежених ресурсов.
Макроекономіка пов’язані з великими економічними процесами лише на рівні суспільства. Вона пояснює, що треба робити державі, щоб він процветало.
Мікроекономіка характеризує діяльність окремих економічних агентів, наприклад, споживачів і предпринимателей.
Економіка відповідає ми такі питання: що виготовляти, як виготовляти і навіть кому производить.
Типи економічних систем:
1. Натуральне чи закрите господарство — означає, що людина, сім'я чи спільність людей споживають самі весь произведённый продукт. Натуральне господарство може охоплювати масштаби як сім'ї або громади, а й цілого держави, де всі люди вважаються членами єдиної «сім'ї народів». Як натурального господарства за масштабі держави так можна трактувати економіку середнього Китаю чи Албанію 50−90 г. г.
XX века.
2. Другий тип господарської системи будуватися з виробництва продукції задля власного вжитку, тобто «своїми», а споживання «чужими». До того ж це за прямому примусу (загрози, насильство та інших.), а, по власний розсуд виробника, його зацікавленості у задоволенні потреб внаслідок обміну, купівлі-продажу. Якщо такий обмін носить вільний характер, здійснюється за взаємному бажанню обох сторін, то між виробниками споживачами виникають відносини вільного обміну. Але було б помилкою представляти, що у якомусь суспільстві вони існують в чистому вигляді, до втручання державних государства.
3. Третій тип — змішана экономика:
«Економіка» виростає з «виробництва», яке утворює матеріальну основу экономики.
Джерела будь-якого виробництва — це, якими володіє суспільство. Що й казати розуміє економічна теорія під «ресурсами производства»?
Ресурси (чинники) виробництва — це сукупність тих природних, матеріальних, соціальних і духовних сил, які можна використані процесі створення товарів, послуг та інших ценностей.
У фундаменті економічної теорії ресурси заведено поділяти втричі группы:
1. Праця — сукупність фізичних і розумових здібностей людини, які можуть використовуватися у процесі виготовлення товару надання услуги.
2. Капітал (фізичний) — будинку, споруди, верстати, устаткування, транспортні засоби, необхідних виробництва. Гроші є чинником виробництва, а слугують лише засобом придбання капитала.
3. Природні ресурси — земля і її надра, водоёмы, лісу й до т.д. усе те, які можна залучити до виробництві в натуральному, неопрацьованому виде.
ВНП — це ринкова вартість кінцевих товарів та послуг, вироблених з використанням внутрішніх ресурсів країни у перебігу календарного року. (ВНП — валовий продукт, ВВП — валовий внутрішній продукт, ЧНП — чистий національний продукт).
«Невидима рука».
«Невидимої рукою» А. Сміт вважав ті економічні сили, які ми сьогодні називаємо попитом й пропозицією. Звісно, учений розумів, що мета підприємця — отримати якнайбільше прибутку, що він рухає егоїзм. Але закони ринку примусять її випускати не будь-які продукти, лише потрібні покупцям, й продавати з за нижчою цене.
«Невидима рука» може діяти навіть за умов гострої конкуренції. Вона стирає егоїзм і сприяє зниження цін. Одночасно конкуренція регулює кількість вироблених товарів хороших і перелив капіталів і праці з галузі до іншої. Механізм конкуренції змушує підприємців постійно шукати шляху зниження витрат, інакше не можна зменшити ціну й збільшити прибуток рахунок зростання обсягу продажів. Зменшення витрат можливе лише допомогою вдосконалення техніки і технології, поліпшення організації виробництва, пошуку більш дешевих замінників сировини і т.п.
Гроші - це вільний товар, який виконує над ринком роль загального еквівалента (вимірювача) всіх товаров.
Функції денег:
1. Міра вартості, тобто. функція виміру прирівнювання вартості всіх товарів до визначеному кількості денег.
Грошове вираз вартості товару є - ціна. Властивість ціни — коливатися близько вартістю більшу чи меншу сторону.
2. Засіб звернення, тобто. гроші є посередником в обміні товаров.
3. Засіб платежу, тобто. продаж товару з відстрочкою її оплати готівкою в кредит. У таких випадках засобом звернення є не самі гроші, а виражені у яких боргові зобов’язання, наприклад, векселя.
4. Засіб освіти скарбів чи накопичення, тобто. ———————————;
Ринкова сфера.
Державна сфера.
Споживачі і покупатели.
Вільний обмен.
Виробники (продавцы).
Виробники (госпредприятия).
Госпланы, программы.
Потребители.
Экономика.
Сфера натурально хозяйства.
Производители=потребители.