Термінова допомога студентам
Дипломи, курсові, реферати, контрольні...

Эффективность організації та управління нетрадиційними джерелами енергії економіки РК

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Упродовж років економічних реформ електроенергетична галузь, як і всі інші галузі, пережила значні труднощі, пов’язані з загальним економічну кризу, зростанням транспортних тарифів, незадовільним станом електромереж й нині переважно, хронічними неплатежами, викликаної важким фінансовим станом багато споживачів електроенергії. Після дезінтеграції Союзу єдина енергетична система розпалася сталася… Читати ще >

Эффективность організації та управління нетрадиційними джерелами енергії економіки РК (реферат, курсова, диплом, контрольна)

смотреть на реферати схожі на «Ефективність організації та управління нетрадиційними джерелами енергії економіки РК «.

Министерство освіти та Республіки Казахстан.

Южно-Казахстанский Державний Університет їм. М. Ауезова.

Кафедра: Економіки і менеджмента.

[pic] з дисципліни: «Організація і управління производством».

на тему: «Ефективність організації та управління нетрадиційними джерелами енергії економіки Республіки Казахстан».

Выполнил:_____________.

Прийняв: _______________.

ШЫМКЕНТ 2004.

Зміст Запровадження. 3 1. Енергетичний комплекс Казахстану 4 1.1 Розвиток електроенергетичної галузі Казахстану. 4 1.2 Особливості структури енергоспоживання Республіка Казахстан. 7 2. Нетрадиційні джерела економіки Республіки Казахстан. 9 2.1 Нетрадиційні джерела. 9 2.2 Використання нетрадиційних джерел енергії економіки Казахстану. 10.

2.2.1 Енергія сонця. 11.

2.2.2 Енергія вітру 13.

2.2.3 Геотермальна енергія. 15.

2.2.4 Енергія біомаси 16.

2.2.5 Воднева енергія 18 Укладання. 21 Список використаної літератури 22.

Устойчивое розвиток економіки Казахстану і його успішне функціонування у що свідчить залежать від міри її управління. Нині найважливішої проблемою, від вирішення якої залежить економічне ситуацію і успіх країни, є формування ефективного механізму управління національної економікою. Тільки забезпечення ефективної механізму управління національної економікою дозволить досягнути високих кінцевих успіхів у соціально-економічному розвитку Казахстану. Практичне розв’язання проблеми посилюється за умов функціонування транзитивной економіки, необхідності збалансованого розвитку її структури, стимулювання спрямування коштів інвестування на пріоритетні галузі й народно-хозяйственные комплекси, стабілізації підвищити рівень ефективність використання ресурсів національної економіки. Сучасні умови функціонування ринкової системи такі, що стійкий економічного зростання залежить, передусім, від ефективне використання внутрішнього потенциала.

Життєдіяльність економіки, забезпечення потреб населення будь-якого держави у більшою мірою визначається функціонуванням низки базових галузей, зокрема паливно-енергетичного комплексу, і зокрема, електроенергетики. Перед країн колишнього СРСР припадала сьома частина загальносвітовій виробітку електроенергії, але в Республіку Казахстан — 0,7%.

Енергетика — стратегічна галузь промисловості Казахстану, що є основою забезпечення життєдіяльності всі сфери економіки та населення, що формує значну частину бюджетних доходів республіки. Дефіцит енергетичних ресурсів, є серйозним недоліком у розвиток економіки страны.

1. Енергетичний комплекс Казахстана.

1.1 Розвиток електроенергетичної галузі Казахстана.

Упродовж років економічних реформ електроенергетична галузь, як і всі інші галузі, пережила значні труднощі, пов’язані з загальним економічну кризу, зростанням транспортних тарифів, незадовільним станом електромереж й нині переважно, хронічними неплатежами, викликаної важким фінансовим станом багато споживачів електроенергії. Після дезінтеграції Союзу єдина енергетична система розпалася сталася на кілька самостійно функціонуючих енергетичних господарств. Ці господарства були здатні задовольняти зростаючі потреби які утворилися держав, нові економічні умови змусили їхній звернутися до налагодженню розірваних зв’язків і по напрямку интеграции.

Хронічний дефіцит електроенергії у Казахстані відчували Західний і Південний регіони, багато районів північних областей республіки перебувають у створення енергетичної залежності від России.

Протягом усього періоду розвитку суверенної Казахстану виробництво електроенергії стабільно зменшувалася — з 87 379,2 млн. кВт.- година за 1990 року до 57 700,0 млн. кВт.-час 2001 року. У цілому нині за 10 років виробництво електроенергії знизилося на 36,1%.

У порівняні з 2000 роком вироблення електроенергії зросла на 3 256 млн. кВт.-ч., чи 10,6%. Збільшення виробництва електроенергії відбулося за північної й західної зонам. По південної зоні вироблення електроенергії скоротилася на 17%. Основною причиною — зупинка Жамбылской ГРЕС через неконкурентоспроможності в оптовому ринку электроэнергии.

Останніми роками виробництво електроенергії у натуральному вираженні має тенденцію до стабілізації і невеликою коливань. Разом про те, по думці експертів, така динаміка пов’язана, насамперед, з коливаннями в сфері виробництва чорної та кольорової металургії, обслуговування якої переважно спрямовані найбільші електростанції страны.

У електроенергетичній галузі, як і всіх центральноазіатських державах із здобуттям незалежності спостерігаються такі негативні явища у сфері энергетики:

— зниження обсягів взаємопоставок енергоресурсів, і скорочення геологорозвідування та обсягів видобутку газу і переробки сировинних ресурсів, викликані, передусім, взаємними і внутрішніми неплатежами і різким скороченням інвестицій у отрасль,.

— підвищення аварійності обладнання в зв’язку зі високий рівень зносу і неузгодженими діями окремих енергетичних хозяйств,.

— зниження загального резерву потужностей при роз'єднанні енергетичних систем,.

— недостатній облік проблем рішення міждержавних взаємозв'язків під час проведення реструктуризації і приватизації галузей топливноенергетичного комплекса,.

— неефективне використання енергоресурсів, і т.д.

Фінансове становище галузі - одне з складних серед інших галузей. 2000 року питому вагу прибуткових організацій становив лише 33,9%, а чисельність промислово-виробничого персоналу у виробництві й розподілі електроенергії становила 10% від кількості промислово-виробничого персоналу промышленности.

Безупинне протягом 10 років скорочення енергетичного будівництва при ухудшающемся технічний стан галузі серйозно підриває енергетичну безпеку країни. Приватизація не призвела до реальним інвестиціям, у результаті має місце серйозне відставання в технічне переозброєння предприятий.

У багатьох підприємствах устаткування фізично й дуже застаріло, проте чимало їх вибувають через старості через тривалого відставання введення потужностей. У 2001 року рівень зношеності основних засобів в виробництві й розподілі електроенергії становила 45,0%, у своїй коефіцієнт відновлення — 3,6%, коефіцієнт ліквідації - 3,4%. Знос устаткування електромереж становить 52%, у своїй втрати енергії, по даним міністерства енергетики, і мінеральних ресурсів, сягає 15%.

У зв’язку з недоліком нового, сучасного устаткування залишається високим витрати їхньому транспортування мережах. Щороку при передачі електроенергії у мережах загального користування втрачається на середньому — 17,3% (порівнювати: у Білорусі - 11%, Україні - 16%, Молдові, й Азербайджані - майже на чверть, Киргизстані - 40%, у країнах заходу цей показник становить: від 4% до 5% Японії та Німеччини, до 7% - США, Німеччині й Великобритании).

Нині на підприємствах електроенергетичної галузі вирішуються складні завдання вдосконаленню ринку, стабілізації енергопостачання й оптимізації структури управления.

Що Складається ситуація у комплексах електроенергетики і теплопостачання свідчить про певну їх стабілізації. Зазначається певне зростання виробництва та виробітку електроенергії, нормалізував експлуатація теплових централей. Укладено довгострокові договірні відносини з іноземних компаній інвестування галузі, відпрацьована взаємозв'язок з певними державами зі спільного рівнобіжному використанню вітчизняного енергетичного ресурса.

Відновлено безперебійне забезпечення електроенергією південних регіонів. Коефіцієнт ефективність використання потужності на теплових електростанціях 2000 року зросла з 28,2 до 31,0%. Середньорічна величина резерву потужності на ТЕС становила близько 2650 МВт, що на наявність значного потенціалу із виробництва електроенергії власними електростанціями та реальною можливість придбання республікою енергетичної независимости.

Таблиця 1.

Виробництво найважливіших видів промислової продукції натуральному вираженні. | |2001 |2002 | |Нафта сира (млн. тонн) |40,3 |43,1 | |Електроенергія (млн. кВт. год) |56 000 |59 000 |.

1.2 Особливості структури енергоспоживання Республіка Казахстан.

Потреби в енергії у майбутньому зростатимуть. За оцінками експертів, в країнах вони мають збільшитися другий у найближчі 30 років. А їх у світовому электропотреблении збільшиться з 26% в 1995 р. до 40% в 2020 р. Потреби в енергії від 1990;го років ростуть приблизно 7% на рік. Тому подальше розширення енергетичної інфраструктури задоволення потреб в енергії піде шляхом пошуки внутрішніх інвестиційних возможностей.

Основними споживачами енергії є індустріальний комплекс Казахстану. Потім, у напрямку зниження, — сільському господарстві, коммунальнопобутової сектор, транспорт.

Таблиця 2.

Структура споживання електроенергії галузями Республіки Казахстан за.

1998;2000 рр. (в %) |Роки |Спожито енергії | | |Усього |Промыш-ленн|Транс-по|Сельским |Іншими |Втрати в| | | |остю і |ротом |господарством |галузями |мережі | | | |строитель-с| | | |загального | | | |твом | | | |пользо-в| | | | | | | |ания | |1998 |100,0 |59,3 |6,2 |2,1 |16,4 |16,1 | |1999 |100,1 |64,9 |3,2 |4,6 |14,8 |12,5 | |2000 |100,0 |61,8 |5,6 |4,9 |15,0 |12,7 |.

Основою її подальшого розвитку паливно-енергетичного комплексу Казахстану має стати енергозбереження, побудоване на реалізації науково-технічних заходів. Мета створення комплексу науково-технічних заходів — це розробка механізму реалізації енергозбереження на конкретних підприємств і в інших споживачів енергоресурсів. Одним пріоритетом розвитку сучасного енергетичного комплексу є використання нетрадиційних джерел энергии.

2. Нетрадиційні джерела економіки Республіки Казахстан.

2.1 Нетрадиційні джерела энергии.

У світі ряд природних обмежень. Тож якщо брати оцінку кількості палива за трьома категоріями: розвідані, можливі, ймовірні, то має вугілля на 600 років, нафти — на 90, газу — на 50 урану — на 27 років. Інакше кажучи, всі види палива за всіма категоріями будуть спалені за 800 років. Передбачається, що 2010 р. попит на мінеральну сировину у світі збільшиться в 3 разу проти сьогоднішнім рівнем. Вже у ряді країн багаті родовища вироблені остаточно чи близькі до виснаження. Аналогічний стан простежується і за іншим корисним копалинам. Якщо енерговиробництво зростатиме сьогоднішніми темпами, то ми все види використовуваного зараз палива будуть витрачені через 130 років, тобто у початку ХХII в.

З розвитком промисловості - основного споживача енергетичної галузі, людство починає використовувати усі нові види ресурсів, так звані «нетрадиційні» джерела. До нетрадиційних джерел енергії ставляться джерело не застосовувані для комерційного виробництва, електричної й теплової енергії - сонячна і геотермальна енергія, гідроенергія припливів і відпливів, вітряна та інші нетрадиційні источники.

Використання самих джерел енергії викликано потребою значних на неї на розвідку нових родовищ, оскільки ці роботи пов’язані улаштуванням глибокого буріння (зокрема, в морських умовах) та інші складними та наукоємними технологіями. До того ж екологічними проблемами, пов’язані з здобиччю енергетичних ресурсов.

Так само важливою причиною необхідності освоєння альтернативних джерел енергії є проблема і глобального потепління. Суть її у тому, що двоокис вуглецю (СО2), вивільнена під час спалювання вугілля, нафти і бензину на процесі отримання тепла, електроенергії та забезпечення роботи транспортних засобів, поглинає теплове випромінювання поверхні нашої планети, нагрітої Сонцем і це створює так званий парниковий эффект.

До нетрадиційних джерел енергії ставляться такі виды:

1. Сонячна энергия.

2. Енергія ветра.

3. Енергія припливів і отливов.

4. Геотермальна энергия.

5. Енергія биомассы.

6. Воднева энергетика.

2.2 Використання нетрадиційних джерел енергії економіки Казахстана.

У зв’язку з прийняттям «Стратегії индустриально-инновационного розвитку країни на 2003;2015гг.» перед державної інвестиційної політикою ставляться принципово нові завдання. За сучасних умов вона повинна переважно забезпечити перетік капіталів на користь розвитку несырьевого сектора економіки та особливо високотехнологічних і наукомістких виробництв. Однією з видів таких виробництв є нетрадиційні джерела энергии.

Сьогодні у Казахстані є можливість використання кількох видів нетрадиційних джерел енергії. До них належать: сонячна енергія, енергія вітру, геотермальна енергія, енергія біомаси, воднева енергетика. Розглянемо кожний їхній них подробнее.

2.2.1 Енергія солнца.

Основним виглядом «безплатної» невичерпної енергії справедливо вважається Сонце. Воно щомиті випромінює енергію в тисячі мільярдів раз велику, аніж за ядерному вибуху 1 кг U235. Щомиті воно дає Землі 80 трильйонів кіловат, тобто у кілька тисяч разів більше, чим це електростанції світу. Потрібно лише вміти користуватися ним. Усередині Сонця відбуваються термоядерні реакції перетворення водню в гелій і щомиті 4 млрд. кг матерії перетворюється на енергію, випромінену Сонцем в космічний простір як електромагнітних хвиль різної длины.

Вперше на практичну зокрема можливість використання людьми величезної енергії Сонця зазначив основоположник теоретичної космонавтики К.Э. Ціолковський в 1912 году.

Хоча сонячна енергія і безплатна, отримання електрики з її не ніколи не бракує дешево. Тому фахівці безупинно прагнуть вдосконалити сонячні елементи і зробити їх ефективніше. Новий рекорд цьому плані належить Центру прогресивних технологій компанії «Боїнг». Створений там сонячний елемент перетворює в електроенергію 37 відсотків який потрапив нею сонячного света.

Розробив параболо-цилиндрические концентратори. Ці устрою концентрують сонячної енергії на трубчастих приймачах, розміщених у фокусі концентраторів. Це спричинило створенню перших сонячних електростанцій (СЕС) баштової типа.

Широке застосування ефективних матеріалів, електронних пристроїв і параболо-цилиндрических концентраторів дозволило побудувати СЕС з зменшеній вартістю — системи модульного типу. Як теплоносія використовувалася вода, а отриманий пар подавався до турбін. Перша СЕС, побудована 1984 р., мала ККД 14,5%, а собівартість виробленої електроенергії 29 центов/(кВтч).

Д. Міле з університету Сіднея поліпшив конструкцію сонячного концентратора, використавши стеження Сонцем з двох осях і застосувавши вакуумированный теплоприемник, отримав ККД 25−30%. Вартість одержуваної електроенергії становитиме 6 центов/(кВт-ч). Вважають, що така система дасть змогу зменшити вартість одержуваної електроенергії до 5,4 цента/(кВт-ч). При такі показники будівництво СЕС стане економічним і конкурентоспроможним проти ТЕС. [pic].

Мал.1 Карту-схему, що спостерігалося у Казахстані сонячного сяйва за год.

Іншим типом СЕС, які мають розвиток, стали установки з двигуном Стирлинга, размещаемым в фокусі параболического дзеркального концентратора. ККД таких установок «може становити 29%.

Передбачається використовувати подібні СЕС невеличкий потужності для електропостачання автономних споживачів на віддалених местностях.

По даної карте-схеме можна судити про ефективність використання сонячних установок для електроенергії, і навіть про найбільш слушному месторасположении даних станцій. Як бачимо за картою найбільше за тривалістю протягом року сонячне сяйво спостерігалося в південному регіонах Казахстану. Проте, в округах міст Шымкент, Тараз, Алмати спостерігалося менше сяйво, ніж у регіону загалом. Це було через розташування даних у гірських районах, де у перебігу року небо покривається хмарами частіше, ніж у степи.

Нині у Казахстані немає СЕС. Оскільки, по-перше, дана галузь ще на стадії розвитку та сучасні СЕС мають ККД не більш 30−40%, що економічно невигідним, по-друге, собівартість одержуваної електроенергії досить висока, що робить ціну на енергію вище традиційних джерел энергии.

2.2.2 Енергія ветра.

На погляд вітер здається однією з доступних і відновлювальних джерел енергії. На відміну від поверхні Сонця може «працювати» взимку і позаминулого літа, вдень і вночі, північ від і півдні. Але вітер — це надзвичайно розсіяний енергоресурс. Природа не створила «родовища» вітрів і пустила їх, подібно річках, по руслам. Вітрова енергія практично завжди «розмазана» по величезним территориям.

Основні параметри вітру — швидкість і напрям — змінюються часом дуже й непередбачено, що робить її менш «надійним», ніж Солнце.

Отже, стають дві проблеми, які необхідно розв’язати для повноцінного використання вітру. По-перше, це можливість «ловити» кінетичну енергію вітру з максимальною площі. По-друге, ще важливіше домогтися рівномірності, сталості вітрового потоку. Друга проблема поки вирішується питання з трудом.

Вироблення електроенергії з вітром має низку преимуществ:

— екологічно чисте виробництво без шкідливих отходов,.

— економія дефіцитного дорогого палива (і для атомних станций),.

— доступность,.

— практична неисчерпаемость.

Вітрові двигуни не забруднюють довкілля, але дуже громіздкі і гучні. Щоб випускати з їх допомогою багато електроенергії, необхідні величезні простору землі. Найкраще вони працюють там, де дмухають сильні вітри. І, тим щонайменше одне електростанція, працююча на копалині паливі, може замінити за кількістю отриманої енергії тисячі вітряних турбин.

По даної карті видно, що ефективними районами розташування вітрових електростанцій є центральний і північний регіони Республіки, де середньорічна швидкість вітру сягає 5−6 м/с.

[pic].

Рис. 2 Карту-схему середньорічних швидкостей вітру у Казахстані та річний повторюваності напрями ветра.

2.2.3 Геотермальна энергия.

Тепло від гарячих гірських порід у земної корі також має здатність генерувати електрику. Через пробурені у гірничій породі свердловини вниз накачується холодна вода, а вгору піднімається освічений із води пар, який обертає турбину.

Проте за минулі 15 років виробництво електроенергії на геотермальних електростанціях (ГеоТэс) у світі значно зросла. Два останніх десятиліття виконувалися великі програми науково-дослідних, досвідченоконструкторських і технологічних робіт у цьому напрямі. Накопичено також певний досвід створення і багаторічної експлуатації дослідно-промислових й управління промислових геотермальних установок різного назначения.

Сучасне розвиток геотермальної енергетики передбачає економічну й доцільність використання наступних видів підземних геотермальних вод:

— температурою більш 140 °C і глибиною залягання до 5 км розробки электроэнергии,.

— температурою близько 100 °C для систем опалення будинків та сооружений,.

— температурою близько 60−70°С для систем гарячого водоснабжения,.

— геотермальні холодильні установки,.

— системи геотермального теплопостачання теплиц.

ГеоТЭЦ дозволить одержувати додатково 760−1010 млн. кВт. год електроенергії у год.

Використання теплоти геотермальних вод Республіка Казахстан, як і в усьому світі, представляє поки що певну складність, пов’язану зі значними капітальними витратами буріння свердловин і зворотний закачування відпрацьовану воду, створення коррозийно-стойкого теплотехнічного оборудования.

2.2.4 Енергія биомассы.

Великі можливості у власному енергозабезпеченні сільськогосподарських підприємств і економії ПЕР закладено у використанні енергії відходів сільгоспвиробництва і рослинної біомаси. У сільськогосподарському виробництві як джерело тепла можна взяти будь-які рослинні відходи, непридатні використання через прямий призначенню або знайшли іншого господарського применения.

Останнім часом використання біомаси у її формах (дерево, деревне вугілля, відходи сільськогосподарського виробництва та тварин) у світі цілому снизилось.

У багатьох країн використання дров, деревного вугілля й сільськогосподарських відходів поставлено на комерційну основу. Слід відзначити, що у сільських районах колишнього СРСР частка використання деревного палива дуже значна і за переході налаштувалася на нові енергоносії можна очікувати певного зростання самозаготовок.

Значне розвиток отримала переробка біомаси, джерело якої в процесах газифікації, теролиза й отримання рідких топлив.

При переробці біомаси на етанол утворюються побічні продукти, колись всього — промивні води та залишки перегонки. Останні є серйозним джерелом екологічного забруднення довкілля. Представляють інтерес технології, що дозволяють у процесі очищення цих відходів отримувати мінеральні речовини, використовувані у хімічній промисловості, а також застосовувати їх задля виробництва мінеральних удобрений.

Теплотворная здатність спалювання 1 т сухого речовини соломи еквівалентна 415 кг сирої нафти, теплотворность 1 кг пшеничного соломи і сухих кукурудзяних стебел дорівнює 15,5 МДж, соєвої соломи — 14,9, рисового лушпиння — 14,3, соняшникової лушпиння — 17,2 МДж. За цим показником рослинні відходи рільництва наближаються до дровам — 14,6−15,9 МДж/кг і перевершують буре вугілля — 12,5 МДж/кг.

Проблеми утилізації твердих побутових відходів (побутового сміття) гостро стоять перед країнами. Вихід сміття становить 250−700 кг душу населення на рік, збільшуючись на 4−6% на рік, випереджаючи приріст населения.

Рішення проблеми переробки сміття знайдено використання технології твердофазного зброджування на обладнаних полігонах із отриманням біогазу. Ця технологія найдешевша, не оперує з токсичними викидами і стоками.

Нині у світі діють десятки установок щоб одержати біогазу з сміття із використанням їх у основному задля виробництва електроенергії та тепла сумарно потужністю сотні МВт.

Останніми роками у зв’язку з обвальним накопиченням зношених автомобільних шин, особливо у урахуванням жорсткості вимог щодо їх зберігання (ряд звалищ виникли пожежі (які вдавалося загасити роками), активно розвивається технологія їх сжигания.

2.2.5 Воднева энергия.

Набирає силу нова галузь промисловості - воднева енергетика і технологія. Потреба економіки водні йде з наростаючою. Адже це найпростіше і легчайшее речовина можна використовувати як як паливо, а й як необхідний сировинної елемент у багатьох технологічних процесах. Він незамінний в нафтохімії для глибокої нафтопереробки, без нього не було обійтися, скажімо, в хімії і при отриманні аміаку і азотних добрив, а чорної металургії з його допомогою ми відновлюється залізо з руд.

Такі існуючі види органічного палива, як газ, нафта й вугілля, теж служать сировиною у тих або подібних процесах, але ще корисніше витягти їх самий економний і чистий енергоносій — хоча б водород.

Водень — ідеальний экофильный вид палива. Дуже висока, і його калорійність — 33 тис. Ккал/кг, що у 3 разу вищу калорійності бензину. Він легко транспортується газопроводами, тому що в неї дуже мала в’язкість. По трубопроводу діаметром 1,5 м з нею передається 20тыс. Мегават потужності. Перекачування найлегшого газу на відстань 500 км. майже вдесятеро дешевше, ніж передача такою самою кількістю електроенергії по лініях електропередачі. Як можна і природного газу, водень придатний кухні для приготування їжі, опалювання й об'єктивності висвітлення зданий.

Але передавати водень в рідкому вигляді - задоволення дуже дороге, т.к. щодо його скраплення потрібно витратити майже половину енергії, котра міститься у ньому самому. З іншого боку, необхідно забезпечити ідеальна теплоізоляцію трубопроводу, оскільки температура рідкого водню дуже низка.

Як паливо водень спалюється в двигунах ракет й у паливних елементах для безпосереднього отримання електроенергії при поєднанні водню і кисню. Його можна використовувати і як паливо для авіаційного транспорта.

Нині у світі отримують близько тридцяти мільйонів тонн водню на рік, причому переважно з газу. За прогнозами за 40 років виробництво водню має збільшитися в 20−30 раз.

Попереду з допомогою атомної енергетики замінити нинішній джерело водню — природного газу більш дешевше, а доступне сировину — воду. Тут можливі два пути.

Перший шлях — традиційний, з допомогою електрохімічного розкладання воды.

Друга можливість менш відомий. Якщо нагріти пари води до 3000−3500 З, то водні молекули розваляться самі собой.

Обидва способу отримати водень із води поки дорожче, ніж із природного газу. Проте природного газу дорожчає, а методи розкладання води вдосконалюються. Згодом водень із води стане дешевле.

Таблиця 3.

Порівняння ГЕС з нетрадиційними джерелами енергії - ВЕУ і гелиоэнергетическими установками.

| |ГЕС |ВЕУ |Гелиоэнер-г| | | | |етические | | | | |установки | |Ціна на що відпускається енергію, |3,84 |8,76 |21,6 | |тенге/кВт-ч | | | | |Собівартість, тенге/кВт-ч |3,2 |7,3 |18,0 | |Термін будівництва, років |0,4 |0,6 |0,6 | |Удільні капіталовкладення, |125 |120 |256 | |тис. тенге/кВт | | | | |Чистий наведений дохід, отримуваний |0,213 |0,208 |0,138 | |на 1 тенге капіталовкладень, тенге | | | |.

Заключение

.

Республіка Казахстан має великими потенційними можливостями освоєння нетрадиційних джерел енергії, які за продуманої державній валютній політиці, спрямованої чи освоєння даних джерел енергії, можуть покрити практично весь подальший приріст виробництва електричної енергії з нашого стране.

Розмір соціально-екологічного та скорочення економічної ефектів одержуваних при експлуатації різних видів екологічно чистих енергоустановок, істотно вона й залежить від обраної технологии.

Розмір чистого наведеного доходу, одержуваного на 1 тенге капіталовкладень, становить для малих ГЕС 0,213 тенге, що менше, ніж для биогазоэнергетических установок на 9,9%, але мені більше, ніж для ВЕУ на 2,3%. Чистий соціально-економічний ефект, отримуваний на 1 тенге капіталовкладень, для даних установок становить 0,607 тенге, що у 2,3% менше, ніж для біоустановок, але водночас на 14,3−69,9% більше, ніж й інших нетрадиційних джерел энергии.

Список використаної литературы.

1. Бляхман К. С. Економіка, організація управління і планування науковотехнічного прогресса.

2. Вікторів А.Є. та інших. Перспективи використання сонячної енергії в народному господарстві Казахстану. Аналітичний обзор.

3. Самойлов М. В. Основи енергозбереження, — 2000.

4. Транзитна економіка, — 2002, № 1. Стаття «Енергетичний комплекс.

РК: 10 років" (З. Махметов).

5. Транзитна економіка, — 2002, № 3. Стаття «Розвиток електроенергетичної галузі Казахстану» (Є. Темирханов).

6. Транзитна економіка, — 2002, № 4−5. Стаття «Особливості структури енергоспоживання Республіка Казахстан» (О.С. Баймуканов).

7. Шерстюк В. Ю. Удосконалення оцінки економічну ефективність чистих джерел енергії Республіка Казахстан. — Алмати, 2001.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою