Лекции — Терапія (лікування захворювань кишечника)

Тонкая і товста кишка представляють найдовший орган травлення і з кишечником пов’язані процеси травлення, всмоктування, виведення залишків їжі. Діагностика захворювань тонкої кишки складна, часто за умов амбулаторно-поліклінічної служби просто більше не можлива. Порушення перетравлення їжі в тонкої кишці то, можливо під впливом сусідніх органів — печінку, підшлункова заліза, жовчний міхур, шлунок. Тому потрібно диференціювати основне захворювання й реактивні зміни у тонкої кишке.

Частота обращаемости хворих на поліклініку досить висока. Однак у 70% випадків є функціональні зміни. За даними ВООЗ — 34% становлять функціональні заболевания.

При різних захворюваннях кишечника скарги хворих однотипні: першому місці - порушення стільця — запори, проноси, метеоризм, другою місці - боль.

У 1895 року Образцов впровадив поняття энтероколита — захворювання тонкого і товстого кишечника. У 1960 року запропонували термін хронічний энтероколит з переважним поразкою тонкої чи товстої кишки.

У основі класифікації ВООЗ лежить эпидемологический принцип.

Класифікація захворювань кишечника.

Функціональні захворювання: гипоі гиперкинезии, гипоі гипермоторные.