Национальный Російський театр Білорусі
С 1947 театр постійно працює у Мінську. Ставилися п'єси білоруських авторів: Що посієш, то пожнеш Поліського, Брестська фортеця Губаревича, Подвиг стає відомим Романова, Вигнання блудниці Шемякіна та інших. У театрі працювали режисери: С. Владынчанский, В. Головчинер, А. Нікітін, В. Федоров, Б. Докутович, М.Спивак. 1950;го Орлов же поставив виставу Дядько Ваня А. Чехова, у якому зіграв головну… Читати ще >
Национальный Російський театр Білорусі (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Национальный Російський театр Белоруси
Национальный Російський театр Білорусі (в 1951—1992 імені М. Горького) створили в 1928 в Могильові з урахуванням пересувного російського театру, очолюваного актором В.Кумельским.
В 1932 театр отримав назву Державний російський театр БРСР (з 1994 академічний, з 1999 національний). Тоді ж у репертуарі театру були спектаклі: Безвинно винні, Безприданниця, Горі з розуму, Любов Ярова, Розлам, Аристократи та інших. 1939;го театр очолив народного артиста БРСР Д.Орлов. Саме тоді трупа поповнилася цілим курсом випускників Ленінградського театрального училища. Під час Великої Великої Вітчизняної війни театр припинив свою діяльність. Був відновлено в 1943, працював, як фронтовий театр.
В 1944 у Москві відбувається возз'єднання трупи, театр починає працювати у Могильові і Гродно. У 1945 було поставлено спектаклі: Дванадцята ніч У. Шекспира і Три сестри (робота над чеховської п'єсою почалася ще до його війни). У 1946 був випущений спектакль Цар Федір Иоаннович О. Толстого з Д. Орловым у ролі. У тому ж року грають спектакль за п'єсою А. Софронова У першому місті.
С 1947 театр постійно працює у Мінську. Ставилися п'єси білоруських авторів: Що посієш, то пожнеш Поліського, Брестська фортеця Губаревича, Подвиг стає відомим Романова, Вигнання блудниці Шемякіна та інших. У театрі працювали режисери: С. Владынчанский, В. Головчинер, А. Нікітін, В. Федоров, Б. Докутович, М.Спивак. 1950;го Орлов же поставив виставу Дядько Ваня А. Чехова, у якому зіграв головну роль. У 1951 Владынчанский випустив спектакль Розлам Лавреньова, в 1952 Нікітін — Два капітана Каверіна. До 70-х років тут працювали режисери: М. Спивак, А. Добротин, В.Редлих. Ставилися спектаклі: Антоній і Клеопатра У. Шекспира, Безприданниця О. Островського, Діти сонця М. Горького та інших.
С приходом в 1973 режисера Б. Луценко (воно залишалося головним режисером до 1981) з’являються спектаклі, стаючи подіями радянського театру: Тригрошова опера Б. Брехта, Останні М. Горького, Василь Тьоркін О. Твардовського. Спектакль Макбет У. Шекспира (1974) брав участь у знаменитому шекспірівському фестивалі у ФРН (1981) У різні періоди тут працювали артисти: Е. Карнаухов, Г. Кочетков, А. Обухович, Е. Полосин, И. Шатилл, С. Галуза, Е. Веснина, О. Захарова, М. Кузьменко, М. Сокол, О. Шах-Гарон, О. Шкаинский та інших.
В 1989 головним режисером театру став У Маслюк, головним художником — Ю.Тур. У театрі працюють: народного артиста СРСР Р. Янковский, народні артисти БРСР Ю. Сидоров і А. Климова, заслужені артисти БРСР В. Бондаренка, Л. Былинская, О. Кребанович, А. Кашкер, И. Локштанова, Б. Масумян, З. Осмоловская, И. Рожба, А. Ткаченок, заслужені артисти РРФСР — А. Брухацкий, О.Корчиков. Було поставлено спектаклі: Останній відвідувач В. Дозорцева, Дорога Олена Сергіївна Л. Разумовской та інших. Пізніше, у театр як художнього керівника повернувся Б.Луценко.
Список литературы
Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.