Зіккурат
Первые такі вежі у вигляді примітивних східчастих терас з’явилися торік у алювіальних долинах Тигру і Євфрату наприкінці IV тисячоліття е. Останній помітний сплеск активності у спорудженні месопотамських зиккуратов засвідчений вже у 6 в. е., в кінці нововавилонского періоду. Протягом усієї давньої російської історії зиккураты подновлялись і перебудовувалися, становлячи предмет гордості царів… Читати ще >
Зіккурат (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Зиккурат
Зиккурат, храмова вежа, приналежність головних храмів вавилонській і ассірійської цивілізацій. Назва походить від вавилонського слова sigguratu — вершина, в тому числі вершина гори.
Первые такі вежі у вигляді примітивних східчастих терас з’явилися торік у алювіальних долинах Тигру і Євфрату наприкінці IV тисячоліття е. Останній помітний сплеск активності у спорудженні месопотамських зиккуратов засвідчений вже у 6 в. е., в кінці нововавилонского періоду. Протягом усієї давньої російської історії зиккураты подновлялись і перебудовувалися, становлячи предмет гордості царів.
Как зрозуміло з назви, зіккурат був штучний пагорб, оформлений як імітація однієї з тих святилищ, яких шумери були насильно позбавлені, переселившись зі своїми гірської прабатьківщини на рівнини Месопотамії.
Зиккурат був масивне споруда із похилими стінами, цілком монолітне, окрім дренажних каналів і невеликого храму на вершині. Розміри його були величезні, знаменитий вавилонський зіккурат був заввишки більше 90 м, довжина кожного боку квадратного підстави також становила понад 90 м. Основа споруди зводилася з глини чи глиняних цеглин, додатково укріплених верствами тростини чи асфальту, зовні він був обнесено товстої стіною з обпалених цеглин.
Зиккураты мали у плані квадратну чи прямокутну форму, і єдиним їх прикрасою служили розташовані через однакові відтинки високі і найвужчі ніші. Відмовившись від властивій ранніх споруд однотеррасной конструкції, царі III династії Ура (прибл. 2250 е.) запровадили нову традицію будівництва зиккуратов з кількох терас, розміщених одна над інший і послідовно зменшуваних у розмірі.
Попасть ними можна було з сходами, одній із яких розташовувалася фронтально, інші ж — вздовж бічних стін. Спорудження загалом було б символізувати Всесвіт, причому тераси було пофарбовано у різні кольору, обозначавшие відповідно підземний світ, видимий світ живих істот і світ небесний.
Храм на вершині, символизировавший небо, в Уруке був забарвлений в сліпучо білий колір, а Вавилоні і Уре інкрустований полив’яним блакитним цеглою.
Список литературы
Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.