Скоморошины і небилиці
Конец формы Сближение цих двох образів зовсім випадково, має глибокі історичне коріння. Скоморохи, як і калики, добували їжу своїм мистецтвом, були професійними бродячими співаками, артистами, музикантами, найдавніші зображення що їх знайдемо серед фресок Київського Софійського собору XI століття, в мініатюрах Радзивилловской літописі чотирнадцятого, описання Олеария XVII століття. І… Читати ще >
Скоморошины і небилиці (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Скоморошины і небылицы
Стихотворение Сергія Єсеніна «Калики» закінчується рядками про скоморохах:
Начало формы И кричали пастушки глумливо:
«Девки, в танець! Йдуть скоморохи!».
Конец формы Сближение цих двох образів зовсім випадково, має глибокі історичне коріння. Скоморохи, як і калики, добували їжу своїм мистецтвом, були професійними бродячими співаками, артистами, музикантами, найдавніші зображення що їх знайдемо серед фресок Київського Софійського собору XI століття, в мініатюрах Радзивилловской літописі чотирнадцятого, описання Олеария XVII століття. І у скоморохів, як в калик, мали певний репертуар, але особливий, який носив яскраво виражений сатиричного характеру. На чому й знеструмили одну з основних причин постійних переслідувань скоморохів, масових гонінь ними, найжорстокіших указів.
В результаті ні одному збирачу не вдалося зробити жодного однієї запису від скомороха, вже у ХІХ столітті їх вдалося знайти, хоча століттям раніше В. М. Татищев писав: «Я раніше в скоморохів пісні старовинні про князя Володимира чув, у яких дружин його імена, тако ж про славних людех Іллю Муромця, Алексие Поповиче, Соловье-разбойнике, Долке Стефановиче та інші згадують і справи їх усі прославляють». Ці самі слова В.М. Татіщева, своєю чергою, можуть бути прямим свідченням те, що репертуар скоморохів перебував з скоморошин, що вони, як і калики, крім своїх пісень виконували народні билини.
Поэтика скоморошин, як та його зміст, безпосередньо пов’язані з поетикою і змістом билин, але у «перевернутому», пародійному вигляді. «Ефект смішного в скоморошинах, — помічає з цього приводу Б. М. Путилов, — досягається нерідко шляхом пародіювання стилю високого епосу. Один тип пародії зводиться до з того що стиль героїчних билин, прийоми, служили зображенню богатирів, богатирських боїв тощо, додаються до персонажів зовсім на билинним, до ситуацій самим повсякденним, „низьким“, що створює комічний ефект. Звісно, ефект цей вміщує знання епосу, розуміння невідповідності традиційних епічних описів змісту скоморошин. Інший тип скоморошин грунтується на підкресленому зниженні стилю героїчного епосу, його мотивів, образів, елементів композиції. Скоморошина, хіба що слідуючи за епосом, „перевертає“ в смішному дусі величні описи природи, гіперболічні зображення богатирів та його подвигів, нарочито показує підкреслено негарне, потворне, безглузде. У цьому скоморошина має тенденцію представляти ситуацію схожій былинную, але зображати їх у несправжніх героїчному дусі».
Список литературы
Виктор КАЛУГІН. Скоморошины і небылицы.