Фламандський часослів

" Про зірки, звезды,.

Воскові тонкі свечи,.

Капающие воском.

На молитовник зари,.

Схилитеся нижче! «.

З. Єсенін «Сільський часослов «.

П Л, А М сторінки I. Запровадження 2 II. Більшість 3.

1. Історичний нарис 3.

2. Часослови та його значення 4.

3. Зовнішнє оформлення часословів 4.

4. Внутрішня частина часослова 5 а) Календар 5 б) Мініатюри 6 в) Фламандський Часослов 7 III. Російські часослови 13 IV. Укладання 13.

V. Список літератури 17 VI. Адреси Інтернет 17 VII. Ілюстрації 18−23.

I.

Введение

.

Т ема даного реферату відкриває жодну з найцікавіших сторінок світової художньої культури — історію Часословів. Над рукописом кожного Часослова трудилося велика кількість людей, іноді протягом багато років, і недарма створення манускрипту порівнюють часом з будівництвом собору, і як двох абсолютно однакових храмів, так і не сягнуло нас двох ідентичних книжок. Тема реферату, запропонована учителем виявилася настільки цікавою й захоплюючої, що у закінчення роботи з нього було шкода розлучатись із історією Часословів. Добір літератури для реферату здійснювалася фондів Обласний бібліотеки. Були вивчені такі розділу: Релігія, Історія, Мистецтво. Серед переглянутих книжок були наукові монографії, енциклопедії, довідкова література, альбоми. Найцікавішими та змістовнішими виявилися такі книжки: Мистецтво Відродження Нідерланди, Франції, Англії й Стародумова У. Брати Лимбурги: Пори року. Уся використана для реферату література наводиться у списку наприкінці реферату. Крім цього було зроблено пошук по Інтернет, де знайдено більш 200 посилань різні згадування про Часословах. Найцікавіші адреси наведено наприкінці реферата.

У цьому роботі викладається коротка історія Часослова, дається його загальна характеристика. Чільну увагу приділяється Фламандському Часослову, що зберігається у фондах Эрмитажа.

II. Основна часть.

Ч асослов, церковно-богослужебная книга, належить громадському богослужінню. Він призначається для читців і співаків. Часослов укладає в собі незмінні молитвословия щоденних церковних служб — утрені, полунощницы, годинників із междочасием, образотворчих, вечерні і навечірні. Від служби годинників та сама книга отримала свою назву. З іншого боку Часослов містить у собі чини і молитви, присоединяемые до изначенным службам денного кола: ранкові молитви, чергування вивищення панагії, благословення трамезы, канон Богородиці і молитви перед сном. Приєднуються також до Часослову стислі изменяетмые піснеспіви, які бувають одні й самі у багатьох службах відомого дня: тропарі, кондаки, богородичны, прокимны і примастны, належать до богослужінню седмичного і річного кола. Є у Часослові месяцеслов з тропарями, кондаками, прокимнами, причетними, величаниями і вказівками євангельських і апостольських читань. Нарешті, за нього додаються видюча пасхалія, индиктион і чесність, аби знати, яким дні припадають рухливі свята і посади.(1. Історичний очерк.

Про сновное зміст Часослова носить їх у собі відбиток глибокої давнини. Початковий складання Часослова приписується преподобному Саві Освяченому, він укладав у собі тоді чинопоследования щоденних церковних служб. Доповнення до Часослову зроблено, як вважають, святим Іоанном Дамаскиным і Феодором Студитом. І після цього Часослов постійно дополнялся.

Часослови як книжок з’явилися торік у Західної Європи в XIII столітті, проте особливе торгівлі поширення набули в XIV-XV століттях, у зв’язку з зростанням грамотності. Їх виготовляли в ремісничих майстерень всіх країн Європи, найбільшу популярність здобули французькі і фламанские. (2. Часослови та його значение.

Ч асословы призначалися для мирянина — лицаря, знатної дами, городянина, була улюбленим подарунком нареченій, дружині, матері. Часослов стає свого роду сімейної реліквією, скарбом, улюбленої книгою, до котрої я звертаються з благочестя, а й як до джерела естетичної насолоди і радості. Він використовували лише як повчальною і розважальної книжки. У ньому було багато мініатюр, які ілюстрували і доповнювали текст, їх розглядали, з них міркували, ними милувалися. Крім цього, часослов містив ряд відомостей практичного характеру по астрономії, астрології, медицині та т.п., що робив його домашньої енциклопедією. 3. Зовнішнє оформлення часословов.

У майстерень спеціалізувалися на виготовленні Часословів, об'єднувалися всі види робіт зі створення книжки: тут писали, ілюстрували, переплітали, тобто. робили повністю з початку остаточно. У цьому широко застосовувалося розподіл праці. Спочатку переписувачі готували текст, залишаючи місце для заголовків, ініціалів, меж і мініатюр. Потім рубрикатор вписував рубрики. Майстер малих ініціалів ставив ініціали на червоних рядках, особливий майстер ставив великі ініціали, що відкривали цілі параграфи. Наступним етапом була робота ілюстратора, який малював рамку, після нього інший ілюстратор малював мініатюру, і, нарешті особливий фахівець малював фон. Коли книгу було написано і ілюстрована, вона перепліталась тут ж у майстерні. Халепи у Часословів були чудові. Їх використовувалися оксамит, тонко вироблена шкіра, виготовлялися позолочені застібки й різні ювелірні прикраси з коштовного каміння і металів.(4. Внутрішня частина часослова.

У часословах склалися певний склад парламенту й послідовність текстів і сюжетів мініатюр. Спочатку поміщали календар, забезпечуючи його мініатюрами на окремих аркушах, в медальйонах чи ініціалах. Потім йшли тексти, витягнуті з Євангелія. Вони иллюстрировались різними сценами: Благовіщення, Різдво, Зустріч Марії з Єлизаветою, Запровадження у храм, Втеча до Єгипту тощо. Потім йшли псалми, молитви, як і ілюстровані. Перед текстами семи покаянних псалмів поміщали зображення Смерті, а текстам похоронних служб передували мініатюри, у яких зображували Покладення в труні чи ченців, отпевающих небіжчика. Наприкінці поміщалися молитви різним святим зі своїми зображеннями. Склад святих залежав від місця, де виготовляли Часослов чи звідки відбувався замовник, котрій за його бажанням поміщали зображення шанованих там святых.

а) Календарь.

До алендарь традиційно відкривав Часослов, який звичайно супроводжувався зображеннями праць та розваг у різні пори року і знаками зодіаку. Наприклад, чудовий Часослов, виконаний братами Лимбургами для герцога Беррійського, незвичайний за кількістю відомостей наукового характеру, що у ньому укладено. Без перебільшення можна сказати, що це енциклопедія тієї епохи, що містить точні астрономічні таблиці, якими можна визначити молодик нічого для будь-якого року, дізнатися тривалість будь-якого дня з точність до хвилини. За мініатюрами дванадцяти місяців слід зображення «Зодіакального людини ». Існує цілком обгрунтовану припущення, що це зображення має відношення до області медичної астрології, що у ті часи був найважливішою галуззю медичної науки. (.

б) Миниатюры.

З погляду живопису Часослови були дуже ошатними, яскравими, витонченими, і досі їх мініатюри тішать око й доставляють естетичне удовольствие.

Кожному місяцю календаря присвячувалася мініатюра. Так, на мініатюрі календаря герцога Беррійського для січня зображувався святковий бенкет за багато сервірованим столом. Художники звертали увагу до дрібні деталі, хіба що розповідаючи про происходящем.

Дуже найпоетичніша в календарі мініатюра лютого. Дорогою плететься віслючок, підштовхуваний селянином. У лісі інший селянин пов’язує поліна. На місці будинок (у межах) і дворик, у якому стоять віз, бочки, лежить метал. У загоні видно вівці, близько загону голуби. У каміну вдома гріються три жінки, в їхніх ніг розтягнувся кіт. Мініатюра дихає спокоєм і уютом.

Місяць березень. На мініатюрі зображений орач, що йде за плугом, виноградарі, окапывающие виноград, пастухи, які виведуть овець на пастбище.

Дзвінке квітень вимальовується зеленими далями, блакитними річками, збиранням квітів, а травні традиційно галаслива натовп вирушає на прогулянку в лес.

Мініатюра червня змальовується зелене полі. Чоловіки косять, жінки згрібають сіно. У спекотному липні селяни, накривши голови широкими капелюхами, жнуть, інші затінена стрижуть овець. На мініатюрі, символізує серпень продовження жнив, купання у ріці і соколина охота.

Мініатюра у вересні відтворює збір винограду. Селянка утирає піт із чола, інші, не розгинаючи, трудяться. До занепаду ще далеко.

Жовтень час сівби озимих та полювання на качок, а листопаді відгодовують свиней жолудями. Груднева мініатюра відтворює сцену полювання собаками на кабанов.

Усі жанрові сцени календарів разюче реалістичні. Слід дивуватися гостроті спостереження художників тогочасна і кілька наївною простачкою й простий його передачі. в) Фламандський Часослов.

У Ермітажі зберігається часослов, походження якого невідомо. Часослов значиться як фламандський 15 століття. Рукопис виконана на пергамені, має 191 лист. Розміри часослова 210Х155 мм2. Текст латинський, розташований по 16 рядків сторінка. Лист — gothica rotunda. Фрактура календаря 80Х110 мм. Фрактура тексту часослова 70Х100 мм. Палітурка XVII века.

Склад часослова:

1—12 л. Ordinarium (Календарь).

13 (v)—23 л. Horae cruciarius (Хрещений часослов).

24 (v) — 30 л. Horae beatae Marie «virginis (Часослов Богоматери).

31—36 л. Initii evangelii (Уривки з 4-х Евангелий).

36 (v) — 46 л. Horae san-ctus spiritus (Часослов св. Духа).

47 (v)—110 л. Horae beatae Marie virginis (Часослов Богоматери).

110 (v)—121 л. Psalmi penitenciales (Покаянні псалмы).

121 (v) — 129 л. Litaniae (Литании).

129 (v) — 173 л. Officium defuncto-rum (Похоронна служба).

175—177 л. «Про, Intemerata».

177 (v) — 181 л. «Obsecro te».

181—184 л. «Stabat mater».

185—191 л. Memoriae (ТТ5бранныё~ святые).

Календар часослова неповний, що свідчить про його нідерландському походження. Він має общефламандский характер, є лише святі, шановані у Фландрії. (.

Часослов розкішно ілюмінований, дев’ятнадцять мініатюр на повну сторінку прикрашають його. Хрещений часослов має мініатюри: «Поцілунок Іуди», «Христос перед Пілатом», «Бичування Христа», «Розп'яття», «Зняття зі хреста», «Покладення в труну». Часослов Богоматері прикрашений мініатюрами: «Богоматір на троні», «Благовіщення», «Зустріч Марії з Єлизаветою», «Різдво Христове», «Благовіщення пастухам», «Поклоніння волхвів», «Запровадження у храм», «Побиття немовлят», «Втеча до Єгипту». Часослов св. Духа, який вставлено в часослов Богоматері, має мініатюру «Зішестя св. Духа». Покаянні псалми мають мініатюру «Страшний суд». Похоронна служба починається з мініатюри «Воскрешення Лазаря». Розділ обраних святих включає молитви: св. Христофорові, св. Себастьяну, св. Адриену — місцевому гентскому святому, святим Антонію, Катерині і Варварі. Цей поділ прикрашений мініатюрою «Св. Екатерина».

Усі сторінки з мініатюрами і сторінки з текстом, які стосуються ним, прикрашені розкішними рамками-заставками, в рукописи сорок дві. Ці рамкизаставки містять у собі круглі медальйони з мініатюрами, діаметр цих медальйонів 3,5 див. Усього в рукописи сорок п’ять. Цікаво зазначити, що їх перегукується з сюжетом мініатюри, найчастіше це старозавітні сюжети, предвосхищающие новозавітний сюжет великий мініатюри. Чимало понять з сюжетів медальйонів запозичені із «Біблії бідних». Крім рамокзаставок б у рукопису зустрічаються хіба що неповні рамки— поля вгорі і внизу сторінки, які з аканфа і дролери. Рукопис щедро прикрашена ініціалами, у яких застосовується пластинчатое золото, придающее їм об'ємність. З іншого боку, б у рукопису багато одноколірних малих ініціалів, синіх чи червоних, у тому числі цікаві ті, всередині яких зображено лілія — фамільний герб Валуа, який до складу бургундського герба, оскільки герцоги Бургундські були молодшої гілкою французької королівської династии.

. Декоративні елементи з полів эрмитажной рукописи самі різноманітні: реалістичні зображення квітів, що з’являються вже у южнофламандских школах, пташки, особливо улюблені брюссельськими майстрами, ягоди, навіть виноград, витіснений аканфом і з’явився знову до кінцю «бургундського» періоду, багато кумедних дролери, іноді цілі сценки, зустрічаються персонажі дьяблерий, грил-ли, фантастичні сполуки тварин і людини, навіяні бестиариями.

Кілька ізольоване становище мініатюри «Св. Катерина» — єдиною мініатюри розділу обраних святих — викликає думку, що книга могла належати жінці з такою самою ім'ям. Ця миниатюра—как б вставка в часослов. Певне, майстер, вставивши їх у часослов, не замінив ініціал з замовником, герб якого він залишився пустым.

Часослов цей має досить цікаву іконографію, кожну велику мініатюру супроводжують з полів медальйони, містять мініатюри, у яких дається найчастіше старозавітна паралель євангельського сюжету. На таких паралельних мотиви з Старого й Нового Завіту будується Biblia pauperum, яка розтлумачує і зображує, поєднуючи в алегоричній формі події Старого й Нового Завіту. У основі її типології лежить уявлення у тому, що існують певні особи і події (типи і мотиви) Старого Завіту причетні до постаті і життя Христа і є провісниками майбутнього. Крім старозавітних сцен у яких даються і новозавітні паралелі сюжету великий мініатюри, і апокрифічні сцени, і житийные. Іконографія сцен в медальйонах часто дуже нетрадиційна. Для ілюстрації опишемо кілька мініатюр і медальонов.

На полях мініатюри «Поцілунок Іуди» даються два медальйона з зображенням «Поцілунку Иоава з Амессэем». Поруч із мініатюрою «Поцілунок Іуди» сторінка з текстом початку хрещеного часослова також два медальйона. У одному зображений «Йосип, проданий в рабство» —в «Біблії бідних» цей сюжет дано під час зображення «Іуди, отримує 30 срібняків». Це старозавітна паралель темі зрадництва, якої присвячена велика мініатюра. У другому медальйоні дано зображення старого, який тримає стрічку з написом латиною «Ро-suerunt me in reser…» («Вкинуто мене в…»).

При мініатюрі «Розп'яття» є з полів медальйон з пояснювальній написом і зображенням Навуходоносора, царя земного, царство якого тимчасово. Даючи під час зображення «Розп'яття» сцену з Навуходоносором, художник протиставляє царя земного царю небесному, царство минуще — царству вечному.

Мініатюра «Покладення в труну» супроводжується медальйоном із зображенням «Іони, бросаемого у морі». Мініатюра «Богоматір на троні» — мотив з Апокаліпсиса, де дається образ дружини, «одягненою у сонці». У високе та пізньому середньовіччя, коли особливо було розвинено культ Богоматері, цей образ трансформується на «апофеоз Марії». У мініатюрі Богоматір з немовлям змальовується разом із двома ангелами. Одне з них грає на арфі, інший тримає псалтериум, у якому грає немовля Христос. Такий сюжет — Богоматір на троні з музицирующими ангелами — з’являється вже в Майстра часослова маршала Бусико.

Майстер, иллюстрировавший фламандський часослов, у цій сцені перебуває під впливом традиції Майстра Бусико. У медальйоні з полів зображений Христос з апостолами і Іоанном Хрестителем. На полях відповідної сторінки з текстом поміщений медальйон із зображенням Богоматері зі святими жінками — той самий тема торжества, що у миниатюре.

При мініатюрі «Зустріч Марії і Єлизавети», дія котрої показано над домі Захарія, як це в Євангелії, а відповідно до традиції — в пейзажі, є з полів медальйон із зображенням «Ноеминь і Руф». На сторінці з текстом при мініатюрі є дуже цікавий зі свого сюжету медальйон. Зв’язок із основний мініатюрою не настільки очевидна—общее з темою поклоніння і висловлення преданности.

Мініатюра «Різдво Христове» вражає здавалося б своєї не канонічністю. Дія спектаклю відбувається в інтер'єрі, немає звичайних атрибутів сцени Різдва — ні соломи, ні свічки, лише дах звичного хліва. Породіллі прислужують дві жінки. Зліва від ложа Марії зображений навколішки Йосип. На полях при миниатюре—изображение в медальйоні «Сивіли, пророчащей Августу народження Христа».

При мініатюрі «Благовестие пастухам» сцена в медальйоні з полів не має біблійної аналогії, ходулі в біблії не згадуються. Чоловік і жінка, котрі дивляться на людини, йде на ходулях, тримають у руках точно таку ж палиці з вістрям, як і пастухи у великих мініатюрі. Повидимому, ця сцена — ілюстрація який-небудь прислів'я. Такі фольклорні сцени зустрічаються в часословах, зокрема у фламандских.

Завдяки щасливому випадку, у книзі, присвяченій історії ілюстрування рукописних книжок, виданої Англії 1849 року і постаченої гравюрами Оуена Джонса, є ілюстрація розвороту аркуша часослова, ідентичної часослова з Ермітажу. Цей часослов із його особистого зборів Оуена Джонса. Достатньо побіжного погляду, аби побачити разюча схожість цих часословів.(У альбомі опублікована лише одне иллюстрация—"Несение хреста". Сюжету цього немає у нашому часослові. Тут хоча б принцип оформлення книжки: текст розташований по шістнадцять рядків, рамка, що обрамовує мініатюру, така ж сама, ініціали на обох рукописах схожі, самі мініатюри дуже близькі у виконанні. Ермітажний часослов і часослов з зборів Оуена Джонса однаково побудовано — обидва мають запозичення з «Біблії бідних» в медальйонах з полів рукописи. Велике подібність в виконанні цих двох рукописів дозволяє припустити, що обидві часослова було виконано одним майстром. У вашій книзі Хамфриза зазначено, що часослов із зібрання Оуена Джснса потрапив у Англію з Іспанії, де він міг в своє чергу виявитися чи внаслідок експорту брюггских часословів, чи само було вивезений туди пізніше, коли Нідерланди перейшли у володіння Габсбургов.

Часослов № 6 з Ермітажу, що відбувається із музею Штігліца, є унікальним пам’ятником рукописної книжки 15 століття. Він цікавий за за складом своїх текстів, включаючи як основні, так другорядні та створює додаткові. Часослов цей може бути виконаний у Брюгге наприкінці 60-х — першої половині 1970;х років 15 століття. Часослов цей цікавий і тих, що у оформленні його полів брало участь два майстра. III. Російські часословы.

У чотирьох російських музеях є й примірників Часословів створених російськими майстрами. І хоча вони були настільки багаті своїми зовнішніми даними і образотворчими рядами, вони є не малу історичну і культурну цінність. Пам’ятки давньоруської писемності є з найважливіших джерел вивчення історії російської. Ось, наприклад кілька екземплярів Часословів які у фондах Наукової бібліотеки Московського університету. У це Часослови Часословів Московського Друкованого двору.(Палітурка У цих книжок зроблено з дошки в шкірі з тисненням, деякі екземпляри мають бронзову застібку і рослинний орнамент. Листи жовті від часу й затерті від частого вживання. Чимало їх ми мають підписи власників. «Лето 1687 року січня продав цю книжку часовник устомошанин Васка Іванов син Чуркін каргопольцу посацкому людині Василю Іванову Саулкову, а денги від торгу взяв все сповна ». У збережених примірниках російських можна знайти такі запис у календарях: «Рік починається вересня з першого числа, а свята звітують з Різдва, а вруцелътное словом, і місячне протягом починається з Євдокимова дня ». * Або наприклад записи зроблені власником подібного Часослова: «28 травня випав сніг, 13 травня у новій сіяли гряди », «1897 травня 2 вечора тривала дуже сильна буря, вітру почалися зі 6 годині вечора до 3 годині ранку » .(IV.

Заключение

.

М ногое речей, що писали у середні віки, зберегли сторінки рукописних книжок: правдиві відчуття історії і легенди світ і війнах, про завоюваннях і утратах, про радощах, і проблеми, про землю та хлібі. Неможливо переказати навіть частина речей, що розповідають середньовічні рукописи, збережені до відома наших днів. Окремі досліджені й опубліковано ще попередні століття, інші вивчаються нашими сучасниками. Майже всі багатство знання матеріального побуту минулих століть почерпнуто з мініатюр рукописних книг.

Заворожлива принадність мініатюр часослова така, що сьогодні видаються їх, як Серія «Скарби іспанської корони ». Кожна книга цієї серії створена вручну кількома майстрами та практично неотличима від безцінних рукописних реліквій Ескоріала. Халепи багатьох книжок прикрашені золотому й коштовним камінням. Використана спеціальна папір, яка імітує старовинний пергамент. Світовий тираж кожного томи — 980 нумерованих примірників. До кожного примірнику факсимільного видання додається офіційно завірений видавцем сертифікат дійсності. Серед книжок цієї серії містяться і часослови.(Часослов королеви Ізабелли Кастильской. 15 століття. Одне з найбільших шедеврів історія рукописної книжки, у якому молитви і піснеспіви добового і річного кіл богослужіння. Дар Хуаны Энрикес, матері короля Фердинанда Арагонського, своєї невістці - королеві Ізабеллі Кастильской. Створення 3 487 чудових мініатюр традиційно приписується голландському майстру Вільяму Вреланту (Вейланду), чия школа в 15 столітті вважалася кращої у Європі. За складністю і багатству оформлення цьому часослову чи знайдуться рівні. Формат 14×22,6 див. 731 стор. Шкіряний палітурка прикрашений сріблом і емаллю. Золотий обріз. Оксамитовий футляр. Часослов Лоренцо Медічі. 16 століття. Весільний подарунок кардинала Джованні Медічі своєму племіннику Лоренцо Медічі. Знаменитий шедевр ренесансної мініатюри, авторами якого вважаються батько із сином Боккардино і Стефано ді Томмазо ді Джованні. Усі мініатюри відтворені з допомогою унікальну технологію. Багато сторінки часослова прикрашені вигадливими орнаментами. До книги додається лупа діаметром 4 див в срібної оправі. Формат 4×6 див. 157 стор. Шкіряний палітурка зі Срібним замком. Оксамитовий футляр із «золотими уголками.

Libro de horas de rouen. Руанский часослов. XV століття. Цей чудовий зразок золотого століття французької книжкової мініатюри приписується Майстру руанской мерії. Сторінки книжки прикрашені традиційно пишними квітковими орнаментами, і навіть численними жанровими сценками із сільської життя. Майстра руанской мерії відрізняє виняткову увагу до перспективи, світу, де тіні, бездоганній цветовому рішенню кожної мініатюри. Сюжети про побут селян написані так старанно, що можуть вважатися чудовим історичним свідченням. Шкіряний тиснений палітурка ручний работы.

З погляду науку й історії культури Часослов є явище виняткове, і що більш заглиблюєшся у його вивчення, тим паче невичерпними видаються багатства людського духу, зафіксовані в нем.

БИБЛИОГРАФИЯ.

1. Гнєдич В.П. Світова історія мистецтв. -М., 1994. 2. Дмитрієва Н. А. Коротка історія мистецтв: У 2х кн. -М., 1996. 3. Мистецтво Відродження Нідерланди, Франції, Англії. -М., 1994.

-(Пам'ятки світового мистецтва). 4. Кисельова Л. И. Про що розповідають середньовічні рукописи. -М., 1978. -143 з. 5. Романова В. Л. Рукописна книжка, і Готичне лист у Франції XIII-XIV ст. -М., 1975. -239 з.. -М.1972. -128 з. Стародумова У. Брати Лимбурги: Пори року. -М., 1974. -109 з. Фламандський часослов// [Эрмитаж]. -20 з. Християнство: Енциклопедичний словник: У три т.: Т. 3.: Т-Я. -М., 1995. -С.228. АДРЕСИ ИНТЕРНЕТ.

internet — Новгородська обласна універсальна наукова бібліотека internet — Серія «Скарби іспанської корони «internet — Ермітаж (Християнство: Енциклопедичний словник (Мистецтво Відродження Нідерланди, Франції, Англії (Кисельова Л. И. Про що розповідають середньовічні рукописи (Стародумова У. Брати Лимбурги: Пори року (Фламандський часослов// [Ермітаж] (Фламандський часослов// [Ермітаж] (Рукописна і друкована книжка у фондах наукової бібліотеки Московського університету (Рукописна і друкована книжка у фондах наукової бібліотеки Московського университета.

(internet.