Обзор туризму у же Росії та за рубежом

року міністерство освіти Російської Федерации.

Сочинський державний університет туризму й курортного дела.

Геленджикский филиал.

Науковий руководитель______________________________________.

Реферат.

по дисципліни:_______________________________________________ на тему__________________________________________________________.

__________________________________________________________________.

Выполнил:

Студент_____________курса.

_________________________.

_________________________.

Позначка про допуск до защите:

_________________________.

Комиссия:________________.

_________________________.

Дата защиты:_____________.

г. Геленджик 2001 г.

План.

1.

Введение

.

3стр.

2. Туризм в России.

6стр.

3. Міжнародний туризм.

11стр.

4. Туризм як галузь экономики.

15стр.

5.

Заключение

.

20стр.

6.

Литература

.

21стр.

1.

Введение

.

| Відпочинок — відновлення розумової і зниження фізичної | |працездатності, протекающий за умов припинення діяльності, | |що отримала стомлення. Розрізняють пасивний і активний відпочинок. Пасивний | |відпочинок передбачає припинення що передувала роботи і повний| |фізичний спокій організму, активний відпочинок — переключення активності | |організму на інший вид діяльності. | |Відпочинок одна із істотних умов збереження і зміцнення | |здоров'я, підтримки високої працездатності і досягнення активного | |довголіття. Повноцінний відпочинок є невід'ємною рисою здорового | |способу життя й забезпечується з допомогою раціональної організації | |вільного часу, і навіть спеціальних відбудовних заходів, | |які входять у режим праці. | |Відновленню працездатності допомагає відпочинок на курортах, вдома | |відпочинку тощо. Однією з поширених видів відпочинку є туризм. У| |цій роботі розглядатимуть туризм як організований вид відпочинку. | |Розглянемо системи організованого відпочинку ж у же Росії та там. | |Туризм (французьке tourisme, від tour — прогулянка, поїздка), подорож | |(поїздка, похід) у час. Одне з видів активного відпочинку. | |Туризм — найефективніший засіб задоволення рекреаційних | |потреб, оскільки він поєднує різні види рекреаційної | |діяльності — оздоровлення, пізнання, відновлення продуктивних | |сил людини. Туризм — складова частина охорони здоров’я, фізичної | |культури, засіб духовного, культурного та розвитку | |особистості. За існуючою у світі оцінці масштабів | |туристського руху, до туристам «відносять усіх фізичних осіб, які явище тимчасове і | |добровільно змінили місце проживання з метою, крім | |діяльності, винагороджуваною на місці тимчасового проживання». Облич, | |перебувають у вільний час у будь-якої місцевості менш 24 год, вважають| |екскурсантами. Подорожі не більше своєї країни об'єднуються поняттям| |"внутрішній (національний) туризм", а й за її межами — «іноземний | |туризм». За даними міжнародних офіційних туристських організацій, в | |середині 90-х цілком рр. 20 в. від загальної кількості 1100—13 000 млн. туристів в | |світі 75—80% посідає внутрішній туризм. | |Міжнародний і Львівський національний туризм тісно взаємозв'язані й | |взаємозумовлені, оскільки за природі своєї вони однорідні, породжені | |одними й тими самими причинами, утворюють попит у основному для одні й самі | |товари та; у багатьох країнах вони теж мають загальну | |матеріально-технічної бази і єдину сферу докладання праці. | |Залежно від заповітної мети подорожей туризм підрозділяється на: | |пізнавальний (екскурсійний) — відвідання чимось привабливих | |місць, огляд культурних, історичних, природних | |визначних пам’яток; | |спортивний туризм — що у спортивних заходах; | |аматорський — полювання, рибальство та інші; | |приміський туризм — масові короткострокові виїзди великих колективів, | |окремих груп, і осіб за місто, зокрема у спеціальні зони відпочинку; | |з соціальними цілями — участь у суспільних заходах; | |ділової — відвідання об'єктів, які мають професійний інтерес; | |релігійний — відвідання «святих». | | | |У доповіді міжнародної статистиці туристичні поїздки на курорти, в дачні | |місцевості до родичів, знайомим, на ярмарки, конгреси також | |прийнято вважати туристськими. Турист, зазвичай, переслідує кілька | |цілей (наприклад, поїздку ми до курорту і огляд визначних пам’яток), в | |яких домінуюча мета обумовлює туристський маршрут, сезон, | |тривалість подорожі, спосіб пересування, тип тимчасового житла| |(готель, туристська база, намет), з групою чи індивідуально, з | |сім'єю, зі своїм туристським спорядженням, за принципами | |самообслуговування. Мета і умови подорожі, своєю чергою, | |визначаються матеріальними можливостями туриста, станом його | |здоров'я, віком, професією, культурним рівнем та інших., і навіть | |матеріально-технічної базою туризму й соціальної підтримкою (виплати і| |дотацій з громадських і приватних фондів, пільги туристам і | |туристським організаціям). | |Прийнято розрізняти туризм організований — мандрівку програмі, | |наміченої туристським установою, з наданням комплексу послуг, і | |неорганізований, так званий самодіяльний, — мандрівку плану, | |розробленого самим туристом, з більш-менш значної часткою | |самообслуговування. | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |2.Туризм у Росії | |У Росії її перша велика туристська організація заснована 1885 в | |Петербурзі — «Підприємство для громадських подорожей у країни | |світла» Липсона. Були засновані Альпійський клуб до Тбілісі (1877), | |Кримський гірський клуб Одеси (1890) з філіями у Ялті й Севастополі | |(пізніше Крымско-Кавказский гірський клуб), Російський туринг-клуб (суспільство | |велосипедистов-туристов) у Петербурзі (1895) із відділами у Москві, | |Києві, Ризі та ін., перетворений в 1901 в Російське суспільство туристів| |(РОТ). За статутом РОТ його членами було неможливо бути учні і нижні військові| |чини. Суспільство організовувало поїздки країною та зарубіжних країн. До 1914 | |налічувалося майже п’ять тис. членів РОТ, переважно представників | |імущих класів. | |Виникнення радянського туристського руху належить до початку 20-х | |рр. Організацією поїздок для робочих займалися профспілки, учнів | |і червоноармійців — Народний комісаріат освіти. (Перша радянська туристська організація | |створена 1918 — Бюро шкільних екскурсій Наркомосвіти.) Проте туристські| |подорожі не носили масового характеру. | |У 20-х рр. відновило (змінивши статут) діяльність РОТ. У 1928| |створено товариство «Радянський турист», в 1929 акціонерне | |суспільство «Інтурист», суспільство пролетарського туризму (ОПТ РРФСР, | |зайшле змінюють РОТ). У 1930 постановою РНК СРСР з урахуванням | |"Радянського туриста" й суспільства пролетарського туризму створено Всесоюзне| |добровільне суспільство пролетарського туризму й екскурсій (ОПТЭ), в 1932 —| |Центральна дитяча экскурсионно-туристская станція Наркомосвіти РРФСР. | |ОПТЭ виконало велику роботу з залучення населення туристські | |походи і екскурсії, в розвитку мережі туристських баз і маршрутів. У 1930 | |налічувалося 169 тис. членів ОПТЭ, в 1932 їх вже було 937 тис., | |діяли 92 туристські бази всесоюзного значення, у далеких і місцевих| |подорожах і екскурсіях брали участь 6,6 млн. чол. У 1936 | |постановою ЦВК СРСР керівництво роботою у області місцевих податків та далеких | |подорожей і екскурсій покладено ВЦРПС, у складі | |створено туристско-экскурсионное управління (ТЭУ), заменившее ОПТЭ. До | |1940 профспілки створили кілька тисяч туристських осередків на підприємствах | |й у навчальних закладах, зорганізували в багатьох районах країни | |туристско-экскурсионные маршрути, у яких функціонувало 165 турбаз | |і таборів. У період Великої Великої Вітчизняної війни 1941—45 багато | |туристські бази були зруйновані. У 1945 радянські профспілки | |прийняли рішення про відновленні діяльності туристично-екскурсійного | |управління ВЦРПС. У 1945 туристско-экскурсионные управління було створено| |у Москві, Ленінграді, Криму, на північному Кавказі, в Краснодарському краї, | |Грузинської РСР; в 50—60-е рр. — переважають у всіх союзних республіках, в 33 краях | |і областях РРФСР, в 144 містах — клуби туристів. У 1962 ТЭУ профспілок | |реорганізовано до рад у туризмі; у Москві освічений Центральний рада| |у туризмі (ЦСТ), до складу якої ввійшли представники центральних | |державних та громадських організацій та установ, соучаствующих в| |обслуговуванні туристів. До 1965 поради у туризмі працювали практично у | |всіх союзних і автономних республіках, краях і областях; у крупних | |містах — екскурсійні бюро. У системі профспілок функціонували 452 | |туристські бази на 80 тис. місць, орендовано 82 річкових і морських | |теплохода, діяли 240 рейсів туристських поїздів, туристськими | |установами профспілок обслужили близько 1,7 млн. туристів, і понад вісім млн.| |екскурсантів. | |У 1969 Рада Міністрів СРСР і ВЦРПС прийняли постанову «Про заходи з | |подальшому розвитку туризму і екскурсій країни», поставила завдання | |перетворити туристско-экскурсионное залежить від велику галузь обслуговування | |населення. ЦСТ перетворений на Центральний раду з туризму й екскурсій | |(ЦСТЭ). | |У 1971—75 в розвитку матеріальної бази Т. профспілками виділено 0,5 | |млрд. крб., кількість турбаз, готелів, кемпінгів доведено майже 1 | |тис. (кількість місць зросла зі 150 тис. до 300 тис.), обсяг | |туристсько-екскурсійних послуг зросла з 260 млн. крб. 1970;го до 1 млрд. в| |1975. За розмахом туристського руху Росія займає одне з перших | |місць у світі. 1995;го число осіб, проводили відпустки і канікули за | |межами постійного місце проживання, досягло 140—150 млн. чол. | |(оцінка, включаючи поїздки до Будинки відпочинку, пансіонати, санаторії, | |піонерські табори відпочинку та ін.), що становить близько 17% від України всього числа | |туристів у світі. | |ЦСТЭ є одним із найбільших туристських організацій у світі, | |обслуговуючої близько 14 млн. туристів і близько 70 млн. екскурсантів на рік | |(1995). У системі Російського туризму функціонує понад 150 маршрутів | |всеросійського значення й більше шести тис. маршрутів місцевого значення; | |організується щороку понад 8 тис. морських і річкових круїзів, близько 9 | |тис. залізничних, понад 30 тис. авіаційних і більше 200 тис. | |автобусних туристських рейсів. Майже в 400 у містах і населених пунктах | |відкриті екскурсійні бюро і контракт із Юрієм і екскурсій. У дивовижній країні | |діє понад 3 тис. клубів і більше 14 тис. пунктів прокату | |туристського спорядження. На підприємствах створено близько сорока тис. туристських| |секцій, що об'єднує туристов-спортсменов, котрі займаються пішохідним, | |лижним, водним, велосипедним та інших. видами спортивного туризму, | |включеними (з 1949) в Єдину всеросійську спортивну класифікацію. | |Регулярно проводяться змагання з видам спортивного туризму. При | |радах у туризмі. створено маршрутно-квалификационные комісії і | |контрольно-рятувальна служба. Понад 60 тис. чол. (1995) мають | |спортивні розряди і більше 200— звання майстра спорту із туризму. | |З кінця 50-х рр. за умов ослаблення міжнародної напруженості і | |розвитку культурно-економічних контактів між країнами різко | |розширилися міжнародні туристські зв’язку СРСР. Активізувалася | |діяльність «Інтуриста», створено Бюро міжнародного молодіжного | |туризму «Супутник» (1958), в ЦСТ освічений відділ з міжнародного | |туризму (1958), в 1964 засновано управління з іноземному туризму при | |Раді Міністрів СРСР, що у 1969 перетворено на Головне управління| |з іноземного туризму (ГУИТ) при Раді Міністрів СРСР. У 70-ті рр. | |зміцнилася матеріальна база так закордонного туризму у СРСР, розширилася | |географія подорожей. «Інтурист» пропонує свої послуги більш ніж 100| |містах України, «Супутник» мав 19 міжнародних молодіжних таборів. | |Значно збільшився обмін між зарубіжними і радянськими профспілковими| |туристськими організаціями. Кількість іноземних туристів зросла з 2 млн.| |чол. 1970;го до 3,7 млн. в 1975, більш 2 млн. радянських громадян, у 1975 | |виїжджало до інших держав. За масштабами діяльності «Інтурист» увійшов до десяти| |провідних туристських фірм світу, «Супутник» — найбільший у світі молодёжная | |туристська організація. | |Нині дуже багато туристичних фірм. | |Особливе розвиток вони у останнім часом у зв’язку з стабілізацією | |економічного життя країни. Зросли матеріальні можливості | |населення. Відома прозорість кордонів також сприяє розвитку | |міжнародного туризму. Висока информационность населення також | |дозволяє сподіватися і подальше збільшення туризму. | |По багатству і розмаїттям рекреаційних ресурсів Росія займає | |чільне місце у світі. У дивовижній країні налічується понад 250 природних | |районів, особливо сприятливих на відпочинок і санаторного лікування, понад | |150 курортних центрів, кілька десятків тисяч екскурсійних об'єктів. | |Багато туристські маршрути мають унікальний характер. | |Туристське спрямування Росії розвивається у відповідність до | |державної політики у сфері охорони здоров’я народу, носить | |соціальний характер. Тільки із державного соціального | |страхування щорічно виділялося понад 1 млрд. крб. купівля | |пільгових путёвок й різні дотації установам туризму, відпочинку, | |санаторно-курортного лікування та профілактики ін. З іншого боку, для цієї самі цілі | |витрачаються значні суми з представників громадських фондів | |1995;го 75—80 млн. людина брали участь у довгих і короткочасних | |самодіяльних подорожах, походах, самостійно виїжджали до місць | |організованого відпочинку, в приміські зони, в ін. міста з лиця | |оздоровчими, пізнавальними, соціальними, спортивними та інших. | |цілями. | |По сукупним затратам відпочивати, пов’язані з переміщенням на місце його | |проведення, населення витрачає у рік близько 5,5% до всього фонду | |споживання товарів та послуг. За показником витрат туризм займає одне | |з чільних місць у структурі споживання населенням товарів та послуг. | |Наукові дослідження у сфері туризму ведуть інститут географії АН, | |Центральний і зональні інститути курортології і фізіотерапії | |Міністерства охорони здоров’я, Всесоюзна науково-дослідна | |лабораторія туризму й екскурсій ЦСТЭ (Москва), Науково-дослідна | |лабораторія закордонного туризму та інших. організації. Кадри для туристських| |осередків готують центральні і зональні туристські курси ЦСТЭ, | |інститут підвищення кваліфікації фахівців ГУИТ при Раді Міністрів .| | | |Видаються: щомісячні ілюстровані журнали, регулярно — проспекти | |"Туристські маршрути" для зарубіжних туристів — ілюстровані журнали| |(російською, англійському, французькому та німецькою мовами.) Союз радянських| |товариств дружби і міждержавних культурних зв’язків з зарубіжними країнами видає газету | |(англійською, французькому, іспанському, арабською мовами) та інших. | |видавництво «Фізкультура і спорт» щорічно випускають серії книжок і | |брошур з питань туризму, розраховані масового читача. | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |3.Международный туризм | | | |Міжнародний туризм (М. т.). Отримав розвиток у середині 19 в., зі 2й | |половини 20 в. мав масового характеру. М. т. розвивається у тісній | |взаємозв'язку коїться з іншими сторонами міжнародного життя реагує підйомом| |чи спадом темпи зростання як на загальний політичний і економічне | |позиції у світі, а й у окремих країнах (якщо вони займають місце, | |що надає впливом геть світовий ринок туристських послуг). Цим пояснюється| |нерівномірність розвитку М. тонн на різні роки. Зростання кількості | |туристів у світі 1970—95 представлено табл. 1. (Під кількістю | |туристів України в міжнародній статистиці розуміється кількість | |зареєстрованих прибуттів туристів у той чи ту країну, але, оскільки| |протягом однієї поїздки деякі туристи відвідують деякі країни, фактичне | |кількість їх трохи менше.) | |Таблиця 1. | |Туристів, млн. чол. | |Приріст до попереднього року, % Індекс | |1970 | |1980 | |1985 | |1990 | |1995 | | | | | |125,3 | |— | |100 | |171,2 | |13,0 | |281 | |215,5 | |6,9 | |436 | |269,0 | |9,7 | |668 | |320,0 | |10,5 | |870 | | | |Характерною рисою сучасного міжнародного туризму є висока | |концентрація в Європі та Північній Америці. | |Основний туристський регіон світу — Європа. На її частку яких припадає майже | |23 кількості іноземних туристів, і таку саму частку у світовому | |туристському потоці становлять європейці, які, зазвичай, мало | |виїжджають межі континенту. Основною причиною — щодо високі | |ціни на всі міжконтинентальний транспорт та висока вартість обслуговування у| |багатьох неєвропейських країнах. У Західної Європи туристські потоки багато| |роки мали чітке напрям із півночі на південь. У 80—90-е рр. через | |переобтяженості популярних туристських центрів Середземноморського | |узбережжя Франції й Італії, і навіть конкурентного розвитку | |матеріально-технічної бази міжнародного туризму у ін. країнах | |середземноморського басейну відбулася помітна переорієнтування | |європейського туристського потоку На південний захід і південний схід. | |Другий великий туристський регіон — Північна Америка (навіть Канада), на | |що у 1995 припадало близько 16% світового потоку туристів. У | |основному це званий взаємний туризм між США, Канадою та | |Мексикою. За межі континенту щорічно виїжджає майже п’ять млн. чол. з | |навіть близько 0,5 млн. з Канади. Спостерігається абсолютний зростання обсягу М. т.| |та країнах Латинська Америка, Африки, Азії, в Австралії та Океанії, але | |ними досі доводиться лише як 9% кількості | |іноземних туристів. Маючи багатими рекреаційними ресурсами, | |більшість країн немає необхідної | |матеріально-технічної бази щодо міжнародного туризму. | |Туристський обмін між країнами, крім культурно-пізнавального і | |політичне значення як засобу зміцнення взаєморозуміння між | |народами і запровадження тісніших міждержавних відносин, має| |і економічне значення. Надходження від міжнародного туризму у | |іноземній валюті складають у деяких країнах важливу статтю доходу | |платёжных балансів і зростають значно швидше, ніж надходження від експорту| |товарів. Темпи зростання кількості загальносвітового обсягу надходжень валюти від | |міжнародного туризиа в 70—90-е рр. збільшувалися деяким | |випередженням темпи зростання числа міжнародних туристів (табл. 2), що | |пояснюється передусім підвищенням ціни товари та в | |капіталістичних країнах. | | | | | | | |Таблиця 2. | |Обсяг надходжень, млрд. дол. | |Надходження попередньому | |року, приріст %. | |Індекс | |1970 | |1980 | |1985 | |1990 | |1995 | | | | | |2,1 | | | |— | |100 | |6,8 | | | |17,2 | |324 | |11,0 | | | |14,6 | |524 | |17,9 | | | |16,2 | |852 | |31,1 | | | |10,7 | |1481 | | | |Географічне розподіл туристських потоків прямо позначається на | |розподілі доходів від міжнародного туризму, їх зростанні (табл. 3). | |Доходи своєю чергою збільшуються чи зменшуються залежно від | |обсягу й правничого характеру надання послуг, вартості обслуговування і | |тривалості перебування туристів країни. | |Таблиця 3. | |Європа | |Сівши. Америка | |Латів. Америка | |Африка Азія Австралія | |Океанія | |Близькій Схід | |1985 | |1990 | |1995 | | | | | |млрд. | |дол. | |частка | |% | |індекс | |млрд. | |дол. | |частка | |% | |індекс | |млрд. | |дол. | |частка | |% | |індекс | | | | | |7,14 | |2,07 | |0,87 | |0,22 | | | |0,48 | | | |0,25 | |64,7 | |18,8 | |7,9 | |2,0 | | | |4,3 | | | |2,3 | |100 | |100 | |100 | |100 | | | |100 | | | |100 | |10,85 | |3,50 | |1,7 | |0,41 | | | |1,2 | | | |0,28 | |74,7 | |16,1 | |3,1 | |1,4 | | | |3,1 | | | |1,7 | |151 | |169 | |195 | |186 | | | |250 | | | |112 | |18,00 | |6,00 | | | |2,50 | | | |4,00 | | | |0,60 | |57,9 | |19,3 | | | |8,0 | | | |12,9 | | | |1,9 | |252 | |204 | | | |1136 | | | |833 | | | |240 | | | |Загалом у світі | |11,03 | |100 | |100 | |17,89 | |100 | |162 | |31,10 | |100 | |282 | | | |Розвиток міжнародного туризму пов’язані з рішенням низки технічних, | |організаційних і наукових проблем, чимало з яких носять загальний | |характер всім чи більшості країн: розвиток | |матеріально-технічної бази, районування країни для туристських потреб, | |виявлення нових перспективних районів і торговельних центрів міжнародного туризму, | |розширення туристичного сезону (оскільки понад 50% річної кількості | |туристів посідає червень — серпень). | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |4.Туризм як галузь економіки. | |Туризм — галузь економіки невиробничій сфери, підприємства міста і | |організації якої задовольняють потреби туристів в матеріальних й | |нематеріальних послугах. Продукція туризму— це комплексна послуга (так | |званий тур), яка містить як взаємозалежних елементів послуги | |транспорту, готельного господарства, торгівлі, екскурсійних, | |культурно-видовищних, спортивних, комунально-побутових, | |лікувально-оздоровчих та інших. установ і. Питома вага | |елементів, складових тур, коливається в межах й у| |залежність від безлічі чинників, серед яких визначальним чином вплинути | |надають вид туризму, спосіб пересування, тривалість і загальнодосяжний спосіб | |організації подорожі. У Росії її, наприклад, структура пізнавального | |туру (1995, по усреднённым даним особистих витрат туристів): транспорт —| |30%, житло — 15%, харчування — 30%, купівлі (промислові товари, продукти | |харчування) — 15%, екскурсії, розваги — 8%, зв’язок, побутових послуг і | |інше— 2%; середньосвітові дані про конгрессному туру (поїздки на | |конгреси): транспорт (без обліку міжнародного) — 5%, житло — 34%, | |харчування — 25%, купівлі — 15%, екскурсії, розваги — 8%, зв’язок, | |побутових послуг та інших.— 13%. | |Відмінність цілях подорожей й засоби їх організації сприяли | |появі різних за функцій підприємств (готелю, туристські бази, | |мотелі, пансіонати, будинки відпочинку і ін.) і до спеціалізації туристських | |установ, які враховують програми обслуговування особливості видів | |туризму, способи організації подорожей, вікові, професійні й| |ін. особливості клієнтури. | |Матеріально-технічна база туризму з економічної погляду | |є сукупність підприємств та шкільних установ, які | |поділяють на звані первинні (готелю, турбази, пансіонати| |й інші кошти туристського розміщення, внутримаршрутный транспорт, | |спеціальні відділення зв’язку, бюро обміну валюти, і ін., обслуговуючі | |лише туристами) так звані вторинні (міській молоді і міжнародний | |транспорт, підприємства торгівлі, комунального харчування, | |культурно-зрелищные, комунально-побутові та інші, обслуговуючі місцеве| |населення і туристів, стали тимчасовими жителями даної місцевості). | |Є також підприємства міста і установи, що забезпечують | |функціонування первинних і вторинних туристських підприємств — | |виробничі, ремонтні, постачальницькі та інших.; навчальними закладами, | |які готують кваліфікований обслуга, екскурсоводів, | |гідів, перекладачів; науково-дослідні, проектно-конструкторські | |тощо. організації. Туристські підприємства 1-го і 3-го типу, як | |правило, належать (або орендуються) туристським організаціям, 2-го — | |переважно ін. галузям сфери обслуговування і матеріального | |виробництва, соучаствующим у наданні туристських послуг. Через | |вторинні підприємства туризм активно впливає місцеву економіку: | |кошти туристів, вступаючи до місцевого бюджету, збільшують його чистий | |дохід, оскільки ніякого матеріальної винагороди туристи не | |отримують. | |Частка участі первинних і вторинних підприємстві наданні туристам послуг| |змінюється залежно від розвиненості матеріально-технічної бази | |туризму, тривалості подорожі, виду туризму, пори року | |низки ін. причин. Наприклад, в пізнавальному туризмі зазвичай велика частка | |екскурсійні послуги і внутримаршрутного транспорту, в | |лікувально-оздоровчому — міжміського транспорту, й охорони здоров’я; | |взимку — підприємств культурно-видовищних і харчування, тощо. | |А загалом частка послуг первинних підприємств звичайно перевищує 20—30%, | |деяких випадках це співвідношення то, можливо зворотним (круїзні | |подорожі). | |З огляду на экономико-технологической особливості туристської послуги туризм | |практично неможливо мати формальної організації, об'єднуючою все чи | |хоча б більшу частину його матеріально-технічної бази. У цьому заснована| |інша думка; туризм лише ринок збуту послуг і товарів ін. | |галузей. | |Туризм— сфера докладання праці значній своїй частині економічно активного| |населення в всіх розвинених країн. У, наприклад, кількість і | |побічно зайнятих обслуговуванням туристів становить 5,6% усіх фізичних осіб | |наёмного праці, мови у Франції — 4,3% самодіяльного населення, в | |Великобританії — понад 4%, у Росії — близько чотирьох% (1995, оцінка). У | |багатьох країн галузь туризму займає одне з чільних місць. У| |Франції, наприклад, туризм випередив з доходів автомобільну | |промисловість і посів 1-е місце серед галузей матеріального | |виробництва та сфери обслуговування (1995). У деяких районах туризм | |єдина галуззю, здатної відчутно проводити розвиток | |продуктивних сил, залучаючи до господарського обороту такі природні | |тіла чи його властивості, які може бути основою діяльності як для | |жодній іншій галузі, — гірський повітря, сніжний покрив, тепле | |море, сонячна радіація, естетичні особливості ландшафту. Разом з | |тим деякі ресурси, перебувають у господарської експлуатації (лісу, | |луки, річки й ін.), також можна використовувати з метою туризму. | |Концентрація виробництва та урбанізація викликають природну | |потреба проводити відпочинок у малоизменённой природної середовищі. Тому | |туристські потоки значною мірою (часто стихійно) кидаються | |саме у такі райони, у яких продуктивні сили розвинені | |щодо слабко і природне середовище піддалася щодо меншим | |впливам. У цьому туризм проти іншими галузями народного| |господарства за найменше негативно впливає довкілля. | |Конкурентно виступаючи стосовно інших галузях народного господарства | |би в економічному освоєнні територій, туризм сприяє охорони природи | |й виступає як із екологічно ефективних галузей народного | |господарства. Негативний вплив туризму на природу фіксується у його | |випадках, коли є піонером освоєння територій, і навіть при | |перевантаження їх відпочиваючими, яка веде до підриву відбудовних сил| |природи. Щоб запобігти подібного зубожіння природи вивчаються норми | |туристських навантажень різні типи ландшафту, виявляються резерви | |територій, які підлягають охороні як об'єкти туризму у майбутньому, | |організуються природні (національні) парки з природоохоронним режимом. | |Розвиток досліджень у сфері комплексного використання рекреаційних| |ресурсів зумовило виникнення нова галузь географії — | |рекреаційної географії. | |Деякі види туризму — пізнавальний, ділової (що подорожують з тими| |цілями становлять значну частину від загального потоку туристів), маючи | |потяг до культурним, промисловим і наукових центрах, сприяють | |розвитку галузей сфери обслуговування та деяких менших галузей матеріального | |виробництва, у цих центрах. У деяких найбільших містах і регіонах туризм може| |виявитися навіть провідною галуззю економіки. | |Туризм характеризується системою показників які у різних країнах | |варіюються залежно від принципів оцінки господарської | |діяльності. Найбільш уживані такі категорії показників: | |а) що характеризують розвиненість матеріально-технічної бази туризму — | |кількість місць у засобах розміщення, кількість місць, що припадають на| |одну особу (так званий коефіцієнт туристської щільності); | |6) обсяг обслуговування — количествотуристов, які відвідали конкретну | |місцевість, місто, країну; | |в) тривалість перебування туристів у певному місцевості, | |країні; | |р) обсяг туристських послуг — сумарні грошові надходжень від туристів, | |поступленияв розрахунку душу населення; | |буд) дані, що дають місце туризму у системі галузей економіки, — | |кількість і побічно зайнятих обслуговуванням туристів, частка зайнятих| |від України всього продуктивного населення або від усіх зайнятих у сфері | |обслуговування і матеріального виробництва, частка туристів у сумі всіх | |надходжень від населення (суми продажів). | |З іншого боку, окремо враховуються валютні надходжень від іноземних | |туристів — актив, витрати своїх громадян закордонні поїздки — | |пасив (приїзд зарубіжних туристів званий економічно активним | |туризмом, виїзд своїх громадян до інших держав — економічно пасивним | |туризмом), частка надходжень від закордонного туризму в платёжном балансі | |країни й ін. | |У країнах, що є на низькою щаблі розвитку (наприклад, деякі | |країни Азії, Африки), туризм практично немає. Спроби деяких | |країн створити власну матеріальну базу для | |закордонного туризму змусили залучати іноземний капітал. | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |5.

Заключение

| |Економічне значення туризму зумовило у багатьох країнах організацію | |державних підприємств і урядових установ — міністерства, | |комісаріати, комісії та інші, які проводять у життя | |державної політики у сфері туризму, сприяють його розвитку, | |ассигнуя кошти з державного бюджету для придбання рекреаційних | |земель, пристрій національних парків, архітектуру, етнографічних, | |природних заповідників, рекламу, пропаганду, наукових досліджень, | |підготовку кадрів. Політика держав у сфері туризму зводиться в | |основному до розвитку національної туризму з метою зменшення пасивного | |туризму й збільшення активного, оскільки перевищення витрат над доходами| |в платёжном балансі країни у часто пояснюється великими | |масштабами пасивного туризму. | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |6.

Литература

| | | |1.Азар У. І., Економіка і організація туризму, М., 1972; | |2. Роланов Н. Е. Організація відпочинку й фізичні методи оздоровлення трудящих на | |курортах. — Ростов: Видавництво ростовського університету, 1986 р. | |3.Яковенко Г. В., Винокуров Б. Л., Биков О. Т. Технології управління | |підприємствами курортних і туристських послуг. — Сочі: 1997. | |4.Ананьев М. А., Економіка і географія міжнародного туризму | |5.География і туризм у збірнику; | |6.Географические проблеми організації туризму й відпочинку. Рб., в. 1—2, М.,| |1975; | |7.Рекреационная географія. Рб., М., 1976 |.