Управление дебіторської задолженностью

Сучасний етап економічного розвитку Литви характеризується дефіцитом коштів у економіки та неплатоспроможністю багатьох підприємств, що зумовлює зростання дебіторську заборгованість фірм. Тому питання управління дебіторської заборгованістю, створені задля збільшення обсягу реалізації з допомогою розширення продажу продукції кредит надійних клієнтів й забезпечення своєчасної інкасації боргу мають більшої актуальності і є важливою завданням фінансового менеджмента.

Проблема низькою ліквідності дебіторську заборгованість стає ключовою проблемою майже кожної організації. Натомість, вона розчленовується сталася на кілька інші проблеми: оптимальний обсяг, швидкість обороту, якість дебіторську заборгованість. Тому, виникає запитання — як слід управляти що така инвестициями?

У основі кваліфікованого управління дебіторської заборгованістю лежить прийняття фінансових рішень относительно:

. обліку дебіторську заборгованість кожну звітну дату;

. діагностичного аналізу гніву й причин, через які фірма склалося негативне ситуація з ліквідністю дебіторської задолженности;

. розробки адекватної стану справ фірми кредитної політики і запровадження сучасних методів управління дебіторської задолженностью;

. контролю над поточним станом дебіторської задолженности.

Мета справжньої дипломної роботи — побудований з урахуванням аналізу стану дебіторську заборгованість і систематизації проблем, пошук ефективніші форми управління дебіторської заборгованістю, вкладених у зміцнення фінансового стану фірми загалом (з прикладу ЗАТ ««).

Результатом представленої дипломної роботи бачиться розробка заходів у рамках управління дебіторської задолженностью.

Новизна даної дипломної праці полягає у тому, діяльність фірми «» аналізується вперше. Вихідною інформацією, під час вирішення питань аналізованої фірми, з’явилися: фінансова звітність й інформація, отримана у процесі інтерв'ювання керівників і спеціалістів фірмиреципиента.

Структура запропонованої дипломної праці полягає з цих двох глав. У першому розділі конкретизовано основні тези теорії аналізу дебіторської заборгованості і організаційні аспекти (принципи), знання яких дозволяє цілеспрямованіше й виконувати аналіз, вирішувати питання управління дебіторської заборгованістю. Також, у ній приділено увагу діагностиці банкрутства. У другій главі, дана теорія застосована на практиці з прикладу конкретного суб'єкта господарювання Литовської Республіки (ЗАТ ««). У цьому, обидві глави ілюстровано різними аналітичними прикладами, схемами, таблицями, графіками, містять основні розрахункові алгоритмы.

Методи управління дебіторської заборгованістю, використані у цій роботі включають: попередню оцінку фінансового становища методом Еге. Альтмана; ранжування дебіторську заборгованість за термінами виникнення; складання реєстру «старіння» рахунків дебіторів; прогнозування імовірною суми безнадійної дебіторську заборгованість; визначення зваженого «старіння» рахунків дебіторів; розробку кредитних умов; метод аналізу кредитоспроможності «3 З»; побудова «дерева рішень» після ухвалення рішення про надання кредиту; матрицю стратегії кредитної політики фірми; оцінку можливості факторингу і врахування векселів; розрахунок і - оцінка взаємозалежних фінансових коефіцієнтів: 1) відволікання оборотних активів в дебіторської заборгованості, 2) оборотності дебіторську заборгованість, 3) середній термін оплати рахунків дебіторами, 4) просроченности дебіторської заборгованості, 5) вартості надання кредита.

Систему керування дебіторської задолженостью входить до системи управління оборотними активами, що є більш рівні. Оскільки вони теж мають аналогічні характеристики (обсяг, швидкість обороту, структура), на погляд, запропоновану гіпотезу управління дебіторської заборгованістю фірми можна частково застосувати під час аналізу управління оборотними активами.

У даний дипломної роботі використані публікації зарубіжних вчених-економістів (Ю. Бригхэм, Джеймс До. Ван Хорн, Л. Гапенски, М. Міллер, У. У. Ковальов) і відомих литовських авторів (Є. Бушкявичуте, У. Руткаускас і др.).

Результати представленої дипломної роботи адресовані фахівцям ЗАТ ««, але думку, ними можуть у тій чи іншій мері скористатися здобувачі, які готуються до професійним іспитів, практики без спеціальних фінансових знань, працівники фірм у Литві, а й у Латвії. ГЛАВА I. УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАДОЛЖЕННОСТЬЮ.

ПІДПРИЄМСТВА 1. 1. Визначення поняття «управління дебіторської заборгованістю фирмы».

Усі фірми намагаються справляти продаж товару з негайної оплатою, але вимоги конкуренції змушують погоджуватися на відстрочку платежів, в результаті чого з’являється дебіторська заборгованість (Рис. 1). Дебіторська заборгованість — це грошових сум, які мають фірмі покупці, що мають в неї в кредит будь-які продукти або ж послуги. Дебіторська заборгованість — це важливе частина обігових активів, звана також рахунками дебіторів, і прямо впливом геть позицію готівкових коштів і платежей.

Рис. 1. Цикл оборотних активів [1].

Проблема ліквідності (здатність активу конвертуватися в грошові кошти без значної втрати у ціні) дебіторську заборгованість — стає ключовою проблемою майже кожної організації. Вона, на свій чергу, розчленовується сталася на кілька проблем: оптимальний обсяг, оборотність, якість дебіторської задолженности.

Рішення всіх цих проблем вимагає кваліфікованого управління дебіторської заборгованістю, що однією з видів зміцнення фінансового стану фірми. Досвід реформування підприємств показує, що заходи для поверненню дебіторську заборгованість входять до групи найбільш дійових заходів підвищення ефективності з допомогою внутрішніх резервів підприємства міста і можуть швидко принести позитивного результату. Повернення заборгованості стислі терміни — реальна можливість поповнення дефіцитних оборотних засобів. Управління дебіторської заборгованістю то, можливо ототожнене з іншою виглядом управління, як процес реалізації специфічних управлінських фукций: планування, організації, мотивації і контроля.

Планування — це попередні фінансові рішення. Щоб він був ефективним, необхідно: визначити довгострокову мета організації, сформулювати стратегію організації, визначити політику дій, вибрати раціональні процедури действий.

Організація управління означає координацію дій зі такий послідовності: вся область дій мусить бути згруповані по обраним функцій; особам, які відповідають свою діяльність, повинні бути надані адекватні права.

Під мотивацією мається на увазі сукупність психологічних моментів, якими визначається поведінка людини у целом.

Дії у контролі - це: підготовка стандартів дій, порівняння фактичних результатів зі стандартными.

Отже, управління дебіторської заборгованістю представляє собою частину загального управління оборотними активами і маркетингової політики підприємства, спрямованої розширення обсягу реалізації продукції і на що полягає у оптимізації загального розміру цю заборгованість, забезпеченні своєчасної її інкасації. У основі кваліфікованого управління дебіторської заборгованістю фірми лежить прийняття фінансових рішень щодо наступним фундаментальним вопросам:

. Облік дебіторську заборгованість кожну звітну дату;

. Діагностичний аналіз гніву й причин, через які фірма склалося негативне ситуація з ліквідністю дебіторської задолженности;

. Розробка адекватної політики і у практику фірми сучасних методів управління дебіторської задолженностью;

. Контроль за поточним станом дебіторської задолженности.

Важливою складовою системи управління дебіторської заборгованістю фірми є методи. До суто фінансовим методам, застосованим у цій дипломної роботі, ставляться: метод Еге. Альтмана, ранжування дебіторської боргу термінів виникнення, складання реєстру «старіння» рахунків дебіторів, прогнозування імовірною суми безнадійної дебіторської заборгованості, визначення зваженого «старіння» рахунків дебіторів, розрахунок і - оцінка фінансових коефіцієнтів. До управлінським методам, у яких місце у запропонованій дипломної роботі, ставляться: «дерево рішень», метод аналізу кредитоспроможності «3 З», матриця стратегії кредитної політики фірми, формування інформаційної бази, використання системи винагород, «ра-с-т-я-г-и-в-а-н-и-е» терміну оплати кредиторської задолженности.

Далі у запропонованій дипломної роботі здійснюватимуть понад докладно розглянуті перелічені етапи управління дебіторської заборгованістю фірми. 1. 2. Аналіз дебіторську заборгованість фирмы.

Основне завдання цього аналізу є визначення ліквідності дебіторську заборгованість. І тому необхідно оцінити обсяг (чи рівень), оборотність і якість дебіторську заборгованість. Проте, як розпочати цьому, доцільно з погляду, зробити попередню оцінку фінансового становища фірми, т. до. вона забезпечує раннє виявлення ознак кризового розвитку предприятия.

Аналіз дебіторську заборгованість рекомендується проводити за такими фазам:

1. Попередня оцінка фінансового становища фирмы;

2. Визначення обсягу дебіторську заборгованість та її динаміки в попередній период;

3. Визначення терміну оплати рахунків дебиторов;

4. Зважене «старіння» рахунків дебиторов;

5. Оцінка реальним станом дебіторської задолженности.

У процесі попередньої оцінки фінансового становища фірми традиційно використовуються такі методи, як експрес-аналіз і модель ймовірності банкрутства Еге. Альтмана.

Експрес-аналіз полягає у обробці невеликої кількості істотних і легко визначених показників. Відбір системи показників для експрес-аналізу завжди суб'єктивний. Будь-які стандарти тут відсутні. Одне з варіантів такої системи приведено у додатку № 1.

Перспективним методом визначення фінансового становища є пятифакторная модель Еге. Альтмана, де застосовується статистичний аналіз визначення кредитоспроможності компанії. Еге. Альтман займався аналізом фінансових коефіцієнтів, які б послужити ознаками банкрутства фірми найближчим часом. Що стосується умовам Литовської Республіки, де більшість підприємств із оборотом менш 1 000 000 Лт модель Еге. Альтмана має вид:

Z = 0, 3877 + 1, 0736 К1 + 0, 0579 Кfn,.

(1. 1.).

К1- коефіцієнт ліквідності; Кfn — коефіцієнт фінансової независимости.

При Z = 0, ймовірність банкрутства — 50%, При Z < 0, ймовірність банкрутства менше 50%, При Z > 0, ймовірність банкрутства підвищується на підвищення значення Z.

У додатку № 2 наведено Z-значения і ймовірності банкрутства по показниками двох коефіцієнтів, а таблиця при застосуванні № 3 показує типові стану підприємств, які йдуть прямісінько до банкрутства. На малюнку 2 схематично відбито можливість настання банкротства.

Рис. 2. Схема ймовірності наступу банкрутства [2].

Діагностичний аналіз дебіторську заборгованість починається з оцінки тієї обсягу дебіторську заборгованість фірми з урахуванням визначення коефіцієнта відволікання оборотних активів в дебіторської заборгованості, який расчитывается за такою формуле:

AR.

ARR = —————,.

(1. 2.).

TCA.

ARR (Account receivable ratio) — Коефіцієнт відволікання оборотних активів в дебіторської заборгованості, AR (Account receivable) — Дебіторська заборгованість фірми, TCA (Total current assets) — Оборотні активы.

Середній термін оплати рахунків дебіторів, в днях — з погляду, одне із найважливіших елементів аналізу дебіторську заборгованість. Середній термін оплати рахунків дебіторів (debtor days) чи період обороту дебіторську заборгованість (collection period) показує середня кількість днів, необхідну стягнення (инкассирования) задолженности.

Концепція, що лежить основу визначення цього співвідношення — середній термін платежів обчислюється з точністю досі, і затримка кимте з клієнтів оплати понад цього часу може спонукати компанію до деяких діям. З іншого боку, фактичні терміни оплати легко порівнювати з тими нормативами, які керівництво встановлює, т. е. з допомогою цього показника можна контролювати ефективності роботи з клієнтами. Чим менше їх кількість, то швидше дебіторська заборгованість звертається до кошти, отже, підвищується ліквідність оборотних коштів підприємства. Високе значення коефіцієнта може свідчити про труднощі зі стягненням коштів за рахунках дебиторов.

AR DSO = ——————————- Ч 365,.

(1. 3.).

NS DSO (Days Sales Outstanding) — Середній термін оплати рахунків дебіторів; AR (Account receivable) — Середнє значення дебіторську заборгованість; NS (Net Sales) — Сумарна виручка за год.

При обчисленні береться середнє дебіторську заборгованість за розрахунковий період для згладжування пікових значень — їх використання може призвести до появи «псевдоэкстреммумов», чреватих виникненням помилок щодо тенденцій розвитку фірми. Тенденцію зміни коефіцієнта оборотності дебіторську заборгованість часто використовують при визначенні обгрунтованості знижки за ранні платежи.

Зважене «старіння» рахунків дебіторів досить побутував у світової обліково-аналітичної практиці прийом. Він дає додаткову інформацію про прострочений дебіторській задолженности.

Оцінка реальним станом дебіторської задолженности.

У цьому фазі аналізу докладно розглядається склад простроченої заборгованості, виділяються сумнівна і безнадійна заборгованість, т. е. оцінюється якість дебіторську заборгованість. Вихідною інформацією для аналізу є дані бухгалтерського обліку щодо стягнення заборгованості конкретних контрагентів, у своїй важливо одержувати інформацію як суму заборгованості, а й термінах виникнення. Для отримання про просроченности заборгованості слід проаналізувати договорів із контрагентами. Коли такі інформацію одержано, складається реєстр «старіння» рахунків дебіторів, де всі дебітори ранжируются на 12 груп по спадаючій величини задолженности.

Така угруповання дозволяє прогнозувати поява безнадійних боргів. Цікаво зазначити, що проведене Міністерством Торгівлі США дослідження виявило, частка безнадійних боргів перебуває у прямий залежність від тривалістю періоду, протягом якого дебітор зобов’язується сплатити своєї заборгованості (таблиця 1).

Таблиця 1. Залежність безнадійних боргів від терміну рахунків дебіторів [3].

|Срок дебіторську заборгованість, |Частка безнадійних боргів, % | |днів | | |До 30 |4 | |31 — 60 |10 | |60 — 90 |17 | |91 — 120 |26 |.

У цьому, залежність така: у сумі дебіторську заборгованість за термінами погашення до 30 днів близько чотирьох % належить до розряду безнадійної; 31 — 60 днів — 10%; 61 — 90 днів — 17%; 91 — 120 днів — 26%; при подальшому збільшенні терміну погашення на чергові 30 днів частка безнадійних боргів підвищується на 3 — 4%.

Цю фазу аналізу рекомендується закінчувати зведеної таблицею оцінки реальним станом дебіторську заборгованість, використовуючи наступний алгоритм (таблиця 2).

Таблиця 2. Оцінка реальним станом дебіторську заборгованість [4]. |Классифи-кац|Сумма |Удель-ный|Вероят-нос|Сумма |Реальна | |іє дебиторов|дебитор-с|вес в |ть |безна-де|величина | |за термінами |дідька лисого |загальної |безна-дежн|жных |задолжен-| |возникнове-н|за-должен|сумме, % |ых долгов,|долгов |ности | |іє |-ности. | |отн. од. |(2)*(4) |(2)-(5) | |0 — 30 днів | | | | | | |…|…|…|…|…|…| |… |… |… |… |… |… | |150 — 180 | | | | | | |180 — 360 | | | | | | |360 — 720 | | | | | | |Св. 720 днів| | | | | | |Разом: | | | | | |.

Приклад графічного уявлення результатів цієї фази аналізу наведено малюнку 3. Дебіторську заборгованість фірми щодо окремих її «за віковими групами» можна повніше оцінити, порівнюючи з попереднім періодом. Приклад такого графічного уявлення результатів аналізу приведено у додатку № 4.

Рис. 3. Графічний аналіз реєстру «старіння» рахунків дебіторів [5].

Наступний великий блок проблем, що з управлінням дебіторської заборгованістю — це розробка окремих параметрів кредитної політики підприємства. Зрозуміло, що результати аналізу стану дебіторської заборгованості використовують у цьому процессе.

1. 3. Розробка кредитної політики фирмы.

Кредитна політика тісно взаємозалежна з маркетингової політикою фірми і його метою є отримання доларів додаткового прибутку з допомогою стимулювання продаж.

1. 3. 1. Принципи кредитної политики.

У процесі формування принципів кредитної політики необхідно вирішити стратегічний питання: як керівництву фірми слід досягати компромісу між ризиком і ліквідністю своїх бізнесів, враховуючи впливом геть цей вибір періоду надання кредиту, знижок, стандартів кредитоспроможності та політики инкассации?

Тип кредитної політики нерозривно пов’язані з типом політики управління оборотними активами. Розрізняють три принципових типу комплексного управління оборотними активами — консервативний, помірний і агресивний. Що стосується кредитної політиці фірми, характерними ознаками кожної з стратегій являются:

Консервативний тип кредитної політики спрямовано мінімізацію кредитного ризику. Якщо «консерватизм» вважати запорукою ліквідності, то, при цьому типі кредитної політики, фірма істотно підвищує ліквідність дебіторську заборгованість і прагне отриманню високої додаткової прибутку з допомогою розширення реалізації продукції (рентабельність) в кредит. Здійснюючи такий тип кредитної політики фірма істотно скорочує коло покупців товару в кредит з допомогою груп підвищений ризик; мінімізує терміни надання кредиту та його розміру; посилює умови надання кредиту та підвищило б його вартість; використовує жорсткі процедури інкасації дебіторську заборгованість. Таке типу управління оборотними активами частка оборотних активів у загальних активах порівняно невелика (менш 40%), а період їх оборотності невеличкий — 52 дня [6].

Помірний тип кредитної політики фірми характеризує типові умови її здійснення відповідно до прийнятої комерційних і фінансової практикою і орієнтується на середній рівень кредитного ризику під час продажу продукції з відстрочкою платежу. Частка оборотних активів у загальних активах — 45%, тривалість обороту оборотних засобів — 72 дня.

Агресивний (м'який) тип кредитної політики пріоритетною метою ставить підвищення рентабельності, т. е. максимізацію доларів додаткового прибутку з допомогою розширення обсягу реалізації товару в кредит, не рахуючись із високий рівень кредитного ризику, який супроводжує ці операції. Механізмом реалізації політики подібного типу є поширення кредиту більш ризиковані групи покупців продукції; збільшення періоду надання кредиту та його розміру; зниження вартості кредиту до мінімально допустимих розмірів; надання покупцям можливості пролонгирования кредиту. У результаті такої типу управління оборотними активами частка оборотних активів у загальних активах — понад 50 відсотків % тривалість обороту оборотних коштів — 95 дней.

Під час ухвалення рішення про типі кредитної діяльності фірми стратегічні напрями у області кредитної політики можна виявити з допомогою матричного методу, однієї з визнаних методів аналізу стратегії в менеджменті. Що стосується кредитної політиці фірми з погляду ліквідності, ризику і рентабельності дебіторську заборгованість, матриця бачиться авторові цієї дипломної роботи наступним образом:

Рис. 4. Матриця стратегії кредитної політики фирмы.

Кредитна політика фірми складається з блоків, визначених такими компонентами: 1) Для агресивної політики характерні високий рівень рентабельності і ризику, 2) Протилежний блок — консервативна політика, що характеризується високою ліквідністю, низьким ризиком і низькою рентабельностью.

Як очевидно з матриці, на перетині сфер перебуває помірний тип кредитної політики. Рівень показників рентабельності, ліквідності і ризику оцінюється за стандартами даної макроі микросреды. У разі, по стандартним показниками Литовської Республіки, наведеними ниже.

Рис. 5. Стандартні показники рівня рентабельності і ліквідності ЛР.

1. 3. 2. Формування системи кредитних условий.

Система кредитних умов складається з таких чотирьох елементів:. Термін кредиту (кредитний період) — час, яким мають покупці, як їм довелося б сплатити товар;. Знижки, надані як заохочення за швидкі платежі;. Стандарти кредитоспроможності, що вказують на мінімальну фінансову силу підхожих клієнтів, що купують в кредит;. Політика стягнення плати, відбиває жорсткість чи м’якість підходу підприємства до клієнтів, задерживающим платежи.

Термін кредиту — це граничний період, який фірма дає клієнтам у тому, щоб зробити плату; наприклад: кредит може надаватися на 30, 60 чи 90 днів. Термін подання знижки за ранні платежі - період, протягом якого за десятилітній більш ранній час оплату рахунки покупець може мати простий знижку, наприклад — 10 дней.

Знижки за ранні платежі - скорочення ціни купівлі або продажу, виражене у відсотках, яке дається у разі оплати рахунокфактури ранній період за встановлений термін. Це стимулює покупців, які одержують товар в кредит, оплачувати рахунки як і швидше. Надання знижки вигідно, як покупцю, і продавцю. Перший — має пряму зиск із зниження витрат за купівлю товарів. Варто відзначити, що знижки за оплату рахунків (п'ять — 10 день) більшості країн Європи становлять 3%. Якщо щороку купується своєї продукції 1 млн. литів, то легко підрахувати, що ця знижка зробить 30 тис. литів. Тому покупцям вигідно користуватися знижками. Другий — отримує непряму вигоду, у зв’язку з прискоренням оборотності коштів, вкладених у дебіторської заборгованості, яка, як і виробничі запаси, представляє іммобілізацію грошових средств.

Стандарти кредитоспроможності - мінімальний рівень кредитоспроможності претендента отримання товарів фірми в кредит. Коли фірма розробила та визначила умови продажу кредит, їй потрібно зробити оцінку кожного окремого претендента отримання товарів у кредит. Процедура такий оцінки включає три етапу: 1) збирати інформацію про претендента одержання кредиту; 2) аналіз отриманої інформації з єдиною метою визначення рівня кредитоспроможності; 3) ухвалення рішення про надання кредита.

Визначення системи характеристик, оцінюють кредитоспроможність окремих груп покупців, здійснюється зазвичай за такими критеріями: об'єм і стабільність здійснення господарських операцій із покупцем; репутація покупця в діловому світі; платоспроможність клієнта; об'єм і склад чистих активів, які можуть становити забезпечення кредиту при неплатоспроможності дебітора і порушення справи про його банкротстве.

Керівники кредитних відділів часто звертаються при аналізі кредитоспроможності до методу «3 З»: Character, Capacity, Capital. Деякі інші, застосовувані фірмами методи оцінки кредитоспроможності покупців, наведені у додатку № 5. З результатів оцінки кредитоспроможності проводиться угруповання покупців (табл. 3).

За підсумками всієї інформації приймають рішення про можливість продажу товарів у кредит. Інструментом що дозволяє досліджувати все можливі варіанти то, можливо «дерево решений».

Таблиця 3. Класифікація покупців [7]. |Категорія |Рівень |Середній |Наданий | | |платоспроможності |термін |кредит | | | |оплати, | | | | |днів | | |1 |Високий |10 |Необмежений | |2 |Хороший |15 |Необмежений | |3 |Середній |30 |Обмежений | |4 |Низький |60 |Обмежений | |5 |Дуже низький |90 |Ні кредиту |.

Політика стягнення плати (інкасації) передбачає: строки й форми нагадувань покупцям дату платежів; умови пролонгирования боргу по наданого кредиту; умови порушення справи про політичне банкрутство найнеспроможніших дебиторов.

1. 3. 3. Рефінансування дебіторської задолженности.

Розвиток ринкових відносин також інфраструктури ринку використовувати рефінансування дебіторську заборгованість, т. е. прискорений переведення у інших форм оборотних активів підприємства: грошові кошти й високоліквідні короткострокові цінних паперів. Основні форми рефінансування дебіторську заборгованість — факторинг, облік векселів, форфейтинг, секъюритизация.

Факторинг — фінансова операція, яка полягає в поступку підприємствомпродавцем права отримання факторингової фірмою (банком) фінансової дебіторську заборгованість і негайної виплаті 70 — 90% від суми заборгованості. Потому, як боржники оплатять за товар, факторинговая фірма перераховує решта 10 — 30% коштів. За які ці послуги береться платіж у вигляді 3 — 5% від суми договору. Факторинг, передусім, виявляється малим та середнім фірмам. Діяльність факторинговых фірм (банків) досить ефективна, т. до. більшість підприємств, щоб уникнути потрапити до списку неплатоспроможних фірм, намагаються вчасно оплатити отримані рахунки. Якщо банк пред’явить інформацію, що фірму із запізненням оплачує рахунки, їй буде складно укласти відносини з фінансовою ризиком для партнера. Фінансовий механізм здійснення факторингової операції приведено у додатку № 6.

Вексель — це безумовне обіцянку оплатити цю суму в визначений час. Вексель широко використовується по закордонах. У 1992 р. Литва приєдналася до Женевської конвенції. У 1993 р. Литовський Банк затвердив правила використання векселів, 1994 р. було винесено постанову Нотаріату у тому, що вексель опротестовує нотаріус, а 1995 р. Уряд затвердив правила опротестування векселів і чеків. У березні 1999 р. ухвалено постанову простий і перекладному векселях. Вексель прискорює і покращує розрахунки між суб'єктами господарювання. Це є дуже актуальним для Литви, хоча у нашій країні майже практикуються вексели, як і раніше, що прийнято всіх закони та постанови щодо векселів. На думку, це тому, що вексель — нова форма розрахунку. Вексели діляться на два виду:. Простий (соло) вексель — зобов’язання, видане позичальником, що він зобов’язується виплатити зазначену в векселі суму призначений час;. Перекладної (тратта) вексель — письмовий наказ кредитора позичальнику про сплату певної суми третій особі чи пред’явнику. Перекладної вексель то, можливо акцептовано. Акцепт оформляється записом на векселе.

«акцептовано», це що означає, що банк гарантує платіж по нему.

Вексель може бути іншій юридичній особі. Така передача називається індосамент. Кількість індосантів векселі не обмежується. Фінансовий механізм розрахунків із допомогою векселі приведено у додатку № 7. На додатку № 8 представлений зразок сучасного векселя.

Облік векселів є фінансову операцію з їхнього продажу банку за визначеною (дисконтною) ціні, яка встановлюється залежно від їх номіналу, терміну погашення і облікової вексельної ставки. Облікова вексельна ставка складається з середньої депозитної ставки, ставки комісійної винагороди й досяг рівня премії за ризик при сумнівною платоспроможності векселедавця. Зазначена операція то, можливо здійснена тільки з перекладним векселем.

Форфейтинг, за своєю сутністю, з'єднує у собі елементи факторингу і обліку векселів. Але на відміну від факторингу форфейтинг є однократної операцією. Форфейтинг використовується під час здійснення довгострокових (до 7 років) експортних поставок. Фінансовий механізм здійснення форфейтинговой операції приведено у додатку № 9.

За кордоном широко використовується ще одне сучасна форма рефінансування активів, зокрема, дебіторську заборгованість — сек’юритизація. Це процес об'єднання прибуткових активів в пул з наступної продажем часток на цьому пулі у вигляді цінних паперів, забезпечених активами (asset-backed securities — ABS). Для Литви сек’юритизація поки залишається дуже «екзотичним» джерелом фінансових коштів. ВИСНОВОК ПО ГЛАВІ I.

Аналіз, який у першому розділі, дозволив підійти до таких висновків. Дебіторська заборгованість — суми, які покупці повинні підприємству. Оскільки близько 20% активів середньої компанії належать до її дебіторської заборгованості, то ефективне керівництво цієї статтею надає велике впливом геть ліквідність, отже, і зміцнення фінансового становища фірми загалом. Управління дебіторської заборгованістю — це процес реалізації управлінських функцій, до складу якого аналіз стану дебіторську заборгованість (оцінка обсягу, оборотності і забезпечення якості), розробку адекватної кредитної політики й забезпечення використання форм рефінансування. Розробивши, в такий спосіб, загальний підхід до управління дебіторської заборгованістю, компанія намагається його придерживаться.

З огляду на сказане вище, з упевненістю сказати, що ефективне керівництво дебіторської заборгованістю належить до необхідних умовам успішної роботи фірми, т. до. він створює передумови до швидшого розвитку бізнесу і збільшення фінансових можливостей фірми. Пришвидшується товарообіг, акумулюються вільні кошти, вчасно оплачуються необхідні рахунки, і навіть фірма може оплатити кредиторську заборгованість до того ж саме час, що її конкуренти. Таке підприємство у майбутньому може очікувати знижки, т. до. знижується її кредитний ризик, пов’язані з оплатами дебиторов.

ГЛАВА II. УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАДОЛЖЕННОСТЬЮ.

ФИРМЫ «» 2. 1. Коротка характеристика суспільства ЗАТ «» 2. 2. Аналіз дебіторську заборгованість ЗАТ ««.

Попередня оцінка фінансового становища суспільства «» представляє собою перший крок було аналізу дебіторську заборгованість. Проведення її за моделі Еге. Альтмана (1. 1.) передбачає обчислення двох фінансових коефіцієнтів: 1) коефіцієнт ліквідності дорівнює 0,8 (142 174 / 172 268) чи 80%. Відповідно до з міжнародною практикою, значення коефіцієнта ліквідності повинні у межах від одиниці до двох. У разі коефіцієнт ліквідності менше 1. Отже, оборотних засобів замало погашення короткострокових зобов’язань. І це своєю чергою отже, що фірма перебуває під загрозою банкротства.

2) коефіцієнт фінансової залежності дорівнює 27 (187 279 / 7 010) чи 2700%. Це високе значення коефіцієнта відбиває ризик неплатоспроможності. Подальші обчислення за такою формулою Еге. Альтмана зайві, т. до. очевидно, що значення Z > 0, отже ймовірність банкрутства высокая.

Підбиваючи стислі результати аналізу попередньої оцінки фінансового становища ЗАТ ««, можна зрозуміти, що це суспільство перебуває у глибокому фінансовому кризисе.

З’ясувавши картину фінансового становища аналізованого суспільства, визначимо наскільки ефективно побудовано управління дебіторської заборгованістю у створенні, з’явилися чи прорахунки під управлінням дебіторської заборгованістю одній з причин неспроможності аналізованого общества.

У першій фазі аналізу оцінюється обсяг дебіторську заборгованість аналізованої організації, дебіторська заборгованість стосовно оборотних коштів (таблиця 4). У період із 1999 р. по 2002 р. частка дебіторську заборгованість від суми оборотних засобів змінювалася не більше від 4% до 24%. Ці значення становить середні показники з практики (обсяг дебіторську заборгованість на підприємствах коштує від 10% до 25% загальної вартості активів підприємства). Теоретично, факт збільшення дебіторську заборгованість період із 1999 р. по 2002 р. відбиває збільшення оборотних засобів, отже — поліпшення фінансової становища. На практиці, з оцінки зростання дебіторську заборгованість, надалі знадобиться аналіз її якості. Зменшення обсягу дебіторську заборгованість період із 2001 р. по 2002 р. (на 42%) вважається негативним ознакою. При виробленні кредитної політики треба врахувати можливість збільшення обсягів дебіторської задолженности.

Таблиця 4. Коефіцієнт відволікання оборотних активів в рахунки для отримання. | |1999 р. |2000 р. |2001 р. |2002 р. | |1. Дебіторська |7 283 |19 639 |36 926 |21 281 | |заборгованість, Лт. | | | | | |2. Загальна сума оборотних |182 566 |170 337 |154 626 |142 174 | |активів, Лт. | | | | | |3. Коефіцієнт відволікання |4 |12 |24 |15 | |оборотних активів в | | | | | |дебіторської заборгованості, | | | | | |(п. 1 / п. 2), %. | | | | |.

Діаграма, представлена малюнку 6, наочно демонструє обсяг (або рівень) дебіторську заборгованість закритого акціонерного товариства «» та її динаміку в попередній период.

Рис. 6. Обсяг (або рівень) дебіторську заборгованість ЗАТ ««.

[pic].

У другій фазі аналізу виконується оцінка оборотності і забезпечення якості дебіторську заборгованість за такою сукупності параметров:

1. оборот дебіторську заборгованість і середній термін оплати рахунків дебіторів (середній період инкассации);

2. зважене «старіння» рахунків дебиторов;

3. реєстр «старіння» рахунків дебиторов;

4. коефіцієнт прострочений дебіторській задолженности;

5. прогнозування безнадійної дебіторської задолженности.

1) Найважливішим елементом аналізу дебіторську заборгованість є оцінка її оборотності. Тенденцію зміни цей показник часто використовують щодо обгрунтованості знижки за ранні платежі. Чим вище швидкість обороту, тим менше инвестированно засобів у дебіторську заборгованість. Кількість оборотів дебіторську заборгованість расчитывается по формуле:

NS RT = ————————,.

(2. 1.).

AR.

RT (Receivable turnover) — Кількість оборотів дебіторську заборгованість, NS (Net Sales) — Сумарна виручка протягом року, AR (Account receivable) — Середнє значення дебіторської задолженности.

Значення, наведені у таблиці 5, ясно показують, що його оборотів (конвертації в кошти) дебіторську заборгованість за останній 4 року змінилося незначно і як 6 разів у год.

Таблиця 5. Кількість оборотів дебіторську заборгованість ЗАТ «» |Показники |Рік | | |1999 |2000 |2001 |2002 | |1. Річний прибуток із продажів, Лт. |44 305 |79 246 |207 573 |180 050 | |2. Дебіторська заборгованість, Лт.|7283 |19 639 |36 926 |21 281 | |3 Кількість оборотів дебиторской|6 |5,9 |7,3 |6,2 | |заборгованості (п. 1 /середнє п. 2 | | | | | |), днів. | | | | |.

По західним джерелам, для середньої компанії значення цієї показника становить 8 обертів за рік. Це означає, що оборот дебіторської заборгованості ЗАТ «» істотно нижчий, ніж в середньостатистичної аналогічної фірми. Це то, можливо результатом недостатньо активної роботи щодо стягнення заборгованості і наявність значної кількості прострочених рахунків до оплати, і навіть відсутність стимулу (знижок) на оплату рахунків дебіторами в срок.

До того ж, якщо середній фактичний термін погашення дебіторської заборгованості перевищує встановлений, це має значний вплив і ступінь ліквідності фірми. Щоб точніше оцінити, чи є нагода для занепокоєння, перетворимо коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показник тривалості обороту дебіторської заборгованості днях (DSO). Середній термін оплати рахунків дебіторів вираховується за формулою, наведеної у першому розділі (1. 3.). Або, що той ж самое:

DSO = ——————————-,.

(2. 2.).

RT.

DSO (Days Sales Outstanding) — Середній термін оплати рахунків дебіторів, RT (Receivable turnover) — Кількість оборотів дебіторської задолженности.

Для ЗАТ ««, чий оборот дебіторську заборгованість дорівнює 6, середній термін погашення дебіторську заборгованість 2002 року становить 60 днів (таблиця 6). Причому, цю цифру зберігається протягом 3 років. Оскільки середньогалузевою показник оборотності дебіторську заборгованість дорівнює 8, то середньогалузевою термін погашення дебіторську заборгованість становитиме 360 / 8 = 45 днів. Розбіжність між звичайним станом справ у галузі й в «» з погашенням дебіторську заборгованість підтвердилося вкотре. Збільшення термін оплати дебіторів говорить про зниженні ліквідності дебіторську заборгованість аналізованої организации.

Таблиця 6. Показник терміну кредиту ЗАТ «» |Показники |1999 |2000 |2001 |2002 | | |рік |рік |рік |рік | |1. Дебіторська заборгованість, Лт.|7283 |19 639 |36 926 |21 281 | |2. Річний прибуток із продажів, Лт. |44 305 |79 246 |207 573 |180 050 | |3. Кількість днів періоду. |360 |360 |360 |360 | |4. Середній період дебіторської |60 |60 |50 |60 | |заборгованості (середнє п. 1 / п. 2 | | | | | |Ч п.3), днів. | | | | |.

Проте, як робити висновок про наявність проблеми з погашенням дебіторську заборгованість в ЗАТ ««, необхідно перевірити, які умови оплати фірма зазвичай пропонує своїм покупцям. Середній термін погашення дебіторську заборгованість становить 60 днів із тому, що виставлено умова оплати «нетто 30 днів». Це означає, і що якість дебіторської заборгованості аналізованого суспільства низька, т. до. значної частини рахунків просрочена.

2) Зважене «старіння» рахунків дебіторів ЗАТ «» вкотре підтверджує розбіжності реального періоду обороту дебіторську заборгованість і встановленого умовами кредиту, що дає фірма своїм споживачам. Дані, наведені у таблиці 7, ілюструють дві важливі виведення. По-перше, середній період обороту дебіторську заборгованість становить 60 днів (30 днів + 30 днів дебіторську заборгованість, яка належить до простроченої). Через прострочений дебіторській заборгованості середній реальний термін оплати рахунків дебіторами, більше встановленого, на 30 днів. По-друге, найбільший внесок у загальний тривалість періоду обороту дебіторську заборгованість дає період 30 — 60 днів, саме — 18 днів. Слід також звернути увагу до період 60 — 90. Усі два названих вище терміну виникнення дебіторської заборгованості дають понад половину терміну прострочених рахунків дебіторів, а саме 22 дня.

Таблиця 7. Зважене «старіння» рахунків дебіторів ЗАТ «» |Класифікація |Сума |Питома вага в |Зважене | |дебіторів по |дебіторської |загальній сумі |старіння | |термінів |заборгованості, |заборгованості. |рахунків, дні. | |заборгованості. |Лт. | | | |0−30 |5767 |0,271 | | |30−60 |12 768 |0,6 |18 | |60−90 |1426 |0,067 |4 | |90−120 |468 |0,022 |2 | |120−150 |362 |0,017 |2 | |150−180 |277 |0,013 |2 | |180−360 |128 |0,006 |1 | |360−720 |64 |0,003 |1 | |Св. 720 днів |21 |0,001 |0 | |Разом: |21 281 |1,000 | |.

3) Більше досконалим методом оцінки якості і місцевого контролю дебіторської заборгованості ЗАТ «» є реєстр «старіння» рахунків дебіторів, де всі рахунки дебіторів суспільства ранжируются по спадаючій величини заборгованості. Реєстр «старіння» рахунків дебіторів більш інформативний, ніж просто розрахунок середнього терміну погашення задолженности.

Оскільки респондент не погодився оголошувати найменування фірм-клієнтів, всі вони умовно названі фірма «А», фірма «У» тощо. буд. Дані табл. 8 видно, що 27% заборгованості є поточними, 60% прострочені трохи більше ніж місяць. Сума заборгованостей терміном 30 — 60 днів значно вищий, аніж більш ранньої заборгованості терміном виникнення 0 — 30 днів. Це наштовхує на думку, що ослаблене увагу до групи дебіторів, з допомогою заборгованості сформувалася ця, незначно снизившаяся за місяць, сума боргів. Працівникам фірми слід звернути особливу увагу на заборгованість терміном виникнення 30 — 60 дней.

Таблиця 8. Реєстр «старіння» рахунків дебіторів ЗАТ «» |Дебітори |0−30 |30−60 |60−90 |Понад 90|Всего |Частка, % | | |днів |днів |днів |днів | | | |Фірма «А» |1200 |3184 |- |- |4384 |20,6% | |Фірма «У» |- |2017 |1217 |533 |3767 |17,7% | |Фірма «З» |2089 |1198 |- |54 |3341 |15, 7% | |Фірма «Д» |- |1279 |- |487 |1766 |8,3% | |Інші |2478 |5090 |209 |246 |8023 |37,7% | |дебітори | | | | | | | |Усього |5767 |12 768 |1426 |1320 |21 281 |100% | |Частка, % |27% |60% |7% |6% |100% | |.

На рахунках чотирьох основних дебіторів сконцентровано близько 62% (13 258 / 21 281) від суми дебіторську заборгованість; близько 64% (9969 / 15 514) від заборгованості, простроченої понад 30 днів; 45% (1074 / 2394) понад 3-х місяців. Фахівцям фірми слід звернути особливу увагу саме у ці чотири основних фирмы-покупатели.

4) У процесі цього аналізу застосовується також коефіцієнт прострочений дебіторській заборгованості, який обчислюється по формуле:

ORR = OR / R = 15 514 / 21 281 = 0, 73 чи 73%, (2. 3.).

ORR (Overdue receivable ratio) — Коефіцієнт прострочений дебіторській заборгованості, R (Receivable) — Дебіторська заборгованість, OR (Overdue receivable) — Прострочена дебіторська задолженность.

Розрахована коефіцієнт свідчить, що 73% всієї дебіторської заборгованості ЗАТ «» є простроченої. Цей високий показник сигналізує проблему низьку якість дебіторську заборгованість, що у своє чергу призводить до проблемі низькою ліквідності дебіторської заборгованості. Як наслідок, й з фінансуванням деятельности.

5) Через сказаного вище виникла потреба прогнозування безнадійної дебіторську заборгованість (таблиця 9). Як не згадувалось у главі I, частка безнадійних боргів перебуває у прямої залежності від тривалістю періоду, протягом якого дебітор зобов’язується сплатити своєї заборгованості. Відповідно до цю концепцію проведено розрахунки, які дозволяють укласти, що фірму не отримає 1 205 литів чи 6% дебіторської заборгованості. Цю суму повинні сформувати резерв по сумнівним долгам.

Таблиця 9.

Прогнозирование безнадійної дебіторську заборгованість ЗАТ «» |Классифика-ци|Сумма |Вероят-нос|Сумма |Реальна | |я дебито-ров |дебитор-ско|ть |безнадійних |величина | |по сро-кам |і |безнадеж-н|долгов, Лт. |задолжен- | |задол-женност|задол-женно|ых долгов,|(2) * (4) |ности, Лт.| |і |сті, Лт. |отн. од. | | | | | | | |(2) — (5) | |0 — 30 дн. |5767 |0,025 |144 |5623 | |30 — 60 |12 768 |0,05 |638 |12 130 | |60 — 90 |1426 |0,075 |107 |1319 | |90 — 120 |468 |0,1 |47 |421 | |120 — 150 |362 |0,15 |54 |308 | |150 — 180 |277 |0,30 |83 |194 | |180 — 360 |128 |0,50 |64 |64 | |360 — 720 |64 |0,75 |48 |16 | |Св. 2 років |21 |0,95 |20 |1 | |Разом: |21 281 |0 |1205 |20 076 |.

На малюнку 7 графічно відображена структура дебіторську заборгованість ЗАТ «» за термінами виникнення, яка виконано за даними докладання № 11. Діаграма демонструє відсутність монотонності зменшення сум дебіторську заборгованість з отдалением термінів освіти цих заборгованостей. З іншого боку, є дебіторська заборгованість з досить тривалим терміном (від 1 до понад 2-х років), її сума становить 68 Лт. Необхідно докласти всіх зусиль, щоб стягнути цю заборгованість найближчим часом, оскільки затягування можуть призвести до її списанию.

Рис. 7. Графічний аналіз «віку» дебіторську заборгованість ЗАТ ««.

[pic].

Зафиксируем отримані результаты:

1. Частка оборотних активів у загальних активах фірми 2002 р. становить 90%.

(14 2174 / 15 6472 Ч 100);

2. Частка дебіторську заборгованість в оборотних активах період із 1999 р. по 2002 р. змінювалася не більше від 4% до 24% й у 2002 р. составила.

15%. Ці значення становить середні показники, що позитивним фактом;

3. Обсяг дебіторську заборгованість 2002 р. зменшився проти 2001 р. на 42%. Це вважається негативним признаком;

4. Обсяг внутрішнього продажу 2002 р. проти 2001 р. знизився на13% (100% ;

180 050 / 207 573Ч100);

5. Кількість оборотів дебіторську заборгованість на рік — 6 раз;

6. Середній реальний період обороту дебіторську заборгованість составляет.

60 днів проти встановлених 30 днів. Це засвідчує зниженні ліквідності дебіторської задолженности;

7. Зважене старіння рахунків дебіторів становить 30 дней;

8. Для складу дебіторську заборгованість щодо окремих її «за віковими групами» характерно відсутність монотонності убывания;

9. Коефіцієнт прострочений дебіторській заборгованості - 0,73 чи 73%; 10. Заборгованість терміном виникнення 30 — 60 днів дає 60% прострочених рахунків дебіторів; 11. На рахунках чотирьох основних дебіторів сконцентровано близько 62% від суми заборгованості і майже 45% від заборгованості, простроченої понад 3-х місяців; 12. Сума прогнозованою безнадійної дебіторську заборгованість составляет.

1205 Лт. (6% від суми дебіторську заборгованість). Выводы.

З огляду на отриманих численних негативних наслідків аналізу дебіторську заборгованість, можна зрозуміти, що у ЗАТ «» робота з рахунками дебіторів ведеться явно незадовільно. Результатом цього стало яке склалося негативне ситуація з оборотністю дебіторської заборгованості, зменшення обсягів дебіторську заборгованість, низьку якість дебіторську заборгованість, обумовлений високим коефіцієнтом простроченої оплаты.

Маючи висновки з проведеного аналізу, досліджуємо кредитну політику фірми, яка визначила такий стан дебіторської задолженности.

2. 3. Аналіз кредитної політики ЗАТ ««.

У першому етапі аналізу визначаються принципи кредитної політики ЗАТ ««. Реалізація продукції кредит здійснено у формі товарного (комерційного) кредиту. Тип кредитної політики, застосовуваний у тепер фірмою, конкретно на думку автора, невыражен.

З одного боку — це агресивний (чи м’який) тип кредитної політики, оскільки: (1) високий рівень кредитного ризику; (2) частка оборотних активів у загальних активах протягом 4 років становила 90%.

З іншого боку — це консервативний (чи жорсткий) тип кредитної політики, оскільки: (1) встановлено мінімальний термін подання кредиту — 30 днів; (2) немає системи знижок під час здійснення дострокових розрахунків за придбану продукцию.

У цьому, лише 27% (5 767 / 21 281) дебіторів заплатили на 30 день, т. е. вчасно. Це означає, що більша частина половина коштів, іммобілізованих в дебіторської заборгованості ЗАТ ««, перебуває в повільно оплачуваних рахунках, частина у тому числі може перетворитися на безнадійні борги. Це служить поштовхом до вивченню фірмою прорахунків своєї кредитної политики.

З другого краю етапі аналізу визначається політика надання комерційних кредитів на ЗАТ ««.

. Термін встановленого кредиту на ЗАТ «» — 30 дней;

. Система знижок, стандарти кредитоспроможності й економічна політика інкасації повністю відсутні на ЗАТ ««. Сума по високо ризиковим рахунках в.

2002 року становив 7 955 Лт;

. Основний кредитний інструмент, вживаний у ЗАТ «» — відкритий счет;

На етапі аналізу визначають річну відсоткову ставку по сумі кредиторську заборгованість. Вона обчислюється за такою формуле:

D * 360 360 CV = ——————- = ————————— = 12% річних, (2. 4.).

P 30 дней.

CV (Credits Value) — Річна норма відсоткової ставки за наданий кредит; D (Discount) — Знижка, надана покупцю під час здійснення термінового розрахунку за набутий товар, в %; P (Period) — Встановлений термін подання кредиту, в днях.

Як очевидно з результату обчислень, зараз у ЗАТ «» вартість кредиту становить 12% річних (360 / 30).

На четвертому етапі нализа з’ясовано, що форми рефінансування дебіторську заборгованість відсутні в фирме.

Зафиксируем отримані результаты:

1. Відсутність стратегічного напрями кредитної политики;

2. Фірма надає своїм контрагентам 30- денний кредит без пільгових умов (система знижок отсутствует);

3. Повністю відсутні стандарти кредитоспособности;

4. Серед партнерів фірми присутні контрагенти з високим рівнем ризику. Сума по із таких ризиковим рахунках за даними обліку 2002 року становила 7 955 Лт чи 37% від суми дебіторської задолжености;

5. Політика інкасації у ЗАТ «» не сформированна;

6. Основний кредитний інструмент, вживаний у ЗАТ «» — відкритий счет;

7. Вартість наданого кредиту становить 12% годовых;

8. Сучасні форми рефінансування дебіторську заборгованість відсутні на предприятии.

Выводы.

Перераховані вище результати аналізу кредитної політики ЗАТ «» дозволяють зрозуміти, що у організації відсутня продумана стратегія кредитної політики. Політика фірми «» у сфері оплати рахунків для отримання є надміру жорсткої (умова «нетто, 30»). Про це свідчать той факт, що нечисленні рахунки для отримання (27%) за даними реєстру «старіння» рахунків дебіторів оплачуються точно вчасно, одночасно обсяг продажів, порівняно з 2001 роком знизився на13%, а прибуток — з негативним значенням (-19 997 Лт).

Разом про те, внаслідок відсутності у фірмі будь-яких стандартів кредитоспроможності (т. е. кредит дається всім претендентам без винятку) та політики інкасації, сума за рахунками з високим рівнем ризику 2002 року становила 37% від суми дебіторської задолженности.

За такого стану, певне, було виправдано трохи пом’якшити стандартні умови оплати, застосовувані контролю за погашенням дебіторську заборгованість і водночас, виробити менш лояльну політику інкасації. Спільно такі заходи є ознаками поміркованого типу кредитної политики.

Неефективне управління дебіторської заборгованістю суспільства ««, на погляд автора, може бути одній з причин неспроможності аналізованого общества.

2. 4. основні напрями удосконалення управління дебіторської заборгованістю суспільства ««.

Раніше виконаний аналіз дає змогу стверджувати, основні напрями удосконалення управління дебіторської заборгованістю, покликані підтримати життєздатність суспільства «» у майбутньому, на думку, можуть бути такими: проведення заходів оздоровлення, розробка адекватної кредитної політики, застосування аналізу та контролю дебіторську заборгованість, і навіть забезпечення активної використання сучасних форм рефінансування дебіторську заборгованість (таблиця 10).

А. Проведення заходів фінансового оздоровления.

Власникам і менеджерам фірми слід негайно вжити заходів для запобігання загрози банкрутства. І тому доцільно скласти бізнес-план оздоровлення, куди включити заходи що передбачають:. аналіз матеріальних активів із єдиною метою з’ясування їх використання. За кожним елементу основних фондів необхідно ухвалити один з наступних рішень: залишити в незмінному вигляді, відремонтувати і модернізувати власного користування, здати у найм, продати.. на підвищення кваліфікації кадрів, передусім менеджерів фірми.. особливе значення для оздоровлення має вироблення комплексу заходів для формування розумної політики управління дебіторської, і навіть кредиторської заборгованостями («р-а-с-т-я-г-и-в-а-н-и-е» терміну оплати кредиторську заборгованість).. формування маркетингової стратегії (асортиментна політика, цінову політику, стимулювання збуту). Б. Розробка кредитної політики ЗАТ ««.

З огляду на загрозу банкрутства, помірна кредитна політика є оптимальної, т. до. для поточну ситуацію фірми не прийнятні високий ризик (агресивна) й відповідне зниження припливу грошей (консервативний). Використовуючи матрицю кредитної політики фірми, вибираємо компромисное рішення, суті якого наочно представлена ниже:

Рис. 8.

Виконуючи запропоноване умова необхідно одночасне зміна кількох характеристик поточної кредитної політики: 1) збільшення періоду надання кредиту до 45 днів; 2) запровадження системи знижок: 3% («3 / 10, n / 45»); 3) підвищення вартості кредиту з 12% до 24% на рік, що має стимулювати клієнтів скористатися знижкою. Порівняльний аналіз умов кредиту, встановленого нині на ЗАТ ««, і запропонованих умов кредиту наведено малюнку 9. І те та інше разі, при незмінною величині знижки, вартість комерційного кредиту зменшується по збільшення терміну кредиту. Розрахунок наводиться при застосуванні № 12.

Рис. 9. Залежність між річним відсотком вартості комерційного кредиту та періодом часу [pic] 4) встановлення стандартів кредитоспроможності. Рішення кредит має містити перевагу надійності платежу. При аналізі кредитоспроможності рекомендується використання методу «3 З»: бажання (character) (т. е. ступінь прагнення виконати свої боргові зобов’язання), здатність (capacity) (т. е. здатність генерувати кошти, необхідних виконання узвичаєних себе боргових зобов’язань) і капітал (capital) (т. е. розмір чистого власного капіталу і коефіцієнт співвідношення чистого власної родини та позикового капіталу). Доцільно також формування інформаційної бази, згрупувавши покупців за рівнем кредитоспроможності. Для її розробки можна використовувати інформацію з виконання платежів, дані про участь фірми в офіційних заходах, судових розглядах, арбітражі, і навіть інші відомості, що характеризують контрагентів; загальну інформацію — структура фірми, її історія, біографічні дані керівників, список банків, провідних справи з компанією відгук про компанії, публікується у пресі. За підсумками всієї інформації необхідно ухвалити рішення про можливість кредиту. І тому стоїть скористатися методом «дерево рішень», найбільш доступними цінами й популярним методом в менеджменті. Використання даного інструмента у фірмі «» у такий схеме:

Рис. 10. «Дерево рішень» з надання кредит або концесію про відмови від него.

5) проведення менш ліберальної політики інкасації (посилення тиску дебіторів, затримуючих внесення оплати рахунків). Необхідно використання «Календаря інкасації дебіторську заборгованість» — платежі входять у календар в сумах і термінах, передбачених відповідними контрактами з контрагентами. Він забезпечує щоденне управління надходженням грошових средств.

Оскільки запропонований помірний тип кредитної політики пріоритетною метою ставить збільшення доларів додаткового прибутку з допомогою стимулювання реалізації товару в кредит за середнього рівні ризику, то може бути повинен кілька збільшитися обсяг дебіторську заборгованість суспільства. Проте, будь-яке збільшення дебіторську заборгованість має бути профінансовано, у своїй з допомогою зовнішніх джерел мусить бути профінансовано лише деякі з дебіторську заборгованість, а залишок покривається прибутком. Наприклад, як зовнішнього джерела фінансування ймовірного збільшення обсягів дебіторську заборгованість ЗАТ ««, на погляд, можуть виступати: продаж або здавання у найм складського приміщення, належить суспільству; новий партнер, яку міг забезпечити приплив нового капіталу; «р-а-с-т-я-г-и-в-а-н-и-е» терміну оплати кредиторської задолженности.

В. Удосконалення аналізу та контролю дебіторської задолженности.

З метою вдосконалення аналізу та контролю дебіторську заборгованість в аналізованому ЗАТ, пропонується: 1) використання сучасних прийомів управління дебіторської заборгованістю: визначення основних фінансових коефіцієнтів дебіторську заборгованість, зваженого «старіння» рахунків дебіторів, складання реєстру «старіння» рахунків дебіторів, прогнозування безнадійної дебіторську заборгованість; 2) сформувати для покриття прогнозованих безнадійних боргів в розмірі 1205 Лт; 3) оцінити у майбутньому вплив запропонованих знижок на фінансові результати; 4) визначити ефект, отриманий інвестування засобів у дебіторську заборгованість (абсолютна сума ефекту) по формуле:

E = P — З — LP ,.

(2. 5.) E (Effect) — Сума эфекта одержану інвестування засобів у дебіторської заборгованості за розрахунками з покупцями; P (Profit) — Додаткова прибуток підприємства, отримана від підвищення обсягу реалізації продукції з допомогою надання кредиту; З (Cost) — Поточні витрати фірми, пов’язані улаштуванням кредитування покупців і інкасації боргу; LP (Loss Profit) — Сума прямих фінансових збитків неповернення боргу покупцями. 4) встановити винагороди персоналу з працювати з дебіторської заборгованістю залежно від ефективності заходів для продажам й отримання платежів; 5) широке використання комп’ютерна техніка при управлінні дебіторської заборгованістю, як і під управлінням запасами і грошима. Комп’ютерні системи служать для обліку реалізації, руху векселів, надходження платежів тощо. п. З іншого боку, комп’ютерну систему може інформувати менеджера аналізованого з простроченої дебіторську заборгованість, і навіть здогадалася про прихід термінів виплати за зобов’язанням. Ці процеси відбуваються автоматично. З допомогою комп’ютерна техніка ведеться збір даних із кожному клієнту — так звана «платіжна історія», потім ці дані узагальнюються і основі виносяться рішення встановити граничною величини кредиту, яка то, можливо надано клієнту; виробляється класифікація дебіторів. Дані кожному дебітора узагальнюються й закони використовують у системі контролю дебіторську заборгованість. Підсумкова інформацію про взаєминах із дебіторами зосереджується базі даних фірми і використовується для прийняття прийняття рішень щодо можливої зміни кредитної политики.

Г. Забезпечення активного використання сучасних форм рефінансування дебіторської задолженности.

Раніше виконаний аналіз показав, що російське суспільство «» не використовує сучасних форм рефінансування. Це тим, що у Литві ці форми рефінансування порівняно нові, тому більшості суб'єктів господарювання бракує знань і недавньої спроби, і навіть інформації механізму їх использования.

Фахівцям ЗАТ «» рекомендується у своїй практичній діяльності використання векселі, основний термін дії якого 2 — 7 років. Середня тривалість часу дії векселі то, можливо коротше 1 року й тривалішою від 7 років. Як перекладні, і прості вексели випускаються на спеціальних бланках, які можна купити у банку, оплативши податок 0,25% від суми векселі. Фахівці суспільства «» може використати бланки векселів номіналом 100, 500, 1000, 3000, 5000, 10 000, 25 000, і 50 000 литів. Перекладної вексель випускається 288 Ч110 мм формату, а простий — 300 Ч 115 мм. Обидва векселі мають технологічні елементи защиты.

У разі потреби для отримання грошей за векселем раніше терміна оплати, фахівці ЗАТ можуть продати банку, який його дисконтує. Дисконт расчитывается аналогічно відсоткам по формуле:

SB Ч T ЧRB SD = —————————————-,.

(2. 6.).

100 Ч 360.

SD (Sum of Discount) — Сума дисконту, SB (Sum of Bill) — Сума векселі, T (Time) — Період оплати векселі, RB (Rate of Bill) — Річна вексельна ставка.

Діяльність Калнишевського як суспільства «» існують проблеми зі стягуванням сплати товар від несумлінних клієнтів. Сума із таких високо ризиковим рахунках в 2002 року становив 7 955 Лт. Тому, керівникам фахівцям суспільства «» рекомендується використовувати факторинговую систему, що дає 100% гарантію оплати загалом 80% від суми рахунки. Що стосується опротестування векселі, постанову ж про перекладних і найпростіших векселях дозволяє вимагати як суму векселі, а й 6% дисконту і трьох % пенні, вычисляемых від кінця за встановлений термін оплати, і навіть всі витрати з компенсації і опротестуванню векселя.

Послуги факторингу в Клайпеді надає Hansabankas. Принцип факторингу такий: факторинговая фірма переймає від своїм клієнтам права отримання коштів по платіжним документам за продукцію і крізь 2 — 3 дня виплачує аванс, що становить від 70% до 90% всієї затребуваної суми, решта 10 — 30% коштів факторинговая фірма повертає тільки тоді, як боржник оплатить за товар.

З малюнка 11 видно, що скориставшись факторингом фірма «» отримає через 2 — 3 дня — 8 474 Лт. (9969 Ч 85%). Суми прострочених заборгованостей чотирьох основних дебіторів фірми «Эйга» вказані цифровими значеннями під схематично зображеними основними фирмами-контрагентами.

Рис. 11.

Запропоновані основних напрямів удосконалення управління купівельної заборгованістю Закритого Акціонерного Товариства «» узагальнені і представлені у наведеної нижче зведеної таблиці комплексу заходів із підвищенню эфективности управління дебіторської заборгованістю ЗАТ «» (таблиця 10).

Таблиця 10. Зведена таблиця комплексу заходів із вдосконаленню управління дебіторської заборгованістю ЗАТ «» [pic].

Якщо фірма «» прийме рішення про використання більш пільгової помірної кредитної політики шляхом цього, як помірковане подовження періоду кредиту, надання торгових знижок, встановлення стандартів кредитоспроможності і до менш лояльним методам роботи з стягування простроченої заборгованості, це призведе, на погляд, до підвищення обсягу реалізації. Оскільки майже завжди виконується таке правило: більш пільгова кредитна політика стимулює реалізацію. Якщо кредитна політика стала більш лояльної і реалізацію рахунок цього зріс, слід очікувати зростання витрат, оскільки знадобиться більше сировини, матеріалів тощо. буд. на продаж додаткової кількості товару. З іншого боку, збільшиться обсяг дебіторську заборгованість, отже, і поточні витрати, пов’язані із нею, і навіть зросте кількість витрат, пов’язаних із наданням знижок. Проте прибутки від реалізації, на наш погляд, зростуть більшою мірою, ніж витрати. Оскільки по-перше, ті заходи для вдосконалення управління дебіторської заборгованістю, які наведено тут, дозволяють знизити кількість безнадійних боргів, тоді як удругих, надання знижок виправдано у разі, т. до. ЗАТ «» відчуває дефіцит коштів і знижки пропонуються з єдиною метою збільшення припливу грошей, навіть тоді як віддаленій перспективі загальний фінансовий результат від конкретного гендля буде отрицательным.

Очікуваний сукупний ефект від участі змін — у управлінні дебіторської заборгованістю ЗАТ «» — підвищення ефективності управління дебіторської заборгованістю, підвищення ліквідності, доходу, підтримку життєздатності фірми у майбутньому. Обговоривши, основних напрямів вдосконалення управління дебіторської заборгованістю суспільства ««, можна сформулювати вывод.

ВЫВОД ПО ГЛАВІ II.

Виконаний аналіз управління дебіторської заборгованістю ЗАТ «» дозволяє автору зробити такі висновків та пропозицій підвищення ефективності управління дебіторської заборгованістю ЗАТ ««: Выводы:

1. Висновок, що з попередньої оцінки фінансового становища ЗАТ «» — суспільство перебуває в краю банкрутства, що підтверджують низький коефіцієнт ліквідності і високий коефіцієнт фінансової зависимости.

2. Підбиваючи стислі результати аналізу дебіторську заборгованість, можна укласти, що позиції ЗАТ «» має низький рівень ліквідності дебіторської заборгованості, т. е. її здібності конвертуватися в кошти без значної втрати у ціні. Про це свідчить недостатньою оборотністю дебіторську заборгованість, зменшенням обсягу дебіторської заборгованості, низькою якістю дебіторської задолженности.

3. Результатів аналізу кредитної політики ЗАТ «» дозволяють зрозуміти, що існує складність у виборі ясною стратегії кредитної політики. Відповідно, відсутні будь-які стандарти кредитоспроможності, політика інкасації, використання форм рефінансування. Перечиленные факти вимагають зміни низки показників і формування адекватної поточному стану справ кредитної політики фирмы.

Отримані результати проведеного аналізу вистачає докази, що управління дебіторської заборгованістю ЗАТ «» явно неефективно. Цілком очевидна необхідність вироблення рішень щодо прийняттю невідкладних заходів для її раціональному зміни, що безсумнівно, одна із чинників оздоровлення ЗАТ ««.

Предложения:

Основною метою менеджерів фірми із управління дебіторської заборгованістю є збільшення обсягу реалізації в кредит з допомогою більш пільгової кредитної політики, наданої надійних клієнтів, що має принести додатковий прибуток, у результаті знизиться загроза банкрутства суспільства ««. Структура пропозицій з удосконалення управління дебіторської заборгованістю фірми, следующая:

1. Проведення заходів фінансового оздоровления,.

2. Розробка адекватної стану справ кредитної политики,.

3. Застосування аналізу та контролю дебіторської задолженности,.

4. Інноваційна активність серед використання сучасних форм рефінансування дебіторської задолженности.

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

.

У даний дипломної роботі розглянуто основний потреби, дозволяють комплексно уявити зміст процесу управління дебіторської заборгованістю у сучасних умовах і забезпечувальних вироблення ефективних управлінські рішення у цій сфері менеджменту на прикладі суб'єкта господарювання Литовської Республіки ЗАТ ««.

Основний арсенал сучасних методів управління дебіторської заборгованістю, затрагиваемый для дослідження роботи даної фірми, наступний:. попередня оцінка фінансового становища методом Еге. Альтмана;. ранжування дебіторську заборгованість за термінами виникнення;. складання реєстру «старіння» рахунків дебіторів;. прогнозування імовірною суми безнадійної дебіторську заборгованість;. визначення зваженого «старіння» рахунків дебіторів;. розробка кредитних умов;. аналіз кредитоспроможності методом «3 З»;. побудова «дерева рішень»;. матриця стратегії кредитної політики фірми;. оцінка можливості факторингу і врахування векселів;. обчислення взаємозалежних фінансових коефіцієнтів: 1) відволікання оборотних активів в дебіторської заборгованості, 2) оборотності дебіторську заборгованість в днях, 3) середній термін оплати рахунків дебіторами, 4) просроченности дебіторську заборгованість, 5) вартості надання кредита.

Отримані результати розкривають внутрішні причини що зумовлюють неефективне управління дебіторської заборгованістю даного економічного суб'єкта:. Погіршення показників ліквідності і легальною фінансовою незалежності;. Зниження обсягу (чи рівня) дебіторську заборгованість;. Зниження оборотності дебіторську заборгованість на рік;. Уповільнення оплати (середній реальний період обороту дебіторську заборгованість перевищує встановлений 2 разу, що негативним фактом);. Відсутність монотонності зменшення у структурі дебіторську заборгованість щодо окремих її «за віковими групами», що негативним фактом;. Значно перевищує норму коефіцієнт прострочений дебіторській заборгованості;. Збільшення частки «сумнівних» боргів (понад половина їх сконцентровано на терміні виникнення заборгованості 30 — 60 днів);. Падіння від прогнозованою безнадійної дебіторську заборгованість;. Відсутність конкретно вираженого типу кредитної політики;. Відсутні будь-які стандарти кредитоспроможності (т. е. кредит дається всім претендентам без винятку);. Серед партнерів фірми присутні контрагенти з високим рівнем ризику;. Не сформированна політика інкасації у ЗАТ ««;. Повністю немає сучасних форми рефінансування дебіторської задолженности.

Перелічені результати аналізу дебіторську заборгованість ЗАТ «» дозволяють зробити такі висновків та пропозицій. Выводы:

1. Питання попередньої оцінки фінансового стану ЗАТ ««, можна зрозуміти, що це суспільство перебуває у глибокому фінансовому кризисе.

2. З огляду на отриманих численних негативних показників аналізу дебіторську заборгованість, можна буде усвідомити, що у ЗАТ «» робота з рахунками дебіторів ведеться незадовільно. Такий висновок ілюструється зменшенням обсягу дебіторську заборгованість, і навіть сформованим негативним становищем з її оборотністю. З іншого боку, уповільнення оплати рахунків дебіторів сигналізує про погіршення якості дебіторської заборгованості аналізованої організації, т. е. збільшення частки «сумнівних» боргів, і, отже, зростання ймовірності їх невозврата.

3. Результатів аналізу кредитної політики ЗАТ «» дозволяють зрозуміти, що у створенні цілком відсутня продумана стратегія кредитної політики. Відповідно, відсутні будь-які стандарти кредитоспроможності і жорсткого політика інкасації, рефінансування дебіторської заборгованості не используется.

Отже, усе вищенаведене означає, що неефективне управління дебіторської заборгованістю суспільства ««, на погляд, може бути одній з причин неспроможності аналізованого суспільства. Предложения:

У найзагальніших рисах, розроблений комплекс заходи у рамках управління дебіторської заборгованістю ЗАТ ««, зводиться доцільності пом’якшення стандартних умов оплати й одночасно — до розробки менш лояльної політики інкасації, і навіть встановленні стандартів кредитоспроможності. Спільно, такі заходи є ознаками поміркованого типу кредитної політики. З іншого боку, слід забезпечити активне використання методів аналізу та контролю дебіторську заборгованість, і навіть сучасних форм її рефінансування. Оскільки даному економічному суб'єкту загрожує банкрутство, то тут для здобуття права міг продовжити свою діяльність у найближчому майбутньому розроблений комплекс заходів передбачає проведення заходів із фінансовому оздоровлению.

Поставлене мета справжньої дипломної роботи — аналіз стану дебіторську заборгованість, систематизація труднощів і пошук ефективніші форми управління дебіторської заборгованістю (з прикладу ЗАТ ««) на думку автора, досягнуто. Оскільки з урахуванням аналізу фінансових результатів виявлено проблемні сфері управління дебіторської заборгованістю ЗАТ «» і розроблено основні шляхів удосконалення управління нею даної фирме.

Запропонована, з погляду, досить коректна система сучасних методів управління дебіторської заборгованістю може допомогти фахівцям ЗАТ «» й оснащено всім, хто цікавиться бізнесом, виробити логіку прийняття рішень у сфері управління дебіторської заборгованістю; і навіть ознайомить з сучасними формами рефінансування, які у господарської практиці підприємств. Також яку можна частково використовувати, на погляд, і за аналізі управління оборотними активами, і навіть кредиторської заборгованістю фірми, т. до. вони теж мають аналогічні характеристики (обсяг, швидкість обороту, структура).

Обсяг дипломної роботи, становить 150 тисяч знаков.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛИТЕРАТУРЫ.

Спеціальна литература:

1. Армстронг М. Основи менеджменту. — Ростов-на-Дону: «Фенікс», 1998. — 512 з. 2. Бригхэм Ю. Енциклопедія фінансового менеджменту: Сокр. перекл. з анг. -.

М.: «РАГС»; «Економіка», 1998. — 823 з. 3. Бригхэм Ю., Гапенски Л. Фінансовий менеджмент. У 2-х томах. Пер. з англ.

— СПб.: «Економічна школа», 1997. — Т.2. 669 з. 4. Ван Хорн Дж. До. Основи управління фінансами. Пер. з анг. — М.: «Фінанси і статистика», 1999. — 800 з. 5. Ван Хорн Дж. До., Вахович Джон. Основи фінансового менеджменту. Пер. з анг. — М.: «Вільямс», 2001. — 992 з. 6. Коласс Б. Управління фінансової діяльністю підприємства. Пер. з франц.

— М.: «Фінанси», «ЮНИТИ», 1997. — 576 з. 7. Стоун Д., Хитчинг До. Бухгалтерський облік і фінансовий аналіз. Пер. з анг. — СПб.: АТЗТ «Літера плюс», 1994. — 272 з. 8. Томпсон А., Форби Дж. Економіка фірми. Пер. з анг. — М.: «Издательство.

БІНОМ", 1998. — 544 з. 9. Волш До. Ключові показники менеджменту. Пер. з анг. — М.: «Дело»,.

2000. — 360 з. 10. Управління сучасної компанією. Під ред. Б. Мильнера і Ф. Лииса. -.

М.: «Инфра — М», 2001. — 586 з. 11. Фінансовий менеджмент: посібник з техніці ефективного менеджмента.

Пер. з анг. — М.: «Карана», 1998. — 290 з. 12. Баканов М. І., Шеремет А. Д. Теорія економічного аналізу. — М.: ;

«Фінанси і статистика», 1993. — 285 з. 13. Балабанов І. Т. Основи фінансового менеджменту. — М.: «Фінанси і статистика», 1997. — 477 з. 14. Бланк І. А. Основи фінансового менеджменту. У 2-х томах. — Київ: «Ника;

Центр", «Эльта», 1999. — Т.1. 592с. 15. Бочаров У. У., Леонтьєв У. Є. Корпоративні фінанси. — СПб: «Питер»,.

2002. — 554 з. 16. Ковальов У. У. Введення у фінансового менеджменту. — М.: «Фінанси і статистика», 1999. — 768 з. 17. Ковальов У. У. Фінансовий аналіз. — М.: «Фінанси і статистика», 1995. -.

432 з. 18. Кондраков М. П. Бухгалтерський облік, аналіз господарської діяльності й аудит. — М.: «Перспектива», 1994. -339 з. 19. Кузин Б., Юр'єв У., Шахдинаров Р. Методи і моделі управління фірмою. ;

СПб: «Пітер», 2001. — 432 з. 20. Никіфоров У. Є. Методологічні вимоги, і рекомендації до підготовки бакалаврських, магістерських і докторських робіт. — Рига; БРІ; 1997. — 61 з. 21. Решина Р. А. Гроші були й грошове звернення /питання теорії та практики/. ;

Рига; БРІ; 1998. — 223 з. 22. Треньов М. М. Управління фінансами. — М.: «Фінанси і статистика», 1999.

— 496 з. 23. Фінансове управління фірмою. Під ред. У. І. Терьохіна.- М.:

«Економіка», 1998. — 350 з. 24. Фінансовий менеджмент. Під ред. М. Ф. Самсонова — М.: «Финансы»,.

«ЮНИТИ», 1999. — 495 з. 25. Фінансовий менеджмент: теорія і практика. Під ред. Є. З. Стояновой. ;

М.: «Перспектива», 1993. — 268 з. 26. Фінансовий менеджмент: теорія і практика. Під ред. Є. З. Стояновой. ;

М.: «Перспектива», 1999. — 405 з. 27. Шеремет А. Д., Сайфулин Р. З., Негашев Є. У. Методика фінансового аналізу. — М.: «ИНФРА», 1995. — 230 з. 28. Wilson P. The Barclays Guide to Financial Management for the Small.

Business. — Oxford UK and Cambridge USA, 1991. — 255 p. 29. Boguslauskas V., Jagelavi? ius G. ?mon?s veiklos finansinis vertinimas.

— Kaunas: «Technologija», 2001. — 159 p. 30. Bu? kevi?iut? E. Finans? analiz?. — Kaunas: «Technologija», 1999. — 379 p. 31. Gaidien? Z. Finans? valdymas. — Kaunas: «Pasaulio lietuvi?, mokslo ir.

?vietimo centras", 1998. — 125 p. 32. Juozaitien? L. ?mon?s finansai. ?iauliai: «?iauli? Universitetas»,.

2000. — 177 p. 33. Ju? ka A., Ku? inskas V. Metodiniai patarimai para? antems kursinius, diplominius, magistro baigiamuosius darbus ir daktoro disertacijas. -.

Klaip?da: «Klaip?dos Universitetas», 1998. — 55 p. 34. Kvedarait? V. ?mon?s finans? valdymas. — Vilnius: «Lietuvos informacijos institutas», 1997. — 165 p. 35. Lydeka Z., Drilingas B. Firmos ekonomikos pagrindai. — Vilnius:

«Pa?iolis», 2001. — 311 p. 36. Mackevi? ius J., Po? kait? D. Finansin? analiz?. — Vilnius: «Katalik? pasaulis», 1998 — 632 p. 37. Rutkauskas V. A. Pelno in? inerija. — Kaunas: «Technologija», 1999. ;

251 p. 38. Rutkauskas V. A., Dama? ien? V. Finans? valdymas. — ?iauliai: «?iauli?

Universitetas", 2002. — 247 p. 39. Smalenskas G. Finansai. III dalis. — V.: «Homo Liber», 2002. — 135 p. 40. Startien? G. Tarptautin? s prekybos finansavimas. — Kaunas: ;

«Technologija», 2002. — 318 p. 41. ?lekien? D., Klimavi? ien? I. ?mon?s veiklos finansinis? vertinimas. ;

Kaunas: «Technologija», 2000. — 146 p.

Нормативні і правові акты:

1. Закон ЛР «Закон про векселях» № I-2688 від 30 червня 1992 р. 2. Lietuvos Respublikos vekseli? naudojimo taisykl? s // Valstyb? s ?ynios,.

1999, Nr. 30. 3. Lietuvos Respublikos? sakom?j? ir paprast? j? vekseli? ?statymas. (1999.

03 16 Nr. VIII — 1087) // Valstyb? s ?ynios, 1999, Nr. 30. 4. Lietuvos Respublikos Vyriausyb? s nutarimas «D?l vekseli? ir? eki? protestavimo taisykli? ir notar? vykdom? j? ?ra? atlikimo tvarkos patvirtinimo» (1999 09 13 Nr. 988) // Valstyb? s ?ynios, 1999, Nr. 78. 5. Lietuvos Respublikos Vyriausyb? s nutarimas «D?l vekseli? naudojimo taisykli? patvirtinimo» (1999 09 13 Nr. 987) // Valstyb? s ?ynios, 1999,.

Nr. 78. 6. Vekseli? naudojimo taisykl? s. // Valstyb? s ?ynios, 1994, Nr. 95. p 1868.

Журнали, публикации:

1. Andriu? kevi?ius V. Vekselis — veiksminga mok? jimo priemon?. // Apskaitos ir mokes? i? ap? valga. 1999. Nr. 1. 2. Deveikis G. Vekseli? apskaita. // Apskaitos ir mokes? i? ap? valga. 1997.

Nr. 4.

Дипломная робота виконано мною цілком самостійно. На все літературні джерела та цифрову інформацію є ссылки.

«___17__"____мая____________________2003 г.

(подпись).

———————————- [1] ?lekien? D., Klimavi? ien? I. ?mon?s veiklos finansinis? vertinimas. 2000. 90 p. [2] ?lekien? D., Klimavi? ien? I. ?mon?s veiklos finansinis? vertinimas. 2000. 95p. [3] Управління сучасної компанією. Під ред. Б. Мильнера і Ф. Лииса. 2001. З 237. [4] Фінансовий менеджмент: посібник з техніці ефективного менеджменту. 1998. З 94. [5] Бланк І. А. Основи фінансового менеджменту. 1999. З 332. [6] статистичні дані наведені у навчальному посібнику для вузів: Бочаров У. У., Леонтьєв У. Є. Корпоративні фінанси. 2002. З 414. [7] Управління сучасної компанією. Під ред. Б. Мильнера і Ф. Лииса. 2001. З 236.

———————————;

ТОВАР.

ДЕНЬГИ.

КРЕДИТОРЫ.

ПЛАТЕЖИ.

Уровень.

Високий Средний.

Низький Показатели Рентабельность Агресивна Помірна Консервативная.

Ліквідність Консервативна Помірна Агрессивная Риск Агресивна Поміркована Консервативная.

Низький ризик, висока ликвидность.

Високий ризик, висока рентабельность.

Тобто. збільшуючи реалізацію Т. е. надавати кредит надавати кредит лише надежным.

«слабким» покупцям покупателям.

1. Підвищення ефективності управління дебіторської заборгованістю. 2. Підвищення ліквідності і доходу суспільства ««. 3. Підтримка життєздатності фірми у недалекому будущем.

. використання сучасних прийомів управління дебіторської заборгованістю,. формування резерву на покриття безнадійних боргів у вигляді 1205 Лт,. оцінити у майбутньому вплив запропонованих знижок на фінансові результати,. розрахунок ефекту, одержану інвестування засобів у рахунки дебіторів,. встановити винагороди персоналу залежно від ефективності заходів для продажам й отримання платежів,. широке использо-вание компьютер-ной техники.

. прийняття поміркованого типу кредитної політики,. збільшення періоду кредиту до 45 днів,. запровадження системи знижок: при ранніх платежах — 3% («3 / 10, n / 45»),. підвищення вартості кредиту з 12% до 24% на рік,. використання методу «3 З», під час аналізу кредитоспроможності,. формування інформаційної бази,. використання «дерева рішень» щодо можливості кредиту,. жорсткість політики інкасації,. використання «календаря інкасації рахунків дебіторів»,. використання век-селя і факторинга.

. аналіз матеріальних активів з єдиною метою з’ясування їх використання,. на підвищення кваліфікації кадрів, передусім менеджерів фірми,. вироблення комплексу заходів для формирова-нию розумної політики управління дебіторської та внутрішньої кредиторської задолженностя-ми («р-а-с-т-я-г-и-в-а-н-и-е» терміну оплати кредиторської задолжен-ности),. формування маркетингової стратегии.

[pic].

Відмова у предоставле-нии кредита.

Надати кредит, але з векселя.

Предоста-вить кредит.

Аналіз фінансової отчетности.

Відмова у пре-доставле-нии кредита.

| |Високий |Середній |Низький | |Рівень | | | | |Показник | | | | |Рентабельність |> 35% |> 15% |< 15% | |Ліквідність |> 2,0 |> 1,5 |> 1,2 |.

ДЕБИТОРЫ.

C. Удосконалення аналізу та контролю дебіторської задолженности.

B. Розробка кредитної політики і использова-ние рефінансування рахунків дебиторов А. Проведення заходів оздоровлення ЗАТ ««.

Основні шляхів удосконалення управління дебіторської заборгованістю ЗАО.

««.

4. Фірма «Д" — должник.

3184 9969 1252.

3. Фірма «З" — должник.

2. Фірма «У" — должник.

1. Фірма «А" — должник.

ЗАТ ««.

Факторинговая фирма.

Були проблеми при погашенні кредиту на минулому ?

Замовлення, котрий очікує решения.

да.

нет.

«неудовлетворительно».

«хорошо».

«удовлетворительно».

;

+ Вероятность.

Можливість банкрутства зменшується банкрутства увеличивается.

50%.