Економічні ігри

Менеджер: прийняття управлінських рішень та ділові контакты.

Ділові игры.

Дисципліну «Менеджмент «з погляду піднесення матеріалу студентам так можна трактувати в 3-х площинах: 1) як науку управління, що є теоретичної базою курсу; 2) як сукупність принципів, методів і форм внутрифирменного управління; 3) як процес прийняття управлінських решений.

Найбільш ефективно теоретичний матеріал засвоюється студентами в процесі їхньої участі у ділових іграх (ДІ). ДІ є методом імітації прийняття управлінські рішення у різних виробничих ситуаціях шляхом гри з заданим правилам групи людей. Ігри можна використовувати не лише навчання студентів, але й контролю теоретичних знань последних.

ДІ розробляються з урахуванням кількості годин практичних занять із навчальному плану, методики побудови курсу лекцій з дисципліни «Менеджмент », чисельності студентів у групі. У процесі викладання була виявлено можливість вільно використовувати ДІ як після ознайомлення студентів із теоретичним матеріалом, і до проведення відповідної лекції, наприклад, гра на тему «Міжособистісні комунікації «. ДІ «Аналіз використання робочого дня менеджера «може розглядатися як базова, узагальнювальна, оскільки метою його проведення є отримання навичок прийняття оперативних управлінських рішень та ефективного планування і видів використання робочого дня керівника. Цю гру можна використовувати як ввідну і итоговую.

Загальна методика підготовки ДІ наступна. Розробка сценарію гри має передбачати залучення до неї всіх студентів групи. Динамічний характер гри дозволяє забезпечити зацікавленість студентів у отриманні теоретичних знаний.

Під час проведення ДІ студенти можуть грати, як активну роль (керівника відділу, директора фірми, специалиста-консультанта, співробітника відділу тощо.), і пасивну. І тут студент виступає у ролі спостерігача, виконуючи контрольно-облікові функції і створюючи цим інформаційну базу на подальше аналізу, у ході підбиття підсумків гри. Наприклад, проведення хронометражу робочого дня менеджера, визначення стилю ведення переговорів, визначення використовуваних методів аргументирования.

Роль викладача під час проведення ДІ залежить від следующем:

1) у виборі теми й визначенні цілей игры;

2) з розробки сценарію ДІ і списку «діючих «лиц;

3) описання «ролі «кожного з участников;

4) підготовкою необхідного реквізиту: карт спостережень, секундоміра, карток учасників із назвою ролі, даних про виробництві, фірмі, партнері і т.д.;

5) у розподілі ролей між студентами групи та його ознайомленні зі сценарієм игры;

6) коригування ходу ДІ у її проведення (прискорення темпу, запровадження додаткових умов, контролю над діяльністю наблюдателей);

7) в підбитті підсумків, коли аналізується хід гри, відзначаються все позитивні й негативні моменти, визначається рейтинг кожного з участников.

За асиметричного розподілу ролей між студентами групи викладачеві бажано враховувати особистісні особливості кожного учасника Самотньо, практика показує, що ефективніше та цікавіше гра відбувається на тому разі, коли студенти у різних турах гри змінюються ролями.

Деякі ДІ припускають розподіл ролей шляхом жеребкування. При цьому викладач мусить стежити, щоб студент не виступав у одному й тому ж ролі кілька раз.

Нерідко важко врахувати розробки сценарію час на кожну з стадій ДІ. Роль викладача у разі залежить від оперативної коригуванні сценарію і зміні норм часу у процесі ДИ.

Специфіка ДІ передбачає проведення їх групою викладачів: ведучого і асистента. Ведучий викладач знайомить студентів із сценарієм та умовами ігри та зовсім коригує її хід. Перший асистент розподіляє ролі й інструктує студентів, другий контролює роботу студентов-наблюдателей. Під час розробки ДІ з дисципліни «Менеджмент «автори зіштовхнулися із нестачею навчально-методичної літератури. Поруч із наявністю безлічі джерел, у яких розглядаються теоретичні основи менеджменту, особливостям проведення практичних занять із даної дисципліни доки приділяють уваги. Тому автори навчального посібники спробували розробки та систематизації ДІ за такими тем з дисципліни «Менеджмент »: «Менеджмент як суб'єкт управління », «Прийняття управлінські рішення », «Комунікації під управлінням », «Ведення переговорів », «Керівництво області і лідерство », «Управління конфліктами » .

Наприкінці хочеться звернути увагу до такі моменти. Для підвищення ефективність використання ДІ у процесі навчання студентів по дисципліни «Менеджмент «доцільно використовувати відеотехніку: відеокамеру для фіксації ходу гри на плівку, а як і телевізор і відеомагнітофон на її відтворення і поглибленого аналізу результатов.

Оскільки під час ДІ використовуються різні види наочних посібників: бланки спостережень, аналітичні таблиці, «ролі «його учасників і т. буд., то тут для забезпечення студентів всієї необхідної документацією повному обсязі, доцільно використання ксерокопировальной техники.

З ділових ігор (ДИ).

У нашій країні ДІ виникли ще в30-их роках. Їх назва і форма кілька відрізнялися від сучасних, але основні концепції вже знайшли у них свій відбиток. Автором першої ДІ була М. М. Бирштейн — молодий ленінградський економіст. Вона в 1932 р. на ленінградському заводі пишучих машин, а 1936 р.- на ленінградської фабриці «Червоний ткач «організувала серію ігрових експериментів, назвавши їх «організаційно — виробничими випробуваннями ». Вони взяли участь працівники фабрики. Темою «випробування », наприклад, був процес переходу фабрики на випуск нова продукція безупинно виробництва. Отже, перші гри були не так на навчальні мети, а створювалися як підготовки реальних управлінських рішень. Трагічні події кінця 3(их років, війна, блокада Ленінграда перервали розробки радянських у сфері ділових игр.

У 50(е. роки до ідеї ДІ підійшли США. Виниклі там ДІ застосовувалися на навчання студентів-економістів чи майбутніх керівників фирм.

Знову почали займатися ДІ нашій країні. У 1975 року. У Звенигороді під Москвою з ініціативи ЦЭМИ АН СРСР та скорочення економічної факультету МДУ обговорювалося питання перспективності використання ЕОМ для моделювання економічних систем, складових «сюжети «ДИ.

Серйозні заділи були в співробітників Новосибірського державного університету (В.Ф. Комарова, Н.В. Сыскина), Ленінградського фінансовоекономічного інституту (І.М. Сыроежин, С.Г. Гидрович), у Ленінградському інституті методів управління (О.Л. Липшиц), у Ленінградському обласному Раді науково-технічних товариств (М.М. Бирштейн), співробітники Київського інженерно-будівельного інституту (В.І. Рибальський і др.).

Перелічені установи та їхні сотрудники-энтузиасты ігрових методів утворили ядро сучасної області наукової, педагогічної і з практичної управлінської діяльність у нашій країні, триваючої й у справжнє час. Стали з’являтися як дедалі нові ДІ, а й теоретичні роботи, виникли имитационные гри як на економічні, а й у інші теми, наприклад, біологічні, медичні, архитектурные.

Поступово імітаційними іграми зацікавилися психологи, соціологи. Стали з’являтися гри, що знайомлять молоді із соціальної середовищем, у якій вони мають приєднатися до будущем.

Періодично збираються семінари по активним методам навчання, основною темою яких — имитационные гри акторів-професіоналів у процесі обучения.

Вітчизняні фахівці беруть участь у міжнародних зустрічах, наприклад, на щорічно проведеному семінарі ISAGA (Internationall Simulation and Games Association — Міжнародна асоціація по імітаційному моделювання і ігор. У результаті семінару палко обговорюються теоретичні і практичні проблеми, що у живому процесі створення имитационных ігор, їх проведення різних аудиторіях й у різних цілей та його теоретичного осмислення, і навіть класифікація ділових игр.

Таблиця 1.

Класифікація имитационных игр

|Название гри |Мета гри | |1 |2 | |машинна |моделювання ігровий ситуації з допомогою | | |ЕОМ | |ручна |моделювання ігровий ситуації без використання | | |ЕОМ | |дослідницька |формування нового знання, не який отримав раніше | | |відображення як публікацій, доповідей, лекцій, | | |повідомлень, методик, інструкцій | |навчальна |формування в гравців знання, невідомого їм, | | |але вже настав відображеного у системі знань з допомогою | | |будь-яких коштів комунікації, і навіть | | |виховання навичок, якостей, умінь | |конкретна |пізнання конкретних систем і вироблення умінь | | |діяти у них | |абстрактна |виховання якостей, необхідні успішної | | |діяльність у широкому класі систем. |.

Ділова гра № 1.

" Менеджер як суб'єкт управління «.

Тривалість гри: 4часа.

I. Мета игры.

Основна мета ігровий діяльності - аналіз використання робочого часу менеджера, виявлення найважливіших «поглиначів «і шляхів їх усунення. Додатково учасникам необхідно зробити розрахунки часу, ефективно використовуваного менеджером, і денних втрат перезимувало і узагальнити результати, проаналізувавши структуру робочого дня руководителя.

II. Технічна подготовка.

Попередньо щодо гри необхідно підготувати: робоче місце менеджера. Наприклад: письмовий прилад, телефон, калькулятор, індивідуальне завдання й ділові паперу тощо.; робоче місце секретаря. Наприклад: папка діловими паперами, телефон, піднос, чайний сервіз тощо.; папку діловими паперами для підлеглого менеджера. Наприклад: квартальний звіт, інформацію про постачальників тощо.; інформацію на представника постачальника із зазначенням предмети й умов договору (вибір довільний); годинник для спостерігачів; -ідентифікатори учасників гри; таблиці спостережень формою табл. 2 (2−3шт.), аналітичні таблиці формою табл. 3,4,5 (15шт.).

III Учасники ігри та зовсім їх функции.

1. Менеджер (начальник відділу фірми). Виконує певний обсяг роботи у ході гри, наскільки можна не відгукуючись сторонні розмови, відвідувачів, телефонні дзвінки тощо. У перебігу робочого дні приймає оперативні управлінські рішення, виконує нею обов’язки відповідно до займаній посадою. Як індивідуального завдання менеджер відповідає стосовно питань тестів, вирішує завдання, запропоновані викладачами. У перебігу робочого дні в менеджера заздалегідь заплановано зустріч із представником фірми-постачальника. Метою переговорів є підписання договору поставки будь-якого товару на взаємовигідних умовах. У переговорах бере участь подчиненный-работник відділу, очолюваного менеджером У результаті гри менеджер може делегувати виконання окремих завдань підлеглому і секретарю.

2. Начальник (генерального директора фірми). У процесі гри вимагає по телефону від менеджера явити у стислі терміни звітні документи. Наприклад, квартальний звіт на підготовку доповіді зустріч із акціонерами, інформацію про конкретне постачальнику, які цікавляться ходом рішення кадрового питання на отделе.

3. Підлеглий менеджера (співробітник відділу). Доповідає менеджеру про стані поточної роботи, цікавиться ходом рішення кадрового питання. До своїх обов’язків належить безвідповідально, до доповіді я не готовий, робочі документи перебувають у беспорядке.

4. Секретар менеджера. Повідомляє йому про телефонних дзвінках, відвідувачах, виконує доручень менеджера, пропонує відвідувачам кави. У кінці робочого дня отпрашивается у менеджера по «особовому справі «і далі не бере участь у грі. Кілька нав’язлива, іноді відволікає менеджера від работы.

5. Колега менеджера (співробітник іншого відділу). У робочий час відволікає менеджера розмовами на сторонні теми (про спорт, про політику, відпочинку тощо., ділиться з нею особистими проблемами, заважає виконання роботи менеджера.

6. Представник фірми-постачальника. Спізнюється на заздалегідь заплановану з менеджером зустріч, довго перепрошує і виправдовується, веде з менеджером, детально обговорюючи умови поставки. У результаті гри може відволікати менеджера розмовами на сторонні темы.

7. Клієнт (представник фірмиспоживача. Приходить приймання до менеджеру без попередньої домовленості із метою висунути претензії до до якості товару, набутого його фірмою кілька днів тому. Намагається отримати грошову компенсацію, повернути товар. Наполегливий, безапелляционен.

8. Дружина менеджера відволікає менеджера з посади телефонними розмовами на побутову тематику (купівлі, здоров’я дітей, тощо.). Взбалмошна, імпульсивна, вразлива, навязчива.

9. Спостерігачі. Здійснюють хронометраж робочого дня менеджера, заповнюють таблицю обліку тимчасових витрат (табл.1).

[pic]IV Порядок проведення ділової игры.

1. Ведучий викладач розподіляє ролі між студентами групи. Студента, що грає роль менеджера, видаляють з аудиторії, викладачасистент пояснює його задачи.

2. Ведучий викладач конкретизує зміст ролей учасникам ігри та зовсім знайомить їх з сценарием.

3. Другий преподаватель-ассистент пояснює спостерігачам їх функції і знайомить із правилами ведення хронометражу і заповнення таблиць наблюдения.

4. Асистенти заздалегідь готують робочі місця діючих лиц.

5. Учасники гри прикріплюють таблички — ідентифікатори ,і студент — «менеджер «запрошується в аудиторию.

6. За командою ведучого гра починається. Фіксуються моменти початку будівництва і закінчення гри (див. рис.1).

Таблиця 2.

Облік тимчасових витрат менеджера.

|Вид діяльності |Інтервал часу |Тривалість, хв.| |1 |2 |3 | | | | |.

V.Подведение підсумків ділової игры.

1. Після закінчення ділової гри проводиться аналіз використання робочого часу менеджера. Узагальнивши результати хронометражу, проведеного спостерігачами, студенти класифікують витрати часу менеджера і заповнюють таблицы3и4.

Таблиця 3.

Ефективне час менеджера.

|Вид діяльності |Інтервал |Тривалість, | |менеджера |часу |хв. | |1 |2 |3 | |Поточна робота |10.00−10.20 |20 | |з документами | | | |Розмова із начальником |10.25−10.27 |2 | |Разом | | |.

Таблиця 4.

Денні втрати робочого времени.

|Интервал |Продолжител|Вид перешкоди |Джерело |Причина перешкоди | |часу |ьн., хв. | |перешкоди | | |14.30−14.35 |5 |Телефонний |Дружина |Рішення побутових | | | |розмова |менеджера |проблем | |16.30−16.31 |1 |Телефонний |Невідоме |Помилковий дзвінок | | | |розмова |обличчя | | |Разом | | | | |.

2. Студенти аналізують підсумки таблиці 3 і 4, з урахуванням чого розраховують і представляють графічно структуру використання робочого часу менеджера (див. рис.2).

3. Використовуючи дані таблиці 4, студенти проводять аналіз денних втрат, їх класифікацію відповідно до наведених нижче переліком, виявляють найважливіші «поглиначі «часу й визначають заходи для їх устранению.

Рис. 2.

Сценарій игры.

" Менеджер як суб'єкт управління «.

ПОЧАТОК РАЬОЧЕГО ДНЯ.

Рис 1.

Таблиця 5.

Аналіз денних втрат робочого времени.

| «Поглиначі «|Причини втрат |Заходи по | |часу |часу |усунення | |1 |2 |3 | | | | |.

4. Найважливіші поглиначі часу Нечітка постановка мети. Відсутність пріоритетів на ділі. Прагнення занадто багато за одного разу. Відсутність повного ставлення до майбутніх завдання й шляхи їхнього розв’язання. Погане планування трудового дня. Особиста неорганізованість, «завалений «парта. Нераціональне читання документів. Недолік мотивації (індиферентне ставлення на роботу). Пошуки потрібних записів, пам’ятних записок, адрес, телефонних номерів. Недоліки кооперації чи поділу праці. Отрывающие від справ телефонні дзвінки. Незаплановані відвідувачі. Нездатність сказати «немає «. Неповна, спізніла інформація. Відсутність самодисципліни. Невміння довести до кінця. Затяжні наради. Недостатня підготовка до розмов і обговоренням. Відсутність зв’язку чи неефективна зворотний. Розмови на приватні теми. Нераціональна система ведення ділових записів. Синдром «відкладання ». Бажання знати все факти. Тривалі очікування (наприклад, домовленої зустрічі). Занадто рідкісне делегування (перепоручение справ). Недостатній контролю над перепорученными делами.

5. Після закінчення ділової гри студентам то, можливо запропонований наступний тест.

" Самоменеджмент: наскільки добре ви справляєтеся з роботою? " .

Студенти відповідають 10 питань, заповнюючи таблицю 6, використовуючи оцінну шкалу (див. таблицю 7).

Таблиця 6.

Підсумкова таблиця до тесту «Самоменеджмент «.

|Номер питання |Варіант відповіді |Балл за | | | |відповідь | |1 |2 |3 | | | | | |Сума балів | | |.

Таблиця 7.

Оцінна шкала до тесту «Самоменеджмент «.

|Вариант відповіді |Балл за відповідь | |1 |2 | |Майже ніколи |0 | |Іноді |1 | |Часто |2 | |Майже завжди |3 |.

Питання тесту «Самоменеджмент «Я резервую на початку робочого дня час для підготовчої роботи, планування. Я перепоручаю усе, що то, можливо перепоручено. Я письмово фіксую завдання і цілі з термінів реалізації. Кожен офіційний документ намагаюся обробляти воднораз і остаточно. Щодня я складаю список майбутніх справ, упорядкований по пріоритетам. Найважливіші речі я роблю насамперед. Свій робочого дня намагаюся, наскільки можна, звільнити з сторонніх телефонних розмов, незапланованих відвідувачів, і несподівано зібраних нарад. Свою денну завантаження намагаюся розподілити відповідно до графіком моєї працездатності. У моєму плані часу є «вікна », дозволяють реагувати на актуальні проблеми. Я намагаюся направити власну активність в такий спосіб, щоб у перший чергу сконцентруватися на небагатьох «життєво важливих «проблемах. я вмію говорити «немає «, коли на моє час хочуть претендувати інші, а мені необхідні важливіші дела.

0−15 балів: Ви плануєте свій час і перебуваєте при владі зовнішніх обставин. Декого з своєї мети Ви домагаєтеся, якщо складаєте список пріоритетів і дотримуєтеся его.

16−20 балів: Ви опанувати своїм часом, але Ви завжди досить послідовні, щоб мати успех.

21−25 балів: У Вас хороший самоменеджмент.

26−30 балів: Можете бути взірцем кожному, хто не хоче навчитися раціонально витрачати свого часу (7).

Ділова гра № 2.

" Зіпсований телефон «.

Тривалість гри 2 часа.

I. Мета игры.

Основна мета ігровий діяльності - встановлення ефективних міжособистісних комунікацій у процесі передачі, виявлення і ліквідувати причини спотворення під час передачі інформації учасниками игры.

II. Технічна подготовка.

Попередньо щодо гри необхідно підготувати: тексти інструкцій (2−3 примірника) — вибираються викладачем довільно; ідентифікатори із зазначенням номерів учасників гри; навушники; годинник чи секундомір; таблиці спостережень формою таблиці 8 (5−7шт.).

III. Учасники ігри та зовсім їх функции.

Студентська група ділиться викладачем на рівні частини — команди по 5−8 людина. Кожен з членів команд присвоюються номери, зумовлені шляхом жеребкування. Учасники гри, отримали перші номери, стають капітанами команд. Преподаватель-ассистент знайомить його з змістом інструкції. Члени неиграющей команди виконують роль спостерігачів і заповнюють таблицю, фіксуючи причини спотворення информации.

IV. Порядок проведення ділової игры Ведущий викладач знайомить студентів із метою та ходом ділової гри, проводить жеребкування, визначає тривалість виконання завдання (5- 7минут). У завдання студентів входить передача тексту інструкції з мінімальними спотвореннями від однієї учасника гри до іншого відповідно до їх порядковими номерами протягом зазначеного часу. Виграє та команда, яка передала інструкцію без спотворень останньому члену команди, який безпомилково виконав її. Капітана що грає команди видаляють з аудиторії, де преподаватель-ассистент докладно знайомить його з текстом інструкції в усній формі. Капітан команди передає зміст інструкції другому члену команди з використанням вербальних і невербальних коштів передачі. Допускається використання зворотний зв’язок. Інші учасники що грає команди у процесі передачі повинні бути не можемо бачити й чути те що (навіщо можна використовувати навушники). Ведення записів у процесі комунікації заборонена. У результаті гри звернення між членами команди, вже які отримали інструкцію, і незнайомими із нею, і навіть їхнього впливу «парну «комунікацію не допускається! Члени неиграющей команди, і одне із асистентів ведучого виступає у ролі спостерігачів, завданням яких входить визначення причин спотворення інформації у її передачі і прийомі. Результати спостережень заносять у таблицю 8.

V. Підбиття підсумків ділової игры.

Після закінчення ділової гри проводиться аналіз ефективності міжособистісних комунікацій, визначається команда-переможець. За підсумками спостережень виходячи з таблиці 8 студенти визначають найчастіше які причини спотворення інформації у її передачі і прийомі і намічають шляху їхнього устранения.

У кожній команді визначають рівень, у якому сталося значне спотворення информации.

Перед проведенням гри студентам можуть бути запропоновані такі правила підвищення ефективності коммуникаций.

Таблиця 8.

Причини спотворення информации.

|Уровень|Ошибки під час передачі інформації | | |неточност|произволь|невнимате|безответс|наличие «шуму «|неэффекти|вербальны|невербаль|коммуника| | |т |ное |льность |твенность| |вная |е |ные |ц. клімат| | |передачі |спрощення| |по | |зворотна |перепони |перепони | | | |информаци|инф-ии | |відношенню| |зв'язок |(мова) | | | | |і | | |до | | | | | | | | | | |партнеру | | | | | | | | | | | |наявність |добавлени| | | | | | | | | | |параллель|е до | | | | | | | | | | |ного |послання | | | | | | | | | | |сигналу |свого | | | | | |1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 |8 |9 |10 |11 | |0−1 | |1−2 | |2−3 | |3−4 | |4−5 | |5−6 | |6−7 | |Помилки прийому інформації |Спотворення інформації | |Избирательное|Коммуникац. |Невербальні |Невнимательно|Безответствен|Обратная |Несущественно|Существенно| |сприйняття |клімат |перепони |сть |ность по |зв'язок |е |е | | | | | |відношення до |неефективна| | | | | | | |партнеру | | | | |12 |13 |14 |15 |16 |17 |18 |19 |.

Примітка: 1−2 2−3 3−4 4−5 5−6 6−7.

Правила підвищення эффективности коммуникаций.

Припиніть говорити (неможливо слухати, разговаривая).

Допоможіть говорящему розкріпачитися. (Створіть в людини відчуття свободи, це і називається створенням разряжающей атмосферы).

Покажіть говорящему, що готові слухати. Слухаючи, намагайтеся зрозуміти, а чи не шукати приводів для возражений.

Усуньте дратівливі моменти (не малюйте, не постукивайте по столу).

Сопереживайте говорящему (Постарайтеся зрозуміти говорящего).

Будьте терплячими (Не економте час. Не переривайте говорить, не порывайтесь выйти).

Стримуйте свій характері і темперамент.

Не дозволяйте спорів або криків, саме перемігши у спорі, ви проиграете.

Давайте питання, це підбадьорює говорить і йому, що ви слушаете.

Припиніть говорити. Це наставляння відбувається і першим, і останніх, т.к. решта залежить від цього. Ви можете ефективно слухати, розмовляючи (8).

Ділова гра № 3.

" Невербальні кошти спілкування «.

Тривалість гри: 2 часа.

.

I. Мета игры.

Основна мета ігровий діяльностіотримання навичок користування невербальних коштів передачі у процесі коммуникаций.

II. Технічна подготовка.

Попередньо щодо гри треба підготувати: опис ситуацій з переліком ролей (2экз.); таблиця спостережень формою 8; годинник чи секундомір; необхідний реквізит відповідно до ситуациями.

III.Участники ігри та зовсім їх функции.

Студентська група ділиться викладачем на рівні частиникоманди по 5−8 людина. Грає команду видаляють з аудиторії, де преподаватель-ассистент знайомить студентів із змістом ситуації та розподіляє ролі. У неиграющей команді вибирається капітан, якому представляється запропонована ігрова ситуація з допомогою невербальних коштів передачі. У завдання капітана входить аналогічним чином «описати «просмотренную ситуацію членам своєї команди, не обізнаним із її змістом. Члени команди повинні якомога точніше визначити ролі дійових осіб і змістом ситуации.

IV. Порядок проведення ділової игры.

Ведучий викладач знайомить студентів із метою ділової гри, що полягає у передачі змісту ситуації невербальными коштами підприємців і в визначенні ролей участников.

Члени що грає команди у відповідність до ролями протягом 10 хвилин представляють перед капітаном інший команди свою ситуацію невербальными засобами. У цьому члени неиграющей команди видаляються з аудитории.

Отримавши інформацію капітан доводить її у той спосіб до членів своєї команди у перебігу 10 минут.

Учасники команди повинні визначити зміст ситуації, «діючих осіб «та його «характери » .

У процесі передачі можливо використання зворотний зв’язок, здійснюваної з допомогою невербальних средств.

Члени що грає команди нічого не винні впливати на процес комунікації на другий команде.

Протягом гри виключено ведення записів і вербальних коштів передачі информации.

Другий тур гри проводиться аналогічно з допомогою інший ситуації для другий команды.

За процесом комунікацій здійснюють спостереження викладачіасистенти з допомогою таблиці 9.

Таблиця 9.

Таблиця спостережень до игре.

" Невербальні кошти спілкування «|Разыгрывае|Ошибки у процесі комунікацій | |травня | | |ситуація | | | |команда № 1 |команда № 2 | | |использ|неэффек|подск| «ш |использ|неэффек|подсказ| «ш | | |ование |тивная |азки |у |ование |тивная |кі |у | | |вербаль|система| |м |вербаль|система| |м | | |ных |назад| | «|ных |назад| | «| | |средств|й зв’язку| | |средств|й зв’язку| | | |1 |2 |3 |4 |5 |6 |7 |8 |9 | |1 | | | | | | | | | |2 | | | | | | | | |.

V. Підбиття підсумків ділової игры.

Після закінчення гри проводиться аналіз ступеня ефективності використання членами кожної команди невербальних коштів спілкування. По підсумкам таблиці 9 виявляються причини, спотворивши передану інформацію, а також невербальні кошти передачі, мають двозначне восприятие.

У результаті ділової гри можна використовувати наступна ситуация.

" Іспит «.

Дійові лица:

Викладач института.

Студент — «відмінник «.

Студент — «двієчник «.

Списывающий студент.

Опоздавший студент.

Нервуючий студент.

Яке Перевіряло обличчя (наприклад, декан факультету).

Ділова гра № 4.

" Аргументація «.

Тривалість гри: 2 часа.

I. Мета игры.

Основна мета ігровий діяльності - здобуття влади та застосування на практиці навичок користування різних методів аргументації для обгрунтування власної погляду; визначення які у процесі міжособистісних комунікацій методів аргументування і викрутасів; вибір оптимальних контр аргументов.

II. Технічна подготовка.

Попередньо до початку гри необхідно підготувати: ідентифікатори учасників ділової гри: «начальник «і «підлеглий »; годинник чи секундомір; таблички із зазначенням використовуваних методів аргументації (3−5 методів кожному за учасника); таблиці спостережень (5−7 штук) формою 10.

III. Учасники ігри та зовсім їх функции.

Начальник (заступник директора по адміністративно-господарській частини) отримав вказівку від мерії міста необхідність збирання закріпленої за підприємством території. Для збирання необхідно виділити 5 человек.

В завдання начальника входить виконання вказівки мерії, тобто відправка на збирання щонайменше 5 чоловік і збереження сприятливого психологічного мікроклімату в коллективе.

В ході гри начальник викликає для розмови підлеглого керівника отдела.

Підлеглий (начальник відділу) намагається мінімізувати число працівників, спрямованих на прибирання території. У процесі діалог із начальником використовує запропоновані викладачем методи аргументування та виверти для обгрунтування власної позиции.

Спостерігачі (інші студенти групи, розподілені на пари) аналізують діалог між начальником та його підлеглим, техніку аргументування; виділяють використовувані методи лікування й викрути визначають ступінь ефективності застосування кожного їх. Результати спостережень фіксують в запропонованих викладачем таблицях (див. табл. 10).

IV.Порядок проведення ділової игры.

Студенти групи довільно «розбиваються «на пары.

Шляхом жеребкування у кожному парі визначається «начальник «і «підлеглий ». Інші студенти виконують роль наблюдателей.

Студенти, виступають на ролі «начальника «і «підлеглого », шляхом жеребкування визначають методи аргументації, які використані ними на ході ділової гри. Застосовувані аби у переговорах викрути вибираються учасниками произвольно.

Переговори між «начальником «і «підлеглим «тривають у перебігу 5−7 хвилин, а преподаватель-ассистент фіксує час. Інший асистент допомагає студентам вести спостереження та заповнювати таблиці, і навіть фіксує підсумки кожного туру за таблицею 11.

Кожній що грає парі на підготовку дається близько 3 минут.

За командою ведучого переговори закінчуються. Через війну «начальник «і «підлеглий «повинні дійти рішення у тому, скільки людина з відділу виділять на збирання території і що зберегти доброзичливі отношения.

Таблиця 10.

Використовувані методи аргументации.

|Начальник |Підлеглий |Загальний | | | |рахунок | | | |(n:m) | |Ф.И.О. |Методи |Хитрощів |Ф.И.О. |Методи |Хитрощів | | |студентов|аргумента| |студентов|аргумента| | | | |ции | | |ции | | | |Іванов | «да-но «| |Сидоров | | |3:2 | |О.Ю. | | |В.В. | | | |.

Примітка: n — кількість працівників відділу, спрямованих на збирання території; m = (5-n).

V. Підбиття підсумків ділової игры.

Після закінчення кожного туру ділової гри викладачами проводиться аналіз правильності визначення використаних гравцями методів аргументації і викрутасів (див. табл. 11).

Таблиця 11.

Оцінка роботи наблюдателей.

|Ф.И.О. |Методи аргументації |Хитрощів | |студентов-наб| | | |людателей | | | | |Кількість |Кількість | | |правильних |помилок |правильних |помилок | | |відповідей | |відповідей | | |1 |2 |3 |4 |5 | | | | | | |.

Ведучий викладач аналізує ступінь ефективність використання студентами запропонованих методів аргументації і викрутасів і дає рекомендації з більш повного використанню потенціалу кожного -метода.

Після закінчення ділової гри студентам можна запропонувати тест на макіавеллізм, епіграфом якого може бути відомий вислів Ніколо Макіавеллі «Мета виправдовує засоби ». Студенти у відповідь на 10 запитань і заповнять таблицю 12. Оцінна шкала до тесту приведено в таблиці 13.

Таблиця 12.

Підсумкова таблиця до тесту на макиавеллизм.

|Номер питання |Варіант відповіді |Балл за відповідь | |1 |2 |3 | | | | | |Сума балів |.

Таблиця 13.

Оцінна шкала до тесту на макиавеллизм.

|Вариант відповіді |Балл за відповідь | |не повністю згоден |1 | |скоріш незгодний |2 | |згоден на 50% |3 | |скоріш згоден |4 | |зовсім можу погодитися |5 |.

Виберіть кращий варіант відповіді наведені нижче вопросы:

Найкращий засіб управляти людьми — говорити їм те, що хочуть слышать.

Даючи доручення, зайве пояснювати реальні причини, а треба пропонувати вагоміші штучні причины.

Довіряючи комусь, Ви навлекаете він опасность.

Рухатися вперед важко без обрізання углов.

Безпечно вважати, що схильні до пороку, закон усе одно колинибудь проявится.

Здійснюючи дії, необов’язково мати повну упевненість у моральному праве.

Неправда то, можливо виправдана результатом.

Люди з більшою легкістю забувають про «смерть родичів, ніж про втрати своєї собственности.

Люди ні працювати, якщо їх заставить.

Більшість людей основі не добра і эгоистична.

Сума 40 балів і більше — «у Вас немає емоцій, Ви хладнокровны і рішучі «.

Сума 30−40 балів — «тримайтеся своїх принципів «.

Сума до 30 балів — Ви хороший хлопець, але управляти Вам буде складно «(8).

Ділова гра № 5.

" Слалом «.

Тривалість гри: 2 часа.

I. Мета игры.

Основна мета ігровий діяльності - це оперативне прийняття управлінські рішення руководителем.

II. Технічна подготовка.

Попередньо щодо ділової гри необхідно підготувати: ідентифікатори учасників гри (в 2-х примірниках); жетони довільній форми (6−8 штук); теки з діловими паперами для підлеглих; заяву робочого цеху; таблиці спостережень формою таблиці 14; годинник чи секундомір; карандаш.

III. Учасники ігри та зовсім їх функции.

Керівник (Начальник цеху) поспішає на нараду до генеральному директору, всі учасники якого лаштувалися і чекають українські його. На шляху до кабінету директора Начальника цеху постійно зупиняють співробітники чи «прохачі «, звертаючись з різними «сверхнеотложными «справами, що йому доводиться вирішувати буквально «поспіхом ». Керівник може оперативно вирішити питання (у разі то здобуває жетон від своєї співрозмовника) або «відмахнутися «від прохання (у разі він жетон не отримує). Час, відпущене протягом усього дистанцію, 5 хвилин. Чим більший буде набрано жетонів, тим вище рейтинг руководителя.

Студент-практикант — ж виконує функцію першого «перешкоди «у майбутньому слаломі, цікавиться, якою робоче місце йому проходити виробничу практику і хто буде його курирувати із найбільших фахівців — «виробничників » .

Співробітник планово-диспетчерского відділу цеху просить підписати папір (наприклад, звіт про виконання плану). Довго шукає необхідні листи в папці для паперів, постійно перепрошує упродовж свого незібраність й наполягає на підписи начальника цеха.

Молодий майстер ділянки звертається до начальника цеху з конкретними питаннями (наприклад, щодо прогулу однієї з робочих; простою устаткування й нестачі рабочих-ремонтников; повернення з наступного ділянки бракованих деталей) і очікує допомоги у виборі найбільш правильного варіанти рішення цих проблем.

Робочий цеху просить надати їй відгул власним коштом сталася на кілька днів, посилаючись на можливість сімейні проблеми, представляє заяву на подпись.

Комірник цеху, як і майстер ділянки, звертається до начальника цеху з вадами і чекає негайного розв’язання (наприклад, комірник може поцікавитися термінами майбутньої інвентаризації складі; обговорити забезпечення робочих цеху спеціальним інструментом і т.д.).

Співробітник відділу МТВ заводу. Метою його діалогу з начальником цеху є отримання необхідної інформації про потенційному постачальнику якогоабо сировини, палива, матеріального ресурсу, напівфабрикату, вузла тощо. Розмова носить неформальний характер.

Журналіст з місцевої газети отримав завдання підготувати репортаж про одному з найстаріших співробітниківВетерані Праці Іванові П.О., який багато років значиться працює у цьому цеху (можливий вариант-журналист хоче взяти інтерв'ю в цеху, зробити його фотографію тощо.). Журналіст дуже енергійний, балакучий, трохи навязчив.

IV.Порядок проведення ділової игры.

Розподілити ролі між студентами групи, ознайомити його з заданием.

Студенти, виконують роль «перешкод », повинні, по-перше, домогтися, щоб їх питання (прохання) був майже повністю вислухана і оперативно вирішене начальником цеху; по-друге, щоб діалог з-поміж них і начальником цеху тривав як і дольше.

У разі, якщо конкретне запитання оперативно дозволено, начальник цеху отримає жетон після закінчення диалога.

Студенти, виконують функції спостерігачів, опікуються перебігом гри і заповнюють таку таблицю 14.

Ділова гра № 7.

" Національні стилі ведення ділових переговорів «.

Тривалість гри 2 часа.

I.Цель игры.

Основна мета ігровий діяльності - ознайомитися з національними стилями ведення ділових переговорів: які методи ведення переговорів використовуються представників різних країн; який вплив на результат переговорів надають ті чи інші риси характеру, властиві нації; як слід поводитися партнерам під час переговоров.

II.Техническая подготовка.

Попередньо щодо гри необхідно підготувати: картки, містять характерні риси національних стилів, наприклад, англійського, німецького, французького, китайського, японського, корейського, російського, арабського світу й інших (9); довідкову інформацію ціни різні товари, необхідну ведення ділових переговорів; годинник чи секундомер.

III. Учасники ігри та зовсім їх функции.

Студенти групи розбиваються на пари. Кожен із студентів вибирає одне із національних стилів ведення ділових переговорів шляхом жеребкування. Потім студентам дається час (10−15 хвилин), протягом яку вони готуються, використовуючи картки, лекційний матеріал і інформацію товари, є обговорення на переговорах.

Під час проведення ділових переговорів кожен із студентів пари виконує активну роль, інші виконують роль наблюдателей.

Ведучий викладач коригує за необхідності хід ігри та зовсім встановлює черговість пар.

IV. Порядок проведення ділової игры.

Ведучий викладач знайомить студентів із метою та змістом ділової гри, проводить жеребкування, визначає тривалість підготовки до завдання і виконання самого завдання (5−7 минут).

У завдання студентів входять проведення переговорів, у процесі яких кожен із учасників повинен використовувати роль комерсанта (бізнесмена) якоїсь країни, дотримуючись особливостей заданого стиля.

У перебігу 5−7 хвилин студенти, що у переговорах, повинні дійти взаємовигідному угоді, обговоривши попередньо ціну поставленого товару, розмір що закуповується партії, можливі знижки, послепродажный сервіс тощо. Ініціатором переговорів виступає одне із студентів пари. Він також пропонує свій товар.

Інші студенти групи у ролі спостерігачів опікуються ходом переговорів, визначають національну приналежність тієї чи іншої стилю, і використовувані методи ведення ділових переговорів (позиційного торгу чи принципових переговоров).

V. Підбиття підсумків ділової игры.

Після закінчення кожного туру ділової гри провідний викладач аналізує хід ігри робилися із погляду відповідності стратегії і тактики ведення переговорів кожного учасника заданому національному стилю.

Разом із студентами групи виявляються найбільш характерні риси, властиві представникам конкретної нації, і виробляється оптимальна «поведінкова «стратегія його контрагента у процесі ділових переговорів (устно).

Наприкінці студентам можна запропонувати запитання наступного тесту «Здатність обумовити ». Студенти дають на 16 запитань і заповнюють таблицю 18. Оцінна шкала наводиться в таблиці 19.

Таблиця 18.

Підсумкова таблиця до тесту.

" Здатність обумовити «.

|Номер |Варіант |Балл за відповідь | |питання |відповіді | | |1 |2 |3 | |1 | | | |2 | | | |: | | | |: | | | |16 | | | |Сума | | | |балів | | |.

Таблиця 19.

Оцінна шкала до тесту.

" Здатність обумовити " .

|Вариант відповіді |Балл за відповідь | |1 |2 | | «НЕМАЄ «стосовно питань |Один бал кожний | |№№ 1,2,3,4,6,7,9, |відповідь правильний | |14,15,16 | | | «ТАК «стосовно питань |____ «____ | |№№ 5,8,10,11,12,13 | |.

Розглянемо наведені нижче питання «так «і «немає «.

Чи буває, що Вас дивує реакція людей якими Ви зіштовхуєтеся перший раз?

Чи прагнете Ви договорити фразу, розпочату собеседником?

Чи часто Ви скаржитеся, що Вам не дають який буде необхідний успішної работы?

Заперечуєте ви, коли критикують Ваш коллектив?

Чи здатні Ви передбачити, ніж займатиметеся у найближчі 6 месяцев?

Намагаєтесь ви приховати власну думку під час обговорення проблеми з незнайомими людьми?

Чи вважаєте Ви, що у переговорах хтось завжди проигрывает?

Чи означають про Вас, що ви упорны?

Чи вважаєте Ви, що вимагати переговорів треба ще більше те, що необходимо?

Чи важко Вам приховати своє настроение?

Чи вважаєте Ви, що заперечувати необхідно за всіма пунктами, якщо Ваша думка другое?

Неприємна Вам зміна деятельности?

Обіймаєте ви посаду Вам соответствующую?

Чи можна користуватися слабкостями других?

Чи легко Ви переконуєте других?

Готуєтеся ви до діловим встречам?

Сума балів 0−5 — Вас недоцільно залучати до переговоров.

Сума балів 6−11 -Вас можна залучати до переговорів, але під контролем.

Сума балів 12−16 -Ви здатні вести переговоры.

Заключение

.

Перехід до ринкової економіки ставить перед керівниками всіх його ланок і рівнів, перед підприємствами різних видів власності і форм господарську діяльність принципово нові завдання: потрібно чітке уявлення про можливості й особливостях функціонування сучасних форм господарювання: акціонерних товариств, комерційних банків, бірж, страхових компаній, і т.д.; поєднання різної форми власності і нових джерел фінансування дає можливість створення гнучких моделей господарського управління з різноманітних варіантів роботи і шляхів розвитку; становлення ринку передбачає освоєння філософії і методів маркетингу, зокрема формування ринкової стратегії, сегментації ринку, визначення асортиментної політики, організації товаропровідної мережі, формування попиту, розвитку реклами й т.д.; перебудова фінансово-кредитної системи та формування ринку цінних паперів вимагають відповідних знань і керував діяльність у цій сфері; ефективний розвиток країни вимагає чіткого розуміння новою податковою системи; за умов ринку слід по-новому будувати відносини зі своїм персоналом, партнерами, конкурентами, зовнішнім оточенням; реорганізація механізму зовнішньоекономічної діяльності вимагає розуміння оптимальних чорт управлінської культури зарубіжних партнерів, оволодіння практичними навичками ділових переговорів, створення гнучких спільно господарюючих об'єктів і проведення взаємовигідних комерційних сделок.

У разі ринку нашим управляючим мають бути притаманними такі риси як підприємливість, самостійність, високій кваліфікації, здатність знаходити нетрадиційні рішення. У узагальненому вигляді якості, необхідні менеджеру (модель менеджера) відбиті малюнку 3 (12). Реалізація цих якостей об'єктивно вимагає хорошою економічної підготовки й глибоких знань у області наукового управління. Цими проблемами й займається менеджмент.

Менеджмент слід розглядати, як особливий вид управління, необхідний економічно самостійного об'єкту трапилося в ринковій економіки та являє собою систему гнучкого заповзятливого керівництва, здатного своєчасно перебудовуватися, чуйно реагувати на кон’юнктуру ринку, умови конкурентної боротьби, і соціальні чинники развития.

Пропоноване навчальних посібників може бути корисним для підготовки студентів — майбутніх менеджеров.

Рис. 3.

Абчук В. А. Директорський «хліб »: Цікаво про управління. — Л.: Лениздат, 1991. — 208с.

Быченко Ю.Г., Красильников О. Ю. Ділові гри акторів-професіоналів у школі бізнесу. — Саратов: СГУ, 1992. -135с.

Вудкок М., Френсіс Д. Розкутим менеджер. Для руководителя-практика: Пер. з анг. -М.: «Річ », 1991. -320с.

Геронимус Ю. В. Гра, модель, економіка. -М.: «Знання », 1989. -208с.

Глухів В. В. Основи менеджменту. Учебно-справочное посібник. -СанктПетербург: «Спеціальна література », 1995. -326с.

Грейсон Дж. До. мл., О’Делл До. Американський менеджмент одразу на порозі XXI століття: перекл. з анг./ Прим. авт. предисл. Б. З. Мильнер. -М.: Економіка, 1991. -319с.

Зайверт Л. Ваша час — в Ваших руках: (Ради керівникам, як змогли ефективно використати робочий час): Пер. з ньому. / Прим. авт. предисл. В. М. Шепель. -М.: Економіка, 1991. -232с.

Кросворди керівникові. Практичні поради керівнику./ Сост. І.В. Липсиц. -М.: «Річ », 1992. -191с.

Кузин Ф.А. Робіть бізнес красиво. Етичні та соціальнопсихологічні основи бизнеса.-М.: ИНФРА -М. 1995. -288 с.

Мартинов С.Д. Професіонали під управлінням. -Л.: Лениздат, 1991. — 144 с.

Словник-довідник: Ринкова економіка: поняття, терміни, механізми ринкової економіки. Кн. 1,2/А.А. Зайцев, Ю. Г. Одегов, В. Г. Одегов, Г. П. Елисеев, В. С. Бабин. — Саратов: Вид-во Сарат. ун-ту, 1991.

Сульповар Л.Б., Маннапов Р. Г. Менеджмент: наука і мистецтво управління бізнесом. Учебно-практическое посібник. — Тольятті: «Сучасник », 1992. — 144 с.

Тлумачний словник із управління. — М.: Видавництво «Алекс », 1994. — 252 с.

Це має знати кожен підприємець. Словник. — Саратов: «Літера II », 1992. — 240 с.

Зміст |Запровадження | | |З ділових ігор | | |Ділова гра № 1 | «Менеджер як суб'єкт управління «| | |Ділова гра № 2 | «Зіпсований телефон «| | |Ділова гра № 3 | «Невербальні кошти спілкування «| | |Ділова гра № 4 | «Аргументація «| | |Ділова гра № 5 | «Слалом «| | |Ділова гра № 6 | «Розвідка «| | |Ділова гра № 7 | «Національні стилі ведення ділових переговорів «| | |Укладання | | |Література | |.

———————————;

[pic].

Под рівнем гри мається на увазі пара учасників зі суміжними номерами, наприклад, рівень «0−1 «означає передачу інструкції від асистента викладача до капітана команди; рівень «1−2 «- від капітана команди іншому учасникові і т.д.

разносторонние знания.

научный.

подход.

стратегічне мышление.

исследовател. способности.

предприимчивость.

вариабельное мышление.

новаторство.

самостоятельность.

коммуникабельность.

комп’ютерна грамотность.

організаційна культура.

модель менеджера Условные обозначения:

— основні етапи гри? — телефонний звонок Звонок начальника Ошибочный звонок Звонок жены Звонок жены Звонок жены Звонок начальника Окончание робочого дня.

7. Після переговорів менеджер викликає себе підлеглого через секретаря.

6. Розмова із дружиною по телефону.

5. Переговори менеджера і поставщика.

4. Секретар повідомляє прибуття постачальника на заплановану встречу.

3. Розмова менеджера з начальником по телефону.

2. Секретар з'єднує менеджера телефоном із начальником.

1. Менеджер робочому місці. зайнятий поточної работой.

16. Розмова із начальником по телефону.

15. Розмова телефоном із стороннім лицом.

14. Секретар отпрашивается і йде за особистим делам.

13. До менеджеру приходить колега по работе.

12. Розмова із дружиною по телефону.

11. Переговори менеджера і клиента.

10. Секретар доповідає про незаплановане візиті клиента.

9. Розмова менеджера з підлеглим. Менеджер вислуховує його непідготовлений доклад.

8. Розмова із дружиною по телефону.