Социальная структура малого підприємництва: індивідуальної підприємницької діяльності

Социальная структура малого підприємництва: індивідуальної підприємницької діяльності (на прикладі малого підприємництва р. Ульяновска).

С. Р. Красильников / М. Р. Светуньков.

Актуальность вивчення соціальної структури малого підприємництва виходить з припущенні про тому, що вона детермінує підприємницьку діяльність малих підприємців, отже, за результатами емпіричного дослідження соціальної структури малого підприємництва можна побудувати прогностичну модель індивідуальної підприємницької діяльності [3; 4; 5; 6; 7]. Ця гіпотеза верифицировалась під час соціологічного дослідження малого підприємництва міста Ульяновска у листопаді - грудні 2005 року.

Объектом дослідження була соціальна структура малого підприємництва, тобто сукупність щодо сталих відносин малих підприємців, сформована результаті соціальної диференціації, соціальної інтеграції та соціальній ідентифікації малого підприємництва [5].

Предметом дослідження було дослідження соціальної структури малого підприємництва на індивідуальну підприємницьку діяльність, тобто за допомоги кореляційного аналізу визначався характер (якісний аспект) впливу, а з допомогою факторного аналізу виявлялася ступінь (кількісний аспект) впливу соціальної структури малого підприємництва на індивідуальну підприємницьку діяльність.

Субъектами дослідження були індивідуальні підприємці, фізичні особи, займаються підприємницької діяльності без утворення юридичної особи [4].

Цель дослідження — вивчення характеру і рівня взаємозв'язку соціальної структури малого підприємництва і побудова індивідуальної підприємницької діяльності.

В дослідженні використовувався метод анкетного опитування, застосовувалися методики незакінчених пропозицій, модифікований запитальник Куна — Макпартленда вивчення соціальної ідентифікації малого пред-принимательства, і навіть «м'яка «методика вивчення ціннісними орієнтаціями малого підприємництва. Вибіркова сукупність формувалася випадковим бесповторным відбором, обсяг вибірки становить понад 130 індивідуальних підприємців.

Результаты емпіричного дослідження соціальної структури малого підприємництва стануть у пригоді розробки оптимальних і адекватних заходів для підтримки та розвитку малого бізнесу, і навіть в розробці й у реалізації бізнес-стратегій підприємцями разно-го рівня життя та виду [3].

Результаты емпіричного дослідження соціальної структури малого підприємництва свідчить про тому, що гендерна ідентичність малих підприємців корелює про те, як давно займається підприємницької діяльності (коефіцієнт кореляції r = -0,282). Негативний коефіцієнт кореляції свідчить, що продол-жительность заняття індивідуальної підприємницької діяльності у чоловіків — малих підприємців загалом більше, ніж в жінок — малих підприємців. Так більшість чоловіків займаються індивідуальної підприємницької діяльності від 5 до 10 років, а більшість жінок менш року [2].

Всего ж у досліджуваної вибіркової сукупності малих підприємців частка чоловіків становить 60,2%, а частка жінок — 39,8%. Таку гендерну асиметрію можна пояснити наявністю традиційних гендерних норм, предписывающих інші пріоритетні тоді сфери діяльності.

Общие інформацію про тривалості індивідуальної предпри-нимательской діяльністю такі: менше року займаються малим бізнесом 20,1% респондентів; у рік до 2 років — 11,1% респондентів; від 2 до 3 років — 11,9% респондентів; від 3 до запланованих 4 років — 10,2% респондентів; від 5 до 10 років — 25% респондентів; від 10 до 15 років — 8,6% респондентів; понад п’ятнадцять років займаються малим бізнесом 1,2% респондентів. Подані дані характеризують загалом динаміку малого підприємництва із часу: простежується 3−5-річний цикл розвитку малого бізнесу, у своїй початок і поклала край (першій і останній роки) циклу характеризуються со-кращением вдвічі числа індивідуальних підприємців (що відповідає политико-деловому циклу).

И чоловіки, і вони — індивідуальні підприємці доти, як зайнятися підприємницької діяльністю здебільшого (27,9% респондентів) працювали у приватному бизнес-секторе, за наймом; 7,8% респондентів перебували державному службі; 23,8% респондентів працювали на великому промислове підприємство; 16% респондентів навчалися, отримували освіту й лише 4% респондентів доти не займалися трудовий діяльністю. Подані дані свідчать, що досвід роботи у приватному бизнес-секторе одна із соціальних ресурсів, дозволяють розпочати індивідуальну підприємницьку діяльність.

Среди мотивів заняття індивідуальної підприємницької діяльності чоловіки — малих підприємців домінує виникне бажання спробувати свої сили у новій справі, реалізуватися у себе; а й у жінок — малих підприємців переважає бажання заробляти багато грошей, забезпечувати себе і. Основні мотиви заняття індивідуальної підприємницької діяльності такі: 19,3% респондентів відповіли, що ніхто не звернув роботи були змушені зайнятися індивідуальної підприємницької діяльності; 11,5% респондентів хотіли працювати лише з себе; 3,7% респондентів заявили, що продовжують сімейну справу, сімейний бізнес; і тільки 0,8% респондентів відповіли, що мають особливими якостями характеру, особливим талантом щоб займатися бізнесом.

Гендерная ідентичність малих підприємців корелює про те, поєднують вони підприємницьку діяльність із будь-якої ще роботою (коефіцієнт кореляції r = 0,268). 82,4% респондентів не поєднують підприємницьку діяльність із будь-якої ще роботою; жінки — малі підприємці, зазвичай, поєднують індивідуальну підприємницьку діяльність із отриманням додаткової освіти, а чоловіки — малі підприємці поєднують індивідуальну підприємницьку діяльність із роботою на держслужбі чи комерційної організації з найму, то є діапазон додаткових сфер діяльності в чоловіків — малих підприємців ширше, ніж в жінок — малих підприємців.

Наблюдается також залежність між гендерної ідентичністю малих підприємців та самооцінкою власного матеріального становища, і навіть зі середньомісячного доходу (коефіцієнти кореляції r = - 0,241; і r = - 0,141 відповідно). Різниця середньомісячних доходів жінок і чоловіків — малих підприємців майже п’ять тисяч рублів у користь останніх.

Существует залежність між гендерної ідентичністю і виглядом підприємницької діяльності малих підприємців (коефіцієнт кореляції r = - 0,273), що свідчить про більш широкому діапазоні індивідуальної підприємницької діяльності чоловіків — малих підприємців: те й оптово-роздрібна торгівля, будівництво, пасажироперевозки, вантажоперевезення, поєднання різних видів підприємницької діяльності; тоді як жінки — малі підприємці займаються переважно у торгівлі та громадському харчуванні.

Этническая приналежність малих підприємців корелює з мотивами початку індивідуальної підприємницької роботи і середньомісячного доходу (коефіцієнти кореляції r = - 0,138; і r = - 0,136 відповідно). Так, російські - малі підприємці і чуваші - малі підприємці основною причиною початку індивідуальної підприємницької діяльності називають прагнення працювати лише з себе; татари — малі підприємці основною причиною початку індивідуальної підприємницької діяльності називають бажання заробляти багато грошей, забезпечувати сім'ю і. Негативний коефіцієнт кореляції між показниками етнічну приналежність і середньомісячного доходу свідчить у тому, що з чувашів — малих підприємців діапазон середньомісячних доходів менше, ніж в російських — малих підприємців та татар — малих підприємців; але у середньому прибутки рівні: від 5 до 10 тисяч карбованців. У цілому 14,3% респондентів відповіли, що й середньомісячний дохід нижче від 5 тисяч рублів; середньомісячний дохід 40,6% респондентів — від 5 до 10 тисяч карбованців; середньомісячний дохід 20,9% респон-дентов — від 10 до 20 тисяч карбованців; середньомісячний дохід 13,1% респондентів — від 20 до 30 тисяч карбованців; середньомісячний дохід 9% респондентів — понад 30 тисяч карбованців [1].

Конфессиональная приналежність малих підприємців корелює з кількістю безпосередніх підлеглих, працюючих під керівництвом малого підприємця (коефіцієнт кореляції r = 0,183). Позитивний коефіцієнт кореляції зазначає, що з татар — малих підприємців загалом кількість працівників більше, ніж в російських — малих підприємців та чувашів — малих підприємців; але максимальну кількість найманих працівників зустрічається в росіян — малих підприємців. А загалом 11,9% респондентів відповіли, що ні мають жодного найманого працівника; 33,6% респондентів мають до 5 найманих працівників; 16,4% респондентів мають до 10 найманих працівників; 13,1% респондентів мають до 15 найманих працівників; 4,1% респондентів мають до 20 найманих працівників; 1,6% респондентів відзначили, що його найманих працівників залежить від цієї ситуації, тому змінюється як і велику, і у меншу бік.

Образовательный рівень малих підприємців корелює з самооцінкою власного матеріального становища (коефіцієнт кореляції r = -0,157) і з самооцінкою соціального оточення (коефіцієнт кореляції r = -0,220), ні з кількістю безпосередніх підлеглих, працюючих під керівництвом малого підприємця (коефіцієнт кореляції r = 0,160). Малі підприємці із вищою освітою мають якомога більше найманих працівників; але середнє кількості найманих працівників малих підприємців із вищою освітою одно середньому значенням кількості найманих працівників малих підприємців із среднеспециальным освітою (до 5 найманих працівників). Отримані дані свідчать, що самооцінка матеріального добробуту малих підприємців із средне-специальным освітою вище, ніж малих підприємців із вищою освітою. А загалом 3,7% опитаних малих підприємців оцінюють своє матеріальне становище як погане, бракує грошей харчування і придбання одягу; 16,8% респондентів відповідають, що вистачає лише з харчування і придбання одягу; у 52% респондентів залишається частина коштів у те що зібрати на «чорний день »; 25,4% респондентів мають хороше матеріальне становище; 2% респондентів відзначають, що доход від їх непостійна. Малі підприємці відзначають, що серед їхніх соціального оточення переважають котрі мають високим матеріальним статком, тоді немов малі підприємці із середнім та средне-специальным освітою зазначають, що й соціальне оточення більш різнорідно у плані матеріального статку.

Показатель віку малих підприємців корелює з тривалістю заняття підприємницької діяльністю (коефіцієнт кореляції r = 0,380), з кількістю безпосередніх підлеглих, працюючих під керівництвом малого підприємця (коефіцієнт кореляції r = -0,142), з оцінкою соціального оточення (r = 0,170), зі зміною матеріального становища протягом останніх 3 року (r = 0,131), зі середньомісячного доходу (r = 0,172).

Чем вище дохід малого підприємця, то більше вписувалося проявляється селективність у виборі кола спілкування, соціального оточення.

Часто згадується поділ підприємців на порядних ті. Це можна пояснити тим, що висока значимість чинника довіри у взаєминах малих підприємців, в індивідуальної підприємницької діяльності.

Чем нижче матеріальне становище індивідуального підприємця, тим менше в нього бажання того, щоб її діти продовжили розпочате їм справа.

Итак, треба сказати, що такі соціально-демографічні характеристики як гендерна і етнічна приналежність (пов'язана з етнічністю — конфесійна приналежність), вік і рівень освіченості малих підприємців впливають на індивідуальну підприємницьку діяльність. Подальше дослідження комплексі та соціальної диференціації, та соціальній інтеграції, та соціальній ідентифікації малих підприємців, уможливить побудова прогностичної моделі індивідуальної підприємницької діяльності.

1. Арутюнян Ю. У. Этносоциология. — М.: Аспект Пресс, 1998. — 271 з.

2. Бахарєв У. У. Гендерология і феминология. — Ульянівськ: УлГУ, 2003. — 313 з.

3. Найбороденко М. М. Прогнозування і стратегія соціального розвитку Росії. — М.: Маркетинг, 2003. — 352 з.

4. Плотинский Ю. М. Математичного моделювання динаміки соціальних процесів. — М: Вид-во Московського університету, 1992. — 225 з.

5. Плотинский Ю. М. Теоретичні і емпіричні моделі соціальних процесів. — М.: Логос, 1998. — 279 з.

5. Поланьи До. Велика трансформація: політичні й економічні витоки сьогодення. — СПб.: Алетейя, 2002. — 320 з.

6. Проурзин Л. Ю. Принципи поведінкової економіки та прогнозування. — М.: Вік книжки, 2003. — 153 з.

7. Смирнов З. А. Мале підприємництво: громадська підтримка й сприяння розвитку. — М.: ТОВ «КОНТУР », 1999. — 290 з.

8. Шереги Ф. Еге. Соціологія підприємництва: Прикладні дослідження. — М.: ЦСП, 2002. — 535 з.

9. Економічна соціологія: Нові підходи до інституціонального і мережному аналізу / Сост. і наук. ред. Радаев У. У. — М.: РОССПЭН, 2002. — 276 з.

Для підготовки даної роботи було використано матеріали із сайту internet.